Система уроків за творчістю І.Я.Франка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Система уроків

Авангардська  СЗШ

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель української мови і літератури

Левченко Олена Миколаївна

 

 

 

 

Авангардська СЗШ

 

I. Франко —митець і громадський діяч.

Короткі відомості про багатогранну

творчість письменника.

Історична повість «Захар Беркут»

 

Мета: ознайомити учнів із творчим і життєвим шляхом письменника; розкрити історичну основу повісті; розвивати навички сприймання тексту на слух, відбору головного, його аналізу; удосконалювати вміння виразно читати описи (пейзажі, портрети), монологи; виховувати любов та повагу до славних предків — незламних духом захисників Вітчизни.

Тип: сприйняття і засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет I. Франка, ілюстрації до творів письмен­ника, виставка книжок I. Франка, текст повісті  «Захар Беркут», словник літературних термінів.

 

Епіграф:

Я ж весь вік свій, весь труд тобі дав

У незламнім завзяттю —

Підеш ти у мандрівку століть

3 мого духу печаттю.

I. Франко

 

Перебіг уроку

 

 I. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

• Слово вчителя (соціальна компетентність).

Наш урок присвячений вивченню життєвого і творчого шля­ху видатної особистості, незламного духом борця за свободу і незалежність своєї Вітчизни — I. Франка. Це людина, яка з повним правом могла сказати про себе слова, сказані героєм одноймен­ного твору Мойсеєм.

Увесь свій вік, увесь труд Франко віддавав своєму народові, і ми,  його нащадки, дійсно ідемо дорогою історичного розвитку із його «духу печаттю». Ми познайомимося із його історичною повістю «Захар Беркут», визначимо джерела написання твору, його історичну основу. У ході роботи на уроці учитимемось відбирати із поданої інформації головне, аналізувати i систематизувати його.

 

II. Актуалізація опорних знань.

• Бесіда за питаннями (інформаційна, комунікативна компетентності).

— Що ви знаєте про I. Франка?

— Який твір письменника вивчали в п'ятому класі?

— Пригадайте, де народився I. Франко.   

— Чому цю місцевість називають «краєм коломийок»?

— Поділіться враженнями від відвідування Батьківщини I. Франка, пригадайте з географії відомості про Карпати.

 

III. Сприйняття та засвоєння нових знань.

• Слово вчителя (компетентність саморозвитку й самоосвіти).

Уявіть собі  ситуацію, що ми за допомогою машини часу перенесемося у дні, коли жив i творив I. Франко. Ми познайомимося із Іванком - підлітком, молодим Франком i відомим письменником, які розповідатимуть про себе. Ваше завдання — вибрати із їхніх розповідей головне, найважливішу інформацію, яка допоможе нам збагнути феномен великого Каменяра.

• Робота в групах (компетентність саморозвитку i самоосвіти, соціальна).

Клас об'єднується в три групи, кожна з яких отримує завдання.

Завдання групам

1. Створити уявну модель сходження I. Франка на вершину успіху, виділивши в ній сходинки освіти й основні віхи громадського життя.

2. Схематично зобразити узагальнений портрет I. Франка на основі почутого, а також знань, здобутих у попередніх класах.

3. Визначити жанри творчої спадщини письменника, дати визначення історичної повісті, розповіді, опису, опираючись на матеріал підручника і «Словник літературознавчих термінів»

• Уявна фантазія — «Малий Івась» (компетентність саморозвитку й самоосвіти).

Підготовлений заздалегідь учень розповідає  про себе (малого Івася).

— Доброго дня, любі друзі. Впізнаю знайомі обличчя. Це ж ви минулого року гостювали в наших Нагуєвичах, що у Дрогобицькому повіті  на Львівщині. Я — син знаного на всю околицю кова­ля Якова Франка, народився 27 серпня 1856 року. Сьогодні я вже підліток. Це у нашій кузні збирається люд з усієї околиці, адже батько кому полагодить сільськогосподарське знаряддя, а кому й пораду добру дасть. Та й я люблю тут бувати із друзями. Батько нам i лавочку зробив. Дуже люблю дивитися на полум'я в кузні, «запас його я взяв у свою душу на далеку мандрівку життя».

Я — душа хлоп'ячого гурту, лідер дитячої компанії. Вечо­рами дуже люблю слухати казки своєї матері Марії Миколаївни Кульчицької.  Це від неї я взяв уміння бачити i розуміти навколишній світ, відчувати неповторність кожної хвилини життя.

Але тепер мешкаю у сім’ї  дядька Павла Кульчицького, бо ходжу в початкову школу в Ясельниці-Сільній. Тут мене за два роки навчили читати i писати по-українськи, по-польськи, по-німецьки, опанував я й арифметику.

У 1864 батьки віддали мене у Дрогобицьку школу. Тут навчання проводиться німецькою мовою. Тяжко було мені спочатку. Панські сини насміхалися наді мною, дитиною сільського коваля, та за рік  я посів перше місце у навчанні.  Батько щиро радів за мене на випускному іспиті.

Та в нашій родині сталося непоправне горе — помер мій батько. Ми, четверо дітей, залишилися півсиротами.  Матері важко давати лад господарству. Та все ж я навчаюся у Дрогобицькій гімназії. У нас уже є вітчим, добра людина, колишній наймит Гринь Гаврилик. Він дуже добре до мене ставиться...

Скінчилось моє дитинство зі  смертю матері у 1872 році, коли я вчився у шостому класі Дрогобицької гімназії.

 

• Уявна фантазія «Молодий Франко» (компетентність саморозвитку й самоосвіти).

Розповідь учня від імені молодого Франка.

— От я уже й в останньому класі гімназії. Відчуваю непереборний потяг до написання віршів, поем, перекладаю. Налагоджую стосунки із видавництвом, друкуюся під псевдонімом Джеджалик у часопису «Друг». У 1875 році я уже студент філософського факультету Львівського університету. За відмінні знання мене звільнили від оплати за навчання. Саме тут я стаю на шлях активної боротьби, вступаю до «Академічного гуртка». У 1876 р. виходить моя перша збірка «Баляди і розкази», зі сторінок якої постає уярмлений та безправний український народ. Я висловлюю передові ідеї.  Це не подобається владі.

У результаті мене тричі ув'язнюють за політичні переконання — у 1877-му, 1879-му, 1880-му роках. Із цієї причини мене відраховано й з університету.

Зараз все, що в мене є, — це переслідування, безробіття, злидні й невтомна літературна праця.

Виходять мої твори: «На дні», «Борислав сміється», «3 вершини і низин». Я пишу і для дітей, і для дорослих. Це казки, вірші поеми, історичні повісті, повісті про сучасне життя, драматичні твори (п'єса «Украдене щастя»).

Не забуваю і про особисте життя, одружуюся із Ольгою Хорунжинською. Мене знову арештовують (1889 р.). З'являються мої нові твори.

• Уявна фантазія «Літній 1ван Франко» (компетентність саморозвитку й самоосвіти).

— Я люблю свою дружину. Це їй присвячена моя збірка поезії «3 вершини і низин». Зараз продовжую навчатися в Чернівецькому університеті. Багато пишу. От у 1891-му році я отримую диплом про вишу освіту і їду до Відня, де захищаю докторську дисертацію. У 1893 р. мені присвоєно ступінь доктора філософії. Я хочу викладати у Львівському університеті, та на роботу мене там так і не прийняли. Лише в 1906 р. з нагоди п'ятдесятиріччя я обраний почесним доктором російської словесності Харківського університету.

У мене четверо дітей. Я свідок і учасник революційних подій 1903-1905 рр. Мені дуже важко. Хворію. Один із моїх помер через хворобу, двоє пішли на фронт, дружина перебуває у лікарні, дочка — у Києві.  Злидні й хвороби переслідують мене. Мене не стало 28 травня 1916 р. Але я залишив нащадкам 50-титомне видання творів.

• Презентація роботи груп (соціальна компетентність).

 

 

 

1-а група

Уявна модель сходження І.Франка на вершину успіху

 

 

2-а група

Узагальнений портрет  І.Франка

 

3-а група

№	Жанрове розмаїття творчості І.Франка	Назви творів, збірок
1	Казки	«Коли ще звірі говорили», «Фарбований лис» та ін..
2	Вірші	Збірки: «З вершин і низин», «Зів’яле листя», «Баляди і розкази» та ін..
3	Поеми	«Мойсей», «Іван Вишенський» та ін..
4	Історичні повісті	«Захар Беркут»
5	Повісті про сучасне письменникові життя	«Борислав сміється», «Перехресні стежки» та ін..
6	П’єса	«Украдене щастя»

 

 

 

• Оцінювання роботи груп (соціальна компетентність).
• Слово вчителя.

У творчому доробку І.Франка повість «Захар Беркут» не випадкова. У ній письменник дає «образ справедливого життя» минулих поколінь. Цей твір був задуманий письменником як історична повість, але автор спроектував його на сучасні суспільні відносини. Франко не хотів, щоб його книжку засунули між товсті томи історичної белетристики. Він поставив собі за мету на­ступне: історична правда повинна стати у творі художньою, інакше автор буде не художником, а лише ілюстратором історії.

У передмові до першого видання цього твору Іван Франко зазначив, що «повість історична має вартість, коли її основна ідея — змогти зайняти сучасних, живих людей».

На які джерела опирався Каменяр, працюючи над повістю? Що таке «історична повість»? Дайте визначення розповіді, опису.

Представник третьої групи зачитує визначення розповіді, історичної повісті, опису, дає історико-літературний коментар про історичні події, описані в повісті, та про народні перекази та легенди, що лягли  в її  основу.

- Отже, опираючись на реальні історичні події, народні перекази та легенди, Франко написав історичну повість «Захар Беркут». Щоб глибше зрозуміти зміст твору, послухайте переказ про Сторожа — це своєрідний ключ до розуміння твору.

• Виразне читання фрагменту повісті (переказ про Сто­рожа) — соціальна компетентність.

Учні слухають переказ про сторожа, підготовлений їх това­ришем.

• Гра «Я так думаю» (соціальна, комунікативна компетентність).

— Чи є сторож одним із головних персонажів твору?

— Що уособлював камінь для тухольської громади?

— Чи виконав Сторож своє призначення?

• Виразне читання фрагментів повісті (компетентність саморозвитку й самоосвіти).

Учні виразно читають початкові розділи повісті І. Франка «За­хар Беркут» у стислому вигляді та початкові епізоди VI розділу.

• Обмін враженнями щодо прочитаного, пояснення незнайомих слів (компетентність саморозвитку й самоосвіти).

ІV. Закріплення знань, умінь, навичок.

• Інтерактивна гра «Точка зору» (соціальна, інформаційна компетентності). Дайте відповіді на такі запитання.

1. Чи можна поділити героїв твору на суто позитивних і не­гативних?

2. Який суспільний лад панував у селі Тухля?

3. Чи був у громаді найвищий керівний орган?

4. Чи легко читається твір? Назвіть діалектизми, які вико­ристовуються у повісті.

 

V. Пояснення домашнього завдання.

1. Прочитати VI розділ повісті.

2. Питання для домашнього опрацювання (основні вузлові питання бесіди, яка проводитиметься на наступному уро­ці) — компетентність саморозвитку й самоосвіти.

- У чому виявились мужність і бойове мистецтво тухольців? Розкажіть від другої особи про їх задум знищити ворога.

- Як змальовані в повісті монголи і зрадник Тугар Вовк. Знайдіть у тексті опис зовнішності монголів. На які деталі звер­тає увагу автор? Цей опис можна назвати повним?

- Якими художніми засобами Франко передає не лише силу, а й красу образу тухольців? Доберіть приклади з твору.

- У чому полягає справжній патріотизм?

3. Розповідати про життєвий шлях і творчу долю І. Франка (інформаційна компетентність).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель української мови і літератури

Левченко Олена Миколаївна

 

Авангардська СЗШ

І. Франко. «Захар Беркут». Сюжет. Змалювання героїчної боротьби русичів проти монголо-татарських нападників

 

Мета: допомогти учням зрозуміти сюжет твору, навчи­ти визначати сюжетні лінії; розкрити роль ху­дожніх засобів у творенні образів героїв повісті; розвивати навички виразного читання, перека­зування, коментування прочитаного; вчити ар­гументовано висловлювати власну думку щодо прочитаного; навчити учнів визначати вузлові проблеми твору; виховувати почуття патріотиз­му, гордості за український народ.

Тип уроку: формування умінь і навичок.

Обладнання: текст повісті І. Франка «Захар Беркут».

 

Перебіг уроку

І. Повідомлення теми й мети уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

• Слово вчителя (соціальна компетентність).

На сьогоднішньому уроці ми продовжимо роботу над зміс­том історичної повісті І. Франка «Захар Беркут»: будемо вчитися глибоко сприймати світ, у якому живемо, адже з попереднього уроку пам'ятаємо, що твір «Захар Беркут» спрямований на су­часність; вчитимемось думати, аналізувати, систематизувати ви­вчене, а також проектувати, висловлюючи світобачення автора і своє власне — у схемах; проводитимемо дослідження з метою аналізу твору; визначатимемо головні проблеми повісті.

Пропоную вам спробувати свої сили в ролі дослідників - проектантів. Для опрацювання протягом чотирьох уроків ви мо­жете обрати наступні теми проектів:

1. «Образи-символи у повісті та їх роль у розумінні змісту твору».

2. «Роль художніх засобів у творенні образів монголів і Тугара Вовка».

3. «Роль художніх засобів у творенні монолітного образу тухольської громади».

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

• Перевірка домашнього завдання (компетентність саморозвитку й самоосвіти, соціальна).

Усні відповіді трьох учнів, лідерів груп, про життєвий і творчий шлях       І. Франка. (Діти використовують плакати-схеми, ство­рені ними на попередньому уроці.)

ІV. Формування умінь та навичок.

• Проблемні запитання (соціальна компетентність).

• У чому полягає справжній патріотизм людини?
• Чим є батьківщина для Захара Беркута, тухольців і чим — для Тугара Вовка?

На ці питання учні дадуть відповіді наприкінці уроку.

• Словникова робота (інформаційна компетентність).

Сюжет — послідовність і зв'язок опису подій у творах худож­ньої літератури. Складові частини сюжету: експозиція, зав'язка, розвиток дії, кульмінація, розв'язка. Сюжетні лінії у творі. (Ви­значення елементів сюжету і сюжетних ліній у повісті.)

• Робота з поурочною карткою «Картографія системи образів. Особливості творчої манери І. Франка». (інформаційна компетентність).

Заповнюється учнями протягом уроку. «Картографія системи образів. Особливості творчої манери І. Франка»

• Робота в групах (компетентність саморозвитку й самоосвіти, соціальна).

Перша група

1. Яку роль у розвитку сюжету відіграє сон Захара? Симво­лом чого був для тухольців Сторож?

2. Яку ціль поставив Беркут перед громадою? Розкажіть про задум тухольців знищити ворога.

3. Чому Мирослава просить Беркута бути їй за батька?

4. Інсценізуйте діалог Мирослави із Захаром Беркутом. Чому старійшина прийняв Мирославу за дочку?

Друга група

1. Знайдіть у тексті опис виходу громади з Тухлі. Яка де­таль у центрі уваги? Обґрунтуйте її художню роль.

2. На які ще художні засоби опирається Іван Франко, по­казуючи біль тухольців за втраченими оселями?

3. Зачитайте уривки, у яких ідеться про прихід монголів (III розділ, VI розділ). На які деталі в описі зовнішності во­рогів звертає нашу увагу автор? Який колір тут переважає?

Третя група

1. Яку роль відіграє у розвитку дії пейзаж? Зачитайте опис природи в очікуванні лиха.

2. Як природа відгукується на прихід монголів?

3. Зачитайте уривок, у якому йдеться про спалення Тухлі. У котрому реченні і за допомогою якого художнього за­собу сконцентровано глибоке співчуття автора до біди ту­хольців? Назвіть зорові та слухові образи пожежі.

 

• Презентація роботи груп (соціальна компетентність).
• Бесіда за питаннями (комунікативна, інформаційна компетентності).

• У чому Тугар Вовк вбачає мету свого життя?
• Чому боярин відчув себе на «ковзькій дорозі»?
• Як ви розумієте слова: «Отже ж, тепер зрівнялися: оба вони — невольними і — оба нещасливі»?
• Чому для Максима життя в неволі «нічого не варте»?
• У чому виявляється любов героїв до Батьківщини?
• Які дві важливі проблеми ви виділили б у творі?
• Повернімось до проблемних питань уроку.

Учні дають відповіді на питання, виділяють проблему істинного патріотизму і проблему духовного і фізичного невільництва.

 

V. Підбиття підсумків уроку.

• Учнівські коментарі до поурочної карти.

Діти пояснюють свій вибір. Коментар учнів до поурочної картки: місце героїв твору у колі, колір, який вибрали для персонажів твору, опираючись на кольорову гаму самого І. Франка. (Жовтий — символ світла, добра, взаємодопомоги (тухольці); сірий і коричневий — сим­вол темної страшної сили монголо-татарів; оранжевий — символ но­вого життя відродженої з попелу нової Тухлі. Вихованці визначають і особливості творчої манери автора).

VІ. Пояснення домашнього завдання.

Прочитати VII, VIII розділи повісті. Скласти план до VII роз­ділу (компетентність саморозвитку й самоосвіти).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель української мови і літератури

Левченко Олена Миколаївна

 

 

Авангардська СЗШ

 

 

І. Франко. «Захар Беркут». Сюжет. Патріотичний мотив, його зв'язок із розгортанням сюжету (VII, VIII розділи). Характеристика образів Максима і Мирослави

Мета: допомогти учням глибше засвоїти зміст повісті, її провідні мотиви, головну думку; навчити вихо­ванців характеризувати образи, добираючи влуч­ні деталі, складати план; розвивати навички ана­лізу епічного твору та розв'язування проблемних питань; виховувати почуття патріотизму, пози­тивне ставлення до вірності і дружби як загаль­нолюдських моральних цінностей.

Тип уроку: формування умінь і навичок:

Обладнання: текст повісті І. Франка «Захар Беркут».

 

Перебіг уроку

 

І. Повідомлення теми й мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

• Ігрова ситуація «Ланцюжок думок» (інформаційна компетентність).

1. У Тухольській громаді панував...

2. Найвищим керівним органом був...

3. На чолі громади стояв...

4. Захар Беркут запропонував не відбити, а ...

5. Монголи потрапили у ...

6. У полоні опиняється і...

7. Поряд з Максимом у «невольники» потрапляє і...

8. Тугар Вовк пропонував обміняти Максима на...

9. Захар Беркут вибирає...

10) Перемозі громади над ворогом допомагає ...

• Перевірка складеного учнями плану (компетентність саморозвитку й самоосвіти).

Орієнтований план

1. Надія Тугара Вовка на вдалий обмін.

2. Виготовлення тухольцями метавок-катапульт.

3. Невдалі переговори.

4. Молитва Захара Беркута. Звернення до Сторожа.

5. «Горда в своїй непорушності, непереможна запора».

6. Поклоніння ватажка тухольської громади Сонцю.

 

III. Формування і вдосконалення знань і навичок.

• Бесіда за питаннями (соціальна, інформаційна компетентності).

• Чому для Захара Беркута громадянське добро важливіше за життя власного сина?
• Знайдіть у тексті чотири образи-символи, розкрийте їх значення для розуміння змісту твору. Що кожен із них симво­лізує? (Відповідь на дане запитання дається у ході виконання творчої роботи.)
• Чому Тугар Вовк плекав надію на успішне вирішення пи­тання обміну Максима на вихід монголів із западні?
• Чому громада схиляється до думки про можливість обміну?
• Чому Захар Беркут обирає безпеку громади?
• Про що Мирослава просила батька і чому він відмовив їй?

 

• «Уявна фантазія». Робота в групах (компетентність саморозвитку й самоосвіти, соціальна).

1-а група. Ви — Захар Беркут. Опишіть ваш душевний стан у час прийняття рішення відмовити Тугарові Вовку. Що вами керує?

2-а група. Ви — Тугар Вовк. Поясніть, чому ви не залишаєтеся у громаді, яка знаходиться у більш виграшній ситуації, ніж монголи.

3-я група. Ви — громада. Чому ви погоджуєтеся на обмін, запропонований Тугаром Вовком?

 

• Презентація роботи груп (соціальна, комунікативна компетентності).
• Дослідження молитви Захара Беркута до Сторожа і звернення до Сонця (соціальна, інформаційна компетентності).

• Чому молитва Захара Беркута допомогла зрушити Сторожа?
• Чи «огниста блискавка з полудня» і гуркіт грому були «могутнім голосом» Сторожа?
• Чому Захар Беркут звертається до Сонця? Чого він про­сить у нього?
• Який художній засіб використовує автор в уривку: «Слова його, гарячі, могутні, тремтіли у світлім раннім повітрі. Слухали їх не тільки тухольців. Слухали їх гори...».
• Символами чого є образи Сторожа і Сонця?
• Які ще символи у творі ви можете назвати?

Учні називають образи-символи, обґрунтовують їх роль у творі.

• Вибіркове читання уривків VIII розділу (компетент­ність саморозвитку й самоосвіти).

Завдання. Як ви розумієте слова: «Хто несе меч, від меча і загине»?

Зачитування учнями першого уривка (картина затоплення страшної

монгольської сили). Зачитування учнями другого уривка (характе­ристика монголів як «заляканих, безсильних, безоружних недобитків, тремтячих й розбитих розпукою»).

• Робота в групах з опорними картками (2 групи) —

соціальна, інформаційна компетентності. Опорна картка до характеристики образу Максима.

 

• Гра «Добери цитату» (компетентність саморозвитку й самоосвіти, інформаційна).

1. Добір цитат до образу Максима, які відображають риси майбутнього ватажка громади.

 

Опорна картка для характеристики Мирослави

 

2. Добір цитат до образу Мирослави як героїчної особистості.

 

• Презентація роботи груп. Взаємодоповнення відповідей товаришів (соціальна компетентність).

ІV. Підбиття підсумків уроку.

• Рефлексія ( полікультурна компетентність).

• У чому моральна велич образів Максима і Мирослави?
• Що ви взяли б від кожного з них для себе?

 

V. Пояснення домашнього завдання.

Прочитати IX розділ. Дібрати цитати до образів Тугара Вов­ка, монголів, тухольців (компетентність саморозвитку й само­освіти, інформаційна).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель української мови і літератури

Левченко Олена Миколаївна

 

 

Авангардська СЗШ

 

 

 

 

 

І. Франко. «Захар Беркут». Сюжет. Характеристика образів Тугара Вовка, монголів, тухольців. Проблема вибору людини у вирішальній ситуації

Мета: навчити учнів аналізувати вчинки героїв; розви­ти навички аналізу епічного твору; виховувати здатність робити правильний вибір у складних життєвих ситуаціях.

Тип уроку: формування умінь і навичок.

Обладнання: текст повісті І. Франка «Захар Беркут».

 

Перебіг уроку

І. Повідомлення теми й мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

• Робота в групах (соціальна, полікультурна компетентності). Аргументуйте проблему вибору людини у вирішальній ситу­ації з точки зору:

1-а група — 

Захара Беркута

 

                              Смерть Максима                     Безпека громади

 

2- а група — 

                                                          Максима

 

                              Чесна смерть                   Зрада заради життя

 

3-я група -

                                                       Тугара Вовка

 

Безмежна влада за рахунок зради               Любов дочки, повага громади

 

III. Формування умінь і навичок.

• Метод «Мікрофон» (за матеріалом IX розділу повісті) — соціальна, інформаційна компетентності.

 

• Яку нову раду дала Мирослава тухольцям у боротьбі з монголами?
• Чи вірили Бурунда і Тугар Вовк у можливість врятування власного життя?
• Чому вдруге Захар Беркут монголам відповів відмовою?
• Чому Тугар Вовк рятує Максима?
• Як цей вчинок свідчить про боярина?

• Порівняльна характеристика образів монголів і тухольців (компетентність саморозвитку й самоосвіти).

Учні визначають у тексті найхарактерніші деталі опису монголів і тухольців, добираючи з твору цитати.

Тухольці

Монголи

Основні деталі опису тухольців 1. «Громада має власть сама...». 2. «До останньої краплі крові повинна боронити громада своєї свободи...». 3. «Любо було глядіти на ті здо­рові, рум'яні лиця, розігріті мужньою відвагою...». 4. «... мов тиха вода, почала гро­мада крутими стежками вниз по обривах спускатися в долину». 5. «Німо, непорушно... стояли на берегах тухольців, навіть найзавзятіші не могли без дрожі, без зойку, без сліз глядіти на ту громадну загибель людей». 6. «Ми побідили нашим громад­ським ладом, нашою згодою...»

Основні деталі опису монголів 1. «Вони подобали на вовків, що шукають, кого б пожерти». 2. «Незвісні чорні люди». 3. «Чорні почвари з страшенним криком». 4. «Чорні, косматі люди». 5. «Страшна монгольська повінь». 6. «Чорні страшні голови з ма­ленькими блискучими очима». 7.«Загримали молоти і топори монгольські о руки і черепи самих же монголів». 8. «Залякані, безсильні, без- оружні недобитки, тремтячі й розбиті розпукою». 9. «... купка ворогів...»

 

Учні визначають, що тухольцям притаманні взаємовиручка, дружба,

повага до громадських законів, патріотизм. Громада — єдина у вирішенні проблем, смілива і рішуча у бою, готова до самопожерт­ви. Монголи ж несли смерть і руїну, були нещадними, жорстокими, кровожерними завойовниками. Та під час смертельної небезпеки це безсила, тремтяча, залякана купка.

• Слово вчителя (полікультурна компетентність).

До персонажів, у яких позитивне бореться з негативним, належить Тугар Вовк. Кілька виразних деталей, влучно дібраних автором, розкривають характер боярина:

«Тугар Вовк був могутнім, як дуб... він і сам подобав на одного з тих злющих тухольських ведмедів, яких їхав полювати»; «Кровавий відблиск вогнів, що освічували околицю, робив його лице страшним і диким»; «Я плюю на ваш суд!» Ніжного і лю­блячого батька перемагає пихатий, самовпевнений боярин, який, зрадивши свій народ, гине сам.

• Колективне складання схеми-алгоритму до характерис­тики образу Тугара Вовка (інформаційна компетентність).

 

 

• Характеристика Тугара Вовка за схемою-алгоритмом (полікультурна компетентність).

Учні відповідають «ланцюжком».

IV. Підбиття підсумків уроку.

• Бесіда за питаннями (інформаційна компетентність).

• Чи міг би Тугар Вовк залишитися у громаді?
• У чому перевага Бурунди над боярином?

 

V. Пояснення домашнього завдання.

1. Дібрати цитати до образу Захара Беркута. (компетент­ність саморозвитку й самоосвіти).

2. Підготувати презентацію проектів (компетентність про­дуктивної творчої діяльності).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель української мови і літератури

Левченко Олена Миколаївна

 

 

 

Авангардська СЗШ

 

І. Франко. «Захар Беркут». Характеристика образу Захара Беркута. Аналіз художніх засобів, їх роль у мові

 

Мета: розвивати навички аналізу образу героя літера­турного твору, складання плану; розвивати усне зв'язне мовлення; з'ясувати ідейно-художнє значення твору; підсумувати вивчене; виховува­ти повагу до історичного минулого українсько­го народу.

Тип уроку: формування умінь і навичок.

Обладнання: текст повісті І. Франка «Захар Беркут».

Перебіг уроку

 

І. Повідомлення теми й мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

• Гра «Хто більше?» (інформаційна компетентність).

Зачитайте цитати до образу Захара Беркута, які відображали б наступне:

а) портрет ватажка тухольської громади;

б) мудрість Захара Беркута;

в) перевагу громадських інтересів над особистими;

г) ненависть до ворогів;

ґ)        вірність даному слову, чесність;

д) силу громади в єдності;

е) ідею служіння народові;

є)       далекоглядність, уміння передбачати;

ж)      непереборну віру в майбутнє.

 

ІІІ. Формування умінь і навичок.

 

 

• Складання плану у вигляді схеми-алгоритму для характеристики Захара Беркута (компетентність самороз­витку й самоосвіти).

 

 

• Складання усного твору «Захар Беркут — мудрий ватажок тухольської громади» (компетентність саморозвитку й самоосвіти, комунікативна).
• Бесіда за питаннями (полікультурна компетентність).

• Кого і що засуджує у своїй повісті І. Франко?
• Визначте ідею твору.
• Знайдіть у тексті слова, які б розкривали ідею твору.

• Аналіз художніх засобів, їх ролі у мові. Презентація проектів трьох груп (соціальна компетентність).
• Слово вчителя (інформаційна компетентність).

• У кожному творі художньої літератури є художні засоби.

Вони допомагають краще розкрити тему твору, головну думку.

У повісті «Захар Беркут» художніх засобів чимало. Ми аналі­зували з вами портрети героїв, пейзажі, описи Сторожа, пожежі.

З метою надання творові історичного колориту автор вдається  до архаїзмів, історизмів. Відшукайте у творі ці слова.

Учні наводять приклади: ратище, спис, смерди, хлоп, лучник, хоругов.

Уживає автор і численні діалектизми, щоб надати повісті місцевого колориту: їх ви вже визначали у творі.

Для розуміння змісту твору важливою є роль образів - символів і художніх деталей. Спостереження над ними, їхньою роллю у творі і було метою ваших проектів. (Кожна група презентує свій проект.)

• Проект «Образи-символи у повісті «Захар Беркут» та їх роль у розумінні твору» (компетентність саморозвитку й самоосвіти).

 

• Проект «Роль художніх засобів у творенні образів монголів і Тугара Вовка» (компетентність самороз­витку й самоосвіти).

 

 

 

 

 

• Проект «Роль художніх засобів у творенні у творенні монолітнього образу тухольської громади» (компетент­ність саморозвитку й самоосвіти).

 

 

V. Підбиття підсумків уроку.

• Оцінювання навчальнх досягнень учнів (соціальна компетентність ).

VІ. Пояснення домашнього завдання.

Дати усну відповідь на запитання: «Хто з героїв вам най­більше сподобався і чому?» (полікультурна, соціальна компетен­тності ).