Шкільне родинне свято "Хай стелиться життєвий шлях від школи..." _2024

Про матеріал
Шкільне родинне свято ( батьки, вчителі та випускники) з нагоди вручення свідоцтв про базову загальну освіту випускникам 9 класу під час війни.
Перегляд файлу

Шкільне родинне свято

« Вручення свідоцтв про базову загальну освіту»

(під музику)

Ведуча 1

Надворі літо…

Справжнє тепле літо…

У зелені втопилися сади,

Рясніють всюди різнобарвні квіти,

Аж серце завмирає від краси.

Надворі літо…

Наше щедре літо…

Цей особливий неповторний час,

Коли дитинство з юністю у парі

Танцює з вами перший ніжний вальс.

Надворі літо…

Наше тепле літо…

В якому радість й смуток водночас.

Ведуча 2:

 Спадає голосів строката повінь,
Спливла у літо гомінка ріка,
І зала  одягла вбрання святкове,
Затамувавши подих: мить яка!

 Про цю хвилину мріємо щороку,
Її чекаємо, як вищої мети:
Випускники ідуть з останнього уроку,
Щоб вирушити у  нові світи.

 І стоголосо музика лунає,

І понад хмари лине срібний спів –

Бо нині всі ми щиро привітаєм –

З найкращим святом дорогих  випускників!

 

Ведуча 1: Вітаємо  усіх присутніх: прекрасних випускників, шановних вчителів та батьків. Ми зустрілися сьогодні востаннє в такому теплому шкільному родинному колі , щоб порадіти за наших випускників і вручити їм документ про закінчення гімназії.

Нехай цей день стане для нас  святом  вдячності, приємних спогадів і родинного єднання.

Ведуча 2 : Адже сьогодні ми всі разом перегорнемо сторінку захоплюючої книги  про навчання і працю, про дружбу і кохання, про творчість і успіх. Книги , головними героями якої були  всі ми  - діти, батьки, вчителі і яку писали впродовж довгих 9 років.

 Ведуча 1:  Ми живемо в особливий час для нашої неньки-України. Наш народ продовжує відстоювати свою незалежність та суверенітет. У ці хвилини на східних рубежах  українські захисники роблять усе для того, аби ми з вами могли спокійно жити, ходити в школу, навчатись і творити. 

Ведуча 2 .Багато наших односельців на війні. Серед них і батько нашого випускника  Білінський  Олександр. Низький уклін , шана і подяка Вам, наші захисники!

Ведуча 1: Але є багато Героїв , що не повернулися. Вшануймо пам’ять  воїнів, полеглих у роки російсько-української війни , та усіх убієнних за волю і територіальну  цілісність нашої держави хвилиною мовчання.

Нехай на небі їм  буде спасіння. Від тебе ж пам’ять, Україно!

ХВИЛИНА МОВЧАННЯ

Ведуча 1: І сьогодні ми трішки поговоримо про три життєві сили ,  на яких тримається школа – це ВЧИТЕЛІ, БАТЬКИ, ДІТИ

 І. ВЧИТЕЛІ

 Ведуча 2:  

Десь далеко, наче з небокраю

За легендою старих часів

Сповідь про людей оцих лунає

Із-за моря, гір, полів, лісів…

 

 

Ведуча 1:

Їхня мудрість, ласка, щире слово

Розійшлися по усій землі…

Пам'ятать їх будем знову й знову

Ви вже здогадались – хто ВОНИ?

Всі разом: Так, Вони – це наші вчителі!

ВІДЕОРОЛИК про ВЧИТЕЛІВ – 10-12 хв.

(ВИПУСКНИКИ ГОВОРЯТЬ ПО ЧЕРЗІ, потім  ФОТО ВЧИТЕЛІВ під музику)

 

  1. Вони такі, як і ми, тільки за плечима — трошки більше забутої радості.
  2. Вони розумні й уміють не помічати шпаргалок.
  3. Вони прощають нас навіть тоді, коли ми не прощаємо.
  4. Вони думають, що є речі, яких ми ніколи не зрозуміємо, і саме тому ми все розуміємо.
  5. Вони зі зворушливою наполегливістю прагнуть усе робить замість нас, хоча уже давно не розуміють навіщо.
  6. Вони пам'ятають про нас зовсім не те, що ми - про себе.
  7. Вони мовчать, коли ми говоримо нісенітниці. Хоча, коли ми говоримо щось розумне, вони теж мовчать.
  8. Вони не помічають наших підфарбованих губ.
  9. Коли вони кажуть « Я вас люблю», здається, що ми справді існуємо.
  10. Вони роблять вигляд, що їм подобається Свято першого дзвоника
  11. Коли ми йдемо, вони залишаються.

СЛОВА – ПРИВІТАННЯ  ВЧИТЕЛІВ ДЛЯ ВИПУСКНИКІВ

 ІІ. БАТЬКИ

Ведуча 1.

Десь років двадцять тому, а може й чуть меньше,  зустрілися на просторах життя Він та Вона, покохали один одного, поєднали свої долі, жили життя…, а сьогодні їх діти стали випускниками.

Ведуча 2.

Дорогі випускники! Кожен ваш день починався з маминого ніжного поцілунку, з батькового теплого погляду. Саме вони – найрідніші , найдорожчі ,всерозуміючі допомогли Вам стати такими , щоб можна було Вами пишатися! То ж хай два крила любові – мама і тато будуть з вами завжди!

Ведуча 1.

Дорогі наші мами і тата! Багато сил, терпіння та часу треба було докласти, щоб виростити таких гарних та розумних дітей. Хочеться подякувати багатьом з вас за те, що допомагали робити шкільне життя кращим, легшим, цікавішим.

 ПОДЯКИ БАТЬКАМ

(вручає директор)

ВІДЕОРОЛИК «МОЇ БАТЬКИ » - 8-10 хв.

 

Вип.1  

Мама і тато… Ми не пам’ятаємо як вперше промовили ці слова.

Вип.2 

Ми не пам’ятаємо їх усміхнених облич над нашими колисками у дитинстві.

Вип.3  

Але,  чим дорослішими стаємо, тим сильніше відчуваємо їхню турботу про нас.

Вип.4

Їх усмішка найщиріша, а обійми найніжніші.

Вип.5

Вони подарували одне з найдорожчих скарбів та чудес світу – життя.

Вип.6

Вони  - наші янголи охоронці.

Вип.7

Низький уклін Вам, рідні батьки! Вам – наша шана, вдячність, любов!

ІІІ. ДІТИ

Ведуча 1 : Дорогі випускники! Довгих 9  років, ви працювали над тим, щоб сьогодні отримати цей довгожданий документ – свідоцтво про базову загальну освіту!

Ведуча 2:  До слова запрошуємо директора гімназії Олега Вікторовича Рибачка

ВРУЧЕННЯ СВІДОЦТВ

Ведуча 1:  Ну, ось і все. Школу закінчено. Уроків  у школі більше не буде.

 Все буде: коледжі, університети, кохання, робота, сім’я, а ось школи вже не буде…

 Ведуча 2:

І дитинства також не буде.Дитинство минуло. Воно відходило по краплині, тихо і непомітно, з першим словом, з першим кроком, з першим уроком і друзями шкільними, і вчителями, які вас любили.

Ведуча 1:

Дитинство минуло… І шкільні роки теж … Залишивши про себе  лише світлі спогади…. То ж давайте переглянемо проєкт 9 класу «НАШЕ ШКІЛЬНЕ ЖИТТЯ»

Перегляд проєкту – 10-12 хв.

(Виконати бажання на біс) – пісня, танець

Ведуча 1:

Відлунали останні оплески, останні акорди музики... Зараз спорожніє школа…

Ведуча 2:

Давайте візьмемось за руки.

Запам'ятаємо тепло рук один одного, адже вже завтра поруч із вами будуть інші люди. Нехай це будуть гарні люди!

 Ведуча 1:

Отже, у своєму шкільному житті   ми поставили останню крапку. Хай щастить!!!

(фінальна пісня «Школа» І. Ланчина)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
18 червня
Переглядів
167
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку