Сценарій випускного вечора 11 клас

Сценарій випускного вечора 11 клас

Ведуча

Летять роки, немов пташина зграя,

Пливуть роки потоком бурних рік,

І мчать вони холодними вітрами,

Біжать мільйонами стежинок і доріг.

Ведучий

Як хочеться сказати: Зупинись!

Постій хвилинку не спіши в дорогу!

А ти біжиш, пливеш і мчиш кудись,

Все далі від батьківського порогу.

Ведуча

- Дорогі друзі! Шановні батьки, гості! Сьогодні для всіх щасливий і урочистий день.

Ми всі довго чекали на нього, але на серці в нас не стільки радості, як якогось тихого зворушливого смутку.

Ведучий

Чому ж так стискається і щемить наше серце ? Може тому, що відлунали шкільні дзвінки і наші учні залишають рідну школу — свій другий дім. А може тому, що закінчується шкільна юність і день сьогоднішній проводить межу між дитинством і дорослим життям.

Ведуча

Позаду залишилися протоптана стежина до шкільного порогу і до болю знайома мелодія шкільного дзвінка, попереду – незвідана даль.

Непрохана сльозина у зіницях,

В душі зі смутком радість обнялись

Випускники сьогодні, як годиться

З дитинством попрощатися зійшлись

 

Ведучий

Дорослими вже стали наші учні

Їх повноліття і тріумфу час настав

Тож просимо випускників востаннє

Зайти у цей святковий рідний зал!

Ведуча: Увага!  Шановні  батьки   і  вчителі.  До святкового залу  крокують наші вихованці,  наше майбутнє і  наша гордість  -  випуск  2017 року . На їх честь знову і знову  невтомно лунають урочисті фанфари.

( фанфари)

     Давайте зустрінемо їх гучними оплесками.  Випускники -  головні  герої сьогоднішнього свята,  найважливіші персонажі нинішнього вечору. Наші одинадцятикласники…

   Запрошуємо до залу

 

(оглошуються імена випускників)

 

Ведучий

Слава нашій Україні!

Невмируща слава.

Стійте, в цю хвилину

Лине Гімн держави.

 

Урочистий вечір з нагоди випуску 2017-го року оголошується відкритим.

(Звучить гімн України)

 

Ведучий:

(Запалюємо велику  свічку – символ дитинства)    

      Зійдіть з дороги,  кривди і печалі,

      Зійдіть з путі, невпевненість і сум.

      Випускникам дорогу заквітчаймо

      На щастя, долю, на добро й красу!

   Ведуча:

 Любі випускники!   У мене в руках свіча – символ родинного вогника школи, бо школа стала вам другою домівкою. Родинний  вогник  школи - вогник любові і добра  - буде супроводжувати вас усе життя, він буде освітлювати вам  життєву дорогу, він запалить ваші серця на гарні справи, цей вогник зігріє ваші  душі  у люті холоди та скрутні часи,  він пам’ять про  безхмарне рожеве щасливе дитинство. Не забувайте ніколи дорогу до рідного порогу, не забувайте про тих, хто дав вам життя -  ваших батьків – і про тих, хто давав вам знання і ділився своїм життєвим досвідом – про вчителів.

      Цей вогник ви зараз передасте по черзі один одному, додавши до нього часточку свого тепла, жаринку свого серця. Загадуйте бажання, бо ваша енергія лине сьогодні до неба. Поїхали…

 (казкова музика - випускники передають свічу)

Ведуча:

Зачекай, дитинство, зачекай,

Не спіши від нас  в  далекий край,

А ти кричиш дитинству: «Зупинись!»

А ти його благаєш : «Повернись!»

Воно сміється лагідно тобі:

«Я повернусь до тебе уві сні».

 

Трепетний вогник спогадів залишиться з вами назавжди. Ця свіча буде з вами весь вечір.

Ведучий:

    Дорогі випускники!  Коли закінчується  якийсь період життя, завжди згадують, що було,  аналізуючи якісь цікаві епізоди чи найважливіші моменти.  Давайте погортаємо сторінки вашого віртуального шкільного альбому.  Як співається : «Старі фотографії на стіл покладу». Фотоальбом  вартий нашої уваги, бо  не покрився пилом і живе власним життям. Цей альбом масивний  і знає багато ваших таємниць.

(презентація)

Ведуча:

     Ось на фотографії ви з батьками 1 вересня 2007 року. Як давно це було. Дівчатка у білих мереживних  фартухах, великих білих бантиках , хлопці - у костюмчиках та краватках . Ви  -  серйозні схвильовані першокласники з новими портфелями, ви щойно отримали букварі, які пахнуть свіжою друкарською фарбою, біля вас  -   перша вчителька :Лариса Іванівна. А ваші  батьки  хвилюються більше, ніж ви, і  тривожаться за вас: як ви звикнете до школи? Як будете встигати, якщо портфель більший за вас? Ви розгублені та несміливі.

Ведучий: Згадаємо, як це було…

Виступ учнів молодших класів:

1.Перший клас, перший  клас!

Скільки справ зустріло нас,

Треба фрукти рахувати,

По складах книжки читати

А письмо – це справжні муки,

Від напруги ниють руки!

Вам би, пальчики-билинки

В ляльки гратись, у машинки.

2. Другий клас–пішла таблиця,

І ночами стала сниться.

Ми її вчимо, вчимо,

На уроках – «горимо».

Різні дії як насіли –

Розібрать немає сили!

Додавання, віднімання –

жарти, мінімум старання,

А от множити, ділити –

Годі браття, й говорити!

Ми трудились, що є сили,

Цінне все, чого нас вчили

Всю програму вже пройшли,

Другу висоту взяли.

 

3.Ось і третій рік ми в школі,

А сюрпризів ще доволі:

Треба шлях порахувати,

Звідкись час і швидкість взяти.

Не задачі – просто мрія:

Розбери тут – яка дія!

Швидко промайнув цей час,

Нас чекав четвертий клас.

4. Казка, вірш, оповідання,

Увесь час ведуть змагання:

Хто цікавіше розкаже,

Ще й корисне щось покаже.

Ми проводили маневри — 
Випробовували нерви. 
Тест учителька пройшла — 
Ключ до кожного знайшла. 

Треба визнати всім прямо, 
Що вона, як рідна мама: 
І підтрима, й насварить, 
Розбере проблеми вмить. 

Ведучий

Це до неї ви бігали з нашими проблемами і негараздами, це з неї ви цілі уроки не зводили очей,це її ви любили так, як люблять найріднішу людину, це її ласкавий голос хочеться почути знову і знову.

 

Ведуча

Тож запрошуємо до слова першу вчительку Жилінську Ларису Іванівну.

Слово першої вчительки

Випускник:

1.Дорога Ларисо Іванівно!

Рідна наша, люба й мила,

Людьми нас бути ви навчили,

Батьків шанувати, і допомагати.

В школі були ви нам мамою й татом.

 

2. Ми не прощаємось сьогодні з вами,

Хіба прощаються діти з батьками.

Ми «До побачення» скажемо разом.

Всілякого щастя вам, всіляких гараздів.

Пісня

Ведучий: (гортає альбом) А що ж було далі…

(презентація)

Випускники:

1.П’ятий… Ох, цей п’ятий

Ходиш, жахом обійнятий:

Вчителів нових багато.

Як же всіх запам’ятати ?

А вимоги ? хоч тікай!

Ми всі виснажились вкрай.

І з півроку їх вивчали:

Що та як на «вус мотали»

Викладають тут цікаво,

Йде навчання наше жваво.

(Ми ж допитливі були)

так і літні дні прийшли.

 

2.Ось і в шостий перейшли.

Вчитель каже: «підросли»!

І взялись нас тренувати,

Та знаннями набивати.

Ми вивчали піраміди,

Дроби, катети, гібриди.

Губки і материки.

Мезозой, неандертальців

Кроманьйонців, португальців

Зрозуміли зі слізьми - Гомосапієнси ми.

В сьомому іще складніше:

Подають, що розумніше, -

Ось рівняння розв’яжи,

Теорему доведи.

А задачі! А задачі!

Тато й мама гірко плачуть.

І нові пішли предмети.

Що не день – одні секрети.

З хімією — не лади

(Розум пнеться не туди)

І чомусь земне тяжіння

Тягне далі від учіння.

 

У 8 – ми акселерати:

Стали по ночам гуляти.

На заняттях всі мовчать,

Бо уроки мало вчать.

Он хтось явно недоспав,

Мабуть, усю ніч гуляв.

Врешті, більшість добре спали

Й працювати краще стали.

 

9 Клас

Посоліднішали діти,

В класі ( ніде правди діти)

Вчитися не дуже хочуть,

але голови морочать

нашим бідним вчителям:

« Можна, я вам перездам?»

 

 

 

 

Ведучий

Так уже повелося у нас в Україні, що завжди перед усіма важливими подіями людину благословляють на щастя, на долю і дарують найдорожче, найсвятіше. А що може бути ціннішим за хліб, яким і благословляємо ми, батьки, своїх дітей у щасливу дорогу майбутнього.

Ведуча

Традиції і звичаї народу

У них життя, характер і душа.

Тож короваєм починається дорога,

Коли дитя батьківський дім лиша.

 

Ведуча

У нім – духмянім, сонячнім, рум’янім –

Турбота батька й мамина сльоза.

Це захист від знедолень і обманів,

Щоб обминула вас життя гроза.

 

Ведучий

Сьогодні від батьків прийміть це диво –

Наш український пишний коровай.

батько, й мати, батьківська родина,

Своїх дітей зі святом привітай.

На фоні мелодії виходять батько і мати з короваєм.

 

Мати:

Благословляємо вас, діти, в добрий час!

Хай щастя і достаток будуть з вами.

Прийміть хліб-сіль нарушнику від нас,

Й сміливо по землі ідіть шляхами.

 

Батько:

Цілуйте хліб, ним батьківська  родина

Благословляє вас, як символом життя.

Бо ним живе й міцніє Україна –

Хай з хлібом буде ваше майбуття.

 

Мати:

Все здолати потрібно вам буде не раз,

Не впадайте у відчай, боріться!

Йдіть сміливо ! У добрий вам, діточки, час!

Мрія кожного з вас – хай здійсниться.

 

Батько:

Нехай же вас Господь благословляє

У світлу путь на добрії діла.

На вірну стежку завжди наставляє,

Щоб доля вам щасливою була.

 

Ведуча Настає найурочистіша мить – вручення атестатів. Слово надається директору школи Сердюк Ларисі Василівні, яка  5 років була вашою класною мамою, а нині – керівник нашої школи і саме з її материнських рук ви сьогодні отримаєте  документ про загальну середню освіту!

 

Виступ директора, вручення атестатів

 

Виступ-відповідь випускників

Питання Вчителям:

 

1. Яку дату ви любите більше : 1 вересня чи 29 травня? (Ви заслуговуєте на «Оскара»)
2. Скільки разів на тижні у вас виникають думки: мама казала йти у лікарі чи юристи. Чому я її не послухала? (Гран-прі)
3. Ви звернули увагу, що 1 вересня 2014 року  розпочалося понеділком? Чи багато понеділків було у вас на тижні протягом  року? (Звання «Відмінник Освіти»)
4. Якщо діти втекли з уроку, зізнайтеся, чи не раділи ви більше за  них у цей день? (Ви заслуговуєте на звання «Народний вчитель»)
5. Коли ваша велика літня відпустка закінчується, у вас починається стрес чи депресія?
6. А ви не знаєте, чому учні не люблять таку класичну фразу вчителя: «Ховаємо підручники, беремо подвійні аркуші»?
7. Кажуть, що вчительська професія кармічна, тобто, якщо відпрацюєш у школі все життя, наступні втілення будуть щасливішими? Як ви до цього ставитеся? (Сократ відпочиває)

Висновок:  наш вчитель – це пам’ятник собі. Він не може не думати про роботу. Наші вчителі – найкращі.

Конкурс: впізнай учня за голосом (для класних керівників Учні за спинами кл. керівників щось промовляють. (по 2 хлопця і 2 дівчини від класу) (учні говорять фразу, читають вірш, заспівати пісню)  (Приз кл. керівникам)

Хіба не рідні мами?

 

   Дорогі випускники! Настав час, коли ви можете обирати самі:   вчитися далі чи працювати, або поєднувати навчання та роботу.

       1 червня, в День захисту дітей, Ви маєте право спати, скільки захочеться, не поспішаючи на перший урок. Ви нікому нічого не винні.

І носити спіднички бажаної довжини, ніхто не вимагатиме ходити у діловому стилі до школи, ви можете яскраво фарбуватися, навіть робити татушки .

       Ви можете зовсім не дивитися у бік рідної школи. Але, повірте, вона вам буде снитися.

Ви можете одружуватися і йти заміж, фарбувати волосся, проколювати не лише вухо… Але насправді - це все ілюзія. Зараз, коли ви закінчили школу, вам прийдеться трудитися ще більше,  і згадувати ви будете  найчастіше  тих вчителів з подякою, які вимагали від вас найбільше, а вам здавалося  - неможливого.

 Сьогодні наша школа нагадує осіннє дерево, від якого відірвалися листочки. Нехай же доля не розкидає вас у буремному вихорі життя. Дружіть між собою, приходьте до школи, приводьте до нашої школи своїх дітей. Ви не пожалкуєте.

       Завжди пам'ятайте: ви - її діти, її вихованці. Вам тут завжди будуть раді, вислуxають, порадять, допоможуть.

 

Дорогі наші вчителі

Прийміть слова найщирішої вдячності

За працю величну, за ночі безсонні

За любляче серце, за сонце в долонях.

 

За все, що сказано невчасно,

все, що зроблено не так,

Без заперечення,завчасно

Скажу тихесенько: «Пробач»

 

Та ось уже й настав час прощання,

Ви сьогодні трішечки сумні.

За Ваше виховання і навчання

Прийміть наш сердечний уклін до землі

 

 

3. Здоров’я море. Грошей – гори.

Поваги від людей, любові від дітей

Достатку і щастя ми зичим без ліку,

І довгого, довгого, довгого віку.

1.Спасибі вам, що з нас людей робили,

Що нас любили, і добра учили.

Спасибі, рідна, вам за все на світі,

Прийміть від нас в дарунок ніжні квіти.

 

(музика)

 

 

Хлопчик:

От везе випускникам.

Добре, що й казати !

Вже не будуть за спиною портфелі носити,

Щовечора три години уроки учити,

Не примусять їх ніхто писать реферати,

Безтурботно будуть жити, до обіду спати.

Ну, а в нас, що за життя — справжнісінькі муки,

Стер я зуби вже давно об граніт науки.

 

Дівчина:

В них роботи після школи — непочатий край,

Тож своє дитинство, друже, ти не підганяй.

Треба їм п’ять довгих років у виші учитись,

Хлопцям оженитись.

І про дім, і про зарплату треба ще подбати,

Як народиться дитинка — ночами не спати.

Потім виросте дитинка, будуть батько й мати

Думу думати — де грошей на інститут взяти?

 

Хлопчик:

Ти мене так не лякай!

Це ж складні завдання!

Краще буду вже ходити в школу на навчання!

 

Дівчинка:

Бажаєм вам в житті іти сміливо,

Бажаєм щастя кожному знайти!

Хай здійсниться, що кожному хотілось

В дорогу, наші друзі. Щасливої путі!

 

 

Ведучий

Золотяться юні мрії,

Ритм вистукують роки

І звучить вже вальс надії

Вальс для вас, випускники!

 

Ведуча

Уже обрій вечірній погас

І повітря п’янить матіолою.

випускники танцюють вальс

І сумують за рідною школою.

 

Вальс

 

Ведуча

Я щойно за кулісами знайшла записку і вважаю, що всі її повинні послухати

Ми, що нижче підписалися батьки сьогоднішніх випускників школи видаємо розписку школі в тому, що ми дійсно отримуємо в 2017-му році назад своїх дітей, зданих в школу в 2006  році, на тимчасове зберігання, виховання і навчання. Претензій до школи немає, але є подяки і вельми великі! Батьківський комітет з приймання дітей назад відзначає лише одну проблему: ми здавали на зберігання дітей мілкоформатних, а отримуємо назад — великогабаритних, а їх значно складніше прогодувати, взути, одягнути і дати подальшу освіту!

Але тим не менш, дивлячись на задоволені, красиві і натхненні обличчя дітей, ми сподіваємося на те, що отримані вшколі знання, наші діти скоро віддадуть на благо суспільства, а суспільство від цих благ, дивись, щось виділить і батькам …

За сим дякуємо і підписуємося: Мами, тата, дядьки, тітки, дідусі, бабусі випускників 2017-го року.

Батьківський комітет з приймання дітей назад

 

Ведучий

Багато було вчителів у наших випускників, різні предмети вони викладали.Але всі вони робили одну велику неоціненну справу: плекали безтурботне дитинство, готували їх до великих звершень натхненного щасливого життя.

 

Ведуча

Учителі – мудрі порадники і вірні друзі, терпеливі наставники і надійні захисники…..Сьогодні зі словами пошани і подяки та з найкращими побажаннями звертаються до вас ваші найстарші учні.

Випускники:

1.Від будня до будня, від свята до свята

Знання і серця ви нам дарували.

Ви — наші долі, ви — наші злети,

Ви нас лише доброму вперто навчали,

 

2.Любі ви наші, а чим же віддячимо?

1.Тим, що ми є.

2.І тим, що ми значимо.

3.Тим, що ми будемо.

1.Тим, що ми створимо.

2.Тим, що збудуємо.

3.Тим, що засіємо.

1.Нивою тою, яку ми розоремо.

2.Тим, що в житті ми своєму зуміємо.

3.Любі наші вчителі! Ми всіх Вас пам’ятаємо і любимо:

 

1.Здоров’я вам від Бога й від роси!

Високого польоту – думці, мрії!

І щедрої, душевної краси!

Любові щирої, і Віри, і Надії!

 

2.Сплітайте славних успіхів вінець!

Започаткуйте гарні, добрі справи!

Несіть, як факел, полум’я сердець!

Во ім’я учнів, школи і держави!

 

3. Усі шкільні працівники і вчителі,

Прийміть уклін наш до землі,

Як часточки наших сердець,

З любові квітів вам вінець.

 

Музика. Вручення квітів вчителям

 

Ведуча

Скільки проблем і неприємностей ми приносимо нашим вчителям. Як часом важко було вчителям від наших нескінченних витівок.

 

Ведучий

Тому сьогодні ми підготували для вас сюрприз.

сценка

 

Ведучий

Якщо є щось на землі святе, то це перш за все мама і тато, і батьківська хата,, і мамине слово, і стежки, по яких ми ходили.

 

Ведуча

Найкращі дні для наших матерів –

Це дні, коли щасливі їхні діти.

Від нас залежить, скільки днів таких

Ми можемо для матері зробити.

 

 

А зозуля кує і рахує вам роки,

Я рахую їй теж, як стою в самоті,

Я цілую, бабусю, твої стомлені руки

Я вклоняюсь низенько твоїйдоброті.

Сивочолий дідусь й голова нашого роду,

Ти навчив розуміти і зло і добро

Де не буду, до тебе прийду на пораду

Знайду вірну стежину, як би там не було

Спасибі Вам, наші рідні,

За теплоту й любов родинну,

За дружбу й спокій у сім’ї

І за турботу щогодинну.

За вашу відданість святу

Своїм уже дорослим дітям,

За людяність і доброту,

Ми вдячні вам за все на світі.

 

Ведуча

Тож від дітей подяку шлемо нині

Й уклін земний батькам, усій родині.

І хай цей вальс, що зараз пролунає,

Випускників з батьками закружляє.

 

Ведучий

Ви, діти, до пояса рідним вклоніться,

Так завжди робити годиться,

Хто вміє батька-матір шанувати,

Тому в добрі та щасті вік свій вікувати.

 

вальс

 

1.Затихнуть пісні. І почнеться урок.

Урок, на який не подзвонить дзвінок.

За парти не сядемо так, як завжди,

Учитель з журналом не ввійде сюди.

 

2.Учителько наша! Не будете там

Десяток і двійок ви ставити нам.

Із того уроку не можна втекти,

Й погану оцінку не виправиш ти.

 

3.Перерв і канікул у ньому нема,

Хоч може минути там літо й зима.

Й не сорок п’ять він триває хвилин,

а довгі роки не вгава його плин

Урок цей длятебе – ти твердо затям –

І перший, й останній, — він зветься життям.

 

1. Все починається з дороги

Усьому свій надходить час.

І поривання і тривоги

Продовжать інші після нас

 

2. І кожен хай навіки прийме

Цей світ у радощах, журбі…

Прекрасний світе, рідна школо,

За все що є, уклін тобі.

(Лунає пісня «Куда уходит детство»)

    Дорогі випускники, час йде невпинно. Навіть якщо ви хочете зупинити мить, ви можете про це тільки мріяти.  «Куди іде дитинство, - запитуємо ми. Але ніколи не отримуємо відповіді. Незабаром вам разом зустрічати свій такий омріяний випускний світанок.

     Станьте, будь ласка, всі у коло і візьміться за руки. Відчуйте тепло рук один одного. Ще мить і ви попрощаєтесь. Ця мить вже ніколи не повториться,  відчуйте її, проживіть її, запам’ятайте її на все життя.

 

Відзвучали останні оплески, останні акорди музики... Зараз спорожніє зал, згасне світло. Так буває в театрі, а у житті все інакше. Театр життя ніколи не закінчується, бо весь світ лицедіє. Дія іде за дією, міняються тільки декорації, з'являються нові герої. Завтра ви почнете писати свою нову п'єсу. У вас є вибір - кого відіграти і як відіграти. В житті немає простих ролей, але будь-яку роль у будь-якій п'єсі - будь то комедія, чи драма - треба відіграти чесно й талановито, не перегравати й не зфальшивити.  Тільки від вас залежить, чи станете ви справжніми людьми. А справжні люди можуть зробити багато: наше життя – щасливим і комфортним, наше селище  ошатним, будинки затишними, людей усміхненими і щасливими, життя в країні – благодатним і справедливим. І це головне! Господь вам у цьому допоможе.

Наступає ваш час! Візьмітьсяміцніше за руки. Запам'ятайте стук ваших сердець, і тепло рук ваших однокласників, які не раз виручали вас у важку хвилину, від яких ви не раз одержували клацання та лайки у контакті, які смикали вас за кіски, які милувалися вашими аватарками. Адже вже завтра поруч із вами будуть інші люди. А це вже ніколи не повториться! Не готуйтеся до життя, а вже живіть,  просто зараз…

 

  Ведучий На цьому наш вечір  завершено   (гімн)

 

 

Ведуча

Хай мамин рушничок

прокладе щасливий шлях

До звершень й перемоги.

 

Ведучий

Нехай вас Бог благословить,

Дарує Божа Матір сили!

Трудіться, радуйтесь, ростіть,

Нехай міцніють ваші крила!