Секрети українського свищика - минуле у сучасному

Про матеріал

STEAM - проєкт, який дозволяє здійснити аналіз будови української народної іграшки свищик ; обґрунтувати та експериментально довести особливості використання української народної іграшки – свищика як засобу звукоутворення; закріпити уявлення учнів про поняття «звук», «звукова хвиля»; сформувати уявлення про характер звуку - гучність, висоту; підвести до розуміння причин виникнення звуку - поширення звукових хвиль; виявити причини посилення і послаблення звуку; дослідити ефективність використання інформаційних технологій та визначити особливості мультимедійних засобів у формуванні просторових уявлень дітей початкової школи; сприяти розвитку аналітичного мислення учнів, вмінню досліджувати навколишній світ, робити логічні висновки.

Перегляд файлу

Тема уроку: Секрети українського свищика - минуле у сучасному

5 клас

Мета проєкту:

здійснити аналіз будови української народної іграшки свищик ;

обґрунтувати та експериментально довести особливості використання української народної іграшки – свищика як засобу звукоутворення; закріпити уявлення учнів про поняття «звук», «звукова хвиля»;

сформувати уявлення про характер звуку - гучність, висоту; підвести до розуміння причин виникнення звуку - поширення звукових хвиль; виявити причини посилення і послаблення звуку;

дослідити ефективність використання інформаційних технологій та визначити особливості мультимедійних засобів у формуванні просторових уявлень дітей початкової школи;

сприяти розвитку аналітичного мислення учнів, вмінню досліджувати навколишній світ, робити логічні висновки.

ІКТ: Paint 3D, Paint, Шумомер, YouTube, PowerPoint, Barcode Studio – для кодування, Microsoft Office Word 10, Adobe Photoshop, Wordart

Обладнання: ніж, дощечка для роботи з тістом (глина, дерево), стеко, дриль, лінійка, олівець, циркуль, музичні інструменти (струнні – смичкові (щипкові), духові, свищики з дерева та глини, духова шафа, мультимедійна дошка, ноутбук, мережа ІНТЕРНЕТ.

Хід роботи

Організаційний момент.

Учитель/учителька.

Добрий день, шановне учнівство. Сьогодні ми продовжуємо мандри проєкту «До народних джерел». Наступна стежка привела нас української народної іграшки – свищик. З’ясувати особливості та будову цієї забавки допоможе група дослідників/дослідниць та науковців/науковиць, які підготували багато інформації. Під час подорожі, я сподіваюсь, буде встановлено та розкрито багато нового та цікавого, що стосується простої і такої невибагливої дитячої іграшки - свищик. Запрошуємо до слова науковців/науковиць.

Митець/мисткиня. Одна з дуже давніх легенд твердить, що Господь узяв глину і почав ліпити Людину за образом і подобою своєю. І достатньо було Господу одного лише подиху на свій витвір, щоб він ожив. Всевишній вдихнув життя в Людину, подарувавши їй душу і вселивши в неї дух. Беззаперечним фактом нашого сьогодення залишається те, що тільки в руках Людини Божої, справжнього майстра – гончаря – можуть оживати його вироби і тішити око своїм вишуканим, витонченим мистецтвом, завершеністю в розумінні цілісності образу, гармонійністю та духовністю. Тільки Людина, наділена даром Божим, здатна на створення дива, подібного до Господнього – вдихнути життя у свої творіння – вироби.

Науковець/науковиця.

Гончарство – це виготовлення керамічних виробів з гончарної глини, а саме: іграшок (свистульок). Давнє ремесло багатьох народів світу, належить до традиційних українських ремесел, видів господарської діяльності та мистецької культури українців.

Ремесло гончаря – не з простих, але важка робота змінилася, розвинулося ремесло гончарів, яке удосконалювалося від століття до століття, ставши справжнім мистецтвом.

Будь-який гончарний виріб – це поєднання стихій: землі, води, повітря й вогню, адже глина береться з землі, поєднується з водою, готові вироби висушуються та обпалюються.

Гончарство – це справа, яка потребує великих затрат фізичних сил, тому з давна вважається професією сильної половини людства.

- Свищик має дуже давнє походження, ще за часів розвитку Трипільської культури виготовляли фігурки тварин, що згодом трансформувалися в іграшки-свищики, їх виготовляли з дерева, глини та інших матеріалів.

- Свищики надзвичайно цікава та популярна іграшка сьогодення. Прототипом свищика, як зазначає дослідниця Людмила Герус у монографії «Українська народна іграшка», був великий горіх з проїденим у ньому черв’яком отвором, коли у нього вдували повітря, з’являвся свист. Горіх з двома отворами відтворював два різні тони.

Учитель/учителька.

У подальшому розвиток свищика пішов двома напрямами: - перший, як духовий музичний інструмент розповсюджений в багатьох країнах світу – окарина ( в перекладі з італійської - гусенятко). Другий – дитяча забавка, яка виготовляється у вигляді різних звірів, птахів, хатинок, рибок тощо. На думку дослідниці української іграшки Л. Данішевської, свищики – найбільш поширена іграшка в Україні.

Мандрівники/мандрівниці. Свідком давніх часів є Валківський свищик у Харківській області, який за століття набув тих рис, що роблять його особливим. Перше – форма, свищик виготовляють на трьох опорних точках у вигляді півника, друге - матеріал глина, яка після обпалення набуває помаранчевого кольору, третє – мінімалізм в оздобленні.

Запрошую дослідників/дослідниць, до міні-майстерні, провести дослідження як можна виготовити свищик з солоного тіста і глини. Тож уперед до нового відкриття. Правильно провести усі технологічні процеси допоможе технологічний паспорт, який знаходиться на ваших робочих місцях. Під час роботи не забуваємо про правила безпечної праці.

№ з\п	Послідовність операції	Технологічні умови виконання	Графічне зображення
1.	Підготовка глини	1.1. Вологими руками розім’яти глину (тісто)	Н 2 О
1.	Підготовка глини	1.2. Відокремити невеликий шматок глини (тіста)
2.	Виготовлення свищика	2. 1. Виготовити кулю з глини (тіста)
		2.2. Надати кулі форму напів сфери
		2.3. Витягнути і зліпити протилежні частини сфери та створити основу свистуна
		2.4. З правого кута основи іграшки виліпити голівку
		2.5. Виліпити хвостову частину з протилежного кута основи свистуна
3.	Виготовлення повітряної камери в середині фігурки	3.1. Проробити дерев’яною паличкою отвори у хвостовій частині: а) прямокутної форми паличкою та вибрати частину глини (тіста);
		б) у вершині хвостової частини до з’єднання з камерою;
		в) круглою паличкою зробити два отвори з боків верхньої частини до з’єднання з цією камерою
		3. 2. Виліпити пластинку глини за розміром удвічі меншим, ніж розмір прямокутного отвору
		3.3. Заліпити ²/₃ нижньої частини прямокутної камери, так щоб верхня частина пластинки була спрямована на середину отвору хвостової частини (звук регулюється рухом цієї пластинки)
		3.4. Перевірити якість свистка відразу поки сира глина (тісто)
		3.5. У разі необхідності усунути недоліки
4.	Оформлення іграшки	4.1. Виліпити окремо: гребінь; б) сережки; в ) дзьоб; г) очі; д ) крила; е ) оперення
		4.2. Приліпити до тулуба виготовлені деталі
		4. 3. Відшліфувати іграшку мокрими руками або ганчіркою
		4. 4. Нанести стекою контурні лінії оперення
5.	Висушування свищика	5.1. Висушити іграшку при кімнатній температурі
6.	Випалювання іграшки	6.1. Завантажити в електричну муфельну піч готові вироби. 6.2. Простежити, щоб вироби не торкалися один одного, та стінок печі. 6.3. Нагрівати поетапно до температури 250 С протягом кількох годин. Витримати вироби при цій температурі 30 хв. 6.4. Зниження температури також проводити поетапно.	+ 250 0 С 30 хв
7.	Охолодження іграшки	7.1. Вимкнути піч з електромережі не відчиняючи дверцята. 7.2. Вироби не чіпати! 7.3. Відчинити трохи дверцята печі на наступний день, даючи виробам ще повільно охолонути до кімнатної температури. 7.4. Вийняти акуратно вироби з печі.
8.	Покриття поливою	8.1. Приготувати поливу. 8.2. Покрити поливою темного кольору іграшку
9.	Випалювання іграшки вдруге	9.1. Повторне випалювання аналогічне
10.	Охолодження іграшки-свистунця	10. 1. Охолодити готові вироби

$C:\Users\Tom\Documents\Фото гендерного уроку\IMG_3897.JPG$ $C:\Users\Tom\Documents\Фото гендерного уроку\IMG_3893.JPG$

Учитель/учителька. Отже, дослідження показало, як свищик можна виготовити з тіста або глини. Але також відомо, що свищики виготовляють із дерева. Наступний дослід допоможе встановити в який спосіб це можна зробити, але для цього , як вам уже відомо, потрібно зробити кресленик та використати технологічний паспорт. Зосереджено опрацьовуємо документ і починаємо роботу.

№ з\п	Послідовність операцій	Технологічні умови виконання	Графічне зображення
1.	Підготовка гілочки з дерева (бажано липа). Товщина гілочки – 10-12 мм з рівною корою, довжина гілочки 10 см	1.1. З однієї сторони гілочки зробити круговий надріз кори, відступаючи від краю 5 мм і зняти кору
1.		1.2. З протилежної сторони зробити косий зріз на гілочці, з протилежного боку робимо косий надріз, заглиблений на чверть товщини заготівки. Поряд з ним прямий надріз
2.	Обстукування заготівки кори по всій довжині протилежним кінцем ножа	2.1. Знімаємо кору деревини «панчохою». Цілою та неушкодженою
3.	Відступивши від надрізу деревини 3 см робимо прямий надріз і вирізаємо заглиблення до половини деревини	3.1. Зі сторони загостреного краю, зрізаємо невеликий шматок деревини, для проходження повітря
4.	Збираємо разом кору і деревину	4.1. Виріб готовий до використання

Учитель/учителька. Дослідження показало, що свищик досить просто виготовити і з дерева.

$C:\Users\Tom\Documents\Фото гендерного уроку\IMG_3884.JPG$

Та згадаємо, що основним показником свищика є звук. Тому наступна стежка веде до неймовірного дива – звукоутворення. Звідки ж береться звук, де він ховається і за яких умов з’являється знову? Наступний дослід покаже причини виникнення звуку.

Дослідники/дослідниці. Беремо учнівську лінійку, кладемо її на край парти, торкаємо рукою і бачимо, що лінійка коливається. Таким шляхом відбувається і коливання повітря.

$C:\Users\Tom\Documents\Стем-фото\IMG_20211028_115406.jpg$

№ з\п	Дія	Результат
1.	Причиною виникнення звуку є коливання. Коливається не тільки тверде тіло, а потік повітря як, наприклад, у свищиках
2.	Під час проходження повітря через щілину зустрічає край резонаторної камери, яка відіграє роль клину. Повітря ділиться на два потоки
3.	У камері потік повітря закручується і виходить на зовні
4.	Виходячи на зовні, перший потік повітря стикається з другим потоком і відхиляє його
5.	Таке відхилення продовжується поки не закінчіться другий потік
6.	Верхній потік повертається на місце і знову ділиться краєм у камері на два потоки і процес повторюється
7.	Таким чином верхній потік створює коливальний рух і це призводить до появи звуку. Висота звуку залежить від швидкості потоку та розміру камери. Якщо камеру зробити у вигляді трубки, то повітря в ній стискається, що призводить до того, що зайве повітря відштовхується назад і знову відхиляє верхній потік. Продовжується це відхилення доки не закінчиться запас повітря в трубці, який виник із за другого потоку. Край трубки може бути як закритий так і відкритий. Закритий край дає змогу отримати один вид звуку ( свищик ), відкритий дає змогу отримувати різні звуки духових інструментів

Учитель/учителька. Кресленик свищика

Отже, було встановлено, що для руху повітря потрібна камера. У Валках використовують два способи виготовлення повітряної камери в тулубі свищика. У першому випадку – камера пряма та довга – дає глухий звук: чим більша камера, тим нижчий звук, це ви перевірили за допомогою свищика «черепашка». У другому випадку, камера нагадує форму вареника – ширша в середини і вужча на кінцях, вона дає мелодійний звук і слугує основою для три опорних свищиків, наприклад, півника. Отже, чим камера свищика менша, тим він голосніший і дзвінкіший.

Дослідники/дослідниці. Було встановлено, що кожен свищик має отвори, саме для вдування повітря, що сприяє появі звуку. Ця властивість є вирішальною при визначені іграшок-свищиків.

Кожен з вас також помітив, що звук свищика має висоту і гучність звучання. Наступне дослідження висвітлить це твердження. Допоможе провести це дослідження веб-застосунок Шумомер.

$C:\Users\Tom\Documents\Стем-фото\IMG_20211028_115704.jpg$

Гончар/гончарка. Іграшки-свищики, як і загалом іграшки з глини, з давніх-давен виготовлялися всюди, де були гончарі. Іграшка-свищик — невіддільний елемент у роботі кожного гончаря. У давні часи у свищиках була лише утилітарна, не декоративна потреба.

Як виготовити свищик

Для роботи потрібна вода і глина. Коли вчу дітей робити свищики, то кажу, що головний інструмент — руки та знання.

Принцип дуже простий: ми виліплюємо коло як на вареник, потім обіймаємо ним пальчик, щоб у середині замість начинки залишилася порожниста камера, заліплюємо — виходить вареник. Далі замазуємо з усіх сторін. Потім можна сформувати форму вареника, півника — як хочеться.

Головне, щоб у нас був мундштук, в який ми будемо дути. Його робимо за допомогою палички, яку ми називаємо «стека»: ми робимо прокол до порожнистої камери, далі робимо ще один отвір, який виходить назовні.

Іграшка готова. Коли вона висохне при невисокій температурі, ми її зможемо обпалити у муфельній печі. Якщо зробити ще один отвір, іграшка буде з пересвистом.

Голос свищика

Мелодії можуть бути різні. Звук залежить від багатьох чинників — розміру камери, довжини мундштука, але найголовніше — від гладкості всередині камери. Після опалу іграшка стає більш гучною, звук стає чистіший.

Глиняні свищики (свистунці, свистила, свистілки, окарини) – найбільш поширені традиційні народні іграшки і, водночас, популярний музичний інструмент на Україні. Здавна вони мали оберегове значення: вважалося, що свистіння захищало від сил темряви та відганяло від дітей злих духів. Улюбленими іграшками здебільшого були свищики-тварини, що оточували дітей: коники, баранчики, котики, собачки, гусочки, півники, кози, голуби, воли, свині, олені, риби, черепахи, павички тощо. Вони мають найпростішу архаїчну форму, з відсутністю зайвої деталізації, з підкресленням об’ємності та схематичності фігури тулуба і голови, примітивно орнаментовані.

Ліпити свистунці необхідно із суцільного шматка глини, що за формою нагадує невеликий млинець. Цей млинець складають навпіл і зліплюють так, що всередині лишаєтеся порожнина. Далі витягують або приліплюють шию, голову, ноги, хвіст тваринці, з маленьких шматочків глини формують очі, вуха, ніс або дзьобик. Хвостик переходить у мундштук – свисток. Глину на мундштуці здавлюють, а по боках тулуба роблять дві дірочки для кращого свистіння. Від глибини та обсягу порожнини всередині свистунця залежить його голос — високий, низький, густий, тоненький.

Чим свищик менший, тим свист голосніший і дзвінкіший. Інструментом для проколювання отворів є дерев’яна паличка – стека. Сформовані свистунці виставляють на рівні дощечки і сушать у сухих приміщеннях без протягів 2-3 доби. Досушують їх на печі, доки не посвітліють, і тільки тоді випалюють декілька годин у горнах або муфельних печах. Перед випалюванням свищик необхідно продмухати, щоб очистити від пилу і перевірити якість звуку. Після випалювання іграшку можна розмалювати. В давнину використовували ангоби або поливи, а нині – синьку, зеленку, анілінові фарбники, які розводять у яєчному білку або молоці з додаванням борошна, акрилові фарби.

Кожна іграшка, зроблена з чистими думками, щиросердно і з любов’ю – справжній оберіг і унікальний пластичний витвір уяви і фантазії.

Учитель/учителька. Свищики у якості розваги сприймаються не так давно, у часи язичництва глиняна іграшка була чаклунським предметом, здатним викликати бурю і дощ, відганяти диявольську силу.

Та з розвитком прогресу і втратою ритуального сенсу, свищики стали застосовуватися як музичні інструменти і народні іграшки. Проте, як розповідає етнографиня О. Кісь у дослідженні «Жінка в традиційній українській культурі» зазначає, кожен свищик несе у собі певну символіку, а отже і магічний вплив, захист через форму, орнамент, колір, звук та їхнє поєднання.

