УКРАЇНСЬКА ФОЛЬКЛОРНА АРТТЕРАПІЯ

•       Естетико-терапевтичний потенціал української народної пісні.

•       Синкретична природа народної пісні, її демократичність та доступність виконання.

•       В. Верховинець про психотерапевтичний вплив фольклору.

•       Методика фольклорної арттерапії за Л.Назаровою.

Естетико-терапевтичний потенціал української народної пісні

•       Українська народна пісня – це особливий жанр народної творчості, який виступає надзвичайно ефективним засобом естетичного впливу на дитину: передбачає роботу самопізнання, розвиток особистісних якостей малечі та її психокорекцію.

•       Поняття фольклор англійського походження: folk – народ та lore – знання, мудрість.

До жанру української народної дитячої пісні належать:

•       усі зразки народної творчості, що відповідають дитячій психології ї побутують серед дітей (В. Бойко). 

•       відносять народнопоетичні твори, розраховані на дітей, які або перейшли в дитячій репертуар з фольклору дорослих

•       узгоджуються з діапазоном дитячого голосу, мають досить чітку ритмічну основу, яка дає можливість пісні бути нерозривною частиною рухових забав та ігор (М. Верховинець, О. Суховерська, Г. Терлецький та ін.).

Виконання майже усіх дитячих народних пісень є динамічним

•        Метроритмічна та інтонаційна структура їх підпорядкована рухам-підскокам, гойданням, стрибкам, маршовості (Г. Довженок).

•        Будується на типових зворотах мовної інтонації. Більшість пісень має мажорний характер, лише незначна кількість зразків написана в мінорі (К.Луганська).

•        Нескладні завершені за формою, короткі музичнопоетичні поспівки пов'язані з прадавньою виробничомагічною діяльністю людини. Для них властива єдність слова, музики, танцю, першорядну роль у цій єдності надається слову. В цьому стилі слово буквально виліплює наспів, визначає межі окремих мелодійних фраз, вибудовує свою схему ритміки (Г. Довженок). 

Героями дитячих народних пісень можуть виступати

•       відомі дітям тварини та рослини; 

•       природні явища, які бачить дитина у своєму житті, 

•       трудові процеси, 

•       часто пісенним сюжетом стають казки

Сєрих Лариса, к.п.н., доцент кафедри ТМЗО КЗ Сумський ОІППО

Синтетично-інтонаційна властивість українських народних дитячих пісень, котра проявляється в

інтонаційній загальності між мовою та мелодією дає ключ до розуміння специфіки музичної мови

•       Типовим є відображення у поетичних текстах дитячих пісень характерного для українського народу світосприймання. 

•       Цей, суто український підхід, до навколишнього живого й неживого світу М. Костів описує так: «тут усе бачиться й сприймається крізь призму особливої теплоти й ніжності».

Спів народної пісні дає можливість дитині  

•       Через власне виконання пережити світ почуттів, 

•       Емоцій,

УКРАЇНСЬКА НАРОДНА ДИТЯЧА ПІСНЯ  

 найпростіший і найпоширеніший жанр народної творчості, який відповідає дитячій психології і побутує серед дітей, характеризується закінченою мелодією, що узгоджується із загальним змістом тексту, та існує у синкретичній єдності із танцем, грою, інструментальною музикою, обрядом тощо

Фольклор

•        Фольклор - це певний конгломерат, модель, у якій особистість окремої людини та «особистість народу» – єдине ціле, холістичне явище (Л.Назарова) .

•        Холістичний походить від англійського whole, що означає ціле, усе. 

•        Цей термін використовується для позначення спеціальної системи лікування, у якій лікується не один окремий орган, а й увесь організм у цілому.

Цей термін можна застосувати й до фольклору.

Сєрих Лариса, к.п.н., доцент кафедри ТМЗО КЗ Сумський ОІППО

Синкретична природа народної пісні, її демократичність та доступність виконання

•       Поняття синкретизм має давньогрецьке походження – поєднання, нерозчленованість.

•       Художній синкретизм є характерною ознакою фольклору.

•       «Синкретичний комплекс прамистецтва» (А.М. Сохор) зароджувався у сфері практичної діяльності і поєднував у собі одночасно елементи музики, поезії, хореографії, образотворчого мистецтва тощо.

Музична мова пісенного фольклору має важливу ознаку: 

її повноцінне сприймання забезпечується різними матеріально-предметними вираженнями художнього образу (слово, танок, образотворча діяльність)

 «Ми розуміємо текст тільки тоді, коли ми розуміємо ситуацію, про яку йдеться». 

•       «Моделі ситуацій» необхідні нам як основа інтерпретації тексту

лінгвістики тексту

Синкретичне моделювання

     пов'язує окремі елементи мистецького поля пісні:

ü  поезія, 

ü  вокал, 

ü 

ü  музичний супровід, 

ü  декораційно-художній елемент тощо з творчим потенціалом кожної дитини, створюючи умови для самовираження особистості. 

Василь Верховинець  про психотерапевтичний вплив фольклору

Основною формою спілкування дитини  з піснею вчений вважав музичну гру як «найвідповіднішу форму руху» Ефективність рухової музичної гри у  педагогічний процес на підставі таких  показників:

•        максимальне урахування фізіологічних та психічних особливостей дитини;

•        адекватність виду діяльності віковому цензу дитини: «гра – це зміст життя дитини»;

•        наявність позитивного емоційного стану під час участі дитини у такій грі.

Вихідними положенням психотерапевтичного  впливу фольклору

•       має стати психічний стан дитини «тут й зараз»: Наведемо деякі з них:

•       вибрати гру, що відповідає дитячому вікові;

•       вгадати слушного для гри часу;

•       зацікавити дітей, для цього слід провести гру легко і якнайдоступніше для вихованців;

•       не придушувати дитячу радість;

•       не бути педантом у грі, вчасно вийти з кола, дати дітям можливість самореалізуватися.

Сєрих Лариса, к.п.н., доцент кафедри ТМЗО КЗ Сумський ОІППО      

Основний критерій, за яким вихователь може визначити

правильність проведення заняття

•       «кожне зауваження дитини є ознакою того, що вона цікавиться грою, що її індивідуальні здібності розвиваються, не сплять»;

•       форма проведення гри – коло, також відповідає психічним особливостям вихованців, їх специфічному естетичному сприйманню Всесвіту.

Методика фольклорної арттерапії за

Л.Д. Назаровою

     проводить майстер-класи з використанням багатьох «дитячих» вправ на заняттях з дорослими людьми, зауважуючи при цьому, що фактично арттерапія задіює праву півкулю кори головного мозку та впливає саме на «дитину у складі нашої особистості» (Є. Берн)

На основі усіх елементів  фольклору – музики, вокалу, танцю,

драми та текстів пісень, кольорів  та малюнків костюму, виділяє елементи психокорекційної  роботи, а також роботи по самопізнанню та розвитку

особистісних якостей дитини.

Сєрих Лариса, к.п.н., доцент кафедри ТМЗО КЗ Сумський ОІППО

Напрями арттерапевтичної роботи з використанням пісенного фольклору:

ü діагностика;

ü розвиток комунікативної сфери (підтримка у групі);

ü корекція небажаних рис особистості;

ü дихальна практика та здоров'я;

ü лікування звуком та вокалом;

ü емоційні скиди;

ü танцювально-рухова терапія;

ü тілесна терапія;

ü драмотерапія;

ü кольоротерапія;

ü костюмотерапія;

ü лікування пізнанням тайни.

Сєрих Лариса, к.п.н., доцент кафедри ТМЗО КЗ Сумський ОІППО