Сім`я починається з любові

Мета. Розкрити зміст самого слова «сім`я». Дати учням первинні уявлення про сім`ю як таку, про її склад. Виховувати любов і повагу до рідних.

Обладнання. Народні пісні, поезії.

Хід уроку.

Учитель.

Діти, сьогодні у нас цікавий, незвичайний урок. Спершу пограємо в гру» Поети»(на дошці записані слова):

Тато, мама, брат і я-(разом дружная сім`я).

Ваше завдання-закінчити поезію і назвати її. Отже, як ви назвали поезію?

А сьогодні і тема нашого уроку-«Сім`я» Може, ви розкажете, що означає це слово?А я вам у цьому допоможу.

Народні прислів`я говорять:

Без сім`ї нема щастя на землі.

З родини йде життя людини.

Сім`я-ключ до щастя.

У сім`ї закладається коріння, з якого виростуть у майбутньому і гілки, і квіти, і плоди. Сім`я-це джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави. Сім`я робить життя повнокровним, Вона дає щастя відчути тепло і лагідність маминих рук,міць, розум і силу тата, піклування бабусі, дідуся, братиків і сестричок.

Отже сім`я-це об`єднання однокровних людей, що живуть під одним дахом, разом працюють, їдять, мають спільні інтереси, співчувають і допомагають один одному. Сьогодні у нас, у нашій державі, сім`ї переважно малі: тато ,мама, діти. А в минулому(і зараз дуже рідко зустрічаються)великі сім`ї,де під одним дахом проживали: прадідусь, і прабабуся, дідусь, бабуся, сім`ї їхніх дітей уже з їхніми дітьми.

Основна ознака сім`ї в минулому і сьогодні-це піклування один про одного, старших-за менших, менших-за старших. Горе сиротам і самотнім людям, які не мають сім`ї. Одиноку, без сім`ї людину називають» перекотиполем». Життя такої людини беззмістовне, нецікаве, а сьогодні, особливо пристарілих людей дуже важке. Та і в українській народній пісні про це співається:

Ой горе тому нежонатому,

Як тому горщикові щербатому,

Що ще не кипить, та все ізбігає,

Куди не повернеться-щастя немає.

Людина, яка з певних причин залишилась без сім`ї, заслуговує співчуття. Не даремно народ вважає, що щасливо на землі прожила та людина, яка побудувала хату, викопала криницю, посадила дерево, створила міцну сім`ю і добре виховала дітей. Хороші ті сім`ї,де батьки люблять і поважають дітей, а діти чинять так само: люблять і поважають рідних. Шанобливою формою звертання з давніх часів було на «Ви».Осуду заслуговують ті діти, які не шанують своїх батьків, рідних. У яких творах ми про це читали?(Відповіді дітей)

А зараз я прочитаю вам вірші, а ви визначити, який тут образ найголовніший?

Мати

Все від матері-слово, і пісня, і хліб,

Перша ластівка в небі, веснянка в гаях.

Все від матері-мужність і перший політ,

І як мати для всіх-Батьківщина моя.

Хто вас,дітки,ніжно любить?

Хто вас пестить і голубить?

Діти відповідають, що найголовніше-рідна матуся і Батьківщина.

Послухайте рядки з українських народних пісень. Про кого вони розповідають?

Люляй, люляй, голуб`ятко,

Поколише тебе татко.

А як татко схоче спати,

Поколише рідна мати.

Де б я не ходила,де б я не була,

Щиро тобі,тату,дякувала.

Дякую тобі,тату,за твою веселу хату…

Найголовніший образ-тато рідненький.

Мій дідусь старенький,

Як голуб сивенький
По садочку ходить

І мене, малого,

Онученька свого,

За рученьку водить,

По садочку ходить.

Яблучка знаходить,

Ще й дає горіхи

Мій дідуньо милий,

Як голубчик сивий,

З ним-багато втіхи.

(Відповіді дітей, що віршики про татка і в уяві виникає образ дідуся)

А про кого цей вірш?

Їде віз з гори в долину

До бабусі на гостину.

Їде татко і матуся,

Їде тітка Олюся,

Їде Юрчик-синочок-

Гостей повний візочок.

А бабуся старенька

Любим гостям раденька,

Любих гостей вітає,

Хлібом-медом приймає.

Діти говорять ,що бабуся-найголовніша.

Ось бачите, яка вона –сім`я:і мама, і тато, і дідусь, і бабуся.

А тепер розкажіть про своїх рідних братів і сестер.

Діти розказують про своїх рідних.

Народ –справжній мудрий творець. Він склав багато пісень, в тому числі і дитячих, про сім`ю. Давайте їх пригадаємо.

Матеріали на допомогу

Наш хлопчик

Народна пісенька

Оцей пальчик-наш дідусь,

Оцей пальчик-баба,

Оцей пальчик-наш татусь,

Оцей пальчик-мама,

Оцей пальчик-хлопчик наш,

А звуть його Ваня!

Про кого ця пісенька?

Правильно, як пальці рук не можуть бути один без одного, так і члени сім`ї не можуть жити один без одного.

А тепер пограємо в гру »Назви лагідно»

Мати-(матуся, матінка, ненька, мамуся, мамочка, мамонька….)

Батько-(батечко, батенько, татусь…)

Баба-(бабуся, бабунечка, бабусенька…)

Дід-(дідусь, дідуньо, дідунечко…)

Сестра-(сестронька, сестричка, сеструня…)

Брат-(братик, братунчик, братичок…).

Переможцем стане той, хто більше назве пестливих слів.

Розкажіть, як звати ваших рідних?

Отже, сім`я, родина-це мама, тато, дідусь, бабуся, діти: брати, сестри, рідні по крові, що піклуються і допомагають один одному, живуть під одним дахом.

З сімейними традиціями пов`язано багато повір`їв. Народна педагогіка вчить шанувати батька, матір, дідуся, бабуню, братів, сестер. Нехтувати своїми батьками, кривдити їх ніхто не сміє: куля мине, а материнське слово не мине; батькова та мамина молитва і з моря викидає, а прокльони в калюжі топлять. Хто скривдить батька чи матір, братів чи сестер, чи дітей, того сумління гризтиме все його життя.

Прислів`я:

Як батька покинеш, то й сам загинеш.

Шануй батька-неньку-буде тобі скрізь гладенько.

Далі діти продовжують говорити прислів`я про сім`ю

Хто знає віршик про бабусю?

Дівчинка розказує віршик про бабусю

Бабусі

Дай, бабусю, поцілую

Сивину твого волосся,

Теплим диханням зігрію

Снігом вибілені коси.

Може,і на них розтане

Лоскотливий іній срібний,

Мов химерні візерунки

На замерзлій з ночі шибі.

Слухання оповідання В. О. Сухомлинського »А хто ж вам казку розповідає , бабусю?

Петрик і Миколка звикли, що бабуся Марія дає їм вечеряти, стелить постіль і вкладає спати. Як покладе онуків у постіль, сідає на стілець і розповідає їм казку.

Бабусина казка заколисує маленький онуків. Вони засинають.

А вранці прокидаються і бачать: бабуся Марія вже порається на кухні. Готує їм сніданок.

Одного разу Миколка питає:

-Бабусю, а коли ви спите?

-Як вас покладу..

-А встаєте коли?

-Як вам ще лишається три години спати.

-А хто ж вам казку розповідає, бабусю?

Бабуся Марія усміхнулася й нічого не відповідала.

А Миколка думав: »А все-таки, хто розповідає бабусі казку?»

Отже, діти бабуся це людина, яка вас любить, про вас піклується, рано встає ,щоб вам приготувати щось смачненьке. Тож бережіть її і шануйте.

Можливо хтось із вас, діти, знає віршики про маму?

Діти розказують віршики.

Вчитель зачитує свої віршики

Що я люблю

Люблю матусю, батька люблю,

Люблю хатину рідну свою,

І рідну школу ,і вчителів,

Село, де вперше сонце зустрів,

Люблю в криниці блакитну глиб

І лан, що родить для мене хліб.

Садок, де білі вівці пасу,

Бо ті горобчики, лани, ліси,-

Для мене повні добра й краси,

Бо все, що бачу навколо я,-

То люба, рідна моя земля!

Мама

Ще в колисці немовля

Слово «мама» вимовля

Найдорожче і світі слово

Так звучить у рідній мові.

Мати, матінка, матуся,

Мама, мамочка, матуся!-

Називаю тебе я,

Рідна ненечко моя!

Відгадайте ,діти, загадку.

Загадка

Найрідніша, наймиліша,

Всіх вона нас пестить, тішить,

Завжди скрізь буває з нами.

Відгадайте, хто це?...(мама)

Сьогодні ми з вами, діти, поговорили про найдорожчих людей у нашому житті-про нашу сім`ю. Згадували маму, тата, бабусю й дідуся. Кожна сім`я особлива, але всіх нас об`єднує любов, підтримка, турбота та бажання бути щасливими разом.

Але завжди пам`ятайте, що батьки дарують нам життя, піклуються про нас, підтримують у складні хвилини. Тому ми повинні поважати їх, шанувати їх і бути вдячними за все, що вони для нас роблять.

Саме про це ми дізнаємось з розповіді.

Шануймо наших батьків.

Майже три з половиною тисячі років тому на камінних таблицях, які отримав пророк Мойсей від Бога на горі Сінай, були висічені слова: »Шануй батька твого і матір твою, щоб добре тобі було та щоб довголітнім був ти на землі».

Шанування батьків-один з найсвятіших обов`язків людини і неоплатних боргів дітей. Батьки нас зростили, виховали, навчили добра, леліяли, любили .І як же не відплатити їм пошаною, любов`ю, ласкою і допомогою? А власне, тільки цього на старості літ і хочуть від нас. Якщо ж уваги, піклування не відчувають, їм здається, що вони є тягарем, чимось зайвим, непотрібним для своїх дітей. Кому не доводилось бачити, якою радістю загоряються старечі очі, коли внук чи внучка скаже: »Дорогенька моя бабусю». Від сина, дочки, на жаль, давно таких слів не чують.

За пошану до батьків Біблія обіцяє добро, благополуччя. А хто не відчував турботи матері, її молитви в тяжких життєвих обставинах ?У Святому Письмі знаходимо багато місць, де батьки просять в Ісуса Христа здоров`я для своїх дітей. Прикро, що немає звертань дітей до Бога, аби допоміг їхнім батькам. Шануймо їх, підтримуймо у старості.

Після читання розповіді дітям дається кілька питань:

-Чому потрібно шанувати наших батьків?

-Як ми можемо виявити повагу до мами й тата щодня?

-Який добрий вчинок ви сьогодні можете зробити для своїх рідних?

Діти, я хочу, щоб кожен із вас запам`ятав: сім`я-це місце, де нас люблять, розуміють і підтримують. Бережіть своїх рідних, не забувайте дякувати їм за турботу, допомагайте їм і частіше даруйте свої усмішки.

А на завершення, продовжіть речення:» Я люблю свою сім`ю за те, що…» або» Сьогодні я зроблю для своїх батьків…»