Шляхи вдосконаленняметодичної роботив навчальному закладіДНЗ «Бердичівське вищепрофесійне училище»

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ  ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ

ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
ДНЗ «БЕРДИЧІВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

Введення

1.Теоретичні основи методичної роботи
1.1 Сутність методичної роботи
1.2 Методи і форми методичної роботи

2. Діагностування методичної роботи
3. Організація методичної роботи на прикладі ДНЗ «Бердичівьке вище професійне  училище»
3.1 Структура методичної роботи в ДНЗ «Бердичівьке вище професійне  училище»
3.2 Шляхи вдосконалення методичної роботи в ДНЗ «Бердичівьке вище професійне  училище»
Висновок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Актуальність дослідження. Входження України у світовий освітній простір зумовлює приведення вітчизняних освітніх стандартів, зокрема щодо тривалості здобуття загальної середньої освіти, підвищення ефективності навчально-виховного процесу, який досягається шляхом удосконалення методики викладання фахових дисциплін, підвищенням рівня методичної роботи кожного викладача, покращенням роботи методичної служби навчального закладу.

Професійно-технічна освіта має свої суттєві особливості, які проявляються в тому, що поряд із загально технічною і гуманітарною підготовками учні отримують не тільки початкові професійні знання, а здобувають практичні трудові навички. Тому, навчальний процес в ПТНЗ порівняно зі школами є  більш фахово навантажений та насичений. Тому зростає значення ефективного управління методичною роботою викладачів та майстрів виробничого навчання щодо професійної спрямованості майбутніх кваліфікованих робітників.

Новому тисячоліттю потрібна нова сучасна система освіти, яка б задовільняла вимогам держави і суспільства.

Процес оновлення професійної освіти вимагає не тільки реконструкції змісту навчання та виховання, а також і удосконалення методичної роботи в професійних освітніх закладах.

Орієнтуючись на формування особистості учня, визнання її цінності і необхідності для сучасного суспільства, кожен з нас, перш за все, повинен пам'ятати про те, що така особистість формується особистістю самого педагога. Саме тому потрібно створити всі умови зростання професійної майстерності педагогів.

Отже, організація дієвої та ефективної структури методичної роботи в професійному освітньому закладі є досить актуальною.

У теперішніх умовах функціонування освітньої системи виникла і актуалізується потреба у підвищенні якості освіти. Дана проблема пов'язана з вирішенням цілого ряду інших. Відбір і структурування нового змісту професійної освіти передбачає впровадження сучасних освітніх програм і технологій, що у свою чергу, ставить перед професійним освітнім закладом проблему необхідності безперервного підвищення професійної компетентності педагогів.

У теперішніх умовах в системі методичної роботи простежується ряд гострих суперечностей між:

1. Зростанням вимог до методичної роботи в умовах оновлення освітньої практики та реальним її станом в практиці освітньої установи.
2.   Необхідністю розширення арсеналу форм методичної роботи і не різноманіттям останніх у реальній практиці освітніх установ.

Актуальність досліджуваної проблеми, недостатність її розкриття, а також уже наявні наукові передумови, що сприяють її подальшому вивченню, визначили тему дослідження: «Шляхи удосконалення методичної роботи в навчальному закладі».

Об'єкт дослідження: методична робота.

Предмет дослідження: удосконалення методичної роботи в навчальному закладі.

Мета дослідження: вивчити шляхи удосконалення методичної роботи в навчальному закладі.

 Завдання дослідження:

1.Розглянути різні форми і методи організації методичної роботи.
2.Розробити методичні рекомендації щодо шляхи удосконалення методичної роботи в навчальному закладі.

Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези дослідження застосовувалися такі методи: теоретичні (вивчення стану досліджуваного питання за літературними джерелами, аналіз і синтез) та емпіричні (психолого-педагогічне спостереження, узагальнення досвіду).

 

 

 

 

 

 

1.Теоретичні основи методичної роботи
1.1 Сутність методичної роботи

У “Положенні про методичну роботу в професійно-технічному навчальному закладі (ПТНЗ)” зазначено:

Методична робота – це заснована на досягненнях науки та передового досвіду система аналітичної, організаційної, діагностичної, пошукової, дослідницької, науково-практичної, інформаційної діяльності з метою удосконалення професійної компетентності педагогічних працівників і підвищення ефективності навчально-виховного процесу.

Головні завдання методичної роботи в навчальних закладах освіти визначено, виходячи з Державної національної програми “Освіта” (Україна ХХІ століття), “Національної доктрини розвитку освіти в України”, Концепції професійно-технічної освіти, Законів України “Про освіту”, “Про професійно-технічну освіту”, а також “Положення про професійно-навчальний заклад”, “Положення про організацію навчально-виробничого процесу”, “Положення про методичну роботу в професійно-технічному навчальному закладі” й інших нормативних документів.

Виходячи з вищерозглянутого, можна виділити такі основні напрями методичної роботи в ПТНЗ:

Методична служба ПТНЗ покликана вивчати та аналізувати стан навчально-виховного процесу, надавати педагогічному колективу допомогу, спрямовану на впровадження нових форм і методів його організації, розробку методичних рекомендацій, планування роботи, поліпшення діяльності предметних циклових комісій.

Отже, виходячи з вищерозглянутого, можна виділити такі основні напрями методичної роботи в ПТНЗ:

1) Формування педагогічної культури всіх працівників сучасної професійної школи, підвищення рівня педагогічної кваліфікації.

2) Комплексне методичне забезпечення предметів і професій, вивчення, узагальнення та впровадження передового досвіду професійної підготовки кадрів.

3) Удосконалення змісту професійної освіти, форм і методів організації навчально-виховної та виробничої діяльності на основі принципів гуманізації, демократизації, поєднання навчання з продуктивною працею та врахування особливостей різних типів навчальних закладів:

4) Вивчення, узагальнення та впровадження в навчально-виховний процес передового педагогічного та виробничого досвіду.

5) Вивчення нових інформаційних технологій (поряд з традиційними), форм і методів навчання, що визначають авторський характер викладання.

6) Оволодіння методикою педагогіки співробітництва, спільної творчої діяльності педагогічних працівників і учнів.

7) Формування професійної майстерності педагогічних працівників, поєднання їхнього стажування на підприємствах, підвищення кваліфікації на курсах з колективними та індивідуальними формами методичної роботи.

