Зміст

1. Ментальне здоров’я: як подбати про себе?

2. Панічна атака.   Як допомогти   дитині, яка пережила панічну атаку. 

3. Депресія та її ситпоми

4. Корисні вправи та ігри  

5. Куди звертатися за допомогою

1. Ментальне здоров’я: як подбати про себе?

   Ментальне здоров’я є невід’ємною частиною щасливого життя. Це поняття дуже широке і поєднує різні  аспекти. Що таке ментальне здоров’я?  Ментальне здоров’я — це стан щастя та добробуту, в якому людина реалізує свої творчі здібності, може протистояти життєвим стресам, продуктивно працювати та робити внесок у суспільне життя. Це означає, що ментальне здоров’я об’єднує здоровий дух та психіку людини із соціальним складником.  Воно є важливим для втілення бажань, реалізації цілей, доброго фізичного самопочуття. А з іншого боку — психічне здоров’я кожного індивіда важливе для всього суспільства.

       Стан ментального здоров'я залежить від багатьох чинників, включаючи соціальні, екологічні та економічні. Людина з гармонійним психічним станом може розпізнавати свої емоції, контролювати їх та функціонувати гармонійно. Вона здатна спілкуватися та будувати стосунки з іншими, розвивається й навчається, позитивно оцінює себе, приймає та любить себе. Важливо також приймати власні тверді рішення і адаптуватися до нових умов життя.

 Чому ментальне здоров'я важливе?

Психічне та фізичне здоров’я є рівноцінно важливі складові загального здоров’я людини. Психічні захворювання (особливо депресія) підвищують ризик виникнення багатьох видів фізичних проблем зі здоров’ям: інсульту, діабету, захворювань серця.

 Що може спричинити труднощі з ментальним здоров’ям?

Єдиної причини немає – як правило, в кожному випадку фактори є комплексними. Але є низка передумов, що можуть підвищувати ризик виникнення психічних захворювань:

•      травматичний досвід у ранньому віці (наприклад, жорстоке поводження чи сексуальне насильство)
•      досвід, пов’язаний з тривалим медичним станом (таким як рак або діабет, СНІД);
•      генетична схильність або хімічний дисбаланс у мозку;
•      вживання алкоголю чи рекреаційних наркотиків;
•      відсутність чи брак стосунків з друзями і рідними;
•      відчуття самотності та ізоляції;
•      швидких соціальних та політичних змін (зокрема, внаслідок воєнних дій);
•      соціальної дискримінації на фоні різних чинників: сексуальна орієнтація;
•      расова приналежність;
•      стресу та умови роботи.

7 простих правил зберегти ментальне здоров’я:

1. Чіткий та сталий розпорядок дня

Впорядкована, системна повсякденна активність посилює відчуття психологічної безпеки та захищеності. Навіть такий маленький щоранковий ритуал, як випити запашної кави перед робочим днем створює ефект стабільності, контрольованості життєвих подій.

2. Фізична активність

Це не лише заняття спортом, прогулянки парком, садівництво, домашні справи також є фізичною активністю. Вона буквально змінює хімічні процеси у мозку, допомагає відволіктися від клопотів і сконцентруватися на позитиві.

3. Повноцінне харчування

Перекуси на бігу, тривалі паузи між прийомами їжі збільшують тривожність і шкодять здоров’ю. А от традиція сніданків, обідів, вечерь покращує і наш фізичний стан, і емоційний. Забезпечити повноцінне харчування зовсім не важко.

4. Спільні заняття з рідними, друзями

Прогулянка, перегляд фільму чи сімейне приготування вечері – це допоможе відчути підтримку, психологічну єдність.

5.  Тактильні контакти

Людині для ментального здоров’я потрібно не тільки бачити, усвідомлювати підтримку, а й тактильно відчувати «руку/плече» оточуючих. Тому важливо «бути в дотику» – відчувати фізичний контакт: обійми, цілунки, рукостискання. Вони знімають напругу і дарують відчуття безпеки. 

6. Можливість виговоритися

Невисловлені почуття, думки, емоції спричиняють деструктивні зміни у психіці. Необхідно зробити сім’ю, дружню компанію тим колом, де можна безпечно висловлюватися, обговорювати все, що турбує, не накопичуючи негатив.

