. Сенсорні системи смаку, нюху

Біологія 8 клас        Урок 51       Дата проведення уроку

Тема уроку. Сенсорні системи смаку, нюху

Мета. Продовжити знайомити учнів із сенсорними системами нюху та смаку; розкрити надзвичайне значення цих систем у життєдіяльності людини. Розвивати уміння порівнювати будову та функції смакової та нюхової сенсорних систем; розвивати пам’ять, увагу, уяву, логічне мислення. Виховувати бережливе ставлення до свого організму та оточуючих людей.

Обладнання та матеріали: таблиці зі схемами будови нюхової та смакової сенсорних систем презентація,комп’ютер .

Базові поняття й терміни: нюхова сенсорна система, нюх, пахучі речовини, запахи, гранична концентрація пахучої речовини, стереохімічна теорія запахів, смаковий аналізатор, стереохімічна гіпотеза сприйняття смаку, смаковий поріг.

 

Хід уроку

 

І. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.

 

Вибрати окремо ознаки зорового і слухового аналізаторів.

 

1. Складається з трьох частин: рецепторів, нерва і зони кори.

2. Рецептори знаходяться в органі чуття.

3. Рецептори – колбочки і палички.

4. Рецептори розташовані в кортієвому органі.

5. Сприймає фотони.

6. Сприймає коливання середовища.

7. Зона кори знаходиться у скроневій долі.

8. Зона кори знаходиться в потиличній долі.

9. Причина виникнення нервового імпульсу – біохімічні процеси.

10. Причина виникнення нервового імпульсу – біофізичні процеси.

11. У внутрішній частині органу є ендолімфа та перилімфа.

12. Має пороги чутливості.

13. Має ціліарне тіло.

14. Має скловидне тіло.

15. Має зв*язок з іншими аналізаторами.

 

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 

Проблемна ситуація.

- Кілька учнів стають біля дошки і вчитель роздає кожному якийсь предмет.

Його можна як-завгодно повертати, нюхати ..., тільки не дивитися.

Поставити перед учнями завдання:

- як ми відчуваємо запахи?

- чому на перший погляд нюх здається таким простим і зрозумілим?

- чому нюх – дуже загадкове чуття? Як його розгадати?

Запитання до учнів.

1)Які впливи, крім світла і звуків, ми ще можемо відчувати?

2)Яким чином ми можемо оцінювати якість їжі?

3)Яку роль відіграють у нашому житті запахи?

4)Чому одна їжа здається нам смачною, а інша - несмачною?

5)У чому переваги й у чому недоліки контактних сенсорних систем?

 

ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями нового навчального матеріалу.

 

1. Розповідь про гоголівського майора Ковальова, який мав замість носа “место совершенно гладкое, как будто только-что выпеченный блин”. Він говорив:

“ Боже мой! За что такое несчастье? Будь я без руки или без ноги – все же лучше, будь я без ушей – однако же сноснее, но без носа человек – черт знает что: птица не птица, гражданин не гражданин, просто возьми и вышвырни в окошко!”

Чому ж це так? Які ж функції виконує ніс?

 

Функції носа: дихальна, захисна, кондиціонер, мімічна, резонансна, нюхова.

2. Що ж таке запах? Описати його дуже важко.

“Запах... Вдыхаю невольно

Это холодное пламя

Оно омывает память

Как музыкальные волны.

3. Розповідь про класифікацію запахів. (Виписати із підручника).

4. Розповідь про теорії сприйняття запахів.

5. Емоційний вплив запахів.

- Всім відома емоційна влада запахів. Здається, що вони відвойовують те, що забрали могутні суперники – кольори та звуки. Всі запахи викликають різні переживання – приємні та неприємні. “Байдужих” запахів немає.(Тому що біля нюхового мозку знаходиться лімбічна система).

6. З яким чуттям у нюху найбільша подібність? Зі смаком!

Нюх і смак – хімічні лабораторії організму!

7. Смак – це вартовий, прикордонна застава на кордоні між організмом і навколишнім світом. На цьому кордоні є митниця і експрес-лабораторія, науково-дослідний інститут хімії.

Розповідь про класифікацію смаків, про смакові пороги.

8. Смак – складне відчуття. Чому?

Дослід: пальцями лівої рукиміцно затиснути ніс, пальцями правої – по черзі класти на язик шматочки цибулі і яблука. Чому вони майже одного смаку? (Гострий смак цибулі визначається ефірними оліями, їх випаровування діють на закінчення нерву в слизовій оболонці носу. Гострий смак завжди пов*язаний з боллю.)

9. Чому при нежиті людини не відчуває смаку? (Центри знаходяться поруч).

10. Чим пояснити пристрасть південних народів до гострої їжі? (В жарку погоду знижується чутливість до кислого та гіркого).

11. Про що свідчить: солоне найбільш солоне при +18 ; гірке при +10; солодке при +37 ? (На смакові відчуття впливає температура).

 

 

Інформація до теми уроку

Рецептори нюхової системи розташовані в області верхніх носових ходів. Нюховий епітелій знаходиться збоку від головногоального шляху. Загальна кількість нюхових рецепторів у людини - близько 10 млн. На поверхні кожної нюхової клітини є (|нричне стовщення - нюхова булава, з якої виступає по 6-12 надзвичайно тонких (0,3 мкм) війок завдовжки до 10 мкм. Нюховіи занурені в рідке середовище, що виробляється нюховими меновими) залозами. Наявність війок у десятки разів збільшує площу контакту рецептора з молекулами пахучих речовин. Буі є важливим цитохімічним центром нюхової клітини. Нюхо-oецепторна клітина - біполярна клітина, на апікальному по-і якої розташовані війки, а від її базальної частини відходить ієлінізований аксон. Аксони рецепторів утворюють нюховий іиірв, що пронизує основу черепа і вступає в нюхову цибулину.чові клітини постійно оновлюю ься. Тривалість життя нюхо-клітини - близько 2 місяців. Молекули пахучих речовин потрапляють у слиз, що виробляється нюховими залозами, з постійною течією повітря або з ротової порожнини під час їжі. Принюхування прискорює приплив пахучих речовин до слизу.

