"Щоб математика була цікавою й доступною"

Зміст

Вступ……………………………………………………………………

Розділ   1. Використння дидактичної гри на уроці математики……...

Розділ 2. Математична казка як один з найефективніших засобів виховання учнів на уроці математики………………………………….

Розділ   3. Фізкультхвилинки……………………………………………

Використаної літератури………………………………………..

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Одна з основних функцій системи освіти полягає в підготовці підростаючого покоління до самостійного життя. Але підготувати до самостійного життя здорову дитину і дитину з особливими потребами – різні речі.

Сьогодні ми навчаємо дітей, які не в змозі опанувати програму масової школи, тому що мають певні психофізичні вади і вимушені здобувати освіту за індивідуальною формою навчання.Тому діти з порушенням інтелектуального розвитку потребують спеціально організованих умов навчання і виховання, а також корекції пізнавальної сфери. Тільки в умовах індивідуальної роботи, коли інтелектуальне завдання, що ставиться перед дитиною, можна спрощувати до рівня зони найближчого розвитку, вона починає досить успішно використовувати допомогу й просуватися в розвитку. Позитивна стимуляція похвалою, підбадьоренням і досягнення успіху виразно підвищує активність дітей, дає змогу успішно реалізувати наявні знання і вміння.

Діти з обмеженими потребами – не пасивні члени суспільства, а особистості, які мають право на задоволення власних соціальних потреб, на навчання, на працю, відпочинок, створення сім’ї, доступ до культурних цінностей.

Внаслідок недорозвиненого чуттєвого пізнання навколишнього світу в дітей з особливими потребами збіднені усі ті знання, уявлення, враження, яких діти набувають у безпосередньому ознайомлені з предметами. У такому випадку весь подальший розвиток стає неповноцінним. Бо немає під собою твердого грунту. Такі діти не знають призначення звичайних предметів побуту, рослин, тварин. Іноді саме через незнання, здавалося б відомих усім предметів, дитина не може орієнтуватися у змісті казки, оповідання, не може назвати пори року, плутає їх ознаки. Саме із сприйняттям предметів і явищ навколишнього світу починається пізнання. Тому саме сенсорні здібності є фундаментом розумового розвитку.

Увесь довгий ланцюг формування вищих психічних функцій: уяви, мислення, мовлення – теж бере свій початок у чуттєвому пізнанні світу. На основі сенсорних дій, що полягають в обстеженні предметів за допомогою зору, дотику, слуху, відбувається формування уявлень про зовнішні властивості предметів: їх форму, колір, розмір, положення в просторі. Саме тому розвиток сенсорних здібностей є фундаментом розумового розвитку. І тому головним напрямком роботи з дітьми з особливими потребами, на нашу думку, повинен бути розвиток їхнього сенсорного сприймання, вміння обстежувати предмети, бачити й виділяти їх суттєві ознаки, встановлювати взаємозв’язок між предметами та явищами навколишнього світу.

Щоб дітиіз порушеннями інтелектуального розвитку успішно засвоїли навчальний матеріал, треба активізувати і використовувати в навчанні їх життєвий досвід: подавати навчальний матеріал, доступний пізнавальним можливостям; дотримуватись наступності в навчанні; систематично контролювати засвоєння учнями навчального матеріалу для своєчасної спрямованості і корекції виявлення недоліків; систематично навчати їх прийомів розумової роботи; спиратись в навчанні на наочно-предметну діяльність учнів.

Як показує багаторічний досвід роботи – тільки постійна стимуляція пізнавальної активності та створення умов для пізнавальної діяльності дітей з порушеннями розумового розвитку сприяє зменшенню  різниці між відхиленнями та нормою, забезпечує в подальшому успішну інтеграцію таких дітей у суспільство, допомагає стати повноцінними членами сім'ї.

Математика – один з найскладніших предметів для засвоєння учнями з особливими потребами. Це зумовлено абстрактністю матеріалу та особливістю засвоєння математичних знань. Учням з особливими потребами притаманні недосконалість усіх видів сприймання, зокрема логічного мислення (аналізу, синтезу, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, моторики, емоційно вольової сфери.У дітей з порушенням інтелектуального розвитку бракує математичних знань і вмінь. Часто вони вміють лічити до десяти, але це зовсім не означає, що вони можуть свідомо оперувати натуральним рядом чисел. Вони мають труднощі у зворотній лічбі, не можуть полічити до заданого числа, не розуміють, що кожне наступне чи попереднє число є збільшенням чи зменшенням на одиницю, не відрізняють порядку лічби від кількості. Через таку обмеженість підготовленості до засвоєння знань з математики шкільна програма для дітей освітніми потребами є недоступною без спеціальної роботи, спрямованої на ліквідацію прогалин у попередніх математичних знаннях і уявленнях.

Успіх засвоєння математичного матеріалу  такими учнями залежить від урахування особливостей пізнавальних процесів кожної дитини.

Батьки й педагоги повинні постійно пам’ятати слова В.О.Сухомлинського: «Дитина має справжнє емоційне і інтелектуальне життя тільки тоді, коли вона живе в світі ігор, казки, музики, фантазії і творчості. Без цього вона не краща за зів’ялу  квітку».

Метою даного посібника є підтримка вчителя математики в організації роботи з учнями в плані розвитку потенційних можливостей та корекції пізнавальних процесів і емоційно-вольової сфери учня з особливими потребами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1.

Використання дидактичної гри на уроці математики

Найефективнішим способом подолання труднощіву розвитку математичних уявлень учнів з особливими потребами є використання дидактичної гри та дидактичного матеріалу на уроці.

          Сучасна дидактика, звертаючись до ігрових форм навчання на уроках, вбачає в них можливості ефективної взаємодії педагога й учнів, продуктивної форми їх спілкування з властивими  їм елементами змагання, непідробної цікавості.

          У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються, до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні.

         Використання на уроках дидактичних ігор, та дидактичного матеріалу робить процес навчання цікавим, створює у дітей бадьорий настрій, полегшує засвоєння навчального матеріалу. Різноманітні ігрові дії,за допомогою яких розв’язується те чи інше розумове завдання, підтримують і посилюють інтерес до навчального предмета. Отже дидактична гра на уроці – засіб навчання.

        Гра дає змогу легко привернути увагу і тривалий час підтримувати в учнів інтерес до тих складних математичних завдань, на яких у звичайних умовах  зосередити увагу не завжди вдається.

       Наприклад, одноманітне розв’язування прикладів стомлює дітей, виникає байдужість до навчання. Проте розв’язування цих самих прикладів у процесі гри «Хто швидше» стає для дітей вже захоплюючою, цікавою діяльністю через конкретність поставленої мети – в кожного виникає бажання перемогти, не відстати від товаришів, не підвести їх, показати всьому класу,що він знає, вміє.

         Ті знання і навички, які дитина одержує під час гри, можуть бути легко перенесені в побут, життя, самостійно використані в будь-якій обстановці. А це відіграє особливе значення, тому що дитині з особливими потребами важко оперувати набутими знаннями в зміненій обстановці.

          У дидактичних іграх діти спостерігають, повторюють, класифікують предмети за певними ознаками, виконують аналіз, синтез, абстрагуються від несуттєвих ознак, роблять узагальнення. Багато ігор вимагають уміння висловлювати свою думку в зв’язній й зрозумілій формі, використовуючи математичну термінологію.

          Діти з особливими потребами швидко стомлюються на уроці,притупляється їхня увага, набридає одноманітність, тому гра має ввійти в практику вчителя як один з найефективніших методів у розвитку математичних уявлень.

 

1.Гра «Віднови числа»

Вчитель каже: «На снігу білочка розклала приклади, але повіяв вітерець і частину прикладів засипало сніжком. Допоможіть білочці відновити приклади».

… + 2 = 4… + 3 = 6… + 4 = 6

… + 2 = 5… + 1 = 4… + 1 = 5

 

2. Гра-естафета  «Заселіть числові будиночки».

Учні кожного ряду виходять і записують відповідні числа у числові будиночки. Перемагає той ряд, в якому учні швидко і правильно записали потрібні числа.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Гра «Навпаки»

Учитель називає якесь слово, що характеризує напрямок руху або просторові відношення між предметами, а учень повинен сказати слово, протилежне за значенням. Гра повинна проходити у швидкому темпі. «Верхній – нижній, ліворуч – праворуч, спереду – ззаду, перший – останній».

 

4. Гра «Не скажу» Учні рахують від 20 до 50 по одному, але замість чисел, що діляться на 5, вони говорять «не скажу». Ці числа вчитель записує на дошці. 20, 25, 30, 35, і т.д.

 

5. Гра «Знайди помилку»

На дошці можна зробити записи і запропонувати учням знайти в них помилки.

 

 

 

 

 

 

 

 

  

 

 

6. Гра «Будь уважний»

Скільки лапок у вовків? (4)

Скільки в мишки є хвостів? (1)

Скільки вушок у зайців? (2)

Скільки пальців на руці? (5)

Скільки крил є у лисиці? (Ніскільки)

Скільки в теремі криниць? (Ніскільки)

Скільки жаб літає в небі? (Ніскільки)

Скільки хвостиків у тебе? (Жарт)

 

7. Гра  «Що зайве»

 

 

 

 

-Яка  фігура зайва? (трикутник)

- Який порядковий номер вона має? (п’ятий)

 

8. Гра «Цікаві квадрати»

Потрібно знайти суму чисел по діагоналі. Потім вставити у порожні клітинки такі числа, щоб сума їх чисел дорівнювала числу по

4
9	5
		6

4
	5
	1	6

діагоналі.         

 

 

 

9. Гра «Склади приклад»

Учитель роздає дітям картки з числами. Він називає добуток множення, а діти, в яких є відповідні картки , повинні стати разом, щоб склався приклад на множення.

 

10. Гра «Мікрофон»

Один учень називає приклад, а інший відповідь до нього.

 

11. Гра «Відгадай приклад»

Учні працюють із сигнальними картками. Вчитель називає відповідь якогось прикладу на множення числа 2, діти повинні підняти дві сигнальні картки із числами, які є множниками.

 

12. Гра «Телеграф»

Учитель видає дітям, що сидять за першими партами, картки, на яких записані числа 2, 3, 4 і показує таку схему:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учні кожного ряду по черзі виконують дії за схемою і передають аркуш паперу, тим хто сидить за ними. Ці учні мають перевірити записаний приклад, записати і обчислити свій приклад. Переможе той ряд, який першим правильно обчислить і запише відповіді.

 

 

13. Гра «Ряд – переможець»

Мета: формувати навички табличного множення.Школярі обирають із кожного ряду по двоє учнів. Ці діти стоять навпроти свого ряду, а інші учні по черзі швидко пропонують їм розв’язати приклади на множення і ділення. Підраховують, хто більше правильно розв’язав прикладів.  Під час підбиття підсумків ряд – переможець підводиться і плескає в долоні.

 

14.Гра «Математична зарядка»

Мета: перевірити рівень знань табличного множення і ділення.

Гравці обох команд шикуються в дві шеренги. Ведучий називає різні числа. Якщо число ділиться на 4, гравці підводять праву руку, а якщо ділиться на 5 – присідають. Гравець, який припустився помилки, залишає гру. Конкурс завершується, коли названі всі числа: 8, 10, 12, 15, 16, 24, 25, 28, 30, 32, 36, 45, 50.

Виграє та команда, яка має більшу кількість балів, адже кожен гравець приносить по одному балу.

 

15. Гра «Знайди зайве»

У рядок – записані числа – добутки.

14, 21, 35, 45, 49, 63. Потрібно визначити, яка це таблиця, яке число зайве, яких добутків бракує (28, 56).

 

16. Гра «Назви число»

Мета: розвиток уміння зосереджуватися.

Гравці стоять у колі. Ведучий кидає комусь м’ячик невеликого розміру (наприклад тенісний) і називає будь-яке число від 1 до 19. Той, кому  кинули м'ячик , повинен миттєво відгукнутися, назвавши число на одиницю більше, і знову кинути комусь м’ячик, назвавши  при цьому нове число. Забороняється називати число що йде за тим.

 

17. Гра «Виключення зайвого»

Мета: розвиток мислення і обсягу уваги.

Обладнання: картка із зображенням предметів, один із яких відрізняється від інших. Дитині пропонується знайти з п’яти зображених на картці предметів один що відрізняється від інших, і пояснити свій вибір.

 

18. Гра «Знайди відмінності»

Мета: розвиток довільної уваги, переключення і розподілу уваги.

Дитині пропонуються: а) серія картинок по дві картинки на кожній картці; у кожній картинці треба знайти п’ять відмінностей; б) картка з зображенням двох картинок, що відрізняються один від одного деталями. Необхідно знайти всі наявні відмінності.

 

 

 

19.Магічні квадрати 5 х 5

Завдання: розставити у порожніх клітинках цифри 1, 2, 3, 4, 5 так щоб у кожному рядку, стовпчику, а також з кутка в куток (по діагоналях) були всі цифри.

1-й варіант2- й варіант

 

1	2	3	4	5

				5
			4
		3
	2
1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

20. Склади задачу за малюнком

 

  21.  Магічні квадрати 4х4

Завдання: розставити у порожніх клітинках цифри 1, 2, 3, 4 так, щоб у кожному рядку, стовпчику, а також по діагоналях були всі цифри.

1-й варіант         2-й варіант

1	2	3	4

			4
		3
	2
1

 

 

 

 

 

 

Відповідь:

1-й варіант                          2-й варіант

1	2	3	4
4	3	2	1
2	1	4	3
3	4	1	2

3	1	2	4
2	4	3	1
4	2	1	3
1	3	4	2

 

 

 

 

 

 

 

 

22. Хитрі намистинки.

Завдання: встановивши закономірність розташування чисел у рядку, дописати ще кілька.

1-й варіант

   

        

 

2-й варіант

 

 

 

Відповідь:

1-й варіант: 12,10,14, 12 (оскільки число спочатку збільшується на 4, а потім результат зменшується на 2);

2-й варіант: 6, 1, 5, 0 (оскільки число збільшується на 4, а потім результат зменшується на 5).

 

23. Додай до кожного числа з пелюстки, таке число щоб утворилось число із серединки квіточки

 

24.Цифрові чоловічки.

Завдання: знайти закономірність і дописати потрібні числа, заповнюючи пропуски.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь: 1 і 8 (бо сума трьох верхніх і трьох нижніх чисел становить 10)

 

25.Завдання: позначити числа буквами А, В, С, Д за умови, що:

1) А < В;  2) Д > С; 3) Д < А.

 

 

 

 

 

На «сходинках» розставити ці числа й відповідні букви під кожною з них.

Дані числа: 86, 68, 96, 69.

Відповідь: С = 68; Д = 69; А = 86; В = 96.

 

26.Зроби перевірку, чи правильні відповіді живуть в будиночках?

 

 

27. Скільки чотирикутників і скільки трикутників на малюнку?

 

 

 

Чотирикутників –

Трикутників –

 

28. Поділи фігуру прямою на 2 трикутники; на 3 трикутники.

 

 

 

 

29. Визначте закономірність і заповніть порожні клітинки:

 

 

 

30. Побудуйте два трикутника за допомогою п’яти відрізків.

 

31. Виклади з паличок намальовану фігуру. Прибери 4 палички так, щоб залишились 3 однакові квадрати. Закресли на малюнку палички, які треба прибрати.

 

Розділ 2

Математична казка як один з найефективніших засобів виховання учнів на уроці математики

Одне з важливих завдань, що стоять перед учителем математики - виховувати в учнів творчість, фантазію, матеріалістичний світогляд.

    Високий рівень сучасних вимог щодо професійно-методичної компетентності працівників освітніх закладів передбачає володіння ними новітніми підходами для організації і проведення навчально-виховних заходів з дітьми молодшого та середнього шкільоного віку. Уміння педагога гнучко реагувати на пізнавальні запити і потреби учнів, художньо-естетичні уподобання вихованців з урахуванням розвивального потенціалу лінгвістичного та народознавчого аспектів літературних творів складає реальний напрям підвищення якості роботи педагога, виваженого застосування особистісно орієнтованої моделі навчання. Використання виховного потенціалу казки у навчанні дітей математики можливо за умови оволодіння технологією складання математичної казки, яка, з одного боку, розширює робоче поле діяльності педагога щодо реалізації дидактичних функцій казки, а з другого – сприяє розвитку в учнів творчих компонентів діяльності, характеристик математичного мислення, інтересу до предмету, розуміння змісту математичних понять.

Робота з казкою має бути орієнтована не тільки на розвиток лексично і синтаксично грамотного усного мовлення, імітаційної та інтонаційної манери вербального спілкування, але і на опанування логікою діяльності планування та формування творчості у дітей на новій предметній області (математичному матеріалі).

     Серед вимог до організації роботи з математичною казкою: цілісність або співвіднесеність сюжету казки цілям, змісту, формам  організації навчання школярів; навчально-методичну доцільність, тобто підпорядкування вимогам програми, віковим особливостям засвоєння дітьми математичного матеріалу; особистісно орієнтовану спрямованість, що розуміємо як вимогу врахування індивідуального рівня математичної підготовки кожної дитини;

 

Математичні казки

 

Подорож у королівство чисел

 

У країні Математики  існувало  відоме всім Королівство чисел. Складалося воно з десяти менших королівств – палаців. У першому палаці жили всі близнятка-одиниці. Одиницею була тут і королівна, і жителі. Королівною другого палацу була Двійка, а жителі – теж усі одинички, бо вони менші за двійку. А от коли прийшла пора зійтися на балу, то тут уже розібратися не можна було, де одиниця з близняток, а де одиниця з королівства Два. Тому  Двійка  видала закон для своїх жителів. Виходити за межі королівства тільки в парі «1+1». Отак вона могла розпізнавати усіх своїх жителів. Цього закону повинні були дотримуватись усі одинички королівства Два.

        Жителями королівства Три були усі числа, менші за три.  Це – одинички і двійки. У них існував  свій суворий закон: за межі королівства мали право виходити тільки в парі «1+2» або «2+1». Так її величність королівна Три  розпізнавала будь-де  своїх жителів , бо знала, що «2+1» або «1+2» це все одно буде 3.

У наступних  палацах ставало все більше законів .Четвірка видала три закони:  «3+1»,  «2+2» і  «1+3»;  П’ятірка – чотири:  «4+1», «3+2», «2+3»,  «1+4»  і т.д.

Усі ці закони  повідомили по всіх школах  усім-усім малятам-школярам , щоб вони добре слідкували за цими  маленькими жителями , не допускали порушення правил. Якщо випадково одиничка із королівства Сім узяла за руку п'ятірку,  її королівна Сім до палацу не впускала. І тоді котилися сльози , виникала метушня. І вже не могли числа встановити порядок. П’ятірку впевнено шукала двійка, бо без неї не могла потрапити до королівства Сім. Самотньо блукала шістка , бо її одиничка випадково вчепилася за п’ятірку , а саме шість до королівства  Сім не впускали. Такого безладдя в країні Математика бути не повинно.

Отож, дітки, познайомтесь із цими законами цікавого Королівства чисел, вивчіть їх і будьте мудрими інспекторами порядку.

А найстарша королівна Десять запропонувала своїм подругам подарувати діткам свої чарівні годиннички. Ви розпізнаєте, де чий дарунок, бо посередині  годинничка є цифра – портрет королівни, зверху – корона із відповідною кількістю предметів, а внизу висять маятнички  із  цифрами-жителями відповідного королівства. Із цими годинничками ви зможете гратися, тренувати свою пам’ять, щоб ніколи не сталося прикрої помилки.

 

 

 

Як виникли дроби

У країні Математика, там, де ще не ступала нога людини, мешкали цифри. Але вони не мали своїх будиночків і жили в одному тісному помешканні, яке збудував старенький дідусь Нуль.

Одного погожого дня дві подружки  Одиниця та Двійка вирушили на прогулянку.

-  Мені вже набридло жити в цій старій тісній оселі, - зізналася Одиниця.

-  І мені також, - відповіла Двійка.

-  А давай побудуємо свій будинок!

-  О! Це гарна ідея!

І заходилися вони будувати собі нове помешкання. Спочатку поміркували , як воно має виглядати. А згодом вирішили , що це обов’язково має бути двоповерховий просторий будинок. За порадами  щодо будівництва звернулися до Мінуса. Він надав багато слушних указівок , але найбільшу увагу приділив перекриттю між поверхами.

-Перекриття повинно бути міцним і рівним, - наголосив Мінус.

Подружки подякували за поради й почали будувати затишну оселю. Завдяки цінним указівкам, будівництво проходило швидко і весело.І ось будинок споруджено. Не сперечаючись вирішили , що Одиниця буде жити на другому поверсі, Двійка на – на першому. І назвали вони свою споруду Дробом.

А згодом такі самі дроби почали будувати й інші цифри. Так і виникли звичайні дроби.

                             Підготувала учениця 8-го класу Пугінець Вікторія

 

 

Велична дріб

Жила-була Дріб, і було в неї дві слуги - Чисельник та Знаменник. Дріб керував ними, як могла. «Я - найголовніша, - говорила вона їм. - Що б ви без мене робили?» Особливо вона любила принижувати Знаменник. І чим більше вона його ображала, чим менше ставав знаменник, тим більше Дріб роздувалася у власній величі.
І Дріб, треба зізнатися, була не одна така. Деякі люди чомусь теж думають, що чим більше вони принижують інших, тим величніше стають самі. Спочатку Дріб стала такою великою, як стіл, потім як будинок, потім - як земна куля... А коли Знаменник став зовсім непомітний, Дріб взялася за Чисельник. І він теж незабаром перетворився в порошинку, нулик...
Ви здогадалися, що сталося з Дробом? Нуль в чисельнику, нуль - в знаменнику. Це ж чорт знає що вийшло!

 

Казка бесіда про геометричні фігури

Ходив Квадрат світом і стало йому сумно одному, бо весело буває тільки з друзями. І вирішив пошукати родичів. І зустрічає він таку фігуру:

 

 

Став Квадрат до нього придивлятись і щось знайоме, рідне побачив у цій фігурі, і запитав:

- Ти хто?

- Я… (Відповіді  дітей) .

- А миз тобою не родичі?

- І я хочу про це дізнатись. Якщо у нас знайдуться ознаки, за якими ми схожі, то ми близькі родичі.

Почали вони шукати, і знайшли . Які?

(Відповіді дітей: протилежні сторони рівні; протилежні сторони паралельні; всі кути прямі, по 90°; у квадрата діагоналі між собою рівні, у прямокутника теж).

Вони дуже зраділи, що знайшли один одного.

Якось відпочивають Квадрат і Прямокутник на галявині й бачить: з-за куща ще якась фігура виходить і йде до них. А вигляд вона мала такий:

 

Привітався ввічливо з Квадратом і Прямокутником, і говорить:

- Довго я шукав представників нашого роду. І, нарешті, знайшов родичів.

- А як твоє ім’я?   (Відповіді дітей).

- Доведи, що ми родичі.

- Це просто.

(Відповіді учнів: як і у квадрата, у мене всі сторони рівні; як і у вас, у мене протилежні сторони паралельні).

 Але тут підбігає ще одна фігура:

 

 

       - І я ваш родич?

• Доведи!

(Відповіді  учнів : чотирикутник ; дві потилежні сторони паралельні, тай то не завжди).

Молодець, і ти наш родич.

        І почали  вони разом жити. Жили дружно, разом працювали, разом відпочивали, разом дітей навчали.

                                   Підготував учень 6-го класу Кобець Станіслав

 

 

 

Казка про кути

Жили собі три кути А, В,  і С. Набридло  їм бути самотніми і вирішили вони щось побудувати. Як не встануть – нічого не виходить. І, нарешті , вийшла така чудова фігура!  «Ура!», - закричали вони. І пісенька в них вже готова.

 Я нічого не боюсь,

Три кути я маю,

Бо трикутником зовусь,

Різним я буваю.

Рівносторонній, рівнобедрений, різносторонній, гострокутний, тупокутний, прямокутний.

(Учень показує на плакаті різні трикутники).

- Із наших трикутників можна створити орнамент, капелюшок, сокиру і, навіть, дорожній знак! Поважайте трикутник!

 

 

 

 

Казка про те як Циркуль захищався від ворогів

Жив-був Циркуль. На нього весь час нападали різні розбійники. Циркуль героїчно захищався, але в нього залишалося мало сил. Він задумався, як же йому захиститися від ворогів. Піднявшись він став на одну ногу і, відвівши другу в сторону, почав навколо неї крутитися. Коли він зупинився, то побачив, що навколо нього виникла неприступна фортеця. Які б вороги на нього не нападали, вони не могли її здолати. У фортеці з’явилися багато чисельні сім’ї: сім’я поважного Радіуса, шановного Діаметра, красуні Хорди, мудрого Сектора, веселого Сегмента. Але був у фортеці житель, який не мав ні братів, ні сестер – Центр кола. Однак він був життєрадісним, мав багато друзів і жодна подія у Циркулевій фортеці не проходила без його участі.

 

 

 

Казка про маленьке  Рівняння

У дрімучому лісі жило собі Маленьке Рівняння, яке завжди носило табличку, на якій було написано: «Розв’яжи!» . Хоч рівняння було і невелике, але його ніхто не міг розв’язати. Воно пишалося своєю чарівною силою: той, хто його зможе розв’язати, буде вміти розв’язувати усі рівняння.

Одного сонячного дня, блукаючи лісом, Маленьке Рівняння вийшло на дорогу, що вела в село. Воно дуже зраділо і побігло по ній. В селі була школа, куди і потрапило Маленьке Рівняння. Дочекавшись уроку, воно заховалося у підручнику з математики і чекало своєї черги. Коли учні дійшли до нього, то  довго не могли розв’язати. Маленькому Рівнянню дуже хотілося застосувати свою чарівну силу. І ось нарешті школярі здогадалися, як знайти його розв’язок. Не підозрюючи ні про що, вони розв’язували одне рівняння за іншим, відчуваючи від цього задоволення і впевненість. Усі рівняння для них були простими і зрозумілими.

 

 

Казка про точки і пряму

Жила колись на світі лінія, що не мала ні початку ні кінця, звали її Пряма. Прийшли до неї якось точки А, В,  і  С, які не мали де жити. Пряма була дуже доброю і запропонувала їм оселитися на ній. «Як же ми тут помістимося?» - занепокоїлися точки і схвильовано забігали по Прямій, шукаючи собі місце. Нарешті вони заспокоїлися і розмістилися: точки А  і  В – по різні боки від точки С , точка  С – між точками  А і В. Засумували точки  А і В, адже вони були великими подругами і, поселившись по різні боки точки С , не могли бачити одна одну. «І чому ми не поселилися по один бік від точки С?» - з сумом думали вони. Але згодом, потоваришувавши з точкою С, стали дружно жити на прямій, яка була дуже задоволена , адже дуже сумувала одна.

                        Підготувала учениця 5-го класу Свіржевська Олена

 

 

Як посперечалися король Плюс і король Мінус

Посперечалися якось король Плюс і король Мінус, чиє військо сильніше. У короля Плюса, звичайно, підтримка була більшою, тому його всі знали: як тільки король Плюс поставить свій знак, то кількість його воїнів буде збільшуватися, збільшується його сила. Але король Мінус не розгубився, він попередив короля Плюса , що воювати їм між собою не можна, бо не можна допустити ніяких неточностей у їхній країні. Та король Плюс хотів бути найсильнішим королем. І король Мінус сказав: «Я ставлю свій знак перед твоїми воротами! Усі твої воїни стануть моїми». Тільки тоді Плюс зрозумів, яка небезпека йому загрожує. Він попросив пробачення в Мінуса, бо зрозумів, що всі знаки однакові в країні Математика, де і зараз панує мир.

 

 

Про життя  олівця, точки  і прямої

Чи правда це, чи ні, а люди кажуть так: жили колись у Петрика Олівець , Пряма і Точка. Дуже погано ставився до них Петрик: ідучи до школи , забував Олівця вдома, не знав, що Точка  позначається великою буквою, а Пряма маленькою, часто плутав їхні позначення. Одного разу, коли всі спали, Олівець сказав: «Тікаймо, бо буде нам потім ще гірше!» . Зібралися вони і пішли світ заочі. Йшли вони, йшли, доки не дійшли до хатинки, де жив добрий Чарівник який відразу прийняв подорожніх, напоїв, нагодував і поклав спати. Проснувшись вранці , Олівець, Пряма і Точка Зібралися йти далі, але Чарівник сказав: «Залишайтеся у мене. Ви мені будете допомагати , а я вам». Стали Олівець, Пряма і Точка жити у Чарівника. Олівець допомагав йому малювати Пряму, а Точка ставала на ній, утворюючи пів прямі та відрізки. Довго жили Олівець, Пряма і Точка в Чарівника,  але дуже сумували за Петриком. За те , що друзі вірно служили своєму господареві , він вирішив їм віддячити – допоміг Петрику полюбити математику . Олівець, Пряма і Точка із задоволенням повернулися додому і зажили в мирі та злагоді.

