Шиллер «Вільгельм Телль»

Тема. Особливості драматичного конфлікту у творі  Ф. Шиллера  «Вільгельм Телль» та його художнє  втілення

Федонюк Наталія, вчитель зарубіжної літератури

Любомльської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 3 Волинської області

Цільова група :

• учні 9 класу

Тривалість :

• 45 хв.

Мета:

• сформулювати особливості драматичного конфлікту у творі; повторити теоретичні питання (драма, особливості драматичного твору, конфлікт);
• допомогти учням визначити основний драматичний конфлікт п’єси Ф. Шиллера «Вільгельм Телль» та показати особливості його художнього втілення;
• виховувати в учнів почуття гуманності та толерантності;
• формувати навички роботи з інформацією та уміння аргументувати свою точку зору, працювати в групі,  розвивати критичне мислення, зв’язне мовлення, творчі здібності учнів, вчитися співчувати, толерантно ставитися до культури і історії інших народів.

 

Операційні цілі (завдання)

Після закінчення  уроку учень

знає

• зміст драми Ф.Шиллера «Вільгельм Телль»;
• особливості драматичного конфлікту в драмі та його художнє втілення.

розуміє

• причини і характер протистояння  образів Вільгельма Телля і Геслера;

• етичні погляди на життя;
•  толерантність, почуття патріотизму, громадського обов’язку.

вміє

• аналізувати текст у єдності змісту і форми, робити висновки та узагальнення з прочитаного;
• висловлювати  своє особисте ставлення до  проблем твору, порушених у творі, та вчинків героїв:
• прогнозувати позитивні  рішення даної проблеми;
• працювати в групі

може

• осмислювати своє призначення;
• аргументовано відстоювати власну точку зору;
• співчувати;
• характеризувати  літературного героя;
• логічно мислити.

 

Методи і техніки : 

дискусія в групах

Обладнання :

Проектор, мультимедійна дошка.

Допоміжні матеріали :

Додаток 1. Роботу в парах « Порівняльну  характеристику  Вільгельма Телля і Геслера »

Додаток 2.  Цитати до  характеристики Вільгельма Телля і Геслера

Дадаток 3. Герої з української історії, які нагадують легендарного Вільгельма Телля?

_________________________________________________________________

 

 

Хід уроку

« Ті держави здатні стати великими, у яких великі малі  люди»

Олександр Довженко

 

1.               Вступна частина              

1.1. Запитайте учнів: -- Який смайлик найбільш виражає бажання сваритись, конфліктувати? Чому? (слайд2)

1.2. Оголосіть тему  уроку: « Особливості драматичного конфлікту у творі  Ф. Шиллера  «Вільгельм Теллб»  та його художнє  втілення » (слайд 3)

1.3. Оголосіть  завдання  уроку(слайд 4)  

• продовжуючи роботу над текстом,   визначити особливості драматичного конфлікту твору та його художнє втілення;
• з’ясувати, що художнім втілення  цього конфлікту є протистояння двох героїв твору Геслера і Телля;
• порівняти  характеристику образів Телля і Геслера.
  4.       Оголосіть  проблемне питання: -- « Чи можна вважати драму «Вільгельм Телль» актуальною в наші дні? »  (слайд 5)

 

2.Основна частина

2.1.  Запропонуйте учням  пригадати  визначення  «конфлікт», «драматичний конфлікт»,  «драма»? 

2.2. З’ясуйте з учнями, шо таке драматичний конфлікт. (слайд 6)

3.       Покажіть на екрані дітям, які  різновиди драматичного конфлікту існують : (слайд 7)

 

 

 Драматичний конфлікт

 

 

 

  

 

 

 

 

4.       Запитайте учнів :

• Подумайте, який конфлікт властивий героям твору?
• Між ким на вашу думку з героїв твору «Вільгельм Телль» розгортається основний конфлікт?
• Яким є художнє вираження основного конфлікту?

 

5.        З’ясуйте з учнями, яка  суть драматичного конфлікту у народній драмі                    « Вільгельм Телль»? (слайд 8)

У протистоянні Геслера і Теля непримиренний конфлікт

 

 

 

 

2.6.  Повідомте учням, що ми повинні прослідкувати і назвати причини конфлікту двох головних персонажів, двох ворогуючих сторін, Телля і Геслера.

2.7. Запитайте учнів:

• Що вам відомо про Вільгельма Телля на початку твору. 
• Чи готовий Телль на початку твору до боротьби із поневолювачами?
• Як ви думаєте, чому?
• Яка сцена є переломною у поведінці Телля?

2.8. Запропонуйте підготовленим учням  зачитати епізод «Покарання Телля» (дія третя, ява третя)). 

 

2.9. Запитайте учнів :

• Яке покарання для Телля вибрав намісник?
• Хто допоміг зважитися на цей небезпечний крок
• Проаналізуйте поведінку маленького Вальтера, сина Телля.
• Які  почуття Вільгельма Телля як батька в цій ситуації.
• Якими художніми  засобами автор передає стан свого героя?
• Як закінчився епізод?
• Який учинок героя свідчить про величезне напруження, яке він пережив?
• Яка риса вдачі Геслера виявилася у цьому рішенні?
• Як можна тлумачити слова Геслера: «Як, він стріляв? Невже? От божевільний!»?
• Як присутні сприйняли це випробування? З чого це видно?
• Якою була реакція Геслера?
• Як характеризує намісника такий учинок?
• Для чого Телль узяв дві стріли?
• Як ви думаєте, чому Телль відверто зізнався у цьому Геслеру?
• Якого символічного значення Телль набуває в кінці твору?

2.10. Зачитайте уривок з тексту:

                   «Раніш я жив спокійно й безтурботно...

В одних лиш звірів стріли я пускав.

Далекий був від думки я
про вбивство...

Це ти життя мені збентежив мирне.

Ти сам мене й жорстокості навчив...»  Д. 4

2.11.Запитайте учнів:

• Чи мав Геслер право  ставити таке завдання перед Теллем? Які людські норми порушив  він?
• Як автор виправдовує  вбивство Теллем Геслера? Чи переконала вас аргументація Шиллера?
• Чи є оправдання вбивству?
• То від чого залежить свобода і мир? (слайд 9)

 2.12. Запропонуйте роботу в парах, скласти   порівняльну  характеристику  Вільгельма Телля і Геслера ( Додаток 1).  Аргументуйте свої відповіді цитатими. (Додаток 2)

 

3. Підсумковий  етап

1.          Запропонуйте учням зробити  висновок причини конфлікту двох головних персонажів, двох ворогуючих сторін, Телля і Геслера.

3.2. Поверніться о проблемного питання «Чи можна вважати драму «Вільгельм Телль» актуальною в наші дні?» (слайд 10)

3.3. Запитайте учнів: ---  Чи актуальний цей твір у наші дні? Чим?

3.4. Зачитайте учням, що писав  славетний  син  українського народу І. Франко про  п’єсу  «Вільгельм Телль»:  «сучасна для кожного часу і кожного народу, що стогне під чужим політичним і суспільним гнітом і бажає з-під нього вибитись на волю».  (слайд 11 )   

3.5.Запитайте учнів:

• Які герої з української історії вам нагадують легендарного Вільгельма Телля? (слай 12)

3.6. Запропонуйте учням  продовжити речення : (слайд 13)

• Я зрозумів(ла)…
•  Мені сподобалось…
• Мене вразило…
• Я сьогодні побачив(ла) по-новому…
• Цей твір навчив мене…
• На уроці я дізнався, що…
  7.        Оцініть діяльність учнів на уроці, подякуйте за співпрацю, побажайте й надалі успішно справлятися з будь-якими завданнями.
  8.        Оголосіть домашнє завдання: Повторити вивчене «Література ХVІІІ ст. Просвітництво», підготуватись до контрольної роботи. (слайд14)

 

 

 

 

Додаток 1

Робота  в парах

Складіть  порівняльну  характеристику  Вільгельма Телля і Геслера

Вільгельм Телль		Герман Геслер
	Соціальний стан
	Сімейний стан
	Ставлення народу
	Риси характеру
	Статус у фіналі

 

Додаток 2

Аргументуйте свої відповіді цитатими

 «Про себе смілий думає востаннє..

На Бога здайся, й гнаного врятуй…» Дія 1

 

«В біді на все одважитися можна»  Д.1

 

«Телль і ягня з провалля урятує.

Невже він кине друзів у біді?

Але порад від мене ви не ждіть.

Допомагать не вмію я словами.

А от як справжнє діло закипить –

Покличте Телля, й піде він за вами».Д.1

 

«…тоді лиш маю втіху від життя,

  Коли щодня борюсь і здобуваю». Д.1

 

«Хто довго думає,/Той мало зробить.». Д.3

___________________________________

 «Найкращий син вітчизни, наш оплот,

 Коли за волю встати доведеться». Д. 4

«У горах Телля другого нема». Д.1

«Народний визвольник».  Д.1

 «Хай кожний вдома буде жити в тиші, 
     Хто сам сумирний, того лишать з миром…».  Д.3

   «…Але свою вітчизну

  Не зраджу я, якщо мене покличуть».  Д.3

«Послав мене сюди він (імператор) не на те, щоб гладить

Народ по шерсті, жде покори він.

Тут боротьба за те, хто в цій країні

Господар – селянин чи імператор…». Д.4

 

«Зламаю я уперту їх затятість,

Зухвалий дух свободи подавлю». Д.4
 

____________________________________

Додаток 3

Герої з української історії , які  нагадують легендарного Вільгельма Телля

      

Український гетьман Богда́н (Зино́вій-Богда́н) Миха́йлович Хмельни́цький--  український військовий, політичний та державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, очільник Гетьманату (1648–1657). Керівник Хмельниччини — повстання проти зловживань коронної шляхти в Україні, котре переросло у загальну, очолену козацтвом, визвольну війну проти Речі Посполитої. Перший з козацьких ватажків, котрому офіційно було надано титул гетьмана^[3]. Намагався розбудувати незалежну українську державу, укладаючи протягом свого правління союзи з Кримським ханатом та Московським царством. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

           

Шевченко— це святиня, якою дорожить і гордиться український народ. Ми, нащадки, будемо завжди берегти у своєму серці той вогник любові до Вітчизни, який запалив поет своїми безсмертними творами.

   

Державний діяч і політик найвищого ґатунку, найвправніший дипломат тодішньої Європи, полководець і водночас поет, у поезії якого найсильнішими були патріотичні мотиви, уболівання за долю України. Різноманітна природна обдарованість поєднувалася в ньому з високою освіченістю.

Гетьман Іван Мазепа намагався зробити з України європейську державу, підняти й зміцнити значення й престиж гетьманської влади, яка за десятиріччя руїни зазнала страшної девальвації. Жодний із гетьманів не зробив так багато, як Мазепа для розвитку культури та духовності українського народу. 

 

          

Іва́н Я́кович Франко́ (27 серпня 1856, с. Нагуєвичі — 28травня 1916, Львів, Австро-Угорщина) — видатний український письменник, поет, публіцист, перекладач, учений, громадський і політичний діяч. Національна ідея та переживання про майбутнє українського народу супроводжувала Франка постійно. Він переймався долею українців, він прагнув допомогти їм створити самостійну державу. Цей поет, мислитель зробив величезний внесок в культуру, літературу та моральний розвиток українців. Він присвятив все своє життя на користь Україні. 

 

                     

Пилип Орлик — один із найвизначніших борців за волю України.  Це був один із найвидатніших діячів ХУІІ-ХУІІІ ст., самовідданий український патріот, який все життя присвятив боротьбі зі незалежність України . Конституція 1710 року „Прав і свобод Запорозького Війська”

 

 

 

 

 

Прототипом Тараса Бульби був предок відомого українського дослідника Миклухо-Маклая, корінний отаман Війська Запорізького Низового

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДІЯ ТРЕТЯ

СЦЕНА ПЕРША

Двір при будинку Телля.

Телль теслярує. Гедвига зайнята домашньою роботою. Вальтер і Вільгельм в глибині сцени грають маленьким самострілом.

Ва л ь т е р

Батько, куди ти?

 

Т е л л ь

До дідуся, ... синок

Ти не підеш зі мною?

 

В а л ь т е р

Піду, звичайно!

 

Г е д в і г а

Зараз там Геслер. У Альторф не ходи!

 

Т е л л ь

Він до вечора відправиться.

 

Г е д в і г а

Так почекай!

Він злий на нас. З ним краще не зустрічатися.

 

Т е л л ь

Мені немає діла, злий  він чи ні.

Живу я чесно, - що мені до ворогів!

 

Г е д в і г а

Сильніше всього він чесних ненавидить.

 

Т е л л ь

Чи не тому, що до них не можна причепитися? ..

Але, думаю, мене не зачепить він.

 

Г е д в і г а

Ти чому так думаєш?

 

Т е л л ь

нещодавно

Полював я в Шехенском ущелині;

Там рідко слід побачиш людини.

Я йшов пустельною гірською стежкою,

Де зустрічним важко розминутися. прямо

Над головою моєї скеля нависла,

А піді мною ревів сердито Шехен.

 

Хлопчики припали до нього праворуч і ліворуч і дивляться на нього

з напруженим цікавістю.

 

Раптом мені назустріч Геслер. Він один,

Без поводирів був, і я один.

Віч-на-віч стоїмо, а поруч - прірва.

Помітивши, він негайно мене дізнався;

Адже незадовго перед тим суворо

За суща дурниця він покарав мене.

І бачить він, я перед ним стою

З відмінним самострілом. він зніяковів

І зблід, коліна затремтіли ...

Один би мить - і зірвався б з сховку

Так жалюгідний він мені став, що підійшов

Шанобливо до нього я зі словами:

«Адже це Телль ... Телль, пан ландфохт».

Він нічого на це, лише рукою

Подав мені знак іти своєю дорогою.

Пішовши, я свиту слідом за ним послав.

 

Г е д в і г а

Він затремтів перед тобою ... Дивись!

Ганьби він довіку не забуде.

 

Т е л л ь

Я зустрічі не шукаю. І він не шукає.

 

Г е д в і г а

Залишся. Або  іди вже на полювання.

 

Т е л л ь

Так що з тобою?

 

Г е д в і г а

Не по собі мені щось.

 

Т е л л ь

Навіщо собі ти мучиш без причини?

 

Г е д в і г а

Нехай без причини ... Але залишся, Телль.

 

Т е л л ь

Я, дорога, слово дав прийти.

 

Г е д в і г а

Ти повинен - що ж, іди ... Залиш мені сина!

 

У а л ь т е р

Ні, мамо, я хочу піти з батьком.

 

Г е д в і г а

Ти хочеш мати свою покинути, Вольтер?

 

В а л ь т е р

Подарунок я від діда принесу. (Виходить з батьком.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 СЦЕНА ТРЕТЯ

БІЛЯ Альторфа Луг.

На передньому плані дерева. У глибині на жердині висить капелюх. Перспектива замикається покритої заповідним лісом горою, над якою височить ланцюг снігових вершин. Фрісгард і Лёйтхольд стоять на сторожі.

 

У а л ь т е р

 

Батько, бач, капелюх на жердині!

 

Т е л л ь

 

Що нам до капелюхи? Поспішаймо, синку!

(Хоче йти.)

 

Фрісгард перегороджує йому списом дорогу.

 

Ф р і з г а н д

 

В ім'я імператора! Ні з місця!

 

Т е л л ь (хапаючись за спис)

 

Так що вам потрібно? Що все це означає?

 

Ф р і з г а н д

 

Наказ порушений. Слідуйте за нами.

 

Л е й т х о л ь д

 

Поваги не віддали ви капелюсі.

 

Т е л л ь

 

Пусти, Приятель!

 

Ф р і з г а н д

 

Ні, в тюрму! У в'язницю!

 

У а л ь т е р

 

Батька у в'язницю? На допомогу! Допоможіть!

(Кричить послуг за сцену.)

Швидше, люди добрі, сюди!

Насильство! Батька у в'язницю відводять!

 

Священик Рёссельман і дяк Петерман

з'являються з трьома селянами.

 

П е т е р м а н

 

Що тут у вас?

 

Р е з с е л ь м а н

 

Навіщо його ти тримаєш?

 

Ф р і з г а н д

 

Зрадник він і государю ворог.

 

Т е л л ь (хапає його)

 

Зрадник? Я?

 

Р е з с е л ь м а н

 

Так ти вдивися, приятель!

Адже це Телль - гідний громадянин.

 

У а л ь т е р

(Помічає Вальтера Фюрста і

спрямовується до нього назустріч)

 

БАТЬКА схопили! Дідусь, на допомогу!

 

Ф р і з г а н д

 

У в'язницю його!

 

У а л ь т е р Ф ю р з т (підбігає)

 

Я за нього ручаюсь!

Що тут сталося? Заради Бога, Телль! ..

 

Входять Мельхталь і Штауффахер.

 

Ф р і з г а н д

 

Він влада ландфохта визнавати не хоче.

Ослушник цей нею знехтував.

 

Ш т а у ф ф а х е р

 

Так в цьому завинив Телль?

 

М е л ь х т а л ь

 

Ти брешеш!

 

Л е й т х о л ь д

 

Поважний капелюсі він не надав.

 

У а л ь т е р Ф ю р з т

 

Так ось за що його в тюрму? приятель,

Я за нього ручаюсь, відпусти!

 

Ф р і з г а н д

 

Ти за свою, старий, ручайся шкуру!

Ми робимо, що служба нам велить.

 

М е л ь х т а л ь (селянам)

 

Так це кричуще насильство!

Невже нахабно поведуть його?

 

П е т е р м а н

 

Ні, ми сильніше! Друзі, не видавати!

Один за всіх - і всі за одного!

 

Ф р і з г а н д

 

Так ви наказом фохта неслухняні?

 

Т р о в и п о с е л я н (вриваючись)

 

Ми на підмогу! Що тут? Перемелений!

 

Гільдегарди, Мехтгільда ​​і Ельсбет повертаються.

 

Т е л л ь

 

Я впораюся, люди добрі. Ідіть!

Коли я до сили захочу вдатися,

Ви думаєте, копій злякаюся?

 

М е л ь х т а л ь (Фрісгарду)

 

Посмію-ка відвести його від нас!

 

У а л ь т е р Ф ю р з т і Ш т а у ф ф а х е р

 

Облиште! Тихіше!

 

Ф р і з г а н д (кричить)

 

Бунт! Заколот, заколот!

 

Чути мисливські роги.

 

Ж е н щ и н и

 

Намісник Геслер їде!

 

Ф р і з г а н д (ще голосніше)

 

Бунт! Заколот!

 

Ш т а у ф ф а х е р

 

Кричи, поки не лопнеш!

 

Р е з с е л ь м а н і М е л ь х т а л ь

 

Замовкнеш ти?

 

Ф р і з г а н д (на все горло)

 

Сюди, слузі закону допоможіть!

 

У а л ь т е р Ф ю р з т

 

Ось сам намісник. Щось з нами буде?

 

Геслер верхом, з соколом на руці. Рудольф Гаррас, Берта, Руденц

і озброєна охорона з найманців.

На сцені утворюється коло з копій.

 

Р у д о л ь ф Г а р р а з

 

Дорогу Фохту дайте!

 

Г е з л е р

 

Їх розігнати!

Що за натовп? Хто закликав на допомогу?

 

Всі мовчать.

 

Ну, хто ж? Відповідайте мені!

(Фрісгарду.)

Вперед!

Хто ти такий? А він в чому завинив?

(Сокола слузі передає.)

 

Ф р і з г а н д

 

Про пан, я вірний воїн твій

І годинним поставлений тут, у капелюхи.

А цей мною зараз викритий:

Він відмовився капелюсі поклонитися

І, за наказом, мною був затриманий.

Але чернь його відбити хотіла силою.

 

Г е з л е р (помовчавши)

 

Невже імператором і мною,

Ландфохт, Телль, ти так зневажаєш,

Що капелюх ти не захотів вшанувати,

Якої я відчуваю вас?

Злий умисел ти цим тільки видав.

 

Т е л л ь

 

Вибачте, пане! Я не з презирства -

За нерозсудливості ваш наказ порушив.

Будь я інший, мене б не кликали Телль.

Даруйте, я надалі не провинюся.

 

Г е з л е р (помовчавши)

 

Ти майстерно, стрілок, володієш цибулею

І в влучності ледь ль кому поступишся?

 

У а л ь т е р

 

Так, це правда. З яблуні зіб'є

Мені яблуко батько хоч в ста кроках.

 

Г е з л е р

 

Що, це син твій, Телль?

 

Т е л л ь

 

Так, мій синок.

 

Г е з л е р

 

А є ще?

 

Т е л л ь

 

Їх двоє у мене.

 

Г е з л е р

 

Якого ти сина більше любиш?

 

Т е л л ь

 

Вони мені обидва дороги одно.

 

Г е з л е р

 

Ну, якщо з яблуні ти в ста кроках

Збиваєш яблуко, то покажи мені

Своє мистецтво, Телль ... Візьми свій лук ...

Так при тобі він, втім ... З голови

Збиваючи у сина яблуко стрілою ...

Але тільки ти краще целься, Телль,

І першою ж стрілою потрап;

А промахнувся - з життям розпрощалися.

 

Всі вражені жахом.

 

Т е л л ь

 

Жахливий ви віддали наказ ...

Невже справді? .. З голови синівської ...

Ні, пане, немає, вам це не могло

Прийти на розум ... Ні, Боже упаси

Такий наказ всерйоз віддати батькові!

 

Г е з л е р

 

Ти яблуко у сина з голови

Зіб'єш зараз, як я того хочу.

 

Т е л л ь

 

Щоб в голову рідного сина метил

Рідний батько? .. О ні, вже краще смерть!

 

Г е з л е р

 

Стріляй, не те загинеш ти і син твій!

 

Т е л л ь

 

Мені бути вбивцею своєї дитини!

Як видно, немає у вас дітей ... Зрозуміти

Вам не дано батьківське серце.

 

Г е з л е р

 

Е, Телль, як ти раптом став розумніший!

А кажуть, що ти великий мрійник,

Живеш не так, як всі інші люди.

Що почудней ти любиш ... тому

Я за тобою такий і подвиг вибрав.

Там, де інший задумався б, ти сміливо,

Закривши очі, наважуєшся на все.

 

Б е р т а

 

О, не жартуйте так з народом, добродію!

Вони бліді, тремтять ... Їм незвично

Вигадливі жарти ваші слухати.

 

Г е з л е р

 

А хто сказав вам, ніби я жартую?

(Зриває яблуко з висить над ним гілки.)

Ось яблуко ... Швидше! Відійдіть!

Відміряти кроки! .. Вісімдесят вистачить ...

Не більше і не менше ... Він хвалився,

Що в ста кроках уб'є будь-яку ціль ...

Ну, так стріляй, - гляди ж, чи не промахнись!

 

Р у д о л ь ф Г а р р а з

 

О Боже! .. Це вже не жарт ... Хлопчик,

Ти на колінах вимолити пощаду!

 

У а л ь т е р Ф ю р з т

(Тихо Мельхталя, який

насилу стримується)

 

Стримайтеся, Мельхталь, я вас благаю!

 

Б е р т а (ландфохт)

 

Досить, пане! О, нелюдяно

Батьківським серцем так грати. вже якщо

Бідолаха за проступок свій незначний

І повинен бути страчений, то він, о Боже,

Десятикратно борошна смерті виніс.

Нехай неушкоджений він до хижі свою

Повернеться. Вас він знає! цей час

І Телль і внуки Телля не забудуть.

 

Г е з л е р

 

Гей, розступіться! .. Що ж ти так баришся?

Ти винен, тебе стратити я вправі;

Але милостиво, Телль, твою долю

Мистецтву рук твоїх же я довіряю.

Не можна нарікати на вирок суворий

Тому, хто сам своєї долі господар.

Ти влучним оком хвалився. Гаразд!

Так покажи, стрілок, своє мистецтво;

Достойна мета, нагорода велика!

Потрапити стрілою в чорний коло мішені

Чи зуміє і інший, але майстер той,

Кого не підведе його мистецтво,

Чий вірний очей і чия рука не здригнеться.

 

У а л ь т е р Ф ю р з т (кидаючись

перед Геслером на коліна)

 

Про пан намісник, ми вас шануємо,

Але пожалійте! Я вам половину

Віддам добра, візьміть навіть все,

Але ви батька від страшних мук позбавте!

 

У а л ь т е р Т е л л ь

 

Ах, дідусь, ти перед ним не падай!

Він злий. Ну, де мені стати? Я не боюся.

Адже мій батько б'є птицю на льоту, -

Він серце не прониже рідного сина.

 

Ш т а у ф ф а х е р

 

І вас не зачепить дитяча невинність?

 

Р е з с е л ь м а н

 

Є Бог на небесах, і перед ним

У своїх справах дасте ви звіт!

 

Г е з л е р (вказуючи на хлопчика)

 

Його геть до тієї прив'язуйте липі.

 

У а л ь т е р Т е л л ь

 

Прив'язувати? Мене? Я не хочу!

Я, як ягня, тихо, трохи дихаючи,

Стояти там буду. Якщо ж мене

Прив'яже, я стану відбиватися.

 

Р у д о л ь ф Г а р р а з

 

Дай, хлопчик, зав'язати собі очі!

 

У а л ь т е р Т е л л ь

 

Очі? Ну немає! невже злякаюсь

Стріли батька, що полетить в мене? ..

Я буду чекати і оком не моргну.

Дізнається він, який стрілок батько!

Не вірить нелюд, погубити нас хоче ...

На зло йому стріляй і потрап!

(Йде до липи.)

 

Йому на голову кладуть яблуко.

 

М е л ь х т а л ь (селянам)

 

Як! На очах перед нами здійсниться

Злодійство це? Де ж наша клятва?

 

Ш т а у ф ф а х е р

 

Даремно все! Адже всі ми беззбройні.

Ми лісом копій тут оточені.

 

М е л ь х т а л ь

 

Навіщо ми відразу не взялися за справу?

Прости, Господь, відстрочку запропонував!

 

Г е з л е р (Теллю)

 

Мерщій же! Даремно зброю не носять.

Небезпечно з ним ходити по всіх усюдах, -

Стріла, отпрянув, вразить стрілка.

Така зухвалість поселян - образа

Верховному володареві країни.

Лише панове ходити з оружьем вправі.

Ви лук і стріли любите носити -

Нехай так, але ось тобі для них мішень.

 

Т е л л ь

(Натягує цибулю і закладає стрілу)

 

Відійдіть, люди!

 

Ш т а у ф ф а х е р

 

Що ви, Телль!

Хочете ... Ні за що! .. Порушено ви,

Коліна гнуться, і рука тремтить ...

 

Т е л л ь (опускаючи цибулю)

 

В очах мутиться!

 

Ж е н щ и н и

 

Милостивий Боже!

 

Т е л л ь (ландфохт)

 

Не буду я стріляти - ось груди моя!

(Оголяти груди.)

Пронизати її кажіть вашої сторожі!

 

Г е з л е р

 

Не життя твоя, але постріл твій мені потрібен ...

Ти духом твердий. На все готовий ризикувати!

Відмінно ти володієш самострілом.

За кермо берешся, не боячись грози.

Рятуй тепер себе ... рятівник всіх!

 

Телль стоїть, і по всьому видно, що він відчуває страшну внутрішню боротьбу. Руки його тремтять, блукаючий погляд то звернений на ландфохта, то спрямований до неба. Раптом він вистачає свій сагайдак, висмикує звідти ще одну стрілу і

ховає її за пазуху.

Геслер стежить за всіма його рухами.

 

У а л ь т е р Т е л л ь (під липою)

 

Стріляй, БАТЬКО! Я не боюся!

 

Т е л л ь

 

Що ж, треба!

(Оволодіває собою і починає

цілитися.)

 

Р у д е н ц

(Весь час стояв в напруженому

очікуванні і насилу стримував

себе, виступає вперед)

 

Досить, Фохт! Прошу вас, ... припиніть

Все це було тільки випробування ...

Ви свого домоглися ... Але суворість

Зайва шкодить розумної мети:

Натягнутий надміру - трісне лук.

 

Г е з л е р

 

ПРОШУ Мовчати!

 

Р у д е н ц

 

Ні! Буду говорити!

Честь Габсбургів священна для мене.

Але ненависть легко здобути насильством,

А цього не хоче імператор ...

І ніхто і такий не заслужив

Народе мій, немає у вас на це права.

 

Г е з л е р

 

Як смієте ви!

 

Р у д е н ц

 

Довго я мовчав,

Безчинства над народом спостерігаючи;

Я закривав на все свої очі

І заглушав в своїх грудей страждання,

Скорбота гнівом переповненого серця.

Але довше мовчати зрадою було б

І Габсбургам і батьківщині моєї.

 

Б е р т а

(Кидаючись між ландфохт

і Руденцу)

 

Він тільки зліше розлючений, Руденц!

 

Р у д е н ц

 

Я свій народ покинув, від рідних

Відрікся. І природні узи

Я розірвав, щоб тільки до вас приєднатися ...

Я думав благу загальному допомогти,

Монарха влада в моїй країні посиливши.

Тепер пов'язка з очей моїх упала,

І в жаху над безоднею я стою.

Я вірив вам - і був обманутий вами.

Ви серце чесне обплутали ... І я

З благою метою мій народ губив.

 

Г е з л е р

 

І ти грубить так нахабно пану?

 

Р у д е н ц

 

Мій пан не ви, а імператор ...

Вільний я, і лицарська доблесть

Моя анітрохи вашої не поступиться.

В ім'я імператора ви тут,

І хоч ганьбите ви це ім'я,

Я шаную його, інакше б рукавичку

Я кинув вам, зажадавши до відповіді.

Що ж, дайте знак своєї охорони ... я

Чи не беззбройний, як вони ...

(Вказуючи на народ.)

зі мною

Мій добрий меч, нехай ...

 

Ш т а у ф ф а х е р (кричить)

 

ЯБЛУКО впало!

 

Поки загальну увагу було привернуто до ландфохт і Руденцу, між якими стояла Берта, Телль пустив стрілу.

 

Р е з с е л ь м а н

 

А ХЛОПЧИК ЖИВИЙ!

 

Г о л о с а

 

Телль в яблуко потрапив!

 

Вальтер Фюрст, слабея, готовий впасти, але Берта його підтримує.

 

Г е з л е р (вражений)

 

Як, він стріляв? Невже? Ось Божевільний!

 

Б е р т а

 

Дитина ЖИВИЙ!

(Вальтеру Фюрст.)

Схаменіться, БАТЬКО!

 

У а л ь т е р Т е л л ь (підбігаючи з яблуком)

 

Ось яблуко, батько ... Адже я сказав:

Ти сина свого не можеш поранити!

 

Телль варто, подавшись вперед, як би кинувшись за польотом стріли.

Самостріл випадає у нього з рук. Побачивши підбігає до нього сина, він кидається до нього з розпростертими обіймами і з жаром притискає його

до серця; ноги його підкошуються, і він падає без сил. Всі зворушені.

 

Б е р т а

 

Благе НЕБО!

 

У а л ь т е р Ф ю р з т (зятю і онукові)

 

Діти мої, діти!

 

Ш т а у ф ф а х е р

 

Хвала тобі, Господи!

 

Л е й т х о л ь д

 

Ось це постріл!

Про нього довіку Переказ не замовкнуть.

 

Р у д о л ь ф Г а р р а з

 

Розповідати про постріл Телля будуть,

Поки стоять твердині цих гір.

(Подає ландфохт яблуко.)

 

Г е з л е р

 

Він в серцевину яблука потрапив!

Так, постріл влучний, треба зізнатися.

 

Р е з с е л ь м а н

 

Гарний був постріл. Але горе тому,

Хто милість Бога зухвало спокушає!

 

Ш т а у ф ф а х е р

 

Схаменіться і встаньте, Телль. свободу

Ви мужністю добули. Будинки чекають вас.

 

Р е з с е л ь м а н

 

Ви до матері скоріше ведіть сина!

 

Хочуть забрати його.

 

Г е з л е р

 

Стій, Телль!

 

Т е л л ь (повертаючись)

 

Що вам завгодно наказати?

 

Г е з л е р

 

Ти з сагайдака вийняв дві стріли,

Я бачив сам ... Навіщо ти це зробив?

 

Т е л л ь (в замішанні)

 

Так здавна ведеться у стрільців.

 

Г е з л е р

 

Ні, я не вірю твоєму відповіді.

Тут умисел, як видно, був інший.

Ти мені признайся, Телль, щиросердно,

Що б не було, я не караю тебе.

Скажи, навіщо стрілу іншу сховав?

 

Т е л л ь

 

Що ж, якщо ви мені життя даруєте, пане,

Я вам скажу всю правду, нічого не приховуючи.

(Дістає стрілу і спрямовує на

ландфохта страшний погляд.)

Стрілою цієї я пронизав би ... вас,

Коли б потрапив випадково в дитини, -

І тут вже я б промаху не дав.

 

Г е з л е р

 

Ну, гаразд, Телль! Я життя тобі дарую.

Я лицарського слова не зламаю ...

Але злісні наміри ти видав,

І я накажу тебе туди заховати,

Де ти з місяцем і сонцем розпрощався.

Я тільки так від стріл твоїх врятуюся.

Схопити його! Зв'язати!

 

Телля пов'язують.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

“Вільгельм Телль”

Ф.Шіллер - німецький поет і драматург, виразник просвітницьких ідей свободи і справедливості, бунту особистості проти деспотизму. Шіллер і рух “Буря і натиск”.

Народна драма “Вільгельм Телль”, поетизація в ній боротьби за національну незалежність і свободу особистості. Національний колорит твору та засоби його створення (історичні факти, швейцарська топонімія, фольклор тощо).

Прагнення штюрмерів до об’єднання німецьких земель і символічний сенс сцени на Рютлі. Особливості драматичного конфлікту в творі та його художнє втілення. Геслер і Вільгельм Телль: причини і характер протистояння.

Еволюція особистості Вільгельма Телля: від пацифізму (“у себе тихо кожен хай живе; людина мирна - зо всіма у мирі”) до бунту проти поневолювачів (“хто в голову своїй дитині цілив, той влучить в серце ворога свого”).