7. Спрощений побут

Наша оселя має стати тим острівком затишку, де нічого не напружує. Але головне зосередитися на приємних для себе речах, оточити себе «своїми людьми» – приємними, щирими, зробити дім, в якому ми зараз проводимо більше часу, комфортним і безпечним, а побут простішим.

2. Панічна атака.   Як допомогти   дитині, яка пережила панічну атаку. 

   Панічна атака — це сильне почуття страху і тривоги. Напади часто відбуваються, коли людей щось непокоїть або вони пережили складний чи стресовий досвід.

    Панічні атаки можуть дуже лякати, особливо дітей, але зазвичай їх можна зупинити у разі лікування. Важливо знати, що панічна атака не заподіє шкоди і це відчуття пройде, навіть якщо так не здається під час нападу.

     Не завжди зрозуміло, що викликає панічні атаки в дітей чи дорослих. Відомо, що їх може спричинити тривожність із приводу чогось або проживання важких чи стресових ситуацій. Серед них:

•      тривога, викликана складнощами вдома чи у школі;
•      стрес через такі речі, як іспити, дружба чи стосунки;
•      смерть близької людини;
•      страх, викликаний жорстоким поводженням або зневагою;
•      насильство.

   Панічні атаки часто починаються в підлітковому віці, хоча можуть виникати в дитинстві. Напади можуть спричиняти сильне занепокоєння, а також впливати на настрій та інші аспекти  діяльності дитини.

   Деякі діти починають уникати ситуацій, у яких вони бояться нападу паніки. Підлітки можуть вживати алкоголь або наркотики, щоб зменшити тривожність. Якщо панічні атаки не розпізнати та не лікувати, вони можуть спричинити майбутні ускладнення, такі як важка депресія та суїцидальна поведінка.

Як допомогти дитині впоратися з панічною атакою?

Перший крок до подолання панічної атаки — дізнатися, що її спричинило. Запитайте в дитини, як вона почувається та що викликало в неї тривогу чи стрес. Чи змушують її панікувати певні ситуації або місця? Розуміння цього допоможе дитині подумати про те, як вона може з цим упоратися.

Під час панічної атаки дитина може відчувати, що втрачає контроль. Ось що ви можете зробити, щоб повернути його та допомогти дитині «заземлитися».

1. Прийміть ситуацію. Іноді здається, що легше просто уникати ситуації чи місця, які змушують нас панікувати. Це природно. Однак уникнення може посилити тривогу. Мета полягає не в уникненні ситуацій, а в тому, щоб дитина навчилася справлятися з тим, як вона себе в них почуває.

2. Згадайте алфавіт. Попросіть дитину назвати щось на кожну літеру алфавіту. Це можуть бути тварини, імена, місця, їжа тощо. Така вправа залучить іншу частину мозку дитини та відверне увагу від страху та тривоги.

3. Зосередьтеся на диханні. Черевне дихання дуже заспокоює й допомагає кисню проникати в легені. Ось проста техніка, яка складається з трьох кроків:

• Крок 1. Покладіть руку на живіт.
• Крок 2.Зробіть п’ять глибоких вдихів (п’ять секунд на вдих і п’ять секунд на видих; вдих через ніс і видих через рот).
• Крок 3. Поясніть дитині, що коли вона вдихає, то м’яко надуває свій животик, як повітряну кульку, а коли видихає, повітря ніби повільно виходить із кульки.

4. Знайдіть безпечні місця. Якщо дитина відчуває паніку, скеруйте її до пошуку місця, де вона зможе спокійно дихати та думати. Це може бути знайомий їй фізичний простір, наприклад, ваш дім чи її кімната. Або уявне місце, де вона відчуває спокій, наприклад, улюблений куточок парку чи біля моря.

5. Допоможіть дитині скористатися органами чуття. Наші органи чуття є потужними інструментами, які допомагають впоратися з панікою, тривогою та стресом. Ось простий спосіб заохотити дитину використовувати їх. Попросіть її сісти зручно, повільно вдихнути та видихнути. Після цього попросіть її назвати декілька речей, які не викликають тривоги: чотири речі, які вона може бачити, три речі, які можна почути, дві речі, які можна понюхати, та одну річ, яку можна спробувати на смак.

     У важких випадках панічних атак дитина або підліток може боятися вийти з дому. Якщо ви помітили, що в дитини симптоми панічних атак тривалі, настав час звернутися по допомогу до фахівця.

       Спочатку дітей або підлітків з симптомами панічних атак повинен обстежити сімейний лікар або педіатр. Якщо причиною симптомів не є якесь фізичне захворювання чи стан, дитину скерують на консультацію до дитячого та підліткового психіатра.

3. Депресія та її  симптоми

Депресія (великий депресивний розлад або клінічна депресія) – це поширений і серйозний розлад психічного здоров’я. Її симптоми впливають на те, як ви почуваєтесь, мислите, справляєтесь із щоденними справами, спите, їсте, працюєте. Щоби діагностувати депресію, симптоми мають бути присутні щонайменше два тижні.

Депресія по-різному впливає на людей і спричиняє різні симптоми: від тривалого поганого настрою і відчуття безнадії, до втрати інтересу до усього, чим ви раніше захоплювались. Можуть бути й фізичні симптоми, такі як відчуття втоми, поганий сон, відсутність апетиту чи статевого потягу, болі. Симптоми депресії коливаються від легких до важких. Більшість людей час від часу переживають стрес, тривогу або зниження настрою, тому поганий настрій може не бути ознакою депресії, якщо він покращується через короткий час.

Основні ознаки депресивного розладу такі:

• Пригнічений настрій протягом більшої частини дня. У дітей може бути дратівливий настрій.
• Знижена зацікавленість та задоволення майже в усіх видах діяльності: втрата інтересу до того, що раніше викликало захоплення, ніякі справи чи досягнення не приносять радості.
• Значна втрата чи збільшення ваги без спеціального харчування чи дієт.
• Психомоторне збудження або загальмованість: зайва метушливість чи уповільнення рухів, мовлення.
• Прояви безсоння або сонливості: важко заснути, сон поверхневий і не приносить відпочинку.
• Відчуття втоми, втрати енергії.
• Зниження здатності мислити, зосереджуватися, приймати рішення: думки зосереджуються на негативних фактах, відволікають від діяльності чи прийняття рішення.
• Почуття власної нікчемності, провини: думки та спогади про власні неуспіхи, відчуття провини перед близькими людьми.
• Повторювані думки про смерть (не страх смерті), можливі суїцидальні спроби.

Щоби перевірити наявність у себе симптомів депресії та інших розладів психічного здоров’я, ви можете скористатись тестом на цьому сайті. Якщо ви підозрюєте, що у вас може бути депресія, зверніться до сімейного лікаря або фахівця із психічного здоров’я. Що раніше ви звернетесь по допомогу, то швидше почнете шлях до одужання.

4. Корисні вправи  та ігри

Вправа «Три мої якості»

Психолог пропонує  :

- назвати своє ім’я та

- три характеристики , які мені подобаються у моїй зовнішності…;
         - три характеристики , які мені подобаються у моєму характері…;

- три речі , які я роблю краще всього…

Вправа «Овації».

Учасники сидять,  психолог пропонує встати тим, хто, приміром,  любить посміхатись.  Якщо у групі є такі, вони встають, а інші їм аплодують. Тренер продовжує: «Устаньте всі ті, хто:

• має здорове почуття гумору;
• дотримується принципів здорового харчування;
• загартовується;
• бажає здобувати нові знання про здоровий спосіб життя;
• займається  спортом,
• не має шкідливих звичок  ,
• знаходить позитивне у простих речах,
• робить людям добро,
• малює малюнки для воїнів,
• волонтерить,
• любить посміхатись,
• чекає перемоги .»

Зробити висновки.

 Вправа «Дерево сили»

-Кожен українець дбає про наближення перемоги. У час повітряних тривог та атак дуже важливо віднайти ресурси свого організму, стати сильним та сміливим  як міцне дерево.

-Візьміть аркуш формату  А4, обведіть долоню та пальці руки,залишаючи відкритий простір на пальцях. Кисть – це буде стовбур вашого дерева,а пальці будуть гілками.

-Намалюйте  листя на гілках вашого дерева, вони повинні бути великими, щоб розмістити у них слова. На кожному листочку напишіть одну річ, яка допоможе вам подолати важкий час. Це можуть бути особисті сильні сторони, стратегії подолання, приємні дії ,чи підтримуючі вас люди. Розфарбуйте дерево як забажаєте. Образ сильного дерева додасть впевненості у своїх силах.

6.Вправа «Коло  підтримки»

- Коли людина переживає стрес ,вона дуже самотня,й у такому стані часто забуває,що може просити про допомогу. Ті,кого ви перерахуєте нижче, утворюють важливе коло підтримки. У мирний час кола підтримки були такими.(Школярі називають людей,  які були поруч у мирний час)

Сподіваюся, що й зараз з вами є ті, хто може обійняти , пояснити , допомогти,   підтримати та розсмішити.

Хто це?

Хто може тебе обійняти у складні часи…

Хто може пояснити незрозуміле…

Хто може допомогти зробити те, на що немає сил чи вміння…

Хто може помовчати поруч…

Хто може розсмішити…

- Поруч з нами часто є ті , хто готовий підтримати та допомогти . Дуже важливо віднайти таку людину та довіритись їй.

7.Вправа «Ментальне намисто»               

- Поряд з нами існують різні сторони життя: поруч з добром і красою існує зло та потворність , поруч з миром у світі є війна , у кожної людини є позитивні та негативні риси характеру. Ми з вами зараз спробуємо створити ментальне намисто. Воно особливе, у кожного  - своє. Це своєрідний оберіг, який у час суму та  тривоги нагадає  про ваші сильні риси характеру, допоможе віднайти ресурс, щоб впевнено крокувати далі.

  - На кожній перлинці (кольоровій паперовій стрічці ,ширина -2 см.,довжина -8 см.)запишіть рису характеру ,яка притаманна українському народові та конкретно вам.(Наприклад :працелюбність, хазяйновитість, миролюбство, відкритість,комунікабельність,універсальність, кмітливість, синтементальність, сміливість та ін..)

-Зачитайте тепер свої риси характеру та запам’ятайте їх, склейте стрічки-перлинки, засиліть  на нитку та зробіть намисто. Почепіть його дома , поруч зі своїм робочим місцем.

Вправа «Сонячне проміння»

     Заплющіть очі.

 -Уявіть , що злий чаклун наслав на всю територію України велику темну хмару. Та він не очікував , що українці повернуть собі сонце та матимуть силу  побороти злі чари .

●      Тепер сильно  видихніть через рот, направляючи струмінь свого повітря та темну хмару. Робіть так доти , поки вона не розвіється .

- Хмара щезла  і знову засяяло сонце. Підніміть руки до сонця та зігрійтесь його промінням . Підставте ріки для сонячних цілунків, лице, шию, тулуб, ноги. Проміння ніжно торкається вас, зігріваючи свої теплом та наповнює життєдайною енергією. Насолодіться сонячним теплом. Розплющіть очі.

8.Вправа «Вдячність»

- Вибиріть   річ у вашому внутрішньому світі чи довкола, за яку ви вдячні.

Учасники по черзі  висловлюються , починаючи зі слів: «Я вдячна ,вдячний за… ».

 7 креативних вправ, які допоможуть дітям впоратися зі стресом

Ігри та творчість – це основні заняття дітей, у яких вони розкривають свої вміння і які заодно домагають їм виразити емоції чи переживання. Тому в МОЗ радять  мамам, татам, дідусям, бабусям та іншим близьким дорослим знімати у дітей стрес та тривожність саме за допомогою творчих занять.

• “Долоньки”

Дитина кладе долоню на аркуш паперу та обводить її. Ця вправа добре підходить для дітей молодшого шкільного віку та дошкільнят. Коли дитина обмальовує силует долоні, то ніби визначає свої кордони. Під час війни наш простір та наші кордони порушуються, і діти відчувають це. Вправа допомагає дитині заявити про себе.

• “Банка тривог”

Щоби позбутися своїх страхів, можна запропонувати дитині намалювати чи зліпити їх та викинути у коробку, на якій буде написано “Банка тривог”.

• “Простір безпеки”

Простір безпеки – це не обов’язково щось реальне. Це може бути фентезійний світ, світ супергероїв, світ, де замість людей живуть фантастичні тваринки, котики, собачки, бойові кактуси.

Запропонуйте дитині детально намалювати свій простір безпеки. Можна зробити колаж із наявних матеріалів: вирізати і наклеїти зображення того, що асоціюється в неї з безпекою.

Нехай дитина уявить, що вона перебуває в цьому просторі, й опише його вам.

Запитайте в неї, які запахи та звуки є у її безпечному просторі, як вона почувається, перебуваючи в ньому.

• “Мій герб”

Герб дає відчуття впевненості та сили. Запропонуйте дитині вигадати і намалювати власний герб. У верхній частині має бути картинка, у нижній – слова, які можуть бути її девізом.

Цей герб можна причепити десь на видному місці в кімнаті.

• “Коло життя”

Нехай дитина намалює коло, а в ньому – те, що її завжди підтримує, навіть у найскладніший час. Те, що допомагає, додає сили, дарує радість. Це можуть бути люди, домашні тварини, ігри, книжки, пісні чи мультфільми.

• “Таємний лист”

Запропонуйте дитині написати таємний лист. Наприклад, майбутньому собі або собі в минулому. Або комусь, за ким вона сумує. Не вимагайте, щоби дитина показувала цей лист вам, адресату чи взагалі будь-кому.

• “Казкотерапія” 

Запропонуйте дитині намалювати або розповісти казку, в якій неодмінно буде щаслива кінцівка.

Допомагайте їй в цьому процесі. Основними елементами такої казки є:

1. Головний герой. Запитайте дитину, хто зображений на її малюнку або хто головний герой її казки. Нехай розкаже, з ким дружить цей герой, яка в нього мета.
2. Шлях героя. Це ті дії, які має виконати герой, щоб розвʼязати свою проблему та досягти мети.
3. Перешкоди. Це можуть бути гори, ріки, злі чарівники, страшні звірі, або й реальні вороги, бомби, ракети, танки.
4. Помічники – це персонажі, які допомагають герою досягти своєї мети: чарівні створіння, лицарі, супергерої.
5. Позитивний фінал і висновки. Герой обов’язково має подолати всі перешкоди, перемогти всіх ворогів і досягти своєї мети.

Ігри для вивільнення агресії

 1. «Видихнути хмару». Уявляємо, що вдихаємо хмару й видихаємо її зі звуком (можна з «грозою» та «блискавкою»). На вдиху розкриваємо руки, показуючи, хмару якого розміру ми вдихаємо. А на видиху видаємо звук та зводимо руки, зменшуючи розмір хмари, аж поки долоні в кінці видиху не з’єднаються, ніби плескаємо ними. Можна супроводжувати видих тупотінням ніг.

 2. «Погода». Обережно торкайтеся подушечками пальців долонь чи тіла дитини, «програючи» різну погоду. Спочатку це м’які доторки, немов дитину гладять сонечко і легкий вітер (повільно, м’яко, тихо). Потім вітер посилюється та починається дощ — торкаємося і постукуємо сильніше; злива — ще сильніше; гроза та ураган — починаємо ще дмухати та кричати. Потім вітер заспокоюється, дощ стихає — поступово сповільнюємо постукування. Закінчуємо «чудовою погодою». Можна запропонувати, щоб дитина «програвала» погоду кроками на місці — спочатку розгойдувалася, потім тупотіла ніжками, потім стрибала і кричала (коли «грім»), а в кінці усміхалася та розслаблено погойдувалася, коли «ясна погода»

. 3. «Собаки». Спочатку перетворюємося на добрих собак, які виляють хвостиками. Потім на злих собак, які гарчать один на одного. А потім знову перетворюємося на добрих собак, які принюхуються, знайомлячись.

 4. «Р-р-р-р». Перетягуємо тканину, тримаючи її в зубах.

 5. «Докричатися до Місяця». Якщо є можливість використати голос на повну силу, пробуємо викрикнути послання космонавтам (також можна кричати з різних кутів кімнати одне одному або спрямовувати звук «далеко-далеко»).

 6. «Плювалки». Виплюнути (видути) з трубочки горошину, влучивши нею в ціль.

7. «Лети!» Дути одне на одного, як на перо. Дозволити дитині дути на дорослого, щоб «здути» його з місця.

 8. «Подушковий бій» (якщо це доречно в умовах, у яких живете)

. 9. «Борці сумо». Засунути подушку під футболку/кофту і штовхатися. Подушка пом’якшуватиме удари.

 10. Рвати папір і потім збирати зі шматків колаж (це може бути будь-який образ, який запропонуєте ви або дитина).

11. «Шкрябалки та дряпалки». Нігтями «нашкрябати» малюнок у тісті, фользі, крупі, плівці.