 

 

 

 

 

 

 

1.2.Методи і форми методичної роботи

Основою розроблення та використання форм методичної роботи є різні методи діагностичного вивчення рівня професійної компетентності педагогічних працівників.

З метою здійснення єдиного підходу до вирішення певних проблем, аналізу колективної роботи, вивчення і поширення передового педагогічного досвіду, аналізу досягнень (недоліків) з роботі педагогічного колективу використовуються колективні форми методичної роботи, до яких слід віднести:

Відповідно до положень “Про професійно-технічний навчальний заклад” і “Про методичну роботу в професійно-технічному навчальному закладі” наказом директора в училищі створюється педагогічна рада.

Педагогічна рада - постійно діючий колегіальний орган професійно – технічного навчального закладу, що координує питання навчально-виховної, навчально-методичної і навчально-виробничої діяльності.

У більшості ПТНЗ діють також методичні ради.

Методична ( науково-методична ) рада ПТНЗ - колегіальний орган, що об’єднує найбільш кваліфікованих педагогічних працівників ПТНЗ для розробки і розв’язування навчально-методичних проблем.

З метою поглиблення методичної роботи в колі викладачів предметів  одного напряму в ПТНЗ створюються методичні комісії.

Для оперативного керівництва, інформування педагогічних працівників в ПТНЗ набуло поширення проведення інструктивно-методичних нарад, що проводяться з усім педагогічним колективом або за підрозділами керівництвом ПТНЗ.

Останнім часом у ПТНЗ набули поширення розробка та впровадження наукових та педагогічних, технологічних досягнень, а тому з метою обговорення, впровадження, обміном досвіду та інформації проводяться науково-практичні конференції, практичні семінари, педагогічні читання, на яких висвітлюються результати експериментальної та дослідницької роботи, заслуховуються доповіді, повідомлення педагогічних працівників, проводяться методичні виставки, ярмарки педагогічних ідей та інше.

Крім колективної методичної роботи в ПТНЗ здійснюється індивідуальна методична робота, метою якої є задоволення особистих потреб і запитів педагогічних працівників, які можуть досліджуватися під час проведеного анкетування.

Індивідуальна методична робота педагогічних працівників у ПТНЗ здійснюється в таких формах:

Наставництво - це форма здійснення індивідуальної методичної роботи, яка полягає в тому, що досвідчені викладачі добровільно беруть на себе обов’язки здійснювати індивідуальну роботу з молодими, малодосвідченими працівниками, передаючи їм свій досвід роботи.

Консультування - основне завдання його полягає в здійсненні допомоги та самостійному вивченні будь-якого складного для них питання.

Освіта, як відомо, це - стратегічна основа розвитку особистості, суспільства, нації і держави, запорука майбутнього. Її розвиток значною мірою залежить від кваліфікації і майстерності викладачів бажання руйнування стереотипів свого педагогічного мислення, готовності до сприйняття педагогіки співробітництва. Професійне самовдосконалення в наукових дослідженнях розглядається як єдність двох складових: самоосвіти, самовиховання.

Під самоосвітою розуміють одночасне набування нових знань і вдосконалення своїх здібностей, вироблення в собі вмінь і навичок самостійної роботи . Самоосвіта включає підвищення рівня знань за фахом, загальної та професійної культури, вивчення передового педагогічного досвіду, участь у науковій, експериментальній роботі, проведення відкритих уроків, підготовка навчальних та методичних посібників, методичних рекомендацій, рефератів тощо.

 Розповсюдженою формою індивідуальної методичної роботи в ПТНЗ є стажування, що використовується під час проходження іспитового строку роботи (після закінчення спеціального закладу) перед зарахуванням у штат навчального закладу) або для підвищення практичних умінь і навичок (практичного досвіду) для оволодіння будь-якою спеціальністю.

 В умовах формування та становлення ринкових відносин, утвердження нових форм власності, технічного та інтелектуального зростання суспільства відбувається оновлення системи управлінської діяльності ПТНЗ, змісту методичної роботи.

У період швидкого розвитку інформаційно-інноваційних перетворень в освіті, потребою постійного росту професійної компетентності навчання протягом усього життя висувається необхідність організації, методичної роботи в закладах професійно-технічної освіти (ПТО) таким чином, щоб ця робота забезпечувала розвиток та удосконалення навчального процесу, якості підготовки фахівців.

 

2. Діагностування методичної роботи

Одним із основних завдань, окреслених у Державній національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ століття), є створення умов для формування освіченої творчої особистості громадянина

В практику роботи організаторів методичної роботи повинна широко ввійти діагностика професійної діяльності викладачів, яка забезпечить науковий підхід до організації роботи з педагогічними кадрами, їх професійний розвиток і саморозвиток. Проведення діагностування та, особливо, самодіагностування педагогічної діяльності слід спрямувати на оволодіння кожним викладачем навичок самоаналізу, самооцінки, що дозволить перевести роботу в режим активного саморегулювання та самокоригування, а також реалізувати одну із функцій методичної роботи стосовно конкретного педагогічного працівника - аналітично оцінювальну, сутність якої полягає передусім у критичному осмисленні існуючої педагогічної практики та особистого професійного досвіду і їх оцінювання.

Практика свідчить, що там, де проводиться відповідна робота на діагностичній основі, відбувається зниження педагогічних труднощів щодо самооцінки викладачів та оцінки заступника директора.

Діагностування – (від діа – «прозорий» та гнозист – «знання»).

Педагогічна діагностика - система технологій, процедур, засобів, методик і методів отримання інформації про стан та розвиток педагогічних систем.

В структурі методичної роботи вона виконує дві взаємопов’язані функції:

Основне призначення діагностування рівня професійної компетентності педагогічних працівників - надання необхідної допомоги педагогічним працівникам у професійному розвитку та врахування результатів організації в процесі системи методичної роботи.

Розглянемо характеристик основних методів.

1. Педагогічне спостереження.

Щоб спостереження було науковим і при цьому психолого-педагогіч-ним, воно має відповідати таким вимогам:

а) цілеспрямованості (що спостерігати, що фіксувати);

б) об’єктивності (фіксувати не свої припущення, а об’єктивну типову інформацію);

в) системності та систематичності;

г) упорядкованості та простоті фіксації необхідних результатів.

Аналіз методу:

 

 

 

 

 

 

 

2. Анкетування.

За допомогою анкетування можна одержати емпіричний матеріал про вчителів. Будь – яка анкета складається за певними правилами системи запитань, кожне з яких логічно зв’язано з метою дослідження (діагностування).

Анкети поділяють за:

 

 

 

Запитання анкет мають задовольняти ряду вимог, а саме:

а) запитання закритих анкет мають передбачати відповідь тільки в одному плані чи один вибір із кількох;

б) небажане пропонування запитань, що вимагають моральної чи соціальної оцінки особистих якостей;

в) запитання мають бути лаконічними, чіткими, точними та зрозумілими;

г) на виявлення однієї характеристики має бути спрямовано кілька запитань, що передбачають відвертість відповідей;

д) в анкеті бажано мати запитання як у прямій, так і непрямій формі, особисті, так і безособові;

ж) на початку анкети бажано пропонувати нескладні запитання, потім складні (судження, оцінки), на завершення – знову нескладні.

Аналіз методу:

 

 

 

3. Бесіда – метод одержання інформації досить широкого діапазону в процесі безпосереднього спілкування з вчителем. Може проводитись як у вільній, так і регламентованій формі.

Чітка постановка мети бесіди та завчасна підготовка запитань допомагає її найбільш цілеспрямувати і здобути необхідну інформацію.

Аналіз методу:

 

 

4. Рейтингова система оцінювання професіоналізму вчителя (шляхом збору суджень експертів) вимагає:

а) зручної системи оцінювання, відповідності шкал (оцінні шкали);

б) порівняння окремих показників один з одним (шкала ранжування).

Так, вчителів методоб’єднання розташовують в ряд за рівнем, наприклад, їх активності в методичній роботі, стану викладання предмета та інше. На цій основі кожний вчитель одержує певний ранг (ряд), а члени об’єднання ранжуються за оцінювальним показником.

На основі ранжування вчителів об’єднують за якимись якостями і (ознаками). Може бути проведена кореляція - встановлення наявності чи відсутності тісного зв’язку між двома явищами. Наприклад, організатора методичної роботи може цікавити, чи впливає активність у методичній роботі на стан викладання предмета та рівень навчальних досягнень учнів. Для цього викладачів ранжують за двома цими ознаками.

Результати оформлюються у вигляді таблиці.

 

№ п/п	Прізвище вчителя	Ранг за першою ознакою	Ранг за другою ознакою	Різних рангів d	d2
1 2 3 4

 

Після чого може підраховуватись коефіцієнт рангової кореляції за формулою:

,

де V₈ – число вчителів об’єднання.

Якщо коефіцієнт рангової кореляції є позитивний, то це означає, що між цими ознаками існує позитивний (прямий) зв’язок,

Якщо абсолютна величина коефіцієнта кореляції V, знаходиться в межах, то це означає зв’язок:

 – слабкий;

 – помірний;

 – значний;

 – сильний;

 – дуже сильний.

5. Незалежні характеристики (метод отримання інформації). За його допомогою можна дістати загальну оцінку професіоналізму педагогічного працівника. Вимоги до методу: чіткість, усвідомлення завдань, анонімність, мінімум витрат часу, варіативність. К. М. Старченеко пропонує один із варіантів одержання такої інформації.

 

№ п/п	Прізвища викладачів	Культура			Фах			Методика
		Рівень			Рівень			Рівень
		В	С	Н	В	С	Н	В	С	Н

Проводиться інструктаж: записати прізвища колег та визначити, поставивши позначку (+) чи (v), рівень культури, фахової та методичної компетентності.

Опрацювання анкет: визначається середній показник. Наприклад, з фахової підготовки більшість колег оцінили конкретного викладачів як середній рівень. Звичайно, що у наступних індивідуальних бесідах можна вияснити мотиви чи причини даної оцінки.

6. Тестування (як метод) – це фактично усне чи письмове опитування за спеціально підготовленими контрольними запитаннями чи завданнями з метою одержання високого рівня достовірної інформації з важливих аспектів професійної компетентності педагогічних працівників.

В сучасному педагогічному діагностуванні нерідко використовуються комплексні самостійні та контрольні роботи, розв’язування педагогічних ситуацій та їх обґрунтування, моделювання чи проектування педагогічних процесів.

У процесі діагностування професійної компетентності (за К.М. Старченко) доцільним є використання трьох груп методів.

1. Інформаційно-констатуючі: педагогічне спостереження, бесіди та інтерв’ю, анкетування, рангування;

2. Оцінюючі (рейтингові): експертна оцінка, незалежні характеристики, самооцінка;

3. Продуктивні: педагогічний аналіз результатів професійної діяльності, тестування.

 

Доцільність використання методів

 

Складові професійної компетентності	Доцільні методи вивчення
	Педагогічне спостереження	Анкетування бесіди	Тестування	Педагогічний аналіз	Самооцінка	Оцінка адміністрації
1. Методичні знання	+	+	+	+	+	+
2. Наукові знання	-	+	+	+	+	+
3. Теоретичні знання (педагогічні, психологічні, професійні)	-	+	+	+	+	+
4. Технологічні знання (використання педагогічних технологій і т. д.)	+	-	+	+	+	+
5. Культура педагога, етика, загально професійні уміння і навички	+	+	+	-	-	+

 

Анкетування викладачів з основних проблем навчально-виховного процесу варто проводити щорічно в квітні-травні.

Після коригування адміністрацією  та керівниками методичних об’єднань діагностичних анкет викладачів варто за результатами діагностування скласти методичну карту. Карта може мати такий вигляд: по вертикалі – прізвища всіх педагогічних працівників, по горизонталі – основні, найбільш актуальні проблеми навчально-виховного процесу, які були вміщені в діагностичних анкетах учителів (наприклад, формування  вмінь і навичок, вибір оптимальних методів навчання, реалізація засад активної технології, зокрема розвивального навчання, організація самостійної роботи учнів, здійснення індивідуалізації та диференціації навчання тощо). Умовними позначками фіксується, що в роботі викладачів добре, що задовільно, з яких питань йому необхідна методична допомога. В останній горизонтальній колонці карти проти прізвища кожного викладача вказано колективні форми з підвищення педагогічної майстерності (робота в шкільному методичному об’єднанні, участь у роботі ліцею передового досвіду, творчій групі, наставництво, робота в психолого-педагогічному семінарі тощо) з урахуванням результатів діагностування.

Аналіз кожної колонки діагностичної карти по горизонталі дає змогу адміністрації знати можливості педагогічного колективу щодо кожного аспекту навчально-виховного процесу, допомагає спланувати методичну роботу з урахуванням потреб і можливостей даного педагогічного колективу, намічати конкретні шляхи її удосконалення, вибираючи єдину науково-методичну проблему (тему), а також наочно бачити, кому з педагогів потрібна методична допомога і хто з викладачів може її надати.

Аналізуючи кожну колонку діагностичної карти по вертикалі, можна виявити рівень психолого-педагогічної підготовки та педагогічної майстерності кожного члена педагогічного колективу, спланувати індивідуальну роботу з ним з підвищення рівня педагогічної майстерності.

Бажано діагностичну карту зробити динамічною, тобто замінювати прізвища вчителів при вибутті їх зі школи або при розв’язанні даного питання замінювати його іншим, більш актуальним на даний час.

Крім того, умовними позначками варто окреслити динаміку педагогічної майстерності кожного педагогічного працівника з кожного питання (якщо зусилля щодо усунення прогалин у педагогічній майстерності з певного питання були успішними, педагогу пропонується розв’язати наступне питання).

Аналіз зібраних матеріалів дасть можливість виявити групи викладачів, які визначили для себе перелік утруднень і потребують навчання, методичної допомоги; педагогів, які мають високий рівень професійної підготовки, оволодівають інноваційними технологіями та цілеспрямовано впроваджують їх у процесі навчальної діяльності; створити динамічні об’єднання учителів для вирішення термінових проблем, пов’язаних з навчально-виховною діяльністю закладу освіти.

За результатами діагностування організатори методичної роботи через методичні технології (школа перспективного педагогічного досвіду, школа молодого викладача, школа педагогічної майстерності, майстер-класи, творчі групи), через різні форми методичної роботи (творчий звіт учителя, творчий портрет викладача, самоосвіта, науково-практична конференція, оперативно-методична нарада, групова та індивідуальна консультація, семінар, бесіда, дебати, дискусія, дидактична гра, ділова гра, методичний (аукціон, фестиваль, турнір), взаємовідвідування уроків, відкритий урок, методична декада і інші) реалізують систему неперервної педагогічної освіти.

(Орієнтовані схеми діагностування викладачів подано в додатках)

Висновки діагностування повинні лягти в основу планування методичної роботи в закладі освіти.

 

3. Організація методичної роботи на прикладі ДНЗ «Бердичівьке вище професійне  училище»
3.1 Структура методичної роботи в ДНЗ «Бердичівьке вище професійне  училище»
 

Загальну організацію методичної роботи в ДНЗ «Бердичівьке вище професійне  училище» здійснює директор, безпосереднім організатором її є методист. Конкретну ж роботу з різними категоріями педагогічних працівників проводять заступники директора та старший майстер училища.

Структура методичної роботи в ДНЗ «Бердичівьке вище професійне  училище»  має наступний вигляд

 

Основними принципами роботи в ДНЗ «Бердичівьке вище професійне  училище» є:

 

Основними цілями навчально-методичної роботи у навчальному закладі є:

Основними джерелами визначення цілей методичної роботи є:

   - сучасні  вимоги до педагогічного працівника та рівень його професійної компетентності;

   - стан навчально – виховного процесу та його результатів;

   - стан методичної роботи у навчальному закладі.

До основних функцій науково-методичної роботи в ДНЗ «Бердичівьке вище професійне  училище»  має наступний вигляд

 

Методична робота в ПТНЗ планується на рік, виходячи з цілей і завдань навчального закладу, враховуючи єдину науково-методичну проблему, над якою працює педагогічний колектив, та аналіз діяльності педагогічного колективу за попередній навчальний рік.

План методичної роботи на навчальний рік розробляється методистом за участю заступників директора, старшого майстра, обговорюється на педагогічній раді та затверджується директором навчального закладу.

До основних форм методичної роботи відносяться:

1. Колективні форми методичної роботи

2. Індивідуальні форми методичної роботи

 

 

3. Групові форми методичної роботи

До форм методичної роботи відповідно до виду діяльності викладачів належить:

• пізнавальна діяльність -  формування свідомості педагогів, вивчення нових педагогічних технологій

 

 

• тематична діяльність – визначення шляхів вирішення актуальних проблем, розробка нових педагогічних ідей

• узагальнююча діяльність - впровадження нових педагогічних технологій у навчально-виховний процес

Для забезпечення належних умов для організацій та проведення методичної роботи в ДНЗ «Бердичівьке вище професійне  училище» створюються методичні кабінети (МК).

 

 

 

Методичний кабінет ліцею:

У МК зосереджуються інформаційні навчально-методичні, нормативні матеріали, зразки педагогічного досвіду працівників, зразки планувальної та звітної документації, навчальні та методичні посібники, що розроблені педагогічними працівниками навчального закладу, зразки дидактичних та наочних матеріалів, тощо. Методистом училища на базі методичного кабінету проводяться виставки дидактичних і навчальних матеріалів досягнення передового педагогічного досвіду, аукціони педагогічних ідей.

У методичному кабінеті створені необхідні умови для підготовки викладачів до уроків, поурочних заходів, є необхідна методична література, комп’ютер з підключенням до центрального серверу навчального закладу, що дає можливість користуватись необхідними матеріалами, розміщеними на центральному сервері.

На базі методичного кабінету проводиться індивідуальна і колективна методична робота, надається консультативна допомога педагогічним працівникам, здійснюється обговорення експериментальної дослідної роботи. Особливе місце посідає робота з вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду його поширення та розповсюдження, видаються інформаційні листівки.

Педагогічні працівники мають можливість у методичному кабінеті ознайомитись з науково-методичною літературою, досягненнями педагогіки і психології, періодичною літературою тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2 Шляхи вдосконалення методичної роботи на прикладі ДНЗ «Бердичівьке вище професійне  училище»

Науково - методична робота - один із важелів управління навчально-виховним процесом , який має бути спрямований на розвиток у викладачів вимогливості до себе, пошук раціональних методів роботи.

Цілеспрямовано здійснювана робота є обов’язковим компонентом педагогічної праці кожного викладача, майстра виробничого навчання та вихователя, а також  тією рушійною силою, яка потребує постійного оновлення знань педагогів, спонукає їх до самоосвіти і самовдосконалення.

Оскільки центром усієї навчальної та науково-методичної роботи в ПТНЗ є методична служба - основний компонент підвищення професійної кваліфікації усього складу педагогічних працівників, важлива ланка в системі їх безперервної освіти та самоосвіти, один із засобів управління навчально-виховним процесом, який потребує постійного покращення.

 З метою підвищення ефективності діяльності педагогічного колективу ДНЗ «Бердичівське вище професійне  училище» викладачі постійно використовують різноманітні форми методичної роботи.

В основному  методична робота у ПТНЗ здійснюється з використанням традиційних форм. Проте, раціональне поєднання традиційних і інноваційних форм забезпечує активізацію діяльності педагогічного і дитячого колективів, демократизацію і гуманізацію навчально-виховного процесу. Різноманітні форми проведення методичної роботи, які запроваджуються є досить динамічними і перебувають у постійному розвитку. Вибір кожної з них залежить від педагогічної культури педагогів, морально-психологічного клімату в закладі, матеріально-технічних можливостей закладу, інноваційної відкритості та активності педагогів.

Ми задали питання нашим викладачам: «Які форми методичної роботи на вашу думку є найефективнішими?». Найрозповсюдженими  відповідями є:

 

 

 

 

 На думку викладачів, однією з найбільш результативних колективних форм методичної роботи в закладі є творча лабораторія, яка є місцем спілкування, навчання, творчого пошуку нових форм і методів навчання, місцем обміну думками, знахідками, ідеями, інноваційними технологіями, їх впровадженням в практичну діяльність.

На сьогоднішній день зростає роль творчої особистості педагога і це відбувається шляхом індивідуальної науково-методичної роботи, у процесі якої педагог поглиблює свої знання з методики проведення гурткового заняття, вивчає нову літературу з педагогіки, психології, досвід кращих педагогів.

 

 

 

 

З метою підвищення педагогічного хисту педагога ДНЗ «Бердичівьке вище професійне  училище»  проводить методичні дні. Напередодні організовується виставка методичних розробок педагогів та творчих робіт педагогів і вихованців. У програмі заходів цього дня : огляд методичної літератури та фахових журналів, які пропагують новітні форми роботи з дітьми, педагогічний досвід кращих педагогів, відкриті гурткові заняття та масові заходи тощо.

  Для забезпечення трансформації в педагогічний колектив інформації про нову методичну літературу, методичні листи, нормативні документи, накази, інструкції, нові знахідки педагогів тощо навчальний заклад використовує методичні оперативні наради.

 Ініціативні творчі групи ДНЗ «Бердичівьке вище професійне  училище» допомагають впроваджувати в практику досягнень педагогічної науки і передового педагогічного досвіду. Тут  члени творчих груп розробляють методичні рекомендації, проводять консультування тощо.

 Одним із важливих напрямів методичної роботи закладу є робота з молодими педагогами. За кожним малодосвідченим керівником гуртка закріплюється педагог-наставник, який надає консультації з питань організації навчально-виховного процесу.

 

Важливо велику увагу в училищі приділяють і такій формі методичної роботи як взаємовідвідування занять і масових заходів, яка є школою обміну досвідом. Масовість, систематична допомога молодим та малодосвідченим педагогам, взаємодопомога й творчий підхід до роботи, підвищення педагогічної майстерності, кваліфікації педагогів - основні переваги цієї форми методичної роботи.

У період атестації важливими є   творчі звіти досвідчених педагогів, які мають  супроводжуватися демонстраціями досвіду.

 Творчі пошуки в удосконаленні вже відомих методів і засобів навчання та опанування новими, інноваційними методами поширюються на всю систему методичної роботи. Тому важливим є  проведення в закладах інноваційних форм роботи:

Інноваційні форми методичної роботи дають змогу залучати педагогів до пошукової діяльності, попередженню конфліктних ситуацій у педагогічному колективі, розвитку уміння спілкуватися з колегами, вихованцями, батьками.

 

 

 

З метою  втілення у практику перспективного педагогічного досвіду  систематично проводяться тижні педагогічної майстерності.

 Відомо, що педагог існує до тих пір, поки сам вчиться. Навчати сьогодні молоде покоління без постійного оновлення й збагачення своїх наукових знань, які дають можливість педагогу передбачити хід навчального процесу, які стають опорою для творчості, неможливо. Тому доцільними тут є педагогічних читаннях .

Доцільно використовувати такі сучасні форми методичної роботи:

 

 

ДНЗ «Бердичівське вище професійне  училище» здійснило дослідження з проблеми управління методичною роботою у професійно-технічному навчальному закладі.

У результаті проведеної діагностики рівня розвитку методичної діяльності серед педагогічних працівників ДНЗ «Бердичівське вище професійне  училище»:

З точки зору педагогічної технології повинно бути не тільки удосконалення професійного росту педагога, але й досягнення його належного рівня професійної майстерності. Зазначене вище свідчить, що на сучасному етапі розвитку суспільства значно збільшилася роль професійно-технічної освіти, як важливого чинника економічного, соціального і культурного розвитку трудової людини. З кожним роком поширюється сфера її впливу у державі, ускладнюються її функції.

Успішність методичної роботи не відокремлюється від успішності навчально-виховного процесу взагалі. Отже, якщо навчальний заклад забезпечує привабливість і ефективність процесу навчання для учнів і досягає запланованих цілей, то це і є результатом усіх педагогічних, зокрема методичних зусиль усіх педагогів навчального закладу.

Для того щоб створити відповідні умови підвищення ефективності методичної роботи педагогів у ПТНЗ, необхідно спочатку відокремити критерії оцінки результатів цієї роботи. Такими критеріями можуть бути:

 Важливим чинником ефективності методичної роботи педагогічних працівників являється стимулювання педагогічної активності. Адміністрація стосовно кожного педагога повинна вміти відокремлювати найбільш коректні стимулюючі засоби, ретельно визначивши при цьому, що найбільш важливе саме для цієї людини.

Було проведено анкетування педагогів з питань діагностики якості праці педагога з метою його подальшого стимулювання.

Аналізуючи результати анкетування, ми дійшли до висновку, що на першому місті за значущості для якісної праці постають такі чинники:

 

Задоволені наявністю чинників, мотивуючих працю, відповідно: у першому випадку – 50% педагогів, у другому – 17%, у третьому – 66%.

Уздовж дослідницької роботи було виявлено також резерв стимулювання, який складався відповідно: у першому випадку – 34%, у другому – 66%, у третьому – 0.

Методична робота у професійно-технічному навчальному закладі тримається осторонь від реальних запитів, інтересів і реальних проблем, практично методична робота в значній мірі обслуговує саму себе, виконуючи функції з документального та формального забезпечення навчального процесу, але не з утворення умов для підвищення якості роботи педагогів. Тому можна зробити висновок, що педагогічними умовами для підвищення якості методичної роботи педагогів можуть бути:

 Педагогічними умовами для підвищення якості методичної роботи та

ефективності управління цією роботою постають:

 

 

 

 Важливим чинником якісності методичної роботи у професійно-технічному закладі постає завдання вирощення педагога - «професіонала» і педагога – «творця», педагога, який вміє перенести достоїнства вільного спілкування у площину зацікавленої діяльності, здатного шукати стимули розвитку у самому процесі діяльності, педагога, що вміє формувати в дітях перехід від цінностей низького порядку до переорієнтації, ціннісному перегляду, до признання істинних цінностей. Такий педагог прагне збудувати увесь комплекс ідей і дій, які необхідно закласти у навчальний процес.

В ДНЗ «Бердичівьке вище професійне  училище» постійно впроваджуються нові освітні технології, що дає можливість
вдосконалювати професійну кваліфікацію педагогічних кадрів, підвищувати результативність та якість навчального процесу.

Основними завданнями на шляху досягнення поставленої мети є:

1.      Постійне підвищення:

- рівня педагогічної майстерності всіх ланок педколективу;

- професійної (робочої) кваліфікації майстрів виробничого навчання;

2. Удосконалення та розширення комплексно-методичного забезпечення предметів, професій, спеціальностей;

3.  Удосконалення класичних педагогічних технологій, пошук, вивчення, впровадження інноваційних активних, інтерактивних педагогічних технологій, в тому числі на основі інформаційно-комунікаційних технологій;

4.  Пошук, апробація, адаптація та впровадження в навчально-виробничий процес новітніх виробничих технологій.

    Не менш важливим є залучення керівників методичних комісій. Робота методичних комісій в межах методичної проблеми училища має бути спрямована на пошук, розробку та впровадження у навчальний процес інноваційних освітніх технологій, на підвищення педагогічної компетентності та покращення фахової майстерності педагогічних працівників; поліпшення матеріально-технічної та навчально-методичної бази кабінетів та лабораторій; впровадження у навчальний процес передового педагогічного досвіту.

    При наявності доступу до мережі Internet адміністрація , педагогічні працівники та учні мають змогу отримати додаткову інформацію як з метою використання її у навчальних цілях, так і з метою самовдосконалення при здійсненні самоосвіти. 

 

 

    На базі методичних комісій  створюються творчі групи, які займатимуться вивченням та впровадженням інновацій в навчально-виховний процес училища.

    З метою вдосконалення комп’ютерної грамотності  педагогічних працівників  проводяться заняття з оволодіння ними необхідними у роботі комп’ютерними програмами.

В ДНЗ «Бердичівьке вище професійне  училище» здійснюється постійне вдосконалення уроків теоретичного навчання.

90%  майстрів виробничого навчання зазначили, що ефективність проведення виробничого навчання залежить від того, наскільки якісно був поданий теоретичний матеріал.

У процесі навчання, в результаті якого в учнів формується система знань, умінь і навичок, одночасно формуються пізнавальні здібності та мислення, які можуть бути ефективними тільки при умові їх пізнавальної самостійності, яка керується і спрямовується викладачами.

 Тому одним із шляхів удосконалення уроків теоретичного навчання є формування в учнів пізнавальної активності.

Однією із умов високого рівня пізнавальної активності є глибоке розуміння навчального матеріалу, свідоме виконання дій, високий рівень самостійності, усвідомлення необхідності вивчення навчального матеріалу, виконання завдань високої складності.

 Тому необхідно використовувати наступні способи підвищення пізнавальної активності учнів в процес теоретичного навчання :

Також удосконалювати уроки теоретичного навчання необхідно шляхом індивідуалізації самостійної роботи учнів. Проблема індивідуалізації навчання тісно пов'язана з задачею підвищення його навчального рівня. Навчання буде розвиваючим при умові відповідності рівню розвитку учнів і розвиток навичок самостійності роботи і пізнавальної активності. Основна характеристика індивідуальної самостійної роботи є її  безперервність, тому проводити її слід на всіх етапах навчання в залежності від цілей уроку, складності матеріалу, рівня знань учнів.

 Основними шляхами удосконалення уроків теоретичного навчання є посилення організаційної чіткості уроку, підвищення пізнавальної активності і самостійності учнів, формування у них мотивів навчання і мотивація навчальної діяльності, здійснення між- і внутріпредметних зв'язків, удосконалення технології та структури уроків.

 Не менш важливим є вдосконалення уроків теоретичного навчання шляхом прогнозування виробничих ситуацій. Суттєвим моментом підготовки до професійної діяльності учнів є формування у них умінь передбачати, прогнозувати, розумово програвати ті наслідки, які можуть виникнути у виробничій ситуації. Навчання такому прогнозуванню є одним із аспектів підготовки учнів ПТНЗ до самостійної трудової діяльності. Навчання учнів прогнозуванню таких операцій дозволяє розкрити наукові аспекти таких ситуацій і конкретизувати загальнотехнічні і професійні знання. Це, в свою чергу, сприяє формуванню інтересу до вивчення всіх навчальних дисциплін.

 У більшості випадків дидактичні моделі виробничих ситуацій представляють собою інтелектуально-практичні завдання проблемного характеру. Вони реалізуються через різні форми: евристичні бесіди, пошукові вправи, задачі та завдання, виконання яких базується на використанні емпіричних та інших знань.

Використання методів активного навчання дають змогу розвивати в учнів  логічне мислення, уміння критично оцінювати і творчо засвоювати навчальний матеріал.

 Розв'язання виробничих задач з використанням аналізу конкретних технологічних ситуацій, пов'язаних зі спеціальністю, характером виробництва особливостями робочого місця тощо, дозволяє значно підвищити активність учнів на уроці, сформувати професійні уміння, пов'язані з майбутньою професією учнів.

Використовуючи метод активного навчання - ділову гру - можна провести урок, на якому на протязі певного часу учні виконують ролі контролерів ВТК, нормувальників, інструкторів з охорони праці, технологів чи бригадирів учнівських бригад, в процесі якого вирішують виробничі задачі з реальними діями в межах своїх посадових функцій.

 Таким чином, всі методи, які приводять до позитивних результатів і спрямовані на формування професійних умінь і навичок мають право на їх використання в навчальному процесі.

Удосконалення процесу навчання й виховання учнів ДНЗ «Бердичівьке вище професійне  училище» значною мірою залежить від забезпечення навчально-виховного процесу навчальною та методичною літературою, наочними приладдями та технічними засобами навчання, дидактичними матеріалами, тобто від комплексного методичного забезпечення навчального закладу для якісної підготовки фахівців з робітничих професії.

Тому дуже важливим у процесі навчання є удосконалення комплексно-методичного забезпечення.

Перевірка забезпеченості навчальних кабінетів КМЗ показав:

 Комплексне методичне забезпечення з певної професії покликане давати повну уяву про забезпеченість навчально-методичними засобами для підготовки певної кількості кваліфікованих робітників з даної професії при одночасному навчанні  за визначеними навчальним планом і програмою, щоб не допускалося зайвого дублювання окремих навчальних засобів та літератури.

  Підбір та застосування засобів навчання має здійснюватися комплексно, з урахуванням основних характеристик і компонентів навчально-виховного процесу.

Різні засоби навчання мають різні призначення, дидактичні функції та можливості. Комплексність в методичному забезпеченні навчально-виховного процесу передбачає відбір відповідних засобів навчання з урахуванням їхніх дидактичних функцій для навчальних  ситуацій .

Комплексний підхід  ДНЗ «Бердичівьке вище професійне  училище»  до методичного забезпечення навчально-виховного процесу вимагає, щоб засоби навчання в комплексі забезпечували навчальну діяльність викладача, майстра виробничого навчання та навчальну пізнавальну діяльність учнів на всіх етапах навчально-виховного процесу: на етапі подачі та сприйняття навчального матеріалу, на етапі закріплення та удосконалення знань і вмінь, на етапах їх застосування та контролю.

 Навчально-виховний процес має три основні функції: освітню, виховну та розвивальну. Комплексність в методичному забезпеченні навчально-виховного процесу передбачає реалізацію через засоби навчання всіх трьох функцій процесу навчання.

 Комплекс навчально-методичного забезпечення ДНЗ «Бердичівьке вище професійне  училище» складається з:

 У результаті широкого запровадження нових інформаційних технологій навчання, вдосконаленню комп’ютерів та їхнього програмного забезпечення відбувається корінна перебудова процесу навчання, яке стає якісно відмінним від традиційного. Тому постає проблема перегляду теорії навчання та розробки дидактичної технології. Нові інформаційні технології навчання вносять зміни не тільки в усі компоненти методичної системи навчання. Але й збагачують зміст традиційних дидактичних принципів навчання. Потребують перегляду й уточнення їхнього традиційного змісту з позицій навчання в нових умовах.

 В умовах оновлення змісту професійної освіти важливого значення набуває розробка та впровадження в навчальний процес новітніх підручників, посібників, методик викладання, нового парку обладнання, комп’ютерної та електронно-обчислювальної техніки тощо.

  Для підготовки кваліфікованих робітників, здатних швидко адаптуватися в умовах сучасного виробництва, необхідно підвищувати ефективність уроків теоретичного й виробничого навчання. Висока активність учнів досягається під час їхньої роботи. Для того, щоб учні були зайняті повноцінною самостійною роботою, набули умінь застосовувати знання, самостійно вирішувати технічні питання, розвивати своє технічне мислення, потрібні добре обладнані майстерні й кабінети. Тому створення навчально-матеріальної бази є однією з необхідних умов для успішного розв’язання питань активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках.

  Поряд з теоретичними знаннями велику роль відіграють трудові прийоми й навички, реалізація дидактичного принципу наочності, що має надзвичайно важливе значення. Наочні посібники допомагають розкрити суть певного теоретичного положення, конкретизувати уявлення учнів про будову верстатів, інструменту, технології виробничого процесу. Правильний добір комплексу наочних посібників, раціональне, послідовне застосування їх у ході вивчення теми активізують розумову та практичну діяльність учнів, розвивають їхнє технічне мислення та забезпечують зв’язок теоретичного навчання з практичною діяльністю в майстернях.

Під час навчання на тренажері здійснюється автоматичний контроль та облік помилок оператора, імітуються аварійні ситуації та видаються супровідні пояснення. Навчання на тренажерах проводиться у кабінеті ДНЗ «Бердичівьке вище професійне  училище»  під наглядом викладача, тому воно позбавлене недоліків, притаманних навчанню в умовах цеху.

 Науковці вважають, що тренажери-імітатори є тією ланкою, якої бракувало в традиційній схемі підготовки кваліфікованих робітників. Значного впливу на якість викладання та навчання можна досягнути, якщо в комплект оснащення кабінету спецтехнології буде входити й тренажерне обладнання та комп’ютерні програми з верстатами-тренажерами (електронна версія).

Систематизацію навчальної літератури викладач проводить спільно з бібліотечними працівниками ДНЗ «Бердичівьке вище професійне  училище» . Особливу увагу варто приділити забезпеченню навчальної програми технічною та конструкторсько-технічною документацією, що можна здійснити шляхом цільових замовлень по ходу видання нормативів.

  Плакати в навчальному процесі мають важливе дидактичне значення для засвоєння знань учнями, тому рекомендується створювати свої робочі варіанти плакатів для кожного уроку.

 Найбільш складним є дидактичний аналіз аудіовізуальних засобів навчання (мультимедіа, кінофільмів, діафільмів). Впровадження в навчальний процес відеотехніки значно підвищує ефективність професійного навчання. Дидактичні засоби та їхні методичні можливості можуть бути значно розширені при комплексному поєднанні їх з іншими засобами. Найбільш раціональною формою систематизації засобів навчання й контролю є створення ряду спеціалізованих комплексів, наприклад:

Впровадження в навчальний процес комп’ютерної техніки дозволяє значно підвищити ефективність самонавчання за умови відповідного програмного забезпечення.

