Шкільне родинне свято
« Вручення свідоцтв про базову загальну освіту»
(під музику)
Ведуча 1
Надворі літо…
Справжнє тепле літо…
У зелені втопилися сади,
Рясніють всюди різнобарвні квіти,
Аж серце завмирає від краси.
Надворі літо…
Наше щедре літо…
Цей особливий неповторний час,
Коли дитинство з юністю у парі
Танцює з вами перший ніжний вальс.
Надворі літо…
Наше тепле літо…
В якому радість й смуток водночас.
Ведуча 2:
Спадає голосів строката повінь,
Спливла у літо гомінка ріка,
І зала одягла вбрання святкове,
Затамувавши подих: мить яка!
Про цю хвилину мріємо щороку,
Її чекаємо, як вищої мети:
Випускники ідуть з останнього уроку,
Щоб вирушити у нові світи.
І стоголосо музика лунає,
І понад хмари лине срібний спів –
Бо нині всі ми щиро привітаєм –
З найкращим святом дорогих випускників!
Ведуча 1: Вітаємо усіх присутніх: прекрасних випускників, шановних вчителів та батьків. Ми зустрілися сьогодні востаннє в такому теплому шкільному родинному колі , щоб порадіти за наших випускників і вручити їм документ про закінчення гімназії.
Нехай цей день стане для нас святом вдячності, приємних спогадів і родинного єднання.
Ведуча 2 : Адже сьогодні ми всі разом перегорнемо сторінку захоплюючої книги про навчання і працю, про дружбу і кохання, про творчість і успіх. Книги , головними героями якої були всі ми - діти, батьки, вчителі і яку писали впродовж довгих 9 років.
Ведуча 1: Ми живемо в особливий час для нашої неньки-України. Наш народ продовжує відстоювати свою незалежність та суверенітет. У ці хвилини на східних рубежах українські захисники роблять усе для того, аби ми з вами могли спокійно жити, ходити в школу, навчатись і творити.
Ведуча 2 .Багато наших односельців на війні. Серед них і батько нашого випускника Білінський Олександр. Низький уклін , шана і подяка Вам, наші захисники!
Ведуча 1: Але є багато Героїв , що не повернулися. Вшануймо пам’ять воїнів, полеглих у роки російсько-української війни , та усіх убієнних за волю і територіальну цілісність нашої держави хвилиною мовчання.
Нехай на небі їм буде спасіння. Від тебе ж пам’ять, Україно!
ХВИЛИНА МОВЧАННЯ
Ведуча 1: І сьогодні ми трішки поговоримо про три життєві сили , на яких тримається школа – це ВЧИТЕЛІ, БАТЬКИ, ДІТИ
І. ВЧИТЕЛІ
Ведуча 2:
Десь далеко, наче з небокраю
За легендою старих часів
Сповідь про людей оцих лунає
Із-за моря, гір, полів, лісів…
Ведуча 1:
Їхня мудрість, ласка, щире слово
Розійшлися по усій землі…
Пам'ятать їх будем знову й знову
Ви вже здогадались – хто ВОНИ?
Всі разом: Так, Вони – це наші вчителі!
ВІДЕОРОЛИК про ВЧИТЕЛІВ – 10-12 хв.
(ВИПУСКНИКИ ГОВОРЯТЬ ПО ЧЕРЗІ, потім ФОТО ВЧИТЕЛІВ під музику)
СЛОВА – ПРИВІТАННЯ ВЧИТЕЛІВ ДЛЯ ВИПУСКНИКІВ
ІІ. БАТЬКИ
Ведуча 1.
Десь років двадцять тому, а може й чуть меньше, зустрілися на просторах життя Він та Вона, покохали один одного, поєднали свої долі, жили життя…, а сьогодні їх діти стали випускниками.
Ведуча 2.
Дорогі випускники! Кожен ваш день починався з маминого ніжного поцілунку, з батькового теплого погляду. Саме вони – найрідніші , найдорожчі ,всерозуміючі допомогли Вам стати такими , щоб можна було Вами пишатися! То ж хай два крила любові – мама і тато будуть з вами завжди!
Ведуча 1.
Дорогі наші мами і тата! Багато сил, терпіння та часу треба було докласти, щоб виростити таких гарних та розумних дітей. Хочеться подякувати багатьом з вас за те, що допомагали робити шкільне життя кращим, легшим, цікавішим.
ПОДЯКИ БАТЬКАМ
(вручає директор)
ВІДЕОРОЛИК «МОЇ БАТЬКИ » - 8-10 хв.
Вип.1
Мама і тато… Ми не пам’ятаємо як вперше промовили ці слова.
Вип.2
Ми не пам’ятаємо їх усміхнених облич над нашими колисками у дитинстві.
Вип.3
Але, чим дорослішими стаємо, тим сильніше відчуваємо їхню турботу про нас.
Вип.4
Їх усмішка найщиріша, а обійми найніжніші.
Вип.5
Вони подарували одне з найдорожчих скарбів та чудес світу – життя.
Вип.6
Вони - наші янголи охоронці.
Вип.7
Низький уклін Вам, рідні батьки! Вам – наша шана, вдячність, любов!
ІІІ. ДІТИ
Ведуча 1 : Дорогі випускники! Довгих 9 років, ви працювали над тим, щоб сьогодні отримати цей довгожданий документ – свідоцтво про базову загальну освіту!
Ведуча 2: До слова запрошуємо директора гімназії Олега Вікторовича Рибачка
ВРУЧЕННЯ СВІДОЦТВ
Ведуча 1: Ну, ось і все. Школу закінчено. Уроків у школі більше не буде.
Все буде: коледжі, університети, кохання, робота, сім’я, а ось школи вже не буде…
Ведуча 2:
І дитинства також не буде.Дитинство минуло. Воно відходило по краплині, тихо і непомітно, з першим словом, з першим кроком, з першим уроком і друзями шкільними, і вчителями, які вас любили.
Ведуча 1:
Дитинство минуло… І шкільні роки теж … Залишивши про себе лише світлі спогади…. То ж давайте переглянемо проєкт 9 класу «НАШЕ ШКІЛЬНЕ ЖИТТЯ»
Перегляд проєкту – 10-12 хв.
(Виконати бажання на біс) – пісня, танець
Ведуча 1:
Відлунали останні оплески, останні акорди музики... Зараз спорожніє школа…
Ведуча 2:
Давайте візьмемось за руки.
Запам'ятаємо тепло рук один одного, адже вже завтра поруч із вами будуть інші люди. Нехай це будуть гарні люди!
Ведуча 1:
Отже, у своєму шкільному житті ми поставили останню крапку. Хай щастить!!!
(фінальна пісня «Школа» І. Ланчина)