Шевченківські читання
Шевченківські читання
Кольори Шевченкової долі
Ведучий
9 березня виповнилося 209 років з дня народження українського поета, прозаїка,художника та мислителя Тараса Григоровича Шевченка, і ми з учнями 5-12 класів проводимо традиційні шевченківські читання.
Кольори Шевченкової долі
Ведучий 1
Остап Вишня колись сказав про Шевченка, що це людина, яка урятувала цілу націю. Тарас Григорович завжди буде жити в серцях українців, а його невмирущий дух витати над Україною.
Ведучий 2
Шевченко прожив коротке і вкрай важке життя. Із своїх 47-и років він 24 роки був кріпаком, 17 років -невольником у засланнях, під наглядом жандармів і тільки 10 років - вільною людиною.
Ведучий 3
І в цих несприятливих умовах Тарас створив свій безсмертний “Кобзар”, написав декілька томів прозових і драматичних творів, став Академіком Академії мистецтв. З його мистецької спадщини збереглося 835 творів живопису і графіки. Є дані про 270 втрачених і досі не знайдених мистецьких творів.
Ведучий 4
Так, велетенський талант Шевченка на диво різнобічний: він і прозаїк, і драматург, і художник, і скульптор. Поет сам казав, що мав великий шанс присвятити своє життя малюванню, заробляючи цим доволі великі кошти, жити безбідно, але вибрав писання віршів, за що не отримував ні гроша, а тільки поневіряння, заслання, переслідування з боку царського уряду.
Ведучий 5
Відомий польський поет Адам Міцкевич говорив про те, що вірші Кобзаря заходили у кожну оселю, під кожну селянську стріху, як тільки з'являлися. Сам Міцкевич зміг досягти такого рівня визнання серед свого народу тільки після багатьох років кропіткої творчої праці.
Ведучий 6
Те життя, яке прожив Тарас Григорович Шевченко, було яскравою зіркою, сяйво якої сягнуло за межі всіляких кордонів і часу. Творчість великого Кобзаря в історії загальнолюдської, духовної діяльності – виняткове явище. Письменник Олесь Гончар справедливо зазначив: "Тарас Шевченко народився на українській землі, під українським небом, проте він належить до тих людей-світочів, що стають дорогими для всього людства і що в пошані всього людства знаходять своє безсмертя".
Ведучий 7
"Він поет усього людства, - так сказала про Тараса Григоровича Шевченка відома англійська політична діячка Полін Бентлі. - Тарас Шевченко виходить за межі однієї країни. Його заклик до братерства й любові, до правди й справедливості, а над усе - до волі, має всесвітнє значення".
Ведучий 8
Підтвердженням цьому є той факт, що твори Кобзаря видавались за кордоном понад 300 разів і перекладалися на 147 мов світу. Творчість Тараса Григоровича Шевченка майже вся стала якщо не піснею, то джерелом для створення опер, балетів, кантат, сюїт тощо. Ось дивовижний факт, який не має аналога в світовому письменництві: на 240 шевченкових творів, які становлять його "Кобзар", композиторами складено понад 500 музичних творів.
Ведучий 9
У світі зведено більше ніж 450 пам’ятників Тарасу Шевченку, зокрема в США, Канаді, Італії, Аргентині, Франції. Є мала планета "Кобзар" - її відкрив 20 грудня 1976 року український астроном Микола Чорних.
Ведучий 10
У ХІХ сторіччі Шевченкова поезія стала потужним чинником формування українців як нації, вона стала поштовхом до самоусвідомлення. Сьогодні, коли наш народ героїчно виборює свободу та незалежність, слова Шевченка актуальні знову, як ніколи. Його життя — це боротьба за волю українців, а його творчість — невичерпна скарбниця мудрості, джерело духу та правдива совість української нації.
Відеоролик
https://www.youtube.com/watch?v=XwlRFeduP6E
Ведучий 11
Прикладом Шевченка надихається багато людей, його пророчі слова дають сили новим героям-захисникам. Шевченкове пророче слово звучить з вуст наших воїнів, волонтерів, письменників, парламентарів, дипломатів, студентів, школярів, усіх тих, хто у своїх серцях плекає любов до рідного українського слова та з вірою в Україну, наближає нашу перемогу.
Ведучий 12
У такий важкий та історично-важливий момент, коли українці показали всьому світові свою єдність, щомиті утверджуючи свободу і незалежність, неухильно крокуючи до європейського майбутнього України, пам’ятаймо Шевченкові слова.
Ведучі читають слова
Ведучий 13
З нагоди 209-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка ми підготували для вас добірку поезій, у яких Великий Кобзар оспівував первинні людські цінності: любов і вірність, материнську долю, дружбу, відданість рідній землі і народові – те, без чого не можна уявити людського життя.
Ведучий 14
Вірші Тараса Григоровича Шевченка повинен знати кожен, адже "Кобзар" – це друга Біблія для українців. Розгортаєш, і: "Ну що б, здавалося слова… Слова та голос – більш нічого. А серце б'ється – ожива, як їх почуєш…". І слова Шевченка – справді особливі, зокрема тим, що актуальні й досі.
Учні читають вірші Т.Шевченка
У нашім раї на землі ...
У нашім раї на землі Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.
Буває, іноді дивлюся,
Дивуюсь дивом, і печаль
Охватить душу; стане жаль
Мені її, і зажурюся,
І перед нею помолюся,
Мов перед образом святим
Тієї Матері святої,
Що в мир наш Бога принесла...
Встала весна
Встала весна, чорну землю
Сонну розбудила,
Уквітчала її рястом,
Барвінком укрила:
І на полі жайворонок,
Соловейко в гаї
Землю, убрану весною,
Вранці зустрічають…
На панщині пшеницю жала
На панщині пшеницю жала,
Втомилася; не спочивать
Пішла в снопи, пошкандибала
Івана сина годувать.
Воно сповитеє кричало
У холодочку за снопом.
Розповила, нагодувала,
Попестила; і ніби сном,
Над сином сидя, задрімала.
І сниться ій той син Іван
І уродливий, і багатий,
Не одинокий, а жонатий
На вольній, бачиться, бо й сам
Уже не панський, а на волі;
Та на своїм веселім полі
Свою-таки пшеницю жнуть,
А діточки обід несуть.
І усміхнулася небога,
Проснулася — нема нічого…
На сина глянула, взяла
Його тихенько сповила
Та, щоб дожать до ланового,
Ще копу дожинать пішла.
( Думка) https://www.youtube.com/watch?v=yJ9GABWU5u8
Думка
Тече вода в синє море,
Та не витікає;
Шука козак свою долю,
А долі немає.
Пішов козак світ за очі;
Грає синє море,
Грає серце козацькеє,
А думка говорить:
"Куди ти йдеш, не спитавшись?
На кого покинув
Батька, неньку старенькую,
Молоду дівчину?
На чужині не ті люде, –
Тяжко з ними жити!
Ні з ким буде поплакати,
Ні поговорити".
Сидить козак на тім боці, –
Грає синє море.
Думав, доля зустрінеться, –
Спіткалося горе.
А журавлі летять собі
Додому ключами.
Плаче козак – шляхи биті
Заросли тернами.
Село
Село! І серце одпочине...
Село на нашій Україні –
Неначе писанка: село
Зеленим гаєм поросло;
Цвітуть сади, біліють хати,
А на горі стоять палати
Неначе диво, а кругом
Широколистії тополі;
А там і ліс – і ліс, і поле,
І сині гори за Дніпром:
Сам Бог витає над селом!
Минають дні
Минають дні, минають ночі,
Минає літо, шелестить
Пожовкле листя, гаснуть очі,
Заснули думи, серце спить,
І все заснуло, і не знаю,
Чи я живу, чи доживаю,
Чи так по світу волочусь,
Бо вже не плачу й не сміюсь...
Доле, де ти! Доле, де ти?
Нема ніякої,
Коли доброї жаль, Боже,
То дай злої, злої!
Не дай спати ходячому,
Серцем замирати
І гнилою колодою
По світу валятись.
А дай жити, серцем жити
І людей любити,
А коли ні... то проклинать
І світ запалити! хв
Страшно впасти у кайдани,
Умирать в неволі,
А ще гірше – спати, спати
І спати на волі,
І заснути навік-віки,
І сліду не кинуть
Ніякого, однаково,
Чи жив, чи загинув!
Доле, де ти, доле, де ти?
Нема ніякої!
Коли доброї жаль, Боже,
То дай злої! Злої!
І досі сниться...
І досі сниться: під горою
Меж вербами та над водою
Біленька хаточка. Сидить
Неначе й досі сивий дід
Коло хатиночки і бавить
Хорошеє та кучеряве
Своє маленькеє внуча.
І досі сниться, вийшла з хати
Веселая, сміючись, мати,
Цілує діда і дитя
Аж тричі весело цілує,
Прийма на руки, і годує,
І спать несе. А дід сидить
І усміхається, і стиха
Промовить нишком: – Де ж те лихо?
Печалі тії, вороги?
І нищечком старий читає,
Перехрестившись, Отче наш.
Крізь верби сонечко сіяє
І тихо гасне. День погас
І все почило. Сивий в хату
Й собі пішов опочивати.
Дивлюсь, аж світає
Дивлюс, аж світає,
Край неба палає;
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає.
Тихесенько вітер віє;
Степи, лани мріють;
Між ярами над ставами
Верби зеленіють;
Сади рясні похилились;
Тополі на волі
Стоять собі, мов сторожа,
Розмовляють в полі.
І все то те, вся країна,
Повити красою,
Зеленіє, вмивається
Ранньою росою,
Вмивається, красується,
Сонце зустрічає, −
І нема тому почину,
І краю немає.
Зоре моя вечірняя
Зоре моя вечірняя,
Зійди над горою,
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою.
Розкажи, як за горою
Сонечко сідає,
Як у Дніпра веселочка
Воду позичає.
Як широка сокорина
Віти розпустила...
А над самою водою
Верба похилилась;
Аж по воді розіслала
Зеленії віти,
А на вітах гойдаються
Нехрещені діти.
Учні читають “Мені однаково...” , “Лілея”.
Використані джерела
1. Матеріал з мережі “Інтернет”.
2. Пророчі слова Т.Шевченка.
https://www.youtube.com/watch?v=XwlRFeduP6E
3. Українські бійці читають вірші Т.Шевченка.
https://www.facebook.com/backandalive/videos/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96-%D0%B1%D1%96%D0%B9%D1%86%D1%96-%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C-%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%88%D1%96-%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0-%D1%88%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0/388163208632393/
4.“Думка”
https://www.youtube.com/watch?v=yJ9GABWU5u8
про публікацію авторської розробки
Додати розробку