Схематизація як один із прийомів актуалізації учнівських знань на уроках української літератури в 5 класі НУШ

ЛЮБЕШІВСЬКА СЕЛИЩНА РАДА

ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

«ЗАЛІЗНИЦЬКИЙ ЛІЦЕЙ IM. І.ПАСЕВИЧА»

(ЗЗСО «ЗАЛІЗНИЦЬКИЙ ЛІЦЕЙ IM. І.ПАСЕВИЧА»)

Схематизація як один із прийомів актуалізації учнівських знань на уроках української літератури в 5 класі НУШ

Підготувала Аліна Черевко,

вчителька української мови та літератури

2025

Для покращення навчання та ефективності використовую у своїх конспектах певну схематизацію,  сенс якої полягає в читанні, побудові схем, які передають чітку інформацію. Якщо розглядати схему з точки зору графічного зображення, то вона відображає взаємодію елементів у системі, а також їхні зв’язки. Схеми допомагають спрощено за допомогою умовних позначень розкрити основну думку або ідею [6]. Їх використання  урізноманітнює структуру навчальних занять і методів роботи, вчить учнів діяти творчо та ще й самостійно. Такі уроки  зорієнтовані на розвиток в учнів умінь порівнювати, узагальнювати, класифікувати.

Дуже часто, працюючи зі схемами і таблицями при вивченні нового матеріалу на уроках української літератури колективно, в групах чи індивідуально, пропоную учням доповнити таблицю, схему або створити свою.

Наприклад, при вивченні нової теми запропонувала структурну схему (Конспект 7), яка відображає конкретне поняття «казка». Ця схема розкриває сутність жанру: ознаки, особливості, функції тощо.

Створення такої схеми на уроці забезпечує актуалізацію знань п’ятикласників, розвиває мислення, сприяє глибокому і послідовному засвоєнню матеріалу щодо вивчення нової інформації про літературну казку.

Для  характеристики героїв вивчених казок були використані наступні схеми-порівняння (Конспект 2,4 ).

Для того, аби показати структурні елементи композиції казки «Мудра дівчина», працюємо з п’ятикласниками над схемою-ланцюгом (Конспект 4).

Під час дистанційного навчання ефективною у використанні є  схематична діаграма «Фішбоун», яка нагадує скелет риби, що складається з голови, кісточок та хвоста. Заповнюється наступним чином: в «голові» записується проблема, у верхньому ряду кісточок перераховуються причини виникнення проблеми, у нижньому ряді – факти (наслідки), що свідчать про існування проблеми, у хвості риби записуються шляхи її вирішення (висновки). Суть прийому полягає у визначенні проблеми, яка вивчається на уроці, встановленні причинно-наслідкових зв’язків, доборі фактів на підтвердження тієї або іншої точки зору на певну проблему, підбитті підсумків.

Вважаю, що найдоцільніше дану схему використовувати на уроках узагальнення і систематизації знань.

До прикладу, щоб краще зрозуміти зміст казки  «Микита Кожум’яка», використала  схему «Фішбоун» (Конспект 11).

Спочатку визначили проблему твору: стосунки людей та змія. Записали її у голові скелета, далі з’ясували  причини виникнення проблеми  та записали  їх на нижніх кісточках скелету, а на верхніх – факти, прояви проблеми, адже вони логічно пов’язані.  

Факти:                                                      

•      жителі  Києва боялись змія. 
•      князь послав свою дочку в дань змієві.
•      змій полюбив доньку князя.
•      князівна підлестилась та поговорила зі змієм.
•      князівна послала звістку батьку.
•      батько прочитав листа  князівни. 

Причини:

•      змій щороку забирав собі молодого парубка або дівчину.
•      настала черга доньки князя йти до змія.
•      князівна була дуже гарна.
•      вона хотіла дізнатись, чи є такий чоловік, який би здолав змія і  звільнив її з полону.
•      він розповів їй про Кирила Кожум’яку та його надзвичайну силу.
•      князівна просила батька знайти чоловіка з надзвичайною силою на ймення Кирило Кожум’яка та ін.

Висновок: 

•      герой захистив інтереси народу.
•      дружба і геройство ведуть до перемоги.
•      двобій добра і зла. 
•      перемога добра.

Наступною дієвою візуалізованою схемою є «Діаграма Венна», яку  використовую дуже часто на уроках української літератури. Вона вчить аналізувати, формувати навички порівнювати явища, знаходити в них спільні та відмінні риси чи ознаки. Переважно це два (інколи більше) кола, що перетинаються. У спільному секторі кіл записуємо спільні риси, наприклад, персонажів того чи іншого твору або певних літературознавчих понять, у  різних колах – відмінні. Цей вид схеми сприяє розвитку саме критичного мислення в школярів.

До цієї вправи звернулася при вивченні казки «Цар Плаксій та Лоскотон». Хоч Плаксій та Лоскотон – постаті і протилежні, але їх об’єднує одне поняття: кожен із них для свого оточення – лідери, але з різними характерами: один – добрий, веселий, щедрий, ним захоплюється автор, а інший персонаж викликає співчуття, тому що Плаксій не уявляє свого життя без сліз (Конспект 10).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Белоусова Л.І. Дидактичні аспекти використання технологій візуалізації у навчальному процесі загальноосвітньої школи / Л. І. Белоусова, Н. В. Житенева // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2014. – № 2.– С. 1-13.
2. Матвійчук Д. Естетичне сприймання творів літератури крізь призму художньої ілюстрації та фотомистецтва в шкільному курсі української літератури [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eprints.zu.edu.ua/20788/1/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%94%D1%96%D0%B0%D0%BD%D0%B0.pdf
3. Кобися А.П. Візуальні засоби як засіб підвищення ефективності засвоєння навчального матеріалу / А. П. Кобися // Зб. наук.-метод.конф. – 87 2015. – С. 25-27.