Свято урожаю
Ведуча: Шановні гості, любі діти
У зал вас раді запросити,
Усіх сьогодні ми вітаєм
На славнім святі урожаю.
(діти під музику заходять у зал)
1. Ми працювали ціле літо,
Посіяли овес і жито,
Ходили на поле, у поле
І гарно грядки там пололи.
2. Погода нам допомагала,
Дощами землю поливала,
І сонечком її зігріла
Зробила своє добре діло!
3. І ось велика нагорода
Зросла у полі й на городах.
Це наш чудовий урожай,
Який прославив весь наш край.
4. Картоплі виросло багато
І помідорів для салату,
І величезні буряки,
Та ще й зелені огірки.
5. Капуста біла і смачна,
І кавуни на баштанах,
Дозрів вже соняшник у полі
Солодка морква і квасоля.
6. Хвала усім працівникам,
Та їх натрудженим рукам,
Що добре влітку все робили
І щедрий урожай зростили.
7. Ставайте, друзі, всі у коло
Хай лине музика довкола,
Веселу пісню заспіваєм
Сьогодні ж свято урожаю.
Пісня «Урожайна»
Ведуча Золота красуня Осінь
Завітала до нас в гості.
Подивіться ось вона
Так гарна й чарівна.
(під музику заходить до зали Осінь)
Осінь: Добрий день, шановні діти!
Дуже рада вас зустріти.
Так, я Осінь-чарівниця,
В жовто-золотій спідниці.
В калиновому намисті,
Жовте і багряне листя.
Я над містом розсипаю
І по вулицях гуляю.
Вам дарую свою вроду
І осінню прохолоду.
Фарби жовті і багряні,
Зорі в сизому тумані,
Восени ранкову тишу
Теж в дарунок вам залишу.
Я люблю пісні співати,
В хороводі танцювати.
Діти, в коло всі ставайте
І танок розпочинайте.
(Танок з осінню)
Осінь: Всіх сьогодні я вітаю
З добрим святом урожаю!
Ось він щедрий урожай,
Що прийшов у рідний край.
(під музику заходить в зал Урожай)
Урожай: Добрий день, хлопчики й дівчатка,
Всіх вітаю вас зі святом!
Урожай моє ім’я
Радий бачити вас я.
Мої руки із пшениці,
А живіт із паляниці.
Голова, як той гарбуз,
Із квасолі довгий вус.
Ніс товстий, як цибулина –
Дуже гарний я хлопчина.
Я сьогодні вам привіз
Подарунків цілий віз,
Фруктів, овочів багато
Їх дарую вам на свято.
(урожай показує дітям віз із урожаєм)
(вихід 1 клас в корзинках)
БОРОВИК
Важлива в лісі в мене роль:
Я – БІЛИЙ ГРИБ, грибний король.
В бору зростати здавна звик,
Тому ще звуся – БОРОВИК.
МАСЛЮК
Ми – хлоп‘ята-МАСЛЮКИ,
В нас руді липкі шапки.
Хто знаходить нас у лісі,
Йдемо в кошик залюбки.
ЛИСИЧКА
Я ЛИСИЧКА, я сестричка
Не сиджу без діла,
Наймодніший капелюшок
Я сьогодні вділа.
Чепурна я в капелюшку
Та вродлива личком.
Подарую капелюшки
Ще й своїм сестричкам.
ДОЩОВИК
Молоденький ДОЩОВИК
Під дощем гуляти звик.
Купив собі на святки
Парасольку й чобітки
ПІДОСИЧНИК
Вдяглися чепурні грибки
У помаранчеві шапки.
Їх ПІДОСИЧНИКАМИ звуть,
Бо під осиками ростуть.
Морква.
Я сама сиджу в коморі,
|
Капуста.
І таке, ото, бува: Буряк.
Гарбуз.
|
Картопля.
Мене смажать, мене варять,
|
Грушка я, хоч невеличка,
Та солодка і м’яка,
І цвіла я, й наливалась,
І поспіла – глянь яка!
Понеси мене до мами –
Подаруночок зроби,
Хоч я знаю, що матуся
Всю мене віддасть тобі.
Фіолетова, красива,
Запашна, солодка слива.
Серед фруктів виграє,
Хоч і кістка в неї є.
Диня. Я солодка,соковита
Кожен знає-жовта диня Покуштуй-не схочеш пити.
На городі господиня. А як їстимеш саму,всі хвороби прожену.
Подивіться я, кавун!
Круглий наче кулька.
Зверху я гладенький,
А всередині солоденький.
Яблуко - чудовий фрукт
Я росту і там і тут
Смугасте, кольорове
Свіже і наливне
Сік мій теж корисний
здоровя всім несе
УРОЖАЙ.
Осінь — це моя пора.
І приємно показати
І дорослим, і малятам:
Я вродився «на ура».
Теплий день, і небо синє.
І доречне свято нині,
Хай лунають жарти, сміх!
А земля тепер спочине.
Я на ярмарок осінній
Вас запрошую усіх!
(Танок з корзинами)
Ведуча: На ярмарках як ми знаємо завжди гучно та весело. Продавці запрошують до своїх столів, покупці торгуються а серед загального гомону подекуди можна почути й такі діалоги.
Гуморески
Це було позаторік
Та на нашім ринку –
Хтів купити чоловік
Кабанця чи свинку.
Ламав голову Павло
(нелегке це діло) –
Нешкідливе щоб було,
І щоб добре їло.
І нарешті підібрав:
О! Які хороші!
Гаманець мерщій дістав,
Став платити гроші.
-А з якого ви села? -
Спитав молодиці.
Та йому відповіла:
-Я з села Мельниці
- Забирайте їх назад! -
Буркнув незабаром, -
Я мельницьких поросят
Не візьму й задаром.
Тітка ближче підійшла:
- То ж назвіть причину!
- А я з вашого села
Маю вже…дружину.
Сценка 1.
Жінка. Чоловіче, почім ця тканина?
Продавець. Дуже дешево: поцілунок за метр.
Жінка. Добре, дайте мені три метри… Бабусю, йдіть-но швидше, розрахуйтесь.
Сценка 2.
Чоловік. Скільки коштують яйця?
Продавець. Карбованець за штуку.
Чоловік. А биті?
Продавець. Півкарбованця.
Чоловік. То розбийте мені два десятки.
Сценка 3.
Продавець. Яблука, купуйте дуже добрі яблука!
Жінка. А чому ж вони такі дорогі?
Продавець. Бо з чужого садка крадені.
Ведуча: А тепер заглянемо в гості до української сім’ї як вони збираються відвідати наш ярмарок!
(Сценка)
Омелько. Одарко! Одарко! Ти де? І куди вона поділася? От га…
(Одарка тихенько підходить з рогачем позаду)
Одарка. Хто? Хто? Я щось не зрозуміла, як ти мене назвав?
Омелько. Одарочко! Хіба я що! Та я просто хотів сказати «Гарнюня моя!» А ти зразу накинулася на мене з цим страшним рогачем.
Одарка. Ото ж бо воно! Дивись мені (показує кулак). То чого ти розкричався? Я пиріжків напекла для сьогоднішньої події. От якраз з печі дістала.
Омелько. Пиріжки? Оце смакота! ( хоче бігти) Почекай, а про яку подію ти оце кажеш?
Одарка. Ой, Омельку, Омельку! Бачиш, скільки люду отут зібралося?
Омелько. Ну і для чого?
Одарка. Народ наш – невтомний трудар. Працею своєю землю прикрашає, урожай багатий збирає. В Україні є дуже гарна традиція. Ось саме в таку осінню пору, коли все добро із садів, городів, полів і лісів було зібрано і звезено в двори, сховане в комори, льохи і клуні, люди збирались на великий осінній ярмарок, щоб продати лишки виробленої продукції, обміняти на інший товар та й навіть похвалитися вирощеними овочами, фруктами, зерновими культурами, медом, хлібом, гончарними і ткацькими виробами... Чого тільки не було на тих ярмарках у незапам’ятні часи в Україні! Словом, ярмарок – це праця для кожного трударя. Ця гарна традиція наших предків зараз відродилася. Ідуть люди звідусіль ярмаркувати. От сьогодні і в Хорольському коледжі такий осінній ярмарок! Буде смачного багато!
Омелько. Я люблю смачненьке! То нехай починають!
Одарка. Та почекай. Знову спішиш! Дай договорити. Це незвичайний ярмарок. Всі гроші, які виторгуютьпередамо нашим ЗСУ. Ти ж не забув, що йде зима і треба хоч чимось допомогти і підтримати наших Захисників.
Омелько. Та ні, не забув. Вибач, Одарочко. А знаєш, я оце думав, що може і мені записатися добровольцем? Я ось який сильний!
Одарка. Силачу ти мій! (сміється). А чого, і я з тобою. Куди тобі без мене? Будемо, як тепер називають? Ти – Байрактар, а я – Джевеліна!
Омелько. Точно! Та ми тих ворогів в порошок зітремо. Нехай знають, як нашу Україну нищити! Та я…
Одарка. Добре, добре. От хвалько! Давай вже нарешті ярмарок розпочинати!