Тому цікаво дослідити фонетичні та словотвірні варіанти та відшукати етимологічні відповідники слова свищик. У цьому нам допоможе веб-застосунок Wordart, за допомогою якого організуємо знайдені слова-відповідники у обраних зображеннях застосунку.

До опрацювання обираємо фонетичні, словотвірні та етимологічні словники та за допомогою мережі ІНТЕРНЕТ. Знайдені відповідники уводимо до застосунку і отримуємо результат.

$C:\Users\Tom\Downloads\Word Art 1.png$ $D:\стемпапка\Word Art 3 (2).png$

$D:\стемпапка\Word Art 2.png$

Учитель/учителька. Шановне учнівство, я певна, що під час досліджень ви розширили та вдосконалили знання про народну іграшку-свищик, навчилися основним традиційним прийомам виготовлення свищиків з різних природніх матеріалів та традиційним способам їх оздоблення. Отримані знання ви можете застосовувати під час самостійного виконання.

Практичне музикування.

Дослідники/дослідниці. Дослідження показали як з’являється звук, чому він має різну висоту, гучність, як виготовити свищик, щоб звуки мали різні характеристики. Отримані результати досліджень є дороговказом до подальшого опрацювання здобутків українського народного мистецтва, дають можливість звернути увагу на імпровізаційний стиль роботи українських майстринь/майстрів.

Слухання. Твори українських композиторів .

Вокально-хорова робота.

Виконання пісні « Іграшка чудова» О. Олейнікової

Учитель/учителька. Аналіз проведених досліджень підтверджує результативність та прояв творчості як під час проведення дослідів, так під час виготовлення свищиків, у процесі опанування здобутків української народної іграшки-свищика, а також використання мережі ІНТЕРНЕТ та веб-застосунків Paint 3D, Paint, Шумомер, YouTube, PowerPoint, Barcode Studio – для кодування, Microsoft Office Word 10, Adobe Photoshop, Wordart та ще багато цікавого.

Рефлексія. Підводячи підсумки знайдіть, будь ласка, відповіді на такі запитання .

• 1. Коли я бачу народну іграшку-свищик, мене переповнює...

• 2. Коли мені пропонують погратися народною іграшкою - свищик, я відчуваю...

• 3. Коли я виготовляю народну іграшку-свищик, я відчуваю...

• 4. Якщо я побачу в магазині народну іграшку- свищик, я думаю про...

• 5. Я радію, якщо народна іграшка-свищик ...

• 6. Мені сумно, коли я бачу, що з народною іграшкою-свищик ...

Завершується час дослідів, але не завершується час творчого прагнення та думки.

Домашнім завданням для вас буде створити та втілити в дію уданий музичний інструмент, матеріал оберіть самостійно.

Завершуємо урок висловами про науку видатних особистостей:

«Іграшка (свищик) – духовний образ ідеального світу, це архетип уявлень про добро».

(Оксана Донченко);

«Виготовлення іграшки ( свищик) за аналогами етнічної – задоволення від створення прекрасного».

(Софія Русова);

«Гра з іграшкою (свищик) – це не просто забава, у ній мудрість народу».

( Абраменкова Віра);
«Іграшка (свищик) – це не забава, а культурне знаряддя, що осягає закони вічних істин»

(Марія Осоріна).

Бажаю вам творчої наснаги та втілення задум у навчання.

До нових зустрічей.

Список літератури

Васютинський, В.О. Про деякі закономірності формування статево-рольових особливостей хлопчиків і дівчаток у сім’ї. Психологія. 1990. Вип. 34. С.73–80.
Говорун, Т.В. Стать та сексуальність: психологічний ракурс: навч. посіб. Тернопіль: Богдан, 1999. 384 с.
Говорун Т. Засвоєння ґендерних ролей дітьми в контексті зарубіжних психологічних шкіл: монографія. Тернопіль: ТзОВ «Видавництво Астон», 2009. С. 5–19.
Городнова, Н.М. Статево-рольові стереотипи на сторінках шкільних підручників гуманітарного циклу. Психологія. 2004. № 21–22 (117–118). С.114–128.
Кікінежді О. Соціально-педагогічні чинники становлення ґендерної ідентичності дітей молодшого шкільного віку. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Серія: Психологічні науки. 2016. № 1. С.86-92.
Голубєва М., Ковальчук О. Гендерна культура та гендерна чутливість.