ШЛЯХИ УСПІШНОГО ФОРМУВАННЯ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ ЗДОБУВАЧІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ (ПРИКЛАДИ ЗАВДАНЬ ДЛЯ 3-4 КЛАСІВ)

ШЛЯХИ УСПІШНОГО ФОРМУВАННЯ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ

ЗДОБУВАЧІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

(ПРИКЛАДИ ЗАВДАНЬ ДЛЯ 3 – 4 КЛАСІВ)

До вступу в школу психічний розвиток дитини знаходиться на досить високому рівні. Першокласник уміє розпізнавати предмети за вказаними ознаками, володіє найпростішими вміннями аналізу, синтезу й класифікації.

Розвиток логічного мислення – необхідна умова успішного навчання дитини. Він проходить поетапно. Кожна стадія відповідає віку й рівню загального розвитку, вимагає спеціальних тренувальних вправ. Першокласник не зможе відразу оперувати абстрактними поняттями у вигляді символів і знаків. Першим етапом розвитку логічного мислення є перехід від предметно-дієвої форми до наочно-образної, коли маніпуляції з предметами заміняються роботою з їх візуальним позначенням. Наступна стадія – перехід до словесно-знакового мислення. Цей принцип лежить в системі розвивального навчання Ельконіна-Давидова, головна мета якої – інтенсивний розвиток логічного мислення молодших школярів.

При продуманому формуванні навчальної діяльності можна досягнути того, що уже в початковій школі дитина повністю оволодіє вербально-логічними прийомами мислення.

У системі логічних прийомів мислення існує певна послідовність, один прийом базується на іншому.

Перш за все необхідно навчити учня умінню виділяти в предметах властивості. Для цього корисно показати їм прийом по виділенню властивостей в предметах – прийом зіставлення даного предмета з іншими предметами та властивостями.

Як тільки діти навчаться вирізняти в предметах багато різних властивостей, можна переходити до наступного компоненту логічного мислення – формування поняття про спільні й відмінні ознаки предметів.

Завдання на уміння відрізняти спільні і відмінні властивості (за картками)

„Поєднай слова“

Кіт – сіамський – тварина

Коза – тварина – домашня тварина

Садова рослина – дерево – яблуня

Водойма – річка – Дніпро

Зозуля – лісова пташка – тварина

Коли учні навчаться відрізняти в предметі загальні й відмінні властивості, слід зробити наступний крок: навчити дітей вирізняти суттєві та другорядні ознаки.

Прийом порівняння предметів і прийом зміни властивостей використовуються для ознайомлення учнів з низкою логічних понять: властивості, відмінні і спільні властивості, суттєві і несуттєві. Іншими словами, логічні знання – результат виконання певних дій. І, навпаки, засвоєння логічних прийомів мислення передбачає спирання на певні логічні знання.

Завдання на уміння вирізняти суттєві і несуттєві ознаки.

„Вибери головне“

До записаного слова дібрати з дужок 2 слова, які найбільш пов’язані за змістом:

Ліс (рослина, лісник, олень, земля)

Озеро (берег, риба, муляка, вода, рибалка)

Розв’язок (вправа, книга, задача, слово, відповідь)

Дім (сіно, корова, дах, кіт, вікна)

Дія на порівняння необхідна учням уже в першому класі.

Найважче дітям вирізняти основи для порівняння предметів. Вони часто орієнтуються не на загальну ознаку для порівняння (колір, форма, довжина…), а на конкретні кількісні й якісні показники цієї ознаки.

Прийом порівняння передбачає уміння виконувати наступні дії:

1. виділення ознак об’єкта;
2. установлення загальних ознак;
3. виділення основи для порівняння одного з суттєвих ознак;
4. зіставлення об’єктів за даною основою.

Порівняння може відбуватись як за якісними характеристиками тієї чи іншої властивості (кольору, формі), так і за кількісними характеристикам (більше-менше, довше-коротше, вище-нижче). Для кількісного порівняння необхідна наявність єдиного зразка (міри), за допомогою якого і відбувається порівняння.

Спочатку в якості міри може бути один з порівнювальних предметів, у якому попередньо виділяється та властивість, за якою ці предмети будуть порівнюватись. Таке порівняння є безпосереднім.

Під час вироблення у дітей уміння працювати з мірою, важливо, щоб вони усвідомили відповідність міри тих властивостей, за якими відбувається порівняння: довжина предмета - за допомогою міри довжини, вага предмета - за допомогою міри ваги і т.д.

Завдання на вміння порівнювати поняття.

„Порівняємо поняття“

Учням пояснюється, що поняття можна порівнювати. Для зручності порівняння, щоб наочно зобразити кількість, поняття зображують за допомогою квадратів. Наприклад, співвідношення між поняттями „мак“ і „рослина“ можна зобразити так:

Поняття можуть співпадати частково, наприклад „книга“ і „підручник“.

Поняття можуть співпадати повністю і бути рівнозначними або синонімами. Наприклад, „квадрат“ і „рівносторонній прямокутник“.

Якщо поняття, які порівнюють, не мають нічого спільного, наприклад, „кіт“,  „пеньок“, то співвідношення між ними буде зображено так:

Далі школярам дається завдання: визначити відношення між наступними поняттями і позначити їх за допомогою кіл:

Бджола – комаха

Оцінка – ялинка

Цукерки – їжа

Велосипед – транспорт

Малина – дуб

На наступному етапі пропонується навести свої приклади спільних і неспільних понять.

Далі у формуванні логічного мислення учнів є знайомство з необхідними й достатніми ознаками. Передусім необхідно навчити їх робити висновки з факту належності предмета до певного поняття.

Щоб безпомилково визначати належність предметів до одного чи іншого поняття, учні повинні навчитися виділяти поняття, до якого треба підвести даний об’єкт. Важливо показати учням необхідність врахування саме всієї системи необхідних і достатніх ознак. Тому особливе значення має спеціальне опрацювання системи властивостей, які в сукупності є достатніми для визначення об’єктів даної групи. При цьому обов’язково звернути увагу, що врахування тільки однієї з властивостей даної системи не дозволяє визначити об’єкти однозначно, так як ця властивість може бути загальною для предметів різних груп.

Завдання на підведення під поняття.

„Підбери загальне поняття“

Робота в парах

Дітям називається пара слів. Діти повинні називати їх одним словом (узагальнити):

Читанка, математика - …

Плюс, мінус - …

Крапка, кома - …

Град, сніг - …

Кілограм, центнер - …

Земля, Марс - …

Нафта, вугілля - …

Річка, озеро - …

Якщо при засвоєнні кількох понять діти навчаться логічно та чітко виконувати дії підведення під поняття, то надалі ці дії будуть успішно використовувати при роботі з будь-якими поняттями.

У початковій школі починається робота над визначеннями. Але до цього діти повинні засвоїти відношення між родовими та видовими поняттями. Особливу увагу слід звернути на те, що видове поняття обов’язково володіє всіма властивостями родового, а родове є наступною сходинкою узагальнення. Без розуміння видо-родових відношень учні не зможуть повноцінно засвоїти програмовий матеріал. Видо-родові співвідношення понять, логічні правила визначень входять в програму формування логічного мислення учнів.

Наступний логічний прийом, який широко застосовується у процесі навчання, - прийом виведення результатів із дотриманням вимог закону контрапозиції.

Завдання на уміння відрізняти родове і видове поняття.

„Ціле – частина“ (робота в групах).

Знайти поняття ціле, а потім частину цілого.

Чашка, пательня, каструля, кухня, посуд, кришка.

Костюм, спідниця, джинси, ґудзик, одяг.

Шляпа, кепка, хустка, берет, головний убір.

Рослина, троянда, пелюстка, квітка, клумба.

Уміння правильно робити висновки формується з першого класу. Необхідно поступово підвести школярів до загального визначення правила контрапозиції і дати його схематичне зображення. При цьому важливо вказати учням, що форма „якщо, то“ не завжди є зв’язком основа – результат, вона може бути умовним зв’язком і наприклад, „Якщо я повернусь з прогулянки, то перечитаю цей журнал“. Повернення з прогулянки не є причиною завдяки якій людина читає книгу: це лише умова, при якій вона виконає цю дію. У тому випадку, коли „якщо, то“ відображає об’єктивний закономірний зв’язок явищ, результат обов’язково буде мати місце.

Дуже важливим прийомом логічного мислення, який використовується в процесі всього шкільного навчання, є прийом класифікації. До складу цього прийому входять такі дії, як вибір критерію для класифікації; ділення за цим критерієм всієї множини об’єктів, що входять в об’єм даного поняття; побудова ієрархічної класифікаційної системи. Природньо, що формування цього прийому повинно відбуватись поступово на матеріалі різних навчальних предметів.

Завдання на уміння класифікувати поняття „Вордбол“.

Керівник гри задає тему „Літає – не літає“. Потім він називає вперемішку слова, що належать до категорії, та ті, що за змістом далекі.

Ластівка, сокіл, метелик, жук, бабка, верблюд…

При цьому, називаючи слово, учитель кидає м’яч, а учень ловить його, якщо слово відповідає заданій темі, чи відбиває його, якщо - не відповідає.

Можливі теми: „Їстівне – не їстівне“, „Меблі – не меблі“, „Звірі – не звірі“.

2.2. Практичне застосування логічних операцій в освітньому процесі початкової школи

Найбільш активно й цілеспрямовано проходить тренування логічного мислення в початковій і середній школі. Цей період найсприятливіший для вдосконалення розумових здібностей учня. Розглянемо, що необхідно для ефективного розвитку логічного мислення у дітей, використання інтерактивних методів навчання, які спонукають дітей до самостійного вивчення матеріалу і його презентації:

• „мозковий штурм“ - для створення креативних дій; робота в парах - для спільного вирішення певних висновків;
• робота в групах  - для обговорення однієї проблеми в різних групах;
• діалог (питання – відповідь);
• позаурочне спілкування вчителя з учнями, яке сприяє розширенню кругозору дітей;
• перерви, екскурсії.

Уведення в освітній процес великої кількості інтелектуальних ігор, головоломок, завдань з підвищеним рівнем складності, завдань, що мають кілька варіантів рішення, та інших цікавих видів роботи. У процесі їх виконання формуються такі якості, як кмітливість, винахідливість, ерудованість, емоційність:

•   ігри з предметами чи картинками (що змінилось, що зникло);
•   кубування (від 1 до 6): 1) опиши це; 2) порівняй ці; 3) проаналізуй це; 4) асоціюй це; 5) застосування; 6) „за“ і „проти“;
• порівняння картинок „що не так“;
• незакінчені малюнки.

Важливим у розвитку логічного мислення дітей є заняття ментальною арифметикою. Освоєння рахунків за цією системою відмінно розвиває аналітичні можливості, змушуючи інтенсивно працювати обидві півкулі. Її мета – виконання арифметичних операцій у думці, що дає можливість розвивати пам’ять.

Усі завдання ігрового характеру для здобувачів початкової освіти, які сприятимуть розвитку логічного мислення, можна об’єднати в кілька типів:

•                   ребуси, анаграми, шаради та інші словесні головоломки;

•                   загадки й логічні задачі для дітей математичного характеру:

У мами – двоє синів. У кожного з них є сестра. Скільки дітей у мами? (Троє)

Що легше: два кілограми заліза чи два кілограми пір’я? (Однаково)

На скільки сума двох доданків більша від першого з них? (На другий доданок)

Як поділити два яблука між двома учнями так, щоб одне яблуко залишилось у кошику? (Одній дитині дати з кошиком)

Скільки кроків зробить горобець за 7 років (Жодного, бо він стрибає, а не ходить)

Робота з обчислення в системі ментальної арифметики (процес проходить на спеціальній японській рахівниці Соробоні (Абакус).

•                   головоломки з паличками або сірниками на перебудову і перетворення фігур.

Із 4 сірникових трикутників зробити два. З 9 сірників викладено 4 однакових трикутники. Приберіть 2 сірники так, щоб залишилося тільки 2 рівносторонніх трикутники.

•                   Вправи для розвитку логічного мислення на визначення істинних або хибних висловлювань:

дівчинка – це людина

хлопчик – це не дівчинка

хлопчик – це не людина.

•                   Вправи, що сприяють розвитку понятійного мислення (узагальнення, конкретизація і класифікація понять):

1. назви предмети одним словом (дуб, ялина, верба, сосна, клен – це …);
2. добери видові назви (одяг – це …, …, …);
3. устав букви і вилучи зайвий предмет (Кн.га, ж.рн.л, г.з.та, к.ш.).

•                   Ігри на розвиток креативного мислення (опис позитивних і негативних сторін певного явища або предмета, з’єднання в речення різнопланових понять): наприклад, „кит“, „кіт“.
•                   Пазли, конструктори, різноманітні настільні ігри: