ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ ПІДХОДІВ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ КУЛЬТУРНО-ДОЗВІЛЛЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДЛІТКІВ

Тетяна Войтович

студентка VІ курсу факультету педагогічної освіти та соціальної роботи Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки

Науковий керівник – кандидат педагогічних наук, доцент Леся Мартіросян

ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ ПІДХОДІВ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ КУЛЬТУРНО-ДОЗВІЛЛЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДЛІТКІВ

Актуальність проблеми. У науковій літературі набуло широкого розповсюдження поняття “культура дозвілля”. Йдеться про соціальну цінність, культурний зміст дозвілля, його значущість для індивіда. Культурно-дозвіллєва діяльність спрямована на орієнтацію та наближення учнів до естетичних, духовних і пізнавальних цінностей і відіграє важливу роль в інтелектуальному розвитку особистості.

Особливості та педагогічні можливості сфери дозвілля, соціалізації особистості та її творчого розвитку в умовах культурно-дозвіллєвої діяльності вивчали А.Сасихов, Є.Смірнова, Ю.Стрельцов, Т.Сущенко, В.Тріодін, Г.Фролова, В.Чепелєв. Розглядаючи основні риси соціально-культурної діяльності, такі дослідники як А.Жарков, Т.Кисельова, Ю.Красильников, Ю.Стрельцов, Б.Тітов особливо відзначають її гуманістичний, культурологічний і розвиваючий характер, оскільки базується вона в своїй основі на культурних цілях. Змістовним і організаційно-технологічним ядром соціально-культурної діяльності є культурно-дозвіллєва діяльність. [3, 208 с.]

Мета статті – виявити схильності учнів до різних видів дозвіллєвої діяльності та шляхи її трансформації у культурно-дозвіллєву.

Вільний час і дозвілля ефективно сприяють формуванню високої духовності, громадянськості, фізичної досконалості, задоволенню інтересів і потреб молоді у спілкуванні, творчому розвитку, соціалізації особистості, а правильна його організація здатна пом’якшити соціальну напругу, навіть перевести її в безпечне русло. [1, 147 с.]

Теоретичний аналіз наукової літератури дозволяє визначити основні чинники позитивного впливу культурно-дозвіллєвої діяльності на розвиток особистості підлітка. Заняття підлітка організованою культурно-дозвіллєвою діяльністю прискорюють розвиток загального уявлення про себе через різнобічне самопізнання своїх відмінностей від інших; активізують розвиток суб’єктності та соціальної дорослості через стимуляцію самостійності, цілеспрямованості, активності;  сприяють засвоєнню позитивного соціального досвіду, характерного для певної діяльності, що є передумовою розвитку життєво важливих якостей; організують вільний час та сферу спілкування підлітків, відволікають їх від вулиці та реалізують потреби у самоствердженні, прояві індивідуальності соціально схвалюваними способами [2, С. 3-7]. Культурно-дозвіллєва діяльність за своєю суттю відзначається глибокою особистісною спрямованістю, оскільки несе в собі риси індивідуальності, що визначаються її біологічними особливостями і соціально-психологічною структурою.

Серед підлітків популярними є різні види культурно-дозвіллєвої діяльності. Скласти уявлення про найбільш поширені дозволяють результати експерименту проведеного з учнями Володимирецького районного колегіуму Рівненської області. За результатами експериментального дослідження учні більш схильні до такого виду дозвіллєвої діяльності, в якому домінує  рекреаційно-розважальна складова. Зокрема в позаурочний час підлітки проводять своє дозвілля наступним чином: займаються у гуртку – 12,5 % (14 ос.) (серед гуртків були названі такі – ВІА, хореографія, журналістика, юний еколог, палітра та ін.), займаються спортом, відвідую спортивну секцію (зазначені дзюдо та бокс) – 8,9% (10 ос.), відвідують кіно – 1,8% (2 ос.), театр – 2,7% (3 ос.), читають художню та іншу літературу – 12,5% (14 ос.), дивляться телепередачі – 33% (37 ос.), спілкуються з друзями – 74,1% (83 ос.), грають в комп’ютерні ігри – 18,8% (21 ос.), слухають музику – 50% (56 ос.), не знають куди подітися – 3,6% (4 ос.).

Разом з тим, за даними дослідження, у колегіумі в позаурочний час організовуються некреаційно-розважальні види дозвілля, проте більшість учнів віддають перевагу самк таким, зокрема: серед найактуальніших – дискотеки – 77,7% (87 ос.), зустрічі з працівниками громадських, державних організацій – 56,3% (63 ос.), різноманітні конкурси – 50,9% (57 ос.), крім того присутні і такі форми дозвіллєвої діяльності як вечори відпочинку – 12,5% (14 ос.), лекції – 2,7% (3 ос.), тематичні вечори – 31,3% (35 ос.), вікторини – 41,1% (46 ос.), КВН – 7,1% (8 ос.), перегляд фільмів – 38,4% (43 ос.), серед іншого респонденти вказали на фестивалі, карнавали, брейн-ринги, дебати, розважальні шоу.

Рекреаційно-розважальні види дозвілля схильність до яких виявили учні колегіуму, на наш погляд, доцільно трансформувати у культурно-дозвіллєві. Для вирішення цього завдання необхідно розширювати мережу соціальних контактів колегіуму закладами у сфері дозвілля та використовувати у роботі нові форми та методи організації змістовного дозвілля.

Розвиток схильності учнів до культурно-дозвіллєвих форм відпочинку активізується у процесі відповідних тренінгових занять. Цикл тренінгових занять «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція» для учнів 8-10 класів та їх батьків мав на меті трансформувати  схильність дітей до рекреаційно-розважальних видів дозвіллєвої діяльності у культурно-дозвіллєві. Ми провели ряд тренінгових занятть: для учнів - «Моє дозвілля», «Безпечне та корисне дозвілля». До цього виду занять також були залучені батьки учнів, зокрема вони брали участь у тренінгу «Права дитини. Безпечний інтернет. Дозвілля». Метою тренінгового заняття для батьків було підвищення рівня їх поінформованості про права дитини; безпечне інтернет-середовище для дитини; необхідність планування дозвілля дітей; розширення спектру дозвіллєвої діяльності. Дозвілля підлітків повинне включати не тільки розвиток їх інтересів, залучення до художньої творчості, спорту, але і правову освіту, формування певного рівня правової культури. Адже, усвідомлення майбутніми громадянами своїх вчинків обумовлює поведінку особистості. Учні і батьки повинні були навчитись раціонально використовувати вільний час, планувати власне дозвілля, розширити спектр своєї дозвіллєвої діяльності; оволодіти інформацією про функції та види діяльності у сфері дозвілля; навчитись аналізувати види дозвіллєвої діяльності з точки зорупозитивних наслідків та можливих ризиків для людини, таких як: школа здоров’ю, ситуації насильства, експлуатації, торгівлі людьми тощо.

Результати формувальної частини експерименту засвідчили, що учні колегіуму після проведених заходів виявили більшу зацікавленість культурно-дозвіллєвою діяльностю. В позаурочний час учні колегіуму: займаються у гуртку – 48,5 % (54 ос.); займалися раніше – 12,5% (14 ос.). Займаються спортом, відвідують спортивну секцію (зазначені дзюдо та бокс) – 27, 3% (31ос.); раніше – 8,9% (10 ос.). Відвідують кіно – 36,2% (41 ос.); раніше – 1,8 % (2 ос.), театр – 27,5% (31 ос.); раніше – 2,7% (3 ос.). Читають художню та іншу літературу – 57,6% (65 ос.);  раніше – 12,5% (14 ос.). Дивляться телепередачі – 11,5% (13 ос.); раніше – 33 % (37 ос.). Спілкуються з друзями – 74,1% (83 ос.) як і раніше. Грають в комп’ютерні ігри – 3,6% (4 ос.); раніше – 18,8%. Слухають музику – 26,4% (30 ос.); раніше – 50 % (56 ос.). Не знають куди подітися – 1,8% (2 ос.); раніше – 3,6 % (4 ос.).

Результати експериментальної роботи  засвідчили потенційні можливості культурно-дозвіллєвої діяльності як сфери активної соціалізації підлітка, як посередника між соціальним середовищем і мікросвітом особистості. Вони обумовлюються наступними особливостями культурно-дозвіллєвої діяльності:

1) учні самі пред’являють до себе всі виховні вимоги дорослого соціуму, тим самим підтверджуючи, що дозвілля є активною сферою самовиховання;

2) дозвілля – особистий простір, де найбільш повно розкриваються природні потреби в свободі;

3) дозвіллєва сфера окреслює межі самостійності учнів і труднощі для їх подолання;

4) культурно-дозвіллєва діяльність задовольняє багато соціальних потреб в реалізації життєвих і професійних планів, самоствердженні серед однолітків, визначення особистої значущості;

5) дозвілля – це сфера задоволення потреби в спілкуванні, субординації відносин зі старшими та молодшими;

6) дозвілля – це простір, відкритий для впливу різних соціальних інститутів.

Висновки. Результати здійсненого експериментального  дослідження схильностей учнів до певних видів дозвіллєвої діяльності дозволяють визначити  шляхи її трансформації у культурно-дозвіллєві. Вони включають в себе:

• створення сприятливих умов його перебування в культурно-дозвіллєвому середовищі, які б стимулювали розвиток учнів, забезпечували можливість ефективного самовизначення та самоствердження;

• максимальне використання емоційно-позитивного впливу на підлітка з боку референтно значущих дорослих та ровесників;

• організація корисного проведення вільного часу;

• інтеграцію функцій усіх виховних служб колегіуму, координацію їх зусиль у сфері організації дозвілля підлітків;

• забезпечення високого рівня педагогічних знань дорослих про вікові особливості підлітка.

Джерела та  література:

1.                   Балдинюк О. Д. Соціальна робота у сфері дозвілля : слов.-довід. / уклад.: О. Д. Балдинюк. - Умань : Софія, 2008. - 147 c.
2.                   Бойчев І.І. Специфіка педагогічної організації культурного дозвілля учнів //Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. – Ізмаїл, 2004. – Вип.17. – С.3-7.
3.                   Бочелюк В.Й., Бочелюк В.В. Дозвіллєзнавство. Навчальний посібник./ Бочелюк В.Й. - Київ: Центр навчальної літератури, 2006. - 208 с.