Щоб урок був цікавим

                           Щоб урок був цікавим

       Наш час – це час змін, зміни відбуваються і в навчально- виховному процесі. Інформатизований світ дуже стрімко змінюється, дедалі важче в ньому орієнтуватися вчителю та звичайному учню, а ще важче творити й виховувати Людину. Постійно замислюєшся над тим, як зробити урок цікавим, сучасним, щоб учні з бажанням ішли в клас, як виховати людину, яка б уміла поєднати свій духовний світ, знання, практику, творчість. Кожен учитель намагається відшукати цікаві методи роботи з дітьми, обрати певну тактику, стиль роботи,  створити умови для позитивного розвитку, творчої реалізації особистості. На сьогоднішній день існує багато сучасних навчальних технологій. Та суть не у нововведеннях, а в тому, наскільки вони ефективні, корисні, змінюють структуру та якість освітнього процесу. В.О.Сухомлинський писав: «Не забуваймо, що в школі дитина не тільки вчиться, у школі вона живе». На мою думку, особистісно зорієнтована технологія навчання є найкращою, яка забезпечує комфортні умови розвитку дитини, реалізує її природні задатки, тому уроки повинні спрямовуватись на особистість. Визначальною ознакою особистісно зорієнтованого уроку є роль учня, який є головною дійовою особою. Учитель повсякчас дбає про те, щоб учень, опрацьовуючи навчальний матеріал, відкрив щось нове в собі, знайшов особистісні смисли у виучуваному. Особистісно зорієнтоване навчання забезпечує учневі право на індивідуальність розвитку, унікальність, інтелектуальність, самостійність, партнерські стосунки. Таке навчання має на меті створення оптимальних умов для стимулювання й задоволення потреб кожного учасника освітнього процесу. Використовуючи у своїй практиці методику особистісно зорієнтованого навчання, формую життєво необхідні компетентності учня, прагну, щоб учень умів реалізувати себе в житті, вів активний спосіб життя, критично оцінював власну діяльність, умів працювати в колективі, не боявся висловлювати власну думку. Учень може самостійно працювати, планувати свої цілі та  діяльність, робити висновки, йому цікаво працювати на уроках, він хоче бути успішним. Особистісно зорієнтована освіта базується на таких засадах:  Дитина в школі – особистість;  Метою освіти є становлення особистості;  Учень є суб’єктом освітньої діяльності;  Талановитою є кожна дитина. Учитель створює такі умови, застосувавши певні методи, прийоми, форми роботи, які  сприяли б досягненню відповідних цілей. Школярі вчаться здобувати й застосовувати знання самостійно, індивідуально, у парах, у групах. На уроці створюється ситуація успіху, позитивного настрою, відповідної мотивації, взаємопідтримки. Особистісно зорієнтований урок має таку структуру:

1. Мотиваційний етап. 1.З’ясування (забезпечення) емоційної готовності. 2.Актуалізація суб’єктного досвіду та опорних знань. II. Цілевизначення та планування. III.Опрацювання навчального матеріалу. IV.Рефлексивно-оцінювальний етап. 1. На мотиваційному етапі учитель повинен з’ясувати емоційну готовність учнів, з яким настроєм прийшли вони на урок, подбати про забезпечення позитивних емоцій, створити сприятливу атмосферу, налаштувати дітей на плідну роботу. Сучасні діти з цікавістю виконують ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість виявити самостійність, винахідливість, творчість. Мотиваційний етап уроку покликаний створювати атмосферу довіри, доброзичливості, забезпечити нормальну зовнішню обстановку для роботи та психологічний настрій учнів, зорієнтований на успішну роботу. Як почнеш урок, так він і пройде, тому раджу створити такий робочий настрій у класі, щоб усі відчули об’єктивну потребу у внутрішній готовності сприйняти навчальну інформацію та діяти в ній. На етапі з’ясування (забезпечення) емоційної готовності доцільно використовувати прийоми: «Комплімент», «Вітер дме», «Кольоровий настрій», «Обмін усмішками», «Побажай мені успіхів», «Словесний настрій», «Малюнкове вітання».  Емоційну готовність до уроку реалізую через прийом «кольоровий настрій»: учні обирають колір, який найбільше підходить до їхнього настрою:  Червоний – радісний, захоплений;  Жовтогарячий – радісний теплий;  Жовтий - світлий, приємний;  Зелений – спокійний, врівноважений;  Синій – сумний, незадоволений;  Фіолетовий – тривожний, напружений;  Чорний – занепад;  Білий – важко відповісти. Цей прийом допомагає намалювати настрій або кольоровий портрет твору, його можна поєднувати з асоціюванням. Проілюструю цей прийом на прикладі теми «А.Дімаров. «Блакитна дитина». Учитель пропонує учням зобразити свій настрій певним кольором, потім з’ясовує, із чим у дітей асоціюється слово «блакитний», а які асоціації викличе слово «дитина»? А якщо ми поєднаємо ці слова: «блакитна дитина». Про кого ми будемо говорити сьогодні на уроці? Також емоційну готовність до уроку можна визначити через технологію «Світлофор» : на партах у кожного учня лежать карточки трьох кольорів:  Зелена – готовий до уроку;  Жовта – не зовсім упевнений;  Червона – не готовий. Діти обирають свою картку- емоцію або схематично зображають у зошитах. 1.1. Прийоми, які використовуються на етапі актуалізація суб’єктного досвіду та опорних знань, привертають увагу учнів до теми, пробуджують їхню зацікавленість. Актуальними прийомами на даних етапах є такі: «Мікрофон», «Асоціювання», «Аутотренінг», «Незакінчене речення»,«Ґронування»тощо.Усім відомий і цікавий прийом «                               Асоціювання» ефективний під час вивчення будь-якої теми й на всіх етапах. Використання цього методу розглянемо на прикладі теми «А.Чайковський. «За сестрою». Учитель пропонує укласти асоціативні ряди до слів родина, козаки, татари, війна. Вони підкажуть нам , про що розповідається у творі «За сестрою». Родина – діти, любов, батьки, щастя. Козаки - відвага, слава, боротьба, сміливість. Татари – зло, полон, ненависть. Війна – горе, смерть, біда. Прийом «аутотренінг» допомагає учням повірити в себе, у власні сили, поставити певні цілі перед собою, уміти чітко формулювати власні думки. Аутотренінг : Я – старшокласник. Я – особистість творча. Я думаю, аналізую, висловлюю свої судження. Я хочу знати. Я поважаю себе і свого вчителя. 2. На етапі цілевизначення та планування ознайомлюю дітей із переліком цілей уроку, запитую, чи є доповнення власними цілями, пропоную ознайомитися з планом уроку, допомагаю учням самостійно планувати роботу на уроці. Діти можуть обговорювати цілі з сусідом по парті, у групі, у класі тощо.

3. На етапі опрацювання навчального матеріалу організовую самостійну та парно-групову роботи. На уроках використовую інтерактивні методи і прийоми: мозковий штурм, прес, знайди помилку, викресли зайве, акваріум, укладання таблиць, опорних схем, асоціативний кущ, триступеневе інтерв’ю, аналіз фотографії, робота в парах, у групах. Метод прес допомагає учням чітко, стисло, аргументовано висловити власну думку. Коли вивчаємо повість «Климко» Г.Тютюнника, пропонуємо учням довести, що «Климко» - автобіографічний твір, скориставшись даним методом . -Я думаю… -Тому що… - Наприклад… - Отже… Досить часто проводжу «аналіз» фотографії, створюємо психологічний портрет митця, коли вивчаємо життєвий шлях письменника,. На уроці учні роздивляються портрети різних років життя, наприклад, Т.Г.Шевченка, визначають особливості його внутрішнього світу, характер, погляд, риси духовного світу діти записують у зошити. 4. На рефлексивно-оцінювальному етапі відрефлексовується й оцінюється не лише робота, а й процес та почуття, пов’язані з діяльністю. Цей етап тісно пов’язаний з цілевизначенням та оцінкою, адже для успішного проведення учень повинен знати чіткі цілі, орієнтуватися в них. Учні обговорюють хід роботи, аналізують отримані результати, труднощі, досягнення поставлених цілей, участь кожного в спільній діяльності, осмислюють свої відчуття. Вони відповідають на питання: Що найбільше сподобалося? Що здивувало? Які труднощі виникали? Чи досягли ми поставлених цілей? Під час рефлексивно-оцінювального етапу використовую різні способи перевірки: самоконтроль, взаємоконтроль, граматичні та літературні диктанти, різнорівневі тестові завдання, проводжу анкетування, рецензування усних відповідей, письмових робіт однокласників. На даному етапі використовую такі прийоми: «Незакінчене речення», «Займи позицію», «Мікрофон», «Піраміда позитивних почуттів», «Вітер дме для того, хто…», «Сенкан». Буває, що учні пасивно сидять на уроках, механічно записують, а потім бездумно відповідають. Такі діти не будуть мислити критично. Тому намагаюся створити творчу атмосферу, яка сприяє активному залученню учнів до процесу навчання. А для цього дозволяю їм вільно розмірковувати, робити припущення. Тому намагаюся у своїй роботі використовувати інтерактивні технології. Найбільше учням подобається сенкан. Це прийом, який підсумовує інформацію, висловлює складні стратегії, відчуття, уявлення в декількох словах. Сенкан має багато варіантів, дозволяє проявити творчі здібності. Алгоритм складання сенкану. У першому рядку записується 1 слово, іменник, який є темою сенкану. У другому рядку – 2 слова, прикметники, які є означеннями теми. У третьому рядку учні записують 3 слова, дієслова,  які вказують на активність, дієвість, пов’язану з темою. У четвертому – записується фраза, якою висловлюється розуміння теми   

