Сценарій "Випускний"

Випускний вечір «Ми учнями вже не повернемось сюди»

Ведучий: Доброго дня, дорогі вчителі, випускники, гості!

Ведуча: Доброго дня, дорога наша шкільна родино!

Ведучий: Сьогодні свято в нашій рідній школі

Сюди прийшли її випускники,

Яких, як мати рідна до порогу

Вона випроводжає всі роки

Ведуча: Дарувала ласку, ніжність і турботу

Понад 9-ти прекрасних літ,

І от усі зібралися сьогодні

Щоб принести їй палкий привіт.

Ведуча: Сказати щире від душі спасибі

І поклонитись низько до землі.

Хвилюючись, промовивши, про себе,

О, як було тут хороше мені.

Ведуча: В усіх святкові і щасливі лиця

І радісно стурбовані серця.

Сьогодні свято – зустріч традиційна,

Матуся, школа наша, всіх стріча.

Ведуча: І ми вітаєм щиро всіх присутніх

Учителів, випускників, гостей.

І хай залишиться у пам'яті майбутніх

Ця неповторна зустріч - випускний!

Ведуча: Сьогодні наша школа у сяйві квітів, святкового вбрання, добрих і щирих посмішок. Ми зібралися усією родиною на наше традиційне свято "Прощання зі школою".

Ведуча: Прощальний вальс. Випускний вечір...

Скільки в ньому спогадів, мрій, сподівань, радості і смутку, світлої печалі...

Які щемливо-ніжні почуття охоплюють душу!

Серце переповнює любов до життя, до рідних людей!

Ведуча: Сьогодні пролунає прощальний вальс для наших випускників.

Світанкова зоря покличе їх у незвідані далі для праці і радості.

Ведуча: До школи прийдуть нові діти.

І вона, як турботлива мати, буде виховувати їх, навчати, наставляти і випускати в життя, як робимо ми це сьогодні.

Ведуча: Злинь же, музика, в небо гучніше,

В добру пору лунай, в добрий час.

Вище голови! Йдіть веселіше!

Ми усі вже чекаєм на вас.

Ведучий 2. Зустрічайте!

Цікавих і кмітливих!

Усміхнених, веселих, жартівливих!

Задуманих, закоханих, мрійливих!

Серйозних і дорослих, серцю милих!

Сучасних, прогресивних, заповзятих!

Старанних, працьовитих і крилатих!

Неприструнених, впертих, незбагненних.

І волелюбних, неповторних, індивідуальних!

 

Ведучий 1 .Чорняве  волосся, Очі як жаринки,

За ним школа сумуватиме Кожної хвилинки.

Зустрічайте Богомола Максима!

Ведучий 2. До Даші  завітайте , Кулінарію споглядайте,

Так, вона кожного навчить, Як борщ з пампушками зварить.

Зустрічайте Скоробагату Дарію!

Ведучий 1. Ніде правдоньки ховати - міг з уроків повтікати

Трудове любив навчання І на машині катання

Зустрічайте: Маркова Дмитра!

Ведучий 2. Добра дівчина, спокійна,і , як друг, вона надійна.

Бува й «коника» викидає . Дуже гарні очі має!

Зустрічайте:Скоробагату Богдану

Ведучий 1.Вірний друг і приколіст, а ще й гарний танцюрист

Спорт для нього справжній друг, про це знають всі навкруг

Підкорив серця дівочі, не відводять з нього очі.

Все йому в житті удасться. Ми ж бажаєм йому щастя

 Зустрічайте: Хміля Олега!

Ведуча: Вітайте оплесками кмітливу і спритну, яка має досить гострий розум. В дівчині вдало поєднані такі риси, як веселість та бадьорість, емоційність та чутливість.Вона вміє просто любити свою сім’ю та бути їй корисною, ми бажаємо, щоб в житті тебе чекала лише удача!

Зустрічайте Стародуб Вікторію.

Тихий мовчун він і скромняга

Ведуча: У класі осторонь тримався і до дівчат не залицявся

Запізнювався він до волі на уроки в нашій школі

Та причини слушні мав що годинник відставав

Зустрічайте Алексєєвого Артема.

Ведуча: Користь принесе державі. Коли вивчить все у праві! 
А тоді, як повивчає. Гарну пісню заспіває! 

Зустрічайте Рудика Богдана.

Ведуча: Він парубок моторний, і в справі будь – який мастак

І у навчанні він проворний, і в спорті – не простак.

Зустрічайте Приступа Станіслав

Ведуча: Злились печаль і радість в одне ціле,

Вертає пам'ять знов до першого дзвінка,

До того дня, коли малих, несмілих

Привітно стріла вас всіх школа гомінка

Ведуча: І кожен, як умів, отримував знання.

За пройдені уроки цілий світ відкрили,

Повільно, по крапельці щодня.

Дев’ять літ ви зі школою дружили.

Ведуча: Дозвольте розпочати наш святковий випускний вечір-неповторне свято юності. І нехай воно запам’ятається вам усім якщо не назавжди, то, принаймні, надовго. Свято оголошується відкритим!

(Звучить Гімн України.)

Ведуча: Дорогі випускники! Ось і настав цей радісний, веселий і водночас сумний день. Сьогодні ви прощаєтесь з рідною школою, затишними класними кімнатами, гомінкими шкільними коридорами, щирими друзями, із своїми мудрими наставниками, люблячими батьками, рідною домівкою. Попереду – незвідана даль. Позаду – батьківський поріг, розквітла калина, протоптана стежка в шкільному дворі, незрадлива мамина усмішка зі сльозою на щоці. Знайти себе, вирости і вижити, бути завжди людиною – що є в світі святішого і дорожчого.

Ведуча: Сьогодні, перебуваючи на спільній дорозі, пам’ятайте, що вже взавтра перед вами постане відповідальний вибір, і кожен з вас повинен обрати власну стежину, можливо й нелегку. Тож зробіть цей вибір, мужньо і впевнено оберіть свою Долю і завжди пам’ятайте, що тільки сама людина є творцем власного щастя.

 

Ведуча:Вам слово, випускники!

Випускниця: Ми дружні, веселі дівчата!

Іти в дорогу вже нам завтра!

Так уже залишаємо школу,

Та не забудемо її ми ніколи!

Випускниця: Отут стоїмо перед вами усі,

У невимовній юній красі!

Треба сказати: школо, прощай!

Через п’ять років на зустріч чекай!

Випускниця: Нас, що ходили 9 років сюди.

З книжкою разом росли, мов з води.

Вивчили мову, рівняння, права –

Вже від іспитів болить голова!

Випускниця: Закружляє нас з тобою

Випускний наш вальс.

Рідна школа із любов'ю

Проводжає нас.

Ведуча: Вже у першім броді гасне літо.

Скільки зроблено, відмолено, прожито!

Це ж бо вам життя складає вірші,

Бо сьогодні ви - найщасливіші.

Ведуча: Червневий вечір, синь пахуча.

Цей день вам довго не забуть.

Сьогодні, друзі, вам свідоцтва вручать.

Разом: В добру путь!

Ведуча: Ні, нема щасливіших на світі,

Ніж оті, кому 15 літ.

І слова, любов'ю обігріті,

Вам директор промовляє вслід.

(Директор виступає з напутнім словом і вручає випускникам свідоцтва.)

Випускниця: До неба музика лунає...

Випускникам бентежить кров...

І кожен з нас сьогодні знає,

Що школа – це моя любов!

Випускниця: У кожній квіточці, стеблинці,

Історія і суть своя.

Від себе ж я сказати мушу,

Що школа – це любов моя!

Випускниця: Пройдуть роки. Жита достигнуть...

І буде в кожного сім’я.

Та я згадаю неодмінно,

Що школа – це любов моя!

 Ведуча: А народилась ця любов з першого шкільного кроку.

Ведуча: Відійшло дитинство, промайнуло, як миттєвість, і ось уже

дорослі юнаки та дівчата стоять на порозі самостійного життя.

Ведуча: Важко сказати, у кого сьогодні більше свято - в учнів чи вчителів. Що важче - навчатися чи навчати? Безперечно, і те, й інше потребує значних зусиль. Але професія вчителя вимагає ще одного виняткового вміння - відчути кожного учня своєю кровиночкою. Кожен учитель дорогий своїм учням по-своєму. Але, мабуть, ріднішої за першу вчительку нема.

Випускниця: Дорога Галино Миколаївно!

Багато вже від Вашого серденька

Протоптано і пройдено доріг.

З добром, любов’ю у життя доросле

Вели і нас, малечу, за поріг.

Випускниця: Ви ж, як фея, і добра, і мила,

Усміхнулися лагідно нам.

Як же щиро усіх нас любили,

Як нас завжди хвалили батькам.

Випускниця: Читати вчили буковка до букви,

Привчали до реального буття.

Роки пройдуть – нічого не забудем,

Ми будем згадувати Вас усе життя!

(виступ першої вчительки)

Ведуча: Виростали з кожним роком,

І любов також зростала.

Ось уже і старша школа

Рідним домом всім вам стала.

Випускниця: У хвилини радості й печалі

Ви були нам вірний помічник,

Погляд Ваш ми дружно відчували, -

От що значить класний керівник!

(виступ класного керівника)

Ведуча: А чи пам’ятаєте ви, як страшно було переходити в таку невідому середню школу, знайомитися з новими вчителями, опановувати нові навчальні предмети, з острахом дивитися на височезних старшокласників?

Ведуча: Давайте пригадаємо ці, напевне, найважчі, але найцікавіші роки.

Ведуча: Отож за п’ять років навчання у середній школі ви навчилися:

Ведуча: у 5 класі відрізняти вчителів від старшокласниць, а деяких навіть запам’ятали по іменах, вміли знаходити потрібні кабінети і, звичайно, їдальню.
Ведуча: У 6 класі  вміли ховати крейду, а деякі навіть щоденники від своїх батьків.

Ведуча: Будучи семикласниками, ви добре вже знали, що похід до медпункту під час уроку можна зробити значно цікавішим і тривалішим, включивши до маршруту прогулянку коридорами, зупинку на стадіоні або шоп – тур до магазину.
Ведуча: У 8 класі ви вміли користуватися одним зошитом на всіх уроках і вчити домашнє завдання, не відкриваючи підручника.

Ведуча: За 9 років ви навчилися закохуватися і, навіть, не один раз на рік.

Випускниця: Ну а підказувати, підглядати, списувати, робити шпаргалки ви уміли завжди!

Випускниця: А коли не вистачало сил, на допомогу нам завжди приходили педагоги…

 Випускниця: А ще даних педагогів можна назвати опікунами, друзями, адвокатами, психотерапевтами, бойовими командирами.

Випускниця: Учителю!
Прекрасного ти гідний,
Бо вибрав у житті свою мету.
Від імені випускників кажу "Спасибі!"
За твою працю вчительську, святу

Випускниця: Як часто, дуже часто ми хотіли,

Щоб раптом всі ви захворіли

І щоб у нашій школі

 На півроку карантин оголосили.

Випускниця: Щоб математик забув  про урок,

З уроку пролунав пошвидше щоб дзвінок.

Випускниця: І зарубіжна книги погубила,

Щоб на уроках ми нічого не робили.

Випускниця: Щоб на фізиці всі прилади зламались,

А на хімії всі колби позривались.

 Випускниця: І щоб перерва 45 хвилин тривала

А на урок лише щоб 10 вистачало.

Випускниця: І щоб коханий класний керівник

Десь на безлюдний острів зник,

Журнал й щоденники зібрав

І з них багаття розкладав.

Випускниця: Щоб прилетів Горинич-змій - 12 глав!!!

І інформатику з комп’ютерами вкрав.

Випускниця:І географічка щоб карти десь забула,

А українська на уроці щоб заснула.

Випускниця: А як частенько ми бажали,

Щоб завуча нечисті вкрали.

І десь далеко занесли,

Щоб ми без розкладу жили.

Випускниця: Історик щоб в Спарту десь пішов

Назад дорогу після іспитів знайшов.

Випускниця: Щоб англічанка загубила словники

Нехай у них гніздяться павуки.

Випускниця: Щоб дощ на фізкультурі йшов

Або учитель не прийшов,

І завалився щоб спортзал,

Але у нас сьогодні бал.

Випускниця: Сьогодні день останній, день прощання

Пробачте нас за наші ці бажання

І квіти, що тримаємо в руці прийміть від нас, від щирої душі.

Випускниця: Спасибі скажемо вчителям, техпрацівникам, сторожу, двірнику, кухарю, робітнику по школі, що прийняли всіх нас такими, які ми були. А тепер подивіться, які ми стали.

Випускниця: І що б там інші не казали,

В душі у кожного із нас

Перед очима школа наша

І всі, хто в школі дбав про нас!

Випускниця: Дякуємо щиро за шкільні уроки,

Хоч чимало з нами мали Ви мороки,

Тож прийміть подяку і вітання чемні,

За уроки в школі і слова учені!

(вручаються квіти)

Ведуча: Хвилюючий сьогодні день не лише у наших випускників. Не менше хвилюються і їхні батьки. Так шалено б'ється серце, а то зовсім десь зникає його стукіт... І тато, і мама ще пам'ятають себе такими ж юними, свій випускний. А тут така несподіванка: красуня-донька на високих підборах. Ще зовсім нещодавно тримали їх на руках, безпомічних немовлят. А сьогодні вони відлітають з батьківського гнізда.

До слова запрошуємо батьків випускників……………………………….

 

Ведуча: Є на нашому святі батьки, які ще не один раз прийдуть на шкільні свята, батьківські збори, не раз ще будуть випроводжати своїх дітей на уроки, це не останнє їхнє свято в нашій школі. Це Скоробагата Таїса Миколоївна, Приступа Світлана Іванівна,

Ведуча: Всі батьки сьогодні хвилюються і радіють за своїх дітей. Але у деяких ця радість і хвилювання особливі, бо є серед нас батьки, у яких найменша дитина закінчує сьогодні школу, вони присутні на такому святі у ролі батьків востаннє. Це Марков Василь Іванович та Світлана Василівна, Богомол Олександр Степанович та Тетяна В’ячеславівна, Хміль Олег Петрович та Тетяна Сергіївна, Стародуб Юрій Валерійович , та Олена Михайлівна, Алексєєва Людмила Григорівна та Мельник Іван Михайлович, Мацнева Людмила Григорівна ,Скоробагатий Олексій Миколайович. Не будуть вони що-ранку проводжати свою доньку до школи, ходити на батьківські збори, перевіряти її щоденник.

Випускниця: Ми до батьків звернутись хочемо знову

І привітати щиро від душі

Сказати тепле, ніжне, лагідне їм слово

Найкращі прочитати їм вірші.

Випускниця: Бо без батьків – чого ми в світі варті,

Без маминої ласки і тепла

Без батьківської строгості і жарту

Без нашого родинного гнізда.

Випускниця: Вони всіх нас як пташенят зростили

Давали дітям раду, як могли,

І в наших душах сонце засвітили

І крила для польоту нам дали.

Випускниця: І небо, і зірки для нас відкрили

Красу і силу дітям віддали

І що могли – для нас усе зробили

Спасибі, дорогі наші батьки.

(Пісня для батьків)

Ведуча: Дорослий син запросить маму,

Дочка до батька підійде.

На танець вдячності й поваги,

Людину рідну поведе.

 (Танець випускників з батьками)

Дівчинка: Добрий день! Ми прибули до вас із казкової планети Дитинство. Ви стоїте на порозі складного й непростого дорослого життя.

Хлопчик: І ми радіємо й співчуваємо вам. Сьогодні ви стали дорослими, самостійними: ви отримали стільки прав і свобод, що можна і розгубитися.

Дівчинка: Наприклад, ви можете не дивитися у бік школи і навіть не вітатися з учителями.

Хлопчик: Ви маєте право вчитися далі або працювати

Дівчинка: Або не вчитися і не працювати взагалі: у рідному домі так затишно і добре, і ніяких проблем.

Хлопчик: Ви маєте право спати, скільки хочете, не поспішаючи на перший урок.

Дівчинка: І носити короткі спіднички й ходити в шортах і футболках.

Хлопчик: Ми, на жаль, таких прав не маємо. Та все ж ми, майбутні випускники, обіцяємо вам

Дівчинка: Гордо нести звання учня рідної школи

Хлопчик: Бути доброзичливими, як ви

Дівчинка: Любити спорт, як ви

Дівчинка: Малювати, грати сценки, як ви

Хлопчик: Не втрачати почуття гумору навіть у найсумніших ситуаціях, як ви

Разом: Ми вас не підведемо, обіцяємо.

Хлопчик: Ви йдете уже зі школи –

Нам доводиться зітхати.

Вас за двійку більш ніколи

Вже не будуть лупцювати.

Дівчинка. Хай вас промені голублять

І тепло вам віддають.

Хай усі вас дуже люблять,

 сім щасливо, в добру путь!

(Танець першокласників під пісню «Школа»)

Ведуча: Дорогі друзі! Ще не раз у нашій школі лунатимуть сміх і спів, нові діти сідатимуть за парти, і щороку школа прощатиметься зі своїми випускниками. А ви, дорогі випускники, востаннє стоїте на цьому святі.

Ведуча: Запам'ятайте себе такими: молодими, гарними, романтичними, з іскорками довіри до життя, надії на сповнення всіх мрій і сподівань. І, якщо у дорослому житті у вас траплятимуться хвилини відчаю і розлуки, якщо доля буде несправедливою до вас, якщо зустрінуться на вашому шляху лихі люди, згадайте оце свято, своїх друзів дитинства і вам стане легше, ви відчуєте себе не такими самотніми.

Ведуча: Ще будуть сьогодні танці, сміх, радість, передчуття чогось незвичайного. А урочиста частина нашого випускного вечора добігає кінця.

Ведуча: Ну от і все, останній день і мить,

Остання зустріч, погляди зріднілі.

Душа болить, сльоза в очах тремтить.

Учнівські роки в вирій відлетіли

 Ведуча: І не треба плакать на прощання

Треба заспівати нам – і все.

Хай про день цей добрий, теплий спогад

Кожен з вас у серці пронесе!

(Фінальна пісня)

Ведуча: Через кілька хвилин спорожніє школа, в коридорах гучні щухнуть голоси, згасне яскраве світло, ми багато разів це бачили адже так буває в театрі. Але в нашій виставі довгого щасливого життя все буде інакше, чому так……

Ведуча: Та все тому що театр людського життя ніколи не закінчується тільки переходить на навий щабель розвитку, дія йде за дією, за своєю суттю і принципом, змінюється тільки загально прийнята фабула, змінюється один за одним життєво важливі сюжети і з’являються нові персонажі і  герої.

Ведуча: Після святкового вечора вже завтра випускники почнуть писати нову п’єсу свого життя, в них є кардинальний вибір, який вони повинні зробити самі, кого будуть грати і як грати вибір за вами.

Ведуча:За 9 років ви запам’ятали що в житті ніколи не буває простих ролей, але будь – яку важливу роль потрібно зіграти максимально чесно і талановито і при цьому не потрібно перегравати і фальшивити.

Ведуча:Тільки від вас випускників 2018 залежить чи станети ви справжніми людьми.

Ведуча: Настав Ваш час.

Ведуча: Візьміться всі за руки, запам’ятайте на мить тепло рук один одного, адже завтра вранці поряд з вами будуть інші люди , але нехай це будуть хороші люди.

Ведуча: Отже у шкільній виставі ви поставили крапку, але це зовсім не означає що ми прощаємось, ми кажемо всім до побачення, до нових зустрічей.

Ведуча: А зараз запрошуємо випускників запустити у блакить неба повітряні кульки з бажаннями які неодмінно здійсняться.

(Музика)

Ведуча: Дякуємо за увагу! Хай щастить!