Що я знаю про символи моєї держави?

Розмова в колі

Тема. Що я знаю про символи моєї держави?

Мета: закріпити знання дітей про державні та національні символи України; формувати їх національну свідомість школярів, виховувати громадянські якості особистості, повагу і  шанобливе ставлення до державної символіки; культуру спілкування.

Очікувані результати:  усвідомлення відчуття своєї приналежності до України; значущості державних та національних символів України для особистості; підвищення рівня національної свідомості, повага до державних символів України; культура спілкування.

Сценарний хід розмови в колі:

 Вихователь. Ми з вами живемо у незалежній державі, ім’я якій – Україна! Скільки глибини у цьому співочому слові… Це – золото безмежних полів, бездонна синь зачарованих небес. Понад 20 останніх років – це роки нашого воскресіння, єднання, переосмислення своєї історії та долі, державної незалежності.

 Історія нашої державності складна і суперечлива, сягає корінням у сиву далечінь віків, має свої злети і падіння.

Давайте з’ясуємо кілька питань:

- Які ознаки держави засвідчують її незалежність? Обговоріть це з сусідами по колу.

- Що означає слово «символ»?

- Що таке «державні символи»? 

Вихователь: Кожна людина цікавиться історією державних символів своєї держави. Звернімось до 20 статті Конституції України. Вона вказує на те, що державними символами України є Державний прапор України, Державний герб України і Державний гімн України. Під державними символами України слід розуміти закріплені в законодавстві офіційні графічні чи звукові зображення, в яких втілюється національна ідея, національний дух, що символізують державність України. Державні символи затверджуються Верховною Радою України.  Характерними їх ознаками є: вираження національного менталітету, національної ідеї політичного чи історичного змісту та загальнообов'язковість характеру. Основою державних символів є державний суверенітет.

Державні символи є складовою частиною більш широкого поняття «державні атрибути», до числа яких входять також столиця держави, офіційна назва держави, державна мова, держав­на печатка, національні пісні, почесні значки, державні штандарти.

Запитання:

- Для чого державі потрібні символи?

- Що означає термін «герб»?

Підліток:  Слово «герб» польсько-німецького походження. Означає – спадщина.

Вихователь: – Що вам відомо про Державний герб України?

Підліток: Державний герб – це закріплений у законодавстві офіційний умовний знак, який є офіційною емблемою держави. Зображується на прапорах (знаменах), грошових знаках, печатках, офіційних документах, будинках, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ.

Вихователь: – Що символізує герб України?

Підліток: Державний Герб України символізує мир і творчу працю, спорідненість поколінь, він є продовженням глибинних історичних традицій українського народу. Дитяча поетеса Наталка Поклад написала такий вірш про Державний герб України:

Наш герб – тризуб,

Це воля, слава й сила;

Наш герб – тризуб,

Недоля нас косила,

Там ми зросли, ми є,

Ми завжди будем,

Добро і пісню

Несемо ми людям.

Існує багато версій про походження тризуба та те, що він символізує: тризуб символізує ту ж саму трійцю життєтворчих енергій, що й хрест та шестикутна зірка, тобто мудрість, знання і любов; інша версія -вогонь, воду й життя; або ж є уособленням трьох природних стихій – повітря, води і землі.

Вихователь: А що вам відомо про історію виникнення Державного герба України? (Відповіді дітей).

Підліток: Тризуб – найдревніший із знаків, котрі дійшли до наших днів.  У Київській Русі він став великокнязівським знаком. Згодом карбувався на монетах князя Володимира Святославича, його синів Святослава та Ярослава Мудрого. Тризуб постійно був уживаний і в побуті українців: його малювали на стінах або дверях чи воротах підчас релігійного свята Водохреща.

Верховна Рада України 19 лютого 1992 року прийняла Постанову про Державний герб України. Вона врахувала історичні традиції і затвердила тризуб як малий герб України, вважаючи його головним елементів великого герба України. Тризуб став офіційною емблемою нашої держави.

Вихователь: Що означає слово «гімн»? Яке його проходження?

Підліток: Слово «гімн» – грецького походження. Означає – урочиста, похвальна пісня.

Вихователь. – Що ви знаєте про Державний гімн України?

Підліток: Державний гімн України – музично-поетичний твір, який прославляє батьківщину, державу, історичні події, їх героїв. В кожній державі світу є офіційно встановлений Державний гімн. Його можна назвати музично-поетичною емблемою держави.

Вихователь: Коли виконується Державний гімн України?

Підліток: Державний гімн України, як офіційний символ держави, виконується під час підняття Державного прапора, відкриття різного роду урочистостей, офіційних зустрічей, прийняття військової присяги, відкриття спортивних змагань тощо. Слова Гімну затверджуються законом.

Підліток: Я хочу доповнити повідомлення товариша. 24 серпня 1991 року Україна була проголошена незалежною державою. Її гімном стає національний гімн «Ще не вмерла Україна». Він відіграє  роль заклику до ствердження самостійності та суверенітету України, надихає український народ на розбудову власної держави.

Слова Державного Гімну написав відомий український поет Павло Платонович Чубинський, а музику – композитор Михайло Вербицький.

(Пропонує учням обговорити правила поведінки при виконанні Державного гімну України. При потребі можна попрацювати над розучуванням з п’ятикласниками Державного гімну України).

Вихователь: А який ще  важливий атрибут державної символіки ви ще знаєте?

Підліток: Важливим атрибутом держави є її прапор. Державний прапор України – офіційний знак держави, опис якого встановлюється Конституцією – Основним Законом України. Він є символом незалежності України.

Поетеса Н. Поклад написала вірш про прапор України:  

Прапор – це державний символ,

Він є в кожної держави;

Це для всіх – ознака сили,

Це для всіх – ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм:

Синє небо, жовте жито,

Прапор свій оберігаєм, – 

Він – святиня, знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо,

Ми з ним дужі і єдині,

Ми навіки є народом

Українським в Україні.

28 січня 1992 року Верховна Рада України прийняла Постанову про Державний прапор України. Ним став національний синьо-жовтий жовтий стяг. Державний Прапор України – стяг з двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Верхня смуга – синього кольору, нижня – жовтого. Співвідношення ширини прапора до його довжини – 2:3.

Вихователь: Що символізують кольори Державного прапора України?

Підліток: Поєднання кольорів синього і жовтого може трактуватися багатозначно.  Це й чисте, мирне, безхмарне небо, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану – символом мирної праці і достатку. Це і поєднання символів життя – Золотого Сонця у Синьому Космосі. Однак, головна ідея синьо-жовтого – це гармонія Космосу, Сонця, Землі та всього живого, що є на землі.

Вихователь: До нашого часу дійшло дуже багато версій про створення і виникнення прапора.

- Які з них  знаєте ви?

Підліток: Прапори держав, народів відомі нам з давніх часів. Давні стяги на Русі були у великій шані ще за часів язичництва, а після запровадження християнства вони освячувались образом животворного Христа, що було перейнято від греків. Слов'яни обожнювали свої знамена й вірили, що у воєнний час вони найсвятіші від усіх ідеалів. Прапороносцями призначали, як правило, визначних богатирів, які мали обов'язок постійно тримати прапор над полем бою, пильно охороняти його. Синьо-жовті кольори поширюються на західноукраїнських землях у XIV ст., зокрема на гербових відзнаках.

Підліток: Жовті та сині барви найчастіше зустрічаються в козацькому одязі часів визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Жовтий та синій кольори, як державні барви, прийняті офіційно Законом Української Центральної Ради у Києві.

Сьогодні державний прапор постійно майорить на будинках Президії Верховної Ради України, резиденції Президента України, його представників в областях і районах, Кабінету Міністрів України, у святкові дні – на будинках міністерств та відомств, інших державних та громадських організацій. Синьо-жовтий державний прапор України піднімається при відкритті міжнародних конференцій, під час офіційних церемоній, при врученні міжнародних спортивних призів тощо.

Вихователь. Поряд із державними символами існують народні символи. Пропоную обмінятись думками про народні символи.

Підліток: Дуже багато звичаїв, обрядів,  повір’їв пов’язані з вінком. Він не тільки прикраса в національному одязі, а й оберіг, таємничий знахар душі, бо біль знімає, волосся береже. Віночок оберігає людину від усього злого.

Підліток: Вишитий український рушник – це теж національний символ. У хаті рушник є ознакою великої любові і незрадливості оселі, родині. Рушники виконували охоронну функцію. Без рушника, як і без пісні, не обходилося народження, одруження, життя і смерть людини.

Вихователь: Які ви знаєте звичаї і обряди пов’язані з рушником і віночком? Чим відрізняються національні символи від державних?

Вихователь: Історію не можна переінакшити. Наші батьки діди і прадіди змагались за волю України під предковічними символами, які передавали у спадщину своїм синам та внукам. І ці святині – герб тризуб, синьо-жовтий прапор, гімн «Ще не вмерла України» - будуть і далі кликати до відродження нашої історичної пам’яті, національної свідомості.

- Вмотивуйте, чому до державних символів України кожен з нас має ставитись з глибокою повагою та шаною?

(Підведення підсумків розмови в колі).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Година громадянськості

Тема. Моя найкраща в світі сторона – чарівна, неповторна Україна.

Мета: формувати ціннісне ставлення особистості до держави; національно-громадянський менталітет особистості; виховувати у школярів почуття гордості за приналежність до українського народу, їх громадянські чесноти, мовленнєву компетентність і культуру особистості.

 Очікувані результати: ціннісне ставлення особистості до держави, її  громадянське становлення; сформованість мотивів на збереження та примноження духовних та матеріальних надбань українського народу; підвищення рівня мовленнєвої компетентності і культури особистості. 

Методичне забезпечення: Конституція України, карта України, твори українських письменників Т. Шевченка, Л. Українки, В. Симоненка,
В. Сосюри, Л. Костенко; на вишитому рушнику ваза з квітами чорнобривців, мальви; плакат «Наші міркування»; записані на дошці прислів’я:

Громада – великий чоловік.

Що громада скаже, то й пан не поможе.

Ціну рідній стороні складеш на чужині.

Людина без Батьківщини – як птах без гнізда.

Найсолодший хліб на чужині смаку не має.

Вихователь: (читає віршовані рядки)

Україно!

Цвіти у любові й добрі –

Хліб на крові й нарузі не зріє.

Шлях до правди і волі вказали тобі

І Богдан, і велична Софія.

- Україно, перлина степів світанкова,

Із Дніпровою стрічкою синьою,

Відродись, пломеній, мов зоря  калинова,

Щоби доля зростала щасливою.

Крізь віки, крізь терни до осяйних висот

Земле, сійся й родись в розбудові.

Честь і славу свою український народ

Віднайде у Тарасовім слові.

Із прочитаної мою поезії ви здогадуєтесь, що предметом розмови на годині громадянськості буде наша рідна Батьківщина – Україна.  Україна… Батьківщина… Одна Батьківщина - іншої немає.  Наша держава ще зовсім юна – їй лише 21 рік. Моя Україна! Для нас вона найкраща, найрідніша, наймиліша і найдорожча.

Буває часом сліпну від краси,

Спиняюсь, не тямлю,

Що воно за диво, –

Оці степи, це небо,

Ці ліси –

Усе так гарно. Чисто, незрадливо,

Усе, як є, – дорога, явори…

Усе моє!

І зветься – Україна!

– Який зміст ви вкладаєте  у поняття «Батьківщина»?

Учениця: Батьківщина, як і мати, в кожного одна. Вона, як і життя, дається людині один раз. Прекрасно про це сказав відмий український поет Василь Симоненко.

Можна вибрать друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати.

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Вихователь: Думаю, що кожен із нас гордий тим, що народився на цій прекрасній, благословенній землі.

Ми є учасниками всіх подій, які відбуваються у економічному, політичному і соціальному житті країни. Ми – її громадяни.

- Який зміст ви вкладаєте в поняття «бути відповідальним за долю країни?».

Підліток: На мою думку, перш за все, – це виконувати Основний Закон нашої держави - Конституцію України, дотримуватися моральних і правових норм, прийнятих у суспільстві, брати активну участь у тих державотворчих процесах, які відбуваються в Україні, приносити користь своїй Батьківщині.

Вихователь: – Чи важливо, на вашу думку, співпереживаючи подіям, які відбуваються в нашій країні, пам’ятати, що ви її громадяни?

Учениця: Сьогодні наша країна переживає складний і відповідальний період у своєму розвитку і становленні. Проблеми й труднощі, що накопичувалися впродовж попередніх десятиліть, спонукали наших батьків, старших братів і сестер до активної участі в політичних подіях. Це були події під назвою «Помаранчева революція» і Революція Гідності. Про Україну та її народ у ті дні говорили в усьому світі. Кожен з нас, хоча ми зовсім були малі, неймовірно пишався своєю приналежністю до України. Вивчаючи історію своєї країни, ми розуміємо, яка величезна відповідальність лежить на нас – українцях за долю нашої Батьківщини.

Підліток: Усвідомлення такої відповідальності, на моє переконання, якраз і засвідчує, що людина є громадянином своєї держави. Бо громадянин – це  особа, що належить до постійного населення якоїсь держави, користується її правами та виконує її обов’язки, встановлені законами цієї держави; це той, хто підпорядковує свої інтереси громадським, служить Батьківщині; має високий рівень свідомості.

Вихователь: – Якими чеснотами, на вашу думку, має володіти громадянин України? (Підлітки називають).

– Як, на вашу думку, співвідносяться слова «громадянин» і «громадянськість»?

Підліток: При підготовці до години громадянськості я радився з вчителем історії. Ми спільно визначили два таких поняття «громадянські якості» і «громадянські почуття». В українському суспільстві  завжди поціновували такі   громадянські якості особистості, як здатність підпорядковувати свою працю, своє життя на благо і користь Батьківщини. Таким людям притаманні громадянські почуття, почуття, що не дають змоги людині бути байдужою до нерозв’язаних проблем і труднощів країни, до інших людей, спонукають завжди відчувати свою приналежність до неї. Це почуття любові до Батьківщини, усвідомлення обов’язку її захищати, почуття поваги до її національних символів, культури, мови, традицій, звичаїв, історії.

Учениця: Я хочу доповнити товариша. Ми ще не зовсім дорослі, але почуття любові до Батьківщини починається з невеличких справ на загальне добро власного села, вулиці, двору. Країна не може жити без участі громадян у вирішенні загальних справ. Громадська активність або діяльність передбачає, що людина робить щось важливе поза межами власної домівки, місця роботи або школи. Це робити не обов’язково. Ніхто не примушує нас до таких дій, але, виявляючи власну активність, виконуючи щось на добровільних засадах, ми можемо змінити життя навколо себе на краще.

Вихователь. Як ви думаєте, лише в дорослому віці людина має проявляти свої громадянські чесноти та почуття?

Учениця: Ні, ми теж живемо болями і проблемами нашої держави. Стараємося чимось допомогти. Беремо участь у різних акціях, а саме:  «Подаруй дітям радість», «Ріки мого дитинства», операціях «Чистота навколо нас», «Посади сад», «Майбутнє лісів у твоїх руках», «Біощит». Я вважаю, що це є невеличким нашим внеском у процвітання рідної держави та нашого краю.

Вихователь. Звичайно, ваша праця, діти, приносить неабияку користь державі. Я думаю, що все це ви робите з великим задоволенням і розумінням того, що і ваш внесок є у збереження природних багатство своєї країни і нашого рідного краю є вагомим.

- А що ви знаєте про природу нашого краю?

Підліток: «…Природа нашого краю являє стільки своєрідної краси і знаменитих явищ, стільки пам’яток віддалених геологічних подій, що може дати на довгі літа рясний матеріал для праці вчених, митців і поетів». Це вислів академіка, який вивчав природу нашого краю, П.А. Тутковського.

Вихователь: Вам запропоновано до години громадянськості дібрати один із поетичних творів видатних  українських поетів різних історичних епох Т. Шевченка, В. Сосюри, Л. Українки, Л. Костенко, В. Симоненко, в яких оспівана краса і велич нашої Вітчизни? Презентуйте їх.

(Підлітки читають по невеличкому уривку із творів названих поетів).

Вихователь: В кожного із вас на парті лежать стікери, на них ви маєте  написати свої міркування – відповіді на такі запитання:

- Прочитайте на плакаті наведені прислів’я, визначте, чого слід прагнути всім громадянам нашої країни, щоб сприяти її розквіту?

-  Що для вас складає цінність?

- Чи погоджуєтеся ви з висловом: «Люблять Батьківщину не за те, що вона велика, а за те що вона твоя».

(Підлітки роблять записи на стікерах, перед тим, як поклеїти стікери на плакат «Наші міркування», коментують їх. Вихователь робить підсумок години громадянськості).

- Які уроки для шкільного і дорослого життя ви для себе винесли з години громадянськості? (Підлітки обґрунтовують свої думки).