Відповідальне ставлення до дітей

                                                                        Кожна дитина заслуговує на опіку,

                                                                        на любов, на турботу, на батьків...

                                                                        Але нерідко доля складається так,

                                                                        що позбавляє діток батьківства та

                                                                        турботи. Тому взяти на виховання

                                                                        чужу дитину - це мужність. Адже

 це щоденна відповідальність за чиєсь

                                                                        життя, за долю.

                                                                        Бо як говорив  А.С.Макаренко: “Не

                                                                         думайте, що ви виховуєте дитину

                                                                         тільки тоді, коли з нею розмовляєте

                                                                         або повчаєте її, або наказуєте її. Ви

                                                                         виховуєте її кожної миті вашого

                                                                         життя...”

                                                                    _______________________________

                                                                     С. Волобуєва, соціальний педагог,

                                                                     практичний психолог ЗОШ І-ІІІст.№ 9,

                                                                     м. Прилуки, Чернігівської області

 

 

«УСВІДОМЛЕНЕ І ВІДПОВІДАЛЬНЕ БАТЬКІВСТВО»

Тренінг для опікунів

 

Мета: сприяння усвідомленню учасниками важливості відповідального ставлення до батьківства.

Завдання:

• розглянути роль батьківства в житті людини;
• проаналізувати стилі  батьківської поведінки стосовно дітей та їх вплив на процес формування особистості дитини;
• визначити основні засади усвідомленного батьківства.

 

Хід заняття:

1. Емоційне настроювання. Вправа на знайомство «Лагідне ім’я» (10 хв.)

      Пригадайте, як до вас звертаються вдома, як до вас зверталися в дитинстві? Ми будемо кидати м’яч. Той, хто його отримає, назве свої лагідні імена; головне – запам’ятати, хто кому кидав м’яч. Коли всі назвуть свої імена, м’ячик піде зворотним шляхом. Треба намагатися не переплутати й кинути м’яч тому, хто першого разу кинув вам, а також назвати його лагідне ім’я.

Питання для обговорення

• Що виявилося складним?
• Що нового ви дізналися один про одного?

2. Визначення мети і задач тренінгу ( презентуються на екрані )  ( 2 хв.)
3. Прийняття правил роботи в групі. ( 5 хв.)

     Тренер звертається до групи із запитанням: «Для чого в нашому житті існують різні правила?» Так, правила існують для того, щоб їх дотримуватися. І сьогодні я хочу запропонувати вам правила роботи нашої групи. Ми їх обговоримо, доповнимо, якщо буде потрібно, і приймемо.

( На екрані за допомогою мультимедійного проектора з’являються записи запропонованих правил, кожне з яких обговорюється  і приймається всією тренінговою групою)

• бути щирими;
•  бути активними;
•  бути доброзичливими;
•  бути позитивними;
•  говорити по черзі;
•  слухати і чути кожного;
•  висловлювати власну думку;
•  виступати від власного імені;
•  користуватися “правилом руки”.

4. Визначення очікувань учасників тренінгу. Вправа «Ялинка» (10 хв.)

Перед початком заняття тренер прикріпляє на стіні великий малюнок із зображенням ялинки і зазначає, що дана зустріч з опікунами відбувається напередодні свята Миколая та новорічних свят?, тому символічно буде прикрасити  новорічну ялинку. Кожний учасник отримує різнокольорові аркушики паперу (стікери) у вигляді кульки, на якій протягом 5 хвилин йому пропонується написати власні очікування від тренінгу. Після цього вони по черзі підходять до ялинки, зачитують свої сподівання й прикріплюють паперові кульки біля ялинки.

5. Вправа «Асоціативний ланцюжок» (25 хв.)

          Необхідне забезпечення: аркуш ватману, поділений на три колонки з назвами «Дитина», «Батьки», «Сім’я»; конверт з картками трьох видів: «Дитина», «Батьки», «Сім’я» (загальна кількість карток відповідає кількості учасників), мультимедійний проектор

     1-й етап (10 хв)

        Учасникам пропонується знайти по одному слову-асоціації, пов’язаному з поняттям «дитина», «батьки», «сім’я», і записати в своєму робочому зошиті. Далі вони по черзі озвучують свої асоціації до цих понять, а тренер записує їх у відповідну колонку на ватмані (можна використовувати інтерактивну дошку), створюючи своєрідні асоціативні ланцюжки.

     2-й етап (15 хв)

        Тренер пропонує учасникам узяти наосліп з конверта по одній картці та об’єднатися в групи згідно з написами на них.

        Кожна група протягом 7 хвилин працює над визначенням поняття, зазначеного на картці, спираючись на відповідні асоціативні ланцюжки. Потім групи презентують свої визначення у великому колі.

    Питання для обговорення

• Для чого необхідно було визначити зміст понять «дитина», «батьки», «сім’я»?
• Чи допомогли у визначенні понять асоціативні ланцюжки?

      Наприкінці вправи тренер за допомогою електронних слайдів наводить приклади визначення цих понять зі словників та енциклопедій.

 Дитина -   особа віком до 18 років(повноліття), якщо згідно із законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.

Батьки  -   особи (рідні чи прийомні стосовно дитини), які забезпечують її розвиток, навчання та виховання.

Сім’я     -  динамічна мала група людей, котрі проживають разом і зв’язані родинними стосунками(шлюб, кровна спорідненість, усиновлення, опіка), спільністю формування і задоволення соціально-економічних та інших потреб, взаємною моральною відповідальністю.

• А що на Вашу думку означає поняття «батьківство»?

( Після обговорення тренер презентує визначення  поняття «батьківство» за допомогою мультимедійного проектора)

Батьківство  -  процес забезпечення батьками (рідними чи прийомними)  необхідних умов для повноцінного розвитку, виховання та навчання дітей.

6. Робота в групах «Стилі батьківської поведінки стосовно дітей» (20 хв.)

      Ведучий об’єднує учасників у чотири групи прийомом «Пори року». Кожна група отримує картку з характеристикою одного стилю поведінки.

Картка 1. Авторитарний стиль батьківської поведінки

Батьки, схильні до авторитарного стилю:

•                               надто суворі;
•                               застосовують фізичні покарання;
•                               надмірно контролюють всі вчинки дитини;
•                               вимагають від неї постійної покірності;
•                               обмежують право вибору дитини;
•                               не бажають іти на компроміс із дитиною;
•                               нетерпимі до дитячих недоліків і проявів

      “ дитячості”.

Картка 2. Ліберальний стиль батьківської поведінки

Батьки, схильні до ліберального стилю:

•                               здійснюють незначний контроль за поведінкою дитини або контроль узагалі відсутній унаслідок байдужого ставлення до виконання батьківських обов’язків;
•                               практикують вседозволеність;
•                               виконують усі забаганки дитини;
•                               невиправдано ідеалізують свою дитину.

Картка 3. Опікунський стиль батьківської поведінки

Батьки, схильні до опікунського стилю:

•                               прагнуть постійно бути поруч із дитиною;
•                               вирішують за дитину всі проблеми;
•                               роблять за дитину те, що може робити вона сама;
•                               оточують дитину надмірною увагою;
•                               обмежують самоствердження дитини;
•                               контролюють кожен крок дитини.

Картка 4. Демократичний стиль батьківської поведінки

Батьки, схильні до демократичного стилю:

•                               поважають особистість дитини;
•                               приймають дитину такою, якою вона є;
•                               дають зрозуміти дитині, що її справи є важливими й для них;
•                               довіряють своїй дитині;
•                               дозволяють своїй дитині робити власний вибір;
•                               заохочують самостійність дитини;
•                               засуджують не саму дитину, а її вчинок;
•                               прислухаються до думок дитини;
•                               проводять разом із дитиною вільний час;
•                               допомагають дитині розвивати її здібності.

      Протягом 5 хвилин опікунам пропонується ознайомитись із текстом картки, а після того – поміркувати над наступними запитаннями:

• Як почуває себе дитина, до якої батьки ставляться таким чином?
• Як може вплинути таке ставлення батьків до дитини на її особистий розвиток?

      Після  закінчення кожна група зачитує картку з характеристикою стилю поведінки та пропонує на загальний розгляд результати своїх міркувань.

      Після цього тренер дає опікунам  завдання визначити, який стиль батьківської поведінки є найбільш сприятливим для формування особистості дитини.

    Інформація для  тренера. Довіра і страх, упевненість і боязкість, спокій і тривога, щирість і теплота у стосунках – усіх цих рис особистість набуває в сім’ї. Батьки використовують методи і засоби виховання, які допомагають привнести у свідомість дитини систему норм і правил, долучають її до моральних цінностей. Щоб дитина досягла цієї мети, вони заохочують або карають її, прагнуть бути зразком для наслідування або несвідомо ним стають. У тривожних матерів, наприклад, часто виростають тривожні діти. Нестриманий батько, який дратується з найменшого приводу, нерідко, сам того не підозрюючи, формує схожий тип поведінки у своєї дитини.

         Негативні наслідки авторитарного стилю поведінки. Надто високі вимоги, які ставлять до дитини, потребують максимальної мобілізації всіх розумових і фізичних здібностей. Від дитини вимагають досягнення успіху в різних сферах. Це стає самоціллю, але при цьому страждає духовна сфера.

         Авторитарний стиль виховання може призвести до відхилення у поведінці. Особливо тоді, коли батьки прагнуть бачити свою дитину лідером. Дитина має отримувати найвищі бали з усіх предметів у школі, займати призові місця на олімпіадах, вигравати спортивні змагання. Така психологічна установка сприяє появі страху невдачі, поразки.

          Постійне напруження спричиняє прагнення звільнитися від неприємних станів за допомогою наркотичних речовин і алкоголю. Дитина втрачає стимули до корисної діяльності, в неї виникає недовіра до людей, вона прагне уникати контактів з ними. Дитина прагне змінити спілкування з батьками, вчителями на спілкування з однолітками. В майбутньому  доросла людина буде   рабськи підкоряється владним людям, а щодо слабших за себе виявлятиме  жорстокість, агресію, ігноруватиме  людську гідність.  

          Опікунський стиль виховання ( гіперопіка) загрожує тим, що, зазнавши труднощів повсякденного життя, не маючи необхідних навичок їх подолати, доросла людина часто зазнає поразки. А це в свою чергу спричиняє почуття невпевненості, підвищує рівень тривожності, розвиває комплекс неповноцінності. Прагнучи штучно змінити психічний стан, людина може почати вживати наркотичні речовини та алкоголь, щоб утекти від реальності.

           Ліберальний стиль виховання ( поблажливий ) призводить до того, що у дитини можуть не сформуватися психологічні механізми, необхідні для самостійної, відповідальної поведінки у суспільстві. Такі підлітки можуть входити до асоціальних груп, почати рано вживати наркотики та алкоголь. Згодом такі діти конфліктують з тими, хто їм не підкоряється. Вони не здатні враховувати інтереси інших людей, дружити, не готові до обмежень та відповідальності. З іншого боку,  такий стиль сімейного виховання призводить до того, що дитина відчуває страх і невпевненість, внутрішню порожнечу, яка викликає порушення в емоційній сфері дитини.

           Демократичний стиль виховання ( авторитетний ) заохочує особистісну відповідальність дитини відповідно до її вікових можливостей. Дитина присутня під час обговорення сімейних проблем, бере участь у прийнятті рішень.

          Після обговорень і виступів, тренер у заключних коментарях акцентує увагу учасників на тому , що оптимальним для сімейного виховання вважається демократичний стиль, коли  батьки готові прийти на допомогу дітям, вірять в самостійність дитини, адекватно контролюють її поведінку. Але в нестандартних, екстремальних ситуаціях доцільним буде вдатися до авторитарного стилю : взяти керівництво у свої руки за браком у дитини життєвого досвіду і самосвідомості дорослої людини.

          Ліберальний же стиль стане у пригоді в ситуації перевірки набутого  дитиною досвіду, розвитку пізнавальної сфери, здібностей дитини тощо.

          У складних для сучасної сім’ї умовах найбільше потерпають діти. Тому батькам слід шукати підходи до виховання дитини як індивідуальності, створюючи таке середовище,в якому вона активно розвиватиметься.

7. Вправа «Незакінчене речення» ( 10 хв.)

        Кожен учасник отримує картку з початком речення:

      «Для мене усвідомлене батьківство – це …»

Опікунам пропонується упродовж 5 хвилин написати свій варіант його завершення. Всі члени групи по черзі зачитують свої тексти. Протягом декількох хвилин відбувається обговорення, в ході якого визначаються спільні підходи у розумінні поняття. Наприкінці вправи тренер ознайомлює учасників із визначенням поняття «усвідомлене батьківство»

       «Усвідомлене батьківство – це взаємодія батьків(чи осіб, які їх замінюють) між собою та іншими членами сім’ї, включаючи дітей, результатом якої є створення найбільш сприятливих умов для повноцінного розвитку дитини на всіх етапах її життя».( Визначення цього поняття транслюється на екрані за допомогою мультимедійного проектора).

8. Презентація «Засади усвідомленого батьківства» ( 5 хв.)

      Тренер за допомогою мультимедійного проектора пропонує до уваги учасників засади усвідомленого батьківства. Завдання опікунів – проаналізувати запропонований перелік і доповнити його:

•                        Любіть свою дитину.
• Приймайте дитину такою, якою вона є.
• Вірте своїй дитині.
• Довіряйте своїй дитині.
• Вірте у те, що дитина може самостійно подолати життєві перепони.
• Показуйте дитині, що вона є для вас важливою.
• Дайте зрозуміти дитині, що її справи є  важливими для вас.
• Дозволяйте дитині робити свій вибір, приймати власне рішення.
• Допомагайте дитині виконати те, чого вона не вміє.
• Засуджуйте не саму дитину, а її вчинок.
• Прислухайтеся до думки дитини.
• Активно вислуховуйте про переживання і потреби дитини.
• Співпрацюйте з дитиною, а не керуйте нею. Накази й різкі заборони можуть спровокувати спалах агресії.
• Будьте ввічливі і терплячі з дитиною.
• Допомагайте дитині розвивати свої здібності.
•  Забезпечуйте основні життєві потреби дитини.

9. Вправа «Образ щасливої дитини» (20 хв.)

        Ведучий об’єднує учасників у дві групи  та пропонує їм, використовуючи аркуші ватману, газети, журнали, нитки, тканину, ножиці, кольоровий папір, клей, фломастери, створити колаж «Образ щасливої дитини» і підготувати коментар результату роботи для презентації. Після групових презентацій  тренер  звертає увагу на те, що однією зі складових щастя дитини в сім’ї є наявність батьків. Він підводить до думки, що батьки щасливі тоді, коли щаслива дитина.

10. Визначення здійснювань очікувань від заняття. Вправа «Прикрась  ялинку» ( 10 хв.)

        Тренер привертає увагу учасників до аркуша очікувань «Ялинка», з якими вони працювали на початку тренінгу. Кожен опікун по черзі підходить до ялинки, знаходить свою ялинкову прикрасу і коментує, наскільки виправдалися його очікування. Якщо сподівання  справдилися, учасник прикрашає своєю паперовою кулькою новорічну ялинку.

11. Підбиття підсумків. Привітання й подарунки від Святого Миколая.

        Тренер: «Шановні  батьки! Тільки так я  можу звернутися до людей, які взяли на себе відповідальність за виховання онуків та онучок,племінників, чужих дітей, яких зробили своїми рідними, віддали їм своє серце і частинку своєї душі. Як же напередодні свята Миколая залишити вас без подарунків та привітань?!»

( Вмикається казкова новорічна музика, під яку заходить Святий Миколай)

Слова Святого Миколая:

Я прийшов до вас з одним секретом,

Із таким від Миколайчика букетом.

Хто уроки вчасно не перевіряв,

Запотиличника дітям хто давав,

Завантажував роботою по хаті,

Не пускав на вулицю гуляти –

Того я цим «букетом» відлупцюю!

Що, злякались! Годі, я жартую!

В опікунській раді так сказали:

Цілий рік ви добре працювали,

І тому вам є чому радіти:

Діти ваші, як яскраві квіти!

І тому хай здоровими ростуть,

В новім році радість вам несуть.

Прийміть же цю чудову казкову квітку,

Хай вона вас зігріває, як ваші дітки.

Вчителі вам в цьому допомога,

Це опора ваша і підмога!

І тому для них такі у мене штучки:

Це чарівні і магічні ручки,

Щоб писали і дітей навчали,

І високі бали виставляли!

Всіх вітаю з роком Новим!

Хай для всіх він буде пречудовим!

Всім здоров’я зичу і добра багато,

І хай кожен день у вас буде, як свято!

        Наприкінці  заняття тренер роздає опікунам-учасникам тренінгу буклети-пам’ятки для батьків.