Організація дослідницької діяльності учнів на «Уроках для сталого розвитку»

 

ВІДДІЛ ОСВІТИ ПАВЛОГРАДСЬКОЇ  МІСЬКОЇ РАДИ

 

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Наукове дослідження як спосіб мотивації   учнів

до дій, що відповідають потребам сталого розвитку».

 

Розробки навчальних блоків курсу «Уроки для сталого розвитку» (інтегрованих уроків) для  учнів 8-9 (10) класів загальноосвітніх навчальних закладів.

 

 

 

Підготувала

вчитель біології

Морозова Любов Миколаївна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Павлоград

2018 р.

 

АНОТАЦІЯ

 

до розробки навчальних блоків

курсу «Уроки для сталого розвитку»

 

«Наукове дослідження як спосіб мотивації   учнів

до дій, що відповідають потребам сталого розвитку».

 

Виконавець - Морозова Любов Миколаївна,

вчитель біології Павлоградської ЗШ I-III ступенів №11

 

 

 

    Робота являє собою особистісне бачення вчителя  курсу «Уроки для сталого розвитку» ефективного впровадження інноваційних форм та методів засвоєння інформації.

    Метою розробки є розкриття особливостей застосування учнями наукового дослідження як форми організації навчання, що призводить до необхідності усвідомлення зміни своєї поведінки та способу повсякденного життя.

     Завдання: популяризація апробованих моделей просвітницької діяльності серед педагогічних працівників.

     У основній частині надається стислий опис Концепції сталого розвитку, роз’яснюється необхідність участі загальноосвітніх закладів у  Міжнародному освітньому проекті для шкільної молоді та дорослих «Освіта для сталого розвитку». Як організувати навчальний процес коли основною формою роботи є наукове дослідження,  автор ділиться у практичній частині роботи.

     Прикладне значення розробки полягає у застосуванні  наукового дослідження як провідної форми діяльності учнів, що є невід’ємною складовою  інноваційних ідей педагогіки «емпауермент». Її характерною особливістю є міждісциплінарність, пов’язана із глобальністю і всебічністю сталого розвитку як явища. Основна ідея такої освіти полягає у виробленні в учнів екологічно доцільного стилю життя, який передбачає свідоме раціональне використання природних ресурсів планети, виховання екологічно активної позиції і позитивного сприйняття майбутнього.

    Є надія, що досвід проведення інтегрованих блоків курсу «Уроки для сталого розвитку», якому передують учнівські наукові дослідження, стане у нагоді колегам, що викладають курс «Уроки для сталого розвитку» у загальноосвітніх навчальних закладах.

 

 

 

 

Зміст

 

І.	Вступ.…………………………………………. I.1. Актуальність теми I.2. Мета I.3. Основні завдання	Стор. 3-4 Стор. 3 Стор. 4
ІІ.	Основна частина…………………………….            ІІ.1. Концепція сталого розвитку………………                 ІІ.2. Освіта для сталого розвитку………………                 ІІ.3.Організація навчального процесу……………                        ІІ.3.1.  Структура курсу……………………                  ІІ.3.2.  Організація навчально-пізнавальної                                                                                                                                                діяльності учнів……………………………………..                ІІ.3. 3.   План навчального блоку курсу            «Уроки для сталого розвитку», 8-9 кл………	Стор. 5-18   Стор. 5-7   Стор. 7-8     Стор. 9-10   Стор. 10-11   Стор. 11-13     Стор. 13-18
ІІІ.	Висновки………………………………….	Стор. 19
IV.	Список використаних  джерел……………......................................	Стор. 20
V.	Додатки…………………………………….	Стор. 21-29

 

 

 

 

І. Вступ

 

I.1. Актуальність теми

 

«За останні п'ятдесят років наукове дослідження

перетворилося з розкоші  в необхідну

 умову  існування». 
Джон Берначіа

 

 

   Ресурсоефективність, впровадження інноваційних технологій і рішень, здоровий спосіб життя – критерії сучасного суспільства у всьому світі. Зараз формується  соціальний запит на екологічно чисте та безпечне життя.У зв’язку з цим, підростаючому поколінню необхідно прищепити відповідальність за навколишнє середовище, свою державу.

   Реалізувати поставлені цілі можливо тоді, коли буде забезпечено взаємозв’язок між поведінкою і цінностями особистості, активної позиції суб’єкта, мотивації до діяльності, доступності, реальності і єдності з життям. Саме на таких засадах ґрунтується курс«Уроки для сталого розвитку». Мета курсу - сприяти формуванню в учнів розуміння необхідності забезпечити сталий розвиток себе, своєї родини, громади, країни та всього людства через зміну власної поведінки та способу життя, сталих, екологічно-доцільних звичок і способу повсякденного життя.

   Оскільки психолого-педагогічні і методичні основи освіти для сталого розвитку ґрунтуються на інноваційних ідеях педагогіки «емпауермент», коли надається учням свобода вибору форм і способів діяльності розроблення змісту навчання відповідно до актуальних і доступних для школярів певної вікової категорії, коли навчально-пізнавальний процес базується на засадах полісуб’єктної взаємодії та зворотного зв’язку, організації пошуково-дослідницької діяльності учнів, як на уроках, так і у позаурочний час; коли пропонується системне використання  інтерактивних методів навчання, та основними формами організації  навчання при цьому є урок, дослідницька позакласна робота, навчальний проект, свято,тощо.

  Зосередженість на навчально-пізнавальній діяльності учнів спрямовує їх на самостимулювання і мотивування до висування особистісно і суспільно значущих цілей діяльності та їх реалізації; наукове дослідження сприяє формуванню в учнів екологічного мислення та виробленню нових моделей поведінки та діяльності, що відповідають потребам сталого розвитку[5,с17-18].

 

 

 

 

 

 

 

I.2. Мета

 

   Метою розробки є розкриття особливостей застосування учнями наукового дослідження як форми організації навчання, що призводить до необхідності усвідомлення зміни своєї поведінки та способу повсякденного життя.

 

 

 

 

I.3. Основні завдання

 

 

•                  створення  інноваційних форм та методів організації навчально-виховного процесу, спрямованого на становлення інтегрованого розвивального освітнього простору на засадах ідей сталого розвитку;
•                  пошук нових форм, методів і моделей організації просвітницької роботи з питань освіти для сталого розвитку у загальноосвітніх навчальних закладах;
•                  організація агітаційної просвітницької роботи з питань сталого розвитку серед дітей, молоді та дорослих у власному регіоні та за його межами;
•                  розробка нових педагогічних технологій інтегрування змісту випереджаючої освіти для сталого розвитку в  навчальних закладах;
•                  показати значимість курсу «Уроки для сталого розвитку» як інтегрованого циклу, де існують міжпредметні взаємозв’язки;
•                  прдемонструвати які зміни відбуваються в поведінці учнів, їх родин при проведенні досліджень;
•                  запропонувати впровадити отриманий досвід роботи у загальноосвітніх навчальних закладах;
•                  поставити цілі щодо подальшого дослідження та розвитку теми.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   

ІІ. Основна частина.

 

 

ІІ.1. Концепція сталого розвитку.

  «Сталий розвиток» – це такий розвиток суспільства,

який задовольняє потреби нинішніх поколінь і не ставить

під загрозу можливості наступних поколінь задовольняти

свої потреби».
Звіт Комісії ООН під керівництвом Гро Харлем Брутланд, 1987 р.[4]

 

 

   Сталий розвиток відноситься до моделі людського розвитку, в рамках якої використання ресурсів спрямоване на задоволення людських потреб з одночасним забезпеченням сталості природних систем та навколишнього середовища, щоб ці потреби могли бути задоволені не тільки для нинішнього, а й для майбутніх поколінь.   Сталий розвиток вимагає чіткого підходу до використання ресурсів. Такий підхід пов'язаний з нашою здатністю розумно використовувати, створювати і фінансувати ресурси, що становлять основу нашої економіки [4].

   Виділяють 4 рівні сталого розвитку: індивідуальний, локальний,  національний, глобальний.  

                Основними принципами сталого розвитку є:
- повага і турбота до всіх живих співтовариств;
- поліпшення якості людського життя;
- збереження життєздатності і розмаїтості Землі;
- забезпечення сталого використання відновлюваних ресурсів;
- мінімізація виснаження невідновлюваних ресурсів;
- зміна індивідуальних позицій і діяльності.

    Концепція сталого розвитку набуває значного поширення як одна з провідних глобальних проблем людства, що має міждисциплінарний характер і розглядається в багатьох аспектах і ракурсах. Вона охоплює, як мінімум, дві найважливішіідеї: цей розвиток передбачає вирішення економічних, соціальних та екологічних проблем. Розвиток буде сталим тільки тоді, коли буде досягнута рівновага між різними факторами, що зумовлюють загальний рівень життя;- нинішнє покоління має обов'язок перед прийдешніми поколіннями залишити достатні запаси соціальних, природних та економічних ресурсів для того, щоб вони могли забезпечити для себе рівень добробуту не нижчий, ніж той, що ми маємо зараз.
   Ця концепція ставить фундаментальне завдання поєднати динамічний економічний розвиток з наданням рівних можливостей кожному члену суспільства за рахунок підвищення ефективності використання ресурсів та ліквідації залежності між економічним зростанням та забрудненням довкілля.

    Основні положення концепції сталого розвитку.  У центрі уваги – люди, які повинні мати право на здорове і плідне життя в гармонії з природою.  Охорона навколишнього середовища має стати невід’ємним компонентом процесу розвитку і не може розглядатись у відриві від нього. Існує безумовний орієнтир на неперевищення гранично допустимих рівнів антропогенного впливу на еко- системи. Задоволення потреб у збереженні навколишнього середовища повинно розповсюджуватись не тільки на теперішні, але й майбутні покоління, передбачаючи ефективне використання та економію ресурсів, виключення або зменшення моделей виробництва і споживання, які не сприяють такому розвитку. Переважаючою має стати орієнтація на використання місцевих ресурсів та одночасне врахування інноваційних підходів і технологій. Необхідними є партнерство, спільна робота всіх і кожного для забезпечення сталого розвитку. Відкритість і прозорість спільних дій в інтересах сталого розвитку.  Зменшення розриву в рівні життя країн світу, викоренення бідності і злиденності, збереження здоров’я людей і забезпечення гідного рівня життя – найважливіші завдання світового співтовариства[3,с.3,7-9, 19].

   Серед основних чинників, що забезпечують сталий розвиток, можна виділити такі: екологічний – визначає умови й межі відновлення екологічних систем унаслідок їх експлуатації; економічний – передбачає формування економічної системи гармонізованої з екологічним чинником розвитку; соціальний – утверджує право людини на високий життєвий рівень в умовах екологічної безпеки й благополуччя[1,с.12].

   Таким чином, концепція сталого розвитку відбиває розуміння тісного взаємозв’язку екологічних, економічних і соціальних проблем людства і того факту, що вони можуть бути вирішені лише комплексно, за умови тісної співпраці і координації зусиль усіх країн світу. Сталий розвиток ставить питання про мету існування людини і суспільства, вимагає перегляду взаємовідносин між людиною і природою, а також соціальної справедливості і рівності[3,с. 10].

   Україна задекларувала своє бажання перейти на шлях до сталого розвитку ще на Конференції ООН з довкілля та розвитку в Ріо-де-Жанейро у 1992 р., підписавши Декларацію з навколишнього середовища і розвитку та Порядок денний на XXI століття. Наступні міжнародні зустрічі – конференція в Кіото (1997 р.), відома як «Кіотський протокол», III Конференція ООН з проблем клімату Землі (Бонн, 2001 р.), IV Конференція ООН (Йоганнесбург, 2002 р.) – сприяли координації зусиль усіх країн і виробленню на цій основі стратегії рішучих дій і практичних заходів у подоланні впливу техногенних факторів на довкілля[7]. Послідовний перехід України, як і всього світового співтовариства, до сталого розвитку відбувається відповідно до рекомендацій і принципів, викладених у документах Конференції ООН з навколишнього середовища (ЮНСЕД). Сучасна парадигма сталого розвитку України повинна розглядатися в контексті радикального оновлення національної соціально-економічної системи в цілому. Метою такого оновлення є приєднання до загальноцивілізаційних процесів суспільного розвитку[3,с21].

   «Для досягнення Цілей Сталого Розвитку на національному рівні Україна здійснюватиме нові програми і проекти, які на практиці забезпечать макроекономічну стабільність, екологічний баланс та соціальну згуртованість.» -  з виступу  Президента України на Саміті ООН з Порядку денного в галузі розвитку на період після 2015 року, який відбувся в рамках 70-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, і під час якого було надано загальне бачення нових орієнтирів розвитку до 2030 року та визначено 17 Цілей сталого розвитку[7]. Забезпечення стійкого зростання економіки екологічно невиснажливим способом обумовлено Указом Президента україни «Про стратегію сталого розвитку «Україна -2020»[6].

   Отже,  для того, щоб дотримуватися принципів концепції сталого розвитку, реалізувати її, необхідно розпочати з найскладнішого рівня, а саме – індивідуального. Кожній людині необхідно змінити «споживацьке» ставлення, почати думати про навколишнє середовище, людей навколо та майбутні покоління. Адже досягти спільної мети можна лише за умови об’єднання зусиль всіх людей, які мають усвідомити загрозу для подальшого життя на Землі, а відтак докорінно змінити, перш за все, свій світогляд та свої дії[3c.70].

 

 

ІІ.2. Освіта для сталого розвитку.

 

  Завданнями Національної доктрини розвитку освіти у ХХІ столітті, Концепції екологічної освіти України передбачено формування екологічно доцільної поведінки школярів. Одним із шляхів реалізації цих завдань є включення у систему загальної середньої освіти такої складової як освіта для сталого розвитку. Її характерною особливістю є міждісциплінарність, пов’язана із глобальністю і всебічністю сталого розвитку як явища. Основна ідея такої освіти полягає у виробленні в учнів екологічно доцільного стилю життя, який передбачає свідоме раціональне використання природних ресурсів планети, виховання екологічно активної позиції і позитивного сприйняття майбутнього[5,c.17].                

  У березні 2005 року Україна стала однією з 55-ти країн, які підписали документ ООН «Стратегія освіти для сталого розвитку». Пропонований курс реалізує завдання освіти для сталого розвитку і забезпечує дотримання Україною відповідних міжнародних зобов’язань. Основні засади світової стратегії сталого розвитку в галузі освіти:  освіта здійснюється протягом усього життя людини та є невід’ємною частиною процесу загальної освіти;  вона не повинна обмежуватись системою формальної освіти;  у межах формальної освіти на всіх рівнях бажано поступово досягти міждисциплінарності; виховувати свідомих членів суспільства на розумінні взаємозв’язку і взаємозалежності людини і природи, усвідомленні необхідності збереження глобальної рівноваги та причетності кожного до проблем навколишнього середовища;  забезпечити розповсюдження знань, умінь, навичок для прийняття рішень. Міжнародне співтовариство наполегливо закликає до пере орієнтації всіх сфер освіти на цілі сталого розвитку. У різних країнах впроваджуються і успішно працюють відповідні освітні програми й навчальні курси з цієї проблеми. Ідучи в ногу зі світовим співтовариством, Україна задекларувала свою орієнтацію на стратегію сталого розвитку. Очевидно, що розвиток освіти для сталого розвитку потребує нових педагогічних моделей, нової педагогічної культури та мислення, нового педагогічного змісту. Слід зауважити, що від початку цей напрям в освіті розвивається як такий, основним завданням якого є формування в учнів моделей поведінки, звичок, стилю життя, що відповідають потребам сталого розвитку людства. Це освіта не ПРО сталий розвиток, а ДЛЯ сталого розвитку. Тож учні мають не тільки ЗНАТИ, наприклад, про необхідність економити папір для збереження дерев і можливість його вторинної переробки, а й ДОПИСУВАТИ до кінця свої зошити та ВІДНОСИТИ паперові відходи до пунктів прийому макулатури[5,c.11].

   Основна ідея «Уроків для сталого розвитку» полягає у реалізації у навчально-виховному процесі та житті учнів основних принципів сталого розвитку – забезпечення зрушень у їх звичках, поведінці та стилі повсякденного життя, спрямованих на раціональне ставлення до використання ресурсів планети й їх свідоме заощадження. Такий спосіб життя дітей і дорослих передбачає певні дії в домашньому господарстві, школі та місцевій громаді для: розумного споживання енергії та води;  зменшення марних витрат сировини;  зменшення викидання сміття; збільшення частки екологічних продуктів у щоденних покупках;  зміцнення власного здоров’я тощо[6,c.9].

   Психолого-педагогічні і методичні основи освіти для сталого розвитку ґрунтуються на інноваційних ідеях педагогіки «емпауермент», концептуальними засадами якої виступають: розроблення змісту навчання відповідно до актуальних і доступних для школярів певної вікової категорії проблем життєдіяльності та ресурсозбереження; зосередженість навчально-пізнавальної діяльності на особистих рішеннях учня і на потребах людства в планетарному контексті; спрямованість навчання на формування в учнів нових моделей поведінки та діяльності, що відповідають потребам сталого розвитку; самостимулювання і мотивування учнів до висування особистісно і суспільно значущих цілей діяльності та їх реалізації; циклічність у реалізації змісту, як у межах кожної теми, так і курсу в цілому; побудова навчально-пізнавального процесу на засадах полісуб’єктної взаємодії та зворотного зв’язку; організація пошуково-дослідницької діяльності школярів, як на уроках, так і у позаурочний час; надання учням свободи вибору форм і способів діяльності[5,c.12].

 

 

 

ІІ.3. Організація навчального процесу.

 

    Курс «Уроки для сталого розвитку» спрямований на реалізацію у навчально-виховному процесі основних принципів стійкого розвитку людства – забезпечення діалектичного взаємозв’язку між поведінкою і цінностями особистості, активності суб’єкта і поліпотребнісної мотивації до діяльності, доступності, реальності і єдності з життям.

   Мета курсу – сприяти забезпеченню стійкого розвитку особистості учня, його родини, громади, країни та всього людства через зміну власної поведінки та способу життя. Завданнями курсу є створення умов для:  засвоєння учнями знань про стійкий розвиток та шляхи його досягнення для свідомого вибору способу власного життя;  усвідомлення учнями необхідності збереження глобальної рівноваги та причетності кожного до проблем навколишнього середовища та життя суспільства;  організація дій учнів і вироблення моделей поведінки, що відповідають потребам стійкого розвитку; формування у них ставлення до проблем стійкого розвитку як особистісно важливих, пов’язаних із власною системою цінностей, а також бажання діяти у цьому напрямі. Навчальний курс стосується способу життя учня у сфері повсякденного використання ресурсів (енергії, води, здоров’я, рослин, стосунків з іншими людьми, покупок та відходів). Тому його головною особливістю є взаємозв’язок між уроком і життям учня та його родини. На уроках учні лише отримують інформацію, необхідну для діяльності вдома, та обговорюють набутий ними практичний досвід. Однаково важливими є як урочна, так і позаурочна складові навчальної роботи[5,c.17-18].

    Курс має сприяти розвиткові в учнів умінь та навичок:

- на матеріалі, пов’язаному із питаннями довкілля - міркувати, аналізувати, порівнювати, узагальнювати, спостерігати, критично мислити, брати участь в дискусії, аргументувати думку, приймати рішення, спілкуватись в малих та великих групах;

 - засвоїти способи самостійного отримання та обробки різнобічної інформації з різних джерел;

 - проводити самостійні дослідження та реалізовувати проекти щодо використання та ресурсозберігання у сім’ї, громаді, місті, селі, регіоні, країні в цілому;

- активно слухати, комунікувати, брати участь у роботі малої групи та відповідати за результати спільної діяльності, організовувати роботу малої групи (екокоманди).

   Навчально-пізнавальний процес побудовано на засадах полісуб’єктної взаємодії та постійного зворотнього зв’язку;  найважливішою складовою навчання є самостимулювання і мотивування учнів до висування ними особистісно і суспільно значущих цілей власної діяльності та їх реалізації, надання учням свободи вибору форм і способів цієї діяльності;  навчально-пізнавальну діяльність учнів зосереджено на особистому ставленні і рішеннях учня щодо власного стилю життя і поведінки, які змінюються у контексті планетарних потреб людства; у побудові курсу передбачено системність та циклічну повторюваність у реалізації змісту, як у межах кожної теми, так і програми в цілому;  як на уроках, так і у позаурочний час передбачається системна організація активної пошуково-дослідницької діяльності школярів; характерною особливістю змісту є міждісциплінарність, пов’язана із глобальністю і всебічністю стійкого розвитку як явища. Курс «Уроки для стійкого розвитку» є інтегрованим, являє собою складову наскрізної системи шкільних предметів «Географія», «Біологія», «Основи здоров’я», «Хімія», «Математика», «Правознавство. Практичний курс»[5,c.12].

     Курс «Уроки для сталого розвитку» має чітко виражену практичну спрямованість. Він реалізується шляхом таких форм організації навчання: урок, практична позакласна робота, навчальний проект. Провідними методами організації навчально-пізнавальної діяльності учнів є:  дискусії та обговорення;  групові проекти;  розв’язання проблем; мозковий штурм;  робота в групах;  анкети;  аналіз аргументів „за” і „проти”;  навчальні ігри;  ситуативне моделювання; дослідження. Запропоновані способи роботи далекі від сухого переказу абстрактних відомостей, вони емоційно залучають учнів до діяльності, збуджують їхній інтерес і мотивацію, навчають самостійного мислення й виконання дій на користь довкілля вдома, у школі та місцевій громаді[5,c.13].

 

 

                                     ІІ.3.1.  Структура курсу.

 

    Заняття курсу проводяться протягом навчального року раз на тиждень за  такою структурою: вступна частина (3 уроки); тематичні блоки (І варіант -10-11 зустрічей та можлива екскурсія, ІІ варіант – 2 модулі по 5 зустрічей ); заключна частина (2 уроки - захист проектів – свято та 2 уроки – для просвітницької діяльності учнів серед школярів або громади). На початку проводяться два вступні уроки, на яких учні ознайомлюються із метою і завданнями курсу, основними поняттями та способами роботи; на третьому - створюють групи, визначають лідерів тем. Результатом роботи кожної групи буде проект – наукове дослідження з обраної теми. Надалі робота вчителя являтиме собою консультації груп, де просліджуватиметься методична послідовність: на початку – введення учнів у тему, формування у них стійкої мотивації до навчання; далі – вивчення теоретичного матеріалу, існуючих наробіток, тобто – створення портфоліо. Згодом учні вже будуть готові до виконання практичної частини свого дослідження – проведення аудитів, експериментів, творчих завдань. У процесі обговорення учні діляться досвідом виконання дій, пропонують нові ідеї та намагаються застосувати отримані знання і навички. На завершальному етапі свого дослідження діти вже готові поділитися результатами та можуть сформулювати висновки проведеної роботи. Дослідження оформляється у вигляді друкованої роботи, у відповідності до зазначених вимог, та допоміжної презентації. Демонстрація наробіток проводиться як свято - захист проектів. Популяризувати ідеї курсу «Уроки для сталого розвитку» учні мають можливість  на класних годинах, пристосовуючи інформацію до відповідної вікової категорії   дітей.

  Слід зазначити, що особливістю оцінювання навчальних досягнень учнів у даному курсі є те, що оцінюється не знання, а продемонстровані ними навчальні уміння, навички та конкретні продукти навчальної діяльності. Вагомим є внесок кожного учасника Еко-команди у загальну справу. Тут може враховуватись результат самооцінки учнів.

 

ІІ.3.2.  Організація роботи учнів.

 

   Роль педагога. Діяльність учителя й учня на уроках курсу має свої особливості [Додаток 1]. Передусім вона базується на інтенсивній та взаємоприйнятній співпраці з учнями. Потенціал змісту курсу щодо розвитку навчально-пізнавальної самостійності школярів забезпечується виконанням учителем особливих функцій, а саме: пропагандиста і агітатора (долучає учнів до діяльності, мотивує, надихає, підтримує, заохочує, спрямовує до реалізації поставленої мети); носія інформації (володіє знаннями та вміннями в кількох галузях, надає індивідуальні та групові консультації);  радника (допомагає учням знайти оптимальний напрям діяльності відповідно до їхніх психологічних, соціальних, піз- навальних потреб);  керівника (організовує діяльність учнів, створює для неї відповідні умови, забезпечує необхідними ресурсами, підтримує контакт з батьками та іншими учасниками освітнього процсу);  координатора (допомагає учням виконувати роботу відповідно запланованому, сприяє налагодженню контактів між усіма учасниками екокоманди, підтримує зворотній зв'язок); експерта (аналізує процес і результати виконаного).

  Саме вчитель виконує функції організатора діяльності учнів. Починаючи з першої зустрічі, коли дітям необхідно дати відповіді на запитання:

1. Що являє собою курс?
2. Як буде використовуватись одержаний досвід?
3. Яким чином буде побудована діяльність? І т.д.

 

    Перед педагогом постає непросте завдання допомогти усвідомити учням важливість вивчення матеріалів курсу та виявити готовність брати участь у спільній роботі. Цьому сприяє створення позитивної, емоційно забарвленої атмосфери, що стимулюватиме дітей до активної взаємодії. Учитель дає зрозуміти,що відповідний результат можна одержати за умов оперативності, узгодженості дій, цілеспрямованості, активності, дослідницького підходу до діяльності.

 

 

   Робота учнів в малих групах. Протягом навчального року учні працюють у малих групах по 5–6 осіб – екокомандах [Додаток 2]. Об’єднання в екокоманди відбувається шляхом жеребкування. Діти сідають групами, поряд,  детальніше знайомляться один з одним – виявляють спільні риси. Учні далі працюватимуть над темою, котру також обирають шляхом жеребкування. Пропонується розподілити обов’язки серед членів команди: лідер теми, секретар, спікер, редколегія. Кожна команда надалі буде вести своє портфоліо, де буде внесено назву, девіз, список учасників екокоманди, список скарбів учнів (гра «Приховані скарби»), теоретичні матеріали з теми та практичні дослідження. Таким чином, портфоліо команди – наробітки для  майбутнього проекту. По завершенню вивчення теми, після захисту досліджень, знову відбувається жеребкування, змінюється склад екокоманд, обирається нова тема, відбувається новий розподіл обов’язків серед учасників (при цьому вчитель рекомендує дітям змінити ролі), робота продовжується.

   Підтримка від вчителів школи. Добре, коли у колективі педагогів знаходяться вчителі-ентузіасти, які  надаватимуть кваліфіковані консультації учням та будуть супроводжувати екокоманди протягом всього дослідження[Додаток 4], до підсумкового заходу – захисту проектів. Відбувається зв’язок між учнями та вчителями різних предметів та між колегами-вчителями, безпосередньо. У такому випадку дійсно можна стверджувати, що школа задіяна  у Міжнародному освітньому проекті «Освіта для сталого розвитку».

   Що собою являє проект екогрупи? Це – друкована робота, головними частинами якої є – Вступ, Теоретична частина, Практична частина, Висновки, Рекомендації, Список джерел інформації, Додатки. У Теоретичній частині описуються основні засади з теми, у Практичній – дослідження (аудити, особисті дії, експерименти), просвітницька діяльність. Важливою віхою є рекомендації, особливо коли вони підкріплені учнівськими спостереженнями. У науковому дослідженні використовуються різноманітні методи – спостереження, порівняння, математичний аналіз, побудова діаграм, графіків, тощо [Додаток 9]. Наглядно використані методи групи мають можливість демонструвати у презентаціях на захисті проектів. 

   Розширити кругозір учнів, наштовхнути їх до нових ідей допомагають пізнавальні екскурсії. Це можуть бути екскурсії екологічного змісту, або екскурсії, що знайомлять з технологічними процесами на підприємствах регіону, або ж  екскурсії комплексного характеру. Вихід за межі шкільного подвір’я спонукає дітей пов’язати отримані теоретичні знання  з повсякденним життям, відбувається соціалізація особистості.

   Просвітницька діяльність – відповідальний етап роботи учнів, що може відбуватися до – та після захисту проектів, може бути складовою практичних частин проектів.  Яким чином діти поширюють корисну інформацію? Це – виступи перед іншими учнями на класних годинах, шкільних заходах; розклеювання стіннівок, оголошень, закликів, звернень до громади; виготовлення буклетів-пам’яток;розміщення інформації у мережі Інтернет. Слід зазначити, що на цьому етапі учні відчувають особливу гордість, оскільки бачать зацікавленість  суспільства у результатах їхньої діяльності.

   Захист проектів – свято, що проходить на високому рівні та потребує стовідсоткової готовності учнів. На захід запрошуються батьки, вчителі-консультанти, представники базових підприємств, організацій, куди здійснювалися екскурсії, представники громади. У аудиторії панує доброзичлива атмосфера, відбувається обмін інформацією, обговорення результатів, рекомендацій [Додатки 2-8].

   Який досвід отримують учні, виконуючи наукові дослідження?

-  вміння самостійно знаходити необхідну інформацію, критично мислити;

- безпосередній зв’язок між отриманими знаннями та застосуванням їх у повсякденному житті;

- вміння самостійно ставити перед собою завдання та знаходити шляхи їх виконання;

- готовність до написання правильно структурованої наукової  праці;

- вміння працювати у команді;

- згуртування родини, задіяність членів сім’ї у виконанні дослідження;

- підвищується ступінь відповідальності до навчання взагалі;

-  реалізується творчий потенціал особистості;

- відшліфовується ораторська майстерність учнів;

- діти здатні до узагальнення набутого досвіду, демонстрації досягнень.

- выдбуваэться актуалізація підготовки учнів до свідомого вибору життєвих перспектив та майбутньої професії.

 

 

 

ІІ.4. План навчального блоку

курсу «Уроки для сталого розвитку»

 

Календарно - тематичне планування уроків

«УРОКИ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ» 8 клас

 

Варіант І

Підручник:О. Пометун, Л.Пилипчатіна, І. Сущенко «Уроки для сталого розвитку», посібник для учнів 8 класу, Дніпропетровськ, Ліра, 2013р.

 

№	Дата		Зміст уроку	Д/з
І Семестр
1			Поняття «сталий розвиток». Поняття екологічного сліду та способу його обрахунку.
2			Вимірювання власного впливу на навколишнє середовище. Як проводити домашні аудити.
3			Організація роботи Екогруп  Сміття  Вода  Енергія Стосунки  Покупки  Здоров’я  Рослини
4			Консультації груп
5			Консультації груп
6			Консультації груп
7			Консультації груп
8			Консультації груп
9			Консультації груп
10			Консультації груп
11			Консультації груп
12			Консультації груп
13			Консультації груп
14			Екскурсія
15			Захист проектів
16			Захист проектів
17			Просвітницька діяльність
18			Просвітницька діяльність
ІІ Семестр
19			Організація роботи Екогруп  Сміття  Вода  Енергія Стосунки  Покупки  Здоров’я  Рослини
20			Консультації груп
21			Консультації груп
22			Консультації груп
23			Консультації груп
24			Консультації груп
25			Консультації груп
26			Консультації груп
27			Консультації груп
28			Консультації груп
29			Консультації груп
30			Екскурсія
31			Захист проектів
32			Захист проектів
33			Просвітницька діяльність
34			Просвітницька діяльність
35			Підсумковий урок Сталий розвиток - новий стиль мого життя Твій внесок у справу збереження ресурсів. Досяжні цілі. Оцінки і побажання щодо свого майбутнього. Визначення бажаних змін у способі життя сім’ї та окремих її членів.

 

 

 

 

 

 

Календарно - тематичне планування уроків

«УРОКИ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ» 8 клас

Варіант ІІ

Підручник:О. Пометун, Л.Пилипчатіна, І. Сущенко «Уроки для сталого розвитку», посібник для учнів 8 класу, Дніпропетровськ, Ліра, 2013р.

 

№	Дата		Зміст уроку	Д/з
І Семестр
1			Поняття «сталий розвиток». Поняття екологічного сліду та способу його обрахунку.
2			Вимірювання власного впливу на навколишнє середовище. Як проводити домашні аудити.
3			Організація роботи Екогруп  Сміття  Вода  Енергія Стосунки  Покупки  Здоров’я  Рослини
4			Консультації груп
5			Консультації груп
6			Консультації груп
7			Консультації груп
8			Консультації груп
9			Екскурсія
10			Захист проектів
11			Просвітницька діяльність
12			Консультації груп
13			Консультації груп
14			Консультації груп
15			Консультації груп
16			Консультації груп
17			Захист проектів
18			Просвітницька діяльність
ІІ Семестр
19			Організація роботи Екогруп  Сміття  Вода  Енергія Стосунки  Покупки  Здоров’я  Рослини
20			Консультації груп
21			Консультації груп
22			Консультації груп
23			Консультації груп
24			Консультації груп
25			Екскурсія
26			Захист проектів
27			Просвітницька діяльність
28			Консультації груп
29			Консультації груп
30			Консультації груп
31			Консультації груп
32			Консультації груп
33			Захист проектів
34			Просвітницька діяльність
35			Підсумковий урок Сталий розвиток - новий стиль мого життя Твій внесок у справу збереження ресурсів. Досяжні цілі. Оцінки і побажання щодо свого майбутнього. Визначення бажаних змін у способі життя сім’ї та окремих її членів.

 

 

 

 

 

Календарно - тематичне планування уроків

«УРОКИ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ» 9 клас

Варіант І

Підручник: В. Карамушка, Л.Пилипчатіна, І. Сущенко «Уроки для сталого розвитку», посібник для учнів 9(10)-х класів, К. ВД Освіта, 2012р.

 

№	Дата		Зміст уроку	Д/з
1			Місія.Планування «міжзоряної подорожі». Що потрібно людству для життя. Способи прийняття спільного рішення щодо загального плану підготовки. Різні сфери існування і життєдіяльності людини на Землі.
2			Потреби повсякденного життя людини. Організація роботи Екогруп   Повітря  Вода  Енергія Харчування  Відходи
Розділ 2.Створюємо власну екосистему
3			Консультації груп
4			Консультації груп
5			Консультації груп
6			Консультації груп
7			Консультації груп
8			Консультації груп
9			Консультації груп
10			Консультації груп
11			Консультації груп
12			Консультації груп
13			Екскурсія
14			Захист проектів
15			Захист проектів
16			Просвітницька діяльність
17			Просвітницька діяльність
ІІ Семестр
18			Організація роботи Екогруп   Економіка Суспільство Здоров’я Взаємовідносини Навчання
19			Консультації груп
20			Консультації груп
21			Консультації груп
22			Консультації груп
23			Консультації груп
24			Консультації груп
25			Консультації груп
26			Консультації груп
27			Консультації груп
28			Екскурсія
29			Захист проектів
30			Захист проектів
31			Просвітницька діяльність
32			Просвітницька діяльність
33			Обираємо новий стиль життя.  Стійкий розвиток – новий стиль мого життя. Мій внесок у справу збереження ресурсів. Досяжні цілі.
34			Оцінки і побажання щодо свого майбутнього. Визначення бажаних змін у стилі життя.
35			Підсумковий урок

 

 

 

Календарно - тематичне планування уроків

«УРОКИ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ» 9 клас

Варіант ІІ

Підручник: В. Карамушка, Л.Пилипчатіна, І. Сущенко «Уроки для сталого розвитку», посібник для учнів 9(10)-х класів, К. ВД Освіта, 2012р.

 

№	Дата		Зміст уроку	Д/з
1			Місія.Планування «міжзоряної подорожі». Що потрібно людству для життя. Способи прийняття спільного рішення щодо загального плану підготовки. Різні сфери існування і життєдіяльності людини на Землі.
2			Потреби повсякденного життя людини. Організація роботи Екогруп   Повітря  Вода  Енергія Харчування  Відходи
Розділ 2.Створюємо власну екосистему
3			Консультації груп
4			Консультації груп
5			Консультації груп
6			Консультації груп
7			Консультації груп
8			Екскурсія
9			Захист проектів
10			Просвітницька діяльність
11			Консультації груп
12			Консультації груп
13			Консультації груп
14			Консультації груп
15			Консультації груп
16			Захист проектів
17			Просвітницька діяльність
ІІ Семестр
18			Організація роботи Екогруп   Економіка Суспільство Здоров’я Взаємовідносини Навчання
19			Консультації груп
20			Консультації груп
21			Консультації груп
22			Консультації груп
23			Консультації груп
24			Екскурсія
25			Захист проектів
26			Просвітницька діяльність
27			Консультації груп
28			Консультації груп
29			Консультації груп
30			Консультації груп
31			Захист проектів
32			Просвітницька діяльність
33			Обираємо новий стиль життя.  Стійкий розвиток – новий стиль мого життя. Мій внесок у справу збереження ресурсів. Досяжні цілі.
34			Оцінки і побажання щодо свого майбутнього. Визначення бажаних змін у стилі життя.
35			Підсумковий урок

 

 

 

ІIІ. Висновки.

 

 

Наукове дослідження може бути провідною формою організації навчання у курсі «Уроки для сталого розвитку». Оскільки учні вивчають теоретичний матеріал, потім виконують, відповідно до теми, експерименти, дослідження, аудити, знаходять підтвердження вивченого у життєвиму досвіді. Робота над темою передбачає залучення до діяльності батьків, родичів, громадськості. Всі ці люди - кола підтримки для учнів. Одночасно йде процес популяризації знань курсу «Уроки для сталого розвитку» серед населення.

Підсумком роботи над темою є захист проектів. Це - нова модель просвітницької роботи з питань освіти для сталого розвитку. Учні обмінюються нформацією, демонструють результати своїх досліджень, надають рекомендації. Діти вчаться взаємодії у групі, виділяти головне, гарно доповідати. Як правило, на свято захисту проектів запрошуються всі, хто був причетний до виконання роботи – батьки, вчителі-консультанти, друзі.

Наукове дослідження є способом мотивації учнів до дій, що відповідають потребам сталого розвитку.

Пропоную  впроваджувати отриманий досвід організації навчального процесу у загальноосвітніх навчальних закладах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІV. Список використаних джерел.

 

1. Б.М. Данилишин, С.І.Дорогунцов, В.С.Міщенко, В.Я.Коваль, О.С.Новоторов, М.М.Паламарчук. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України. – Київ, РВПС України. 1999. – 716 с.

 

2. Методичний посібник для вчителів з навчального курсу за вибором для учнів 9 (10) класу загальноосвітніх навчальних закладів. Уроки для сталого розвитку/ О. І. Пометун, Л.М. Пилипчатіна, І.М. Сущенко. –

К.: Видавничий дім „Освіта”, 2011.

 

3. Національна парадигма сталого розвитку України / за заг. ред. академіка НАН України, д.т.н., проф., засл. діяча науки і техніки України Б. Є. Патона. – К.: Державна установа "Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України", 2012. – 72 с.

 

4. Офіційний сайт Всеукраїнської громадської організації природо охоронного спрямування «Жива планета» / [Електронний ресурс] – Режим доступу:  http://www.zhiva-planeta.org.ua/diyalnist/staluy-rozvutok.html

 

5. Пометун О. І., Пилипчатіна Л. М., Сущенко І. М. П 55 Уроки для сталого розвитку : посібник для вчителя з навчального курсу за вибором для учнів 8-го класу загальноосвітніх шкіл. Вид. 2-ге. Випр. і доп. – Д. : «ЛІРА», 2013. – 100 с.

 

6. Указ Президента України Про стратегію сталого розвитку «Україна -2020» / [Електронний ресурс]  – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5/2015 

 

7. Цілі сталого розвитку в Україні/ [Електронний ресурс] –Режим доступу:http://sdg.org.ua/ua