Мислити критично означає вільно використовувати розумові стратегії та операції високого рівня для формулювання обґрунтованих висновків і оцінок, прийняття рішень.
З педагогічної точки зору критичне мислення – це комплекс мисленнєвих операцій, що характеризується здатністю людини:
» аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел;
» бачити проблеми, ставити запитання;
» висувати гіпотези та оцінювати альтернативи; » робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його.
Це процес аналізу, синтезування й обґрунтовування оцінки достовірності/цінності інформації; властивість сприймати ситуацію глобально, знаходити причини і альтернативи; здатність генерувати чи змінювати свою позицію на основі фактів й аргументів, коректно застосовувати отримані результати до проблем і приймати зважені рішення – чому довіряти та що робити далі.
1. Відчуття свободи власної волі.
2. Розширення горизонтів (бачення світу стає ширшим, глибшим, цікавішим).
3. Можливість знаходити та приймати певні важливі істини для себе.
4. Глибоке розуміння себе, своїх цінностей та потреб.
5. Сміливість приймати рішення.
6. Гнучкість та краща адаптація до змін.
7.
8. Здатність протистояти інформаційному тиску – не брати на віру все, що читаєш, а перевіряти, аналізувати й приймати зважені рішення.
9. Вміння знаходити та знешкоджувати маніпуляції.
10. Толерантність до думок іншого.
11. Екологічне ставлення до членів колективу/групи, але водночас вміння орієнтуватися в першу чергу на свої власні цінності і не піддаватися тиску певних групових норм.
» легко знаходить потрібну й важливу інформацію, може її перевірити;
» уважно вивчає усі можливості;
» прискіпливо оцінює кожен варіант й робить власний вибір.
Цим мисленнєвим операціям можна та необхідно навчати, а далі – вдосконалювати їх, тренувати, як, наприклад, тренують м’язи спортсмени чи техніку гри – музиканти.
Бо людина – єдина істота в світі, яка може мислити критично. І саме школа є ідеальним середовищем для цього.
» До речі, всі перелічені вище пункти можуть збагатити життя як вчителя, так і учня. Звісно, для їхнього досягнення потрібна щоденна практика для нашого мислення. При цьому для учнів потрібні свої інструменти для розвитку критичного мислення, а для вчителя – свої.
» І чим більше поле для самостійних думок та дій (з правом на деякі помилки в процесі засвоювання нових знань) отримають ваші учні – тим ефективнішим буде навчання.
Одне китайське прислів’я говорить:
«Скажи мені – і я забуду, покажи мені – і я запам’ятаю, дозволь мені діяти самому – і я навчуся».
Навчити дитину мислити самостійно, зважувати, приймати та брати
відповідальність за свої думки й рішення – чи ж не це є одним з найважливіших завдань вчителя?!