Найбільш розповсюдженою є систематизація методичної документації по темах навчальної програми, тематичних заліках, розділах письмової роботи.

Досить важливим в удосконаленні методичної роботи є самоосвіта викладачів.

Удосконалення методичної майстерності - це передусім самоосвіта, особисті ваші зусилля, спрямовані на підвищення власної культури праці  і в першу чергу культури мислення.

В.Сухомлинський

Людина прагне досконалості. Викладач - це суспільна особистість, до якої постійно привернута увага багатьох людей: учнів, батьків, колег. На викладачеві сконцентрована увага, тому він повинен постійно бути більш досвідченим, більш розвиненим за інших. Освіта, яку він отримав - це платформа, на яку можна в процесі самоосвіти покластись. Самоосвіта в останній час - дуже актуальне питання розвитку професійних здібностей викладача.

Удосконалення рівня професійної компетентності - це один з основних напрямків реформування системи освіти.

Основною формою вдосконалення рівня професійної компетентності викладача є професійне самовдосконалення шляхом цілеспрямованої самоосвітньої діяльності.

 Сучасна педагогіка має потребу у висококваліфікованих спеціалістах, які здатні творчо підходити до організації навчально-виховного процесу та досягати високих якісних результатів.

 Виходячи із вищесказаного, можна зробити висновок, що виникає потреба у досконалій організації та управлінні самоосвітньою діяльністю педагогів.

Вдосконалення професійної компетентності педагогічних кадрів, підвищення їх наукового та загальнокультурного рівня вирішуються через систему методичної роботи. У створенні особистісно-орієнтованої системи професійного зростання важливим є організація самоосвітньої діяльності. Завдяки моніторингу особистої педагогічної діяльності йде накопичення інформації про рівень якості самоосвіти педагога. Тому у кожного педагога з’являється можливість прогнозувати та моделювати особистий розвиток, забезпечуючи безперервне професійне зростання.

Самоосвіта викладача є основною формою підвищення педагогічної компетентності, яка складається з удосконалення знань та узагальнення педагогічного досвіду шляхом цілеспрямованої самоосвітньої роботи. Самоосвіта здійснюється індивідуально або колективно. Суто індивідуально її може виконувати високорозвинена особистість, діяльність якої  продуктивна і творча.

Протягом минулого навчального року ми провели аналіз впливу самоосвіти на професійну майстерність викладачів і отримали наступні результати:  87% викладачів, які займалися самоосвітою підвищили св0ю професійну майстерність на 33,4%, що є досить високим показником.

Отже, шляхом досконалої організації самоосвітньої діяльності постійно удосконалюється професійна майстерність викладача і, як наслідок,  формується авторитет педагога серед учнів, батьків, колег.

Створення ефективної системи самоосвіти педагогічних працівників - це одне з найголовніших завдань методичної роботи у навчальному закладі.

Удосконалення рівня професійної компетентності – один з основних напрямків реформування системи освіти. Головні нормативно-правові документи Міністерства освіти і науки України свідчать:

« Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру». Закон України «Про освіту»

« Підготовка педагогічних  і науково-педагогічних працівників,

їх професійне самовдосконалення – важлива умова модернізації освіти». Національна доктрина розвитку освіти

 Виходячи з цього, головними завданнями післядипломної педагогічної освіти та методичної служби ДНЗ «Бердичівьке вище професійне  училище»   стали питання стимулювання самоосвіти і саморозвитку педпрацівників та надання своєчасної методичної допомоги у даному напрямку.

Самоосвіта – це безперервний процес саморозвитку та самовдосконалення педагогів.

Самоосвіта є основною формою підвищення педагогічної компетентності, яка складається з удосконалення знань та узагальнення педагогічного досвіду шляхом цілеспрямованої самоосвітньої роботи. Самоосвіта в ліцеї здійснюється індивідуально або колективно. Шляхом досконалої організації самоосвітньої діяльності постійно удосконалюється професійна майстерність вчителя і, як наслідок,  формується авторитет педагога серед учнів, батьків, колег. Творчо працюючий педагог сам створює свій особистий імідж.

 Досконала організація самоосвіти залежить від багатьох факторів. Багато залежить від мотивів самоосвіти, об’єктивної  і суб’єктивної  значущості, теоретичної і практичної підготовки, ступеня оволодіння вміннями здійснювати  самоосвітню роботу, фізіологічного й емоційного стану та інших факторів.

 

 

 

 

 

Основні компоненти самоосвітньої діяльності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Напрямки реалізації самоосвітньої діяльності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже, шляхом досконалої організації самоосвітньої діяльності постійно удосконалюється професійна майстерність викладача і, як наслідок,  формується авторитет педагога серед учнів, батьків, колег.

 

 

 

ВИСНОВОК

Специфіка освіти як елемента соціальної сфери полягає у випереджаючому характері його змін. У силу цього професійні проблеми викладачів не можуть бути розглянуті у відриві від тих перетворень, які відбуваються нині в суспільстві, в освіті. Як показує історичний досвід, інноваційні процеси - необхідна й обов'язкова умова розвитку як педагогічної науки, так педагогічної практики. У зв'язку з цим процес підготовки майбутнього викладача має бути спрямований на підготовку педагога, здатного до творчості, що володіє сучасними педагогічними технологіями.

Отже, зміни, що відбуваються в економіці та суспільному житті України вимагають більш якісної підготовки учнів, яка значною мірою залежить від ефективності навчання, тому на перший план виступає активізація пізнавальної діяльності учнів, впровадження в процес викладання сучасних педагогічних і виробничих технологій.

       Поставлена задача передбачає роботу над педагогічним проектуванням процесу навчання, оволодінням викладачами та майстрами виробничого навчання інноваційними формами й методами навчання, вирішенням питань комплексно-методичного забезпечення предметів та професій, змістовністю виховної роботи, професійною спрямованістю процесу навчання. Реалізація поставлених цілей передбачає і удосконалення педагогічної майстерності та творчості викладача та майстра виробничого навчання, підвищення їх методичного рівня.

         Від так центром усієї навчальної та науково-методичної роботи в училищі є методична служба - основний компонент підвищення професійної кваліфікації усього складу педагогічних працівників, важлива ланка в системі їх безперервної освіти та самоосвіти, один із засобів управління навчально-виховним процесом.

 

 

 

 

 

Шляхами удосконалення на нашу думку можуть стати: