«Система духовних та моральних цінностей громадянина на ціннісній моделі УХВЛ»

         Розробка уроку на тему:

 «Система духовних та моральних цінностей громадянина на ціннісній моделі УХВЛ»

Намінація «Як у людини з’являються духовні цінності»

Клас проведення: 6 клас

Тема уроку «Духовні цінності людини»

Форма проведення: урок доброти і милосердя
Бабій Світлана Іванівна, вчителька української мови та літератури         Старонижбірківської гімназії

 Тел. 0976927822

svitlana_babiy@ukr.net

Тема «Духовні цінності людини» 

Мета:

навчальна:  формувати вміння  працювати з різноманітною інформацією; розкрити значення слів « доброта»,  «милосердя», «духовність», «духовна краса»;вчити розуміти у чому цінність людського життя;

розвивальна:   розвивати навички висловлювати власні думки, творчу уяву, мислення, пізнавальний інтерес;

виховна: виховувати почуття любові до себе, своїх близьких, почуття чуйності, гуманності, прагнення робити добрі справи.

Форма проведення:  урок доброти і  милосердя

Тип уроку: комбінований урок

Форми і методи: вправа «Усмішка по колу», «Мікрофон», робота в групах, метод «Гронування»

Обладнання : стікери, «Дерево мудрості» з крилатими висловами  «Будуйте храм в душі своїй», «Все те, що робиш комусь, роби собі», «Поспішай робити добро», прислів’я;плакат «Серце доброти»; паперові сердечка, хмаринки; плакат «Мої відповідальні вчинки»; мультимедійна дошка

                                           Перебіг уроку

І.Орієнтація, мотивація діяльності

1.Вправа «Усмішка по колу» (формування емоційного настрою)

-Діти, візьміться за руки. Погляньте один на одного, усміхніться. Побажайте собі  чогось доброго, світлого.Із цих промінчиків добра, що заіскрилися на ваших обличчях, ми розпочнемо наш сьогоднішній урок.

2. Слово вчителя (Відео «Людина починається з добра»)

Є поміж нас багаті й бідні.

Кому що треба, доля не пита.

Та є дві речі всім нам необхідні:

У світі - мир, а в душах-  доброта.

ІІ. Актуалізація опорних знань 

Робота в парах. Фольклорна розминка

Вчитель. Потрібно зібрати  деформовані прислів’я, визначити їх головну думку(тему). Виконуючи завдання, поступово заповнити овал так, щоб утворилося людське обличчя.

1. Добрі, прикрашають, справи, людину.(Доброта (малюнок: очі)
2. Не, прикрашає, одяг,а, справи, добрі, людина, сильна, крилами.(Чуйність (малюнок: брови)
3. Птах, дружбою, людина, сильна, а, крилами.( Вміння дружити ( малюнок:ніс)
4. Землю, праця, сонце, прикрашає, а, людину. (Працьовитість: вуха)
5. Правда, ясне, за, світліша, сонце. ( Чесність: рот)

Що ж таке добро, милосердя? А чи завжди ми буваємо добрими одне до одного? Мудрець сказав, що людина – це її вчинки. Найкращу пораду і відповідь дає нам наймудріша книга – Біблія. Вона говорить: «Стався до людей так, як би ти хотів, щоб ставилися до тебе.» А ще Біблія вчить: «Якщо хтось тобі зробив добро, пам’ятай по це завжди і воздай добром на добро, а якщо ти зробив комусь добро – забудь, і не кричи про це на кожному кроці, і не вимагай винагороди.»

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку

Вчитель: Тема нашого сьогоднішнього  уроку— «Духовні цінності людини». Ми часто чуємо ці слова: доброта, сердечність, людяність, милосердя. Сьогодні ми порушимо проблеми милосердя, доброти, чуйності, співпереживання, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й біді. Цілком природнім і закономірним вважається допомогти знедоленому, нещасному, поділитись шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість, порятувати хворого, заступитися за беззахисного.  Кожен із вас, хто сидить у цьому класі, вже думає про своє подальше життя, про своє  майбутнє. Кожен хоче жити добре, красиво. Але не потрібно забувати  в той же час про свою душу. Дбаючи про матеріальне, не забувати про духовні цінності.

   Добрі слова і вчинки спрямовані на порозуміння  між людьми, взаємодопомогу, підтримку одне одного. Вони породжують радість, задоволення, повагу, любов між людьми.

Бесіда.  Діти, підкажіть, доброта – це якість людини, що дається при народженні, чи її потрібно виховувати?  Я також довго думала над цим питанням і дійшла до висновку, що людина повинна постійно удосконалювати себе протягом життя. 
Давайте спробуємо з’ясувати, що таке добро?

(Учні висловлюють свої думки)

ІV.Засвоєння учнями навчального матеріалу.

1.Робота в групах.

І група. Скласти асоціативне коло до слова «Духовна краса»

ІІ група.Робота з тлумачним словником.

Словникова робота

Духовність (від слова «духовний») – пов’язана з внутрішнім психічним в потребі пізнання світу, себе, смислу свого життя й соціальній потребі жити, діяти для інших.

Духовна краса – прояв «людського в людині», що підносить її над власними фізіологічними потребами.

Доброта  – найбільша цінність нашого життя. Так, це саме та якість, що коштує так дешево, але цінується так дорого. Її не можна купити ні за які гроші, вона по краплиночці виховується змалечку.

Милосердя  — щиросердність, співчуття,  любов на ділі, здатність відгукнутися на чужий біль. Людям милосердним притаманне співчуття по відношенню до сироти, інваліда, тяжко хворої людини, людини похилого віку, людини що потрапила в біду.

-Я б хотіла, діти, щоб ви усвідомлювали свої вчинки, несли за них відповідальність, бо без відповідальності за них, не буде добра  і милосердя . Перед вами плакат  «Мої відповідальні вчинки». На ньому п’ять хмаринок – п’ять принципів відповідальності. Бо добро і милосердя може бути тільки, тоді, коли ви берете відповідальність за тих, хто з вами поруч.

1. Я несу відповідальність за все, що роблю.
2. Я несу відповідальність за своє навчання.
3. Я несу відповідальність за своє шанобливе ставлення до людей, до батьків.
4. Я несу відповідальність за своє місто, країну і цілий світ.
5. Я несу відповідальність за дбайливе ставлення до довкілля та збереження його для наступних поколінь.

Вчитель. Діти, підійдіть до дошки і позначте той принцип хмаринкою, який є для вас пріоритетом.

-  Ми сьогодні маємо бути милосердними не тільки до людей, а й до всього, що нас оточує: тварин, рослин.

 Але скажіть, будь ласка, як же могло статися, що милосердя втратило сьогодні свою цінність? А його зміст звівся в основному до милостині? Невже для того, щоб виіскрити  доброту із наших сердець, потрібен землетрус ,потоп, Чорнобиль, війна? Хіба без них не можна бути милосердними? Хіба в звичайному житті немає людей, які потребують допомоги?

Є і дуже багато таких людей. Але за своєю заклопотаністю про свій зовнішній вигляд, гонінням за кращим комп’ютером, найдорожчим мобільним телефоном  ми не бачимо  цих обділених людей.

  - А зараз я вам наведу  один приклад.

    Біля води на піску сидить гарна молода жінка і ніжно обіймає свій скарб – хлопчика років чотирьох. Малюк хворий. У нього тяжка форма церебрального паралічу. Мама пригортає його дуже лагідно. Вони сидять на березі так, що їхні ноги торкаються води. Мама усміхається і щось розповідає хлопчикові. Він не може їй відповісти, а лишень якось незграбно намагається повертати своєю голівкою вбік. Із вигляду хлопчика зрозуміло, що він не може ходити, говорити, можливо, і ніколи не скаже їй “мама”, і ніколи не піде до школи, ніколи не принесе ні двійку, ні десятку…

Цієї ж миті у воді ще одна сім’я робить фото сесію своєї доньки. Їй 12 років. Вона не ходить сама, дівчинку заніс у воду її батько, він намагається втримати її на воді, але тільце дівчинки не слухається – ручки скручені страшною хворобою, та батько не впадає у відчай. Тримаючи дівча, пораючись із хвилями, що намагаються скинути круг, він хоче, щоб його донька виглядала гарною на фотографії. Дівчатко намагається усміхатися. Збоку здається, що це в неї не дуже виходить. А мама в цей час ловить дорогоцінні моменти життя їхньої сім’ї простеньким фотоапаратом. Поруч друга дівчинка, напевно, друга донька в цій сім’ї, допомагає батькові. Сім’я разом. І вони щасливі!

Інші батьки привозять діток на інвалідних візках, купаються разом із ними, відносять їх плавати у море, вони разом засмагають, про щось розмовляють, спілкуються з іншими батьками, в яких такі самі особливі дітки. Вони разом лікуються… Відпочивають… Відпочивають від чого? Від людської байдужості й жорсткості, що оточує цих особливих дітей, яких наше суспільство називає «інвалідами». А ще – відпочивають від усього того, що приходить з цим словом на додаток: нерозуміння, байдужість, неприйняття, відторгнення, жорсткість, криві погляди…

Вчитель. Кожен із нас може допомогти людям з особливими вадами бути щасливими. Достатньо тільки побачити в цих людях — людей, в цих дітях — дітей.

Кожен із вас, мабуть, зараз ставить собі питання: «А що я можу зробити, щоб допомогти їм бути щасливими?». Я відповім — любити! Не відвертати свого погляду від дітей, що виглядають не так, як здорові діти. Вони особливі. Чому? Не знаю. Але вони живуть, і Бог також привів їх на цей світ. Для чого? Можливо, щоб зробити нас добрішими, людянішими… І вони будуть щасливі! 

 Повчальне слово Апостолів.

 • Апостол Павло написав. «Хто сіє скупо, той і пожне скупо, а хто сіє щедро, пожне також щедро».

Більше того сіяч має бути щедрим не тільки на руку – щедро сипати зерно, а щедрим душею – зичити врожаю не лише собі, а й кожному, хто сіє. Кожний багатий щедрістю своєю.

• Не втомлюйся творити добро. Всяка справа може втомити. Після всякої праці, яка втомлює, хочеться відпочити. Та в головному не може бути втоми – неможна втомлюватись творити добро.

• Не сурми про милостиню. Хай ліва рука не знає, що робить права. Коли правою рукою даєш милостиню, то нехай ліва не знає про це. Не треба оголошувати про свою добру справу, вона добра сама по собі.

- Це перлини, діти, Євангельської мудрості, які ми повинні взяти за основу своїх вчинків.

 - Ви народилися і живете у світі людей, кожен день вас оточують десятки людей, знайомих і незнайомих. Серед них ваші вчителі, ваші рідні і друзі. Підкажіть, а чи можете ви назвати ту людину, яка по відношенню до вас найдобріша, яка щоденно  виявляє свою  любов, турботу, яка дарує вам доброту і нічого не чекає у відповідь.

- Так,  це ваша мама.

  Материнська любов найсвятіша. Та, на жаль, не всі  і не завжди ми уміємо її оцінити. Як рідко ми задумуємося над тим, що необачно зранене слово залишає рубець у душі найріднішої людини, вибілює її коси та розсипає зморшки на чолі.

 А чи знаєте Ви, що на сьогоднішній день на Україні проживає багато самотніх літніх людей. Це теж чиїсь батьки, які на схилі літ виявились непотрібними власним дітям. У когось не вистачило часу для старенької матері, у когось замалий будинок, щоб прожити разом, а у когось просто зачерствіло серце…

Ці люди живуть у спеціальних будинках- інтернатах або на вулиці. Це все, реальність сучасного життя. І щоб таких реалій в цьому світі стало менше, я покладаю велику надію на ваше покоління, на ваші серця, вашу любов, тепло і ласку.

  (Учень зачитує поему «Кинута  мати») 

Бесіда. - Обговоримо порушену у творі проблему.

Метод «Обери позицію»                                                                                                                                                          

- Назвіть крилаті вислови, прислів’я, приказки про добро та милосердя.

Вправа «Дерево мудрості»

1.Добро плодить добро, а зло плодить зло.

2.Добро не пропадає, а зло умирає.

3.Не все добре, що солодке.

4.Не всяка стежка без спориша, не в кожної людини добра душа.

5.Добрий чоловік і сусідів дім від вогню збереже.

6.Від лиха до добра недалека дорога.

7.З добрим дружись, а злого й лихого стережись.

8.Не сподівайся за добро дяки.

9.У кого є злість, той своє серце їсть.

- Пошана до батьків, прагнення творчо вдосконалювати світ, відповідальність за свої вчинки, чесність та щирість, людяність, альтруїзм, наполегливість, гуманність, доброта,  моральність та милосердя, мужність та сила волі, свобода, честь, гідність – все це цінувалося нашими пращурами і не втратило свого значення і зараз.

- Зачитаємо  сім тілесних доброчинностей, які ви повинні запам’ятати і виконувати. До них ми ще неодноразово будемо звертатись на наших уроках.  Сім тілесних доброчинностей:

- Голодного нагодувати - Спраглого напоїти - Голого одягнути - Подорожнього в дім прийняти - Недужому помогти - Померлого поховати – В’язня відвідати.

 - І коли ви будете дотримуватись цих семи доброчинностей, то виростите по – сравжньому добрими людьми.

-Прошу зачитати « Повчання  Володимира  Мономаха дітям»

- До чого закликав князь Володимир ?

Діти зачитують:

-          не забувайте убогих, подавайте сиротам, захистіть вдову;

-          не майте гордощів у своєму серці, старших шануйте;

-          не проминіть ніколи людину, не привітавши її, і добре слово мовте;

-          на світанні, побачивши сонце, з радістю прославте день новий і скажіть: «Господи, додай мені літа до літа, щоб честю й добром виправдав життя своє».

Вчитель. Перед вами аркуш з видрукуваними словами з наказу молодим людям, який написав Василь Сухомлинський. Я хочу, щоб ви не просто ознайомились із цим наказом, а щоб взяли його в життя, як пам'ятку. 

(Учні по черзі читають рядки з наказу).

− Бути хорошими дітьми - означає не допустити, щоб старість батька й матері була отруєна твоїми поганими вчинками.

 − Вмій відчувати найважчі душевні муки матері й батька, їхня хвороба — твоя біда.

 − Вмій бути добрим у думках і почуттях. - Бережи здоров'я батьків. Пам'ятай, що ранню старість і хвороби батькам приносять не лише праця та втома, а й хвилювання, переживання, тривоги, прикрощі.

 − Найбільше вражає батьків дитяча невдячність, байдужість сина чи доньки. Будьте гідними своїх батьків!

Вчитель. Удитинстві вам  читали багато казок, у них часто зустрічалися Чарівник або Добра Фея. А чи знаєте, що кожен із вас може ними стати? І для цього зовсім не потрібна чарівна паличка, бо Чарівник – це добра людина, яка дарує  радість іншим. Давайте створимо «Коло друзів».

• Спалахнула свічечка ніжним полум’ям,

Підійди погрітися кому холодно.

Передаючи фігурку Ангела з рук в руки, складемо обіцянку Золотого правила доброти.

1.Ставитися до інших так, як ви б хотіли, щоб ставилися до вас.

2.Поважати інших, особливо старших і слабших від себе.

3.Слухати і допомагати рідним.

4.Не сміятися над каліками.

5.Любити і берегти природу, тварин.

6.Не проходити байдуже повз  людської біди, горя, розпачу.

7.Не залишати тварин у біді.

8.Любити природу і все живе. Бережливо ставитися до краси.

9.Уміти не тільки поспівчувати у горі, а й порадіти чужому успіху

 -А я бажаю вам успіхів у постійній роботі над собою.

Хай множаться зерна добра в ваших душах.

V. Підсумок уроку.

Метод «Гронування» . «Серце доброти»

• Наповніть душу ніжністю, теплом, добром.любов’ю, мудрістю зігрійти! На зло ніколи не віддячте злом, серця людей добром своїм зігрійте.
•  На доброті  існує світ, і добротою пахне хліб, і мирне небо...
•  І в школу йдіть – це вияв доброти.
•  Добро живе в серці кожного з нас  і  це так прекрасно і неповторно. Зараз ми створимо усі разом велике серце доброти, вклавши у нього зі своїх сердечок частинку добра.
• ( Серце доброти: підтримки, уміння прощати, вірність свого серця, співчуття, взаєморозуміння, поваги, вдячності,шани батькам, любові...)
•  Знайте, що доброта – це криниця: черпайте з неї.

 Вправа «Мікрофон».

- Які висновки ви зробили?

- Що б ще хотіли почути?

- Що найбільше запам’яталось?

- Про що з почутого на уроці ви б хотіли розповісти друзям?

Заключне слово вчителя.Час невпинно біжить вперед. Збігають хвилини, години, пливуть роки. Хочеться вірити, що у вас все буде гаразд.  Пам’ятайте, людина на цім світі не вічна, життя коротке і гріх тратити його на погані справи. Будьте добрими, людяними, милосердними, терпеливими, нехай не черствіють ваші душі у щоденних клопотах, бережіть своє серце від усього злого.  Хотілось би, щоб після цього уроку кожен з вас осмислив свою життєву позицію і став добрішим, кращим, досконалішим.

  Пам’ятка (виготовлена у вигляді лепбука)

 1. Стережися злого, чини добре.

 2. Не роби іншому того, чого собі не бажаєш.

3. За добро добром платять.

4. Добро далеко розходиться, а лихо ще далі.

5. Все добре переймай. А злого уникай.

6. Будеш творити добро – щасливим будеш.

VІ. Домашнє завдання.

 Написати  есе  на одну із тем, запропонованих у пам’ятці.

 Поетична хвилинка.

Учень. Правда в світі є дуже проста:

Сонце землю теплом зігріває.

А людину – її доброта

І любов у житті прикрашає.

Учень. Не кажіть про любов – докажіть,

що ви любите тих, хто страждає!

Добрі справи нужденним чиніть –

цього вічна любов вимагає!

Учень.

Хіба чекати плати за добро?

Нехай в руці зламається перо

Нехай твоя зламається рука

Що за добро добра собі чека.

Добро твориться просто – ні за так,

Так, як цвіте і опадає мак,

Як хмарка в’ється і сміється пташка,  

Як трудиться мурашка – горопашна.

Учениця.

Не бажай

Коли серця теплом зігріті –

Стає побільше доброти.

Ти ж не один у цьому світі,

А є ще сестри і брати.

Проб’ється істина у слові –

Збагнуть її уже пора.

Усім нам хочеться любові,

Усім нам хочеться добра.

Учень. Не відбирай здобутку ближнього

І не бажай його добра.

Хай чорне зло в пориві хижому

Не б’є, як блискавка страшна.

Нехай веде  нас днями й тижнями

Відлуння Божої сурми.

Ні, не бажай ти лиха ближньому,

Бо всі ми звемося Людьми.

Учень.

Горнімось до земної вроди,

Бо заздрість дика і сліпа.

Хай нами лють не верховодить,

Неправда зла не підсипа.

Добродію, схились до мене.

Порадником  для мене стань –

І буде світ благословенним

Од світла щирих поривань.