Синхронізоване розширене календарно-тематичне планування з історії у 8 класі

№

Дата

Тема і зміст уроку

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт

Результати навчальної діяльності

Домашнє завдання

ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП

1

Повторення

Середні віки в історії Європи та України.

Знаю:

• хронологічні межі Нового часу та Раннього Нового часу.

Розумію:

• Новий час (Модерну добу) як період історії сучасного європейського суспільства;
• Ранній Новий час в Україні як Козацьку добу, початок якої припадає на виникнення нового, елітарного стану – козацтва (кінець ХV – початок ХVІ ст.), а завершення – на остаточну втрату ним політичної влади (друга половина ХVІІІ ст.);
• судження – як думку, що її потрібно обґрунтувати (підтвердити істинність фактами);
• як користуватися підручниками з історії України та всесвітньої історії в класі й удома.

Умію:

• визначити характерні ознаки Середньовіччя;
• перелічити основні здобутки населення України Княжої доби;
• назвати хронологічні межі та періоди Модерної доби;
• виділити характерні ознаки Раннього Нового часу (Ранньомодерної доби);
• укласти синхронізовану хронологічну таблицю «Європа в Ранньомодерну добу».

Опрацювати

§ 1 у підручнику з Історії України.

Принести зошит для таблиці

2

Вступ

Поняття і періодизація Нового часу (Модерної доби). Ранній Новий час (Ранньомодерна доба): початок культурної та політичної переваги християнського Заходу. Особливості Ранньомодерної доби в історії України.

Розпочати роботу над укладанням синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в Ранньомодерну добу»

Опрацювати

с. 5-7 у підручнику з всесвітньої історії

Розділ 1. ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ КАПІТАЛІСТИЧНИХ ВІДНОСИН

3

Відкриття  європейців

Причини й передумови Великих географічних відкриттів XV— XVI ст. Подорожі Х. Колумба, В. да Гами, Ф. Магелана.

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Великі географічні відкриття, подорожі Христофора Колумба, Васко да Гами, Фернана Магеллана;
• позначити на контурній карті об’єкти, що відображають просторове розширення впливу європейської цивілізації на світ (колонізовані європейцями землі, напрямки нових торговельних шляхів ХVІ–ХVІІ ст.);

Знаю:

• час Великих географічних відкриттів і Конкісти;
• дату першої подорожі Христофора Колумба;
• напрямки подорожей Христофора Колумба, Васко да Гами, Фернана Магеллана, центри світової торгівлі.

Розумію:

• Великі географічні відкриття як просторове розширення впливу європейської цивілізації на світ;
• причини історичних явищ і процесів (як факти, що зумовили їх появу) та їхні наслідки (як факти, породжені цим явищем, процесом);
• вплив Великих географічних відкриттів на світобачення, господарське та суспільне життя населення Європи та Нового світу;
• поняття «конкіста», «колоніальна імперія», «зустріч цивілізацій», «революція цін», «мануфактура», «капіталізм», «буржуазія», «найманий працівник».

Умію:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про розширення впливу європейської цивілізації на світ;
• простежити на основі карти, як змінювався простір впливу європейської цивілізації на світ;
• визначати причини і наслідки Великих географічних відкриттів;
• характеризувати зміни в житті людей, пов’язані з Великими географічними відкриттями, створенням перших колоніальних імперій, поширенням мануфактур і найманої праці;
• встановити причини масових міграцій європейців у ХVІ–ХVІІ ст.

Опрацювати § 1

4

Завоювання  Нового  Світу

Конкіста – завоювання Нового світу. Створення колоніальних імперій. Зміна поглядів на світ.

• позначити на контурній карті об’єкти, що відображають просторове розширення впливу європейської цивілізації на світ (колонізовані європейцями землі, напрямки нових торговельних шляхів);

Опрацювати § 2

5

Матеріальний  світ  і  суспільство

Торгівельний капітал. Мануфактурне виробництво і наймана праця. Розвиток техніки. Становлення капіталістичних відносин.

• позначити на контурній карті об’єкти, що відображають просторове розширення впливу європейської цивілізації на світ (центри світової торгівлі ХVІ–ХVІІ ст.)

Опрацювати § 3

6

Повсякденне  життя  Західної  Європи

• описати (на основі джерел) становище жінок і дітей у країнах Західної Європи в ХVІ–ХVІІІ ст.

Опрацювати § 4

7

Практичне заняття № 1  «Цивілізації доколумбової Америки»

• підготувати і представити групове повідомлення (презентацію) на тему «Цивілізації доколумбової Америки (ацтеки, майя, інки)»;

Опрацювати § 5

8

Повторювально-узагальнюючий урок «Великі географічні відкриття та становлення капіталістичних відносин»

Опрацювати С. 38 -39

Повторити 

§  1-5

Розділ 2. ВИСОКЕ ВІДРОДЖЕННЯ. РЕФОРМАЦІЯ В ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ

9

Гуманізм. Високе Відродження

Гуманізм як інтелектуальний рух доби Відродження. Високе Відродження.

• вирізнити гуманістичні ідеї у витягах з літературних творів епохи Відродження (Францеско Петрарки, Еразма Роттердамського, Нікколо Макіавелі, інших) і мистецьких шедеврах Високого Відродження (Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Мікеланджело інших), вибір обґрунтувати;

Знаю:

• час бароко і релігійних воєн у Німеччині та Франції;
• дати початку Реформації в Німеччині, укладення Аугзбургського релігійного миру;
• територію поширення Реформації, культурні центри Європи Раннього Нового часу.

Розумію:

• Ранній Новий час (Ранньомодерну добу) як період звільнення суспільного життя від церковного догматизму;
• світський, нецерковний характер культури Відродження;
• гуманізм епохи Відродження як європейський інтелектуальний рух за вдосконалення людської природи через пізнання культурної спадщини Античності;
• бароко як усвідомлення людиною Ранньомодерної доби складності, багатоманітності та мінливості світу;
• поняття «секуляризація», «Реформація», «протестантизм», «лютеранство», «кальвінізм», «Контрреформація», «релігійні війни», «орден єзуїтів», «Високе Відродження», «бароко».

Умію:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про Реформацію, Відродження (Ренесанс) і Бароко;
• показати на карті регіони поширення Реформації; культурні центри Європи Раннього Нового часу;
• розповісти про наукові й технічні досягнення Раннього Нового часу; представників культури Відродження й Бароко, їхні твори; видатні пам’ятки культури епохи Ренесансу й Бароко;
• визначити причини і наслідки Реформації та Контрреформації;
• сформулювати основні ідеї вчень Мартіна Лютера і Жана Кальвіна;
• розпізнати пам’ятки культури епохи Відродження і Бароко.

Міжпредметні зв’язки:

• 8 клас. Мистецтво. Розділ: Мистецтво в культурі минулого. Тема: Стилі та напрями мистецтва (Учень усвідомлює необхідність збереження мистецької спадщини рідного краю та світу, оцінює та висловлює власне судження щодо творів мистецтва);
• 8 клас. Зарубіжна література. Розділ: Відродження. Тема: Епоха Відродження (Ренесансу) в Європі. Гуманізм. Культ античності. Характерні риси ренесансної культури і літератури (Учень розуміє особливості світоглядного перевороту того часу, історичний і культурний контекст, роль античності в розвитку літератури; визначає риси гуманізму в літературних творах доби Відродження).

Опрацювати § 6

10

Зародження культури бароко

Культура бароко. Народження нової європейської науки.

• вирізнити гуманістичні ідеї у витягах з літературних творів епохи Відродження (Францеско Петрарки, Мігеля де Сервантеса, інших) і мистецьких шедеврах Високого Відродження (Пітера Брейгеля, Альбрехта Дюрера, інших), вибір обґрунтувати;

Опрацювати §  7

11

Практичне заняття № 2  «Шедеври Високого Відродження»

• здійснити уявну подорож до пам’яток епохи Відродження в Італії, Франції, Німеччині, інших країнах; встановити цінності та норми життя, що їх утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури, образотворчого мистецтва).

Опрацювати § 8

12

Реформація  в  Німеччині 

Католицька церква напередодні Реформації. М. Лютер і народження протестантизму. Т. Мюнцер.

• представити світ природи та людей очима католика, православного, протестанта;
• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Реформацію

Опрацювати § 9

13

Поширення  Реформації  та  Контрреформація

Поширення Реформації. Жан Кальвін. Контрреформація в Європі. Ігнатія Лойола. Єзуїти. Тридентський собор. Релігійні війни в Німеччині та Франції. Аугсбурзький релігійний мир 1555 р.

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Реформацію
• позначити на контурній карті регіони поширення католицизму, протестантизму і православ’я;

Опрацювати § 10

14

Повторювально-узагальнюючий урок «Високе Відродження. Реформація в Західній Європі»

Опрацювати С. 74 - 75 Повторити 

§ 6 – 10

Розділ 3. ДЕРЖАВИ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ в ХVІ–ХVІІ ст.

15

Становлення абсолютної монархії у Франції

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості;
• позначити на контурній карті території абсолютних монархій і республік, що існували в XVІ–XVІІІ ст.;

Знаю:

• хронологічні межі національно-визвольної війни в Нідерландах, революції в Англії, Тридцятилітньої війни;
• дати укладення Люблінської й Утрехтської уній, Нантського едикту, Вестфальського миру.

Розумію:

• передумови утвердження абсолютизму в європейських державах;
• абсолютну монархію як перехідну форму від станово-представницької до сучасної (національної) держави;
• роль міського патриціату та дворянства в управлінні містами-республіками;
• роль дворянської аристократії (магнатів) в управлінні Річчю Посполитою;
• історичне значення національно-визвольної війни в Нідерландах та Англійської революції;
• Вестфальський мир як подію, що заклала основи сучасного світового порядку – поділу світу на національні держави й утвердження в міжнародних відносинах принципу державного суверенітету;
• поняття «абсолютизм», «абсолютна монархія», «олігархічна (бюргерська) республіка», «аристократична (шляхетська) республіка», «парламентська монархія», «протекціонізм», «меркантилізм», «революція», «національно-визвольна війна», «протекторат».

Умію:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про процеси централізації влади і формування національних держав у Західній Європі в XVІ–XVІІ ст.;
• простежити (на основі карти) утворення в Західній Європі національних держав;
• охарактеризувати політичний устрій західноєвропейських країн;
• обґрунтувати власні судження про володарів і державних діячів європейських країн XVІ–XVІІІ ст.;
• визначити причини і наслідки: Люблінської унії, релігійних війн у Франції, національно-визвольної війни в Нідерландах, Англійської революції.

Опрацювати § 11

16

Завершення  формування  абсолютної  монархії  у  Франції

Кардинал Арман-Жан дю Плессі деРішельє. Абсолютизм за Луї XIV. Жан-Батист Кольбер.

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості;
• позначити на контурній карті території абсолютних монархій і республік, що існували в XVІ–XVІІІ ст.;

Опрацювати § 12

17

Англія  у  XVI  ст.

Королівська реформація в Англії. Єлизавета І. «Криваве законодавство».

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості;
• позначити на контурній карті території абсолютних монархій і республік, що існували в XVІ–XVІІІ ст.;

Опрацювати § 13

18

Англійська  революція

Олівер Кромвель. Утвердження парламентаризму. «Білль про права».

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Англійську революцію, інше;
• позначити на контурній карті території абсолютних монархій і республік, що існували в XVІ–XVІІІ ст.;

Опрацювати § 14

19

Іспанія  в  XVІ  ст.  Національно-визвольна  

боротьба  в  Нідерландах

Володіння Габсбургів. Карл V. Національно-визвольна війна в Нідерландах. Утрехтська унія. Вільгельм І Оранський.

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Національно-визвольну війну в Нідерландах, інше;
• позначити на контурній карті території абсолютних монархій і республік, що існували в XVІ–XVІІІ ст.;

Опрацювати § 15

20

Практичне заняття № 3  Образ абсолютного монарха країн Західної Європи

• укласти і представити історичний портрет одного з монархів XVІ–XVІІІ ст.

Опрацювати § 16

21

Міжнародні відносини у XVI – першій половині XVIІ ст. Тридцятилітня війна. Вестфальська система міжнародних відносин 

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Тридцятилітню війну, інше;
• позначити на контурній карті регіони поширення католицизму, протестантизму і православ’я; території абсолютних монархій і республік, що існували в XVІ–XVІІІ ст.

Опрацювати § 17

22

Повторювально-узагальнюючий урок «Держави Західної  Європи в ХVІ–ХVІІ ст.»

Опрацювати С. 136-137

Повторити

§ 11 – 17

Розділ 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.)

1

Політичне становище та соціальна структура населення

у першій половині XVI ст.

Статус українських земель у складі Королівства Польського, Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, Священної Римської та Османської імперій, Московського царства в першій половині XVІ ст. Соціальна структура суспільства в Україні XVІ ст. (магнати, шляхта, духовенство, містяни, селяни). Василь-Костянтин Острозький. Литовські статути.

• внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Литовські статути, інше;
• виокремити у витягах з Литовських статутів норми, в яких втілено ідеї рівності вільних людей перед законом, особистої недоторканності, юридичного захисту прав вільної («шляхетної») особи, особистої відповідальності перед законом;
• формувати самостійні судження на основі навчальних матеріалів і адаптованих джерел про діяльність історичних осіб

Знаю:

• дати подій:
•     1529, 1566, 1588 рр. - Литовські статути,
•     1569 р. – Люблінська унія: утворення Речі Посполитої;
•     1556–1561 рр. – створення Пересопницького Євангелія;
•     1586 р. – утворення першої братської (слов`яно-греко-латинської) школи у м. Львів;
•     1596 р. – Берестейська церковна унія: утворення Української греко-католицької церкви (УГКЦ);
•     1620 р. - відновлення православної ієрархії,
•     1632 р. - підписання «Пунктів для заспокоєння руського народу»
•     1632 р. - утворення Київської (Києво-Могилянської) колегії.
• персоналії: Василя-Костянтина Костянтиновича Острозького, Івана Федоровича, Іпатія Потія, Йосипа-Веніаміна Рутського, Герасима і Мелетія Смотрицького, Івана Вишенського, Йова Борецького Петра Могили.
• адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої.
• історично-культурні пам’ятки:
•     мініатюри Пересопницького Євангелія – 1556–1561 рр.;
•     Острозький замок: Кругла (Нова) вежа – кінець XVI ст.
•     ансамбль Успенської церкви у м. Львів: церква Успіння – 1591–1629 рр., вежа Корнякта – 1573–1578 рр., каплиця Трьох Святителів – 1578 р.;
•     ансамбль площі Ринок у м. Львів: Чорна Кам’яниця – кінець ХVІ ст., будинок Корнякта – 1580 р.;
•     євангеліст Лука: гравюра з львівського «Апостола» – 1574 р.;
•     ансамбль кафедрального костелу у м. Львів: каплиця Боїмів – 1609–1617 рр.;
•     замок у с. Підгірці (Львівська область) – 1635–1640 рр.

Розумію:

• наслідки укладення Люблінської унії для українського суспільства;
• роль фільваркового господарства в соціально-економічному житті Європи й України;
• вплив Реформації і Контрреформації на суспільне життя українців у Речі Посполитій;
• історичне значення розвитку книговидання та шкільництва на теренах України;
• поняття: «воєводство», «фільварок», «оренда», «рента», «панщина», «унійна (греко-католицька) церква», «полемічна література», «церковні братства», «слов’яно-греко-латинська школа», «колегія», «академія», «вертеп», «гравюра».

Умію:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про характерні для XVІ і першої половини XVІІ ст. процеси соціально-економічного, політичного та культурного життя на теренах України;
• встановлювати приналежність вказаних подій до століть, співвідношення між подіями та їх віддаленість від сьогодення
• показати на карті територіальний розподіл України на початок XVІ ст., зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії, польські воєводства на українських землях та їхні центри;
• обґрунтувати власні судження про діячів церкви і культури XVІ – першої половини XVІІ ст.;
• охарактеризувати господарське, політичне та релігійне життя на українських землях у XVІ – першій половини XVІІ ст.; характеризувати соціальну структуру українського суспільства, становище різних верств населення українського суспільства ХVІ ст., суспільно-політичні зміни, які відбулися на українських землях внаслідок Люблінської унії, здобутки в галузі культури; діяльність православних братств; становище православної та греко-католицької церков; діяльність та здобутки вказаних персоналій;
• визначати причини та наслідки Люблінської та Берестейської уній,
• розкрити цілі та напрямки діяльності православних братств;
• визначити причини і наслідки поширення на теренах України фільваркового господарства, розгортання діяльності православних братств, укладення Берестейської унії, утворення Острозької та Київської колегій (академій);
• сприймати та інтерпретувати різновидові історичні джерела, що стосуються теми;
• розпізнавати пам’ятки архітектури, зведені на теренах України в стилі ренесанс.

Опрацювати § 2

2

Економічне життя та самоврядування на українських землях у першій половині XVI ст.

Економічне життя села і міста: фільварки, цехи. Торгівля. Сільське та міське самоврядування.

• внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості;

Опрацювати § 3

3

Люблінська унія 1569 р. та її вплив на українські землі.

• внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Люблінську унію;
• позначити на контурній карті адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої;

Опрацювати § 4

4

Практичне заняття №1 «Повсякденне життя українського населення у XVI ст.»

• описати (усно або письмово) повсякденне життя представників основних верств українського суспільства XVІ – першої половини XVІІ ст.;

Опрацювати § 7

5

Особливості релігійного життя на українських землях у XVI ст.

Криза православної церкви в XVІ ст. Реформаційний та контрреформаційний рухи в Україні. Православні братства.

• внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Пересопницьке Євангеліє, заснування Львівської братської школи інше;

Опрацювати § 8

6

Освіта і книгодрукування на українських землях у XVI ст. Пересопницьке Євангеліє. Книговидання. Острозька академія, братські школи. Київська (Києво-Могилянська) колегія.

• внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про вихід друком перших книжок, заснування Острозької академії, Львівської братської школи, Київської (Києво-Могилянської) колегії, інше;
• формувати самостійні судження на основі навчальних матеріалів і адаптованих джерел про діяльність історичних осіб

Опрацювати § 9

§ 18 с. 128-129

7

Берестейська церковна унія

Церковні собори в Бересті 1596 р. Розкол православної церкви. Утворення унійної (греко-католицької) церкви.

• внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості;
• формувати самостійні судження на основі навчальних матеріалів і адаптованих джерел про діяльність історичних осіб

Опрацювати § 11

8

Відновлення православної ієрархії

Боротьба за відновлення православної ієрархії. Реформи митрополита Петра Могили.

• внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості;
• формувати самостійні судження на основі навчальних матеріалів і адаптованих джерел про діяльність історичних осіб

Опрацювати §16

9

Розвиток містобудування, архітектури та образотворчого мистецтва на українських землях у XVI – першій половині XVІІ ст.

Культурно-освітнє життя. Єзуїтські колегії, Полемічна література. Містобудування, архітектура, образотворче мистецтво XVІ – першої половини XVІІ ст.

• внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості;

• здійснити уявну подорож-екскурсію до історико-культурних пам’яток XVІ – першої половини XVІІ ст., визначити цінності та норми життя, що їх утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури, образотворчого мистецтва).

Опрацювати § 10, 18

10

Повторювально-узагальнюючий урок

«Українські землі у складі Речі Посполитої (XVI – перша половина XVII ст.)»

Опрацювати

С. 80, 137

Повторити  § 2, 3, 4

§ 7-11

§ 16, 18

Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)

11

Виникнення Запорозького козацтва Походження українського козацтва. Козацькі зимівники та поселення. Перші Січі. Дмитро Вишневецький.

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про формування козацького стану: утворення козацьких Січей;
• позначити на контурній карті об’єкти, наявність яких свідчить про формування козацького стану (перші Січі, міста – осередки козацтва (Черкаси, Трахтемирів, Чигирин);

Знаю:

• дати:
•     1556 р. – заснування князем Дмитром Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої відомої Січі;
•     1572 р. (1578 р.) - виникнення реєстрового козацького війська
•     1618 р. – похід козаків під проводом гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного на м. Москва;
•     1621 р. – Хотинська битва;
•     1625 р. – Куруківська угода;
•     1637–1638 рр. – повстання під проводом Павла Павлюка, Якова Острянина, Дмитра Гуні;
•     1638 р. – набуття чинності «Ординації Війська Запорозького»;
• персоналії: Дмитра Вишневецького, Криштофа Косинського, Северина Наливайка, Петра Конашевича-Сагайдачного, Тараса Федоровича, Івана Сулими
• історично-культурні пам’ятки:
•     портрет Петра Конашевича-Сагайдачного з книги «Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного» – 1622 р.;
•     Іллінська церква у с. Суботів – 1653 р.

Розумію:

• передумови і розвиток козацтва до окремого соціального стану;
• затвердження урядом Речі Посполитої реєстрового війська в 70-х роках XVI ст. як початок визнання козацтва новим соціальним станом;
• місце козацтва в захисті національних інтересів українського суспільства наприкінці XVI – у першій половині XVII ст.;
• причини козацьких воєн (повстань);
• поняття «козак», «зимівник», «Запорозька Січ», «кіш», «кошовий отаман», «старшина», «гетьман», «козацька рада», «козацькі клейноди», «реєстрове козацтво», «низове козацтво», «городове козацтво», «курінь», «покозачення», «Золотий спокій»

Умію:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про формування козацтва як окремого соціального стану;
• встановлювати приналежність вказаних подій до століть, співвідношення між подіями та їх віддаленість від сьогодення;
• показати на карті об’єкти, наявність яких свідчить про формування козацького стану;
• охарактеризувати військово-політичну організацію козацтва;
• описати традиції, звичаї й побут козаків, історико-культурні пам’ятки доби;
• визначити причини та наслідки: виникнення козацтва і Січей, активності козацтва в морських і суходільних походах у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство; козацько-селянських повстань

1590-х і 1620–1630-х років;

• обґрунтувати власні судження про Дмитра Вишневецького, Северина (Семерія) Наливайка, Петра Конашевича-Сагайдачного.
• сприймати та інтерпретувати різновидові історичні джерела, що стосуються теми

Міжпредметні зв’язки:

8 клас. Українська література. Розділ: Українські народні думи. Тема: Українські народні думи. «Маруся Богуславка» (Учень усвідомлює, що любов до вітчизни – одна з найбільших людських чеснот. Прагнення до гармонії вчинків із загальнолюдськими цінностями);

Опрацювати § 5

С. 31-36

12

Запорозька Січ – козацька республіка

Опрацювати § 5

С. 37-39

13

Українське козацтво у XVI ст.

 Реєстрове козацтво. Становлення козацького стану. Козацькі повстання кінця ХVІ ст.

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про формування козацького стану: укладання козацького реєстру, козацько-селянські повстання;
• позначити на контурній карті об’єкти, наявність яких свідчить про формування козацького стану (райони козацьких повстань 1590-х років);

Опрацювати § 6

14

Походи козаків на Туреччину і Крим у XVI - першій половині XVII ст.

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про формування козацького стану: походи козаків у Кримське ханство, Османську імперію;
• позначити на контурній карті об’єкти, наявність яких свідчить про формування козацького стану (напрямки походів козаків першої чверті ХVІІ ст)

Опрацювати § 13

15

Діяльність Петра Конашевича-Сагайдачного Хотинська війна 1621 р.

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про формування козацького стану: походи козаків у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство, Хотинську війну;
• позначити на контурній карті об’єкти, наявність яких свідчить про формування козацького стану

Опрацювати § 14

16

Практичне заняття №2 «Українське козацтво»

• описати (на основі джерел) повсякденне життя представників різних станів українського суспільства, військове мистецтво, традиції й побут козацтва, облаштування Січі.
• Міжпредметні зв’язки: 8 клас. Українська мова. Розділ: Словосполучення й речення. Тема: Речення прості й складні (повторення), двоскладні й односкладні. Граматична помилка та її умовне позначення (практично) (Учень складає статті до вікіпедії «Українські козаки: історія й сучасність» з використанням  простих і складних, двоскладних і односкладних речень).

Опрацювати §15

17

Козацько-селянські повстання 20-30-х рр. ХVІІ ст. «Ординація Війська Запорозького».

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про формування козацького стану: козацько-селянські повстання, видання «Ординації Війська Запорозького», інше;
• позначити на контурній карті об’єкти, наявність яких свідчить про формування козацького стану (райони козацьких повстань 1620–1630-х років);

Опрацювати § 17

18

Повторювально-узагальнюючий урок

 «Становлення козацтва (ХVІ – у перша половина ХVІІ ст.)»

Опрацювати

С. 80, 137

Повторити  § 5, 6

§ 13-15

§ 17

Розділ 3. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ середини XVII ст.

19

Початок Національно-визвольної війни українського народу Передумови Національно-визвольної війни. Богдан Хмельницький. Козацько-кримський союз. Події 1648–1649 рр. Зборівський договір.

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про битви і походи Національно-визвольної війни, рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державами, інше;

• відобразити на контурній карті перебіг Національно-визвольної війни;

Знаю:

• дати подій:
•     хронологічні межі національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького;
•     1648 р. – Жовтоводська, Корсунська та Пилявецька битви;
•     1649 р. – Зборівська битва. Зборівський договір;
•     1651 р. – Берестецька битва. Білоцерківський договір;
•     1652 р. – Батозька битва;
•     1653 р. – Жванецька облога. Кам’янецький договір;
•     1654 р. – Переяславська рада; українсько-московський договір («Березневі статті»)
•     1656 р. – московсько-польське Віленське перемир’я;
• персоналії: Богдана Хмельницького, Івана Богуна, Адама Кисіля
• устрій Війська Запорозького – української козацької держави.

Розумію:

• Хмельниччину як національно-визвольну, соціальну та релігійну війну;
• Військо Запорозьке як незалежну станову (козацько-гетьманську) військову державу (що не мала міжнародного юридичного визнання);
• особливості здійснення владних повноважень Богданом Хмельницьким;
• поняття «національно-визвольна війна», «Військо Запорозьке», «Гетьманщина», «Генеральна рада», «гетьман», «генеральна старшина», «універсал», «полк», «сотня», «покозачення».

Умію:

• розмістити в хронологічній послідовності битви і походи Національно-визвольної війни, рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державами;
• встановлювати приналежність вказаних подій до століть, співвідношення між подіями та їх віддаленість від сьогодення;
• показати на карті кордони Української козацької держави, основні напрямки походів і місця битв Національно-визвольної війни; розпізнавати на картосхемі територіальні зміни, що відбулися внаслідок Національно-визвольної війни, територію української козацької держави за Зборівським і Білоцерківським договорами;
• розповісти про перебіг Національно-визвольної війни;
• зіставити умови Зборівського і Білоцерківського договорів, «Березневих статей»;
• пояснювати наслідки й значення найважливіших битв війни та договорів у розгортанні національно-визвольної боротьби;
• визначити причини та наслідки: Національно-визвольної війни українського народу, укладення українсько-московського договору 1654 р., утворення українсько-шведсько-трансильванського союзу, місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи;
• охарактеризувати устрій Війська Запорозького – української козацької держави;
• проаналізувати відносини Війська Запорозького з державами-сусідами - Польщею, Кримським ханством, Молдовою, Московією, Швецією та Трансільванією;
• обґрунтувати власні судження про державотворчу та військово-політичну діяльність Богдана Хмельницького, його сподвижників.
• характеризувати відносини Війська Запорозького з; умови мирних угод українців з польським урядом, українсько-московського договору 1654 р.; діяльність вказаних персоналій;
• сприймати та інтерпретувати різновидові історичні джерела, що стосуються теми.

Опрацювати § 19

20

Українська козацька держава – Військо Запорозьке Адміністративно-територіальний устрій. Соціально-економічні реформи. Зовнішня політика: у пошуку союзників.

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державами, інше;

• відобразити на контурній карті зміни територіальних меж Української козацької держави – Війська Запорозького;

Опрацювати § 20

21

Практичне заняття №3. «Богдан Хмельницький як політик і особистість»

• розробити порівняльну характеристику особистісних якостей, політичних позицій, військово-політичної діяльності Богдана Хмельницького, Івана Богуна, Яреми Вишневецького, Адама Кисіля та ін. (на вибір учня, вибір обґрунтувати).
• Міжпредметні зв’язки: 8 клас. Українська література. Розділ: Усна народна творчість. Тема: Українські історичні пісні. «Чи не той то Хміль», «Ой Морозе, Морозенку» (Учень усвідомлює роль лицарів-оборонців рідної землі від іноземних поневолювачів)

Опрацювати § 21

22

Від Зборівського договору до Камянецької угоди Події 1650–1651 рр. Битва під Берестечком і Білоцерківський договір. Іван Богун. Битва під Батогом. Молдавські походи. Облога Жванця.

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про битви і походи Національно-визвольної війни, рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державами, інше;

• відобразити на контурній карті перебіг Національно-визвольної війни, зміни територіальних меж Української козацької держави – Війська Запорозького;

Опрацювати § 22

23

Військово-політичний союз з Московським царством і похід на західноукраїнські землі Українсько-московський договір 1654 р. Воєнно-політичні події 1654–1655 рр. Віленське перемир’я.

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про битви і походи Національно-визвольної війни, рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державами, інше;

• відобразити на контурній карті перебіг Національно-визвольної війни, зміни територіальних меж Української козацької держави – Війська Запорозького;

Опрацювати § 23

С.163 - 167

24

Завершення та наслідки Національно-визвольної війни українського народу Українсько-шведсько-трансильванський союз.

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про битви і походи Національно-визвольної війни, рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державами, інше;
• відобразити на контурній карті перебіг Національно-визвольної війни, зміни територіальних меж Української козацької держави – Війська Запорозького;

Опрацювати § 23

С. 167 - 170

25

Урок узагальнення знань з теми «Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.»

Опрацювати

С. 171

Повторити  §19-23

Розділ 4. ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ. ДЕРЖАВИ СХІДНОЇ ЄВРОПИ в ХVІІ–ХVІІІ ст.

23

Османська  імперія  

Експансія Османської імперії. Сулейман Пишний. Народи Південно-Східної Європи під владою турків-османів. Кримське ханство. Внутрішня і зовнішня політика.

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про османську експансію в Центральній та Східній Європі, її зупинення (облоги Чигирина 1678 р. і Відня 1683 р.), інше;
• позначити на контурній карті територіальні надбання і втрати Османської імперії в XVI–XVIIІ ст.;

Знаю:

• дати облоги Відня та проголошення Московського царства Російською імперією, хронологічні межі Північної війни.

Розумію:

• період XVI–XVIIІ ст. як епоху воєн за переділ Європи і світу;
• причини економічного занепаду та затяжної політичної кризи в Речі Посполитій (друга половина XVII – XVIIІ ст);
• поняття «опричнина», «Смутний час», «церковний розкол», «Земський собор», «самодержавство (абсолютизм)».

Умію:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про османську експансію в Центральній та Східній Європі, її зупинення (облоги Чигирина 1678 р. і Відня 1683 р.), шведську експансію в Центральній Європі, російську експансію у Східній Європі;
• простежити на основі карти територіальні зміни, яких зазнали в XVI–XVIIІ ст. Османська імперія, Річ Посполита і Російська держава (Московське царство, Російська імперія);
• охарактеризувати внутрішню й зовнішню політику Речі Посполитої в другій половині XVII–XVIIІ ст.;
• обґрунтувати власні судження про політику Сулеймана Пишного, Івана IV Грозного, Олексія Михайловича, Петра I;

визначити причини і наслідки: османських завоювань в Європі, кризи в Речі Посполитій (друга половина XVII–XVIIІ ст.), російської експансії у Східній Європі, Північної війни, реформ Петра І.

Опрацювати § 18

24

Річ  Посполита. Московська  держава

Річ Посполита: шляхетська демократія. Економічний занепад та політична криза в Речі Посполитій (друга половина XVII – XVIIІ ст.). Іван IV Грозний. Смутний час. Початок правління династії Романових. Реформи патріарха Никона.

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про шведську експансію і російську експансію в Центральній Європі, інше;
• позначити на контурній карті територіальні надбання і втрати Речі Посполитої  і Російської держави (Московського царства) в XVI–XVIIІ ст.;

Опрацювати § 19, 20

25

Поява  Російської  імперії

Внутрішня та зовнішня політика Петра І.

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про шведську експансію в Центральній Європі, російську експансію у Східній Європі, проголошення Росії імперією, інше;
• позначити на контурній карті територіальні надбання і втрати Російської держави (Російської імперії) в XVI–XVIIІ ст.;

Опрацювати § 21

С. 167-172

26

Практичне заняття № 4

«Реформи Петра І»

• обґрунтувати (або спростувати) судження про суперечливий характер реформ Петра І.

Опрацювати § 21

С. 172-175

27

Урок узагальнення і тематичного оцінювання з тем « «Османська імперія. Країни східної європи у ХVІ - першій половині ХVІІІ ст.»

Опрацювати С. 176 - 177 Повторити  § 11 – 21

Розділ 4. КОЗАЦЬКА УКРАЇНА наприкінці 50-х років ХVІІ – на початку ХVІІІ ст.

26

Україна за гетьмана Івана Виговського

Іван Виговський. Гадяцька угода. Україно-московська війна. Конотопська битва. Початок Руїни.

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про період Руїни, Гадяцьку угоду;
• позначити на контурній карті об’єкти, що відображають боротьбу за утвердження козацького устрою і державного суверенітету на теренах України в другій половині ХVII – на початку ХVIIІ ст.;
• формувати самостійні судження на основі адаптованих джерел про діяльність історичних осіб

Знаю:

• дати подій:
•     1658 р. – Гадяцький договір (угода);
•     1659 р. – Конотопська битва;
•     1663 р. – проведення «Чорної ради» під Ніжином
•     1667 р. – Андрусівське перемир’я;
•     1669 р. – Корсунська угода, визнання правобережною   Гетьманщиною протекторату Османської імперії;
•     1681 р. – Бахчисарайський мирний договір;
•     1686 р. – «Вічний мир» між Московським царством і Річчю Посполитою,
•     1686 р. - підпорядкування Київської митрополії Московському патріархатові;
•     1699 р. – Карловицький мирний договір між Османською імперією  та Річчю Посполитою;
•     1708 р. – українсько-шведський союз, укладення угоди між Іваном Мазепою і Карлом ХІІ,
•     1708 р.  - зруйнування Батурина;
•     1709 р. – зруйнування московитськими військами Чортомлицької Січі,
•     1709 р.  - Полтавська битва;
•     1710 р. – «Конституція…» Пилипа Орлика;
•     1713 р. – ліквідація козацтва на Правобережній Україні;
• персоналії, про діяльність яких учні можуть формувати самостійні судження на основі навчальних матеріалів і адаптованих джерел:

гетьмани Іван Виговський, Юрій Хмельницький, Павло Тетеря, Іван Брюховецький, Петро Дорошенко, Дем’ян Многогрішний, Іван Самойлович, Іван Мазепа, Пилип Орлик, кошові отамани Іван Сірко, Кость Гордієнко, полковник Семен Палій, діячі церкви та культури Йосиф Тукальський-Нелюбович, Феофан Прокопович, Стефан Яворський, Дмитро Туптало (Ростовський), магнат Юрій Немирич

• історично-культурні пам’ятки:
•     портрет Богдана Хмельницького авторства Вільгельма Гондіуса – середина ХVІІ ст.;
•     Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в м. Чернігів – 1679–1689 рр.;
•     Покровський собор у м. Харків – 1689 р.;.
•     Ікона «Покров Богородиці» (з портретом гетьмана Богдана Хмельницького) – перша половина ХVІІІ ст.;
•     оборонна синагога в м. Жовква – 1692–1698 рр.;
•     Георгіївська церква Видубицького монастиря в м. Київ – 1696–1701 рр.;  
•     ікона «Вознесіння Христове» з іконостасу церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит Манявський авторства Йова Кондзелевича;
•     гравюра «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» авторства Івана Мигури – 1706 р.
•    етапи заселення українцями й адміністративний устрій Слобідської України.

Розумію:

• Гетьманщину другої половини ХVII – початку ХVIIІ ст. як місце змагань за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету;
• поняття «Руїна», «Чорна рада», «козацьке бароко», «Великий згін», «Чигиринські походи», «змосковщення» («зросійщення»), «конституція», «Малоросія».

Умію:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про змагання українців за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету в перід «Руїни» і гетьманування Івана Мазепи, а також про міждержавні угоди, що стосуються України;
• встановлювати приналежність вказаних подій до століть, співвідношення між подіями та їх віддаленість від сьогодення;
• простежити на основі карти хід боротьби за утвердження козацького устрою та державного суверенітету на теренах України; розпізнавати на картосхемі території, підвладні гетьманам Лівобережної та Правобережної України; території, що перебували під контролем Московського царства, Османської імперії, Польщі; події Північної війни на території України;
• охарактеризувати адміністративно-територіальний устрій, господарське та повсякденне життя Гетьманщини, Слобожанщини і Запорожжя (Війська Запорозького Низового);
• проаналізувати зміст і визначити сутність Гадяцької угоди, політики Російської держави («Договірних статей») щодо українських земель, Конституції Пилипа Орлика;
• характеризувати зміст політичних угод, що стосувалися українських земель;
• визначити причини і наслідки періоду «Руїни», військово-політичного виступу Івана Мазепи, укладення українсько-шведського союзу в роки Північної війни;
• обґрунтувати власні судження про діяльність козацьких гетьманів, кошових отаманів, діячів церкви та культури;
• розпізнати пам’ятки українського мистецтва в стилі бароко.
• сприймати та інтерпретувати різновидові історичні джерела, що стосуються теми;

Опрацювати § 24

§ 29 с. 202 – 203

27

Від Переяславського договору до Андрусівського перемир’я

Юрій Хмельницький. Розкол Гетьманської держави. Павло Тетеря та Іван Брюховецький. Андрусівське перемир’я.

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Андрусівський договір, інше;
• позначити на контурній карті об’єкти, що відображають боротьбу за утвердження козацького устрою і державного суверенітету на теренах України в другій половині ХVII – на початку ХVIIІ ст.;
• формувати самостійні судження на основі навчальних матеріалів і адаптованих джерел про діяльність історичних осіб

Опрацювати § 25

28

Правобережна та Лівобережна Гетьманщина у 60-70-х рр XVII ст.

Петро Дорошенко. Спроби об’єднання Лівобережної та Правобережної Гетьманщини. Дем’ян Многогрішний.

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості;
• позначити на контурній карті об’єкти, що відображають боротьбу за утвердження козацького устрою і державного суверенітету на теренах України в другій половині ХVII – на початку ХVIIІ ст.;
• формувати самостійні судження на основі навчальних матеріалів і адаптованих джерел про діяльність історичних осіб

Опрацювати § 26

С. 183 - 186

29

Правобережна та Лівобережна Гетьманщина у 70-80-х рр XVII ст.

Іван Самойлович. Чигиринські походи. Бахчисарайський мир. «Вічний мир».

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Бахчисарайський договір, «Вічний мир», інше;
• позначити на контурній карті об’єкти, що відображають боротьбу за утвердження козацького устрою і державного суверенітету на теренах України в другій половині ХVII – на початку ХVIIІ ст.;
• формувати самостійні судження на основі навчальних матеріалів і адаптованих джерел про діяльність історичних осіб

Опрацювати § 26

C. 186 – 191

30

Україна в останній чверті XVII ст.

Правобережне козацтво в останній чверті ХVІІ ст. Заселення і розвиток Слобідської України. Слобідські козацькі полки. Запорозьке козацтво. Іван Сірко.

• позначити на контурній карті об’єкти, що відображають боротьбу за утвердження козацького устрою і державного суверенітету на теренах України в другій половині ХVII – на початку ХVIIІ ст.;
• Міжпредметні зв’язки: 8 клас. Українська література. Розділ: Українські історичні пісні. Тема: Українські історичні пісні. «Та, ой, як крикнув же козак Сірко» (Учень усвідомлює лицарства, сміливості, фізичної, духовної сили наших героїчних предків. Розуміння того, що добра слава про обдаровану людину живе у віках);
• формувати самостійні судження на основі навчальних матеріалів і адаптованих джерел про діяльність історичних осіб

Опрацювати § 27-28

31

Україна за гетьманування Івана Мазепи

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про повстання під проводом Семена Палія, зруйнування Батурина і Чортомлицької Січі, Полтавську битву, інше;
• позначити на контурній карті об’єкти, що відображають боротьбу за утвердження козацького устрою і державного суверенітету на теренах України в другій половині ХVII – на початку ХVIIІ ст.;
• формувати самостійні судження на основі навчальних матеріалів і адаптованих джерел про діяльність історичних осіб

Опрацювати § 30

32

Пилип Орлик і його Конституція

Ліквідація козацтва на Правобережній Україні.

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про ухвалення Конституції Пилипа Орлика, інше;
• позначити на контурній карті об’єкти, що відображають боротьбу за утвердження козацького устрою і державного суверенітету на теренах України в другій половині ХVII – на початку ХVIIІ ст.;
• формувати самостійні судження на основі адаптованих джерел про діяльність історичних осіб

Опрацювати § 31

33

Церковне і культурне життя у другій пол. XVII - на поч. XVIII ст.

Церковне життя. Освіта. Архітектура. Образотворче мистецтво.

• Міжпредметні зв’язки: 8 клас. Українська мова. Розділ: Просте речення. Двоскладне речення. Тема: Головні і другорядні члени речення (Учень оформлює рубрики, готує стислі описи до проекту «Українське козацьке бароко в пам’ятках історії та культури»).

Опрацювати § 32

34

Практичне заняття №4. «Угоди доби Руїни»

• проаналізувати зміст «гетьманських (договірних) статей», Гадяцької угоди, Конституції Пилипа Орлика; визначити на цій основі устрій української гетьманської держави, порядок її взаємин з Московською державою (Річчю Посполитою / Шведською імперією) та поміркувати, якою мірою кожен з цих документів гарантував права і вольності правлячого стану, суверенітет Козацької держави.

Підготувати творчий проект

35

Урок узагальнення знань з теми «Українські землі наприк. 50-х рр. ХVІІ – на початку ХVІІІ ст.»

Опрацювати С. 233

Повторити  § 24-32

Розділ 5. ЕПОХА ПРОСВІТНИЦТВА

28

Практичне заняття № 4 «Просвітництво  і  промислова  революція»

Початок індустріальної (промислової) революції, її вплив на життя різних верств населення. Просвітництво. Енциклопедисти. Масони. Класицизм.

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про початок промислової революції, хронологічні межі доби Просвітництва, інше;
• проаналізувати повсякденне життя в країнах Західної Європи у ХVІІІ ст., виявити зміни, які стали наслідком промислової революції / поширення ідей Просвітництва;

Знаю:

• час епохи Просвітництва, початку індустріальної (промислової) революції, війни за незалежність США;
• дати ухвалення Декларації незалежності США та Конституції Речі Посполитої.

Розумію:

• визначальний вплив індустріальної революції на зміни в структурі економіки (формування промисловості) і соціальній структурі суспільства (зростання чисельності та ролі найманих працівників), на рівень життя людей праці та інші аспекти повсякденного життя;
• Просвітництво як Добу Розуму, коли утверджувалася віра в силу знань і можливість розумного облаштування суспільного життя;
• освічений абсолютизм як політику, спрямовану на знищення або реформування найбільш застарілих феодальних порядків;
• поняття «індустріальна (промислова) революція», «освічений абсолютизм», «масонство», «Просвітництво», «енциклопедисти», «класицизм».

Умію:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про індустріальну революцію, добу Просвітництва, Війну за незалежність США;
• простежити зміни на політичній карті світу впродовж ХVІІІ ст.;
• визначити зміни в повсякденному житті європейців протягом ХVІІІ ст., які стали наслідком індустріальної революції, поширення ідей Просвітництва;
• встановити причини і наслідки реформ: Марії-Терезії та Йосифа ІІ (Австрійська монархія), зокрема для українських теренів, Фрідріха ІІ (Пруссія), Катерини ІІ (Російська імперія);

встановити причини розгортання війни за незалежність і утворення США.

Опрацювати § 22 підготувати творчий проект

29

Освічений абсолютизм

Володіння австрійських Габсбургів. Марія-Терезія. Йосип ІІ. Королівство Пруссія. Фрідріх ІІ. Російська імперія. Єлизавета І. Катерина ІІ.

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості;
• позначити на контурній карті територіальні надбання/втрати Пруссії, Австрійської монархії, Російської імперії в другій половині ХVІІІ ст.;

Опрацювати § 23

30

Міжнародні відносини ХVІІІ ст.

Війна за іспанську спадщину, війна за австрійську спадщину, Семилітня війна. Поділи Речі Посполитої. Початок боротьби за спадщину Османської імперії.

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості;
• позначити на контурній карті територіальні надбання/втрати Великої Британії, Пруссії, Австрійської монархії, Російської імперії в другій половині ХVІІІ ст.;

Опрацювати § 24

31

Англійські колонії в Північній Америці

Колонії Великої Британії в Північній Америці. Декларація незалежності. Війна за незалежність. Утворення США. Конституція США.

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості війни за незалежність США, ухвалення Декларації незалежності та Конституції США, інше;
• позначити на контурній карті нові держави (зокрема США) й територіальні надбання/втрати Великої Британії в другій половині ХVІІІ ст.;
• проаналізувати Декларацію незалежності Сполучених Штатів і встановити, які ідеї епохи Просвітництва в ній відображено.

Опрацювати § 25

Розділ 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ в 20–90-х роках ХVІІІ ст.

36

Гетьманщина в першій половині XVIII ст. Імперський наступ на автономію Гетьманщини. Павло Полуботок. Данило Апостол.

• внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості;
• визначити (використовуючи витяги з козацьких літописів ХVІІ–ХVІІІ ст.) способи та засоби, до яких вдавалися гетьмани, козацька старшина, аби відстояти суверенітет Козацької держави;
• формувати самостійні судження на основі навчальних матеріалів і адаптованих джерел про діяльність історичних осіб
•  

Знаю:

• дати подій:
•     1713 р. – ліквідація козацтва на Правобережній Україні;
•     1734 р. – заснування Нової (Підпільненської) Січі;
•     1734 – 1775 рр. - хронологічні межі існування Нової Січі;
•     1764 р. – остаточна ліквідація гетьманства (посади гетьмана);

•     30-60 рр. ХVІІІ ст. - період розгортання гайдамацького руху
•     1768 р. – Коліївщина;
•     30-60 рр. ХVІІІ ст. - період розгортання опришківського руху
•     1775 р. – остаточна ліквідація Запорозької Січі;
•     1772 р. – І поділ Речі Посполитої, включення Галичини до складу Австрійської монархії
•     1793 р. – ІІ поділ Речі Посполитої, включення Правобережжя до складу Російської імперії
•     1795 р. – ІІІ поділ Речі Посполитої, включення Волині до складу Російської імперії
•     1780–1782 рр. – ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії;
•     1783 р. – остаточна ліквідація, козацького устрою та закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України;
•     1783 р. – підкорення Російською імперією Кримського ханства;
•    персоналії: гетьмани Іван Скоропадський, Павло Полуботок, Данило Апостол, Кирило Розумовський, кошовий отаман Петро Калнишевський, керівники селянських виступів Олекса Довбуш, Максим Залізняк, Іван Гонта, діячі культури Григорій Сковорода, Паїсій Величковський, Дмитро Туптало (Ростовський), Артем Ведель, Максим Березовський, Дмитро Бортнянський, Іван Григорович-Барський та інші.
•    історично-культурні пам’ятки:
•     Преображенська церква у с. Великі Сорочинці – 1732 р.;
•     собор святого Юра у м. Львів – 1746–1762 рр.;
•     Андріївська церква у м. Київ – 1747–1757 рр.;
•     ратуша в м. Бучач – 1751 р.;
•     Покровська церква в м. Київ – 1766 р.;
•     Троїцький собор авторства Якима Погрібняка у м. Новомосковськ – 1773–1778 рр.;
•     Успенський собор Почаївської лаври – 1771–1783 рр.;
•     палац Кирила Розумовського в м. Батурин – 1799–1803 рр., сучасний вигляд;
•     скульптурна група святого Юрія змієборця авторства Йоганна Пінзеля на фасаді собору святого Юра у м. Львів.

Розумію:

• причини втрати українцями державності;
• внесок Києво-Могилянської академії в розвиток освіти;
• поняття «Малоросійська колегія», «зросійщення», «Нова (Підпільненська) Січ», «зимівник», «Задунайська Січ», «паланка», «гайдамаки», «Коліївщина», «опришки», «козацькі літописи», «козацьке бароко».

Умію:

• розташувати в хронологічній послідовності події, що засвідчують наступ на українську державність з боку Російської імперії;
• встановлювати приналежність вказаних подій до століть, співвідношення між подіями та їх віддаленість від сьогодення;
• показати на карті території утворень, що зберігали ознаки української державності (Гетьманщини, Нової Січі, Слобідської України), українські землі, які потрапили до складу різних держав - Російської імперії та Австрійської монархії внаслідок російсько-турецьких воєн (1768–1774, 1787–1791 рр.), поділів Речі Посполитої, ліквідації Кримського ханства; райони розгортання гайдамацького та опришківського рухів;
• охарактеризувати політику Російської й Австрійської імперій щодо українських земель; характеризувати діяльність Першої Малоросійської колегії, «Правління Гетьманського уряду»;
• встановити причини і наслідки скасування гетьманства, ліквідації Запорозької Січі, поділів Речі Посполитої, приєднання Правобережжя, Поділля, Волині та Кримського ханства до Росії, гайдамацького руху на Правобережжі, опришківського руху на Підкарпатті;
• характеризувати територіально-адміністративний устрій та господарське життя Нової (Підпільненської) Січі, політику Австрійської імперії щодо західноукраїнських земель; діяльність та здобутки вказаних персоналій;
• пояснювати значення Гетьманщини та Запорозької Січі в історії України;
• обґрунтувати власні судження про діяльність козацьких гетьманів і кошових отаманів, ватажків селянських виступів, діячів культури ХVІІІ ст.;
• сприймати та інтерпретувати різновидові історичні джерела, що стосуються теми;
• визначити особливості розвитку культури періоду козацького бароко.
• візуально розпізнавати та характеризувати вказані історично-культурні пам’ятки.

Опрацювати § 33

37

Ліквідація гетьманства в Україні

Кирило Розумовський. Ліквідація гетьманства і козацького устрою в Україні.

• внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про остаточну ліквідацію гетьманства, закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України, інше;
• позначити на контурній карті регіони, що в ХVІІІ ст. зберігали ознаки української державності (територію Гетьманщини, Слобідської України);
• визначити (використовуючи витяги з козацьких літописів ХVІІ–ХVІІІ ст.) способи та засоби, до яких вдавалися гетьмани, козацька старшина, аби відстояти суверенітет Козацької держави;
• формувати самостійні судження на основі навчальних матеріалів і адаптованих джерел про діяльність історичних осіб

Опрацювати § 34

38

Ліквідація Запорозької Січі 

Нова Січ.

• внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про остаточну ліквідацію Запорозької Січі;
• позначити на контурній карті регіони, що в ХVІІІ ст. зберігали ознаки української державності (територію Нової Січі);
• визначити (використовуючи витяги з козацьких літописів ХVІІ–ХVІІІ ст.) способи та засоби, до яких вдавалися гетьмани, козацька старшина, аби відстояти суверенітет Козацької держави;

Опрацювати § 35

39

Південноукраїнські землі і Крим у XVIII ст. Підкорення Кримського ханства. Колонізація Півдня України.

• внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про остаточну ліквідацію Кримського ханства, інше;
• позначити на контурній карті землі України, які потрапили до складу Російської імперії внаслідок російсько-турецьких воєн, ліквідації Кримського ханства;

Опрацювати § 36

40

Правобережжя та західноукраїнські землі у 20-60-х рр. XVIII ст. Правобережна Україна. Гайдамаки. Коліївщина. Буковина, Східна Галичина, Закарпаття. Рух опришків.

• внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Коліївщину, рух опришків, інше;
• позначити на контурній карті райони розгортання гайдамацького та опришківського рухів
• Міжпредметні зв’язки: 8 клас. Українська література. Розділ: Українські історичні пісні. Тема: Українські історичні пісні. «Максим козак Залізняк» (Учень усвідомлює лицарства, сміливості, фізичної, духовної сили наших героїчних предків. Розуміння того, що добра слава про обдаровану людину живе у віках);
• формувати самостійні судження на основі навчальних матеріалів і адаптованих джерел про діяльність історичних осіб

Опрацювати § 37

41

Правобережжя в останній третині XVIII ст.

Поділи Речі Посполитої: зміни у становищі Правобережної України.

• внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про поділи Речі Посполитої, інше;
• позначити на контурній карті землі України, які потрапили до складу Російської імперії внаслідок поділів Речі Посполитої;

Опрацювати § 38-39

С.271-275

42

Західна Україна в останній третині XVIII ст.

Зміни у становищі  західноукраїнських земель.

• внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про відновлення діяльності Львівського університету, інше;
• позначити на контурній карті землі України, які потрапили до складу Австрійської монархії внаслідок поділів Речі Посполитої;

Опрацювати § 38-39

С.275-279

43

Практичне заняття №5 «Архітектура, скульптура та образотворче мистецтво доби бароко»

• здійснити уявну мандрівку до історико-культурних пам’яток України / рідного краю доби бароко, встановити цінності й норми життя, що їх утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури, образотворчого мистецтва).
• Міжпредметні зв’язки: 8 клас. Українська мова. Розділ: Просте ускладнене речення. Речення з однорідними членами. Тема: Однорідні члени речення (Учень створює відгук про віртуальну екскурсію до музею або історичної місцевості).

Опрацювати § 41

С. 289 – 297

44

Розвиток освіти і науки на українських землях у 20-90-х рр. XVIII ст.

Освіта і наука. Києво-Могилянська академія. Григорій Сковорода. Музика.

• формувати самостійні судження на основі навчальних матеріалів і адаптованих джерел про діяльність історичних осіб

Опрацювати § 40

§ 41

с.197-199

45

Козацькі літописи ХVІІ – ХVІІІ ст. як історичні джерела

• формувати самостійні судження на основі навчальних матеріалів і адаптованих джерел про діяльність історичних осіб

§ 42

46

Урок узагальнення знань з теми «Українські землі у 20–90-х рр. ХVІІІ ст.»

Повторити  § 33-42

Розділ 6. СХІДНИЙ СВІТ У ХVІ–ХVІІІ ст.

32

Китай  та  Японія  в  XVI-XVIIІ  ст.

Китай. Маньчжурське завоювання. Династія Цин. Культура Китаю. Японія. Сьогунат Токугави.  Політика самоізоляції. Культура Японії.

Знаю:

• час існування Держави Великих Моголів, панування у Китаї династії Цин і період сьогунату Токугави.
•  

Розумію:

• традиційний характер чотирьох найбільших цивілізацій Сходу, що розвивалися в Ранній Новий час: індійської, ісламської, китайської та японської;
• поняття «самураї», «політика самоізоляції», «сьогунат».
•  

Умію:

• розмістити в хронологічній послідовності відомості про встановлення влади Великих Моголів, Сефевидів, династії Цин, Токугави;
• показати на карті території Індії, Персії, Китаю, Японії;
• визначити особливості культур народів Сходу;
• розкрити особливості взаємин країн Сходу та Європи.

Опрацювати § 27

33

Індія  та  Персія  в  XVI-XVIIІ  ст.

Індія. Держава Великих Моголів. Бабур, Акбар. Перське царство Сефевидів. Аббас І. Культура Індії та Персії.

Опрацювати § 28

34

Урок узагальнення знань з тем «Епоха Просвітництва», «Східний світ у ХVІ–ХVІІІ ст.»

Опрацювати С. 223-224

С. 245-246

Повторити  § 22-28

Узагальнення до курсу. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЕПОХИ РАННЬОГО НОВОГО ЧАСУ

47

Історія України в контексті епохи Раннього Нового часу

Внесок України у формування європейської цивілізації.

• на підставі укладеної протягом навчального року синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в Ранньомодерну добу» сформулювати висновок про місце тогочасної України в загальноєвропейських політичних, господарських і культурних процесах.

Розумію:

• взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного життя козацької України та європейських суспільств.

Умію:

• встановити цивілізаційні здобутки українського суспільства Ранньомодерної доби;
• визначити внесок українського суспільства ХVІ–ХVІІІ ст. в загальноєвропейську культурну спадщину;
• зіставити типові процеси і явища європейської та української історії Раннього Нового часу;
• оцінити роль козацтва в історії України.

Повторити

§ 1-42

48

Узагальнення до курсу

Повторити

§ 1-42