Сценарій«Жовто-блакитний стяг покрив їх тіло» ( захід до Дня пам’яті героїв Небесної сотні)

                             «Жовто-блакитний стяг покрив їх тіло»
                       ( захід до Дня пам’яті героїв Небесної сотні)

                    Ведучий1:    

                    На білому світі є різні країни,

                    Де ріки, ліси і лани.

                    Та тільки одна на землі Україна,

                    А ми її доньки й сини.

                    Ведучий 2. Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,

                    І квіти усюди ростуть.

                     Та тільки одну Батьківщину ми знаєм.

                     Її Україною звуть.

Пісня

Ведучий 1. ( Можна супроводити слайдами презентації):

            В усі часи Україна відкрита душею, кришталево чиста, чесна, добра і справедлива, по-дівочому наївна, але горда і незалежна. Упродовж віків  вона гостинно відчиняла двері чужинцям і надавала на своїй землі притулок, але часто зайди над нею насміхалися і навіть плювали в її ніжне обличчя. Однак вона чомусь легко їм пробачала, тому вони нахабніли в своїй ненажерливості. Для них Україна була лише територією для зручного проживання, але аж ніяк не країною, а тим більше державою.

Ведучий 2. 24 серпня 1991 р. незалежність нашої держави стала реальністю – на карті світу з’явилася незалежна, самостійна, європейська держава – Україна,  територія якої є неподільною і недоторканою.  Держава,  яка має свої державні символи (Слайд  – Державні символи України)

  Ведучий 1  Україна! Країна  краси і радості, різних звичаїв та обрядів, гучної української пісні, чарівної природи …

Здавалось би, доля нарешті подарувала нам унікальну можливість стати незалежною Європейською державою, але…не судилося.

Ведучий 2: Лютий 2014 рік. І знову молодь, студенти вийшли на майдан, вибираючи волю і гідність, повагу і незалежність.

Перша дитина:   Вставай, Україно, вставай!

                                 Виходь на дорогу свободи,

                                 Де грає широкий Дніпро,

                                 Де ждуть європейські народи.

    Друга дитина:  Вставай, і кайдани порви,

                               Дай познак ясніший від грому

                               Що ти не рабиня,

                               І нею не будеш ніколи!

Ведучий 1. Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний час ХХІ століття. Тепер ми стали свідками ще однієї масової трагедії нашої країни. 18-20-го лютого 2014 року відбулося силове протистояння між  владою та протестувальниками, де загинуло більше сотні людей. Їх назвали Небесною сотнею.

 А 20 лютого – це День Героїв Небесної сотні.

Ведучий 2:  Сьогоднішній захід, ми присвячуємо -

Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня, спить у незнаних і безіменних могилах.

 Ведуча 1: Цвіту нашого народу, його славним синам і донькам, які у розквіті сил віддали свою молодість, і, найдорожче, життя.

Ведучий 2: Ще рік тому вигуки «Слава Україні! Героям слава!» були просто вітальними словами... лише словами, якими розпочинали свою промову численні оратори зі сцен Майданів не лише на теренах нашої держави.

Але наразі вже точно зрозуміло, кому ці слова адресовані, і ні в кого немає сумнівів, що ці герої – Небесна Сотня. «Слава Україні! Героям Слава!» перестало бути просто вітанням, це вже віддання шани найкращим, котрі у найважливіший момент не злякалися і пожертвували собою заради кращого життя усіх у цій країні  та є засвідченням справжнього патріотичного подвигу.

Ведуча 1: Кожен із Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну.

Десятки молодих хлопців, як колись герої Крут, не вагаючись свідомо вирішили йти до кінця, лиш би бути вільними, лиш би самим мати змогу розпоряджатися своїм майбутнім, лиш би захистити Україну…

Голос із-за куліс -

Мені наснилось, що вони зустрілись:
Убитий в Крутах й вірменин Сергій.
В саду едемськім на травичці всілись:
-"За що тебе? "

-"За Україну, друже мій."
- Ти знаєш і мене за неї вбили,
Та це було вже років майже сто.
Тоді померли ми, щоб ви жили.
- А вас вбивають... Вас тепер за що?"

- За України Волю нас вбивають,

В шалений жар тривожних днів.
 Кліп про перші жертви Майдану (Сергій Нігоян, Михайло Жизневський, Роман Сеник, Вербицький).

    Ведучий 2 :

Небесна Сотня віддала життя за кожного з нас! Не забуваймо про це! Вічна їм пам’ять!

    Перша дитина: А сотню вже зустріли небеса…
                               Летіли легко, хоч майдан ридав.

                                 І з кров’ю перемішана сльоза

                                 А батько сина ще не відпускав!
Друга дитина:  Й заплакав Бог, побачивши загін:

                                Спереду – сотник, молодий, вродливий

                                І юний хлопчик в касці голубій,

                                І вчитель літній – сивий-сивий.
Третя дитина:  І рани їхні вже не болять.

                                 Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло,

                                 Як крила ангела, злітаючи назад,

                                 Небесна Сотня в вирій полетіла…

Пісня

    Ведучий 1. Вони не були героями. Вони були звичайними людьми. І в останню мить віддали найдорожче – своє життя. За нас віддали. Аби ми жили. Долюбили за них, пісень за них доспівали.

Ведуча 2 : Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 рр. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі.

Учень

Вірш «Колись приїду до Києва..»
Колись я приїду до Києва з сином
Колись…Як цвістимуть каштани…
Під небом пройдемось високим і синім
Пройдемось ошатним Майданом…
Торкнуся,припавши на мить на коліно
Гладкого новенького бруку…
Він все ще гарячий!Це так неймовірно!
Давай,приклади свою руку сину!
- То сонце нагріло
- Ні,сину, не сонце…На цьому ось місці
Горіли колись барикади…
Людей,що піднялись на ці барикади,
Ніщо не могло подолати!

 Ведучий 1. Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови.

Ведучий 2. І нехай світло цієї свічки буде даниною тим, хто навічно пішов   від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!

Ведучий 1:  Героям Майдану, полеглим  за світле майбутнє України, присвячується хвилина мовчання. (Хвилина мовчання)

Ведучий 1. Сьогодні Україна переживає тяжкі випробування. Здригається українська земля на сході країни від гарматних пострілів, кулеметних черг, розривів мін. Знову гинуть на злеті молоді і сильні, вірні сини України Як боляче стискається серце від того, що наша ненька-Україна знову у вогні страждань.

Ведучий 2. І кожен з нас бажає одного – щоб над нашою рідною Україною було мирне небо. Таке безмежне і високе. І щоб кожен міг здійснити свій злет у вільній, щасливій, квітучій країні – Україні, яку щиро любимо і якою безмежно пишаємося.

Пісня про країну.