Синхронізоване календарно - тематичне планування

№

з/п

Дата

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Тема уроку

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Домашнє завдання

Історія України (д.з за підручником В.С.Власов, С.В. Кульчицький, «Літера ЛТД»2018)

Повторення. Вступ

1

1

Знати:

• характерні риси “короткого ХХ століття”;
• зміст понять: світова війна, політичний режим, національна держава, соціальна революція, національна революція, модернізм;
• територіальні межі розселення українців як етносу;
• етнічний і соціальний склад населення України початку ХХ ст.;
• особливості розвитку українського суспільства на початку ХХ ст.;
• алгоритми опрацювання таких видів історичних джерел, як плакати, фото- і кінодокументи тощо).

Уміти:

• застосувати знання про періодизацію історії як інструмент для розуміння особливостей розвитку українських земель у першій половині ХХ ст.;
• показати на історичній карті держави -метрополії та їх колоніальні володіння; території українських земель, що входили до складу Російської імперії та Австро-Угорщини;
• зіставити території розселення українців початку ХХ ст. і сучасної України;
• визначити основні тенденції соціально-економічного, політичного та культурного розвитку України і світу на зламі ХІХ–ХХ ст.;
• – здобувати інформацію, використовуючи підручники та зіставляти різні компоненти підручників із історії України та всесвітньої історії.

Повторення. Вступ до курсу  «Історія України (1914 – 1939р.р.).

Україна і світ на порозі ХХ ст.: основні тенденції соціально-економічного, політичного та культурного розвитку. ХХ століття у світовій історії. Періодизація історії України ХХ ст.

Завдання і структура курсів історії України та всесвітньої історії ХХ – початку ХХІ ст. Особливості курсу історії України 1914–1945 рр.

С. 5 - 8

Історія всесвітня (д/з за підручником  Т.В. Ладиченко. Київ «Генеза» 2018)

Розділ 1. ПЕРЕДУМОВИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. ВІЙНА ТА РЕВОЛЮЦІЇ

№

з/п

Дата

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Тема уроку

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Домашнє завдання

З

Ф

2

1

Знати:

• зміст понять: Перша світова війна, геополітичні інтереси, система озброєного миру, позиційна війна, ксенофобія, геноцид;
• хронологічні межі Першої світової війни,
• вплив економічних і політичних процесів на хід війни;

Уміти:

• встановити хронологічну послідовність і синхронність подій Першої світової війни;
• показати на карті зони геополітичних зазіхань держав – членів Антанти та Троїстого союзу, основні битви Першої світової війни;
• визначити передумови Першої світової війни, особливості повсякденного життя під час війни, статус жінки в суспільстві у період війни.

Перша світова війна (1914 – 1916)

Початок “Великої війни”. Стратегічні плани ворогуючих сторін. Фронти війни та характеристика основних воєнних кампаній. Міжнаціональні конфлікти в умовах війни. Людина на фронті й у тилу.

Орієнтовні теми для навчальних проектів:

– Жінки у війнах ХХ ст. (соціальні статуси і життєві долі).

– Будні війни (збірка візуальних матеріалів).

§1 Запитання і завдання с 14 – 15 Вивчити дати і події с 15

§2 п 1

3

2

Знати:

• зміст понять: Перша світова війна, репарація, контрибуція;
• хронологічні межі Першої світової війни, дати революції в Російській імперії, вступу у війну США і виходу з війни Росії, приходу до влади більшовиків, революцій в Австрії, Німеччині, Болгарії, Комп`єнського перемир`я;
• вплив економічних і політичних процесів на хід війни; війну – розпад багатонаціональних імперій;
• наслідки вступу у війну США та виходу з війни Росії.

Уміти:

• встановити хронологічну послідовність і синхронність подій Першої світової війни, революційних подій у Європі;
• показати на карті основні битви Першої світової війни;
• визначити передумови революцій в Російській імперії та інших країнах Центрально-Східної Європи, причини і наслідки приходу до влади в Росії більшовиків;
• –– узагальнити основні політичні, економічні та світоглядні наслідки Першої світової війни та революцій у Росії та Німеччині.
•  

Перша світова війна (1917 – 1918)

Економічна та політична кризи в Російській імперії та Австро-Угорщині. Російська революція 1917 р. Поразка Німеччини та її союзників. Розпад багатонаціональних імперій і утворення нових незалежних держав у Європі.

§2  п. 2- 3 Запитання і завдання с 20 – 21 Вивчити дати і події с 21

§3 Запитання і завдання с 25

 Вивчити дати і події с 25

4

3

Уміти:

• – визначити особливості повсякденного життя під час війни, статус жінки в суспільстві у період війни.

Практичне заняття № 1

«Життя на фронті і в тилу. Ставлення населення до війни»

Орієнтовні теми для практичних занять:

– Перша світова: повсякденне життя в умовах фронту і тилу.

– Світовідчуття європейця: наслідки Великої війни (на основі мемуарів і художніх творів).

Повторити § 1 – 3 Підготува-тись до т/о.

5

4

Узагальнювати та систематизувати знання, вміння з розділу 1

Узагальнення. Тематичне оцінювання за темою «ПЕРЕДУМОВИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. ВІЙНА ТА РЕВОЛЮЦІЇ

Історія України (д.з за підручником В.С.Власов, С.В. Кульчицький 2018)

Розділ 1. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

№

з/п

Дата

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Тема уроку

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Домашнє завдання

З

Ф

6

2

Знати:

• зміст понять: Перша світова війна, сутність «українського питання» напередодні війни; геополітичних планів країн Антанти і Центральних держав щодо українських земель;
• позиції українських політичних сил напередодні та в умовах війни;
• причини розходжень українських політичних сил у ставленні до війни;

Уміти:

• висловити аргументовані судження щодо ставлення українських політичних сил Наддніпрянщини і західноукраїнських земель до світової війни;
• – скласти характеристики історичних діячів: Андрія Жука, Костя Левицького.

Початок Першої світової війни

Україна в геополітичних планах країн Антанти і Центральних держав. Війна та українські політичні сили. Головна українська рада. Союз Визволення України. Загальна українська рада.

Орієнтовні теми для практичних занять:

–Українські політичні організації й середовища в Російській та Австро-Угорській імперіях: порівняльний аналіз стратегії здобуття української державності.

– Перша світова як виклик людському виживанню: жінки у війні, діти-сироти, біженці, військовополонені, скалічені солдати (на основі аналізу текстових і візуальних джерел).

§ 1 Запитання і завдання с.15 (1,3,4 письмово, інші усно)

7

3

Знати:

• зміст понять: Перша світова війна, окупаційний режим, військове генерал-губернаторство, депортація;
• місце, перебіг і наслідки воєнних операцій, що відбувалися на території України в 1914–1917 рр.: окупація російськими військами Східної Галичини та Північної Буковини, Горлицький прорив, Брусиловський прорив, Червневий наступ, бойові дії на Чорному морі;
• бойовий шлях Легіону Українських січових стрільців;
• особливості становища українців у районах бойових дій;
• особливості російського окупаційного режиму на українських теренах, що входили до складу Австрії;
• причини розходжень українських політичних сил у ставленні до війни;
• причини та наслідки створення українських добровольчих військових формувань і сплеску доброчинного руху в Україні.

Уміти:

• встановити синхронність подій Першої світової війни на українських територіях, що входили до складу Російської імперії та Австро-Угорщини, і на Західному фронті;
• використовувати карту як джерело інформації про події Першої світової війни на українських землях;
• охарактеризувати повсякдення різних верств населення в умовах Першої світової війни;
• – скласти характеристики історичних діячів: Михайла Галущинського, Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінгена (Василя Вишиваного), Григорія Коссака.

Воєнні події 1914 – 1917 р.р.

Воєнні дії на території України в 1914–1917 рр. Українці в арміях воюючих держав. Українські січові стрільці. Політика Російської імперії та Австро-Угорщини на українських землях у 1914–1917 рр.

Орієнтовні теми для навчальних проектів:

–Культурно-просвітницька діяльність Українських січових стрільців.

§ 2 Запитання і завдання с.23 № 1,3,4 виконати письмово, інші - усно

8

4

Знати:

• бойовий шлях Легіону Українських січових стрільців;
• причини та наслідки створення українських добровольчих військових формувань і сплеску доброчинного руху в Україні.

Практичне заняття № 1

Українські  січові стрільці – перше в новітній історії національне військо.

Орієнтовні теми для практичних занять:

– Українські політичні організації й середовища в Російській та Австро-Угорській імперіях: порівняльний аналіз стратегії здобуття української державності.

– Перша світова як виклик людському виживанню: жінки у війні, діти-сироти, біженці, військовополонені, скалічені солдати (на основі аналізу текстових і візуальних джерел).

§ 3 Завершити виконання практичної роботи.

9

5

Знати:

• особливості становища українців у районах бойових дій;
• особливості російського окупаційного режиму на українських теренах, що входили до складу Австрії;

Уміти:

• – охарактеризувати повсякдення різних верств населення в умовах Першої світової війни;

Практичне заняття № 2

Зміни в повсякденному житті під впливом Першої світової війни.

§ 4 Завершити виконання практичної роботи.

Підготув. до т/о

10

6

Перевірити рівень засвоєння знань і вмінь  з розділу «Україна в роки Першої світової війни»

УзагальненняТематичний контроль

«Україна в роки Першої світової війни»

Розділ 2. ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

11

7

Знати:

• зміст понять: Українська революція, опозиція, національно-територіальна автономія, державний переворот.;
• етапи Української революції 1917–1921 рр.;
• вплив світових подій на внутрішньоукраїнські процеси;

Уміти:

• визначити хронологічні межі Української революції та синхронізувати історичні події періоду;
• використовувати карту як джерело інформації про події Української революції у березні 1917 – квітні 1918 рр.;
• – на основі порівняльного аналізу робити аргументовані висновки щодо основних ідей, цілей та шляхів їх досягнення українськими політичними партіями на початку Української революції.

Українська революція 1917 – 1921 р.р. Початок. 

Причини, рушійні сили та періодизація Української революції 1917–1921 рр. Українська Центральна Рада. Орієнтовні теми для практичних занять:

Автономісти і самостійники: порівняльний аналіз програмних документів українських політичних партій.

§ 5  питання та завдання с.39 (1 – 2 письмово, інші – усно)

12

8

Знати:

• зміст понять: універсали УЦР, опозиція, національно-територіальна автономія, державний переворот, автономісти, самостійники, ультиматум;
• наслідки боротьби політичних партій за вплив на населення України;

Уміти:

• на основі порівняльного аналізу робити аргументовані висновки щодо основних ідей, цілей та шляхів їх досягнення українськими політичними партіями на початку Української революції;
• проаналізувати й порівняти змісти універсалів УЦР;
• визначити чинники, що впливали на зміни курсу УЦР упродовж березня 1917 – квітня 1918 рр.;
• – давати аргументовану оцінку діяльності в період УЦР В, Михайла Грушевського

Між І та ІІ

Універсалами Центральної Ради

Михайло Грушевський. Всеукраїнський національний конгрес. Українізація армії. Вільне козацтво.

Відносини Центральної Ради з Тимчасовим урядом. І Універсал Центральної Ради.

§ 6  питання та завдання с.45 (1 – 4 письмово, інші – усно)

13

9

Знати:

• вплив світових подій на внутрішньоукраїнські процеси;
• наслідки боротьби політичних партій за вплив на населення України;
• природу виникнення, причини й наслідки війн більшовицької Росії з УНР.

Уміти:

• визначити хронологічні межі Української революції та синхронізувати історичні події періоду;
• проаналізувати й порівняти змісти універсалів УЦР,– визначити чинники, що впливали на зміни курсу УЦР упродовж березня 1917 – квітня 1918 рр.;
• – давати аргументовану оцінку діяльності в період УЦР Володимира Винниченка, Михайла Грушевського, Сергія Єфремова, Миколи Міхновського.

Центральна Рада і Тимчасовий уряд: від протистояння до компромісу.

Генеральний секретаріат. Володимир Винниченко. ІІ Універсал УЦР. Збройний виступ самостійників. Прихід до влади у Росії більшовиків: позиція УЦР.

§ 7  питання та завдання с.51 (1 – 3 письмово, № 4 – усно)

14

10

Знати:

• зміст понять: Українська революція, універсали УЦР, опозиція, національно-територіальна автономія, державний переворот, автономісти, самостійники, ультиматум, інтервенція;
• вплив світових подій на внутрішньоукраїнські процеси;
• наслідки боротьби політичних партій за вплив на населення України;
• природу виникнення, причини й наслідки війн більшовицької Росії з УНР.

Уміти:

• використовувати карту як джерело інформації про події Української революції у березні 1917 – квітні 1918 рр.;
• визначити чинники, що впливали на зміни курсу УЦР упродовж березня 1917 – квітня 1918 рр.;
• визначити здобутки і прорахунки УЦР у державотворчому процесі, обґрунтувати висловлені судження;
• – давати аргументовану оцінку діяльності в період УЦР, Володимира Винниченка, Михайла Грушевського, Сергія Єфремова, Миколи Міхновського.

Утворення УНР. Протистояння національно – патріотичних сил і більшовиків.

Боротьба за владу в Києві 28–31 жовтня 1917 р. III Універсал УЦР

Внутрішня та зовнішня політика Центральної Ради після проголошення Української Народної Республіки. Встановлення кордонів. Галицько-буковинський курінь Січових стрільців.

Події 1917 року в Криму. Курултай і Кримська Народна Республіка. Кримськотатарський національний рух. Початок агресії більшовицької Росії проти УНР. Проголошення в Харкові більшовицької влади в УНР.

Орієнтовні теми для практичних занять:

• Державне будівництво Української Центральної Ради: здобутки і прорахунки.

§ 8  питання та завдання с.57 (1, 3, 4 письмово, № 2, 5 - усно)

15

11

Знати:

• зміст понять: самостійники;
• вплив світових подій на внутрішньоукраїнські процеси;

Уміти:

• проаналізувати й порівняти змісти універсалів УЦР, причини і наслідки укладення УНР Брестського мирного договору;
• визначити чинники, що впливали на зміни курсу УЦР упродовж березня 1917 – квітня 1918 рр.;
• визначити здобутки і прорахунки УЦР у державотворчому процесі, обґрунтувати висловлені судження;
• – давати аргументовану оцінку діяльності в період УЦР Петра Болбочана, Володимира Винниченка, Михайла Грушевського, Сергія Єфремова, Миколи Міхновського.

Проголошення незалежності УНР. Брест – Литовський мирний договір.

Перша війна більшовицької Росії з УНР. Бій під Крутами.

IV Універсал УЦР: проголошення незалежності УНР.

Більшовицько-російська окупація України.

Мирний договір УНР із Центральними державами. Вигнання більшовиків із території УНР. Похід Петра Болбочана на Крим.

Законотворча діяльність УЦР взимку–навесні 1918 р. Конституція УНР.
Орієнтовні теми для практичних занять:

• Українська революція: загальноукраїнський і регіональний виміри.

§ 9  питання та завдання с.65 (1, 3, письмово, інші- усно

16

12

Учень має виконати мету практичної роботи і навчального проекту

• Знати: форми та  основні ознаки національної державності часів Української революції: УНР за Центральної Ради.
• Уміти: визначати хронологічні межі Української революції та синхронізувати історичні події періоду.

Практичне заняття № 3

Брестський мирний договір: політичні наслідки та реакція суспільства

§ 10 Завершити виконання практичної роботи.

17

13

Повторити та узагальнити знання і вміння з розділу «Українська революція»

Узагальнення за темою «Українська революція»

Орієнтовні теми для навчальних проектів:

– “У 1918-му Україна здобула незалежність, у 1991-му – відновила, сьогодні – захищає” (початок проекту з укладання інтерактивної стрічки часу, яка відображає неперервність і спадкоємність державотворчих процесів у ХХ–ХХІ ст.; рекомендується доповнювати впродовж 10–11 класів, завершити після теми "Творення нової України").

– Питання суверенності, соборності й територіальної цілісності України під час революції у світлі історичних джерел.

Підготуватись  до тематичного контролю

18

14

Перевірити рівень засвоєння знань і вмінь  з розділу «Українська революція»

Тематичний контроль

«Українська революція»

Історія всесвітня  

Розділ 2. ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ

№

з/п

Дата

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Тема уроку

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Домашнє завдання

З

Ф

19

5

Знати та розуміти:

• зміст понять: система колективної безпеки, демілітаризована зона, санітарний кордон, репарація, контрибуція;
• час роботи Паризької конференції, укладення мирних договорів за підсумками Паризької конференції;
• вплив “14 пунктів” В. Вілсона на встановлення повоєнного світового устрою;
• статус українських земель відповідно до рішень Паризької мирної конференції;

Уміти:

• встановити хронологічну послідовність підписання угод, що стали основою Версальсько-Вашингтонської системи;
• охарактеризувати (з використанням історичної карти) територіальні зміни, зафіксовані в текстах мирних договорів з Німеччиною та її союзниками;
• дати оцінку рішенням Паризької конференції з позицій інтересів “великих” і “малих” держав;
• – висловлювати обґрунтовані судження щодо вжитих державами Антанти та Лігою Націй заходів з підтримання стабільності у Європі.

Паризька мирна конференція

“14 пунктів” В. Вілсона. Паризька мирна конференція. Українське та російське питання на Паризькій конференції. Версальський договір. Створення Ліги Націй. Мирні договори з союзниками Німеччини.

Орієнтовні теми для написання есе:

– Переможені й переможці у Великій війні: узгодження позицій.

§4 Запитання і завдання с 31 - 32 Вивчити дати і події с 32

20

6

Знати та розуміти:

• зміст понять: система колективної безпеки, демілітаризована зона, санітарний кордон, репарація, контрибуція;
• час роботи  Вашингтонської конференції, підписання пакту Бріана-Келлога;
• вплив “14 пунктів” В. Вілсона на встановлення
• суперечності Версальсько - Вашингтонської системи;
• причини ревізії повоєнних міждержавних угод;

Уміти:

• встановити хронологічну послідовність підписання угод, що стали основою Версальсько-Вашингтонської системи;
• дати оцінку рішенням Вашингтонської конференції з позицій інтересів “великих” і “малих” держав;
• визначити джерела нестабільності в Європі;
• – висловлювати обґрунтовані судження щодо вжитих державами Антанти та Лігою Націй заходів з підтримання стабільності у Європі.

Вашингтонська конференція та нестабільність міждержавних відносин

Вашингтонська конференція. Завершення формування Версальсько-Вашингтонської системи, її суперечності.

Джерела нестабільності міждержавних відносин. Початок ревізії повоєнних угод. Пакт Бріана-Келлога.

Орієнтовні теми для практичних занять:

– Вогнища напруги в міжнародних відносинах: причини, сторони та наслідки протистояння.

§5 Запитання і завдання с 37

Вивчити дати і події с 37

21

7

Повторити та узагальнити знання і вміння з розділу «Облаштування повоєнного світу»

Узагальнення за темою «Облаштування повоєнного світу»

Історія України (д/з за підручником В.С.Власов, С.В. Кульчицький 2018)

Розділ 3. РОЗГОРТАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ. БОРОТЬБА ЗА ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ

№ з/п

№

Дата

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Тема уроку

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Домашнє завдання

З

Ф

22

15

Знати:

• зміст понять: гетьманат,;
• форми та основні ознаки національної державності часів Української революції: УНР за Центральної Ради, Українська Держава;
• особливості розбудови Армії УНР ;
• відмінності державотворчих процесів в УНР, Українській Державі;
• вплив рішень Паризької мирної конференції та Варшавської угоди на перебіг боротьби за українську державність;
• ставлення різних груп населення до революційних процесів.

Уміти:

• встановити послідовність і синхронність подій Української революції (на національному, регіональному і локальному рівнях);
• оперувати хронологічним і понятійним матеріалом для пояснення таких явищ, як гетьманат;
• вказати на карті території УНР, Української Держави;
• виявити специфіку розвитку громадського і релігійного життя, мистецтва, освіти і науки за часів УНР, Української Держави;
• висловити аргументоване судження про результати Української революції 1917–1921 рр.;
• розкрити роль в Українській революції Марка Безручка
• – охарактеризувати державно-політичну діяльність Павла Скоропадського.

Українська держава гетьмана Павла Скоропадсько-го.

Павло Скоропадський. Українська Держава. Внутрішня та зовнішня політика. Зародження повстанського руху.

Кримські крайові уряди. Спроби приєднати Крим до України.

Антигетьманське повстання і відновлення УНР.

§ 11 Запитання і завдання с. 77 (1,3 – 6  - письмово;  2 – усно)

23

16

Знати:

• зміст понять:  Директорія,;
• форми та основні ознаки УНР за Директорії;

Уміти:

• розкрити роль в Українській революції Нестора Махна, Олександра Удовиченка;
• – охарактеризувати державно-політичну діяльність Симона Петлюри.

Директорія.

Директорія. Трудовий конгрес. Симон Петлюра.

§12 Запитання і завдання с.85(1,3,6 – письмово, інші – усно)

24

17

Знати:

• зміст понять:  лінія Керзона;
• форми та основні ознаки національної державності часів Української революції:  ЗУНР;
• значення Акта злуки УНР і ЗУНР як вияву волі українців до консолідації етнічних земель та свідчення національної самоідентифікації населення України;
• особливості розбудови Української Галицької армії;
• відмінності державотворчих процесів в УНР, Українській Державі, ЗУНР;
• вплив рішень Паризької мирної конференції та Варшавської угоди на перебіг боротьби за українську державність;
• ставлення різних груп населення до революційних процесів.

Уміти:

• встановити послідовність і синхронність подій Української революції (на національному, регіональному і локальному рівнях);
• вказати на карті території ЗУНР;
• виявити специфіку розвитку громадського і релігійного життя, мистецтва, освіти і науки за часів  ЗУНР;
• висловити аргументоване судження про результати Української революції 1917–1921 рр.;
• розкрити роль в Українській революції Михайла Омеляновича-Павленка;
• – охарактеризувати державно-політичну діяльність Євгена Петрушевича .

Західноукраїн-ські землі в  українській революції. ЗУНР,

Розпад Австро-Угорської імперії і західноукраїнські землі. Листопадовий зрив. Проголошення ЗУНР. Державне будівництво. Євген Петрушевич. Початок польсько-української війни. Галицька армія. Злука УНР і ЗУНР та її історичне значення.

Український національний рух на Буковині й у Закарпатті. Хотинське повстання.

Орієнтовні теми для практичних занять:

– Місця пам’яті Української революції в моєму населеному пункті.

§ 13 Запитання і завдання с. 92 – 93 (1,3,4,5,7 – письмово; інші – усно)

25

18

Знати:

• зміст понять: націонал-комунізм, терор, продовольча розкладка, Воєнний комунізм, реквізиція, політична і трудова еміграція;
• ставлення різних груп населення до революційних процесів.

Уміти:

• встановити послідовність і синхронність подій Української революції (на національному, регіональному і локальному рівнях);
• оперувати хронологічним і понятійним матеріалом для пояснення таких явищ, як отаманщина, “воєнний комунізм”, червоний терор;
• вказати на карті території УНР;
• виявити специфіку розвитку громадського і релігійного життя, мистецтва, освіти і науки за часів УНР;
• висловити аргументоване судження про результати Української революції 1917–1921 рр.;
• визначити особливості розвитку української культури та повсякденного життя людей у 1914–1921 рр.;
• розкрити роль в Українській революції Марка Безручка, Нестора Махна, Михайла Омеляновича-Павленка, Олександра Удовиченка;
• – охарактеризувати державно-політичну діяльність Симона Петлюри.

1919 рік: Директорія, більщовики, отаманщина

Військова присутність Антанти на півдні України.

Друга війна більшовицької Росії з УНР. Антибільшовицький повстанський рух. Реорганізація Директорії УНР. Державне будівництво та національна політика.

Більшовицько-російська окупація України. Український націонал-комунізм. Формування державної системи УСРР. Політика Воєнного комунізму. Червоний терор.

Отаманщина. Нестор Махно. Холодноярська республіка.

Орієнтовні теми для практичних занять:

– Отаманщина і повстанський антибільшовицький рух: ідейні основи і практика.

§ 14 Запитання і завдання с. 100 – 101 (1,3,4 – письмово; 2,5,6 – усно)

26

19

Знати:

• зміст понять:  Чортківська офензива, націонал-комунізм, терор, реквізиція;
• форми та основні ознаки національної державності часів Української революції: ЗУНР;
• вплив рішень Паризької мирної конференції  на перебіг боротьби за українську державність;
• причини політичної еміграції українців, її центри та ідейні течії; напрями і наслідки трудової еміграції в 1914–1921 рр.;
• ставлення різних груп населення до революційних процесів.

Уміти:

• встановити послідовність і синхронність подій Української революції (на національному, регіональному і локальному рівнях);
• оперувати хронологічним і понятійним матеріалом для пояснення таких явищ, денікінський режим;
• вказати на карті території УНР;
• висловити аргументоване судження про результати Української революції 1917–1921 рр.;
• – розкрити роль в Українській революції Марка Безручка, Нестора Махна, Михайла Омеляновича-Павленка, Олександра Удовиченка;

1919 рік: польська окупація, денікінський режим, більшовики.

Наступ польських військ. Чортківська офензива. Окупація польськими військами території Західної області УНР. Наступ об’єднаних українських армій. Наступ білогвардійських військ на Київ. Денікінський режим в Україні.

Перший Зимовий похід. Повернення більшовицького режиму.

Український націонал-комунізм.

Орієнтовні теми для практичних занять:

– Більшовизм та український націонал-комунізм: порівняльна характеристика.

§ 15 с 102 – 105)

27

20

Знати:

• зміст понять: терор, продовольча розкладка, Воєнний комунізм, реквізиція, політична і трудова еміграція, лінія Керзона;
• особливості розбудови Армії УНР та Української Галицької армії;
• відмінності державотворчих процесів в УНР, Українській Державі, ЗУНР;
• вплив рішень Варшавської угоди на перебіг боротьби за українську державність;
• причини політичної еміграції українців, її центри та ідейні течії; напрями і наслідки трудової еміграції в 1914–1921 рр.;
• ставлення різних груп населення до революційних процесів.

Уміти:

• встановити послідовність і синхронність подій Української революції (на національному, регіональному і локальному рівнях);
• оперувати хронологічним і понятійним матеріалом для пояснення таких явищ, як отаманщина, червоний терор;
• вказати на карті держави з центрами української політичної еміграції;
• висловити аргументоване судження про результати Української революції 1917–1921 рр.;
• розкрити роль в Українській революції Марка Безручка, Нестора Махна, Михайла Омеляновича-Павленка, Олександра Удовиченка;
• – охарактеризувати державно-політичну діяльність Симона Петлюри.

1920 – 1921 роки: від Варшавської угоди до утвердження більшовиць-кого режиму в Україні.

Варшавська угода. Війна союзницьких українсько-польських військ проти більшовиків у 1920 р. Розгром більшовиків під Варшавою–Замостям.

Поразка Збройних сил Півдня Росії. Червоний терор у Криму.

Повстанський рух 1920–1921 рр. Другий Зимовий похід. Поразка та наслідки українського визвольного руху.

§ 15 с 105 – 109 Запитання і завдання с. 109 (1,3,4 – письмово; інші – усно)

28

21

Учень має виконати мету практичної роботи і навчального проекту

Уміти:

• – охарактеризувати державно-політичну діяльність Симона Петлюри.

Практичне заняття № 4

Портрет Симона Петлюри на тлі епохи.

§ 16 Завершити виконання практичної роботи

29

22

Знати:

• зміст понять: політична і трудова еміграція;
• вплив, визвольних змагань і державотворчих процесів в Україні на розвиток української культури;
• значущість творчого доробку українських митців для національної і світової культури;

Уміти:

• встановити послідовність і синхронність подій Української революції (на національному, регіональному і локальному рівнях);
• оперувати хронологічним і понятійним матеріалом для пояснення таких явищ, як гетьманат, денікінський режим, отаманщина, “воєнний комунізм”, червоний терор;
• вказати на карті території УНР, Української Держави, ЗУНР; держави з центрами української політичної еміграції;
• виявити специфіку розвитку громадського і релігійного життя, мистецтва, освіти і науки за часів УНР, Української Держави та ЗУНР;
• висловити аргументоване судження про результати Української революції 1917–1921 рр.;
• визначити особливості розвитку української культури та повсякденного життя людей у 1914–1921 рр.

Розвиток культури і повсякдення в 1914 – 1921 р.р.

Нові тенденції розвитку культури 1914–1921 рр. Освіта. Наука. Мистецтво. Георгій Нарбут. Релігійне життя. Культурно-освітня діяльність громадських організацій.

Повсякденне життя

Орієнтовні теми для навчальних проектів:

– Студії боротьби за незалежність: від ідеї автономії до самостійності (початок кейсу “Як трансформувався український визвольний рух у ХХ столітті?”; рекомендується доповнювати впродовж 10–11 класів, завершити після теми "Становлення України як незалежної держави").

Орієнтовні теми для написання есе:

–Без соборності немає незалежності.

– Здобутки Української революції.

– Зовнішній ворог чи внутрішній розбрат. Хто більше загрожує суверенітетові держави?

§ 17 Запитання і завдання с. 120 (1 – 6 – письмово)

30

23

Перевірити рівень засвоєння знань і вмінь  з розділу 3

Тематичний контроль

Розділ 3 «РОЗГОРТАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ. БОРОТЬБА ЗА ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ»

Історія всесвітня (д/з за підручником Т. В Ладиченко )

Розділ 3. ПРОВІДНІ ДЕРЖАВИ СВІТУ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

№

з/п

Дата

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Тема уроку

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Домашнє завдання

З

Ф

31

8

Знати:

• зміст понять: фондова біржа, державне регулювання економіки, тоталітаризм, фашизм, нацизм (націонал-соціалізм), комуністичний режим, авторитаризм;
• хронологічні межі Громадянської війни в Іспанії;
• характер економічного зростання у світі 1920-х рр.; “
• сутність протистояння між тоталітарними режимами та демократичними рухами як визначальну особливість історичного процесу в міжвоєнний період;

Уміти:

• порівняти стратегії подолання світової економічної кризи, обрані урядами США, Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії; комуністичний, фашистський та нацистський тоталітарні режими.

Європа: викли-ки міжвоєнного часу.

Виклики міжвоєнного часу. Європа поміж економічною стабільністю та світовою кризою. Запровадження державного регулювання соціально-економічних процесів. Європа перед вибором між демократією та авторитаризмом. Радикалізація політичного життя. Громадянська війна в Іспанії.

Орієнтовні теми практичних занять:

– Європа: політика економії та протекціонізму, впровадження державного контролю над економікою.

§ 6 запитання  с 44

Вивчити дати

32

9

Знати:

• зміст понять: фондова біржа, державне регулювання економіки, тоталітаризм, фашизм, нацизм (націонал-соціалізм), комуністичний режим, авторитаризм;
• хронологічні межі Громадянської війни в Іспанії;
• характер економічного зростання у світі 1920-х рр.; “
• сутність протистояння між тоталітарними режимами та демократичними рухами як визначальну особливість історичного процесу в міжвоєнний період;

Уміти:

• порівняти стратегії подолання світової економічної кризи, обрані урядами США, Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії; комуністичний, фашистський та нацистський тоталітарні режими.

Ідеологічне осмислення нових реалій суспільного життя

Ідеологічне осмислення нових реалій суспільного життя: комунізм, соціал-реформізм, неолібералізм, інтегральний націоналізм, фашизм і нацизм.

§ 7 Запитання с.47 - 48

33

10

Знати та розуміти:

• хронологічні межі доби “проспериті”, Великої депресії, “Нового курсу”, реформування Британської імперії;
• зміст понять: проспериті, світова економічна криза, фондова біржа, державне регулювання економіки;
• характер економічного зростання у світі 1920-х рр.;
• “Новий курс” Франкліна Рузвельта як вимушений перехід до державного регулювання ринкової економіки.

Уміти:

• встановити хронологічну послідовність і синхронність фактів, пов’язаних із економічною стабільністю та світовою кризою у провідних країнах міжвоєнного світу;
• охарактеризувати добу “проспериті” в США, реформування Британської імперії;
• порівняти стратегії подолання світової економічної кризи, обрані урядами США та Великої Британії;
• – висловлювати аргументовані судження про політичну діяльність Джеймса Рамсея Макдональда, Франкліна Рузвельта.

Сполучені Штати Америки.

Велика Британія.

Зростання ролі США на міжнародній арені. Доба “проспериті”. Велика депресія. “Новий курс” Франкліна Рузвельта, його складові та основні наслідки.

Особливості розвитку Великої Британії в 1920–1930-ті рр. Спроби реформування Британської імперії. Дж. Р. Макдональд.

§ 8 Запитання с.51 – 52

§ 9 Запитання с.55

34

11

Знати та розуміти:

• зміст понять: проспериті, світова економічна криза, фондова біржа, державне регулювання економіки;
• хронологічні межі діяльності урядів Народного фронту у Франції;
• характер економічного зростання у світі 1920-х рр..

Уміти:

• встановити хронологічну послідовність і синхронність фактів, пов’язаних із економічною стабільністю та світовою кризою у провідних країнах міжвоєнного світу;
• охарактеризувати діяльність Народного фронту у Франції;
• порівняти стратегії подолання світової економічної кризи, обрані урядами США, Великої Британії та Франції;
• – висловлювати аргументовані судження про політичну діяльність Едуарда Даладьє.

Франція.

Франція. Політичний та соціально-економічний розвиток Франції в 1920–1930-х рр. Народний фронт і його уряди. Едуард Даладьє.

§ 10 Запитання с.59 - 60

35

12

Знати та розуміти:

• хронологічні межі доби існування Веймарської республіки, дати Листопадової революції в Німеччині, приходу до влади фашистів в Італії, нацистів у Німеччині;
• зміст понять: тоталітаризм, фашизм, корпоративна держава, нацизм (націонал-соціалізм), авторитаризм, антисемітизм;–
• світоглядне наповнення тоталітарних ідеологій, їхню спрямованість проти інтересів людини і засад людяності.

Уміти:

• встановити хронологічну послідовність і синхронність фактів, пов’язаних з боротьбою за збереження демократичного устрою і становленням тоталітарних режимів в Італії та Німеччині;
• виявити (з використанням історичної карти та інших джерел) зміни в геополітичній ситуації в Європі у зв’язку з утвердженням тоталітарних режимів;
• охарактеризувати Веймарську республіку і нацистський режим у Німеччині, фашистський режим в Італії;
• порівняти стратегії подолання світової економічної кризи, обрані урядами США, Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії;  фашистський та нацистський тоталітарні режими;
• встановити передумови, механізми та наслідки утвердження тоталітарних режимів в Італії та Німеччині;
• –– висловлювати аргументовані судження про політичну діяльність Адольфа Гітлера, Беніто Муссоліні..

Італія та Німеччина в міжвоєнний період.

Італія .Становище Італії після Першої світової війни. Корпоративна держава: ідея та реальність. Фашистський режим Беніто Муссоліні.

Німеччина. Листопадова революція та становлення Веймарської республіки. Вплив світової економічної кризи в Німеччині на політичне життя країни. Прихід до влади нацистів. Нацистська расистська ідеологія та антисемітизм. Політична і соціально-економічна сутність нацизму.

§ 11 Запитання с.59 – 60

§ 12 Запитання с.68

36

13

Знати та розуміти:

• хронологічні межі нової економічної політики та спланованої модернізації в СРСР, дати утвердження комуністичного тоталітаризму (сталінізму) в СРСР;
• зміст понять: комуністичний режим, авторитаризм;–
• цілі та методи політики “великого стрибка” (спланованої модернізації) в СРСР;
• світоглядне наповнення тоталітарних ідеологій, їхню спрямованість проти інтересів людини і засад людяності.

Уміти:

• встановити хронологічну послідовність і синхронність фактів, пов’язаних із боротьбою за збереження демократичного устрою і становленням тоталітарних режимів у СРСР;
• охарактеризувати нову економічну політику та політику “великого стрибка” в СРСР;
• пояснити сутність СРСР як нової форми Російської імперії в умовах національно-визвольних рухів поневолених Росією народів;
• – висловлювати аргументовані судження про політичну діяльність  Йосифа Сталіна.

Радянський Союз.

Радянський Союз. “Договірна федерація” радянських республік. Утворення СРСР. Нова економічна політика. Спланована модернізація. Особливості комуністичного тоталітарного режиму. Сталінізм.

Орієнтовні теми практичних занять:

– Комуністичний тоталітаризм: світоглядне наповнення і спрямованість.

§ 13 Запитання с.72

Вивчити дати

37

14

Практичне заняття № 2

«Тоталітарні режими:  державний контроль над політичним життям і суспільною свідомістю»

Орієнтовні теми практичних занять:

–– Тоталітарні режими: державний контроль над публічним життям і суспільною свідомістю.

Орієнтовні назви навчальних проектів:

– Геополітична ситуація в Європі у період між світовими війнами.

– Суспільне життя міжвоєнної Європи та його осмислення у наукових працях і мистецьких творах.

Завершити виконання практичних завдань. Підготува-тись до т.о.

38

15

Узагальнити та систематизувати знання з розділу 3.

Узагальнення. Тематичне оцінювання.

Розділ 3 «Провідні держави світу в міжвоєнний період»

Історія України (д/з за підручником В.С.Власов, С.В. Кульчицький 2018)

Розділ 4. ВСТАНОВЛЕННЯ Й УТВЕРДЖЕННЯ КОМУНІСТИЧНОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ В УКРАЇНІ

№ з/п

№

Дата

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Тема уроку

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Домашнє завдання

З

Ф

39

24

Знати:

• зміст понять: комуністичний режим, продрозкладка;
• суть, засоби впровадження та наслідки непу;
• протиріччя між комуністичним вченням і новою економічною політикою;
• – оцінки голоду 1921–1923 рр., Голодомору і масових репресій як злочинів радянського тоталітарного режиму;

Уміти:

• – встановити послідовність подій історії України 1921–1939 рр.;
• – вказати на карті регіони масового голоду 1921–1923 рр., Голодомору, місця антибільшовицьких повстань;
• – охарактеризувати громадсько-політичну Християна Раковського.

Україна 1921 – 1923 рр.

Формальний та реальний статус УСРР у “договірній федерації” радянських республік. Християн Раковський. Утворення СРСР: наслідки для України. Адміністративно-територіальний поділ УСРР.

Антибільшовицький повстанський рух. (Холодноярська республіка та інші). Масовий голод 1921–1923 рр. Впровадження непу в УСРР. Суспільно-політичне життя. Ліквідація багатопартійності.

§ 18 Запитання і завдання с. 128  (1, 3,4 – письмово), 2,5,6 - усно

40

25

Знати:

• зміст понять: комуністичний режим, коренізація, українізація, Голодомор;
• суть, засоби впровадження та наслідки політики коренізації в Україні;
• природу комуністичного тоталітарного режиму та особливості його встановлення в Україні;
• протиріччя між доктриною інтернаціоналізму та політикою коренізації,
• взаємозалежність між посиленням зросійщення, переслідуванням і ліквідацією церкви та змінами в масовій свідомості людей;

Уміти:

• –встановити послідовність подій історії України 1921–1939 рр.;
• – охарактеризувати громадсько-політичну та/або мистецьку діяльність Василя Липківського, Миколи Скрипника, Миколи Хвильового, Олександра Шумського.

Україна 1923 – 1928 рр.

Політика коренізації в УСРР: ставлення влади та населення. Олександр Шумський. Згортання та наслідки українізації. Микола Скрипник.

Утворення Кримської АСРР у складі РФСРР. Національна політика радянської влади в УСРР. Молдавська АСРР.

Релігійне життя в УСРР. Українська автокефальна православна церква (УАПЦ). Василь Липківський.

§ 19 Запитання і завдання с. 135  (1 - 3 – письмово), 4 - 6 - усно

41

26

Знати:

• зміст понять: комуністичний режим, директивна економіка, хлібозаготівлі, продрозкладка;
• суть, засоби впровадження та наслідки непу, політики коренізації, форсованої індустріалізації в Україні;
• протиріччя між розвитком індустрії та планованою індустріалізацією;

Уміти:

• – встановити послідовність подій історії України 1921–1939 рр.;
• – вказати на карті регіони масового голоду 1921–1923 рр., індустріальні новобудови в УСРР;
• – визначити причини та масштаби соціально-економічних перетворень радянського тоталітарного режиму.

Початок індустріалі-зації

Хлібозаготівельні кризи. Форсована індустріалізація. Створення військово- промислового комплексу. Згортання непу і перехід до директивної економіки.

§ 20 Запитання і завдання с. 149  (1, 3,5 – письмово), 2,4,6 - усно

42

27

Знати:

• зміст понять: хлібозаготівлі, розкуркулення, Голодомор, геноцид, "чорна дошка", соціалістичне змагання;
• суть, засоби впровадження та наслідки насильницької колективізації та масових репресій;
• протиріччя між кооперуванням і колективізацією;
• оцінки Голодомору і масових репресій як злочинів радянського тоталітарного режиму;
• головні місця поховань жертв Голодомору та репресій національного, регіонального і локального рівнів;

Уміти:

• встановити послідовність подій історії України 1921–1939 рр.;
• вказати на карті регіони Голодомору;
• визначити причини та масштаби соціально-економічних перетворень радянського тоталітарного режиму;
• обстоювати правову оцінку Голодомору як геноциду Українського народу.

Колекти-візація і Голодомор

Розкуркулення і насильницька колективізація. Опір селянства. Примусові хлібозаготівлі. Голодомор 1932–1933 рр. – геноцид Українського народу. Масштаби та наслідки Голодомору. Національно-демографічні зміни.

§ 21 Запитання і завдання с. 128  (1, 3,4, 5 – письмово), 2,6 - усно

43

28

Учень має виконати мету практичної роботи і навчального проекту

Практичне заняття № 5.

Орієнтовні теми для практичних занять:

Історичні документи про витоки, причини та наслідки Голодомору.(початок)

§ 22

44

29

Учень має виконати мету практичної роботи і навчального проекту

Практичне заняття № 5.

Історичні документи про витоки, причини та наслідки Голодомору.(закінчення)

§ 22

45

30

Знати:

• зміст понять: сталінізм, директивна економіка, Великий терор, культ особи;
• – природу комуністичного тоталітарного режиму та особливості його встановлення в Україні;
• – протиріччя між дійсним та визначеним конституцією 1937 р. державно-політичним статусом УРСР, пропагандистським ідеалом і реальним образом радянської людини;
• – головні місця масових розстрілів, репресій національного, регіонального і локального рівнів;
• – причини, методи та наслідки ідеологізації національно-культурного життя в УРСР;
• – взаємозалежність між встановленням єдиновладдя Сталіна, посиленням зросійщення, переслідуванням і ліквідацією церкви та змінами в масовій свідомості людей;

Уміти:

• – встановити послідовність подій історії України 1921–1939 рр.;
• –– визначити причини та масштаби масових репресій, нищення української інтелігенції та політичної еміграції;
• – визначити особливості втягування російською владою України до складу СРСР; спроможність застосування норм конституції “соціалізму, що переміг” у повсякденному житті радянської людини в УРСР.

Становлен-ня сталінського режиму наприкінці 1920 – 1930 – х рр.

Формування культу особи Сталіна. Порушення прав людини в умовах тоталітарного режиму. Масові репресії та їх ідеологічне виправдання. Політичні процеси 1920-х – початку 1930-х рр. Великий терор. Биківня та інші місця масових поховань жертв репресій. Припинення українізації. Посилення русифікаторської політики. Розстріляне відродження. Антицерковна політика влади та її наслідки. Ліквідація УАПЦ.

Конституція УРСР 1937 р.

Орієнтовні теми для написання есе:

– Права людини в умовах тоталітаризму: як тоталітаризм торкнувся життя моєї родини.

§ 23 Запитання і завдання с. 162  (1,2, 3,6 – письмово), 4,7 - усно

46

31

Знати:

• зміст понять: комуністичний режим, сталінізм;
• – природу комуністичного тоталітарного режиму та особливості його встановлення в Україні;
• – протиріччя між пропагандистським ідеалом і реальним образом радянської людини;
• – причини, методи та наслідки ідеологізації національно-культурного життя в УРСР;

Уміти:

• – встановити послідовність подій історії України 1921–1939 рр..

Практичне заняття № 6.

Ідеологізація національно-культурного життя радянської України.

§24

47

32

Знати:

• зміст понять: комуністичний режим, коренізація, українізація, Розстріляне відродження, УАПЦ, соціалістичний реалізм;
• природу комуністичного тоталітарного режиму та особливості його встановлення в Україні;
• протиріччя між пропагандистським ідеалом і реальним образом радянської людини;
• причини, методи та наслідки ідеологізації національно-культурного життя в УРСР;
• мету зросійщення більшовиками України;
• взаємозалежність між переслідуванням і ліквідацією церкви та змінами в масовій свідомості людей;
• різницю між художньо-стилістичними особливостями творів, написаних митцями Розстріляного відродження, й апологетами соціалістичного реалізму.

Уміти:

• встановити послідовність подій історії України 1921–1939 рр.;
• визначити причини та масштаби нищення української інтелігенції та політичної еміграції;
• –визначити особливості розвитку української культури в 1921–1939 рр.;
• – охарактеризувати громадсько-політичну та/або мистецьку діяльність Олександра Довженка, Леся Курбаса, Василя Липківського, Миколи Хвильового.

Розвиток культури в радянській Україні

Освіта. Наука. Мистецькі спілки у 1920–1930-х рр. Митці Розстріляного відродження й апологети соцреалізму. Кінематограф. Олександр Довженко.

Орієнтовні теми для навчальних проектів :

– Розстріляне відродження: доля духовно-культурного та літературно-мистецького покоління
 

§ 25 - 26 Запитання і завдання с. 175  (1,2,  – письмово), 3 - 5 - усно

48

33

Виконати мету навчального проекту

Практична робота № 7

«Повсякден -не життя українців»

Орієнтовні теми для практичних занять:

– Пропагандистський ідеал радянської людини та її повсякденне життя.

Орієнтовні теми для навчальних проектів :

– Права людини в умовах тоталітаризму: як тоталітаризм торкнувся життя моєї родини.

Орієнтовні теми для написання есе:

– Агресивна мілітаризація ціною мільйонів життів: виправданню (не)підлягає.

§ 27

Підготува-тись до т/о

49

34

Знання, вміння з розділу 4

Узагальнен-ня. Тематич-ний контроль

Розділ 4 Встановлення й утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Історія всесвітня (д/з за підручником Т. В Ладиченко )

Розділ 4. ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ

№

з/п

Дата

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Тема уроку

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Домашнє завдання

З

Ф

50

16

Знати:

• час утворення нових держав у Центрально-Східній Європі, формування авторитарних режимів у регіоні, існування санаційного режиму в Польщі;
• зміст понять: санація, примусова асиміляція, сепаратистський рух;
• труднощі становлення нових незалежних держав у Центрально-Східній Європі;
• особливості авторитарних режимів у країнах Центрально-Східної Європи;
• перебіг економічних, політичних і культурних процесів у країнах Центрально-Східної Європи в міжвоєнний період;
• сутність національних проблем у регіоні.

Уміти:

• синхронізувати процеси та події в країнах Центрально-Східної Європи;
• охарактеризувати геополітичне становище Центрально-Східної Європи в міжвоєнний період;
• встановити передумови становлення авторитаризму в країнах Центрально-Східної Європи;
• порівняти розвиток країн регіону в міжвоєнний період;
• – охарактеризувати історичних діячів: Юзефа Пілсудського, Томаша Масарика.

Польща та Чехослова-цька республіка в міжвоєнний період

Відновлення польської державності.

Становлення Другої Речі Посполитої. Переворот 1926 р. Юзеф Пілсудський.

Чехословацька республіка. Томаш Масарик.

§ 14 Запитання с.78 - 79

51

17

Знати:

• зміст понять примусова асиміляція, сепаратистський рух, королівська диктатура;
• час утворення нових держав у Центрально-Східній Європі, формування авторитарних режимів у регіоні;
• труднощі становлення нових незалежних держав у Центрально-Східній Європі;
• особливості авторитарних режимів у країнах Центрально-Східної Європи;
• перебіг економічних, політичних і культурних процесів у країнах Центрально-Східної Європи в міжвоєнний період;

Уміти:

• синхронізувати процеси та події в країнах Центрально-Східної Європи;
• охарактеризувати геополітичне становище Центрально-Східної Європи в міжвоєнний період;
• встановити передумови становлення авторитаризму в країнах Центрально-Східної Європи;

– порівняти розвиток країн регіону в міжвоєнний період.

Угорщина та Румунія в міжвоєнний період.

Угорська революція. Режим М. Горті.

Румунія в міжвоєнні роки. Королівська диктатура. Режим Й. Антонеску.

§ 15 Запитання с.84

52

18

Знати:

• зміст понять: примусова асиміляція, сепаратистський рух, королівська диктатура;
• час утворення нових держав у Центрально-Східній Європі, формування авторитарних режимів у регіоні, утворення Югославії;
• труднощі становлення нових незалежних держав у Центрально-Східній Європі;
• особливості авторитарних режимів у країнах Центрально-Східної Європи;
• перебіг економічних, політичних і культурних процесів у країнах Центрально-Східної Європи в міжвоєнний період;
• сутність національних проблем у регіоні.

Уміти:

• синхронізувати процеси та події в країнах Центрально-Східної Європи;
• охарактеризувати геополітичне становище Центрально-Східної Європи в міжвоєнний період;
• встановити передумови становлення авторитаризму в країнах Центрально-Східної Європи;
• – порівняти розвиток країн регіону в міжвоєнний період.

Країни Балкансько-го півострова.  Міжнаціона-льні відносини в державах Центрально – Східної Європи

Болгарія в міжвоєнний період. Політична нестабільність держави. Встановлення королівської диктатури.

Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців. Проголошення Югославії.

Становище національних меншин і міжнаціональні відносини у країнах регіону.

Орієнтовні теми для практичних занять:

–– Міжнаціональні відносини у державах Центрально-Східної Європи.

§ 16 Запитання с.91

53

19

Практичне заняття № 3

«Центральносхідна Європа: вибір між демократією та авторитаризмом»

Орієнтовна тема для навчального проекту:

– Українська еміграція в Центрально-Східній Європі: політична діяльність і культурне життя.

Завершити виконання пр. завдань підготуватись до Т.О

54

20

Узагальнювати та систематизувати знання з розділу 4

Узагальнен-ня. Тематичне оцінювання.

Розділ 4. Держави Центрально – Східної Європи

Історія України (д/з за підручником В.С.Власов, С.В. Кульчицький 2018)

Розділ 5. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

№ з/п

№

Дата

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Тема уроку

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Домашнє завдання

З

Ф

55

35

Знати:

• зміст понять: осадництво, пацифікація, східні креси, національна кооперація, український націоналістичний рух,;
• правовий статус західноукраїнських земель у складі Польщі;
• особливості та головні риси національної політики Польщі щодо українського населення;
• вплив міжнародних відносин міжвоєнного періоду на долю регіону.

Уміти:

• синхронізувати події політичного, соціально-економічного та культурного життя українських земель у складі Польщі та УСРР у 1921–1939 рр.;
• використовувати карту як джерело інформації про розподіл українських територій між державами Центрально-Східної Європи в 1921–1939 рр.;
• визначити основні тенденції та протиріччя розвитку культури на західноукраїнських землях;
• – скласти характеристики історичних діячів: Андрея Шептицького, Євгена Коновальця, Василя Мудрого.

Українські землі у складі Польщі

Правовий статус українських земель у складі Польщі. Національна політика та міжнаціональні відносини. Осадництво. Пацифікація. Економічне і соціальне становище населення. Українська кооперація. Просвітні організації краю. Андрей Шептицький.

Українські політичні організації. Українське народно-демократичне об’єднання. Українська військова організація й Організація українських націоналістів. Євген Коновалець.

§ 28 Запитання і завдання с. 189  (1,3,4  – письмово), 2,5,6  – усно

56

36

Знати:

• зміст понять: національна кооперація;
• правовий статус західноукраїнських земель у складі Румунії та Чехословаччини;
• особливості та головні риси національної політики Румунії та Чехословаччини щодо українського населення;
• історичні умови формування ідейних течій українського руху в західноукраїнських землях;
• вплив міжнародних відносин міжвоєнного періоду на долю регіону.

Уміти:

• синхронізувати події політичного, соціально-економічного та культурного життя українських земель у складі Румунії, Чехословаччини та УСРР у 1921–1939 рр.;
• використовувати карту як джерело інформації про розподіл українських територій між державами Центрально-Східної Європи в 1921–1939 рр.;
• аргументувати особисті судження щодо діяльності, Української національної партії;
• визначити основні тенденції та протиріччя розвитку культури на західноукраїнських землях;
• – скласти характеристики історичних діячів: Володимира-Сергія Залозецького-Саса.

Українські землі у складі Чехословач-чини та Румунії

Українські землі у складі Румунії. Татарбунарське повстання. Суспільно-політичне життя. Українська національна партія.

Українські землі у складі Чехословаччини. Правовий статус Закарпаття. Суспільно-політичне й економічне життя.

§ 29 с 190,  195 – 196

57

37

Знати:

• зміст понять: Карпатська Січ;
• правовий статус західноукраїнських земель у складі Чехословаччини;
• вплив міжнародних відносин міжвоєнного періоду на долю регіону.

Уміти:

• використовувати карту як джерело інформації про розподіл українських територій між державами Центрально-Східної Європи в 1921–1939 рр.;
• охарактеризувати геополітичне становище Карпатської України;
• –– скласти характеристики історичних діячів: Августина Волошина.

Карпатсь-ка Україна.

Карпатська Україна. Карпатська Січ. Августин Волошин.

Культурне й релігійне життя на західноукраїнських теренах в умовах іноземного панування. Політичне та культурне життя української політичної еміграції

Орієнтовні теми для практичних занять:

– Срібна земля. Третя спроба утвердити незалежність України в ХХ столітті.

§ 29 с.193 – 194 Запитання і завдання с. 196  (1,3,  – письмово), 2 - 4 - усно

58

38

Практична робота № 8:

– Повсякденне життя населення в УСРР/УРСР та в українських регіонах у складі Польщі, Чехословаччини, Румунії в міжвоєнний період: спільне та відмінне.

Орієнтовні теми для практичних занять:

– Повсякденне життя населення в УСРР/УРСР та в українських регіонах у складі Польщі, Чехословаччини, Румунії в міжвоєнний період: спільне та відмінне.

Орієнтовна тема для навчального проекту:

– Історія рідного краю в контексті загальноукраїнських подій 1914–1939 рр.

59

39

Узагальнювати та систематизувати знання з розділу 5

Узагальнення. Тематичне оцінюван-ня.

Розділ 5. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період

Історія всесвітня (д/з за підручником Т. В Ладиченко )

Розділ 5. ДЕРЖАВИ АЗІЇ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ

№

з/п

Дата

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Тема уроку

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Домашнє завдання

З

Ф

60

21

Знати:

• час національних революцій в Китаї;
• вплив суперечностей Версальсько-Вашингтонської системи на розвиток країн Азії й міжвоєнний період;
• тенденції економічного та суспільного розвитку країн Азії та Латинської Америки.

Уміти:

• синхронізувати події економічного та суспільного життя Японії, Китаю;
• виявити (за допомогою карти) геополітичні інтереси Японії в міжвоєнний період;
• визначити особливості модернізаційних процесів у країнах Азії, національного руху в Китаї; характерні риси, причини та наслідки мілітаризації Японії;
• проаналізувати економічне та суспільне життя населення в країнах Азії та Латинської Америки з позицій протистояння демократії та авторитаризму;
• – висловлювати аргументовані судження про громадсько-політичну діяльність, Чан Кайші.

Японія. Китай.

Японія. Мілітаризація економіки, державних інституцій та суспільної свідомості населення. Зовнішня експансіоністська політика.

Китай. Національна революція та боротьба за владу між КПК і Гомінданом. Чан Кайші.

Орієнтовні теми для написання есе:

– Портрет національного лідера на тлі епохи: Чан Кайші, Сунь Ятсен (на вибір учителя/учительки або учня/учениці).

§ 17 Запитання с.96

61

22

Знати:

• зміст понять: гандизм;
• вплив суперечностей Версальсько-Вашингтонської системи на розвиток країн Азії й міжвоєнний період;

Уміти:

• синхронізувати події економічного та суспільного життя Індії;
• визначити особливості модернізаційних процесів у країнах Азії, антиколоніального руху в Індії;
• проаналізувати економічне та суспільне життя населення в країнах Азії з позицій протистояння демократії та авторитаризму;
• – висловлювати аргументовані судження про громадсько-політичну діяльність Махатми Ганді,.

Індія.

Індія. Розгортання антиколоніальної боротьби. Махатма Ганді.

Країни Передньої Азії. Розпад Османської імперії. Модернізація Туреччини та Ірану. Кемаль Ататюрк. Основні аспекти Близькосхідної проблеми.

Латинська Америка: протиборство демократичних сил і диктаторських режимів.

Орієнтовні теми для написання есе:

• Портрет національного лідера на тлі епохи:, Махатма Ганді.
• Визвольні рухи першої половини ХХ ст. перед вибором: радикалізм чи ненасильницький опір.

§ 18 Запитання с.101

62

23

Знати:

• час національних революцій в Туреччині;
• зміст понять: етатизм, латифундія, хунта, сіонізм;
• вплив суперечностей Версальсько-Вашингтонської системи на розвиток країн Азії й міжвоєнний період;
• витоки та сутність Близькосхідної проблеми;
• тенденції економічного та суспільного розвитку країн Азії та Латинської Америки.

Уміти:

• синхронізувати події економічного та суспільного життя Японії, Китаю, Індії, мусульманських держав та країн Латинської Америки;
• визначити особливості модернізаційних процесів у країнах Азії та Латинської Америки;
• проаналізувати економічне та суспільне життя населення в країнах Азії та Латинської Америки з позицій протистояння демократії та авторитаризму;
• – висловлювати аргументовані судження про громадсько-політичну діяльність Кемаля Ататюрка.

Мусульманські держави. Латинська Америка

Країни Передньої Азії. Розпад Османської імперії. Модернізація Туреччини та Ірану. Кемаль Ататюрк. Основні аспекти Близькосхідної проблеми.  Латинська Америка: протиборство демократичних сил і диктаторських режимів.

Орієнтовні теми для написання есе:

– Портрет національного лідера на тлі епохи: Кемаль Ататюрк..

§ 19 Запитання с.78 – 79

§ 20 с. 106 – 107

63

24

Уміти:

• проаналізувати економічне та суспільне життя населення в країнах Азії та Латинської Америки з позицій протистояння демократії та авторитаризму;
• характеризувати філософію ненасильства Магатми Ганді.

Практичне заняття № 4

Узагальнен-ня знань. Тематичне оцінювання.

Орієнтовна тема для практичного заняття:

– Азія та Латинська Америка: протиборство демократичних сил і диктаторських режимів.

Орієнтовна тема для навчального проекту:

– Філософія ненасильства у визвольних рухах ХХ ст. (досвід Махатми Ганді в діяльності Мартіна Лютера Кінга, Нельсона Мандели, радянських дисидентів).

§20 с. 107 - 110

Запитання с. 110

Розділ 6. ПЕРЕДУМОВИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

64

25

Знати:

• зміст понять: “Вісь”;
• час утворення “Вісі”;
• причини кризи Версальсько-Вашингтонської системи;
• зумовленість зовнішньополітичних пріоритетів провідних країн світу суперечностями Версальсько-Вашингтонської системи;

Уміти:

• визначити (за допомогою історичної карти) вогнища війни на Далекому Сході, в Африці та Європі;
• охарактеризувати діяльність Ліги Націй в умовах загострення міжнародних відносин 1930-х рр.;
• – оцінити політичну позицію та діяльність європейських лідерів в умовах назрівання війни.

Руйнування Версальської системи в першій половині 30 - х років..

Спроби перегляду Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних договорів. Утворення вогнищ війни на Далекому Сході, Африці та Європі.

Вісь “Берлін – Рим – Токіо”. Нарощення озброєнь.

§ 21 Запитання с.115 - 116

65

26

Знати:

• зміст понять: політика “умиротворення”, аншлюс, Судетська проблема, “Мюнхен”;
• час утворення Мюнхенської угоди, англо-франко-радянських переговорів у Москві, дату укладення пакту Молотова-Ріббентропа;
• причини та наслідки провалу проекту системи колективної безпеки (Східного пакту), англо-франко-радянських переговорів у Москві;
• сутність політики “умиротворення” та її роль у наближенні Другої світової війни;
• співвдіповідальність СРСР за розпалювання Другої світової війни.

Уміти:

• визначити (за допомогою історичної карти) сфери впливу Німеччини та СРСР за таємним протоколом до пакту Молотова-Ріббентропа;
• визначити причини та наслідки політики “умиротворення”, радянсько-німецького зближення й укладення пакту Молотова-Ріббентропа;
• порівняти передумови Першої та Другої світових воєн;
• – оцінити політичну позицію та діяльність європейських лідерів в умовах назрівання війни.

Від аншлюса Австрії до пакта Молотова – Рібентропа.

Політика “умиротворення” агресора. Задоволення територіальних претензій Німеччини: “аншлюс” Австрії та Мюнхенська угода. Антикомінтернівський пакт.

Підтримка Радянським Союзом гітлерівського режиму в 1933 – на початку 1941 рр. Підготвчі заходи Сталіна до військового вторгнення в Європу.

Англо-франко-радянські переговори в Москві. Радянсько-німецький пакт про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа) і таємні протоколи до нього.

Орієнтовна тема для практичного заняття:

– Міжнародні відносини в другій половині 1930-х рр. у світлі історичних джерел.

§ 22 Запитання с.119

§ 23 Запитання с.125

66

27

Виконати мету та завдання практичної роботи

Практичне заняття № 5

Українське питання» в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни.

Орієнтовні теми для навчальних проектів:

– ”Українське питання” в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни.

– Ліга націй в умовах назрівання Другої світової війни: заходи задля збереження миру і причини неефективності.

Розділ 7. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА

67

28

Знати:

• зміст понять: дивна війна,;
• хронологічні межі Другої світової війни та німецько-радянської війни, дати ключових битв/ військових операцій Другої світової війни;
• характер, періодизацію, головні подіъ;

Уміти:

• визначити (за допомогою історичної карти) основні театри воєнних дій, місця основних битв;
• охарактеризувати течії в Русі Опору;
• – оцінити роль провідних представників світової політичної та військової еліти (Франкліна Рузвельта, Вінстона Черчіля, Йосифа Сталіна, Дуайта Девіда Ейзенгауера та ін.) у ключових подіях Другої світової війни.

Друга  світова війна

Причини, характер, періодизація Другої світової війни.  Характеристика основних періодів війни.

§ 24 Запитання с.132

68

29

Знати:

• хронологічні межі Другої світової війни та німецько-радянської війни, дати ключових битв/ військових операцій Другої світової війни;
• характер, періодизацію, головні події Другої світової війни.

Уміти:

• визначити (за допомогою історичної карти) основні театри воєнних дій, місця основних битв;
• охарактеризувати течії в Русі Опору;
• визначити передумови і наслідки Голокосту, виклики, перед якими опинилося людство в умовах Другої світової війни;
• – оцінити роль провідних представників світової політичної та військової еліти (Франкліна Рузвельта, Вінстона Черчіля, Йосифа Сталіна, Дуайта Девіда Ейзенгауера та ін.) у ключових подіях Другої світової війни.

Військові дії на другому та третьому етапах війни.

Характеристика основних періодів війни.  Основні театри воєнних дій.

§ 25 Запитання с.138

69

30

Знати:

• зміст понять:  новий порядок, Рух Опору, Голокост, антигітлерівська коаліція, Другий фронт, “Велика трійка”, колабораціонізм;
• особливості окупаційного режиму та Руху Опору на окупованих територіях;

Уміти:

• охарактеризувати течії в Русі Опору;
• визначити передумови і наслідки Голокосту, виклики, перед якими опинилося людство в умовах Другої світової війни.

Дипломатія часів війни. Особливості окупаційного режиму і Руху Опору.

Дипломатія часів війни. Утворення антигітлерівської коаліції, її значення. Особливості окупаційного режиму і руху Опору.

Людина під час війни. Голокост. Праведники народів світу.

Орієнтовна тема для практичного заняття:

– Примусова праця у Третьому Райху. Трагедія ув’язнених у німецьких концтаборах та їх доля.

Орієнтовні теми для навчальних проектів:

– Праведники народів світу: подвиг в ім’я людяності.

§ 26 Запитання с.145 - 146

70

31

Знати:

• дати ключових битв/ військових операцій Другої світової війни, Нюрнберзького і Токійського судових процесів, утворення ООН;
• політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни;
• внесок держав-членів антигітлерівської коаліції у досягнення перемоги над нацистською Німеччиною і її союзниками, створення ООН;
• рішення Нюрнберзького і Токійського процесів над воєнними злочинцями.

Уміти:

• визничити (за допомогою історичної карти) зміни державних кордонів у Європі, передбачені домовленостями у межах Великої трійки;
• обґрунтувати власні судження щодо наслідків і уроків Другої світової війни;
• – оцінити роль провідних представників світової політичної та військової еліти (Франкліна Рузвельта, Вінстона Черчіля, Йосифа Сталіна, Дуайта Девіда Ейзенгауера та ін.) у ключових подіях Другої світової війни.

Завершаль-ний період війни.

Капітуляція Німеччини та її союзників. Нюрнберзький і Токійський процеси над воєнними злочинцями.

Політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни.

Орієнтовна тема для написання есе:

– Моральний вибір у війні (досвід історичних та/або літературних героїв).

§ 27 Запитання с.150

Підготув. до т/о

71

32

Узагальнити та систематизувати знання, вміння з розділу 7.

Узагальнен

ня. Тематичне оцінювання.

Орієнтовні теми для навчальних проектів:

– Праведники народів світу: подвиг в ім’я людяності.

– Друга світова в об’єктиві кінокамери/на сторінках літературних творів.

Історія України (д/з за підручником В.С.Власов, С.В. Кульчицький 2018)

Розділ 6. УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

№ з/п

№

Дата

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Тема уроку

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Домашнє завдання

З

Ф

72

40

• Знати:
• зміст понять: країна-агресор, пакт, радянізація;
• зміст українського питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни;
• цілі та напрямки німецько-радянської співпраці від серпня 1939 до червня 1941 р.;
• причини, зміст та наслідки політики радянізації Західної України.
• Уміти:
• синхронізувати події Другої світової війни в Україні та поза її межами;
• використовувати карту як джерело інформації про оборонні та наступальні операції на території України, пересування ворогуючих сторін і рух лінії фронту;
• висловити аргументовані судження щодо анексії Радянським Союзом у 1939–1940 рр. і радянізації нових українських територій, політичного та соціально-економічного становища в Україні напередодні німецько-радянської війни, правового статусу громадян на анексованих територіях;
• – висловити аргументовані судження щодо діяльності Степана Бандери, Тараса Бульби (Боровця), Андрія Мельника, Кирила Осьмака в українському визвольному русі періоду Другої світової війни..

Початок Другої світової війни та українські землі

Українське питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни. Радянсько-німецькі договори 1939 р. Початок Другої світової війни. Українці в польській армії. Розкол ОУН. Андрій Мельник. Степан Бандера.

Окупація Червоною армією Галичини, Волині, Північної Буковини, Хотинщини та Південної Бессарабії. Радянізація нових територій. Масові політичні репресії 1939–1940 рр.

§ 30 Запитання і завдання с. 207  (1,3, 4 – письмово), 2, 5, 6 - усно

73

41

Знати:

• зміст понятьбліцкриг, окупаційний режим, евакуація, мобілізація, похідні групи, остарбайтери;
• основні воєнні дії, що відбувалися на території України в період Другої світової війни;
• вплив окупаційного режиму на спосіб життя та свідомість населення;
• природу виникнення та наслідки явищ часів війни: тактики “випаленої землі”;
• – причини розколу ОУН, виникнення українського визвольного руху та його військово політичної формації – УПА.

Уміти:

• встановити хронологічну послідовність і синхронізувати події Другої світової війни в Україні та поза її межами;
• використовувати карту як джерело інформації про оборонні операції на території України, пересування ворогуючих сторін і рух лінії фронту;
• пояснити причини і наслідки окупації України;
• охарактеризувати одну з історичних постатей часів війни: Івана Багряного, Олени Вітер, Кузьми Дерев’янка, Олександра Довженка, Сидора Ковпака, Івана Кожедуба, Василя Порика, Олени Теліги, Ігоря Сікорського, Амета-Хана Султана;
• – висловити аргументовані судження щодо діяльності Степана Бандери, Тараса Бульби (Боровця), Андрія Мельника, Кирила Осьмака, Романа Шухевича в українському визвольному русі періоду Другої світової війни.

Початок радянсько – німецької війни. Окупація України військами Німеччини та її союзників.

Політичне та соціально-економічне становище в Україні напередодні німецько-радянської війни. Бойові дії в 1941–1942 рр. Відступ Червоної армії. Мобілізаційні заходи. Тактика “випаленої землі” та інші злочини комуністичного тоталітарного режиму. Опір окупантам. Український визвольний рух. Проголошення Акта відновлення Української Держави. Поліська Січ. Тарас Бульба (Боровець).

§ 31 Запитання і завдання с.217 (1,3,4  – письмово), 2,5,6 – усно

74

42

Знати:

• зміст понять: новий порядок, остарбайтери, воєнний злочин, Голокост;           основні воєнні дії, що відбувалися на території України в період Другої світової війни;
• вплив окупаційного режиму на спосіб життя та свідомість населення;
• природу виникнення та наслідки явищ часів війни: Голокосту, таборів смерті;

Уміти:

• –синхронізувати події Другої світової війни в Україні та поза її межами;
• використовувати карту як джерело інформації про оборонні та наступальні операції на території України, пересування ворогуючих сторін і рух лінії фронту на території України;
• – охарактеризувати одну з історичних постатей часів війни: Івана Багряного, Олени Вітер, Кузьми Дерев’янка, Олександра Довженка, Сидора Ковпака, Івана Кожедуба, Василя Порика, Олени Теліги, Ігоря Сікорського, Амета-Хана Султана;

Окупаційний режим в Україні.

Окупація України військами Німеччини та її союзниками. Новий порядок. Колабораціонізм. Самоврядування під німецькою окупацією. Остарбайтери. Військовополонені. Концтабори.

Масове знищення мирного населення. Голокост. Трагедія Бабиного Яру. Праведники народів світу в Україні. Олена Вітер.

§ 32 Запитання і завдання с. 226  (1,3,  – письмово), 2 - 4 – усно

75

43

Знати:

• зміст понять: окупаційний режим, Голокост;–
• причини польсько-українського протистояння, роль німецької окупаційної влади та радянських партизанів у його загостренні;
• природу виникнення та наслідки явищ часів війни: Голокосту, таборів смерті, тактики “випаленої землі”, депортацій етнічних груп і народів;
• – причини розколу ОУН, виникнення українського визвольного руху та його військово політичної формації – УПА.

Уміти:

• –синхронізувати події Другої світової війни в Україні та поза її межами;
• використовувати карту як джерело інформації про оборонні та наступальні операції на території України, пересування ворогуючих сторін і рух лінії фронту, адміністративно-територіальні утворення часів нацистського окупаційного режиму на території України;
• пояснити причини і наслідки окупації України та польсько-українського протистояння;
• охарактеризувати одну з історичних постатей часів війни: Івана Багряного, Олени Вітер, Кузьми Дерев’янка, Олександра Довженка, Сидора Ковпака, Івана Кожедуба, Василя Порика, Олени Теліги, Ігоря Сікорського, Амета-Хана Султана;
• – висловити аргументовані судження щодо діяльності Степана Бандери, Тараса Бульби (Боровця), Андрія Мельника, Кирила Осьмака, Романа Шухевича в українському визвольному русі періоду Другої світової війни.

Розгортання руху Опору в Україні.

Опір окупантам. Українська повстанська армія. Роман Шухевич. Українсько-польське протистояння. Українська головна визвольна рада. Радянський партизанський рух. Сидір Ковпак.

§ 33 Запитання і завдання с.236 (1,3,  – письмово), 2 - 4 – усно

76

44

Знати:

• зміст понять: воєнний злочин;
• основні воєнні дії, що відбувалися на території України в період Другої світової війни;
• вплив окупаційного режиму на спосіб життя та свідомість населення;
• природу виникнення та наслідки явищ часів війни: депортацій етнічних груп і народів;
  • руйнівні наслідки Другої світової війни для України;

Уміти:

• встановити хронологічну послідовність і синхронізувати події Другої світової війни в Україні та поза її межами;
• використовувати карту як джерело інформації про оборонні та наступальні операції на території України, пересування ворогуючих сторін і рух лінії фронту;
• обстоювати власні судження щодо ролі й місця українців у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй у роки Другої світової війни , вирішення українського питання на завершальному етапі війни;
• дати історичну оцінку масштабам втрат українського народу від воєнних дій, злочинів комуністичного та нацистського тоталітарних режимів, виявляти розуміння глибини трагедії українців як бездержавної нації в той час;
• охарактеризувати одну з історичних постатей часів війни: Івана Багряного, Олени Вітер, Кузьми Дерев’янка, Олександра Довженка, Сидора Ковпака, Івана Кожедуба, Василя Порика, Олени Теліги, Ігоря Сікорського, Амета-Хана Султана;
• – висловити аргументовані судження щодо діяльності Романа Шухевича в українському визвольному русі періоду Другої світової війни.

Бойові дії в 1942 – 1944 рр. в Україні.

Бойові дії 1942–1943 рр. Бої на Лівобережжі влітку–восени 1943 р. Чорносвитники. Битва за Дніпро. Вигнання німецьких військ та їхніх союзників з Правобережної та Південної України. Депортація кримських татар та інших народів Криму.

Орієнтовні теми для навчальних проектів:

– Друга світова – найкривавіший збройний конфлікт в історії людства.

– Участь українців у визволенні країн Європи.

§ 34 Запитання і завдання с. 245  (1,3, 4 – письмово), 2, 5, 6– усно

77

46

Завершення Другої світової війни. Ціна перемоги.

Завершення бойових дій на території України.

Українці у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй. Внесок українського народу в перемогу над нацизмом. Українське питання на Ялтинській і Потсдамській конференціях. Ціна війни.

§ 35 с.246 – 250

Запитання і завдання с. 254  (1,4,  – письмово), 2 - усно

78

47

• Знати:
• зміст понять: країна-агресор, пакт, радянізація, бліцкриг, окупаційний режим, евакуація, мобілізація, новий порядок, остарбайтери, воєнний злочин, Голокост, колабораціонізм;
• вплив окупаційного режиму на спосіб життя та свідомість населення;
  • природу виникнення та наслідки явищ часів війни: Голокосту, таборів смерті, тактики “випаленої землі”, депортацій етнічних груп і народів;

Воєнне повсякдення

Орієнтовні теми для навчальних проектів

– Воєнне повсякдення: люди і долі.

– Війна в об’єктиві камери.

Орієнтовні теми для практичних занять:

– “Волею Українського народу…” (дослідження документів та матеріалів усної історії про війну).

79

48

• Знати:
• вплив війни на українську культуру (під окупацією, в евакуації, у вигнанні) та повсякденне життя українців.
• Уміти:–
• визначити тенденції розвитку національної культури воєнної доби.

Культура в роки війни

Культура в роки війни. Освіта і наука. Література. Образотворче мистецтво. Музика та кіно.

Орієнтовні теми для навчальних проектів:

– Війна в об’єктиві камери.

§ 35 с.250 - 254

Запитання і завдання с. 254  (3  – письмово), 5 - усно

80

49

Учень має виконати мету практичної роботи

Краєзнавча експедиція: війна на території рідного краю

Орієнтовна тема для практичного заняття:

– «Війна в пам'яті рідного краю»

81

50

Узагальнити та систематизувати знання, вміння з розділу 6.

Узагальнен

ня. Тематичне оцінювання.

Знання, вміння з роділу 6

Історія всесвітня (д/з за підручником Т. В Ладиченко )

Розділ 8. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

№

з/п

Дата

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Тема уроку

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Домашнє завдання

З

Ф

82

33

Знати:

• зміст понять: модерн, авангардизм, втрачене покоління, масова культура, джаз, мюзикл, олімпійський рух;
• провідні наукові ідеї міжвоєнного періоду,
• мистецькі здобутки та напрями (течії) модернізму;
• передумови виникнення масової культури, олімпійського руху;
• вплив кінематографу на розвиток культури.

Уміти:

• характеризувати зміни в повсякденному житті населення в першій половині ХХ ст.;
• визначати тенденції в розвитку культури;
• розповідати про досягнення науки і техніки періоду, пояснювати їхній вплив на повсякденне життя людей;
• – висловити аргументовані судження про наукову/мистецьку діяльність Сальвадора Далі, Альберта Ейнштейна, Чарлі Чапліна.

Повсякденне життя і культура в міжвоєнний період.

Найважливіші досягнення науки і техніки, їх вплив на повсякденне життя людей.

Основні ідеї й течії модернізму. Масова культура в міжвоєнний період. Суспільно значимі здобутки науки та мистецтва. Розвиток кінематографу. Олімпійський рух.

Орієнтовна тема для практичного занять:

– «Відмінності в розвитку культури в демократичних країнах та державах з тоталітарними режимами».

Орієнтовна тема для написання есе:

– Кіно: від наукового експерименту до мистецтва.

§ 28 Запитання с.154  - 155

§ 29 Запитання с.159

83

34

Практичне заняття № 6

«Доля митців і мислителів в умовах протистояння демократії і тоталітаризму

Орієнтовні теми для навчальних проектів:

• Виставка творів у стилях модернізму (віртуальна екскурсія).
• “У передчутті війни…” (літературно-мистецька композиція з творів на антивоєнну тематику).
• Доля митців і мислителів в умовах протистояння демократії і тоталітаризму (дослідницький проект).
• Кіно: хитання між масовою культурою і мистецтвом (фестиваль кінотрейлерів).

84

35

Узагальнити та систематизувати знання, вміння з розділу 8.

Узагальнен

ня. Тематичне оцінювання.

Знання, вміння з роділу 8