Тема: Що таке іменник?

 

Мета:

• ознайомлення учнів з поняттям «іменник»;   
• навчити розпізнавати іменники за питанням Хто? Що? ;
• закріпити вміння працювати з термінами «назви істот» і назви «неістот»;
• об’єднувати предмети за певною ознакою;
• ровивати логічне мислення, уяву, письмові навички;
• формувати вміння швидкого орієнтування у підручнику;
• виховувати любов до Батьківщини, підвищувати емоційний стан дитини.

 

Форма проведення: урок- практикум.

Освітні галузі: мовно- літературна, соціальна, мистецька, емоційно- психологічна

Обладнання: 

• Орфографічні словники.
• Таблиця « Іменник – частина мови».
• Роздатковий матеріал.
• Картки для роботи у групах.
• Предметні малюнки.

 

 Хід уроку

1. Організація класу.

Хвилина емоційної настроєності.

Сенкан про мову:

Мова
Українська, веселкова.
Єднає, дзвенить, лунає.
Вона — наш великий скарб.
Бесіда.

 

2.  Ознайомлення з планом уроку.

• Мовна розминка.
• « Мозковий штурм» іменника.
• Робота в парах.
• Робота в групах.
• Висновки.

 

3. Мовна розминка.

             Прочитайте слова.

             Вставте пропущені голосні букви

Кукур...дза, джм...ль, п...ньок, п...р’я, пр...ця

• На які  питання відповідають слова?
• Назвіть слово, у якому найбільше звуків.
• Поділіть для переносу слова   ку-ку-ру-дза, пе-ньок
• Доберіть синоніми і антоніми до слова ПРАЦЯ

( робота, труд, зусилля)      ( лінь, бездіяльність, ледарство)

Складіть речення з одним із слів, розповідаючи про працю.

1.      Хвилинки поезії. Прочитайте вірш.

Це моя Україна

Зацвітає,_______
Зеленіє­­­­­­­________,
Степом котиться диво-луна,
Це моя_________,
Це моя__________,
Що, як ______і­­­­­­­­______, одна.

- Яких слів не вистачає? Доберіть із довідки:

Калина, ліщин, Україна, Батьківщина, тато, мама.          

• Слова якої частини мови вам допомогли?

 «Мозковий штурм»

 

1. Розпочнемо вивчати частини мови з іменника. Таку назву іменна частина мови отримала в 1873 році, після того, як Омелян Партицький використав таке найменування. А ось у правописі 1926 року іменник називали речівником.

    До речі, чи знали ви, що іменників в українській мові дуже багато? 11-томний „Словник української мови” налічує приблизно 135 000 слів і половина з них – іменники. А ось дієслів удвічі менше!

 

Іменник – це самостійна частина мови, що означає предмет, відповідає на питання хто? (до істот) і що? (до неістот). 

2. Прочитайте слова.

Стіл, повага, ліс, вода, щедрість, горобець, доброта, іній, злість, тризуб, сум.

Випишіть слова, які вважаєте іменниками, Чому вирішили, що слова : повага, любов, щедрість, доброта, злість, сум – іменники, адже це не назви конкретних предметів.

 Що називають виділені іменники?

 

Висновок:

Іменники можуть називати конкретні предмети, явища , які людина пізнає з допомогою органів чуття ( предмети, речі, люди, тварини).

 

У мові є ще й інші іменники. Вони називають абстрактні поняття, ті, які людина  не фіксує органами чуття.

- Чим  можемо  доповнити схему іменник?

Слова  -  назви рис почуттів,  предметів, характеру.

3. Робота з табличкою «Правильно вимовляй і пиши»

а) Самостійне напівголосне прочитання слів, поданих у табличці.

б) Вибіркове читання.

                  - Прочитайте назви:

                  - птахів і поставте до них запитання;

                  - інших неістот і поставте до них запитання.

Висновок. Назви істот відповідають на питання хто? Назви неістот відповідають на питання що?

   -  Щоб остаточно пересвідчитись у правильності ваших висновків, опрацюйте правило.

Іменник – це самостійна частина мови, що означає предмет, відповідає на питання хто? (до істот) і що? (до неістот).

 

Без іменників складно уявити наше мовлення – вони основа кожного сказаного нами речення. Тому дуже важливо вживати їх правильно. 

 

4. Робота в парах.

 

Позначте назви істот, назви неістот на перфокартах

                 Сукня                     

                 Мар’янка

                 листопад

                 карась

                 молодість

                 лисиця

 

Руханка

 

 

  4. Закріплення вивченого.

1. Малюнковий диктант 

 -   Діти, я показуватиму предметні малюнки, а ви запишіть їх у чотири  колонки.

 

Тварини	Люди	Рослини	Предмети

 

-    Прочитайте слова, які є назвами істот; поставте до них запитання.

-  Прочитайте слова, які є назвами неістот; поставте до них запитання.

- Зробіть звуко- буквений аналіз поданих слів.

 

2. Самостійна робота.

Минуло тепле літечко. Настала осінь. На деревах листя пожовкло, почервоніло. Пташки відлітають у теплі краї. В садах дозрівають пізні сорти яблук, слив, груш. У школах розпочалося навчання.

Знайдіть у поданому тексті іменники. 

            3. Робота  у групах. 

 

         Завдання для 1 групи.

         Прочитайте. Випишіть парами антоніми.

         Доброта, юність, багатство, тепло, здоров’я, злість, холод, старість, бідність.

     Складіть і запишіть різні спонукальні речення зі словом радість.

     Поясніть значення слова ручка, використовуючи словник. Зобразіть усі  значення слова малюнками.

 

         Картка для 2 групи.

           Від іменників назв неістот утворіть іменники – назви істот.

             Журнал  -  журналіст

             село  -  …

             праця  -  …

             казка  -  …

             лікування  -  …

 

              Складіть питальні речення з словами.

 

1.      Робота над текстом

- Читання вірша

 «Що я люблю».

Люблю матусю, батька люблю,

Люблю хатину рідну свою,

І рідну школу і вчителів,

Село, де вперше сонце зустрів.

Люблю в криничці блакитну глиб,

І лан, що родить для мене хліб,

Садок, з якого грушки несу,

Горбок, де білі вівці пасу.

Бо ті горбочки, лани, ліси —

Для мене повні добра й краси,

Бо все, що бачу навколо я, —

То люба, рідна моя земля!

-          Як ставиться автор до рідної землі? З чого це зрозуміло?

-          Чи любите ви свою рідну землю?

2. Виписати іменники.

                3.      Розбір слів за будовою ( з коментуванням).

Хатина, садок, грушка, горбчик.

5. Домашнє завдання.

З поданої таблиці виписати у два стовбчики слова , які відповідають на питання ХТО? ЩО?