чи ставлення до неї. Фраза складається з чотирьох слів. У п’ятому – записується одне слово, іменник, синонім ( висновок, асоціація ) до теми. Наприклад:  Григорій Сковорода.  Чесний, вольовий . Не кориться, мандрує, пише Відомий філософ, мудрець . Мандрівник .

Тарас Шевченко. Талановитий, вольовий. Творить, малює, навчає. Шевченко – це гордість України. Геній.

        В умовах особистісно зорієнтованого навчання на уроці оцінюється рівень навченості учнів, рівень оволодіння загальнонавчальними уміннями та рівень їх особистісного зростання. Які б технології не обрав учитель, необхідно завжди пам’ятати: кожен прийом, метод хороший, якщо він насамперед допомагає формуванню мислення учнів, їхній пошукові діяльності, зорієнтованій на розвиток індивідуальних задатків та нахилів особистості. Яким би багатим і цікавим матеріалом не оперував учитель, ефективність заняття буде залежати від активності самих дітей. Особливо вони пам’ятають ті заняття, у яких брали безпосередню участь, тому інтерактивні методи навчання є частиною особистісно зорієнтованого навчання, оскільки сприяють соціалізації особистості, усвідомлення себе як частини колективу, своєї ролі й потенціалу.

         Костянтин Паустовський писав про те, що кожна мить, кожне слово, кожна думка – золоті крихти, які треба збирати десятиріччями, щоб потім перетворити у сплав і викувати з нього свою «золоту квітку». Роками вчитель іде до цього. Якими будуть його уроки – залежить від багатьох факторів. Тільки творець може виховати творця. Тільки особистість, що володіє педагогічною майстерністю, сміливістю у виборі форм і методів роботи, здатна вплинути на формування духовного світу учнів.

Етап мотивації

«Комплімент» : учні усно в парах озвучують  або записують у зошит сусідові по парті комплімент.

«Вітер дме» : учитель читає речення: Вітер дме для того, хто готовий до уроку; Вітер дме для того, хто хоче працювати. Учні, які можуть сказати слово «так», піднімаються.)

 «Кольоровий настрій» : учні підбирають кольори до свого настрою ; «Обмін усмішками»: учні обмінюються усмішками.

«Побажай мені успіхів» : учні в парах бажають один одному успіхів . «Словесний настрій» : учні словами описують свій настрій .

 «Незакінчене речення»: «Сьогодні на уроці я очікую від себе…, від учителя…». «Я знаю, що…». Асоціювання: до слів козак, війна, татари, родина пропонуємо створити асоціації, які підкажуть нам, про що розповідається у творі «За сестрою» А.Чайковського.

«Передбачення»:  наприклад, за ключовими словами людина, люди, оточення, життя, спираючись на повість М.Стельмаха, учні передбачають тему і мету уроку.

 Прийом «Мікрофон»: «Які ваші враження від прочитаного твору…» Аутотренінг. Я- школяр. Я – особистість. Я думаю, я мислю. Я хочу знати більше! «Малюнкове вітання».(Для цього використовую смайлики, які показую дітям або прикріплюю на дошці. Діти обирають «Смайл уроку» або «Смайл настрою». Якщо діти обрали смайл «Радість», то бажаю їм гарного настрою, легкого засвоєння теми. Учням, що обрали «сумні» смайли, пропоную налаштуватися на роботу. Ефективно використовувати цей прийом на етапі рефлексії. Учні за допомогою смайликів показують свої враження від уроку, учитель робить певні висновки.)    «Формула уроку».(Учні складають формулу своєї майбутньої роботи на уроці, використовуючи умовні позначки.) (О+У) (С+ Р) = З: О - організованість, У – увага, С – спілкування, Р – робота, З – знання .

             Етап опрацювання навчального матеріалу. Рефлексія.

Мозковий штурм

ПРЕС Акваріум Мозаїка Кубування Читання з позначками Укладання таблиць, опорних схем Знайди помилку Так – Ні Діалог «учень-учень», «учень-учитель» Викресли зайве Робота в парах, у групах Складання асоціативних рядів Сенкан.