Презентація "Вовки"(до змісту оповідання "Лобо" Е.Сетона - Томпсона)

Вовки. Підготувала вчитель Травневської ЗОШ І-ІІ ст.ім. Н. Войтовича. Збаразького району. Тернопільської обл. Губич Г.І.style.colorfillcolorfill.type

Вовк - хижий ссавець з роду пес, що добуває їжу самостійно активним пошуком та переслідуван-ням жертв.

Зовнішній вигляд вовка свідчить про його міць та пристосування до тривалого бігу при переслідуванні своїх жертв. Дорослий вовк зазвичай крупніший за вівчарку: довжина тіла в середньому 105—160 см, хвоста — 35—50 см.

Маса звичайно 32—50 кг. В літературі згадуються вовки вагою, начебто, до 90 кг; але серед багатьох сотень точно зважених вовків з Євразії та Північої Америки маса жодного не перевищувала 79 кг, а таких нараховувалось 3 чи 4 особини.

Білий арктичний вовк (підвид, що мешкає на Арктичному архіпелазі та в Гренландії)

Вовк розповсюджений досить широко. Він трапляється на Піренейському півострові в Італії, скандинавських країнах, в країнах Балканського півострова, Румунії і далі — практично в усій північній та центральній Євразії аж до Чукотського півострова.

В Україні вовк трапляється на всій території за виключенням Кримського півострова, але більш-менш звичайним є тільки в лісовій зоні та в Карпатах.

Вовк живе в найрізноманіт-ніших ландшафтах, віддаючи перевагу відкритому степу, напівпустелі, тундрі, лісостепу.

Основу вовчої зграї звичайно складають батьки з виводком цьогорічних молодих вовків, до якого можуть приєднуватися минулорічні «прибулі» тварини та холості самці. В зграї лише зрідка буває більше ніж 10—12 особин. Найбільша постійна зграя була зафіксована на Алясціі складалася з 36 вовків.

Вовки досить сильно прив'язані до лігва, і полюють в межах чітко визначеного, хоча й досить великого, району. Якщо їх не переслідують, вони вперто тримаються в уподобаній місцевості. При цьому ділянки окремих родин ізольовані одна від одної, ніколи не перекриваються, і суворо охороняються своїми господарями.

Вовки активні переважно в нічні години, але іноді їх можна зустріти і вдень. Про свою присутність вони дають знати голосним виттям, що дуже відрізняється за своїм характером у дорослих самців, вовчиць та молодих, а також залежно від ситуації.

При необхідності вовк розвиває швидкість до 55—60 кілометрів на годину, здатний здійснювати переходи до 60—80 км за ніч, а в середньому за добу (в лісовій зоні) проходити понад 20 км.

Вовк — типовий хижак, що добуває їжу самостійно активним пошуком та переслідуванням жертв. Повсюди основу харчування вовків складають копитні тварини: в тундрі — дикі та свійські північні олені; в лісовій зоні — лосі, сарни, дикі свині, свійські вівці, корови, коні; в степу та пустелі — антилопи різних видів та вівці; в горах — дикі та свійські кози.