Нюхові клітини здатні реагувати на мільйони різних просторових конфігурацій молекул пахучих речовин. Тим часом кожна рецепторна клітина здатна відповісти фізіологічним збудженням на характерний для неї, хоч і широкий, спектр пахучих речовин. Істотно, що ці спектри в різних клітин подібні. Унаслідок цього більш ніж 50 % пахучих речовин виявляються спільними для будь-яких двох нюхових клітин.

Раніше вважали, що низька вибірковість окремого рецептора пояснюється наявністю в ньому багатьох типів нюхових рецепторних білків, однак нещодавно з'ясовано, що кожна нюхова клітина має тільки один тип мембранного рецепторного білка. Сам же цей білок здатний зв'язувати множину пахучих молекул різної просторової конфігурації. Правило "одна нюхова клітина - один нюховий рецепторний білок" значно спрощує передачу й обробку інформації про запахи в нюховій цибулині.

Смакова система. У процесі еволюції смак формувався як механізм вибору чи відторгнення їжі. У природних умовах смакові відчуття комбінуються з нюховими, тактильними й термічними, також створюваними їжею. Важливою обставиною є те, що перевага у виборі їжі почасти заснована на вроджених механізмах, але значною мірою залежить від зв'язків, вироблених в онтогенезі умовно-рефлекторним шляхом. Смак так само, як і нюх, заснований на хеморецепції. Смакові рецептори несуть інформацію про характер і концентрацію речовин, які надходять до рота, їхнє збудження запускає складний ланцюг реакцій різних відділів мозку, що призводять до різної роботи органів травлення чи до видалення шкідливих для організму речовин, що потрапили до рота з їжею. Смакові бруньки - рецептори смаку - розташовані на язику, задній стінці глотки, м'якому піднебінні, мигдалинах і надгортаннику. Більше за все їх на кінчику, краях і задній частині язика. Кожна з приблизно 10 000 смакових бруньок людини складається з декількох (2-6) рецепторних клітин і, крім того, з опорних клітин. Смакова брунька має колбовидну форму, у людини її довжина й ширина близько 70 мкм. Смакова брунька не досягає поверхні слизової оболонки язика й з'єднана з порожниною рота через смакову пору. Смакові клітини мають най-коротше життя серед епітеліальних клітин організму: у середньому через кожні 250 годин стара клітина змінюється молодою, що рухається до центру смакової бруньки від її периферії. Кожна з рецепторних смакових клітин завдовжки 10-20 мкм і завширшки 3-4 мкм має на кінці, оберненому в просвіт пори, ЗО- 40 надтонких мікроворсинок товщиною 0,1-0,2 мкм і довжиною 1-2 мкм. Вважають, що вони відіграють важливу роль у збудженні рецепторної клітини, сприймаючи ті чи інші хімічні речовини, адсорбовані в каналі бруньки. Припускають, що в області мікроворсинок розташовані активні центри - стереоспецифічні ділянки рецептора, які вибірково сприймають різні адсорбовані речовини. Етапи первинного перетворення хімічної енергії смакових речовин на енергію нервового збудження смакових рецепторів ще не відомі.

Абсолютні пороги смакової чутливості багато в чому залежать від стану організму (вони змінюються у разі голодування, вагітності тощо). При вимірюванні абсолютної смакової чутливості можливі дві її оцінки: виникнення непевного смакового відчуття (яке відрізняється від смаку дистильованої води) й усвідомлене сприйняття або впізнання певного смаку. Поріг сприйняття, як і в інших сенсорних системах, вищий від порога відчуття. У випадку тривалої дії смакової речовини спостерігається адаптація до нього (знижується інтенсивність смакового відчуття). Тривалість адаптації пропорційна концентрації розчину. Адаптація до солодкого й солоного розвивається швидше, ніж до гіркого І кислого. При змішанні кількох смакових речовин може виникнути нове смакове відчуття, що відрізняється від смаку компонентів, які скла-оть суміш.

ІV. Осмислення об*єктивних зв*язків і взаємозалежностей у матеріалі.

 

Заповнити таблицю, яка спроектована на інтерактивну дошку.

 

V. Узагальнення і систематизація знань.

 

Оцінити факти.

- В історичній мініатюрі В.Пікуля “Запашна симфонія життя” є такий цікавий епізод: до молодої дівчини залицялися двоє суперників – співак та парфюмер. На концерт свого суперника парфюмер приніс великий кошик фіалок і поставив на кришку рояля. Співак з ганьбою втікає, бо не може взяти ні однієї високої ноти. Виявляється, парфюмер добре знав, що запах фіалок здатний руйнувати гармонію голосових зв*язок.

- число помилок програміста знижується на 20%, коли він вдихає запах лаванди, на 33% - від запаху жасмину, на 54% - від запаху лимону. Встановлено, що запахи лаванди і розмарину діють заспокійливо і знімають стресовий стан, а запахи лимону і евкаліпту збуджують і підвищують продуктивність праці.

 

VІ. Підведення підсумків. Д/з.

 

Подумати над відповідями на такі запитання:

1. Чому кажуть, що голод – кращий кухар?

2. Чому людина, щоб краще розрізнити запах, принюхується і робить кілька сильних вдихів?

3. Які рефлекси проявляються у людини при подразненні органів нюху?

4. Які рефлекси захищають органи дихання?

 

 

VІ.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

§       підручника.