Сенсорні системи рівноваги, руху, дотику, температури, болю.

Біологія 8 клас        Урок 52       Дата проведення уроку

Тема уроку. Сенсорні системи рівноваги, руху, дотику, температури, болю.

Мета. Ознайомити учнів із сенсорними системами рівноваги, руху, дотику, температури, болю; розкрити особливості функціонування цих систем та значення їх для організму. Розвивати уміння порівнювати функції даних систем органів та важливість їх для нормальної життєдіяльності. Виховувати необхідність ведення здорового способу життя та бережливе ставлення до свого здоров’я.

Матеріали та обладнання: малюнки, таблиці, слайди.

Основні поняття та терміни: вестибулярний апарат, пів колові канали, механорецептори, терморецептори, біль.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.

Повторення знання слухової сенсорної системи, особливо будови внутрішнього вуха. Звернути увагу на розташування у внутрішньому вусі вестибулярного апарату.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Провести досліди: 1. посадити учня на стілець, попросити його зігнути одну ногу в коліні, прихилити голову до плеча. Запитати: за допомогою чого ми відчуваємо, як розміщене наше тіло в просторі? Як ми відчуваємо свій організм? Хто є “очі та вуха” мозку усередині нас?

2. посадити учня на стілець, попросити заплющити очі. Циркулем торкнутися кінчика пальця. Що відчувається? А якщо натиснути сильніше, що ще відчувається?

Отже, сприйняття рівноваги тіла, температури, болю... і буде темою уроку.

ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу.

Сприйняття рівноваги. Вестибулярний апарат виконує найважливішу функцію – орієнтацію тіла в просторі. Анатомічно він пов’язаний з внутрішнім вухом і складається з :

а) круглого та овального мішечків;

б) переддвер’я;

в) трьох півколових каналів.

У порожнинах мішечків містяться опорні епітеліальні клітини, між якими занурені рецепторні вестибулярні волоскові клітини. Вони бувають циліндричної та кулястої форми. Волоски вестибулярних рецепторів занурені у драглисту мембрану, в якій знаходяться кристали кальциту – отоліти, тому вона називається отолітовою мембраною. У порожнинах півколових каналів і мішечків міститься рідина – ендолімфа. Рецептори мішечків реагують на зміну сили тяжіння. Волоскові клітини збуджуються, якщо зміщується отолітова мембрана. Коли ми перебуваємо у вертикальному положенні, мембрана тисне на волоскові клітини і вони згинаються. Згинання волосків приводить до виникнення нервових імпульсів, які передаються до нервових центрів головного мозку, де і формуються відчуття про вертикальне положення тіла у просторі. При зміні положення тіла отолітова мембрана розтягує волоски, що також сприяє виникненню нервових імпульсів, які сигналізують у мозок про зміну вертикального положення тіла.

Рухова сенсорна система. У м’язах, сухожиллях суглобів містяться рецептори, які сигналізують нервовій системі про ступінь напруження м’язових волокон, про положення суглобів і різних частин тіла в просторі, а також відносно інших частин тіла. За рахунок рухового аналізатора людина навіть за відсутності зору може виконувати складні висококоординовані рухи. Нервові імпульси від рецепторів м*язів і сухожилків надходять до ЦНС, підтримують її функціональну активність, сприяють її розвиткові.

Дотик, температура, біль. Ці рецептори містяться на шкірі, яка є величезним рецепторним полем.....

ІV. Осмислення об’єктів зв’язку і взаємозалежностей у матеріалі.

У зору є око, у слуху – вухо, у нюху – ніс, у смаку – язик. А за дотик відповідає вся поверхня тіла людини. Його орган – шкіра. Види рецепторів шкіри: механорецептори, терморецептори, больові. Людина може лишатися зору та слуху. Є хвороби, при яких зникає смак. Нежить – і до побачення нюх. Тільки одне з головних чуттів ніколи не кидає людину. Це – дотик. Дивне відчуття: Активний дотик руки людини – велике диво природи: на цукрових заводах Голландії густоту сиропу робітник визначає, стискуючи двома пальцями краплину цієї рідини, збирачі бавовни вміють на дотик визначити сорт бавовни, її стиглість, добре треновані руки лікаря – це для нього – друга пара очей, сліпі люди на дотик визначають колір предмета. Отже, чутливість шкіри рук дуже висока.

Вестибулярний апарат створює образ довжини шляху, поворотів, підйомів і спусків на ньому. Це – орган відчуття простору.

Як він працює? Витягніть руку з поверненою до обличчя долонею на 30 см. Погляд зафіксуйте на долоні і, одночасно на протязі півхвилини, хитайте головою з одного боку на інший зі швидкістю 2 хитання в сек. При нормальному функціонуванні апарату ви будете чітко розрізняти шкірні зморшки на долоні.

Орган рівноваги повідомляє про положення тіла. І це наближає його до внутрішніх органів чуття.

Дослідницький практикум

№4Дослідження температурної адаптації рецепторів шкіри.

V. Узагальнення і систематизація знань.

Дати відповіді на запитання.

1. Космонавтам, які опинилися в умовах невагомості, спочатку здається, що вони перевернулися донизу головою. Поясніть чому?

2. Як ви гадаєте, чому слова “вестибюль” і “вестибулярний апарат” мають спільний корінь?

3. Чому у китів півколові канали недорозвинені? (Їм не треба робити різких поворотів).

4. Глухонімому хлопчику зав’язали очі, провели його по кімнаті, потім зняли пов*язку і запропонували повторити це знову. Глухонімий виявився безпорадний. Чому?

5. Чому люди можуть страждати на морську хворобу на морі, а на літаку – ні? (Вибіркова чутливість до кутових і лінійних прискорень)

VІ. Підведення підсумків уроку. Д/з.