Система уроків з української літератури. Тема: Література рідного краю. В.Лаго

Система уроків з літератури рідного краю для 5-7 класів

5 клас

Тема.  Література рідного краю. Віктор Лагоза. Байка «Вовк і кіт».

Мета:  розпочати знайомство з творчістю харківського байкаря Віктора Лагози, показати вміння письменника підмічати негативні явища нашого суспільства й висміювати їх; розвивати в школярів уміння розкривати образи твору, давати зв’язну характеристику персонажам; виховувати риси порядності й чесності.

 

Хід уроку

I.Організаційний  момент

Визначення емоційної готовності учнів до уроку.

Учитель пропонує почати урок з визначення настрою кожного учня. Для цього просить продовжити речення: «Сьогодні мій настрій…». (Учні записують у зошиті речення, яке необхідно продовжити, потім зачитують написане.)

II. Оголошення теми та мети уроку

III. Мотивація навчальної діяльності

1.Ознайомлення з планом роботи на уроці.

Учитель пропонує зачитати написані на дошці  очікування щодо учнів:

1. знати основне спрямування творчості В.Лагози;
2. виразно й вдумливо читати художній твір;
3. визначати основну думку прочитаного;
4. давати характеристику персонажам.

Учитель говорить про свої сподівання виховати в учнів краще розуміння людей, риси порядності й чесності.

IV.Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1.Слово вчителя.

Серед безлічі творів, з якими має справу історія української літератури, особливо виділяються ті, які так чи інакше пов’язані з рідним краєм людини. Ми живемо на Харківщині, в місті, яке славетне своїм історичним минулим, своєю культурою й мистецтвом. Стежками міста ходили відомі в Україні Г.Квітка-Основ’яненко, Христя Алчевська, Гнат Хоткевич, Петро Василенко, В’ячеслав Романовський, Віктор Лагоза та ін. Це люди, чиє життя і творчість пов’язані безпосередньо з нашим рідним містом. Це люди, творчість яких збагатила скарбницю української літератури новими темами, ідеями, новим розумінням людини й світу, в якому вона живе.

Вивчення літератури нашого рідного міста ми розпочнемо з творчості Віктора Марковича Лагози, який у далеких тридцятих роках XX століття навчався в Харківському медичному інституті, протягом багатьох років був відповідальним секретарем Харківської організації Спілки письменників України. Автор не байдуже ставиться до хибних життєвих проявів нашого суспільства, тому в його творчому доробку переважають байки, основна мета яких – викрити негативні риси характеру людини.

2. Виразне читання байки В.Лагози «Вовк і кіт» одним учнем або за ролями трьома учнями.

3. Літературний диктант.

1) Де зустрілися Вовк і Кіт?  (За селом)

2) Як Вовк назвав Кота при зустрічі? Чому?  (Браток. Знав його хижу вдачу.)

3) Про що Вовк запитав Кота?  (Чому твоя рідня уся здорова?)

4) Завдяки чому Вовк ще не зазнав покарання?  (Ховався в яру та очереті)

5)На що натякає Вовк у розмові з Котом?  (На те, що Кіт теж злодій, як і він)

6) Як пояснив Кіт своє везіння?  (Уміє вчасно замуркотіти)

4. Робота над аналізом твору. Завдання: знайти в байці В. Лагози «Вовк і Кіт» рядки, які підтверджують,що Кіт

      - вважає себе розумним;

      - має здоров’я;

      - займається крадіжкою;

      - улесливий, хитрий.

 

1.Ех, Вовче, треба все уміть,-                                2.І ребра, і хребет -

   Поглянув Кіт на Вовка ясно.                                 Усе в порядку.

 3.І ви, Коти, буваєте не завше гарні.                    4.І ти б не раз минув біду,

    Хоча б учора… На пташарні…                            Якби відразу, на ходу,                      

                                                                                Умів замуркотіти вчасно.

 5.Інтерактивна вправа «Займи позицію».

До дошки виходять за бажанням кілька учнів. На лівій частині дошки записана позначка «так», на правій – «ні». Учитель виголошує тезу: «Чи можна назвати Кота мудрим?». Учні займають місце під позначкою відповідно до своєї думки, яку обґрунтовують.

6.Робота в парах.

Учитель просить визначити основне спрямування байки «Вовк і Кіт» і записати його в зошит. Учні обговорюють завдання, зачитують відповіді.

7.Самодіагностика. (Осмислення критичного ставлення до власних вчинків, проявів улесливості й підлабузництва)

Продовжити речення: «Я не улеслива людина, бо…» або «Так, інколи я буваю улесливим, якщо…»

Виявіть,що поганого у вас, відмовтеся від цього. Перевіряйте свої вчинки. Чи не чините ви зла, неприємностей іншим?

V. Узагальнення й осмислення вивченого матеріалу

Продовжіть речення:

1.В.Лагоза був відповідальним секретарем Харківської організації Спілки…

2.Основна мета байок В.Лагози – викрити…

3.Героями байок В.Лагози є …

4. «Десь в луках за селом зустрівся…»

5. «- Скажи мені, браток, -

 Питає Вовк, присівши в холодок,-

 Чому твоя рідня завжди уся…»

6. «І ти б не раз минув біду,

      Якби відразу, на ходу,…»

7. Вовк і Кіт схожі між собою…

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

 Намалювати ілюстрацію до байки В.Лагози «Вовк і Кіт».

 

6 клас

Тема.  Література рідного краю. Віктор Лагоза. Байка «Орлокрилий Горобець».

Тема:  продовжити знайомити учнів з постаттю найцікавішого письменника-земляка Віктора Лагози, його творами; розвивати навички виразного читання твору, аналізу його змісту, основної ідеї, дослідницько-пошукової роботи, висловлення власної думки про доробок письменника; виховувати шанобливе ставлення до митця рідного краю, естетичні смаки.

Обладнання: портрет В.Лагози, збірка письменника «Байки», ілюстрації до неї, проектор.

 

                                      Хід уроку

I.Організаційний момент

Створення сприятливої атмосфери, організація комунікації між учнями. (Використовується прийом «компліменту»)

1. Учитель починає коло, зробивши комплімент учню чи учениці праворуч від себе. Потім усі присутні по черзі роблять комплімент сусідові. Останній учень робить комплімент учителеві.
2. Після завершення учитель ставить класу запитання:

- Чого ви особисто навчилися?

- Де ви можете використати це у своєму житті?

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда з учнями.

• Яку літературу ми називаємо літературою рідного краю?
• Назвіть відомих вам письменників Харківщини.
• З творчістю яких письменників-земляків ви познайомились у п’ятому класі? Назвіть прочитані твори.
• Які враження викликають ці твори?
• Назвіть основне спрямування творчості В.Лагози.
• Чи хотілося б вам продовжити знайомство з творчістю цього письменника?

III. Оголошення теми та мети уроку

IV. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя.

Слобожанщина багата талантами. Але, на жаль, вивчаючи українську літературу в школі ми прагнемо засвоїти програму й мало звертаємо увагу на історію літератури рідного краю. Має і Слобожанщина  своїх самобутніх і неперевершених письменників, у чиїх творах відображені мрії  та сподівання на добробут людей рідного краю. На цьому уроці ми продовжимо знайомство з прекрасним автором двох десяток книжок Віктором  Марковичем Лагозою. Вивчаючи творчість В. Лагози, ви зможете розширити своє уявлення про ідейне спрямування творів письменника, збагатити свої знання в жанровій сфері байки, задовольнити свої читацькі інтереси.

V. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1.Виступ учня, що підготував невелику розповідь про життєвий і творчий шлях В. Лагози.

Орієнтовна відповідь.

Народився Віктор Маркович Лагоза 24 листопада 1918 року в місті Каневі на Черкащині. У 1937 році закінчив робітфак Харківського медичного інституту. З 1937 по 1948 рік служив в армії. Під час Великої Вітчизняної війни командував артилерійською батареєю, Окремим артилерійським дивізіоном ПТО, а згодом окремим винищувально-протитанковим дивізіоном. Нагороджений орденами та медалями. З 1955 року - на адміністративних посадах у народному господарстві. З 1963 року працює в редакції журналу «Прапор» (нині «Березіль»). Протягом багатьох років був відповідальним секретарем Харківської організації Спілки письменників України.

Писати В.Лагоза почав ще в школі, друкуватися – з кінця сорокових років, і відтоді плідно працює, досліджуючи сатиричним пером хибні життєві прояви. Він автор близько двох десятків книжок, серед яких ліричні, прозові твори. Та переважають у його творчому доробку байки й сатиричні вірші.

2.Виразне читання одним учнем байки В. Лагози «Орлокрилий Горобець».

3.Робота в парах. Учитель пропонує визначити кількість дійових осіб байки, межі їх слів для читання за ролями.

4.Повторення відомостей з теорії виразного читання.

(Види інтонації : розповідна, питальна, спонукальна, оклична, здивування, захопленості, задушевності, протиставлення, зіставлення та ін..; види темпу: повільний, середній, пришвидшений, швидкий; види пауз: коротка, середня, довга.)

5. Виразне читання байки учнями за ролями.

6. Повторення відомостей з теорії літератури. За допомогою словників літературознавчих термінів учні згадують наступні поняття: байка, сатира, алегорія.

7. «Ланцюжок запитань».

- Якою картиною починається байка В.Лагози «Орлокрилий Горобець»?

- Перекажіть розмову лісових мешканців з Горобцем?

- Кого слід розуміти в алегоричному образі Горобця?

- Чому Горобець так і не злетів? Відповідь дайте рядками з тексту.

- Яка ідея байки, як вона виражається у творі?

- Як ставиться автор до головного персонажа? Які людські якості висміює?

- Чого навчає байка В.Лагози?

-Доведіть, що даний твір за жанром є байкою.

8.Практичне завдання. (Опора на суб’єктний досвід учнів)

На дошці спроектоване завдання. Слід поєднати назву птаха із символічним значенням.

1.Ластівка                                           1.Символ буденності

2.Журавель                                         2.Символ матері

 3.Лелека                                              3.Символ туги за рідним краєм

4.Горобець                                           4.Символ праці й відданості

5.Орел                                                   5.Символ сили й гордості

9. Вправа «Мозковий штурм».

Чи відповідає персонаж байки Горобець обраній символіці? Обгрунтуйте відповідь.

Орієнтовна відповідь: Ні, адже йдеться мова про алегоричний образ птаха. В даному випадку горобець асоціюється із полохливістю.

10. Мовне дослідження.

* Які речення за метою висловлювання використовує В.Лагоза?  Обгрунтуйте доцільність їхнього використання. Наведіть приклади різного типу речень.

* Як називається розмова двох персонажів? Як вона оформлюється на письмі? Запишіть під диктовку  вчителя уривок з байки «Орлокрилий Горобець»:

- У чому справа, друже? Невже у вишину не хочеш полетіть?

- Ой, хочу, любчики, і дуже, - почав Горобчик лопотіть…

Перевірте записане.

*  Чи є у тексті байки звертання. Зачитайте речення, що їх містять. Поясніть, як звертання оформлюється на письмі.

11. Гра «Літературне лото».

На дошці проектується завдання: з’єднати означення зі словами, до яких вони відносяться.

Нехитре                                                      Сила

орлині                                                         вишина

ліпша                                                          мета

велика                                                         крила

прозора, ніжна, голуба                              діло

гороб’яча                                                    душа

VI. Закріплення знань, умінь і навичок

Рольова гра «Я- байкар».

Учні, які виступають від імені автора байки «Орлокрилий Горобець», починають свою розповідь словами:

«Мета письменника-байкаря…» (1-й учень)

«Я хотів би написати байку…»  (2-й учень)

VII. Оцінювання учнів.

VIII. Домашнє завдання

Прочитати байку В.Лагози  «Чом Вовк гірчицю їв?». Пояснити її ідейний зміст.

 

7-й клас

Тема: Література рідного краю. Віктор Лагоза. Байки  «Безхвостий Їжак»,   «Їжак  та Лось»

Мета: продовжити знайомити учнів з творчістю відомого харківського байкаря, зацікавити нею, спонукати до читання; через спостереження і порівняння двох творів виявити спрямованість творчості В. Лагози; розвивати в учнів інтерес до  літератури рідного краю ; виховувати почуття поваги до надбань літературної скарбниці Харківщини.

Обладнання: портрет В. Лагози, виставка його творів, малюнки учнів до байок , таблиця «Ознаки літературної байки».                      

                                      

Хід уроку

I.Актуалізація опорних знань учнів

1. Бесіда.

1) Назвіть прізвища відомих письменників-байкарів.

2) Творчість яких письменників-байкарів пов’язана з Харківщиною?

3) Прочитайте напам’ять улюблену байку або уривок з неї. Прокоментуйте її зміст.

 

2. Повторення відомостей про байку, її жанрові особливості.

    Розгадайте кросворд, відповідаючи на запитання:

1)На який літературний жанр схожа байка? (Казку)

2)Назвіть найхарактернішу ознаку байки. (Алегорія)

3)Хто найчастіше є героями байок? (Тварини)

4) Із скількох частин складається байка? (З двох)

5) Як називається частина байки, в якій розповідається про подію? (Розповідна)

6) Як називається повчальна частина байки? (Мораль)

 

 

6						л
					1	а
	2					г
			4			о
			5			з
			3			а

 

II. Оголошення теми й мети уроку

III. Мотивація навчання школярів

Вступне слово вчителя.

Література Харківщини- невід’ємна частина літератури українського народу. Віктор Лагоза, з постаттю якого ми продовжуємо знайомитися, своїм творчим доробком підніс харківську сатиричну та гумористичну літературу до високого рівня. Його запрошували на літературні вечори школярі й студенти різних навчальних закладів, його ім’я звучить в наукових працях літературознавців. Чим він заслужив на таку увагу, ми й спробуємо з’ясувати на сьогоднішньому уроці.

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1.Біографічна довідка. ( Її може підготувати вчитель або учень, який отримав випереджальне домашнє завдання.)

Віктор Маркович Лагоза народився 24 листопада 1918 року в місті Каневі на Черкащині. В 1935 році закінчив середню школу, а в 1937 році – робітфак Харківського медичного інституту. Одинадцять років служив у лавах радянської армії. Під час Великої Вітчизняної війни командував артилерійською батареєю. Нагороджений орденами і медалями. Після війни працював на будівництві та в промисловості, був співробітником редакції журналу «Прапор» (нині «Березіль»), відповідальним секретарем Харківської Спілки письменників України.

Сьогодні ми познайомимося з двома байками Віктора Лагози, що ввійшли до виданої в 1998 році збірки «Байки».

2. Виразне читання байки «Безхвостий Їжак».

3. Робота з текстом байки. Еврістична бесіда.

1) Назвіть персонажів байки.

2) Поясніть алегоричність образів.

3) Передайте зміст твору.

4) Які людські вади висміює автор?

5) Знайдіть влучні вислови.

4. Виразне читання байки «Їжак та Лось». ( Можна провести у вигляді конкурсу між групами)

5. Словникова робота. Пояснити значення слів «тріщив», «цебеніти», «кодло».

6. Робота в групах.

1-ша група. Довести, що даний твір належить до жанру байки.

2-а група. Розповісти про їжака та лося як лісових мешканців.

3-а група. Дати характеристику Їжакові та Лосеві як алегоричним образам.

4-а група. Пояснити мораль прочитаної байки.

7. Завдання пошуково-дослідницького характеру.

Визначити спільні та відмінні риси двох байок .

Орієнтовна відповідь:

Спільне	Відмінне
Мають однакову будову: є розповідна й повчальна частини	Висміюються різні вади людей
Будуються на діалозі між персонажами	У байці «Безхвостий Їжак» більше алегоричних образів
Мають спільний алегоричний образ Їжака	Алегоричний образ Іжака трактується по-різному

 

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Гра «Вірю- не вірю». Учитель називає твердження, а учень піднімає сигнальну картку. Картка червоного кольору означає, що учень погоджується з твердженням, картка синього кольору – не погоджується.

1. Віктор Лагоза навчався у Харківському медичному інституті. (Так)
2. Віктор Лагоза брав участь у Другій Світовій війні. (Так)
3. Байка «Безхвостий Їжак» побудована на монолозі головного героя. (Ні)
4. Змальовуючи Їжака у байці «Безхвостий Їжак», автор прагне висміяти його скупість і лінь. (Ні)
5. Байка «Їжак та Лось» поділяється на дві частини: розповідну й повчальну. (Так)
6. «Не уціліть моя мета –перемогти!» - слова, що промовляє Їжак. (Ні)
7. « Бува , й між нами Їжака ми славимо, замало пам’ятник йому живцем не ставимо», - так починається повчальна частина байки «Їжак та Лось». (Так)
8. Мета В. Лагози – показати негативні явища нашого суспільства й позбавитися їх. (Так)

VI. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа « Мікрофон».

Продовжіть речення.

« Віктор Лагоза відкрився для мене як…»

VII. Домашнє завдання

Підготуватися до складання власної байки.