Шевченко – це народ, і як народ, він буде вічно жити!

Шевченко – це народ, і як народ, він буде вічно жити! Тарас Григорович Шевченко

Життя Тараса Народився Тарас 9 березня 1814 року в маленькому селі Моринці нині Черкаської області. У родині Григорія Івановича Шевченка і Катерини Якимівни Бойко. Батьки Шевченка були кріпаками магната генерал-лейтенанта Василя Васильовича Енгельгарда - поміщика, що володів 50 тис. кріпаків і був власником близько 160 тис. десятин землі. Через рік після народження Тараса родина переїздить із Моринців до Кирилівки, у ній, окрім Тараса, було 6 дітей - старші - Катерина та Марія, брат Микита, молодші - Ярина, Марія, брат Йосип.12

Віртуальний тур«Батьківщина Тараса Шевченка» — село МоринціПерегляд онлайн-музею

Хлопчик Тарас. У віці 11 років Тарас осиротів. Він довго шукав собі вчителя і наймався на різну тяжку роботу. Зрештою потрапив у наймицтво до російського дворянина Павла Енгельгарда.

Шлях до свободи. В 1831 році Енгельгард взяв Шевченка з собою в Санкт-Петербург і віддав юнака на навчання малюванню. Там він познайомився з багатьма видатними митцями та колишніми українськими кріпаками, а також написав свої перші твори. 

 Зa сонцем хмаронька пливе,Червоні поли розстилає,І сонце спатоньки зове. У синє море; покриваєРожевою пеленою,Мов мати дитину... Очам любо... Годиночку,Малую годину. Ніби серце одпочине,З Богом заговорить... Тарас Шевченко За сонцем хмаронька пливе А туман, неначе ворог,Закриває мореІ хмароньку рожевую,І тьму за собою. Розстилає туман сивий,І тьмою німою. Оповиє тобі душу,Й не знаєш, де дітись.І ждеш його, того світу,Мов матері діти! 

 Тече вода з-під явора Яром на долину, Пишається над водою. Червона калина; Пишається калинонька,Явір молодіє,А кругом їх верболози. Й лози зеленіють. Тече вода із-за гаю. Та попід горою;Хлюпощуться качаточка Поміж осокою. ТЕЧЕ ВОДА З-ПІД ЯВОРА.       А качечка випливаєЗ качуром за ними, Ловить ряску, розмовляє З дітками своїми. Тече вода край города −Вода, ставом стала; Прийшло дівча воду брати, − Брало, заспівало. Вийшли з хати батько й мати. В садок погуляти, Порадитесь, кого б то їм. Своїм зятем звати? 

«-Найкращий період мого життя…говорив Тарас»В 1838 році його друзі художник Карл Брюллов і поет Василь Жуковський викупили Шевченка з кріпацтва.

В 1838-1843 роках Шевченко навчався в Петербурзькій академії мистецтв. Цей період він називав найкращим в своєму житті. Тут він багато малював, а також створив рукопис своєї майбутньої збірки "Кобзар".

Повернення додому. В 1843-1847 роках повернувся до України і багато подорожував багатьма містами, робив замальовки і писав патріотичні вірші. Під час подорожей Шевченко написав багато антиімперських творів, які не могли бути надруковані, але їх таємно передруковували і вчили напам'ять. В 1845 році він написав свій знаменитий "Заповіт".

Україна понад усе!В 1947 році Шевченка заарештували за "мрії про можливість Україні існувати як окремій державі", виказані у його збірці "Кобзар". Після цього Шевченко 10 років провів в арештах і засланнях, і продовжив писати і малювати попри сувору заборону.

Після звільнення йому було заборонено відвідувати Україну. В 1859 йому нарешті дозволили приїхати в Україну, але знову заарештували в тому ж році. У 1860 році вийшла остання збірка Шевченка "І виріс я на чужині...", де він висловив свої погляди на життя. У 1861 році він помер в Петербурзі, а перепоховали його в Каневі на Чернечій горі згідно з його заповітом.

10 березня 1861 року о 5 годині 30 хвилин ранку помер Тарас Григорович Шевченко. 

На Україну труну везли кіньми. До Києва прах Шевченка привезли 6 травня увечері, а наступного дня його перенесли на пароплав "Кременчуг". 8 травня пароплав прибув до Канева, й тут, на Чернечій (тепер Тарасова) горі, поета поховали. Над ним насипали високу могилу, вона стала священним місцем для українського та інших народів світу.

Цікаві факти про Тараса1384 – стільки пам’ятників Тарасові Шевченку встановлено в світі. З них в Україні налічується 1256 монументів, і ще 128 – в 35 країнах світу — Бразилії, США, Китаї тощо. Перший пам’ятник Тарасові Шевченку встановили в 1881 році в місті Форт-Шевченко.15 років – стільки поет провів в Україні за все життя. У 14 років він виїхав із України з поміщиком Енгельгардтом, якому прислужував із дитинства, і потім приїжджав в Україну лише погостювати. Після смерті Шевченка в народі була поширена легенда, що Кобзар не помер, і що він визволить українців з кріпацтва. Тарас Шевченко був надзвичайно талановитим художником. Він створив понад 1300 картин, з яких до нашого часу збереглися більше 800. Переважно малював українські народні сюжети і селянський побут. Створював ілюстрації до власних творів. Також любив малювати автопортрети.

Тарас Шевченко прожив 47 років: з них пробув 24 роки в кріпацтві, 10 – на засланні, а решту – під наглядом жандармів. Загалом на Батьківщині він був нечастим гостем… Але де б він не перебував – він завжди залишався сином своєї землі, пам’ятав її і сумував за нею, як за матір’ю. Саме тому Україна стала у творчості Шевченка головним образом, овіяним любов’ю і тугою. Саме такою, далекою та недоступною, постає образ України у вірші “Думи мої думи…”Думи мої, думи мої,Лихо мені з вами!Нащо стали на паперіСумними рядами?.. Чом вас вітер не розвіяв. В степу, як пилину?Чом вас лихо не приспало,Як свою дитину?…За карії оченята,За чорнії брови. Серце рвалося, сміялось,Виливало мову,Виливало, як уміло,За темнії ночі,За вишневий сад зелений,За ласки дівочі…За степи та за могили,Що на Україні,Серце мліло, не хотіло. Співать на чужині…