Сценарій виховного заходу "Я розкажу вам про любов" (Для учнів старших класів)

 

(сценарій свята до Дня закоханих)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                           ХІД ЗАХОДУ

На екрані фрагмент фільму «Титанік» 

Ведучі (дорослі):       «Баллада о Любви»

1.    Когда вода всемирного потопа

вернулась вновь в границы берегов,

из пены уходящего потока

на сушу тихо вырвалась Любовь -

и растворилась в воздухе до срока,

а срока было сорок сороков…

 

2.    И чудаки - еще такие есть -

вдыхают полной грудью эту смесь,

и ни наград не ждут, ни наказанья, -

и, думая, что дышат просто так,

они внезапно попадают в такт

такого же - неровного - дыханья.

 

 

Учні

Ведуча:              Надворі осінь.

Ведучий:                А на серці — весна!

 

 

Ведуча:                    Весна, тому що ти — молодий.

Ведучий:                 Тому що ти — молода!

Разом:                      Ми — молоді!

Ведуча:            Любов і весна... Ці слова часто звучать поряд.

    Вченого притягує знання, багатого багатство, художника мистецтво… Цими речами цікавиться лише обмежена кількість людей. Тільки любов потрібна кожній людині. Сила любові безмежна. Учений і неук, багатий і убогий, здоровий і хворий, молодий і старий - всі хочуть бути коханими.

Ведучий: Усі ми закохуємося, інколи розчаро­вуємося, але знову                  кохаємо, адже світ тримається на любові.

Слова «любов», «любити» мають багато значень. «Люблю грозу в начале мая…», «Хто ж не любить швидкої їзди..?», «Я вас любил…», «Чи любите ви солодощі..?» Все близьке до симпатії, до приємних відчуттів. Проте Любов - це дар Божий. Як і інший дар, цей можна зберегти, а можна і загубити.

1-й   читець

(на фоні музики  «With Love And Rouses» у виконанні оркестру Поля Моріа)

Що є любов? Ніхто не знає,

та кожен думає своє.

Один в кохання легко грає,

а хтось кохання продає.

 

Чекає третій, не діждеться,

Душа черствіє з кожним днем.

Зустрівшись, навіть не всміхнеться,

і не відчує в серці щем.

 

Мені любов мене відкрила.

Я ні про що вас не молю.

                                 Хай береже вас Божа сила.

Що ще сказать?..  Я вас люблю.

                                                 В.Іващенко

 

Ведуча:                     Як зароджується кохання?

Ведучий:                  Що відчуває людина, коли кохає?

 

 

 

2-й   читець

 

   Живешь, как все. Не жизнь - изнанка.

  Устал - уснул. Будильник - встал.

  По ритму -будто ванька-встанька,

  по виду - будто снят с креста.

 

  Забыто все, о чем металось,

  что будет - знаешь наперед.

  И вдруг нечаянная радость -

  Любовь  нежданная зовет!

 

Сначала ты еще не веришь,

но растревожена душа,

так страшно сделать первый  шаг

     и отворить чужие двери.

 

Но  воля Высшая на то

дана, и никуда не деться.

Тебе дарован праздник сердца,

не надо думать - что потом?

                  В.Иващенко

 

 

Ведуча: Кажуть, що кохання й талант при­ходять не до всіх, тому що кохати

                  означає не тіль­ки насолоджуватися своїм щастям.

Ведучий: Кохати — це віддавати тепло, лас­ку, доброту іншій людині.

 

                                     Я никогда никем не любовался

                                     так, как любуюсь, милая, тобой,

 с таким восторгом чистым не купался

 в безбрежном море с именем Любовь.

 

Мне кажется, что все, что было раньше,

то было лишь к тебе.

Как радугой, улыбкой разукрашен

шепчу любви и верности обет.

                                                        В.Иващенко

 

Эдвин Мартон.  «Любовь к Венеции». Виконує ансамбль домристів

 

3-й   читець

Я могу тебя очень ждать,

долго-долго и верно-верно.

 И ночами могу не спать

 год, и два, и всю жизнь, наверно!

 

Пусть листочки календаря

                                     облетят, как листва у сада,

только знать бы, что все не зря,

что тебе это вправду надо.

 

 

Все пройду, никого не коря,

одолею любые тревоги,

только знать бы, что все не зря,

что потом не предашь в дороге.

 

 

Я могу для тебя отдать

все, что есть у меня и будет.

Я могу за тебя принять

горечь злейших на свете судеб.

 

 

 Буду счастьем считать, даря

 целый мир тебе ежечасно.

 Только знать бы, что все не зря,

 что люблю тебя не напрасно!

                                                 Э. Асадов

 

Звучить пісня «Любовь настала » , муз Р.паулса, сл. Р. Рождєственського

 

Ведуча:  Поезія стверджує: щирого кохання більше. Воно буває всепоглинаючим, а буває віч­ним і часто вмирає лише з людиною.

Ведучий:       Звернімося до історії!

 

Презентація картин Рембрандта із зображенням дружини Саскії

(на фоні «Прощання Джайран»)

 

4-й  читець

              ТАК НІХТО НЕ КОХАВ

Так ніхто не кохав.

Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання.

 В день такий розцвітає весна на землі,

 і земля убирається зрання.

 Дише тихо і легко в синяву вона,

 простягає до зір свої руки...

 В день такий на землі розцвітає весна,

 і тремтить од солодкої муки...

 Ой, ви, зорі ясні! Тихий місяцю мій!

 Де ви бачили більше кохання?....

                                                     В. Сосюра

Презентація творів С. Далі, присвячених  дружині Галині  (на фоні «Воспоминания» М.Таривердієва)

 

Ведучий:                    Немає миті, щоб усе сказати.

Любов і сутність - в серці таїна.

Або ще так: Любов - всевишнє свято,

бо Господом означена вона.

 

Немає духу, щоб усе відверто.

Страждаєш мовчки. Любиш в глибині.

Любов твоя - в закритому конверті.

Любов твоя - неспівані пісні.

 

 

І все ж ти любиш - мовчки, тихо, вірно.

І сильно так - німіють всі слова.

Любов - біда. Любов - терни і прірва.

І все ж про неї кожен нерв співа.

                                             А.Савченко

 

 

Ведучий:                    Свій ідеал жіночої краси

живе в уяві кожного із нас.

Немає сили погляд відвести,

твій образ - наче магія якась.

 

Неначе заворожує мене

гармонія твоїх циганських рис.

Шкода, якщо твій погляд обмине

Мене і не розкриється колись.

 

Чи розуміння наведем мости?

Чи цей порив - лише прекрасна мить?

Спасибі, що мені зустрілась ти.

Дай, Боже, і тобі любов зустріть.

                                             В. Іващенко

 

Танець «Сонце Іспанії» у виконанні Анастасії Семенюк

 

Ведуча:  Той, хто кохає, бачить у коханому те хороше, чого не бачать решта, і не помічає того поганого, що, можливо, спостерігають сторонні.

 Ведучий:   Вони бачать вугілля, а закоха­ний — алмаз, вони — «нічого особливого», а за­коханий — чудо з чудес.

 

Фрагмент фільму «Ромео і Джульєтта»

 

 

 

 

 

 

 

 

Ведучий. Кохання, як і доля, буває щасли­вим і нещасливим.

Ведуча. Але добре, що воно є.

Ведучий. Світ кохання — живий, він — віч­ний.

Ведуча. То ж чекаймо цього вогню з вірою у мудрість людського серця!

 

Танець Метеликів у виконанні хореографічної групи «VIVA»

 

6-й читець

                                Ти прийдеш знов. Ми будемо на «Ви».

Чи ж неповторне можна повторити?

В моїх очах свій сум перепливи.

Але про це не треба говорити.

Хай буде так, як я собі велю.

Свій будень серця будемо творити.

                                 Я Вас люблю. О як я Вас люблю!

Але про це не треба говорити.

                                                                Ліна Костенко 

 

 Китайський балет інвалідів (відео)

Ведучий:    Перше кохання... Чи зможуть закохані пронести все, що мають

                    найкраще, крізь випробування й незго­ди?

 

 

Ведучий: Кожна людина на Землі повинна знайти собі пару, свою половинку для гармоній­ного життя. Знайде її — буде щасливою, а не зна­йде — приречена на самотність.

Ведуча: А самотність не може бути щасли­вою.

 

Звучить  романс «Не уходи» у виконанні  Тетяни Баранової.

Звучить пісня М.Мозгового «Тебе нема» у запису (відео).

 

Ведуча:   У коханні неминуча ідеалізація. Це  полегшує біль втрати.

 

 Звучить «Не отрекаются любя» А.Пугачова (відео).

Фрагметн із кінофільму «Не могу сказать «Прощай».

 

Ведуча:  Чи вміємо ми кохати? Кохання виношується, вирощується, воно виховується… Ось над чим варто замислитися.

 

7-й читець:

                                              Живая любовь

Один мой друг женился в тридцять лет

на девушке восемнадцатилетней.

Пошли осуды, пересуды, сплетни:

и что он в ней нашел, и ничего в ней нет.

На згляд чужой, придирчивый и строгий,

она, и впрямь, была нехороша:

какой-то длиннорукий, длинноногий

утенок гадкий, робкая душа.

Что он, мой друг, в ней для себя открыл,

за что ее среди других заметил,

никто не знал. Но он ее любил,

нет таинства таинственней на свете.

Зачем? За что? Поди определи.

Людской удел в любви неодинаков.

Тут что-то от цветения земли,

от роста трав, от созреванья злаков.

Иной росток, пожалуй бы, зачах,

когда б не дождик и не сонце в небе,

но вот он крепнет в солнечных лучах -

такой ему счастливый выпал жребий!

 

Той девушке пришлось бы, верно, жить

тусклее, холоднее, неприметней,

когда б ее не вздумал полюбить

хороший человек тридцатилетний.

Он что-то в ней такое разглядел,

чего она б сама не разглядела.

Он на нее восторженно глядел,

она ему в награду хорошела.

Он доверял ей все свои дела,

он всем своим достатком с ней делился.

Она ему ребенка родила,

и он ей в ноги низко поклонился.

Но ей порой казалось: это сон.

Не может быть! Она гораздо хуже.

Она его не стоит… Почему же

Случилось так?

                                 Не вмешивался он.

Ему хватало силы и ума,

любви и сердца и на этот случай.

Он верил ей, и вот она сама

поверила в себя - и стала лучше.

Он был на страже всюду и везде,

его любовь стояла с нею рядом.

В рабочий полдень, в счастье и в беде

он помогал ей восхищенным взглядом.

Она високо голову несла

под этим виглядом… Жизнь вперед бежала.

И девушка, как деревце, росла,

окоренялась и мужала.

 

И словно в благодарность за покой,

за то, что не солгал и не обидел,

она и стала к зрелости такой,

какой ее он в юности увидел.

 

 

Дремавшая глубоко красота

вдруг  развернулась пышно и богато,

и всем на свете вдруг открылась та,

которую он угадал когда-то…

И снова удивились все вокруг:

что с ней случилось? Почему? Откуда?

Какое чудо!

Но молчал мой друг.

Упрямый труд и воля, что за чудо!

Он так хотел. Не веря чудесам,

уверенно, решительно и власно

Свою любов он выпестовал сам,

и оказалось, что она прекрасна.

 М.Алигер

 

Ведуча:                  На тебе не втомлюсь дивиться,

мені й ночами вже не спиться,

і щоб неспокій вгамувати,

я хочу пісню заспівати.

 

Звучить «Романс Настеньки» із кінофільму «Дни Трубниных», муз. А.Петрова

 

 

8-й читець:            Позови меня! Позови!

В хмель-траве заблудиться просто.

Начинается все с любви.

Ей прийти никогда не поздно.

А придет — душой не криви,

не таясь выходи навстречу.

Начинается все с любви —

первый шаг и последний вечер.

Позови меня! Позови!

                                 Все тропинки увижу ясно.

Начинается все с любви.

А иначе — и жить напрасно.

                                     В. Халиф—Л. Даховник

 

Є.Мартинов «Лебедина вірність» у виконанні Богуславської хорової  капели(відеозапис).

Ведуча 1:    1.  Друзі, в якому стані нині перебуває ваша душа? (Відповідь)

А як ви думаєте, чому?

2. В яких видах мистецтва ми сьогодні зустрічалися з почуттям любові?

3.З яких кінофільмів були представлені фрагменти?

4.Про що йшла мова у пісні «Тебе нема»?

5.Як ви гадаєте, чому ми включили у програму балет інвалідів?

6.Який колектив виконує останню пісню «Лебедина вірність»? Чому саме нею ми закінчили наш захід?

         

 

 

Мені любов мене відкрила.

Я ні про що вас не молю.

                                 Хай береже вас Божа сила.

Що ще сказать?..  Я вас люблю.

                                                                          В.Іващенко

 

 

Підготувала Прісич Н.М., учитель художньої  культури

Шевченківської спеціалізованої школи-інтернату з поглибленим вивченням предметів гуманітарно-естетичного профілю Черкаської обласної ради