До розіграшу
залишилось:
11 днів
Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

Щедрий вечір, добрий вечір

Про матеріал

Сценарій "Щедрий вечір, добрий вечір"

Мета: збагатити знання учнів про релігійні свята українського народу; розширити світогляд; виховувати шанобливе ставлення до традицій

українського народу.

Перегляд файлу

Вчитель початкових класів Тавільжанської ЗОШ І-ІІІ ступенів Дворічанської районної ради Харківської області

Москаленко Надія Купріянівна

 

Свято «Щедрий вечір, добрий вечір!»

Мета: збагатити знання учнів про релігійні свята українського народу;

          розширити світогляд; виховувати шанобливе ставлення до традицій

          українського народу.                                                                                  

 

Обладнання: п’ять свічок, Дідух, часник, сіно, солома, горіхи, цукерки, пиріжки, кутя, узвар, банка з пшеницею, півень, дві дерев’яні ложки, зв’язані сіном; яблука, корж, кочерга, вуглинка (крейда).

 

Хід свята

Святково прикрашена зала , на стінах вишиті рушники. У кутку під образами стоїть стіл, накритий вишитою скатертиною. Під скатертиною -  сіно, по  кутках – по часничині. На столі стоїть горщик із кутею , узвар у глечику, пироги, дві дерев’яні ложки, зв’язані сіном.

 

Господар:      Ось і настав вечір – не простий, а щедрий. У цей вечір люди запалювали свічки, бажали один одному щастя, здоров’я.

 

Господиня:    Ось і сьогодні ми запалимо три свічки.

Дитина    Перша свічка – на добро, на щастя, на здоров’я кожному із нас.

Дитина      Друга свічка -  за те, щоб єднались усі українці світу.

Дитина      Третя свічка – за майбутній рік нашої України.

(Діти запалюють свічки від свічок, які тримають ведучі і ставлять у банку із зерном.)

Господар   З давніх-давен на Україні були звичаї святкування другої –

        щедрої  куті. Оселю святково прикрашали. На стіл клали сіно з

        першого  укосу. Виявляється, воно мало цілющі властивості:

                    у цьому   відварі,  сім’я молилася на сіні.

                    На кожен кут клали по часничині -  оберіг від чарів і злих духів.

Господиня    Накривали все це скатертиною. Ставили Дідух, а біля Дідуха

                        робили із сіна кубельце, в яке ставили горщик із кутею, поруч –

                         глечик із узваром, пироги. А також дві дерев’яні ложки,

зв’язані сіном -  це щоб родина була дружна.

  • Іди, синку, віднеси кутю на покуть.                        

Хлопчик у рукавицях ніс кутю і приказував:

  • Несу кутю на покутю,

На зелене сіно, щоб бджоли сіли!

Господар     Менші братики і сестрички залазили під стіл і там квоктали. Це                                                         для того, щоб добре висиджувались курчата.

Господиня    Під стіл клали солому, а в соломі -  горіхи, цукерки, яблука.

 

Дитина        Ми зібралися на свято,

                      Щоб зустріти рік Новий.

                      Нас зібралося багато

                      У цей вечір чарівний.

Господар    Вечір і справді чарівний.

Пам’ятаєш, коли ми були маленькі, то ходили колядувати?

Господиня    -     Так.

Господар        -  А які колядки співали!

У цей час доносяться веселі погуки.

Ой чи є, чи нема

Пан-господар вдома?

Щедрий вечір, добрий вечір.

Пан-господар вдома?

 

Ой нема, ой нема -

Він поїхав до млина,

Пшениченьки спетлювати,

Меду-пива купувати,

Щедрівників частувати.

Дитина    А ось і пан-господар! Чи дозволите у вашій хаті заколядувати?

Господар     Красно прошу, заходьте!

(Звучить щедрівка «Щедрик, щедрик, щедрівочка… »)

Прийшли щедрувати до Вашої хати.

Тут живе господар, багатства володар.

А його багатство – золотії  руки.

А його потіха – хорошії діти.

Щедрий вечір, добрий вечір!

 

Щедрий вечір, пане-господарю!

Щасти, Боже, твоєму товару,

Твоєму товару, твоєму достатку!

Щоб ти не мав ніколи припадку

Ні в коморі, ні на оборі.

(Звучить пісня «Добрий вечір тобі, пане-господарю …»  І куплет)

 

Щедрий вечір, добрий вечір!

Уставайте, діду, з печі,

Подавайте до стола,

Що там бабця напекла.

Може нічого давати,

Бо любили довго спати?

Може, влітку в холодку

Ви лежали у садку.

Та нічого не придбали?

То навіщо ж Вам співали?

 

Я – дівчинка маленька

Спідничка рябенька,

Чобітки коркові,

Будьте із святом здорові!

 

Я – маленький хлопчик -

Виліз на стовпчик.

З мішком походжаю,

Коляду збираю.

 

Господиня    А заспівайте нам іще колядок.

(Діти продовжують співати «Застеляйте столи …»)

 

Щедрик-бедрик, дайте вареник,

Грудочку масла, кільце ковбаски.

Дайте книш, бо пущу в хату миш!

Дайте ковбасу, бо хату розтрясу!

 

Ой на річці, на сітниці

Пече баба паляниці.

Ой дай мені хоч одную,

То я тобі защедрую.

 

Я – маленький колядник,

Колядуючи – захрип.

Мене не питайте ,

Коляду давайте.

 

Господар      Ну, а тепер тримайте гостинці.

(Пригощає дітей цукерками, яблуками, пиріжками.

В цей час чути стукіт. Заходять ряжені колядники.)

Добрий вечір вам!

Чи ви раді нам?

Ми до вас ідем,

Ще й козу ведем.

Чи дозволите козі поскакати?

 

Господиня    Та холоду напустить.

Господар      Та й хата в нас маленька.

Колядники    Та це ж коза, вона в кожну дірочку влізе.

                          Дядьку, пустіть козу до хати, бо змерзла.

Господар        Та ідіть уже, ідіть!

 

Кізонька впала на долівку, наче нежива.

Циган    Ой людоньки! Щось наша кізонька захворала!

( Циган бігає навкруг, схопившись за голову, дослухається, чи дихає)

  • Да така ж добра тварина була, і розумна, і вдала, і до харчів невибаглива. Ой, батечки, що ж тепер будемо робити?!

(Колядники розводять руками, сумно хитають головами.)

-Дохтора треба, дохтора! Покличте дохтора! ( до господаря)

Господар  Де ж його взяти в таку пізню пору?

(Циган зойкає, бігає навкруги)

  • Може їй води принести? Зачекайте, я зараз принесу.
  • А ось і дохтор з’явився…
  • Ведіть його мерщій сюди! – замахав руками циган.
  • Я лєкар-аптєкар. Що тут у вас скоїлося?
  • Кізка наша захворіла. Ледве дихає.
  • Зараз перевіримо. (обстежує козу).
  • Ов-ва! Надії на виздоровлення немає ніякої – мусите кізку дорізати!
  • А може спробуєте вилікувати. Така ж гарна тварина була…  Що ж ми будемо робити без неї…
  • Гаразд. Спробую. (дістає великого шприца)
  • Ой-йо-йой! Не треба! Не треба! Я вже здорова! Краще я вам заспіваю!

       Де коза ходить, там жито родить,

       Де не буває, там вилягає.

       Де коза ногою, там жито копою.

       Де коза рогом, там жито стогом.

(Починає буцатися до присутніх.)

       Та я тебе ріжками,

        Та я тебе ніжками притопчу!

  • Вгомонися, кізонько,  ти краще з господарем хати май справу!

( Коза кидається до господаря)

Господар  Зачекай, сіра!  Я відкуплюся! (Дає гостинець)

 

Сіємо вам жито, пшеницю,

Щоб завжди на столі була паляниця.

Сіємо вам квасолю,

Щоб  добра була у вас ваша доля.

 

(А в цей час до мішка (без дна) залазить чортик)

 

Ми бажаєм всій господі,

Щоб нещастя ані трошки

Не принесли вороги.

Друзі хай несуть горішки

І цукерки, й пироги.

 

І любов, і щедру ласку,

І з родзинками калач.

А для нас – ще й сіна в’язку

Нашій кізоньці на харч.

 

Ой, як тупну я ногою,

Як наставлю правий ріг.

Де мішок мій з колядою?

Я візьму собі пиріг!

Господарі заспокоюють кізоньку, нахиляються до мішка, щоб взяти пиріг, а мішок починає бігати. Вони кидаються до мішка і починають його ловити (це повторюється двічі).

Господиня    Ой, скільки ж у нас чортів розвелось!     

 

 

Ви не бійтеся чортів.

Чортик з нами подобрів.

Та й не справжній він у нас.

Це (ім’я дитини) прийшов до нас.

 

Господар      Якщо він у вас добрий, то нехай залишається на святі.

(запрошують чортика до оселі)

 

  • Ну, то защедруйте ще нам!

 

Щедрівочка щедрувала,

до віконця припадала.

  • Чи ти, тітко, наварила?

Чи ти, тітко, напекла?

Неси мені до вікна.

А в нашої неньки рученьки біленькі.

Кругом столу ходить, варенички робить.

 

Щедрик добрий, я не згірший,

Дайте млинця, котрий більший.

Що щедрушка- то пампушка,

Що щедреник – то вареник.

 

Колядин-дин, колядин-дин!

Я, бабусю, один.

Винеси мені пиріжок

Та положи у мішок.

З руками, з ногами,

Щоб бігав за нами.

 

Коляда, коляда, дайте, дядьку, пирога!

Як не дасте пирога, візьму вола за рога,

Та виведу на поріг, та виламаю правий ріг.

У ріг буду трубити, волом буду робити,

Хвостом буду поганять та на гречку орать.

Добривечір!

 

А в нашого дядька на городі ямка.

Дядина звалилась, у ямку скотилась.

Щедрівці кінець, виносьте млинець.

(Дають гостинці)

Господиня    Ви багато мандрували.

                        Що бачили, що чували?

 

Побували за горою,

За горою за крутою.

Де у теремі високім 

Троє друзів яснооких:

Сонце, Місяць, Дощик дрібен.

Сонце - гріє, Місяць - сяє,

Дощик – ниву поливає.

Виходять діти у костюмах Сонця, Місяця. Дощика.

Гра « Хто швидше збереться у коло»

(Три команди: Сонця, Місяця і Дощика збираються до свого господаря).

Гра «Гриби»

Діти «йдуть» в ліс по гриби. У кожного в руках паличка.

 Ватажок говорить:

-Гриби! Гриби!

Усі      - Які!  Які!

Ватажок   - Білі! Білі!

Діти      - Скільки! Скільки!

Ватажок     10 – 12!

Господар     - Ну, то збирайте їх!

Діти кидаються під стіл і знаходять там  у соломі гостинці.

Господиня     А чи знаєте ви, як раніше ворожили?

Перед півнем ставили три миски: першу – із зерном, другу – з водою,                 третю – із дзеркальцем.

Загадували долю якійсь дівчині. Якщо півень підійде до миски із зерном – буде господарем, до миски з водою – п’яниця, до дзеркальця – гультяй.

Ворожать.

Господар  Дівчина витягала з-під скатерті сіно. якщо стебельце зелене – вийде заміж, чорне – сидітиме у дівках. 

Ворожать.

Господар     До наших днів дійшла гра «Калита». Саме слово «калита» означає «сонце». Хлопець сідав на кочергу, скакав і приказував:

  • Їду, їду калиту кусати!

Біля коржа стояв інший хлопець із вуглинкою(крейдою) промовляв:

  • А я буду по губах писати.
  • А я вкушу!
  • А я впишу!

Хлопець намагався вкусити коржа без рук. Мазали сажею, якщо не вдавалося вкусити.

Інша «Калита»

Коли хлопець намагався вкусити коржа, інший – намагався розсмішити. Якщо вдається розсмішити,  то намазують обличчя сажею (крейдою).  Пізніше всі розмальовані виконують будь-яке бажання.

Господиня   Є таке повір’я: що побажаєш на Новий рік, те обов’язково збудеться. Ось і ми, діти, хочемо побажати вам.

Господар    Любі діти, милі діти,

                      Виростайте, наче квіти.

Білочубі, чорноброві,

Виростайте всі здорові!

Господиня   Чуйні серцем, добрі, щирі,

                        Виростайте в дружбі, в мирі

                        І на радість всій родині,

                        І на славу Україні.

 

Діти               Та коляда – то дух землі

                       І пісня прадідів пречиста,

                        Що хлібом пахне на столі,

                        Горить у вишивках врочистих.

 

Як вода джерельна, будьте ви здорові.

Хай сіяють очі, не хмуряться брови.

Хай живуть у серці почуття високі.

Хай дарує доля сто щасливих років.

Хай Господь дарує надію і тепло

На многія літа, на щастя й добро.

Хай душа не знає горя і біди,

Щоб для нас були ви завжди молоді.

 

Господар    Ну, а зараз запрошуємо всіх до куті.

Господиня   Першим брав миску з кутею господар, наповнював ложку зернами і тричі підкидав догори: скільки зернин прилипне до стелі, стільки у новому році буде приплоду, ще й стіжків у полі та роїв на пасіці.

 

Господар     Перед тим, як сісти за стіл, батьки і діти запрошували до їжі Мороза. Визирали у вікно і накликали:

  • Морозе, Морозе! Йди до нас кутю їсти! А коли не йдеш, то не морозь нашого жита-пшениці, всякої пашниці, а йди собі на сухі ліси й нетрища.

(Діти кличуть Мороза)

Господиня             Сім’я сідала до вечері.

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
Додано
24 січня
Переглядів
235
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку