Сценарій заходу "Я люблю Україну"

Про матеріал
Сценарій свята "Я люблю Україну" розрахований на учнів 5-9 класів. На святі використані вірші про Україну, пісні українських композиторів, сценки та легенди.Мета заходу: розширити кругозір учнів про красу рідної землі; закріпити знання, отримані на уроках музичного мистецтва та художньої культури; прищеплювати любов і повагу до державних символів, мистецьких та культурних надбань і цінностей, літературної та вокальної спадщини народу; виховувати почуття національної гідності, гордості за свою Батьківщину та народ. Формувати культуру поведінки школярів.
Перегляд файлу

Сценарій заходу “Я люблю Україну”

Мета: розширити кругозір учнів про красу рідної землі; закріпити знання, отримані на уроках музичного мистецтва та художньої культури; прищеплювати любов і повагу до державних символів, мистецьких та культурних надбань і цінностей, літературної та вокальної спадщини народу; виховувати почуття національної гідності,  гордості за свою Батьківщину та народ. Формувати культуру поведінки школярів.

 (Звучить крик журавлів, виходять маленькі хлопчик і дівчинка в національному вбранні та ведучі свята )

Дівчинка

З далекого краю, з далеких світів

Журавлик на крилах додому летів.

Минав ліси, моря й океани,

Вдивлявсь в далечінь крізь тумани:

 

Хлопчик

Чия це земля,

Чиї це долини,

Чиї це луги,

Чию це калину

гойдають вітри?

 

Дівчинка: Впізнав журавлик Батьківщину:

 

Хлопчик: Моя це земля, гніздечко моє, Україна моя!

 

Дівчинка.

Нащо ти летів, старався?

Чим так вабить ця земля?

 

Хлопчик

Тут мене зростила мати, тут навчився я літати

Тут зів’ю гніздо і я… Батьківщина тут моя!

 

Ведуча 1. Земля моя рідна – це моя Україна! Щасливі ми, що народилися і живемо на чудовій, багатій землі.

Ведуча 2. Тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. Щодня ми пізнаємо для себе свою країну і усвідомлюємо, що вона в нас одна – єдина.

(пісня Н.Май «Рідна земля моя»)

 

Українська земля… Де є краще?

Де є миліше  як не на Вкраїні?

На землі великій є лише одна країна:

Гарна, неповторна, красна, як калина.

 

І живуть тут люди добрі, працьовиті,

І скажу, до речі, ще й талановиті.

Землю засівають і  пісні співають,

На бандурі грають і  вірші складають.

 

Про ліси і гори і про синє море,

Що було і буде … то скажіть же, люди ,

Що це за країна? Так. Це наша Україна!

 

(пісня Р.Галаган «Моя Україна»)

 

Люблю тебе я мила Україно!
І все зроблю, щоб ти завжди цвіла.
Я буду вчитись в школі на відмінно,
Щоб мною ти пишатися могла.

Люблю твої ліси, струмки, джерельця
І все – усе, що є в моїм краю !
Тепло долонь, і розуму, і серця
Я Україні милій віддаю!

Україна моя починається
Там, де доля моя усміхається,
І як небо, як даль солов’їна
Не кінчається Україна.

 

(Д.Пташинська  «Україна-краса»)

 

Древня легенда розповідає, що на світанку нашої землі Бог оглядав творіння рук своїх і, натомившись, вирішив перепочити. Земля, де опустився Бог з ангелами, була вельми  багатою на сонце, звірів та пташок. А найбільше сподобались Богові люди того краю. До якої хати не заходив він зі своїми супутниками, - всюди їх зустрічали хлібом та сіллю. Так сподобалася Богові та місцина, що він став часто навідуватись зі словами :  «Рушаймо у край»

Кажуть ,що з того і пішла назва нашої держави – «Україна»

 

Ведуча 1. Мовимо тільки «Україна» — і розгорнуться перед поглядом лани широкополі, і розхлюпочеться багатство зелених лісів.

Ведуча 2. Вдивляємось у далеч і так виразно бачимо широчінь повноводних рік у вінку зажурених верб і пломінкої радості калини.

(відео про Україну)

1. Наш рідний край — це наша Україна,
Найкраща в світі, дорога земля.
Для нас вона, як матінка, — єдина.
Її ліси, озера і поля,

2. Степи і гори, ріки і долини
Відчути прагнуть теплоту долонь…
Я все віддам для блага України —
Тепло душі і серденька вогонь!

 

3. Я буду вчитись, щоб знання здобути,
Нові зробити в світі відкриття.
Аби корисним своїй державі бути,
І щоб прекрасним в нас було життя

(пісня О.Сичьова «Україна – мати»)

 

Це тільки наша, тільки наша Україна

Господарі майбутнього - це ми.

Хіба ж не любимо калину

І вишняки, і пахощі трави.

І в мріях зачаровані садочки,

Дзвінкі вусаті, жовті пшениці

Розсипані кульбабами віночки

Пахучий хліб на світлім молоці.

Святе гніздечко – свою рідну хату

І тих весняно – добрих солов’їв,

Та колискову мамину крилату…

Невже забути зможемо її?

Не забуваймо ми свого ніколи

Допоки ми – то й Україні жить!

Цінуймо мову і усе довкола

І українську пісню бережім!!!

 

(пісня «Україна»)

 

 

     Збереглася давня легенда ще козацьких часів: коли на країну нападали вороги зі сходу і заходу, півдня і півночі, коли в нерівних боях полягли кращі захисники народу, на велику раду зібралися старі вожді, наймудріші книжники, сліпі кобзарі. "Що чинити далі? – з болем і розпачем запитували вони. – Розбиті наші останні полки, захоплені ворогами останні фортеці…”

І тоді піднялися найдревніші із кобзарів: 
  - Неправда, - сказали вони, - останній полк ніколи не може бути розгромлений, остання фортеця ніколи не здається! Бо це те, що в душі кожного: наша дума, наша пісня, прадавні звичаї і традиції. Їх можна віддати лише добровільно – але ми не віддамо, бо ми народ одвічний, потужний і життєдайний. Биті, знекровлені, палені й топтані, ми знову піднімемося з руїн, із попелу, і знову воскреснемо, розквітнемо, забуяємо!..
І справдилися пророчі слова того кобзаря.

 

(відео про Україну)

 

     Кожна людина передає свою любов до Батьківщини. Живе з нею, носить її у своєму серці і завжди хоче поділитися з іншими, вилити свої почуття у самовідданій праці на благо Вітчизни. Ми, діти, – майбутнє України. То ж своїми знаннями, працею, здобутками підносимо її культуру, своїми досягнення ми славимо її.

(пісня «Ми – щасливі діти)

 

Всевидящий наш Отче і Владико,
Тобі молюся і між всіх незгод
Тебе благаю – не покинь навіки
Вкраїнську землю і її народ.

Згаси, о Боже, між братами чвари,
Спаси і вбережи від нових бід,
Щоб не зростали знову яничари,
Щоб в славі процвітав козацький рід.

 

 

(Виходить Мати-Україна з дітьми.)

Мати-Україна

Я — Україна, я — Україна,
Лиш перед Богом я на колінах,
Кличу вас люди зліва і справа
В святу Державу, в мою Державу!
 

1 дитина

Хто ти? Квітуча, прекрасна, чарівна.
Очі, мов небо, — ясні голубі.

2 дитина

Хто ти? Немов веселкова царівна.
Хто дарував ці прикраси тобі?

Мати-Україна

Я — Україна, твоя Батьківщина!
Сонце твоє, твої ріки й поля.
Я — Україна, завше, і нині —
Небо твоє, твоя рідна земля!

3 дитина

Зорі яскраві і небо блакитне,
Ріки безкраї, вишневі сади…

Мати-Україна

Я — твоя мати, дбайлива і ніжна,
Берег любові і твій оберіг.
Горем не знищена, величчю зміцнена, —
Волю мою не зламає батіг!

4 дитина

Зір мій чаруєш, як тільки розквітнеш,
Щедро даруєш природи плоди.

 

Мати-Україна

Я і любов, і надія, і віра.
Твій отчий дім і колиска твоя.
Всі твої мрії, у серці хранимі,
Виведу гордо на праведний шлях!

 

Ми пишаємось Україною!
Чорнобривцями і калиною,
І таночками, і співанками,
І барвистими вишиванками.
І дібровами, і долинами,
І озерами журавлиними,
І родючими чорноземами,
І садочками яблуневими.

 

Ведуча 2. Нема життя без України, бо Україна – це доля, яка випадає раз на віку, – це мати, яку не вибирають, як і долю, це пісня, яка вічна на цій землі.

В Україні ми виростаємо,
Як ті квіточки розквітаємо,
Із її джерел чисту воду п′єм,
З золотих зернин коровай печем.
Назавжди ми всі з Україною,
З її мовою солов′їною.
Ми їй вірними завжди будемо,
Бо як матінку її любимо.

( пісня «Рідна Україна»)

Волошкові очі у моєї пісні,
В тих очах відбито калиновий жар.
Це вона світила у мою колиску,
Щоб я підростала і до сонця виростала.
Солов′їний голос у моєї пісні,
І козацька дума, й щирість, доброта,
Бережімо пісню, пісню українську,
Бо вона, як мати, рідна і свята!

(пісня «Це моя Україна»)

Люблю і вітер і росу,
І теплу сонечка красу.
Бо все це – наша Україна,
Вона одна в нас Батьківщина.

І я люблю її одну,
Веселу, добру чи сумну,
Люблю, бо кращої немає
Нехай ніхто не забуває,

Де народився і зростав,
Де закохався і кохав,
Де вчив Шевченка і Франка,
Берізка де була струнка,

Бо все це – Наша Україна
Вона одна в нас Батьківщина
Я буду пам’ятати завжди,
Не занесло б життя туди,

Де хтось не знає Україну,
І нашу мову Солов’їну
А все останнє в серці є…
І це ніхто не відбере…

 

Дорога Батьківщино, Україно, моя.

Милий край тополиний і степи і моря.

Пісня лине в Карпати від південних морів,

Щоб була ти багата на дочок і синів.

 

В цьому краї зростали і батьки, і діди,

Рідний край відстояли від ганьби і біди.

Серце радісно б'ється у країні батьків,

Хай дитинство сміється, лине радісний спів.

Щоб вишневі садочки навесні розцвіли,

Щоб синочки і дочки твої в мирі жили.

На своїй Україні, серцю милій землі

Незалежній і вільній, і в містах, і в селі.

 

Хай ти будеш здорова, Україно моя,

І щаслива, і нова буде доля твоя.

 

Ведуча 1. Будьмо гідними своїх предків, збережімо волю і незалежність України, поважаймо свій народ і його мелодійну мову.

 

Ведуча 2.  Шануймо себе і свою гідність, і шановані будемо іншими.

Ведуча 1.

Розквітай же, прекрасна Україна,
Рідна земле, матінко моя

Ведуча 2.

Хай лунає мова солов’їна
Пісня неповторна твоя.

 

(пісня Р.Галаган «Хай радіють усі»)