Розробка уроку з теми: "Сильні й слабкі електроліти. Ступінь електролітичної дисоціації"
Мета уроку:
-
Ознайомити учнів з поняттям сильних і слабких електролітів, їхніми відмінностями та прикладами.
-
Пояснити, що таке ступінь електролітичної дисоціації та як він характеризує силу електроліту.
-
Розвинути вміння класифікувати речовини за ступенем дисоціації, аналізувати властивості електролітів у розчинах.
-
Виховувати у школярів відповідальність за власні висновки та результати експериментів.
-
Стимулювати зацікавленість до вивчення хімії через розуміння її практичних аспектів.
-
Підтримувати розвиток співпраці під час виконання групових завдань та сприяти командній роботі.
Очікувані результати:
-
Учні зможуть визначати, що таке сильні та слабкі електроліти, наводити приклади кожного.
-
Пояснять значення ступеня електролітичної дисоціації, розрахують його для певних речовин.
-
Виконуватимуть досліди, демонструючи властивості сильних та слабких електролітів, та аналізуватимуть результати експериментів.
Хід уроку
-
Організаційний момент
Перевірка присутності, налаштування учнів на роботу.
-
Актуалізація знань (5 хвилин)
Питання для повторення:
Що таке електроліти і неелектроліти?
Які речовини ми називаємо електролітами?
-
Вступ до нової теми: пояснення, що не всі електроліти однакові за силою, і що ця сила визначається здатністю речовини дисоціювати на іони.
-
Пояснення нового
-
Теоретична частина: Ознайомлення учнів з поняттями "сильні" і "слабкі" електроліти.
-
Сильні електроліти – речовини, що майже повністю дисоціюють у водному розчині. Приклади: хлоридна кислота (HCl), натрій гідроксид (NaOH), калій хлорид (KCl).
-
Слабкі електроліти – речовини, що дисоціюють частково. Приклади: оцтова кислота (CH₃COOH), амоній гідроксид (NH₄OH).
-
Поняття ступеня дисоціації (α): Співвідношення між кількістю молекул, що розпалися на іони, та загальною кількістю молекул у розчині.
-
Формула ступеня дисоціації:
α=nдисоційованих / nзагальних×100%
-
Приклади розрахунків: Учитель показує, як обчислити ступінь дисоціації для різних розчинів, використовуючи умовні дані.
-
Практична частина (групова робота)
-
Учні проводять експеримент для визначення сили різних електролітів, наприклад, соляної кислоти, оцтової кислоти та водного розчину цукру.
-
Інструкції для груп: Поділ учнів на групи для виконання експериментів:
-
Група 1: Дослідження електропровідності розчину соляної кислоти (сильний електроліт).
-
Група 2: Дослідження електропровідності розчину оцтової кислоти (слабкий електроліт).
-
Група 3: Перевірка електропровідності цукрового розчину (неелектроліт).
Практичні завдання для роботи в групах
-
Завдання 1: Дослідження електропровідності різних розчинів.
-
Підготуйте три розчини: соляної кислоти, оцтової кислоти та цукру.
-
За допомогою електропровідника визначте, який із розчинів проводить струм найкраще.
-
Зробіть висновок про силу електролітів на основі експерименту.
-
Завдання 2: Розрахунок ступеня дисоціації.
-
Підготуйте розчини різних концентрацій сильного та слабкого електролітів.
-
На основі експериментальних даних та концентрації іонів, визначте ступінь дисоціації кожного електроліту.
-
Завдання 3: Аналіз застосування сильних і слабких електролітів.
-
Знайдіть приклади застосування сильних та слабких електролітів у побуті чи промисловості (наприклад, оцтова кислота для приготування їжі, натрій хлорид у медицині).
-
Представте знайдені приклади та поясніть їхнє значення з точки зору сили електроліту.
-
Формувальне оцінювання під час роботи в групах: Учитель контролює експерименти, запитує учнів про хід роботи, спрямовує їх до висновків.
-
Обговорення результатів та закріплення знань
-
Кожна група представляє свої результати, обговорює, які речовини виявилися сильними, слабкими електролітами чи неелектролітами.
-
Учитель пояснює результати з точки зору ступеня дисоціації.
-
Питання для обговорення: Чому соляна кислота проводить струм краще, ніж оцтова кислота? Як ступінь дисоціації впливає на електропровідність?
-
Закріплення знань
-
Виконання короткого тесту для перевірки розуміння:
-
Що таке сильний електроліт? Наведіть приклад.
-
Як обчислити ступінь дисоціації?
-
Чому слабкий електроліт проводить струм гірше, ніж сильний?
Додаткові завдання і задачі
1. Розрахункові задачі для закріплення матеріалу
-
Задача 1:
Розчин оцтової кислоти (CH₃COOH) має ступінь дисоціації α=4% у розчині концентрацією 0,1 моль/л.
-
Скільки молекул оцтової кислоти дисоціює в розчині?
-
Визначте концентрацію іонів в цьому розчині.
Розв'язок: Кількість дисоційованих молекул = загальна кількість молекул × ступінь дисоціації.
nдисоційованих=0,1 моль×4100=0,004 моль
Задача 2:
У розчині нітратної кислоти (HNO₃) концентрацією 0,5 моль/л ступінь дисоціації дорівнює 100%.
Обчисліть концентрацію іонів H⁺ і NO₃⁻ у розчині.
Розв'язок:
Оскільки HNO₃ — сильний електроліт і дисоціює повністю, концентрація іонів H⁺ і NO₃⁻ буде рівною початковій концентрації кислоти, тобто 0,5 моль/л.
-
Задача 3:
В 0,2 моль/л розчині слабкого електроліту ступінь дисоціації становить 20%.
Обчисліть концентрацію молекул, які не дисоціювали, та концентрацію іонів у розчині.
Розв'язок:
Кількість молекул, які не дисоціювали:
nне дисоційованих=0,2 моль/л×(1−0,2)=0,16 моль/
Концентрація іонів = 0,2 моль/л×0,2=0,04 моль/л0,2
-
Підсумок уроку та рефлексія
-
Питання до учнів: Що ви дізналися про сильні та слабкі електроліти? Де в житті ми зустрічаємо електроліти?
-
Учні оцінюють свою роботу за урок та заповнюють коротку форму самооцінювання.
Домашнє завдання
-
Прочитати параграф про сильні та слабкі електроліти.
-
Знайти три приклади сильних і три приклади слабких електролітів у побуті, описати їх використання.
-
Розрахувати ступінь дисоціації для умовних даних, поданих у підручнику.
Проектне завдання:
-
Зробіть спільний плакат або цифрову презентацію на тему "Електроліти навколо нас", де учні наводять приклади електролітів та неелектролітів, пояснюють їх властивості та використання в повсякденному житті.