Семінар-практикум для педагогів та батьків «Перша психологічна допомога учасникам освітнього процесу»

Про матеріал

Формувати в педагогів і батьків навички подолання кризових станів, навчати надавати першу психологічну допомогу собі та іншим людям, розвивати навички саморегуляції та самомотивації для профілактики стресових станів і стабілізації психіки.

Перегляд файлу

Семінар-практикум для педагогів та батьків

«Перша психологічна допомога учасникам освітнього процесу»

Мета: формувати в учасників освітнього процесу навички подолання кризових станів, навчати надавати першу психологічну допомогу собі та іншим людям, розвивати навички саморегуляції та самомотивації для профілактики стресових станів і стабілізації психіки.

Завдання:

► навчитися вчасно визначати ознаки реакцій на травматичну подію;

► знати, як надавати собі базову психологічну допомогу в умовах сьогодення;

► засвоїти прості техніки надання першої психологічної допомоги.

Час проведення: 1,5 год.

Хід проведення

Вступ (1 хвилина)

Перша психологічна допомога - це комплексний підхід до надання допомоги тим, хто цього потребує. Вона передбачає турботу про людину, яка опинилася у скрутному становищі, уважне ставлення до її реакцій та почуттів, вміння вислухати та за необхідності надати практичну допомогу. Це також супровід, який допомагає людині відчути, що є хтось, хто може її підтримати.

Знання базової психологічної допомоги важливо знати всім учасникам освітнього процесу, щоб впоратися з реакціями організму та попередити можливі наслідки. Важливо вміти зберігати психічне здоров’я. Якщо людина спроможна надати підтримку собі, вона зможе підтримати інших.

Знання, які ви сьогодні отримаєте, будуть корисні, щоб упоратися зі стресом власноруч, допомогти своїм близьким пережити ці непрості часи, дати раду неконтрольованим емоціям та допомогти психіці на шляху до зцілення під час воєнного стану.

Тому моє завдання - навчити вас вчасно визначати ознаки можливих реакцій на травматичні події, ознайомити з простими техніками надання першої психологічної допомоги, розібрати можливі ситуації, надати рекомендації та запропонувати комплекс вправ для саморегуляції.

Міні-лекція (1 хвилина)

Психолог. Під час воєнних дій психіка людини перебуває у постійному напруженні. Реакціями на стресові та травматичні події можуть бути страх, ступор, плач, агресія, почуття провини, апатія та інші. З такими почуттями багато українців просинаються у своїх домівках, підвалах, тимчасових притулках. Навіть, знаходячись в умовній безпеці, через стрічку новин люди кожен день стають очевидцями страшних подій, тож знання першої допрофесійної психологічної допомоги - просто необхідність.

Отже, почнемо наш семінар - практикум зі знайомства.

Вправа-знайомство «Коло підтримки» (13 хвилин)

Учасники вітаються один з одним, називають своє ім’я, промовляючи: «Привіт, мене звати…, сьогодні я можу підтримати учасників (усмішкою, компліментом, емоційно, обіймами, тактильно, уявним подарунком).

Емоційне налаштування. Вправа «Криголам» (5 хвилин)

Психолог. Щоб встановити взаємний контакт, пропоную вам обрати вислів і продовжити речення.

Я довіряю людям, які…

Найбільша радість для мене - це ….

Моя сильна сторона в будь-якій діяльності - це …

Я відчуваю себе впевнено, якщо…

Я ціную в людях…

Вправа «Ажурна пилка» (15 хвилин)

Учасники об'єднуються у три групи і за таблицею аналізують усі можливі реакції на травматичні події, їх ознаки та способи допомоги. Після опрацювання кожній групі будуть надані ситуації, які вони повинні вирішити, використовуючи щойно набуті знання.

Можливі реакції на травматичні події	Ознаки	Способи допомоги, як діяти?
Страх	Емоційний прояв. Напруга м'язів обличчя; сильне серце-биття; прискорений поверхне-вий подих; знижений конт-роль власної поведінки. Заціпеніння або, навпаки, підвищена активність, агре-сивна поведінку. Людина не контролює себе, не усвідом-лює, що вона робить і що відбувається навколо.	Покладіть руку людини собі на зап'ястя, щоб вона відчула ваш спокійний пульс. Це буде для неї сигналом: «Я зараз поряд, ти не одна». Вправа дихання по квадрату, вправи на заземлення (знайти 5 речей одного кольору, почути 5 звуків, тактильні дії, задіяти нюхові рецептори тощо).
Ступор	Повне нервове виснаження, відсутність сил для контакту з оточуючим світом, байду-жість. Різке зниження або від-сутність довільних рухів і мо-ви, відсутність реакції на зов-нішні подразники (шум, світ-ло, дотики), «заціпеніння» у певній позі, стан нерухомості.	Повертати людині відчуття її власного тіла (наприклад, беру в долоні її руки, прошу зігнути пальці, тримаю за плече або стискаю лікті).
Плач	Вираження емоцій, які пере-повнюють людину. Людина вже плаче або готова розри-датися, тремтять губи. Спостерігається відчуття пригніченості. На відміну від істерики немає порушення у поведінці.	Дайте цій реакції відбутися. Не задавайте питань, не давайте порад. Пам’ятайте, ваше завдання - вислухати, бути просто поруч.
Істерика	Свідомість (адекватність сприйняття дійсності) зберігається, хоча увага постраждалого прикута до його потреб, відчуттів, переживань, до власного «Я». Надмірне неконтрольоване збудження, зберігається свідомість, безліч рухів, мова емоційно насичена, швидка, ридання, крик.	Спробувати переключити увагу, наприклад, на пляшку холодної води або гарячий чай чи щось інше, що має температуру, відмінну від температури тіла. Запропонувати вмитися холодною водою. Пізніше, коли людина трохи заспокоїлася, можна зробити кілька дихальних вправ.
Паніка	Переживання інтенсивної тривоги, що не прив’язана до певного об’єкту. Неочікуване виникле сильне серцебиття. Біль у грудях (ніби болить серце). Відчуття задухи, кома в горлі. Головокружіння, тремор, озноб. Відчуття нереальності того, що відбувається.	Допоможіть постраждалому переключити свою увагу з тілесних відчуттів на сприйняття оточуючого світу - запропонуйте йому описати те, що він бачить навколо. Допоможіть постраждалому взяти під контроль його дихан-ня. Керуйте: «Вдих-видих». Можна дати паперовий пакет для того, щоб, дихаючи в нього, він візуально міг контролювати процес дихання.
Агресія	Роздратування, невдоволен-ня, гнів, які особа нездатна стримувати. Агресія, не при-в’язана до конкретного пред-мету; може бути перенесена на будь-кого чи будь-що. Нанесення оточуючим ударів руками, ногами, використан-ня будь-яких предметів для підвищення «руйнівної сили», неконтрольоване прагнення знищити вщент, нездатність зупинитися. Словесні образи, прискіпли-вість, лайка, пошук приводу, щоб виплеснути лють.	Дайте людині можливість «випустити пар» (наприклад, фізичні вправи на зняття напруги). Доручіть роботу, пов'язану з високим фізичним навантаженням. Демонструйте доброзичливість, навіть якщо ви не згодні, не обвинувачуйте, не висловлюйтеся з приводу незрозумілих дій. Також можна запропонувати зняти агресію вербальним способом, виговоритися.
Нервове тремтіння	Реакція організму на зовнішній подразник, неконтрольоване нервове тремтіння всього тіла (людина не може за власним бажанням припинити цю реакцію). Виникає сильне тремтіння всього тіла або окремих частин (людина не може утримати в руках дрібні предмети, запалити сірник тощо). Реакція триває довго (декілька годин), потім настає втома, виснаження.	Запропонуйте вправи для напруження та розслаблення м'язів. Наприклад, прошу уяви-ти, що в кожній руці є половин-ка лимона, з якої потрібно зро-бити лимонад, вичавити сік, щосили напруживши м’язи рук. Утримувати напруження одну - дві хвилини, потім розслабити руки. Після завершення реакції потрібно постраждалому дати відпочити, вкласти його спати. Якщо є м’язові болі, то промасажувати м’язи.
Злість	Почуття роздратування, гні-ву, досади, розлюченості. Об-личчя людини приймає харак-терний вираз, який служить для оточуючих попереджу-вальним знаком.	Дати можливість «випустити пару», допомогти усвідомити свої почуття, проговоривши про це.
Апатія	Апатія - це зниження емо-ційної, поведінкової та інте-лектуальної активності люди-ни. Байдуже ставлення до навколишнього, млявість, загальмованість, мова повіль-на, з великими паузами.	Постійно спілкуватися з людиною, втягуючи її в будь-яку спільну діяльність.
Стрес	Стрес – це неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильну дію чи под-разник ззовні, яка перевищує норму, а також відповідна реакція нервової системи.	Дихальні техніки, вправи на заземлення, релаксаційні вправи: дихання по квадрату, методика «Контрольоване дихання», методика «Метлик», техніка «Квітка».

Обговорення вправи.

Вправа «Дилеми-рішення» (15 хвилин)

Учасники заходу об’єднуються в три групи. Кожна група отримує свою ситуацію та протягом 5 хвилин ухвалює питання щодо її вирішення (кейси для групової роботи).

Ситуація 1. Близько 12 години дня родина з чотирьох осіб сіла обідати, через дві хвилини пролунала повітряна тривога. Дорослі й діти почати швидко збиратися в укриття, але один із членів родини почав плакати, швидко говорити. Відбувалися швидкі неконтрольовані перекладання речей. У валізі було все без розбору. Розкажіть, про яку реакцію йде мова.

Ситуація 2. Жінка, яка стояла в черзі на отримання гуманітарної допомоги почула звук, схожий на вибух. У неї почався неконтрольований тремор, з рук випадали речі: впав на землю телефон і пакет з речами. Ваші дії?

Ситуація 3. Під час проведення дистанційних уроків учителька помітила, як одна з учениць, яка завжди була активною, небайдужою до проблем класу, виконувала домашні завдання, а зараз все навпаки. Від знайомих дізналася про те, що її батьки розлучаються. Які ознаки травматичних подій ви побачили? Як повинна поводитися вчителька.

Обговорення вправи.

Вправа «Це робить нас сильнішими» (15 хвилин)

Учасники об’єднуються в пари (працюємо на платформі Zoom у сесійних залах). Перший учасник протягом двох хвилин розповідає партнеру про свою особисту травматичну подію. Другий, вислухавши, повинен проаналізувати ситуацію так, щоб знайти сильні сторони в поведінці партнера і докладно йому розповісти про них. Потім партнери міняються місцями.

Обговорення вправи.

Техніка «Квітка» (15 хвилин)

Мета: розвиток уяви та саморефлексії, вміння проникнути у свій внутрішній світ, пошук і створення ресурсів.

Психолог. Сядьте зручно. Спробуйте прислухатися до свого тіла і поступово розслабитися.

Уявіть собі яку-небудь квітку. Будь-яку квітку, яку ви колись бачили, чи квітку, яку малює вам ваша уява… Все, що ви собі уявите - добре.

Спробуйте торкнутися стебла квітки… . Яке воно на дотик? Якої товщини стебло? Наскільки воно пружне?

Торкніться листків… . Які вони на дотик? Спробуйте торкнутися верхньої і нижньої частини листка, щоб порівняти їх на дотик.

Яка чашечка у квітки? Торкніться її. Які на дотик пелюстки? Якого вони кольору? Спробуйте торкнутися кінчиком пальця середини квітки. Що ви відчуваєте?

Спробуйте зазирнути в середину квітки. Як виглядає ця серединка? Що там є? Як ви відчуваєте запах квітки?

А тепер простежте вниз по стеблу? Що знаходиться довкола квітки? Що її оточує? Зверніть увагу на те, які враження викликає у вас квітка. Які почуття? Що ви відчуваєте, дивлячись на неї? Чи є довкола ще якісь квіти, комахи, тварини? Що вам зараз хотілося б зробити з квіткою? Обійняти, зірвати, подути на неї… Зробіть це.

А тепер попрощайтеся з образом квітки. Запам’ятайте свої враження, відчуття, всі кольори, звуки, запахи. Коли будете готові попрощатися, глибоко вдихніть, наче хочете запам’ятати той прекрасний, свіжий, чистий аромат квітки, і протяжно видихніть, наче затушуєте свічки на торті. Насолодіться моментом декілька хвилин і повільно розплющуйте очі.

Обговорення. Чи важко було вам уявити квітку? Чи сподобалося виконувати завдання? Які емоції виникали?

Рефлексія. Кожен висловлюється про свої враження від семінару-практикуму (10 хвилин)

Учасники продовжують речення:

- Я отримала (в) досвід…

- Для себе я взяла (в)…

- Іду з відчуттям…

Список використаних джерел

Калошин В.Ф. Як долати стрес у педагогічній діяльності // Практична психологія та соціальна робота. – 2004.-№7. - с.58-67.
Качур О. Профілактика професійного вигорання у закладах освіти // газета "Психолог", №40 (424), жовтень, 2010. – с.3-7.
Корольчук М. С. Соціально-психологічне забезпечення діяльності у звичайних та екстремальних умовах / М.С.Корольчук, В.М.Крайнюк.– К.: «Ніка-Центр», 2006. – 580 с.
Кузьміна Т. Як допомогти вчителю зберегти своє здоров'я та подолати стрес // Психолог. - №29-30 (365-366) 2009.
Методичні рекомендації «Перша психологічна допомога. Алгоритм дій». Лист МОНУ 1/3872-22 від 04.04.2022.
Оніщенко Н. В. Екстрена психологічна допомога постраждалим в умовах надзвичайної ситуації: теоретичні та прикладні аспекти: монографія /

Н. В. Оніщенко. – Х.: Право, 2014. – 584 с.

Підготовка вчителів до розвитку життєстійкості/стресостійкості у дітей в освітніх навчальних закладах. Навчально методичний посібник — К.: Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ 2017. – 208 с.
Перша психологічна допомога: посібник для працівників на місцях. — Київ: Унів. вид-во ПУЛЬСАРИ, 2017. — 64 с.
Програма «швидка самодопомога» як інструмент у навчанні підлітків мистецтву самокерування. Газета «Психолог» №2, січень 2015, с. 16-23.
Токар М. Збереження психологічного здоров'я педагогів //Психолог. - №47 (287) 2007.
Тютюнник М. Профілактика професійного вигорання педагогів // газета "Психолог", №15-16 (616-616), серпень, 2017. – с.52-54.
Шеремет О. Вийдемо зі стресу разом. Соціально-психологічний тренінг//Психолог. - №23-24 (263-264) 2007.

Інтернет-ресурси:

1.https://soulbooks.com.ua/ua/p230589565-metaforicheskie-assotsiativnye-karty.html

2. https://www.youtube.com/watch?v=oq8spe-xgA4