Підготувалаучениця 5-го класуКовжукАнастасія

 

Казкапро хитрого і жадібного короля
Один хитрий і жадібний король скликав якось свою гвардію і урочисто заявив: Гвардійці! Ви славно служили мені! Я вирішив вас нагородити та підвищити кожному місячнуплатню на 20%!" "Ура!" - закричали гвардійці. “Але, - сказав король, - тільки на один місяць. А потім я її зменшу на ті ж самі  20%. Згодні?" “А чого ж не погодитися? -  здивувалися гвардійці. - Нехай хоч на один місяць!" Так і було вирішено. Пройшов місяць, всі були задоволені. “Бот добре! - говорив старий гвардієць друзям за кухлем пива. - Раніше я отримував 10 доларів на місяць, а в цьому місяці отримав 12 доларів! Вип'ємо за здоров'я короля!"
Пройшов ще місяць. І отримав старий гвардієць платні лише 9 доларів 60 центів. “Як же так? -захвилювався він. - Адже якщо спочатку на 20% збільшити платню, а потім його зменшити на ті ж самі 20%, то воно ж має залишитися незмінним!" “Зовсім ні, -пояснив мудрий звіздар. - Підвищення твоєї платні становило 20% від 10 доларів, тобто 2 долари, а зниження становило 20% від 12 доларів, тобто 2,4 долара".
Посумували гвардійці, але робити нічого - адже самі погодилися. І ось вони вирішили обдурити короля. Пішли вони до короля і сказали: “Ваша Величність! Ви, звичайно, мали рацію, коли говорили, що підвищити платню на 20% і знизити її потім на ті ж 20% - це одне і те ж. І якщо це одне і те ж, то давайте зробимо ще раз, але тільки навпаки. Давайте зробимо так: Ви спочатку зменшите нам платню на 20%, а потім збільшите  її на ті ж 20%". "Ну що ж, - відповів король, - ваше прохання логічна; нехай буде по-вашому!"
Завдання. Підрахуй, скільки тепер отримав старий гвардієць після закінчення першого місяця і по закінченні другого. Хто ж кого перехитрив?
 

 

Дурний король

В деякому королівстві Математика жили - були числа. Жили вони дружно, були дуже працьовиті. Числа багато працювали, додавали, множили, все ділили порівну і були дуже щасливі.
Але ось одного разу число нуль вирішило проголосити себе королем. Став цей король дуже жорстоким і злим, принижував всі інші числа. Терпіли числа, терпіли і вирішили провчити короля Нуля. Коли настала темна ніч, вони склали всі свої речі і пішли в найближчий ліс. Там вони сховалися від свого жорстокого короля.
І король Нульзалишився жити один. Королівство його стало занепадати. Ніхто не примножував, не додавав, усі працьовиті числа зникли. Засумував король і зрозумів, що без всіх чисел нічого не може. Вирішив піти в ліс і попросити у всіх пробачення. Так і зробив, повернув усі числа в державу. І стали жити щасливо і весело. Адже нуль тільки з іншими числами щось означає.

 

 

Казка про Нуль

Жив-був на світі Нуль. Спочатку він був маленьким-премаленьким, як макове зернятко. Нуль ніколи не відмовлявся від манної каші і виріс великим-превеликим. Худі, кутасті цифри 1, 4, 7 заздрили Нулю. Адже він був круглим, значним.
- Бути йому головним, - пророкували всі навколо.
А Нуль гордився і роздувався, як індик.
Поставили Нуля якось попереду Двійки, та ще комою відокремили від неї, щоб підкреслити його винятковість. І що ж? Величина числа раптом зменшилася в десять разів! Поставили Нуля попереду інших чисел - те ж

саме.
Дивуються всі. А дехто навіть почав говорити, що у Нуля тільки зовнішність, а змісту ніякого.
Почув це Нуль і засумував... Але смуток біді не помічниця, треба щось робити. Нуль витягався, ставав навшпиньки, присідав, лягав набік, а результат той самий.
З заздрістю поглядав тепер Нуль на інші числа: хоч і непомітні з вигляду, а кожне щось значить. Деяким навіть вдавалося вирости у квадрат чи куб, і тоді вони ставали важливими числами. Спробував і Нуль піднятися в квадрат, а потім і в куб, але нічого не вийшло - він залишався самим собою. Блукав Нуль по білому світу, нещасний, знедолений. Побачив він одного разу, як цифри шикуються в ряд, і потягнувся до них: набридла самотність. Нуль непомітно підійшов і став скромно позаду всіх. І о, диво!!! Він відразу відчув у собі силу, і всі цифри привітно подивилися на нього: адже він в десять разів збільшив їх силу".

 

 

 

Казка про Нуль

Далеко-далеко, за морями й горами, була країна Цифрандія. Жили в ній дуже чесні числа. Тільки Нуль відрізнявся лінню і нечесністю. Одного разу всі дізналися, що за пустелею з'явилася королева Арифметика, кличе до себе на службу жителів Цифрандії. Служити королеві захотіли. Між Цифрандією і королівством Арифметики пролягала пустеля, яку перетинали чотири ріки: Додавання, Віднімання, Множення і Ділення. Як дістатися до Арифметики? Числа вирішили об'єднатися (адже з товаришами легше долати труднощі) і спробувати перейти пустелю. Рано вранці, як тільки сонце косими променями торкнулося землі, числа вирушили в дорогу. Довго йшли вони під палючим сонцем і нарешті дісталися до річки Додавання. Числа кинулися до річки, щоб напитися, але річка сказала: "Станьте по парам і додайтесь, тоді дам вам напитися". Всі виконали наказ річки. Виконав бажання і ледар Нуль, але число, до якого він додався, залишилося незадоволеним: адже води річка давала стільки, скільки одиниць було в сумі, а сума не відрізнялася від числа. Сонце ще більше пече. Дійшли до річки Віднімання. Вона також зажадала плату за воду: стати парами і відняти менше число від більшого; у кого відповідь вийде менше, той отримає води більше. І знову число, що стоїть в парі з Нулем, виявилося в програші і було розформоване. Побрели числа далі по спекотній пустелі. Річка Множення зажадала від чисел перемножиться. Число, що стоїть в парі з Нулем, взагалі не отримало води. Воно ледве добрело до річки Поділ. А біля річки Поділ ніхто з чисел не захотів ставати в пару з Нулем. З тих пір жодне з чисел не ділиться на нуль. Правда, королева Арифметика примирила всі числа з цим ледарем: вона стала просто приписувати Нуль поряд з числом, яке від цього збільшується в десять разів. І стали числа жити-поживати та добра наживати.

 

 

«КАЗКА ПРО ТЕ, ЯК НА НУЛЬ ДІЛИЛИ, ТА НЕ ПОДІЛИЛИ».За морями, за лісами, на зеленому лузі розкинулася чарівна країна Математика. Головним містом країни було місто Цифрус. В ньому жили всі математичні знаки та числа. Головним правителем був король Нуль, товстий, круглий, вічно незадоволений і буркотливий. На носі у Нуля завжди були окуляри, тому що для нього всі числа були однаковими і без окулярів він плутав їх між собою. Головними міністрами в місті Цифрус були математичні знаки Додавання, Віднімання, Множення і Ділення.
Одного разу в літній погожий день занудьгував король Нуль на своєму троні і наказав своїй свиті придумати розваги. Вирішила свита побалувати короля Множенням і Діленням. Зібралися всі числа, які живуть у місті, на площі біля палацу короля і почали ділити і множити один на одного. Король Нуль і свита спостерігали за подіями з балкону королівського палацу. І раптом король Нуль підвівся з трону і промовив своїй свиті:
- А чому числам так весело ? Чому вони так легко діляться і множаться? Я теж хочу взяти участь!
Поправив король Нуль окуляри на носі і скотився вниз по сходах.
Спочатку покликав до себе Одиницю і почав ділити Одиницю на нуль. Нічого не виходило. Покликав Двійку. І з двійкою теж нічого не вийшло. Далі всі числа, яке б не кликали, не могли поділитися на нуль. Тоді міністр Ділення запропонував королю Нулю видати указ про те, що на нуль ділити не можна. Розсердився король Нуль, затоптав своїми коротенькими ніжками, пригрозив числам кулаком і пообіцяв вигнати їх з міста Цифруса, а міністра Ділення посадив у в'язницю. Злякалися числа, зажурилися. Тоді міністр Множення запропонував видати королівський указ про те, що якщо знайдеться такечисло, яке пояснить королю, чому на нуль ділити не можна, то всі числа-жителі залишаться в місті, а міністра Ділення випустять з в'язниці.
Найрозумнішимчислом королівства була Одиниця. Королівські міністри привезли Одиницю в палац і почала Одиниця своє пояснення:
- Вельмишановний король Нуль! Всім відомо, що в нашій країні основнимиміністрами є Додавання і Віднімання. А міністри Множення і Ділення виходять завдяки міністрам Додавання та Віднімання. Наведу приклад, щоб Ви зрозуміли. Розглянемо, наприклад, віднімання. Що значить 10-5? Ви, напевно, відповісте на це питання так: треба взяти десять предметів, прибрати п'ять з них і оглянути, скільки залишиться. Але насправді все не так просто! Немає ніякого віднімання, є тільки додавання. І запис 10-5 означає таке число, яке при додаванні з числом 5 дає 10. Тобто 10-5 - це просто скорочена запис рівняння Х+5=10. І, як бачите, в цьому рівнянні немає ніякого віднімання, є лише завдання - знайти відповідне число. Так само йде справа з множенням і діленням. Запис 6:3 можна розуміти як результат розподілу шести однакових предметів за трьома рівним купками. Але в дійсності - це просто скорочена форма запису рівняння 3хХ=6
-Так чому ж на мене ділити не можна?! - вигукнув Король Нуль.
- Ніяк не зрозумію! Пояснюй швидше!
- А ось ми і підійшли до найголовнішого,- промовила Одиниця.- Зараз ви зрозумієте, чому не можна (а точніше, зовсім неможливо) ділити на нуль. Запис 7:0 - це скорочення від 0хХ=7. Тобто треба знайти таке число, яке при множенні на 0 дасть 7!!! Але ми-то з вами давно знаємо, що при множенні будь-якого числа на 0 завжди виходить 0! Значить, такого числа , яке при множенні на 0 дасть якесь число, крім нуля, просто не існує!!! А це означає, що запис 7:0 не відповідає ніякому конкретному числу, він просто нічого не означає і тому не має сенсу! Ви мене зрозуміли, ваша королівська величність?
Король Нуль зняв окуляри, потім знову надів їх. Цифри з завмиранням серця в дзвінкій тиші дивилися на нього. Король Нуль підкликав до себе міністрів і про щось прошепотів їм. Міністр Множення вийшов на королівський балкон і проголосив:
-Оголошую указ його величності Короля Нуля! Король Нуль зрозумів, чому не можна ділити на нуль !
Числа радісно заплескали в долоні і почали кружляти в танці. Міністра Ділення випустили з в'язниці. Життя в місті Цифрус стало більш спокійним.
А ви зрозуміли, чому не можна ділити на нуль?

 

 

Два в квадраті

Жили були, та не тужили показник і основа степеня. Все у них було добре, не сварилися, не лаялися, а якщо і починали, відразу мирилися. Основа займалася домашніми справами, а показник будував новий будинок для них. І ось одного разу в один похмурий, але при цьому теплий день Основа і Показник посварилися. Причому міцно посварилися...
Основа кинула відра з водою на землю і стала кричати на показника, що хоче, щоб вони розійшлися. Показник робив те ж саме і по відношенню доОснови. Вони лаялися, лаялися, лаялися, і в результаті зупинилося їх будівництво, колодязь заріс травою, старий будиночок покосився і почав валитися, вся земля висохла. Але навіть не дивлячись на це Показник з Основою не помирилися між собою...Під час чергової сварки до них завітала колись часта гостя-цифра 4."Що ви робите?!Навіщо лаєтеся?!"-вигукнула вона.
"Я не хочу жити з цією Основою!"- відповів Показник.
"А я не хочу жити з цим Показником!"- відповіла Основа.
Трохи пороздумувавши  , Четвірка прийшла до геніального, важливого рішення:
"Якщо б ви не лаялися, то ваш будинок був би побудований, ділянка розчищена і зелена, колодязь був би в хорошому стані! Ваша сварка призвела до руйнування вашого життя! А що ще менш приємно-до руйнування мого. Ви ж частина мене! Ви-Два в Квадраті, а я Чотири! Ми з вами не просто друзі, ми дуже близька рідня, а як тільки ви почали сваритися, я стала хворіти... Зараз до цих пір у мене нежить..."
Основа і Показник глянули один на одного...І обнялися. Забули всі минулі образи, сварки та негаразди, а незабаром вже й побудували будиночок і запросили до себе жити Четвірку, яка їх возз'єднала і примирила.
І стали вони жити-поживати та десяткові дроби наживати.

 

Математика

В одній казковій країні живуть гномики Михайлик і Миколка. Вони дуже любили свята. До дня народження Михайлика гномики вирішили запросити друзів: ведмедика, лисичку та зайчика.Миколка і Михайлик заздалегідь почали готуватися до свята. Гномик Миколка приніс тарілки, а гномик Михайлик – чашки.

- Цікаво, а чи на всіх вистачить чашок? – запитав Миколка.

- Не знаю, - відповів Михайлик.

- Спитаймо поради в мудрої Сови, - запропонував Микола.

І гномики побігли до казкового лісу.

У дуплі старого дуба жила добра і мудра Сова.

- Сова, допоможи нам, будь-ласка. Ми чекаємо на гостей. На стіл поставили чашки і тарілки. Як дізнатися чи вистачить на всіх чашок і тарілок?

- Це легко, - відповіла Сова. – Порахуйте, скільки гостей до вас прийде, до цього числа додайте два, тому що, ви гномики, теж сидітимете за столом. Так ви дізнаєтесь, скільки чашок і тарілок  потрібно поставити на стіл.

- А як це – « порахувати»? – запитав гномик Михайлик.

- А, що означає «додати два»? – запитав гномик Миколка.

- Та ви гномики зовсім не вмієте рахувати! – вигукнула Сова.

- Що ж нам робити ? – запитали гномики.

- Ви маєте побувати в країні Математика. Ось вам мапа, негайно вирушайте до цієї країни.

- Ого, яка велика країна Математика! – здивувались гномики роздивляючись мапу.

- Так, це дуже велика країна, - сказала Сова. – Там ви познайомитесь із числами та геометричними фігурами, навчитесь розв’язувати приклади і задачі. Обов’язково захопіть із собою олівці і зошити, тому що, ви будете багато писати.

Гномики взяли зошити та олівці і вирушили до казкової країни Математика. Вони ішли стежкою та весело розмовляли. За розмовою і не помітили як опинилися в країні Число. З усіх боків до них підлетіли числа:

- Здорові були, гномики. Як вас звуть?

- Я – гномик Михайлик.

- А я – гномик Миколка. Ми подорожуємо до країни Математика, а ви хто?

- Ми числа. Усього нас десять: один, два, три, чотири, п’ять, шість, сім, вісім, дев’ять і число нуль.

- Як же вас запам’ятати ? Вас так багато.

- Це просто. Ми допоможемо вам запам’ятати числа.

- Ось один чи одиниця,

Тонюсінька як шпиця.

– А ось два, подивись яка

вона:

Шийка вигнута дугою,

Тягне хвостик за собою.

– Трійка третій із значків

Утворилась з двох гачків.

- Йде четвірка за трьома

                                                            Гострий ліктик випина.

 

– А п’ятірка отака – витинає гопака,

Ручку вправо простягнула,

Ніжку дужкою зігнула.

– Число шість – з дверцят замок,

                                                              Зверху гак, внизу кружок.

– Ось і сімка кочерга

В неї лиш одна нога.

– Вісім має два кільця,

                                                               Без початку і кінця.

– Наче в цирку акробатка,

Бач, на голову як стане,

Буде шістка перед нами.

– А як від нуля ліворуч

                                                             Одиниця стане,

                                                             То число вже десять буде,

                                                              Й нуль пошану враз здобуде.

- Ой, які ж ви цікаві – говорить гномик Миколка.

- А я думав, ви важко вивчаєтеся – сказав гномик Михайлик.

- Ні, ми легкі – сказала цифра шість.

- Ну, тоді бувайте – сказали гномики.

- Прощавайте – сказали числа.

- Так Миколо, ми вже вивчили цифри, далі нам треба іти до селища прикладів – сказав Михайло.

Коли гномики дійшли до селища прикладів їх зустріла маленька мишка.

-Доброго здоров’я! – Я мишка Іринка, а ви хто? – запитала вона.

- Вітаю! Я гномик Михайлик. Ми мандруємо країною Математика. Зараз у нас за планом знайомство із селищем Прикладів. А ти тут живеш? Покажи нам селище?

- Звісно я із задоволенням вас проведу. А ви вже зробили математичну зарядку?

- Зарядку? Математичну? Як це?

- Щоб добре рахувати, ви маєте без помилки назвати по черзі всі числа від нуля до десяти. Жителі нашого селища звичайно розминаються на математичному горбку. Кожна сходинка підписана. Дивишся на сходинки та називаєш числа у прямому, а потім у зворотному напрямку. Ходімо зі мною, - сказала мишка – та  побігла до пагорба. Мишка показала як треба і гномики повторили за нею. Всі числа сказали правильно. Пішли далі.

Спершу вони завітали до замка Дорівнює. Він їм розказав, що означає дорівнює. Дорівнює поклав чотири яблука, два з одного, два з другого боку і сказав, що між ними буде дорівнює. Тому, що з обох боків однакова кількість яблук. Гномики зрозуміли і подякувавши дядьку Дорівнюєпоспішили далі.

- Куди нам потрібно далі йти ? – запитали гномики в Іринки.

- Я думаю, що до доброї тітоньки Додавання.

Коли прийшли до тітоньки Додавання то вона відразу зрозуміла, що ми не знаємо що таке значить плюс. Тітонька пригостила гномиків цукерками та пиріжками. Частуючи вона їм розповідала, що значить плюс. Вона поклала на стіл дві цукерки, та два пиріжки і сказала нам додати. Гномики навіть не сподівалися , що в них вийде, але вийшло. Вони подякували і пішли далі.

- Далі нам треба іти до дядечка Мінус.

- Цікаво, що таке мінус ? – запитав Микола.

- Зараз побачите – сказала Іринка і вони пішли далі.

- Добридень – привітався дядечко Мінус. Доброго дня – сказали гномики і мишка.

- Заходьте, я з радістю готовий вас навчити відніманню, - сказав дядечко.

- Будь-ласка, сідайте і уважно слухайте. Якщо для прикладу взяти число три і число один і якщо їх відняти то буде дорівнювати два.

- Михайлику, давай ти розв’яжеш приклад?

- Я не проти.

- Отже, слухай: якщо від вісім відняти два, скільки буде дорівнювати?

- Буде шість, - відповів Михайлик

- Так, я бачу ти все зрозумів. Миколо, а тепер ти , розв’яжи приклад: від один відняти один, скільки буде?

- Я думаю , буде нуль, - відповів Микола.

- Отже, я бачу, що ви гарно засвоїли віднімання! Молодці!

- Так, це дуже легко, - сказали гномики.

Вони вийшли з хатинки дядечка Мінуса і запитали в мишки, куди їм іти далі? Мишка Іринка сказала, що для свого віку вони поки що, знають достатньо. Гномики зраділи, що вони нарешті повертаються додому. Повертаючись, вони зайшли до Сови і сказали:

-Ми дуже дякуємо тобі Сова, що ти нам дала мапу до цієї дивовижної країни.

- Нема за що, - відповіла Сова.

Коли гномики зайшли до свого будинку, то вони поставили п’ять тарілок, п’ять чашок і п’ять ложечок. Як тільки-но, вони закінчили сервірувати стіл, до них завітали гості. Всім було дуже весело, гноми розповідали про свою подорож, і ділилися набутими знаннями зі своїми друзями.

Підготувала учениця 6-го класу Денисюк Олександра.

 

 

Математичні континенти

На світі Математика було чотири континенти: Ділення, Множення, Додавання і Віднімання. На материку Ділення цифрочки завжди доброзичливі. Вони були раді поділитись із кимось.

На материку Множення цифрочки примножують свої статки. І цим процвітають.

На материку Додавання додають до своїх друзів ще більше цікавих чисел.

На материку Віднімання вони віднімають від своїх цінностей усе погане.

У кожному континенті цифри живуть в мирі і не воюють один проти одного.

Підготувала учениця 5-го класу Тараненко Ангелін

Розділ 3

Фізкультхвилинки

Більшу частину доби дитина  перебуває у  статичному положенні, тобто сидить:  у  школі  під  час  уроків;  удома,  коли  виконує  домашні завдання, читає, переглядає телепередачі або грається у комп’ютерні ігри. При  цьому  дитина  несе  велике  фізичне  навантаження.  Статичне навантаження  вступає  у  протиріччя  з  фізичним  розвитком  дитини.  Як наслідок  –  розвиток  перевтоми. 

У  дитини  знижується  працездатність, проявляються  негативні  емоції,  погіршується  самопочуття.  Дитина скаржиться на головний біль. Дехто з дітей починає порушувати правила поведінки на уроці.  Тому при виявленні в дітей перших ознак перевтоми необхідно робити перерви, під час яких діти б могли  виконувати нескладні фізичні вправи.  Такі перерви під час уроку (фізкультхвилинки) сприяють поліпшенню функціонування  мозку,  відновлюють  тонус  м’язів,  які  підтримують правильну поставу, знімають напругу з органів зору і слуху, з утомлених від письма пальців.  

Фізкультхвилинка включає 3-4 вправи, добре знайомі дітям і легкі для виконання.  Кожна  вправа  виконується  3-4  рази  в  середньому  темпі. Фізкультхвилинки проводяться, як правило, після 20-30 хв. роботи Тривалість фізкультхвилинки 2-3 хвилини. Вправи  мають  добиратися  таким  чином,  щоб  протягом  дня цілеспрямовано навантажувалися і розслаблялися різні групи м’язів дітей: плечового  пояса,  спини,  тазостегнових  суглобів.  Необхідно  включати  в комплекс  вправи  для  відпочинку  очей,  дихальні  вправи,  вправи  на координацію рухів.

Щоб  процес  виконання  фізичних  вправ  був  цікавим  для  дітей, необхідно час від часу змінювати вправи (кожні 2-3 тижні), виконувати їх під музику, включати танцювальні рухи.

Дітям подобаються  фізкультхвилинки,  які  супроводжуються віршованими текстами. Щоб у дітей не збивався ритм дихання, їхні рухи були точними і сильними, при проведенні таких фізкультхвилинок учитель промовляє текст, а діти виконують вправи.

діти невтомні в грі, у якій проявляють чимало творчості й вигадки, але водночас швидко пересичуються інтелектуальною діяльністю.

 

Фізкультхвилинки

1.Дві веселі жабки

Взялися за лапки,

    Пострибали до ставка,

 Заспівали: «Ква, ква, ква».

Ніжками затопали

 Лапами захлопали

 І танцюють гопака:

 «Ква, ква та ква-ква-ква».

 

2. Ми як зайчики маленькі,

Пострибаєм на лужку;

Як метелики гарненькі,

Політаєм по кружку.

І до сонця рученята

Тягнуть, тягнуть

Всі малята.

Раптом хмарка наступила

І усіх нас намочила.

 

3. Добре те, що сонце світить!

Добре те, що віє вітер!

Добре те, що цей ось ліс,

Разом з нами ріс і ріс!

Добре те, що в нашій річці

Синя, не брудна вода!

І мене матуся рідна

Після школи зустріча.

Добре гратися на дворі!

Добре вчитися у школі!

Добре плавати в ставку!

Добре те, що я живу!

 

 

4.Зайчик маленький сидить

Та вушками шарудить.

Ось так, ось так, ось так,

Зайцю холодно сидіти,

Треба лапочки погріти.

Ось так, ось так, ось так,

Зимно зайчику стояти,

Треба трошки пострибати,

Щоб всі м’язи розім’яти.

Ось так, ось так, ось так

Скік, скік, скік.

Пострибавши  - відпочинь.

 

5. Раз – піднятись, потягнутись.

Два – зігнутись, розігнутись

Три – тричі вдарили в долоні,

Головою три кивки.

На чотири вийшли звірі.

П’ять – тихенько всі стоять,

Шість – за парту тихо сісти,

Сім – працюємо усі.

 

        6. Засиділись в царстві казки,                                                                                                              

Встали дружно,

Лапки в боки, вгору вушка –

Скачуть білочки-подружки,

1, 2, 3, 4, 5.

По гілках вони летять.

Кожен ранок на галяві

       Спритно роблять вільні вправи…

1, 2, 3, 4, 5.                                                          

        Люблять білочки стрибать.

7. Трава низенька-низенька,

Дерева високі-високі.

Вітер дерево колише-гойдає.

Птахи летять-відлітають,

А діти тихенько за парти сідають.

8. Станьмо, діти рівненько.

Отак! Отак!

Вклонімося низенько.

Отак! Отак!

Далі руки отак в боки,

Веселенько підем в скоки!

Отак усі стриб! Стриб!

І ніжками диб! Диб!

Вгору ручки піднімай.

І всі разом присідай!

Станьмо знов рівненько.

9. Буратіно потягнувся,

Раз – нагнувся, два – нагнувся,

Руки в сторону розвів –

Мабуть, ключик загубив.

А щоб ключик відшукати,

Треба нам навшпиньки встати.

 

10. – Станем струнко! Руки в боки!

Пострибаєм, як сороки.

Як сороки-білобокі;

Стрибу-стрибу! Скоки- скоки!

А тепер, мов жабенята, ще в

присядки пострибати:

Ква-ква-ква! Ще раз:

ква-ква – Щоб спочила голова.

 

11. Раз! Два! Всі присіли,

Потім вгору підлетіли.

Три! Чотири! Нахилились,

Із струмочка гарно вмились.

П’ять! Шість! Всі веселі,

Летимо на каруселі.

Сім! Вісім! В поїзд сіли,

Ніжками затупотіли.

Дев’ять! Десять! Відпочили

І за парти дружно сіли.

 

12.Все у лиски вже впорядку,

Вийшла лиска на зарядку.

Лапки вгору, лапки вниз

Й роззиралися геть скрізь.

І на місці поскакала,

І вставала, й присідала.

Головою покрутила,

Вітрячка вона зробила,

Потім лапки опустила

І взялась собі до діла.

 

 

 

13. Раз, два, три, чотири, п’ять –

Треба вправи починать.

Раз, два, три, чотири

Руки в боки,  два підскоки.

Раз, два, три

Нові вправи почали:

Нахил вправо, нахил вліво,

Вгору, вниз подивись,

До роботи знов берись.

 

14.На подвір’ї біля школи

Петрик м’ячик кинув Олі. 

Один одному кидали (імітуютькидання м’яча)

Діти грались і співали.

Раптом м’ячик швидко зник,

І ніхто знайти не зміг (розводять руки в  сторони, імітуючи зникнення  м’яча).

 

 

15. Раз – підняти руки в гору,             Три, чотири – прямо стати,

Два – нагнутися додолу. Будем знову починати.

Не згинайте, діти, ноги,                       Хто зуміє присідати

Як торкаєтесь підлоги,                        І ногам роботу дати?

 

 

Список літератури

1. Діти із затримкою психічного розвитку та їх навчання. Навчальний посібник для педагогів і шкільних психологів / Укл. Т.Д.Ільяшенко,  Н.А. Бастун, Т.В. Сак. – К.: ІЗМН, 1997. С. 46 – 48.
2. Ільяшенко Т.Д. Діти із затримкою психічного розвитку в масовій школі // Початкова школа. – 1996. - №1. С.7.
3. Земцова О.М. Цікаві задачки. Розвиваємо мислення. Для дітей 5-6 років : Навчальний посібник. –К.: Махаон-Україна , 2006. – 16 с: іл..- (Розумні книжки).
4. Нижник Л. Допомога дітям з особливими потребами. – Психолог.
5. Розвивальні та корекційні заняття психолога. Психолог. Бібліотека. – Київ: Редакції загально педагогічних газет, 2004.
6. Періодичне видання: «Розкажіть онуку».
7. Періодичне видання: «Математика»
8. Лейтес Н.С. Умственниеспособности й возраст. М. Педагогіка,

1971.

        9.  Як визначити рівень розумового розвитку дитини «Богдан».

     Тернопіль – 1998 р.

    10. Інтернетресурси