26 квітня о 18:00Вебінар: Родоводи від початкової до старшої школи: арт-проєкт і генетична задача

Сценарій заходу "Я люблю Україну"

Про матеріал
Сценарій свята "Я люблю Україну" розрахований на учнів 5-9 класів. На святі використані вірші про Україну, пісні українських композиторів, сценки та легенди.Мета заходу: розширити кругозір учнів про красу рідної землі; закріпити знання, отримані на уроках музичного мистецтва та художньої культури; прищеплювати любов і повагу до державних символів, мистецьких та культурних надбань і цінностей, літературної та вокальної спадщини народу; виховувати почуття національної гідності, гордості за свою Батьківщину та народ. Формувати культуру поведінки школярів.
Перегляд файлу

Сценарій заходу “Я люблю Україну”

Мета: розширити кругозір учнів про красу рідної землі; закріпити знання, отримані на уроках музичного мистецтва та художньої культури; прищеплювати любов і повагу до державних символів, мистецьких та культурних надбань і цінностей, літературної та вокальної спадщини народу; виховувати почуття національної гідності,  гордості за свою Батьківщину та народ. Формувати культуру поведінки школярів.

 (Звучить крик журавлів, виходять маленькі хлопчик і дівчинка в національному вбранні та ведучі свята )

Дівчинка

З далекого краю, з далеких світів

Журавлик на крилах додому летів.

Минав ліси, моря й океани,

Вдивлявсь в далечінь крізь тумани:

 

Хлопчик

Чия це земля,

Чиї це долини,

Чиї це луги,

Чию це калину

гойдають вітри?

 

Дівчинка: Впізнав журавлик Батьківщину:

 

Хлопчик: Моя це земля, гніздечко моє, Україна моя!

 

Дівчинка.

Нащо ти летів, старався?

Чим так вабить ця земля?

 

Хлопчик

Тут мене зростила мати, тут навчився я літати

Тут зів’ю гніздо і я… Батьківщина тут моя!

 

Ведуча 1. Земля моя рідна – це моя Україна! Щасливі ми, що народилися і живемо на чудовій, багатій землі.

Ведуча 2. Тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. Щодня ми пізнаємо для себе свою країну і усвідомлюємо, що вона в нас одна – єдина.

(пісня Н.Май «Рідна земля моя»)

 

Українська земля… Де є краще?

Де є миліше  як не на Вкраїні?

На землі великій є лише одна країна:

Гарна, неповторна, красна, як калина.

 

І живуть тут люди добрі, працьовиті,

І скажу, до речі, ще й талановиті.

Землю засівають і  пісні співають,

На бандурі грають і  вірші складають.

 

Про ліси і гори і про синє море,

Що було і буде … то скажіть же, люди ,

Що це за країна? Так. Це наша Україна!

 

(пісня Р.Галаган «Моя Україна»)

 

Люблю тебе я мила Україно!
І все зроблю, щоб ти завжди цвіла.
Я буду вчитись в школі на відмінно,
Щоб мною ти пишатися могла.

Люблю твої ліси, струмки, джерельця
І все – усе, що є в моїм краю !
Тепло долонь, і розуму, і серця
Я Україні милій віддаю!

Україна моя починається
Там, де доля моя усміхається,
І як небо, як даль солов’їна
Не кінчається Україна.

 

(Д.Пташинська  «Україна-краса»)

 

Древня легенда розповідає, що на світанку нашої землі Бог оглядав творіння рук своїх і, натомившись, вирішив перепочити. Земля, де опустився Бог з ангелами, була вельми  багатою на сонце, звірів та пташок. А найбільше сподобались Богові люди того краю. До якої хати не заходив він зі своїми супутниками, - всюди їх зустрічали хлібом та сіллю. Так сподобалася Богові та місцина, що він став часто навідуватись зі словами :  «Рушаймо у край»

Кажуть ,що з того і пішла назва нашої держави – «Україна»

 

Ведуча 1. Мовимо тільки «Україна» — і розгорнуться перед поглядом лани широкополі, і розхлюпочеться багатство зелених лісів.

Ведуча 2. Вдивляємось у далеч і так виразно бачимо широчінь повноводних рік у вінку зажурених верб і пломінкої радості калини.

(відео про Україну)

1. Наш рідний край — це наша Україна,
Найкраща в світі, дорога земля.
Для нас вона, як матінка, — єдина.
Її ліси, озера і поля,

2. Степи і гори, ріки і долини
Відчути прагнуть теплоту долонь…
Я все віддам для блага України —
Тепло душі і серденька вогонь!

 

3. Я буду вчитись, щоб знання здобути,
Нові зробити в світі відкриття.
Аби корисним своїй державі бути,
І щоб прекрасним в нас було життя

(пісня О.Сичьова «Україна – мати»)

 

Це тільки наша, тільки наша Україна

Господарі майбутнього - це ми.

Хіба ж не любимо калину

І вишняки, і пахощі трави.

І в мріях зачаровані садочки,

Дзвінкі вусаті, жовті пшениці

Розсипані кульбабами віночки

Пахучий хліб на світлім молоці.

Святе гніздечко – свою рідну хату

І тих весняно – добрих солов’їв,

Та колискову мамину крилату…

Невже забути зможемо її?

Не забуваймо ми свого ніколи

Допоки ми – то й Україні жить!

Цінуймо мову і усе довкола

І українську пісню бережім!!!

 

(пісня «Україна»)

 

 

     Збереглася давня легенда ще козацьких часів: коли на країну нападали вороги зі сходу і заходу, півдня і півночі, коли в нерівних боях полягли кращі захисники народу, на велику раду зібралися старі вожді, наймудріші книжники, сліпі кобзарі. "Що чинити далі? – з болем і розпачем запитували вони. – Розбиті наші останні полки, захоплені ворогами останні фортеці…”

І тоді піднялися найдревніші із кобзарів: 
  - Неправда, - сказали вони, - останній полк ніколи не може бути розгромлений, остання фортеця ніколи не здається! Бо це те, що в душі кожного: наша дума, наша пісня, прадавні звичаї і традиції. Їх можна віддати лише добровільно – але ми не віддамо, бо ми народ одвічний, потужний і життєдайний. Биті, знекровлені, палені й топтані, ми знову піднімемося з руїн, із попелу, і знову воскреснемо, розквітнемо, забуяємо!..
І справдилися пророчі слова того кобзаря.

 

(відео про Україну)

 

     Кожна людина передає свою любов до Батьківщини. Живе з нею, носить її у своєму серці і завжди хоче поділитися з іншими, вилити свої почуття у самовідданій праці на благо Вітчизни. Ми, діти, – майбутнє України. То ж своїми знаннями, працею, здобутками підносимо її культуру, своїми досягнення ми славимо її.

(пісня «Ми – щасливі діти)

 

Всевидящий наш Отче і Владико,
Тобі молюся і між всіх незгод
Тебе благаю – не покинь навіки
Вкраїнську землю і її народ.

Згаси, о Боже, між братами чвари,
Спаси і вбережи від нових бід,
Щоб не зростали знову яничари,
Щоб в славі процвітав козацький рід.

 

 

(Виходить Мати-Україна з дітьми.)

Мати-Україна

Я — Україна, я — Україна,
Лиш перед Богом я на колінах,
Кличу вас люди зліва і справа
В святу Державу, в мою Державу!
 

1 дитина

Хто ти? Квітуча, прекрасна, чарівна.
Очі, мов небо, — ясні голубі.

2 дитина

Хто ти? Немов веселкова царівна.
Хто дарував ці прикраси тобі?

Мати-Україна

Я — Україна, твоя Батьківщина!
Сонце твоє, твої ріки й поля.
Я — Україна, завше, і нині —
Небо твоє, твоя рідна земля!

3 дитина

Зорі яскраві і небо блакитне,
Ріки безкраї, вишневі сади…

Мати-Україна

Я — твоя мати, дбайлива і ніжна,
Берег любові і твій оберіг.
Горем не знищена, величчю зміцнена, —
Волю мою не зламає батіг!

4 дитина

Зір мій чаруєш, як тільки розквітнеш,
Щедро даруєш природи плоди.

 

Мати-Україна

Я і любов, і надія, і віра.
Твій отчий дім і колиска твоя.
Всі твої мрії, у серці хранимі,
Виведу гордо на праведний шлях!

 

Ми пишаємось Україною!
Чорнобривцями і калиною,
І таночками, і співанками,
І барвистими вишиванками.
І дібровами, і долинами,
І озерами журавлиними,
І родючими чорноземами,
І садочками яблуневими.

 

Ведуча 2. Нема життя без України, бо Україна – це доля, яка випадає раз на віку, – це мати, яку не вибирають, як і долю, це пісня, яка вічна на цій землі.

В Україні ми виростаємо,
Як ті квіточки розквітаємо,
Із її джерел чисту воду п′єм,
З золотих зернин коровай печем.
Назавжди ми всі з Україною,
З її мовою солов′їною.
Ми їй вірними завжди будемо,
Бо як матінку її любимо.

( пісня «Рідна Україна»)

Волошкові очі у моєї пісні,
В тих очах відбито калиновий жар.
Це вона світила у мою колиску,
Щоб я підростала і до сонця виростала.
Солов′їний голос у моєї пісні,
І козацька дума, й щирість, доброта,
Бережімо пісню, пісню українську,
Бо вона, як мати, рідна і свята!

(пісня «Це моя Україна»)

Люблю і вітер і росу,
І теплу сонечка красу.
Бо все це – наша Україна,
Вона одна в нас Батьківщина.

І я люблю її одну,
Веселу, добру чи сумну,
Люблю, бо кращої немає
Нехай ніхто не забуває,

Де народився і зростав,
Де закохався і кохав,
Де вчив Шевченка і Франка,
Берізка де була струнка,

Бо все це – Наша Україна
Вона одна в нас Батьківщина
Я буду пам’ятати завжди,
Не занесло б життя туди,

Де хтось не знає Україну,
І нашу мову Солов’їну
А все останнє в серці є…
І це ніхто не відбере…

 

Дорога Батьківщино, Україно, моя.

Милий край тополиний і степи і моря.

Пісня лине в Карпати від південних морів,

Щоб була ти багата на дочок і синів.

 

В цьому краї зростали і батьки, і діди,

Рідний край відстояли від ганьби і біди.

Серце радісно б'ється у країні батьків,

Хай дитинство сміється, лине радісний спів.

Щоб вишневі садочки навесні розцвіли,

Щоб синочки і дочки твої в мирі жили.

На своїй Україні, серцю милій землі

Незалежній і вільній, і в містах, і в селі.

 

Хай ти будеш здорова, Україно моя,

І щаслива, і нова буде доля твоя.

 

Ведуча 1. Будьмо гідними своїх предків, збережімо волю і незалежність України, поважаймо свій народ і його мелодійну мову.

 

Ведуча 2.  Шануймо себе і свою гідність, і шановані будемо іншими.

Ведуча 1.

Розквітай же, прекрасна Україна,
Рідна земле, матінко моя

Ведуча 2.

Хай лунає мова солов’їна
Пісня неповторна твоя.

 

(пісня Р.Галаган «Хай радіють усі»)

docx
Додано
21 жовтня 2019
Переглядів
216
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку