Сфери використання даних дистанційного зондування Землі

Про матеріал
(ДЗЗ) – це спостереження нашої планети за допомогою знімальних пристроїв, встановлених на космічних апаратах та інших літальних об'єктах, яке дає змогу фіксувати зміни та визначати тенденції процесів, що відбуваються на поверхні Землі й над нею.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Сфери використання даних дистанційного зондування Землі

Номер слайду 2

Датчики пристроїв активного ДЗЗ поверхні Землі спрямовують сигнал, а потім аналізують його інтенсивність. У більшості приладів цього виду дистанційного зондування використовуються мікрохвилі, оскільки на них не впливають погодні умови. Загалом активні методи дистанційного зондування Землі залежать від виду сигналу (світло або хвилі) та об’єкта вимірювання (відстань, висоту, атмосферні явища тощо). До приладів активного ДЗЗ вiдносять: Радар — це прилад, в якому для вимірювання дальності застосовуються сигнали радіолокації. Характерною рисою радара є антена, що випромінює імпульси. Коли сигнал «зустрічає» перешкоду, він повертається до датчика. За інтенсивністю повернутого сигналу та витраченим часом на його шлях можна визначити, наскільки далеко від радара знаходиться досліджуємий об’єкт. Лідар визначає відстань за допомогою світла. Такий метод дистанційного зондування Землі має на увазі передачу світлових імпульсів та вимірювання інтенсивності повернутого сигналу. Місцезнаходження об’єкта дослідження та відстань до нього обчислюється множенням потрібного часу на швидкість світла. Лазерний альтиметр (висотомір) вимірює висоту за допомогою лідара.Інструменти для вимірювання дальності (дальноміри) визначають відстань за допомогою одного або двох ідентичних пристроїв на різних платформах, які передають між собою сигнали. Ехолот вивчає погодні умови вертикально шляхом випромінювання імпульсів. Скаттерометр (рефлектометр) використовується для аналізу поверненого (розсіяного) випромінювання. Дистанційне зондування Землі (ДЗЗ) – це спостереження нашої планети за допомогою знімальних пристроїв, встановлених на космічних апаратах та інших літальних об'єктах, яке дає змогу фіксувати зміни та визначати тенденції процесів, що відбуваються на поверхні Землі й над нею.

Номер слайду 3

Переваги Та Приклади Застосування. Переваги активних методів дистанційного зондування Землі полягають у тому, що їх можна використовувати для різноманітних цілей та практично у будь-яких умовах. Наприклад, пристрої цього виду ДЗЗ повноцінно функціонують у будь-який час доби, оскільки не потребують сонячного світла, та майже не залежать від атмосферного розсіювання. Даний вид дистанційного зондування застосовують як у наукових, так і практичних галузях. Саме завдяки йому в рамках топографічної місії шатла Shuttle Radar Topography Mission було зібрано дані про рельєф Землі . Дистанційне зондування з космосу за допомогою лідара використовувалось у розробці цифрових моделей поверхні нашої планети. Дані, отримані за допомогою цього виду дистанційного зондування, допомагають агрономам та лісівникам. Також вони мають вирішальне значення у моніторингу важкодоступних місць під час пошуково-рятувальних операцій. Ехолоти використовуються у розробці прогнозів погоди, тому що можуть вертикальнодосліджувати шари атмосфери та надавати дані про вологість, опади, температуру та відсутність або наявність хмарного покриву.

Номер слайду 4

Сфери використання даних дистанційного зондування ЗемліСільське господарство: Прогнозування врожайності сільськогосподарських культур. Моніторинг стану ґрунтів та рослинності. Оцінка збитків у разі пошкодження посівів. Екологія та природокористування: Моніторинг стану довкілля та природних ресурсів. Виявлення та контроль лісових пожеж. Моніторинг розливів нафти та стану водойм. Контроль за вирубкою лісів. Геологія та видобуток корисних копалин: Геологічні дослідження. Контроль за дотриманням ліцензійних угод при розробці родовищ. Виявлення несанкціонованого будівництва. Містобудування та картографія: Створення та оновлення карт. Моніторинг забудови міст. Планування та розвиток інфраструктури. Надзвичайні ситуації та безпека: Прогноз та моніторинг природних катаклізмів (повені, посухи, урагани). Пошуково-рятувальні операції. Моніторинг льодової обстановки в морських районах. Військова справа

Номер слайду 5

ГІС (географічна інформаційна система) — це комп'ютерна технологія та система для збору, зберігання, аналізу та візуалізації просторових даних, яка дозволяє поєднувати карти з табличною інформацією для кращого розуміння територій та прийняття рішень. Вона використовує багатошарові дані для створення карт, виявлення закономірностей та моделювання процесів, що відбуваються на планеті. Застосування ГІС: ГІС застосовується в багатьох сферах, серед яких: Картографія, Екологія, Землеустрій, Муніципальне управління, Транспорт, Економіка, Геологія та гідрогеологія. Дистанці́йне зондува́ння Землі (ДЗЗ)́ - спостереження поверхні Землі авіаційними і космічними засобами, спорядженими різноманітними видами знімальної апаратури. Це спосіб отримання інформації про земну поверхню та розташовані на ній об'єкти шляхом реєстрації електромагнитного випромінювання, що відбивається від них, без безпосереднього контакту. Досить часто, говорячи про дистанційне зондування, мають на увазі знімання землі з космосу. Між тим до цього способу збору данних відноситься і аерофотознімання, і повітряне лазерне сканування.

Номер слайду 6

На кінець 2012 року у світі нараховується понад два десятки космічних апаратів дистанційного зондування Землі, а в безпосередній реалізації програм супутникових спостережень беруть участь 25 країн. Космічні апарати дистанційного зондування можуть використовуватись для цивільних завдань і для здійснення розвідки.Історія розвитку методів ДЗЗ бере свій початок у середені дев'ятнацятого сторіччя. У 1855 році Гаспар Турнашон (Надар) -відомий французький фотограф, журналіст, військовий офіцер - запропонував ідею фотографіування землі з повітряної кулі для потреб картографування та спостереження за територією, а 23 жовтня 1958 року здійснив її, зробивши з повітняної кулі з висоти 80 метрів фотографії селища Petit-Bicetre в передмісті Парижу. Гаспар-Феликс Турнашон (Надар)

Номер слайду 7

24 квітня 1909 році під час демонстраційного польоту Вілбера Райта ассистируючий йому оператор зняв з борту літака короткий фільм. За досить короткий час аерофотознімання стає дуже поширеним способом отримання інформації про місцевість. Під час Першої світової війни майже усі сторони застосовують його для розвідки та спостереження за супротивником. А через короткий термін часу повітряне знімання стане важливим елементом отримання інформації не тільки для військових, а і для цивільних задач. А майже сразу після закінчення Другої світової війни бере початок нова історія - історія дистанційного зондування землі з космосу. Аерофотозйомка 1944 року. Аерофотознімання під час Першої світової війни24 жовтня 1946 року камерою, встановленою на борту ракети V-2, з висоти 65 миль було отримано перший космічний знімок землі. 14 серпня 1959 року американським супутником Explorer-6 було зроблено перший супутниковий знімок землі. Справжня ера дистанційного зондування землі із космосу почалась з виведенням на орбіту 23.07.72 року американського супутника ДЗЗ Landsat-1. Landsat-1 був обладнаний камерами для отримання фотографічного зображення землі в видимому та ближньому інфрачервоному диапазоні з просторовою здатністю 75 м та чотирьх-канальним сканером для радіометричного знімання з просторовою здатністю 60 метрів.\

Номер слайду 8

Перший знімок землі з космосу18 жовтня 2001 року на орбіту було виведено перший комерційний супутник Quick. Bird американської компанії Digital. Globe з просторовою роздільною здатністю 0.6 метри, дані якого на комерційних засадах стали доступними усім зацікавленим. Сьогодні в космосі працюють десятки апаратів різних типів, що виконують збір даних різними дістанційними методами. Серед них значну роль відіграють комерційні апарати, знімки яких доступні для використання не тільки урядовим та військовим структурам, а й широкому колу користувачів в усьому світі. Дані, отримані шляхом дистанційного зондування землі з космосу та повітряного знімання, знаходять досить широке застосування в різних сферах діяльності:створення та оновлення карт;кадастр, планування та управління територіями;екологічний та природоохоронний моніторинг;оцінка стану сільськогосподарських культур, прогнозування врожаю;контроль стану лісів, спостереження за вирубкою та оцінка наслідків лісових пожеж;спостереження та прогнозування погоди, контроль кліматичних змін;прогнозування та спостереження за стихійними лихами, оцінка наслідків;геологічні дослідження, розвідка корисних копалин;дослідження атмосфери та Світового океану;спостереження за льодовим становищем;виявлення випадків незаконного судоплавства.

Номер слайду 9

Спостереження за якістю повітря Зображення Долини Смерті Вивчення зсувних процесівспостереження за льодовою обстановкою в районах морських шляхів й в акваторіях видобутку нафти на шельфі;реального місцезнаходження морських суден у тій чи іншій акваторії;контролю несанкціонованого будівництва.відновлення топографічних карт, що відображають реальний стан територій;контролю стану гідротехнічних споруд на каскадах водоймищ;моніторингу розливів нафти і руху нафтової плями;

Номер слайду 10

Ураган "KENNETH"Тихий океан. Геологічне дослідження Дослідження океану. NASA зробило знімок суперцвітіння макових полів у КаліфорніїГеоекологічні проблеми Західного регіону України. Оцінювання стану водних об’єктів Києва

Номер слайду 11

Загалом дані ДЗЗ при геологічних дослідженнях дозволяють вирішувати такі питання:уточнення тектонічної будови території, зокрема виділення складчастих і кільцевих структур;уточнення контурів (геологічних границь) геологічних тіл з урахуванням природної генералізації;отримання додаткової інформації про закономірності розміщення корисних копалин;геоморфологічний аналіз, що включає загально-геоморфологічне і структурно-геоморфологічне картографування, створення об'ємних моделей місцевості (технологія 3 D);оцінка неотектонічної активності території;геоекологічні дослідження, що включають:оцінку ландшафтно-екологічних умов;виявлення геологічних процесів і явищ, потенційно небезпечних для життя і діяльності людини, і прогноз їхнього розвитку;виявлення техногенних комплексів і об'єктів, що впливають на геологічне середовище;моніторинг стану геосистем;впровадження ГІС-технологій у геолого-картографічний процес.

Номер слайду 12

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8 F_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96http://www.geoguide.com.ua/survey/survey.php?part=dzzhttps://www.wikiwand.com/uk/%D0%94%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8 F_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96https://lh3.googleusercontent.com/proxy/F_k. IB0o0tt3jqhk. V1 Ow. Ol. Js9 Kqo. Peai. V9 X3b. VVLn_LBa92n. Mny. I5l. Erl. Sc1 A-a2m. Qjdx9 Qz. Ue. Jnk. O3l. Cbu. GOZq7 Dvonz. BDii8an49 Binvq7cqqp3qj3drq. K-M-Q

pptx
Пов’язані теми
Географія, 11 клас, Презентації
Додано
20 жовтня 2025
Переглядів
385
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку