Система уроків за оповіданням Е.Сетона-Томпсона "Лобо"

Урок 1

Тема: Ернест Сетон-Томпсон (1860 – 1946). Розповідь про

           життя письменника. «Лобо».

Мета: зацікавити учнів творчістю відомого канадського письменника,

             розкрити його внесок у розвиток анімалістичного оповідання;

             ознайомити з поняттями «оповідання», «анімалізм»;

             розвивати вміння уважно слухати і робити висновки;

             виховувати здатність бачити красу навколишнього світу.

Обладнання: портрет Е.Сетона-Томпсона, виставка його творів,

                        слайд-презентація про Канаду, малюнки учнів на тему

                       «Природа».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Епіграф уроку: «Я пішов своєю особистою стежкою, не знаючи і не

                            питаючи нікого, чи то була справді краща дорога.

                            Я знав лише одне: це була моя дорога».

                                                                                     Е.Сетон-Томпсон

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

    Чи вмієте ви слухати птахів? Чи знаєте, про що розмовляє зелене листя, говорять тварини, шепоче вітер, кому кивають голівками квіти? Адже це голос самої природи, яка звертається до нас, але чи завжди ми дослухаємось до її мудрих й щирих слів? Напевно, що ні. Допоможе нам розкрити таємниці природи її знавець і дослідник, людина, відома на весь світ, - Ернест Сетон-Томпсон.

 

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

 

ІІІ. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу.

 

1. Розповідь вчителя.

 

   Ернест Сетон-Томпсон прожив довге життя – 86 років. Він народився в Англії, але через шість років його сім’я переїхала до Канади.

 

• Слайд-презентація про Канаду.

 

     У першу ж зиму Ернест пішов до школи. Він згадував, що зима тягнулась дуже довго. Весняні дні почалися у березні. Маленька пташка прилетіла на тополю біля його дому і тихенько заспівала. Хлопчику здалося, що він бачить її синю спинку. Ернест розплакався, сам не знаючи чому. З того часу щороку чекав синю пташку, а з нею – весну. Можливо, цей «синій птах» пробудив у ньому те сильне почуття, яке зробило його всесвітньо відомим письменником.

      Ернест був дуже талановитим. Учителі говорили батькам, що він  найздібніший у школі. Але хлопчик був ще й наполегливим. Одного разу він побачив у магазині книгу «Птахи Канади» і вирішив неодмінно купити її. Щоб дістати гроші, а коштувала книжка один долар, Ернест продавав кроликів, переніс дрова сусідам, зібрав комах для колекції одній англійці і цілий місяць змагався з братом у рубанні дров. І нарешті бажана книга опинилась у його руках. «Я був на сьомому небі від щастя», - згадував Сетон-Томпсон у автобіографії.

       З юних років Ернест осягав лісові таємниці, досліджував життя птахів, змальовував їх, робив чучела. Ні відсутність книг з природознавства, ні суворий батько, який не хотів і чути, щоб хоч один із десяти його синів став натуралістом, ні слабке здоров’я та бідність – ніякі перешкоди не могли завадити йому піти тією дорогою, яка кликала з дитинства, - пізнавати життя звірів й птахів та розповідати про це людям у своїх оповіданнях, малюнках і вирізаних із дерева фігурках.

 

• Робота з епіграфом.

 - Як ви розумієте зміст епіграфа?

 

    Дійсно, це була його дорога. Він став чудовим дослідником природи, натуралістом, художником і письменником. Власні літературні твори Ернест називав «природознавством у художній формі». За численні наукові праці Сетон-Томпсон отримав вищу нагороду США – золоту медаль «Еліот». Але безсмертну славу йому принесли оповідання про тварин, видані збірками «Тварини, яких я знав», «Життя гнаних», «Тварини-герої», «Біографія ведмедів» та інші. До Сетона-Томпсона ніхто не писав про звірів так правдиво і яскраво, з таким глибоким знанням їхнього життя. Він вперше звернув увагу вчених на ретельне вивчення поведінки тварин, виступивши як дослідник-натураліст й еколог. Свої художні твори Ернест ілюстрував штриховими малюнками на полях.

    Тварини у творах Е. Сетона-Топмсона – це близькі людині істоти. Його герої думають, розмірковують, приймають рішення; вони благородні, мужні, їм властиве почуття гідності. Все це викликає у читача повагу до тварин, відкриває йому такі сторони життя природи, про які він навіть і гадки не мав.

 

2. Робота над поняттями «оповідання», «анімалізм».

 

  Оповідання – невеликий прозовий твір, заснований на певному епізоді з           життя одного персонажа (іноді кількох). Дійових осіб в оповіданні небагато, а описувані дії розгортаються у невеликому, обмеженому проміжку часу.

    - Наведіть приклади оповідань, які вам доводилось читати з української або світової літератур.

 

Анімалізм – художнє зображення тварин, птахів, комах, рослин, надання їм властивостей людського характеру.

 

• Проблемні запитання.

   - Кого називають анімалістами?

   - Чи є Е.Сетон-Томпсон анімалістом?

 

3. Слово вчителя про історію написання оповідання «Лобо».

 

 В основі оповідання «Лобо» лежить випадок, який трапився з письменником у 1893 році. Фітц Рандольф, один з його знайомих, запросив Сетона-Томпсона на свою ферму в Нью-Мексіко на полювання. Фермер запропонував досвідченому мисливцю угоду: Сетон-Томпсон мав поділитися своїм мисливським досвідом з місцевими ковбоями в обмін на шкури впольованих хижаків. Долина Курумпо вважалась одним із найкращих тваринницьких районів у штаті. А там, де багато худоби, водяться вовки. Найвідомішим ватажком зграї там був величезний вовк, надзвичайно розумний і сильний. Сетон-Томпсон вирішив вполювати цього звіра.

      Історія життя Лобо, розповідь про полювання на нього і є основою сюжету оповідання.

 

3. Словникова робота.

 

  Нью-Мексіко – штат в Америці;

  Лобо – іспанською мовою «вовк»;

  Бланка – іспанською мовою «біла»;

  Осоружний – немилий, проклятий, ненависний;

  Свавільник – людина, яка діє на власний розсуд, незважаючи на

                           думку інших;

  Проноза – пронира, пройда, пролаза;

  Звитяжець – переможець у бою.

 

4. Читання оповідання «Лобо».

 

5. Бесіда.

 

- Чи сподобалась вам історія про Лобо? Чим саме вона вас вразила?

- Який настрій викликав цей твір?

- Назвіть героїв оповідання. Кому з них ви симпатизуєте

 

IV. Підсумки уроку.

 

1. Назвіть факти з життя Е.Сетона-Томпсона, які свідчать про його любов до живої природи.

2. Назви яких творів письменника ви запам’ятали?

3. Яку нагороду отримав Е. Сетон-Томпсон за свої наукові праці?

4. Оповідання «Лобо» написане на основі реальних чи вигаданих подій?

 

   Рефлексія

Як же я раніше міг (могла) не знати ……………….

Я відкрив (-ла) для себе ……………….

Я усвідомив (-ла) …………………….

Після цього уроку я намагатимусь ……………………

Після сьогоднішнього уроку я зрозумів (-ла) ……………………

Сьогодні на уроці мене найбільше вразило …………………

Найбільшим відкриттям для мене було ……………………

 

V. Домашнє завдання.

 

Читати й переказувати оповідання «Лобо». Намалювати ілюстрації.

Індивідуальні завдання: підготувати повідомлення про вовків за енциклопедією «Усе про тварин» та за «Словником символів».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 2

Тема: Авторські спостереження за світом природи.

Мета: показати своєрідність авторського відображення природи в

           оповіданні «Лобо»;

           розвивати спостережливість, увагу, пам’ять, усне мовлення

           учнів, вміння орієнтуватися в художньому творі;

           виховувати любов до природи.

Обладнання: портрет Е.Сетона-Томпсона, енциклопедія «Усе про

                        тварин», презентація «Вовки», малюнки учнів до

                        оповідання, ілюстрації із зображенням вовків.

Тип уроку: урок аналізу твору.

 

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

• Літературний диктант.

1. Ім’я Е.Сетона-Томпсона.

2. Художнє зображення тварин, надання їм властивостей людського        характеру.

3. Невеликий прозовий твір, заснований на певному епізоді з життя     одного персонажа.

4. Герої творів Е.Сетона-Томпсона.

5. Країна, в якій жив і творив письменник.

 

6. Що в перекладі з іспанської мови означає слово «Лобо»?

(Взаємоперевірка)   

 

• Бесіда.

- Пригадайте, коли Бог створив тварин?

- Як зображають вовків у казках?

- Назвіть українські казки та казки народів світу, героями яких є вовк.

- Якими вовки постають у нашому уявленні порівняно з людьми?

  А з іншими звірами?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

 

    Сьогодні ми продовжимо роботу над змістом оповідання «Лобо», головним героєм якого, як ви переконались, є сміливий, розумний вовк. Страх перед його ватагою зростав настільки, що щороку винагорода за голову Лобо підвищувалася. Тому багато мисливців вирушало на пошуки ватажка, але нікому з них не пощастило, крім автора-розповідача. Що саме допомогло йому вполювати «невловимого» Лобо? Відповідь на це запитання спробуємо знайти на уроці.

 

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку.

 

ІV.Робота над темою уроку.

 

• Повідомлення учня, підготовлене за енциклопедією «Усе про тварин».

 

     Вовки – це хижаки родини собачих, хутро у них грубе, сірого  або рудуватого кольору. Під час переслідування здобичі ці вроджені мисливці збираються у зграї. Деякі люди дуже бояться вовків, їх пронизливого виття і гострих зубів. Вони вірять у те, що вовки нападають на людей, хоча насправді це трапляється дуже рідко.

 

• Презентація «Вовки".

 

• Повідовлення учня, підготовлене за «Словником символів».

 

    Вовк – символ зла, жадібності, жорстокості, лицемірства, брехні, кровожерливості. Вовк, хоч як це не дивно, був символом доблесті, честі, мужності у римлян та єгиптян. У міфах багатьох народів він асоціювався з богом війни. Загальновідомий міф про Ромула та Рема, засновників Риму, що були вигодовані вовчицею. У Євангелії від святого Матвія вовк – символ жадоби та жорстокості.

    В українських казках він вважається сміливим та небезпечним звіром, але трохи дурненьким, адже його постійно обдурює хитра лисиця. В Україні відомий також сюжет про вовкулаку (перевтілення людини у вовка).

 

• Слово вчителя.

 

    Уявіть, діти, що ви отримали листа, в якому написано, що «люди і звірі – діти однієї матері-природи», а замість підпису вовчий слід. Щоб це могло означати? Міг це написати Чорний Вовк? Ні? Бо вовки не вміють писати? Справді, звичайні не вміють, а Чорний Вовк умів, бо це людина. Таке ім’я дали канадські індіанці своєму другові – Е.Сетону-Томпсону. Чорний Вовк – ім’я для білої людини похмуре. Але північноамериканські індіанці дуже високо цінують вовків. До того ж вовк – улюблений герой у творчості письменника. Свої листи індіанцям та друзям на Схід Е.Сетон-Томпсон іноді не підписував, а малював слід вовка – це означало підпис.

     Е.Сетон-Томпсон постійно наголошував, що лише спілкування з живою природою, дбайливе ставлення до неї може бути джерелом радості й розуміння цінності існування. Тому в автора – новий підхід до зображення вовків. У чому він полягає, побачимо, звернувшись до змісту оповідання.

 

• Бесіда за змістом твору.

 

1. Що нам відомо про Лобо?

2. Чому мексиканці називали старого вовка «Володар Лобо»?

3. Якою була його зграя?

4. Як ви думаєте, чому автор, говорячи про вовка на початку твору,  часто вживає слово «старий»? Цим він вказує на вік звіра чи хоче сказати, що Лобо був досвідченим? Свою думку доведіть, використавши текст.

5. Чому люди вважали Лобо наймудрішим у зграї вовків?

6. Що викликає страх і водночас повагу до нього?

7. Наведіть приклади дбайливого піклування Лобо про свою зграю.

8. Чому місцевим мисливцям не вдалося вполювати ватажка зграї?

 

Робота в групах.

Завдання: знайти в тексті й виписати

І група – звички Лобо

ІІ група – закони зграї

Звички Лобо:

• Боявся вогнепальної зброї
• Не нападав на людину, уникав зустрічі з нею
• Дозволяв вовкам жерти лише самим впольовану здобич
• Гострий нюх Лобо безпомилково визначав людський запах
• Лобо із стада обирав собі жертву, впольовував її, але не брав участі в розправі
• Завжди йшов першим у зграї

 

                                      Закони зграї:

• Гребували здохлими, забитими скотарями тваринами
• Ласували найніжнішими частинами гладкої телиці, яку вполювали
• Не любили баранини
• Розважаючись, загризали овець
• Порятунок втечею

9. Як закінчились спроби техаського мисливця Теннерея та інших знищити Лобо і його зграю?

10. Як ви вважаєте, у чому причина їх поразки?

                              (У незнанні поведінки, звичок, законів вовчої зграї)

11. Чому розповідач-мисливець погодився спробувати покласти край розбійницьким нападам сірої ватаги?

12. З чого він почав?

                               (Вивчав місцевість, «сліди злочинів»)

13. До якого висновку прийшов оповідач?

                               (Лобо неможливо вполювати в горах вери на коні. Надія

                              на капкани та отруту)

14. Що помітив мисливець, коли оглядав капкани, викриті Лобо? Який, з приводу його відкриття, новий план визрів у героя? Чи вдався цей план?

15. Який негаразд у зграї Лобо помітив оповідач? Як він цим скористався?

16. Чому мисливець зробив висновок, що Бланка була подругою Лобо?

17. Якої великої помилки допустився мисливець?

18. Як Лобо потрапив у пастку?

19. Як повів себе прикутий до капканів Лобо, коли віч-на-віч зустрівся із своїм ворогом-мисливцем?

20. У чому переконався мисливець, коли ретельно оглянув вовка, прип’ятого сталевими ланцюгами до стовпа?

21. Що, на вашу думку, допомогло оповідачу спіймати вовка?

22. Мисливець був задоволений виконаною роботою?

 

V. Підсумки уроку.

 

Висновок вчителя.

      Свої дивні відкриття, свій досвід Е.Сетон-Томпсон віддає людству. Його книги розповідають про невідомий людям світ, у якому живуть птахи та звірі. Оповідання письменника – це яскраве свідчення того, що природа багата й щедра. Людина наївна, вважаючи себе царем природи. Вона – лише один із досконалих її витворів, а тому повинна бути уважною, спостережливою, дбайливою, співчутливою до природи. Людина мусить захищати всі живі створіння, що оточують її, адже вона, і звірі, і птахи – «діти однієї матері-природи».

 

VІ. Оцінювання учнів.

 

VІІ. Домашнє завдання.

 

Подумати, про що розповів нам письменник у своєму оповіданні .

Написати міні-твір «Мої спостереження за світом природи».

 

Урок 3

 

Тема: Утвердження любові до всього живого в оповіданні

            Е.Сетона-Томпсона «Лобо».

 

Мета: допомогти учням визначити тему та головну думку оповідання,

           привернути увагу школярів до проблеми захисту тварин;

           розвивати навики текстуального аналізу художнього твору,

           мислення учнів й вміння висловити власну думку;

           виховувати любов до живої природи, чуйність, милосердя,

           доброту, співчуття у дитячих серцях.

 

Обладнання: презентація «Тварини», ілюстрації до твору.

 

Тип уроку: урок поглибленого аналізу тексту.

 

Епіграф уроку: «Я люблю всім серцем своїх звірів – вихованців, і мені

                             хочеться прищепити цю любов якомога більшій

                             кількості людей».

                                             Антоніна Жабинська, польська письменниця

 

Хід уроку

 

І. Перевірка домашнього завдання.

 

Учні зачитують міні-твори «Мої спостереження за світом природи».

 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

 

• Літературна математика

 

1. Скільки вовків було у зграї Лобо?              (5)

 

2. Протягом скількох останніх років зграя збирала данину зі скотарів

   Курумпо в розмірі однієї корови щодня?    (5р.)

 

3. Яка кількість овець загинула, коли збавлялись Бланка й рудий

    вовк?                                                              (250)

 

4. У скільки оцінили винагороду за голову Лобо?    (1000 доларів)

 

5. Скільки собак Теннерея вціліло у сутичці з вовчою зграєю?  (6)

 

6. Скільки мисливців у творі ловили Лобо?            (4)

7. Який розмір сліду звичайного вовка?                 (4,5 дюйма)

 

8. А яким був відбиток лапи старого ватажка?        (5,5 дюйма)

 

9. Скільки важив Лобо?                                  (150 футів)

 

10. Скільки капканів зібрав мисливець, щоб поставити вздовж стежок,

      що вели в ущелину?                                 (130)

 

11. Яка кількість капканів намертво стиснула в своїх сталевих обіймах

      лапи Лобо?                                            (4)

 

12. Скільки днів й ночей пролежав Лобо, прикутий і геть знесилений у

      капканах?                                       (2 дні і 2 ночі) 

 

(Взаємоперевірка)

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

 

      Життя тварин невід’ємне від життя людей. Природа схиляється перед її силою. Але влада людини буває доброю і злою залежно від тих моральних принципів, які вона сповідує. Життєрадісна, мужня й гуманна натура захищатиме слабких і спрямовуватиме свою діяльність на пошуки ідеалів розумної й справедливої побудови світу. Ці проблеми хвилювали Е. Сетона-Томпсона. Адже усі твори письменника-анімаліста написані для людей з метою достукатися до їхніх душ. І хоча оповідання автора сповнені драматизму й часто мають трагічний фінал, у кожному рядку своїх творів Е Сетон-Томпсон закликає людей любити і захищати тварин. А сьогодні він із цим закликом звертається до нас. Чи готові ми його вислухати й сповнитись любов’ю до усього живого? Що ж перевіримо себе.

 

ІV. Повідомлення теми та мети уроку.

 

V. Аналіз тексту.

 

• Бесіда за запитаннями.

 

1. Чому скотарі прагнули якнайшвидше спекатися вовчої зграї?

2. Наведіть приклади, що свідчать про надзвичайну кмітливість Лобо.

3. Які були стосунки між Лобо і Бланкою?

4. Яке почуття виникло у мисливця від скорботи Лобо за подругою?

5. Що сталося з Лобо в ту ніч, коли загинула Бланка? Чому вовк знавісніло гасав навколо ранчо, втративши страх?

 

6. Зачитайте уривок від слів «Лише пополудні наступного дня мені пощастило…» до слів «…збирався вчинити  з ним те, що він звично робив зі своїми жертвами».

Які почуття огортають автора? (Жалість, повага, любов, захоплення)

7. Чому Лобо не став кликати свою зграю на допомогу?

8. З якої причини вовк не опирався, коли був спійманий?

                                (Він зрозумів, що програв)

 

• Уявне малювання.

 

       Спробуйте побачити довгі тіні полуденного сонця, велику, могутню постать ватажка Лобо, лапи якого затиснуто в чотирьох капканах, а шерсть наїжачилась, коли до нього наблизилась людина. Почути востаннє оглушливий голос вовка. Відчути жалість до звіра, коли ніхто з його підданців не озвався, не прибіг на поміч, можливо, любов, повагу до «безталанного героя», котрий ні на хвилину не припиняв пошуків подруги і тому потрапив у пастку. Хіба не благородний вчинок?

 

9. Який епізод оповідання вас найбільше схвилював? Чому?

 

• Проблемне запитання.

 

- Про що розповів нам письменник у своєму оповіданні «Лобо»?

 

З п’яти можливих відповідей виберіть одну, яка, на ваш погляд, виражає головну думку твору. На конкретних прикладах із тексту доведіть її.

 

Оповідання Е.Сетона-Томпсона «Лобо – володар Курумпо» - це розповідь про

• захоплююче полювання на зграю свавільця Лобо;
• жорстоку боротьбу людей із зграєю сірих вовків;
• вірність розбитого, але нескореного серця;
• могутнього володаря Курумпо;
• пригоди вовчої зграї на чолі з кмітливим ватажком Лобо.

 

• Робота зі словником літературознавчих термінів.

 

• Читання визначення понять «тема», «ідея» твору.
• Запис у зошит.

 

• Визначення теми та ідеї оповідання «Лобо».

 

VІ. Підсумки уроку.

 

• Вправа «Мікрофон».

- Які почуття у вас викликає Лобо?

 

• Слово вчителя.

  Німецький поет Й.В.Гете так писав про природу: « Пророда!  Ми нею оточені й охоплені  непереможно, нам ні вийти з неї, ні глибше в неї проникнути… Вона огортає людей темрявою і вічно пориває до світла.  Вінцем її є любов. Тільки через любов наближаються до неї».

     Спробуймо й ми наблизитись до природи, переглянувши презентацію «Тварини».

 

• Презентація «Тварини».

 

VІІ. Оцінювання учнів.

 

VІІІ. Домашнє завдання.

 

Дати письмову відповідь на запитання «Чого навчив мене Лобо?»

                                         або

написати твір-роздум « Моє ставлення до могутнього володаря Курумпо».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 4

Тема: Зображення художніх образів, їх розкриття в подіях твору

            Е.Сетон-Томпсона.   

Мета: вдосконалювати навички характеристики художніх образів;

           розвивати зв’язне мовлення учнів, вміння оперувати текстом

           твору для висловлення власних думок та оцінок;

           виховувати в учнів кращі людські якості: гідність, благородство,

           людяність, взаємодопомогу.

Обладнання: ілюстрації та малюнки учнів до твору.

Тип уроку: застосування знань і формування вмінь та навичок.

Епіграф уроку: «Кажуть, лев, який позбувся сили, орел, що втратив

                             волю, і голуб, котрого розлучили з подругою, гинуть

                             від розбитого серця».

                                                              Е.Сетон-Томпсон

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

• Робота в парах.  Вправа «Лови помилку».

1. Старий Лобо був кволим, але хитрим звіром. (дужим)

2. Коли луна доносила з ущелини тихе виття старого ватажка, пастухів огортав спокій. (могутнє, неспокій)

3. Бланкою звали одного красивого рудого вовка. (білого)

4. Щоб спіймати Лобо, мисливець розташував капкани у формі літери «Л».  («Н»)

5. Невдовзі сталася неминуча трагедія. Кожен із мисливців вистрелив у Бланку. (накинув на шию ласо)

6. Коли зарожевів світанок, Лобо лежав так само спокійно, немовби спочивав, але старий ватажок все ще був живий. (мертвий)

 

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

    Існує думка, що людина відрізняється від тварини тим, що наділена розумом. Але відоме прислів’я твердить: «І тварина розумна, дарма що не говорить». Чи можуть звірі думати, мислити, чинити, як люди, бути благородними і поводитись, як справжні лицарі? Відповіді на ці запитання ми сьогодні будемо шукати у творі Е.Сетона-Томпсона.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІV. Робота над темою уроку.

1. Повторення прийомів зображення художнього образу.

• Портрет
• Вчинки персонажа
• Взаємини з іншими героями
• Ставлення автора до героя

 

2. Дослідницька робота в групах.

Завдання: виписати з тексту слова, якими письменник називає свого

                   героя. Про що вони свідчать.

   Перша група. І частина.

Могутній володар, старий Лобо, Володар Лобо, хижак, ватажок зграї, справжній велетень, дужий і хижий звір, старий ватажок, сіроманець, осоружний свавільник.

Висновок: автор знайомить читача зі своїм героєм, дає описову характеристику.

  Друга група. ІІ частина.

Сірий проноза, лиходій, вовк-перевертень,  старий пройдисвіт, старий ватажок, сірий поганець, старий пройда, старий вовкулака,  старий проноза.

Висновок: автор показує хитрість і кмітливість Лобо.

  Третя група. ІІІ частина.

Вірний Лобо, старий ватажок, воїн-звитяжець, могутній володар Курумпо, безталанний герой, переможений кривдник, старий невгамовний свавільник, герой незліченних спустошливих набігів, нескорений свавільник, грізний звір, старий ватаг.

Висновок: автор дає оцінку вчинкам героя і висловлює своє ставлення до нього.

3. Складання анкети героя. 

 

     ЗРАЗОК

Ім’я – Лобо

Місце проживання – Курумпо – округа на півночі Нью-Мексіко

Вік – старий

Вага – 150 фунтів

Зовнішність – сірий, дужий, могутній вовк великих розмірів, відбиток                 лапи якого сягає 5,5 дюймів, має чудову шкуру, міцні зуби, могутній , оглушливий голос

Риси характеру – сміливий, рішучий, хитрий, кмітливий, дбайливий, нескорений, відданий

Захоплення – полювання

Друзі – Бланка, вовки зграї

Вороги – мисливці, скотарі

4. Створення проблемної ситуації.

  В оповіданні «Вовки» зі збірника «Життя і звички диких тварин» Е.Сетон-Томпсон пише про «лицарство вовка». Послухайте уривок із цього оповідання: «Лицарство вовка. Сама думка, що це словосполучення можливе, здатна викликати шок, потрясіння, адже нас так довго морочили спотвореними уявленнями про вовків, що такий шок навіть корисний. Лицарство в найзвичайнішому розумінні цього слова можна визначити так: увага, з якою ставиться чоловік до жінки як представниці слабкої статі. У цьому сенсі лицарство серед вовків – вельми поширене явище».

• У чому, на вашу думку, проявилося «лицарство» вовка Лобо?
• Визначте позицію автора щодо вовків, зображених у творі?

    5 .Бесіда.

 - Як ви розумієте слова епіграфа?

- Якими людськими рисами характеру наділяє автор вовка Лобо?  Відповідь підтвердіть текстом.

- Як називається такий прийом у літературі? (Олюднення)

- Прокоментуйте прислів’я «І тварина розумна, дарма що не говорить».

   6. Перевірка домашнього завдання.

Учні зачитують відповідь на запитання «Чого навчив мене Лобо?»

  7. Бесіда.

- Як Е.Сетон-Томпсон описує подругу Лобо – Бланку?

- Які риси притаманні їй?

- Яку роль у долі ватажка вона відіграє?

- Що ви можете сказати про інших членів зграї Лобо?

V. Підсумки уроку.

• Вправа «Обери позицію»

• Чи згідні ви з тим, що тварини часто благородніші від людей?

 

• Слово вчителя

     Проаналізувавши оповідання «Лобо», ми переконалися, що письменникові є що сказати своїм читачам, адже він розбирається у психології та поведінці тварин й людей. Автор завжди переслідував одну, але велику й благородну мету – зупинити по можливості безглузде та безцільне знищення тварин.

VІ. Оцінювання учнів.

VІІ. Домашнє завдання.

Скласти кросворд до твору, підготуватись до переказу змісту оповідання Е.Сетона-Томпсона «Лобо».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                      Урок 5

Тема: Розвиток зв’язного мовлення. Усний переказ тексту за

            складеним планом.

Мета: формувати вміння виділяти основні епізоди в оповіданні, що

           вивчається;

           розвивати навички переказу твору за складеним планом, усне

           монологічне мовлення, виразність та емоційність мови учнів;

           виховувати якості уважного читача, любов до художнього слова.

Обладнання: картки з надрукованими уривками оповідання «Лобо».

Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення.

                                    Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ. Робота з текстом.

• Бесіда

-  Із скількох частин складається оповідання «Лобо»?

- Про що в кожній з них розповідається?

- Підберіть свій заголовок до частин твору.

• Складання плану до оповідання

Орієнтовний план

І. Історія зграї Лобо.

   1. Долина Курумпо та її мешканці.

   2. Зграя Лобо.

   3. Невдалі полювання.

ІІ. Спроби оповідача-мисливця вполювати Лобо.

1. Знайомство автора з ватажком зграї.
2. Надзвичайна кмітливість і хитрість старого пройди.
3. Лобо розв’язує всі головоломки.

ІІІ. Потрійний удар.

1. Бланка потрапляє до пастки.
2. Скорбота старого вожака.
3. Пастка для могутнього вовка.
4. Смерть володаря Курумпо.

 

• Переказ «ланцюжком» змісту оповідання за складеним планом.

 

• Гра в парах «Ми – режисери».

На картках надруковано уривки твору. Необхідно встановити правильну послідовність відповідно до змісту оповідання.

• Творче завдання.

 

Імпровізація

• Спробуйте уявити себе автором твору. Змініть трагічне закінчення третьої частини оповідання на щасливий кінець.

ІV. Підсумки уроку.

V. Оцінювання учнів.

VІ. Домашнє завдання.

Підібрати цитати з оповідання «Лобо» до плану.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                                                       

                                                               Підготувала

                                                               вчитель  світової літератури

                                                               Травневської ЗОШ І–ІІ ст.

                                                               Збаразького району

                                                               Тернопільської області

                                                               Губич Галина Іванівна