Конспект заняття секції "Українська мова" МАН Тема. «При майстрах якось легше. Вони - як Атланти...» (Л. Костенко). Пряма і непряма мова. Цитата»

Щербина С.В., учитель української мови і літератури

Созонівського НВК  Кропивницької  районної ради

Кіровоградської області,

керівник секції «Українська мова»

Кіровоградської МАНУМ

 

Схема-конспект  заняття  секції «Українська мова» Малої академії наук

Тема заняття. «При  майстрах  якось  легше. Вони – як Атланти. Держать небо на плечах. Тому і є висота» (Ліна Костенко). Пряма та непряма мова. Цитати. Розділові знаки у реченнях із прямою і непрямою мовою та цитатах

Мета заняття:

навчальна –  повторити, узагальнити і систематизувати знання гуртківців про речення з прямою і непрямою мовою, про цитати; визначати їх особливості, виражальні можливості; навчити відрізняти цитату від інших форм чужого мовлення; структурувати теоретичний матеріал із розділу «Пряма і непряма мова»;

розвивальна – удосконалювати вміння та навички правильно ставити розділові знаки прямій мові, виділяти цитату на письмі відповідними розділовими знаками, перетворювати пряму мову на непряму і навпаки; складати усні і письмові висловлювання, використовуючи виражальні можливості прямої і непрямої мови;

виховна – за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти  вихованню наполегливості, цілеспрямованості  як  якостей цілісної людини.

Методи: епіграфи, робота з текстом-опорою, дослідження-конструювання, тестування, відеопояснення, таблиця-опора, самостійна робота,  практичні вправи, пунктуаційний лікнеп, клоуз-тест, «Мікрофон».

Тип заняття: узагальнення і систематизація знань, умінь та навичок.

Форма заняття – дистанційна з використанням відео на  сайті Pidhotovka do ZNO (назва відео Пряма і непряма мова. Розділові знаки при прямій мові. Українська мова, 11 клас) за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=fQHweEwQg5o та на сайті На всі двісті  (назва відео ПРЯМА МОВА: усе про розділові знаки (типове завдання ЗНО) за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=KXLwx1-xcww

Міжпредметні зв’язки – українська художня культура, українська література, інформатика.             

Обладнання:  підручники, текст-опора, таблиця-опора, практичні завдання, тести, клоуз-тест,  відеопояснення.

ПЕРЕБІГ ЗАНЯТТЯ

І. Вступна частина.

1. Мотиваційна настанова на заняття.

Епіграфи: Усі ми тільки учні й вчителі.

Іван Драч

При  майстрах  якось  легше. Вони – як Атланти.

Держать небо на плечах. Тому і є висота.

Ліна Костенко

Відомий український поет Іван Драч, пояснюючи неперервність знань, людського досвіду в суспільстві, сказав: «Усі ми тільки учні й вчителі». Сьогодні, діти, ви перебуваєте ще в статусі учнів, долаючи вершини шкільних знань, але пізніше, через десяток років, кожен із вас, обравши фах до душі, ставши спеціалістом, навчатиме інших.

– Як цього досягатимете? Які якості слід плекати в собі, щоб стати майстром? З чого  треба  починати?

2. Дослідження-творче спостереження з елементами реконструювання (робота з текстом-опорою)

3. Робота з заголовком оповідання В.О. Сухомлинського «Я хочу сказати своє слово».

Передбачення:

– Перш, ніж ми почнемо читати оповідання, послухайте запитання, на яке потім відповідатимете.

– Про яке слово йде мова у назві оповідання?

– Чи часто ви маєте можливість і бажання сказати «своє» слово?

Я хочу сказати своє слово

Катерина Іванівна повела своїх маленьких першокласників у поле. Був тихий осінній ранок. Високо в небі летів ключ перелітних птахів. Вони тихо курликали, і від цього в степу було сумно.

Учителька сказала дітям:

–    Сьогодні ми будемо вчитися розповідати про осіннє небо. Хай кожен із вас добере для цього в рідній мові красиві і точні слова.

Діти притихли. Вони дивились в небо і думали. Через хвилину всі заговорили: «Небо синє-синє... Небо голубе... Небо чисте...» І все. Діти знову і знову повторювали одні й ті самі слова: синє, голубе, чисте.

