Сценарій заходу "37-мі роковини катастрофи на Чорнобильській АЕС"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СЦЕНАРІЙ

ВИХОВНОГО ЗАХОДУ

з нагоди 37-ої роковини Чорнобильської катастрофи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 (презентація поки що  не демонструється)

Ведучий 1   

1.          Доброго дня, шановні студенти!!! Сьогодні ми поговоримо про трагічну подію, що сталася в Україні у 1986 році.

Хто скаже, що це за подія?

 

Яка площа території, що зазнала впливу цієї катастрофи?

Скільки людей брали участь у ліквідації наслідків вибуху?

 

 (вмикається демонстрація презентації)

Завтра у нас 26 квітня 2023 року – це день 37-ої роковини Чорнобильської катастрофи!

 

Ведучий 2 

2.                              Чорнобиль – невеличке українське містечко, яких сотні в Україні. У 1971 році неподалік від Чорнобиля розпочали будівництво потужної атомної електростанції. На 1983 рік стали до ладу чотири енергоблоки, приступили до будівництва п’ятого. Згодом, за кілька кілометрів від станції, побудували місто. Його назвали Прип’ять – за назвою тутешньої повноводної річки.

 

Студент 1

3.                              1986 рік… Весна в Україні буяла вишневим цвітом, сповнюючи людей надіями. Пора юності і кохання. Була тепла квітнева ніч, одна з кращих ночей року…

 

Студент 2  

4.                              У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року, коли всі спали безтурботним сном, о першій годині 23 хвилини над IV реактором Чорнобильської атомної електростанції нічну пітьму розірвало велетенське полум’я. Саме в цей день сталася найбільша трагедія не тільки України, а й усього людства – вибух на Чорнобильській АЕС. Причиною катастрофи прийнято вважати стрибок напруги в мережі, який викликав два вибухи.

Студент 1

5.                              На щастя (якщо можна так сказати), вибухи були не ядерними, а хімічними - наслідок перегріву реактора і накопичення значної кількості пари. На момент вибуху в реакторі знаходилось близько 200 т урану. Було зруйновано обшивку, а через відсутність захисної оболонки більше 60 т радіоактивних речовин піднялись у повітря.

 

Студент 2

6.                          Сумарна радіація ізотопів, викинутих у повітря після аварії в Чорнобилі, була в 30-40 разів більшою, ніж при вибуху атомної бомби в Хіросімі.

 

Студент 1

7.                          Пожежа тривала 10 днів і забрала життя 31-ї людини. Остаточно графіт перестав горіти лише 10 травня.

 

Студент 2

8.                          Пожежники, які першими прибули на місце катастрофи, не мали ізолюючих протигазів. Їх просто не попередили про особливості ситуації. У результаті радіоактивні речовини потрапили в дихальні шляхи ліквідаторів.

 Всі ті, хто першими вийшли на лінію вогню, ступили у вируюче полум’я, в смертельну радіацію не за наказом командира, а за велінням совісті. Сьогодні зрозуміло: наслідки аварії на ЧАЕС могли б бути значно більшими, якби не самопожертва і мужність тих, хто був там у перші тижні після лиха...

 

Студент 1

9.                          Як правило, кожен з тих, хто прибирав уламки на даху, піднімався на нього тільки один раз, так як доза радіації, яку він отримував, відповідала тій, яку звичайна людина отримує за все своє життя.

 

 

 

 

 

Студент 2

10.                    На фото бульдозери згрібають радіоактивні уламки, викинуті вибухом і скинуті ліквідаторами з даху на територію, яка буде пізніше схована під саркофагом.

 

Тисячі захищених вантажівок були задіяні в ліквідації. Через тиждень використання їх доводилося ховати в могильниках, так як метал починав буквально "світитися" від радіації.

 

Ведучий 1

11.                    Кількість людей, що брали участь в гасінні пожежі на ЧАЕС, становила 240 тис. Всі вони отримали високі дози радіації. Однак саме пожежникам вдалось врятувати нас від справді серйозної катастрофи – сильного водневого вибуху, який міг стати наступним етапом трагедії.

(читається вірш)

 

Чорний біль, гострий страх

Осідає в душу мою.

Очі бачили пекло, жах…

Молодь гинула в бою…

 

Красень молодий став на ганку,

Прикриваючи собою нас.

Він розумів – не побачить світанку,

Прийшов його останній час.

 

Але воїн вирішив – він захищає рідню.

Одягнув скафандр, взяв у руки помпу

І пішов на вогонь,

Як на броню.

 

Серце жадало спочинку, палахкотіло в грудях,

Але відчував – він зможе

І доля мільйонів в його руках.

Спепеліли серця героїв, кров запеклася вмить.

 

Що ж ти синку накоїв?

«Мамо, прости» – відповів.

Але я воїн, я мушу,

Мушу іти до кінця безоглядно, сміло.

 

Мушу віддати життя за правоє діло,

Бо позаду Вітчизна, її охороняю.

Буде сонце сіять, горіти любов.

Так буде - я знаю.

 

 

Студент 1

12.                         Одразу після аварії майже 8,5 млн людей були опромінені, близько 155 тис кв. км територій було забруднено, з них 52 тис кв. км – сільськогосподарські землі.

 Наслідки вибуху четвертого реактора Чорнобильської атомної електростанції сколихнули весь світ. У результаті аварії стався викид величезної кількості радіоактивних речовин з активної зони реактора, які радіоактивною хмарою перенеслись на великі відстані.

 

Студент 2

13.                         Радіоактивний дощ розлетівся і висіявся на великих територіях. Радіоактивного забруднення зазнало майже 50 % території України. Реактор продовжував випромінювати радіацію ще 3 тижні, доки його не закидали сумішшю піску, свинцю, глини і бору.

 

Студент 1

14.                    Перше офіційне повідомлення зробили аж 28 квітня під тиском міжнародної спільноти, але і в ньому майже нічого не повідомлялось про масштаби проблеми.

 

Студент 2

15.                    Як чиновники пояснювали пізніше, вони не хотіли підняти паніку серед населення. У Києві, наприклад, у святковий  день 1 Травня, коли на вулиці міста вийшли тисячі людей, рівень радіації перевищував фоновий у кілька десятків разів.

 

 

Ведучий 2 

16.                    Евакуацію запланували на 26 квітня, але затримали за рішенням уряду і почали лише 27 квітня 1986 року о 14:00. Це стало явною помилкою, так як цього дня вітер дув у напрямку міста, яке розкинулося за 4 кілометри від ЧАЕС. Всі 47 500 жителів міста Прип'ять були змушені покинути свої будинки на наступний день після катастрофи. Для зменшення обсягу багажу жителям сказали, що евакуація тимчасова (близько трьох днів).

 

Прип'ять і Чорнобиль стали мертвими містами.

А Україну було оголошено зоною екологічного лиха.

 

Ведучий 1

17.                    Після аварії з 30 кілометрової зони відчуження було вивезено 115 тисяч осіб. Сумарна кількість людей, котрі позбулися своїх домівок, сягала 220 тисяч осіб.

 

Ведучий 2

 

18.                    Мій біль, мій жаль, моя біда,

Моя ти пам'ять вічна.

Земля покинута й не та,

Отруєна й незвична.

 

Ведучий 1

19.                    Це алея зниклих сіл у меморіалі пам'яті у Чорнобилі. Тут до нудоти боляче і тривожно.

 

Ведучий 2

20.                    Обезлюдніли села, де століттями ростили жито, виховували дітей. Тепер у селах моторошна тиша. Довкруги усе заростає бур’яном. Мертвий ліс, до якого не можна підходити, сади з яблуками, насиченими радіоактивною отрутою, вода, яку не можна пити, і навіть повітря стало ворогом.

 

 

 

 

Ведучий 1

21.                    На сьогоднішній день два з половиною мільйони людей проживають у забрудненій зоні, з них вісімсот тисяч дітей.

 

Ведучий 2

22.                    400 видів тварин, птахів і риб, 1200 видів флори продовжують існувати в “зоні відчуження”, де через істотне та катастрофічне забруднення повітря, ґрунтів і вод заборонено проживати людям.

 

Студент 1

23.                    Після катастрофи станція не працювала близько 6 місяців. За цей час територію дезактивувати, спорудили саркофаг, який накрив 4-ий енергоблок. А потім знову ввели в дію 3 енергоблоки, які ще залишились.

 

Студент 2

24.                    Загалом є кілька версій про причини аварії, але всі вони зводяться до однієї – халатності працівників. Офіційно причиною прийнято вважати некомпетентність персоналу, якому в той день доручили проведення технічного експерименту. Контрольні пристрої були відключеними, а потужність реактора знизили до недопустимого рівня. Ситуація стала неконтрольованою, а будь-які спроби нормалізувати її були здійснені невчасно.

 

Студент 1

25.                    Однак через кілька років Консультативний комітет з питань ядерної безпеки опублікував новий звіт, який розкрив питання серйозних проблем в конструкції самого реактора. Серед причин в цьому звіті були зазначені:

• неправильне проектування реактора;
•                 недостатнє інформування персоналу про небезпеки, пов’язані з особливостями конструкції;
•                 попри те, що персонал і справді здійснив ряд помилок, зроблено це було ненавмисно і в основному через недостатнє інформування.

 

Студент 2

26.                    Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов’язаних зі скорботним часом ядерного апокаліпсису. Чорнобильська біда надовго залишиться у нашій пам’яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям, життям.

 

Студент 1

27.                    Статистика шокує: «Грінпіс» і міжнародна організація «Лікарі проти ядерної війни» стверджують, що в результаті аварії лише серед ліквідаторів померли десятки тисяч чоловік, в Європі зафіксовано 10 000 випадків вроджених патологій в новонароджених, 10 000 випадків раку щитовидної залози і очікується ще 50 тисяч. За даними організації Союз «Чорнобиль», з 600 000 ліквідаторів 10 % померло і 165 000 стало інвалідами.

 

Студент 2

28.                    Пам’ять про подвиг загиблих героїв-чорнобильців буде жити в наших серцях вічно….

 

Студент 1

29.                    Майже в кожному місті України встановлено пам’ятники ліквідаторам і жертвам Чорнобильської аварії. Пам’ятний знак (каплиця) учасникам, жертвам Чорнобильської катастрофи є і в нашому місті Хорол. Відкрито його 19 вересня 2003 року. Пам’ятник знаходиться  в центрі міста по вул. Незалежності.

 

Ті, що згоріли в огні

В перші хвилини двобою,

Землю прикрили собою,

Як наші діди на війні.

Не залишили свої пости,

Мужньо стояли на герці,

Пам’ятник їм вознести

Треба у кожному серці.

 

Студент 2

30.                    Проходять роки, та біль Чорнобильської катастрофи ніколи не зітреться з людської історії, не згасне у віках…

Ми можемо її відобразити лише в малюнках, віршах, книжках.

(читається вірш)

 

 Красне сонце вдивляється з неба,

 Як чорнобильська плаче земля.

 Радіацію зборкати треба,

 Бо вона, як той ворон, кружля.

 Мертва зона не зна, що робити,

Де і в кого пораду знайти,

Як себе і людей захистити

Від такої страшної біди...

Чорнобильський вітер по душах мете,

Чорнобильський пил на роки опадає…

Годинник життя безупинно іде,

Лиш пам'ять, лиш пам'ять усе пам’ятає…

 

Ведучий 1

31.                    Безмежна  вдячність героям нашої Батьківщини, які ціною свого життя захистили світ від небувалої біди.

 

Ведучий 2

32.                    ПАМ’ЯТАЙМО – Чорнобиль не має минулого часу!!

 

Минуло 36 років…Проте, скільки б не пройшло часу, все одно чорнобильський біль чорною гіркотою осідає в душах українців, ця трагедія навіки оселилась у людських серцях. Чорнобильська аварія стала для нас уроком, за який заплачено дорогою ціною. Чорнобильська трагедія жорстоко нагадує нам про те, що люди ще не зовсім освоїли могутню енергію атома.

 

Ведучий 1

Наше покоління розуміє, що не земна куля належить нам, а ми належимо їй. І нам треба передати майбутнім поколінням чисту планету. Тому зусилля всіх держав повинні бути зосереджені на знищенні ядерної зброї, на тому, щоб звести до мінімуму ризик від використання ядерної енергетики. Пам'ятаймо про тих, хто загинув у чорнобильському пеклі.  І робімо усе, щоб ніколи у людській історії не повторився Чорнобиль.

 

Ведучий 2

33.                    Як відомо, Чорний журавель є  символом Чорнобильської катастрофи. Послухайте на завершення вірш Дмитра Павличка

 

Розвівалось в рідній стороні.

Ведучі

34.                    Дякуємо  за увагу!!!