Секрети українського свищика - минуле у сучасному

Тема уроку: Секрети українського свищика - минуле у сучасному

5 клас

       Мета проєкту:

      здійснити аналіз будови української народної іграшки свищик ;

      обґрунтувати та експериментально довести особливості використання української народної іграшки – свищика  як засобу звукоутворення; закріпити уявлення учнів про поняття «звук», «звукова хвиля»;

     сформувати уявлення про характер звуку - гучність, висоту; підвести до розуміння причин виникнення звуку - поширення звукових хвиль; виявити причини посилення і послаблення звуку;

     дослідити ефективність використання інформаційних технологій та визначити особливості мультимедійних засобів у формуванні просторових уявлень дітей початкової школи;

      сприяти розвитку аналітичного мислення учнів, вмінню досліджувати навколишній світ, робити логічні висновки.

ІКТ: Paint 3D, Paint, Шумомер, YouTube, PowerPoint, Barcode Studio – для кодування, Microsoft Office Word 10, Adobe Photoshop, Wordart

         Обладнання: ніж, дощечка для роботи з тістом (глина, дерево), стеко, дриль, лінійка, олівець, циркуль, музичні інструменти (струнні – смичкові (щипкові), духові, свищики з дерева та глини, духова шафа, мультимедійна дошка, ноутбук, мережа ІНТЕРНЕТ.

Хід роботи

                        Організаційний момент.

       Учитель/учителька.

       Добрий день, шановне учнівство. Сьогодні ми продовжуємо мандри проєкту «До народних джерел». Наступна стежка привела нас української народної іграшки – свищик. З’ясувати особливості та будову цієї забавки допоможе група дослідників/дослідниць та науковців/науковиць, які підготували багато інформації. Під час подорожі, я сподіваюсь, буде встановлено та розкрито багато нового та цікавого, що стосується простої і такої невибагливої дитячої іграшки - свищик. Запрошуємо до слова науковців/науковиць.

    Митець/мисткиня.   Одна з дуже давніх легенд твердить, що Господь узяв глину і почав ліпити Людину за образом і подобою своєю. І достатньо було Господу одного лише подиху на свій витвір, щоб він ожив. Всевишній вдихнув життя в Людину, подарувавши їй душу і вселивши в неї дух. Беззаперечним фактом нашого сьогодення залишається те, що тільки в руках Людини Божої, справжнього майстра – гончаря – можуть оживати його вироби і тішити око своїм вишуканим, витонченим мистецтвом, завершеністю в розумінні цілісності образу, гармонійністю та духовністю. Тільки Людина, наділена даром Божим, здатна на створення дива, подібного до Господнього – вдихнути життя у свої творіння – вироби.

    Науковець/науковиця.

      Гончарство – це виготовлення керамічних виробів з гончарної глини, а саме: іграшок (свистульок). Давнє ремесло багатьох народів світу, належить до традиційних українських ремесел, видів господарської діяльності та мистецької культури українців.

     Ремесло гончаря – не з простих, але важка робота змінилася, розвинулося ремесло гончарів, яке удосконалювалося від століття до століття, ставши справжнім мистецтвом.

Будь-який гончарний виріб – це поєднання  стихій: землі, води, повітря й вогню, адже глина береться з землі, поєднується з водою, готові вироби висушуються та обпалюються.

Гончарство – це справа, яка потребує великих затрат фізичних сил, тому з давна вважається професією сильної половини людства.

-         Свищик має дуже давнє походження, ще за часів розвитку Трипільської культури виготовляли фігурки тварин, що згодом трансформувалися в іграшки-свищики, їх виготовляли з дерева, глини та інших матеріалів.

-         Свищики надзвичайно цікава та популярна іграшка сьогодення. Прототипом свищика, як зазначає дослідниця Людмила Герус у монографії «Українська народна іграшка»,  був великий горіх з проїденим у ньому черв’яком отвором, коли у нього вдували повітря, з’являвся свист. Горіх з двома отворами відтворював два різні тони.

 Учитель/учителька.

      У подальшому розвиток свищика пішов двома напрямами: - перший, як духовий музичний інструмент розповсюджений в багатьох країнах світу – окарина ( в перекладі з італійської - гусенятко). Другий – дитяча забавка, яка виготовляється у вигляді різних звірів, птахів, хатинок, рибок тощо. На думку дослідниці української іграшки  Л. Данішевської, свищики – найбільш поширена іграшка в Україні.

      Мандрівники/мандрівниці.   Свідком давніх часів є Валківський свищик у Харківській області, який за століття набув тих рис, що роблять його особливим. Перше – форма, свищик виготовляють на трьох опорних точках у вигляді півника, друге - матеріал глина, яка після обпалення набуває помаранчевого кольору, третє – мінімалізм в оздобленні.

      Запрошую дослідників/дослідниць, до міні-майстерні, провести дослідження як можна виготовити свищик з солоного тіста і глини. Тож уперед до нового відкриття. Правильно провести усі технологічні процеси допоможе технологічний паспорт, який знаходиться на ваших робочих місцях. Під час роботи не забуваємо про правила безпечної праці.

           Учитель/учителька. Отже, дослідження показало, як свищик можна виготовити з тіста або глини. Але також відомо, що свищики виготовляють із дерева. Наступний дослід допоможе встановити в який спосіб це можна зробити, але для цього , як вам уже відомо, потрібно зробити кресленик та використати технологічний паспорт. Зосереджено опрацьовуємо документ і починаємо роботу.

        Учитель/учителька. Дослідження показало, що свищик досить просто виготовити  і з дерева.

         Та згадаємо, що основним показником свищика є звук. Тому наступна стежка веде до неймовірного дива – звукоутворення. Звідки ж береться звук, де він ховається і за яких умов з’являється знову? Наступний дослід покаже причини виникнення звуку.

         Дослідники/дослідниці. Беремо учнівську лінійку, кладемо її на край парти, торкаємо рукою і бачимо, що лінійка коливається. Таким шляхом відбувається і коливання повітря.

                         Учитель/учителька. Кресленик свищика

        Отже, було встановлено, що для руху повітря потрібна камера. У Валках використовують два способи виготовлення повітряної камери в тулубі свищика. У першому випадку – камера пряма та довга – дає глухий звук: чим більша камера, тим нижчий звук, це ви перевірили за допомогою свищика «черепашка». У другому випадку, камера нагадує форму вареника – ширша в середини і вужча на кінцях, вона дає мелодійний звук і слугує основою для три опорних свищиків, наприклад, півника. Отже, чим камера свищика менша, тим він голосніший і дзвінкіший.

          Дослідники/дослідниці.  Було встановлено, що кожен свищик має отвори, саме для вдування повітря, що сприяє появі звуку. Ця властивість є вирішальною при визначені іграшок-свищиків.

         Кожен з вас також помітив, що звук свищика має висоту і гучність звучання. Наступне дослідження висвітлить це твердження. Допоможе провести це дослідження веб-застосунок Шумомер.

     Гончар/гончарка. Іграшки-свищики, як і загалом іграшки з глини, з давніх-давен виготовлялися всюди, де були гончарі. Іграшка-свищик — невіддільний елемент у роботі кожного гончаря. У давні часи у свищиках була лише утилітарна, не декоративна потреба.

Як виготовити свищик

Для роботи потрібна вода і глина. Коли вчу дітей робити свищики, то кажу, що головний інструмент — руки та знання.

Принцип дуже простий: ми виліплюємо коло як на вареник, потім обіймаємо ним пальчик, щоб у середині замість начинки залишилася порожниста камера, заліплюємо — виходить вареник. Далі замазуємо з усіх сторін. Потім можна сформувати форму вареника, півника — як хочеться.

      Головне, щоб у нас був мундштук, в який ми будемо дути. Його робимо за допомогою палички, яку ми називаємо «стека»: ми робимо прокол до порожнистої камери, далі робимо ще один отвір, який виходить назовні.

Іграшка готова. Коли вона висохне при невисокій температурі, ми її зможемо обпалити у муфельній печі. Якщо зробити ще один отвір, іграшка буде з пересвистом.

      Голос свищика

Мелодії можуть бути різні. Звук залежить від багатьох чинників — розміру камери, довжини мундштука, але найголовніше — від гладкості всередині камери. Після опалу іграшка стає більш гучною, звук стає чистіший.

Глиняні свищики (свистунці, свистила, свистілки, окарини) – найбільш поширені традиційні народні іграшки і, водночас, популярний музичний інструмент на Україні. Здавна вони мали оберегове значення: вважалося, що свистіння захищало від сил темряви та відганяло від дітей злих духів. Улюбленими іграшками здебільшого були  свищики-тварини, що оточували дітей: коники, баранчики, котики, собачки, гусочки, півники, кози, голуби, воли, свині, олені, риби, черепахи, павички тощо. Вони мають найпростішу архаїчну форму, з відсутністю зайвої деталізації, з підкресленням об’ємності та схематичності фігури тулуба і голови, примітивно орнаментовані.

Ліпити свистунці необхідно із суцільного шматка глини, що за формою нагадує невеликий млинець. Цей млинець складають навпіл і зліплюють так, що всередині лишаєтеся порожнина. Далі витягують або приліплюють шию, голову, ноги, хвіст тваринці, з маленьких шматочків глини формують очі, вуха, ніс або дзьобик. Хвостик переходить у мундштук – свисток. Глину на мундштуці здавлюють, а по боках тулуба роблять дві дірочки для кращого свистіння. Від глибини та обсягу порожнини всередині свистунця залежить його голос — високий, низький, густий, тоненький.

 Чим свищик менший, тим свист голосніший і дзвінкіший. Інструментом для проколювання отворів є дерев’яна паличка – стека. Сформовані свистунці виставляють на рівні дощечки і сушать у сухих приміщеннях без протягів 2-3 доби. Досушують їх на печі, доки не посвітліють, і тільки тоді випалюють декілька годин у горнах або муфельних печах. Перед випалюванням свищик необхідно продмухати, щоб очистити від пилу і перевірити якість звуку. Після випалювання іграшку можна розмалювати. В давнину використовували ангоби або поливи, а нині – синьку, зеленку, анілінові фарбники, які розводять у яєчному білку або молоці з додаванням борошна, акрилові фарби.

Кожна іграшка, зроблена з чистими думками, щиросердно і з любов’ю – справжній оберіг і унікальний пластичний витвір уяви і фантазії.

Учитель/учителька. Свищики у якості розваги сприймаються не так давно, у часи язичництва глиняна іграшка була чаклунським предметом, здатним викликати бурю і дощ, відганяти диявольську силу.

      Та з розвитком прогресу і втратою ритуального сенсу, свищики стали застосовуватися як музичні інструменти і народні іграшки. Проте, як розповідає етнографиня О. Кісь у дослідженні «Жінка в традиційній українській культурі» зазначає, кожен свищик несе у собі певну символіку, а отже і магічний вплив, захист через форму, орнамент, колір, звук та їхнє поєднання.

         Тому цікаво дослідити фонетичні та словотвірні варіанти та відшукати етимологічні відповідники слова свищик. У цьому нам допоможе веб-застосунок Wordart, за допомогою якого організуємо знайдені слова-відповідники у обраних зображеннях застосунку.

До опрацювання обираємо фонетичні, словотвірні та етимологічні словники та за допомогою мережі ІНТЕРНЕТ.  Знайдені відповідники уводимо до застосунку і отримуємо результат.

           Учитель/учителька. Шановне учнівство,  я певна, що під час досліджень ви розширили та вдосконалили знання про народну іграшку-свищик, навчилися основним традиційним прийомам виготовлення свищиків з різних природніх матеріалів та традиційним способам їх оздоблення. Отримані знання ви можете застосовувати під час самостійного виконання.

Практичне музикування.

            Дослідники/дослідниці. Дослідження показали як з’являється звук, чому він має різну висоту, гучність, як виготовити свищик, щоб звуки мали різні характеристики. Отримані результати досліджень є дороговказом до подальшого опрацювання здобутків українського народного мистецтва, дають можливість звернути увагу на імпровізаційний стиль роботи українських майстринь/майстрів.

Слухання. Твори українських композиторів .

Вокально-хорова робота.

 Виконання пісні « Іграшка чудова» О. Олейнікової

            Учитель/учителька. Аналіз проведених досліджень підтверджує результативність та прояв творчості як під час проведення дослідів, так під час виготовлення свищиків, у процесі опанування здобутків української народної іграшки-свищика, а також використання мережі ІНТЕРНЕТ та веб-застосунків Paint 3D, Paint, Шумомер, YouTube, PowerPoint, Barcode Studio – для кодування, Microsoft Office Word 10, Adobe Photoshop, Wordart та ще багато цікавого.

Рефлексія.   Підводячи підсумки знайдіть, будь ласка,  відповіді на такі запитання .

•         1. Коли я бачу народну іграшку-свищик, мене переповнює...

•         2. Коли мені пропонують погратися народною іграшкою - свищик, я відчуваю...

•         3. Коли я виготовляю народну іграшку-свищик, я відчуваю...

•         4. Якщо я побачу в магазині народну іграшку- свищик, я думаю про...

•         5. Я радію, якщо народна іграшка-свищик ...

•         6. Мені сумно, коли я бачу, що з народною іграшкою-свищик ...

      Завершується час дослідів, але не завершується час творчого прагнення та думки.

Домашнім завданням для вас буде створити та втілити в дію уданий музичний інструмент, матеріал оберіть самостійно.

 Завершуємо урок висловами про науку видатних особистостей:

            «Іграшка (свищик) – духовний образ ідеального світу, це архетип уявлень про добро».

                                                                                                      (Оксана Донченко);

           «Виготовлення іграшки ( свищик) за аналогами етнічної – задоволення від створення прекрасного».

                                                                                                     (Софія Русова);

          «Гра з іграшкою (свищик) – це не просто забава,  у ній мудрість народу».

                                                                                                     ( Абраменкова Віра);
         «Іграшка (свищик) – це не забава, а культурне знаряддя, що осягає закони вічних істин» 

                                                                                                      (Марія Осоріна).

Бажаю вам творчої наснаги та втілення задум у навчання.

До нових зустрічей.

Список літератури

1. Васютинський, В.О. Про деякі закономірності формування статево-рольових особливостей хлопчиків і дівчаток у сім’ї. Психологія. 1990. Вип. 34. С.73–80.
2. Говорун, Т.В. Стать та сексуальність: психологічний ракурс: навч. посіб. Тернопіль: Богдан, 1999. 384 с.
3. Говорун Т. Засвоєння ґендерних ролей дітьми в контексті зарубіжних психологічних шкіл: монографія. Тернопіль: ТзОВ «Видавництво Астон», 2009. С. 5–19.
4. Городнова, Н.М. Статево-рольові стереотипи на сторінках шкільних підручників гуманітарного циклу. Психологія. 2004. № 21–22 (117–118). С.114–128.
5. Кікінежді О. Соціально-педагогічні чинники становлення ґендерної ідентичності дітей молодшого шкільного віку.  Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Серія: Психологічні науки. 2016. № 1. С.86-92.
6. Голубєва М., Ковальчук О. Гендерна культура та гендерна чутливість.