Будь-який туристичний похід планується, організовується і готується. По суті, він починається задовго до виходу групи на маршрут і завершується не після закінчення активної частини походу, а тоді, коли будуть вирішені питання, пов’язані з підбиттям його підсумків та оформленням всіх документів
Таким чином, організація, підготовка, проведення і підбиття підсумків туристського походу (спортивного, спортивно-оздоровчого, учбового або туристичної експедиції) – це комплекс паралельних і послідовних заходів, що забезпечують досягнення поставленої мети і вирішення основних завдань при максимальному оздоровчому ефекті і повній безпеці учасників.
Вибір району походу. Вибраний район майбутньої подорожі детально вивчають за допомогою науково-популярної літератури, довідників, путівників, періодичних видань, метеорологічних спостережень, лоцій річок та озер, картографічних матеріалів, а також письмові звіти туристських груп про подорожі в цьому районі. Район подорожі рекомендуємо вивчати всім складом її учасників. Колективне вивчення згуртовує групу, поглиблює процес засвоєння необхідного матеріалу, потрібного для кращого сприймання та пізнання побаченого.
Плануючи подорож керівниквстановлює прямі контакти з місцевими установами та організаціями,повідомляє письмово про намічені строки подорожі,робить запит про надання відомостей, які допоможуть до неї підготуватися (про тип і стан шляхів сполучення та засобів зв'язку, можливість придбання на місці спорядження і продуктів харчування та ціни на них тощо).
Розробка маршруту походу. Після детального вчення району майбутньої подорожі вибирають і розробляють маршрут. Обираючи маршрут, керуються метою та завданнями подорожі. При цьому слід пам'ятати про тривалість походу, фінансові можливості туристську підготовку та засоби пересування. Основною вимогою до вибору туристського маршруту є його пізнавальне значення. Розробляючи маршрут, керівник намічає можливі місця ночівлі, екскурсійні об’єкти для огляду, зустрічі з місцевим населенням ознайомлення з його життям та побутом
Складність маршруту-повинна відповідати стану фізичної підготовленості учасників і набутому ними досвіду. Саме від цього залежить категорія складності походу. Якщо його учасники мають досвід проходження простих маршрутів, то плануються складніші. Виходячи з цього збільшують протяжність маршруту, передбачають додаткові природні перешкоди.
Залежно від умов, специфіки подорожі, підготовленості групи обирають варіант маршруту:лінійний, радіальний або лінійно-радіальний, кільцевий. Лінійний маршрут - це такий, у якого початкова та кінцева точки розташовані в протилежних кінцях. Він передбачає проходження значних відстаней, що дає можливість досить повно ознайомитися з районом подорожі. Лінійні маршрути найскладніші, але й найбільш пізнавальніРадіальний маршрут передбачає кількаденні походи від базового табору, далекі екскурсії або розвідувальні виходи з відхиленням від основного маршруту. Радіальні виходи, як правило, роблять від основного маршруту для огляду цікавих у пізнавальному значенні об'єктів. Кільцевий варіант характерний тим, що початок і кінець маршруту розташовані в одній точці. Він зручний, бо туристи повертаються в початкову точку походу, де можна заздалегідь замовити квитки на зворотний шлях.
Під час розробки майбутнього маршруту орієнтовно визначають категорію його складності користуючись нормативами, вказаними у Правилах організації самодіяльних туристських подорожей (для школярів від І до III категорії). У походах І категорії складності дозволяється брати участь здоровим дітям віком від 14 років. У походах II категорії допускаються діти віком від 15 років причому група випускається на маршрут, якщо 3/4 її складу брали участь у поході І категорії, а інші виконали норматив «Турист». У туристський похід ІІІ категорії складності мають право виходити діти не молодші 16 років. При цьому склад групи повинен бути таким: 2/3 юних туристів брали участь у поході II категорії складності.
Розроблений маршрут детально обговорюється на зборах групи та затверджується на педагогічній раді школи у присутності всіх учасників подорожі. Після розробки маршруту складають план подорожі, який відображає головні завдання походу (пізнавальне, спортивне, суспільне корисне). У плані конкретизують краєзнавчу та суспільне корисну роботу на маршруті, перелічують екскурсійні об'єкти для відвідування, подають відомості про маршрут, графік руху подолання природних перешкод тощо.
Одержання дозволу на подорож. Перед виходом у туристський похід оформляються відповідні маршрутні документи. За місяць до початку походу беруть дозвіл у маршрутно-кваліфікаційної комісії (МКК) обласної дитячої туристично-екскурсійної станції на організацію категорійної подорожі за межі своєї області. Для одержання такого дозволу в МКК подається заявочна книжка, підписана директором школи та завірена печаткою; завірена копія наказу про проведення туристської подорожі, призначення її керівника та його заступника; медичні довідки про стан здоров'я учасників подорожі; кваліфікаційні документи, що підтверджують рівень спортивно-туристської підготовки кожного члена групи.
У заявочну книжку вносять такі відомостіплан подорожісписок групирозподіл обов'язківсхема маршруту та його варіанти матеріальне забезпечення групи (перелік групового та особистого спорядження) раціон харчуваннякошторис витрат вказують заходи, передбачені в разі надзвичайних обставині нещасних випадків, відхилень від маршруту та графік рухупередбачають заходи безпеки при різкому погіршенні погоди, порядок зв'язкумаршрут подорожі (включаючи переїзди від місця проживання і назад)графік руху (дати, ділянки маршруту, кілометраж)способи пересуванняекскурсійні об'єкти, які передбачають відвідатисуспільне корисну та пошуково-дослідницьку роботу.
Проведення походу. В будь-якому туристському поході і при будь-якій категорії складності маршруту загальними будуть:організація руху та забезпечення безпеки учасників походу; організація відпочинку (привалів і ночівель) і харчування;спостереження, фотографування і виконання суспільно корисної роботи; забезпечення протипожежних і природоохоронних заходів.
При проведенні спортивних походів особливе значення мають питання забезпечення безпеки учасників. На спортивному маршруті при досить напруженому графіку руху вирішуються численні тактичні і технічні завдання, в тому числі: чіткий режим руху та відпочинку,ретельне орієнтування, вибір оптимального тактичного плану подолання природних перешкод, а в найбільш складних випадках - попередня їх розвідка і обробка, забезпечення страховки та самостраховки,організація спостереження на складній ділянці маршруту
Перед виходом групи. Не пізніше як за два тижні до від'їзду, обласна дитяча туристично-екскурсійна станція відправляє повідомлення у контрольно-рятувальну службу, розташовану в районі подорожі, із зазначенням точного маршруту, контрольних строків проходження окремих ділянок маршруту. Якщо маршрут походу проходить через район, в якому є контрольно-рятувальна служба, то група по приїзді повинна стати на облік у найближчому контрольно-рятувальному загоні (на посту) і одержати додаткову консультацію щодо проходження окремих ділянок маршруту. Під час походу туристська група зобов'язана робити відмітки у маршрутній книжці про проходження маршруту в місцевих органах влади і спортивних організаціях, а у виняткових випадках (скажімо, у вихідні дні) — в поштових філіях. При проведенні категорійних походів група повинна повідомляти обласну дитячу туристично-екскурсійну станцію про проходження контрольних пунктів маршруту. У випадку, коли група порушила встановлені нею контрольні строки і не повідомила про це станцію або школу, останні терміново зв'язуються з відповідними радами туризму та екскурсій для з'ясування місця перебування групи та подання їй необхідної допомоги. Якщо під час туристського походу в групі трапився нещасний випадок, керівник зобов'язаний повідомити про це у місцеву контрольно-рятувальну службу, обласну дитячу туристично-екскурсійну станцію і школу.
Підведення підсумків походу. Підведення підсумків походу включає: розбір походу, аналіз його результатів (для навчальних походів - аналіз виконання навчального плану і плану політико-виховної і суспільно корисної роботи), звіт про похід. Звіт про скоєний спортивному поході I-II категорій складності приймається в усній формі з поданням маршрутної книжки і фотографій. Звіти про походи III-IV категорій складності приймаються письмовому вигляді і містять: довідкові відомості про похід, його маршрут (на оглядової картосхемі району), графік руху групи, технічний опис маршруту (основних природних перешкод) з фотографіями і картосхемами. Підготовка письмового звіту – складна робота, але значення її важко переоцінити: кожен письмовий звіт служить методичним посібником для наступних груп, які готуються до проходження цього маршруту або його окремих ділянок.