Збоку стояла маленька Валя.

–    А ти, Валю, що хочеш сказати? – запитала Катерина Іванівна.

–    Я хочу сказати своє слово.

–    Яке ж твоє слово про небо?

–    Небо ласкаве...– тихо сказала дівчинка  й усміхнулась.

Діти притихли. Вони враз побачили в небі те, чого не бачили досі: «Небо сумне... Небо тривожне... Небо зажурене... Небо холодне...»

А небо грало, трепетало, дихало, як жива істота. І діти дивилися в його сумні сині-сині осінні очі. (В. Сухомлинський)

Завдання до тексту-опори.

1. Дослідіть, як передано чуже мовлення.

2. Проаналізуйте діалог. Яка його будова? За допомогою яких розділових знаків він оформлений?

3. Знайдіть речення з прямою мовою. Накресліть схему, поясніть розділові знаки.

4. Трансформуйте це речення відповідно до поданих моделей: 

– «П», – а.; «П, – а, – п».

5. Перебудуйте речення з прямою мовою в речення з непрямою мовою.

6. Визначте вид складного речення.

2. Повідомлення теми та мети заняття, очікуваних результатів.

  На сьогоднішньому  занятті ми узагальнимо та систематизуємо знання з  теми: «Пряма та непряма мова. Цитати. Розділові знаки у реченнях із прямою та непрямою мовою».

 Завдання, які ми маємо виконати на ньому, – це удосконалити й поглибити пунктуаційні вміння й навички та розвивати творчі задатки самостійно використовувати виражальні можливості  речень із прямою і непрямою мовою у текстах різних стилів, складати власні висловлювання з правильно оформленими цитатами.

ІI. Основна частина.

1. Висвітлення керівником матеріалу нової теми.

2.  Перегляд  відео на сайті Pidhotovka do ZNO (назва відео Пряма і непряма мова. Розділові знаки при прямій мові. Українська мова, 11 клас) за покликанням   https://www.youtube.com/watch?v=fQHweEwQg5o

3. Опрацювання теоретичного матеріалу на сайті На всі двісті  (назва відео ПРЯМА МОВА: усе про розділові знаки (типове завдання ЗНО) за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=KXLwx1-xcww

4. Залучення учнів до  осмислення нового матеріалу.

Самостійна робота (дослідження-конструювання)

1. Віддай людині крихітку себе.

За це душа наповнюється світлом.

2. Здається ж, люди, все у них людське,

але душа ще з дерева не злізла.

3. Як не буде, не скигли, доню, то великий брид.

Здушили сльози – не виходь на люди.

Болить душа – не виявляй на вид.

4. Моя девіза: йти за віком

І бути цілим чоловіком!

5. Ця дівчина не просто так Маруся.

Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа…

6. Життя іде  і все без коректур.

Завдання до самостійної роботи

1. Визначте, кому з відомих поетів належать наведені вислови.

2. Оформіть їх як речення з прямою мовою так, щоб слова автора стояли на початку, у середині й у кінці речення.

 

– Ви, певно, спостерегли, що більшість висловів належать перу Ліни Костенко, а два з них вибрані з її історичного роману у віршах «Маруся Чурай». Пропоную виконати невеликий тест «Ліна Костенко. «Поезія – рідна сестра моя…» в плані підготовки до ЗНО з української мови і літератури.

Тестування

Тестування «Ліна Костенко. «Поезія – рідна сестра моя» за покликанням https://naurok.com.ua/test/lina-kostenko-poeziya---ridna-sestra-moya-479311.html

5. Закріплення вивченого матеріалу. Виконання вправ.

Творча робота

1. «Маруся Чурай» – це народне життя у строкатому його повнокров'ї…  Потужністю духовного космосу віє від сторінок цієї книги... (В.Базилевський)

2. Чи думав про Марусині пісні,

 такі по Україні голосні,

 що й сам не раз в поході їх співав,

 і дивував, безмірно дивував, –

 що от скажи, яка дана їй сила,

 щоб так співати, на такі слова!

3. Я навіжена.  Я – дитя любові.

Мені без неї білий світ глевкий.

4. Чурай, той так: побачив свою долю,—

ось ти, ось я, тепер нас буде двоє.

5. Нелегко, кажуть, жити на дві хати,

А ще нелегше – жить на дві душі.

6. Які слова страхітливі – дволикість,

Дворушництво, двозначність, двоєдушність.

Завдання до творчої роботи

1. У 2-6-му реченнях вкажіть, кому належить пряма мова, і запишіть як речення з прямою мовою.

2. Запишіть їх як речення з непрямою мовою.

3. Дослідіть спосіб передавання чужого мовлення у 2-му та 4-му реченнях.

Коментар учителя. Такі речення – це невласне пряма мова – це так зване внутрішнє мовлення, яке передається письменником шляхом своєрідного «перевтілення» у свого персонажа. З наведених уривків видно, що чуже мовлення включається у авторську розповідь. Отже, невласне пряма мова поєднує в собі особливості прямої і непрямої мови.

 Ще одним різновидом прямої мови є цитата. «Цитата – дослівний уривок із будь-якого тексту, художнього твору чи чиїсь слова, що вживає інша особа  для підтвердження, заперечення чи ілюстрації своєї думки» (визначення з посібника Ковтюх С.Л. Репетитор (як навчитися грамотно писати). Навчальний посібник. – Київ: Видавничий дім «Професіонал», 2007. – С.527.)

 – Як оформлюється на письмі цитата?

6. Пунктуаційний  лікнеп (таблиця-опора про використання розділових знаків при цитуванні, правила використані із підручника Заболотний О.В., Заболотний В.В. Українська мова. 9 клас. Підручник для 9-го класу загальноосвітніх навчальних закладів.  – Київ: «Генеза», 2009. – С. 35.)

№ П/П	Правило	Приклад
1.	Коли цитата оформлюється як пряма мова, тобто супроводжується словами автора, вживаються такі самі розділові знаки, як і при прямій мові.	В одному зі своїх віршів Ліна Костенко стверджує: «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі».
2.	Якщо цитата є частиною речення і продовженням слів автора, вона пишеться з малої букви.	Говорячи про поетичну майстерність, мисткиня зазначає, що «справа не в тому, коли написано перший вірш, справа в тому – коли вперше відчута поезія».
3.	При цитуванні віршованого тексту з дотриманням віршованих рядків лапки не ставимо. При цьому слова автора записуємо на окремому рядку.	…Я лиш інструмент, в якому плачуть сни мого народу, – зізнається про свою творчість поетеса Ліна Костенко.
4.	Коли після цитати йде вказівка на її джерело, цю вказівку беремо в дужки, а крапку ставимо після другої дужки.	«Поезія – це свято, як любов. О, то не є розмовка побутова!» (Л.Костенко).
5.	Різновидом цитати є епіграф. Він у лапки не береться, а вказівка на автора чи джерело пишеться справа без дужок і без крапки після неї.	При  майстрах  якось  легше. Вони – як Атланти. Держать небо на плечах. Тому і є висота. Ліна Костенко

7. Тест-закріплення вивченого.

НЕПРАВИЛЬНО оформлена цитата в реченні:

А) В одній із поезій Л. Костенко пише: «Поезія згубила камертон, перецвілась, бузкова і казкова…»;

Б) Поетеса стверджує, що «у мене жодних претензій нема до Долі – моєї обраниці»;

В) Людині бійся душу ошукать,

бо в цьому схибиш, то уже навіки, –

така моральна настанова звучить у поезії «Життя іде і все без коректур».

Г) Чураїха радить Грицьку Бобренку «не розношувати душу», бо вона «із совісті спаде».

8. Підведення гуртківців до узагальнень, висновків.

«Клоуз-тест». Необхідно закінчити речення.

1. Пряму мову від слів автора відокремлюють такі розділові знаки…

2. Зміст розповідних речень прямої мови передається непрямою мовою за допомогою сполучників…

3. Зміст питальних речень прямої мови передається підрядним реченням, що приєднується…

4. Зміст спонукальних речень прямої мови передаємо підрядним реченням зі…

5. Вигуки, частки, зрідка вставні слова у реченнях із непрямою мовою…

6. Звертання в реченнях із непрямою мовою…

7. Кожне окреме висловлення учасників діалогу – це…

8. Якщо цитата становить пряму мову і має слова автора, то при ній ставляться…

9. Якщо цитата є частиною речення, то вона пишеться…

10. Якщо цитата наводиться не повністю, то на місці пропущених слів…

11. Якщо цитують вірш, то…

12. Різновидом чужого мовлення, що поєднує в собі особливості і прямої,  і непрямої мови, є…

III. Заключна частина.

Підсумок.

  На початку нашого заняття ми говорили про можливість і бажання чи небажання сказати «своє» слово. «Своє» слово, на мою думку, для вас, випускників, – це повноцінна реалізація себе, своїх задатків, своїх нахилів, своїх здібностей, свого таланту.  Хай прийде вона до  кожного з вас у свій час: хтось стане художником або музикантом, лікарем чи вчителем, водієм а чи програмістом – шляхи для реалізації вас як фахівців безмежні! Бажаю вам кожному  стати МАЙСТРОМ! 

Обґрунтування гуртківцями можливості використання отриманих знань, умінь, навичок.

Метод «Мікрофон»

– На занятті я дізнав (ла) ся про…

– Я зрозумів (ла)…

– Я навчив (ла) ся…

– Найбільшим моїм успіхом є…

ІV. Домашнє завдання.

1. Опрацювати теоретичний матеріал, переглянувши відео на сайті Pidhotovka do ZNO (назва відео Пряма і непряма мова. Розділові знаки при прямій мові. Українська мова, 11 клас) за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=fQHweEwQg5o

2. Скласти таблицю-опору, опрацювавши теоретичний матеріал на сайті На всі двісті  (назва відео ПРЯМА МОВА: усе про розділові знаки (типове завдання ЗНО) за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=KXLwx1-xcww

3. Виконати тестові завдання за покликанням https://naurok.com.ua/test/pryama-i-nepryama-mova-dialog-citata-521672.html

 

Список використаних джерел:

1. Підручник Караман С.О., Горошкіна О.М., Караман О.В., Попова Л.О. Українська мова / підручник для 11 класу  закладів загальної середньої освіти (профільний рівень).   – Харків: ТОВ «Видавництво «Ранок», 2019.

2. Ковтюх С.Л. Репетитор (як навчитися грамотно писати). Навчальний посібник. – Київ: Видавничий дім «Професіонал», 2007. – С.527.

3. Заболотний О.В., Заболотний В.В. Українська мова. 9 клас,. Підручник для 9-го класу загальноосвітніх навчальних закладів.  – Київ: «Генеза», 2009. – С. 35.

4. Відео на сайті Pidhotovka do ZNO (назва відео Пряма і непряма мова. Розділові знаки при прямій мові. Українська мова, 11 клас) за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=fQHweEwQg5o

5. Відео на сайті На всі двісті  (назва відео ПРЯМА МОВА: усе про розділові знаки (типове завдання ЗНО) за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=KXLwx1-xcww

6. Тестування «Ліна Костенко. «Поезія – рідна сестра моя» за покликанням https://naurok.com.ua/test/lina-kostenko-poeziya---ridna-sestra-moya-479311.html

7. Тестування «ПРЯМА І НЕПРЯМА МОВА. ДІАЛОГ. ЦИТАТА» за покликаннямhttps://naurok.com.ua/test/pryama-i-nepryama-mova-dialog-citata-521672.html

 

ДОДАТОК 1

Тестування «Ліна Костенко. «Поезія – рідна сестра моя»

1.               «Уже перші поетичні збірки Ліни Костенко  засвідчили  прихід в  українську літературу надзвичайно сильної поетичної особистості», – відзначив…

А) В. Симоненко; Б) І. Дзюба;   В) Є. Сверстюк; Г) Д. Павличко.

2. «Поезія – це завжди неповторність, /Якийсь безсмертний дотик до душі», – вважає героїня ліричного твору…

А) «Страшні слова, коли вони мовчать…»; Б) «Доля»; В) «Життя іде і все без коректур…»; Г)  «Моя любове! Я перед тобою…». 

3. У творі «Страшні слова, коли вони мовчать…» протиставляються…

А) люди й слова; Б) поезія й дотик до душі;   В) асфальти й спориші; Г) краса й мільярди слів.

4. «У добу жорстокого ідеологічного насилля над мистецтвом і митцями її слово звучало як бунт проти покори й компромісності, ерзаців і стандартів», – захоплюється позицією мисткині…

А) С. Павличко; Б) І. Дзюба;   В) Г. Клочек; Г) В. Панченко.

5. Письменниця разом із ученими, рятуючи предмети побуту й народної культури від знищення і забуття, працювала в…

А) Чорнобильській зоні; Б) зоні сіл під Каховську ГЕС;   В) музеї-скансені в Пирогові; Г)  «Мистецькому арсеналі».

6. Метафора «життя – книга» наявна у вірші…

А) «Страшні слова, коли вони мовчать…»; Б) «Доля»; В) «Життя іде і все без коректур…»; Г)  «Моя любове! Я перед тобою…». 

7. Письменниця дебютувала збіркою…

А) «На берегами вічної ріки»; Б) «Мандрівки серця»; В) «Вітрила»;

Г)  «Проміння землі».

8. Твір «Страшні слова, коли вони мовчать…» належить до лірики…

А) філософської; Б) любовної;   В) пейзажної; Г) патріотичної.

9. Про вибір «спорідненої праці» йде мова у вірші…

А) «Страшні слова, коли вони мовчать…»; Б) «Доля»; В) «Життя іде і все без коректур…»; Г)  «Моя любове! Я перед тобою…». 

10. У подарунок «важкого сонця древню булаву» просить лірична героїня поезії…

А) патріотичної; Б) пейзажної;   В) любовної; Г) філософської.

11. Установіть правильну відповідність між твором та його темою.

1.  «Страшні слова,        А) роль митця в суспільстві;

коли вони мовчать…»;

2. «Доля»;        Б) відкритість до почуття і збереження власного всесвіту;             

3. «Життя іде і все без коректур…»; В) роздум про швидкоплинність людського життя;

4. «Моя любове! Я перед тобою…». Г) людина – господар своєї долі.

12. «Ліна Костенко – прямий духовний нащадок  Шевченка, Лесі Українки, Франка… Вона наближена до Істини. У неї абсолютний слух до «голосу віків»», – робить висновок дослідник творчості авторки…

А) С. Барабаш; Б) І. Дзюба;   В) Г. Клочек; Г) В. Панченко.

***

ДОДАТОК 2

Тестування «Пряма і непряма мова. Діалог. Цитата»

1. Яка зі схем відповідає реченню І що вона ж співала і сама: «Котра дівчина чорні брови має, то тая дівчина усі чари знає»?

А) «П», – а; Б) А: «П».; В) «П – а, – п».; Г) А: «П», – а.

2. У якому з речень слова автора містяться у середині прямої мови?

А) Яка стоїть немов свята та божа. Ото така вже вдача потайна. Бо на обличчя з янголами схожа, але в душі – то чистий сатана.; Б) «В такому разі будемо відверті,– сказав суддя,– бо тут не до прикрас».; В) І осінило раптом Горбаня: «А може, то було якесь дання?»; Г) «Вартуй! Вартуй!» – з Курилівської брами.

3. Пунктуаційна помилка в оформленні прямої мови «прокралася» в речення…

А) А то – щедруєм. Низочкою ходим, тонкими голосочками виводим: Ой на річці на Йордані Там Пречиста ризи прала...; Б) Колядники співають під дверима: «Ой чи є, чи нема пан-господар вдома?»; В) Вона й мені казала:

– Як не буде, не скигли, доню, то великий брид. Здушили сльози – не виходь на люди. Болить душа – не виявляй на вид.; Г) – Я,– каже,– й стежку обмину в їх бік і закроплю свяченою водою!.

4.  Укажіть правильне твердження.

А) Чуже мовлення передане дослівно – непряма мова.; Б) Речення, що вказує на те, кому належить вимовлене, називається прямою мовою.;  в) Пряма мова завжди стоїть після слів автора.; Г) Пряма мова може містити у своєму складі вигуки, вставні слова, звертання.

5. У якому з речень є непряма мова?

А) Співається само: «Повій, вітре буйнесенький, звідкіль тебе прoшу. Розвій, вітре, мою тугу, що на серці ношу!»; Б) Чи він мені, чи я йому  – нерівня. Нерівня душ –  це гірше, ніж майна!; В) І пугачі, неначе запорожці, «пу-гу! пу-гу!» кричали уночі.; Г) В універсалі гетьмана прописано, що Марусині пісні, «як перло многоцінне, як дивен скарб серед людських марнот».

6. У  якому варіанті неправильно замінено речення з прямою мовою? «Нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирає мову»,  – вважає Ліна Костенко.

А) Ліна Костенко вважає, що нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирає мову.; Б) Ліна Костенко вважає: нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирає мову.; В) На думку Ліни Костенко, нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирає мову.; Г) Нації, згідно з думкою Ліни Костенко, вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирає мову.

7. При заміні прямої мови непрямою:

А) слова автора стають головним реченням, а пряма мова – залежним;

Б) пряма мова стає головним реченням, а слова автора залежним;

В) пряма мова і слова автора стають рівноправними частинами складного речення; Г) слова автора вилучаються.

8. У разі заміни прямої мови непрямою речення буде: 

А) простим;  Б) складним будь-якого типу; В) складнопідрядним;

Г) складносурядним.

9. Невласне пряма мова є у варіанті…

А) «Поезія, – стверджує Ліна Костенко, – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі».;  Б) Поезія згубила камертон.  / Перецвілась, бузкова і казкова. /І дивиться, як скручений пітон, / скрипливий ключ в лякливі очі слова. (Л. Костенко).; В) Чи думав про Марусині пісні, / такі по Україні голосні, / що й сам не раз в поході їх співав, / і дивував, безмірно дивував, – / що от скажи, яка дана їй сила, / щоб так співати, на такі слова! («Маруся Чурай»).; Г) Було, дивлюсь, та й думаю: «Ой нене, який у мене тато!» («Маруся Чурай»).

10. Цитатою називають…

А) дослівний уривок із будь-якого тексту, художнього твору чи чиїсь слова, що вживає інша особа  для підтвердження, заперечення чи ілюстрації своєї думки; Б) чужа мова, передана тільки з дотриманням змісту висловлювання без збереження форми та інтонації;  В) чуже мовлення, відтворене зі збереженням форми, змісту та інших особливостей: лексичних, граматичних, стилістичних тощо; Г) особливий спосіб передачі чужої мови, для якого характерне змішування прямої та непрямої мови.

11. У якому варіанті правильно оформлено цитування?

А) Ліна Костенко дивується з вчинків окремих людей, коли: «Здається ж, люди, все у них людське, але душа ще з дерева не злізла».; Б) Поетеса радить читачеві «Віддай людині крихітку себе».; В) В. Базилевський: Ліна Костенко з тих поетів, які здатні крізь вселюдське бачити національне, а крізь національне прозирати вселюдське; Г) «Маруся Чурай» Ліни Костенко – не просто наша обікрадена й поганьблена історія, не тільки художня енциклопедія життя українського народу середини XVII ст. Це історія, яка осмислює саму себе, мисляча історія. Це – партитура вічних мотивів духовного буття на­роду...» (М.Слабошпицький).

12. У якому реченні допущено помилки у вживанні розділових знаків при прямій мові, усередині якої слова автора?

 А) «Уже перші поетичні збірки Ліни Костенко – відзначив літературознавець Іван Дзюба, –  засвідчили  прихід в  українську літературу надзвичайно сильної поетичної особистості».;  Б) «У добу жорстокого ідеологічного насилля над мистецтвом і митцями, –  захоплюється позицією Л. Костенко дослідник літератури Володимир Панченко, –  її слово звучало як бунт проти покори й компромісності, ерзаців і стандартів».; В) «Ліна Костенко, – робить висновок дослідник творчості авторки Григорій  Клочек,   – прямий духовний нащадок Шевченка, Лесі Українки, Франка… Вона наближена до Істини. У неї абсолютний слух до «голосу віків».; Г) «Змири  гординю, приклони коліна / Торкнись душею їхньої строки, – закликає В. Ковтуненко, – Чурай Маруся, Леся, горда Ліна – / Богині слова і святі жінки».

***