12. «Боулінг». Збиваємо будь-які предмети (дозволяємо дитині порушити порядок).

13. «Випустити пазурі». Показуємо, як тигреня шипить і показує пазурі, коли хоче захиститися. А потім «перетворюємося» знову на людину.

14. Малюємо «каляки-маляки» фломастером або олівцем, стиснутим у кулаку.

 15. «У ціль». Зминаємо в руках папір, а потім, як м’ячиком, намагаємося влучити в ціль.

 16. Кричимо в «мішок для крику», стакан чи подушку.

17. Уявляємо, що ми — пружина. Присідаємо, обіймаючи коліна, і вистрибуємо розпрямляючись.

Ігри для зняття стресу в дітей

 «Доброго ранку, носику; доброго ранку, щічки; доброго ранку, вушка; доброго ранку, шийко; доброго ранку, плечики» і так далі — торкаємося різних частин тіла, промовляючи їхні назви (можливо, цілуючи). Так треба пройтися по всьому тілу.

 «Ліпка». Розминаємо тіло, як тісто чи пластилін.

 «Коржик». Спочатку треба «насипати борошна» — пройтися легкими рухами рук по всьому тілу, потім «наливаємо води» — гладимо все тіло, «ліпимо тісто», а потім «робимо коржик». Дитина тим часом сидить, обійнявши себе руками, а ми її обіймаємо ззаду. Розкриваємо руки — коржик випікся.

 «Поцілунки». Квадратний, трикутний, овальний — цілувати лобик чи щічку так, щоб послідовність поцілунків утворила різні форми.

 «Люлечка». Сісти за дитиною, обіймаючи її, і погойдатися.

«Обійманці». Діємо за принципом «обійми мене, сильніше, ніж я тебе».

«Кенгуру». Дитина сідає животик до животика і міцно вас обіймає. «Діду!». «Діду, де ти там! Не морозь (щічки, носик, попу, животик, ніжки...) нам», — дорослий промовляє слова, торкається якоїсь частини свого тіла. Діти називають її і також торкаються частин свого тіла. Потрібно так пройтися по всьому тілу.

 «Килимок». Простукати все своє тіло, мов килимок.

 «Орангутан». Стукати із криком «Я-я-я-я» себе по грудній клітці, мов мавпа. Торкатися одне одного «різними доторками» — як зайчик, як змія, як лисиця хвостиком.

 «Сніговик». «Ліпимо» із тіла дитини сніговика. Просимо напружити всі м’язи, наче він змерз. А потім «гріємо як сонечко», і сніговик тане (дитина розслабляється).

 «Очищення». Сонечко чи вода проходять (із нашими доторками) по тілу зверху донизу і змивають, освітлюють усе, що напружує, лякає, заважає. Малювати на животику, спині різні букви чи прості фігури, а дитина має вгадати, що було намальовано.

 «Будиночок». «Ти — будиночок. Це в тебе підлога (ніжки), стіни (проходимо по всьому тілу доторками), дах (голова). Ти в будиночку» (можна покласти руку на серце). «Квітка чи дерево». Запитати в дитини, якою квіткою (чи деревом) вона хоче бути. Торкнутися стоп («В тебе дуже міцне коріння, воно із землі бере все, що потрібно для життя, і міцно втримує тебе»). Торкнутися боків («У тебе такий стрункий, гнучкий і міцний стовбур. Він може зігнутися, може схилитися, але він ніколи не зламається. Він витримає всі вітри та урагани»). Торкнутися голівки («А це твоя крона — красива, ніжна, соковита, сильна»).

 «Ти — Дерево Життя». Робимо масаж: «Рейки, рейки, шпали, шпали... Їхав поїзд із Полтави. Ось віконце відчинилось — горошинки покотились. Йшли курчата, ціпу-ціпу, дзьобали собі на втіху. А за ними гусенята теж пощипують завзято. Далі йшла сім’я слонів, тупали, аж гай шумів. От директор-молодець стіл поставив і стілець та друкує на машинці лист малесенькій дитинці: «Люба доню! Рідна пташко! Висилаю жовту чашку. В неї сонячні бочки і на денці — крапочки» (переспів Мирослави Кім).  Символ сили. Створіть з дитиною її Символ Сили. Ним може стати що завгодно: річ, образ, спогад, картинка у телефоні, герой мультика, іграшка або малюнок. Символ нагадає дитині, що сила завжди з нею. Звернутися до Символу Сили просто: коли дитина

Куди звертатися за допомогою

Якщо вам складно впоратися зі своїм горем, страхами чи тривогами або просто потрібно поділитися з кимось власними переживаннями — зверніться по допомогу до психолога. Ви можете отримати індивідуальну консультацію у кризовій ситуації, взяти участь у груповій терапії або розпочати роботу з психотерапевтом. У цьому розділі є перелік корисних контактів, за якими можна отримати психологічну підтримку для дорослих, молоді та дітей. Усі консультації безоплатні.

Офлайн-допомога

Групи психологічної підтримки «ПОРУЧ»

Онлайн- та офлайн-групи психологічної підтримки для підлітків, батьків, опікунів та освітян «ПОРУЧ» від ЮНІСЕФ та ГО «Волонтер». Реєстрація для участі за посиланням: poruch.me

Дитячі точки «Спільно»

 У точках «Спільно» можна отримати психологічні та медичні консультації, взяти участь у групових заняттях для дітей, дізнатися про доступні соціальні послуги у громаді, послуги для дітей з інвалідністю та про інші можливості. Перевірити, чи є у вашій місцевості дитяча точка «Спільно», можна на мапі: mapa-spilno.pages.dev.

Онлайн-платформи та проєкти психологічної допомоги українцям

Онлайн-платформа «Розкажи мені»

 Надає безкоштовну психологічну допомогу. Анкета для заявки за посиланням: tellme.com.ua

 Соціальний проєкт «Разом»

 Проєкт надає безкоштовну психологічну допомогу. Можна обрати групову терапію або індивідуальні 30-хвилинні консультації з психологом. razom.live

Проєкт «PsyHelpUA»

 Безкоштовна психологічна допомога: psyhelp.info

 Інтернет-платформа «Хаб стійкості»

 Психологічна допомога постраждалим від війни: resiliencehub.com.ua  Гарячі лінії Психологічна підтримка Гаряча лінія безоплатної психологічної допомоги від Національної психологічної асоціації Аудіо- та відеоконсультації. Спеціалісти лінії надають кризові й інші типи консультацій, у разі необхідності скеровують до інших спеціалістів. 0 800 100 102 (щодня з 10:00 до 20:00) npa-ua.org

 Благодійний фонд «Голоси дітей» Психологічна підтримка батьків та дітей під час війни: voices.org.ua

Безкоштовна телефонна лінія психологічної підтримки для дітей та батьків: 0 800 210 106 (працює з 9:00 до 20:00)

Телеграм, вайбер, WhatsApp: +38 099 198 57 95 50

 Гаряча лінія для жертв домашнього насильства Міністерства соціальної політики України Тут надають психологічну допомогу потерпілим від домашнього насильства жінкам, чоловікам і дітям. 15 47 (цілодобово)

Національна гаряча лінія з запобігання домашньому насильству «Ла Страда – Україна» 116 123 (з мобільного) 0 800 500 335 (зі стаціонарного) Triangle Generation Humanitaire

 Цілодобова психологічна допомога за телефоном: +38 050 432 41 82 PIN (People in Need) Цілодобова психологічна допомога за телефоном: 0 800 210 160

 Гаряча лінія психологічної допомоги Києва 0 800 50 12 12 (цілодобово) Veteran Hub Психологічна підтримка військовослужбовців, ветеранів та членів їхніх родин: +38 067 348 28 68 51

 Центр психічного здоров’я та реабілітації «Лісова поляна» МОЗ України» +38 073 450 6000 Lifeline Ukraine Національна професійна лінія з питань профілактики самогубств і підтримки психічного здоров’я. Гаряча лінія працює цілодобово 7 днів на тиждень. Lifeline Ukraine була створена в першу чергу для надання допомоги ветеранам та членам їхніх сімей, але тепер гаряча лінія обслуговує усіх громадян України. 7333 lifelineukraine.com

Медична підтримка

 Контакт-центр МОЗ

 У період воєнного стану національний контакт-центр Міністерства охорони здоров’я надає безкоштовні медичні консультації для українців (психологи, терапевти, кардіологи, пульмонологи, гінекологи, хірурги та педіатри).

 Гаряча лінія контакт-центру МОЗ: 0 800 60 20 19