Урок позакласного читання у 7 класі. Євген Гуцало "Перебите крило"

Тема. Євген Гуцало «Перебите крило»

Мета: детальніше ознайомити учнів із творчістю Євгена Гуцала, розкрити ідейно-тематичне спрямування твору «Перебите крило», опрацювати зміст і охарактеризувати героїв; розвивати в учнів навички самостійного читання, вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження, робити висновки й узагальнення; формувати естетичні смаки учнів; виховувати інтерес до творчого доробку письменника, прищеплювати риси доброти, чуйності, порядності, почуття відповідальності за свої вчинки.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: портрети Євгена Гуцала, тексти твору «Перебите крило», мультимедійна презентація.

 

Епіграф:

 

                                               Та горе інших, інших біль і мука

                                                Для тебе теж хай будуть не чужі.

Людське в людині – це найвища цінність,

                                               І дар цей треба всім нам берегти.

                                              Є цінності, які за все дорожчі, –

                                           Це очі совісті і серце доброти.

В. Крищенко

 

Хід уроку

 

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Слово вчителя

Діти, сьогодні ми продовжуємо знайомство з творчістю Євгена Гуцала. Багато вже знаємо про його життя та творчість. Тож пригадаймо, що це за людина, що і для кого він творив.

 

Експрес-опитування

Експрес – це пасажирський поїзд, що рухається з великою швидкістю, без зупинок і призначений для поїздок на великі відстані.

Отже, зараз ми спробуємо швидко давати відповіді на запитання про Євгена Гуцала.

1. Назвіть роки життя та смерті письменника. (1937 – 1995)
2. Де народився Є. Гуцало? (на Вінниччині в с. Старому Животові )
3. Коли розпочав писати свої твори? (у 5-6 класі)
4. На яке свято народився письменник? (св. Василя)
5. Лауреатом якої премії був 1982 року? (Літературної премії ім. Юрія Яновського)
6. Які книги для дітей були написані Є. Гуцалом? («Саййора», «Пролетіли коні»)
7. Чим займався Євген Пилипович, крім літературної діяльності? (Журналістикою)
8. Яка подія відбулася в житті митця 1985 року? (став лауреатом Державної премії ім. Тараса Шевченка)
9. Назвіть найвідоміші твори Є. Гуцала. («Лось», «Олень Август», «Дениско»)

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку

Відгадайте загадку

Які ноги, такий ніс.

По болоті ходить скрізь.

Хату на хаті має,

Усім жабам рахунок знає.

                             (Лелека)

Мовна розминка

Закресліть літери ф, н, з, у, і. Прочитайте прислів’я.

д з е н у л е ф і л е з к а н у в о ф і д и з т ь с я н у т а і м у щ а н і с т я ф р о з у д и н і т ь с я ф

 (Де лелека водиться, там щастя родиться)

Слово вчителя

Не випадково і в загадці, і в прислів’ї ключове слово – «лелека», тому що сьогодні ми будемо працювати над змістом твору Є. Гуцала «Перебите крило», в якому розповідається саме про цього дивовижного птаха. А чим він такий незвичайний це ми з’ясуємо на нашому уроці. 

ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів

Гра «Подорож літературними творами»

С. Черкасенко «Маленький горбань»

Є. Гуцало «Лось»

М. Стельмах «Гуси-лебеді летять»

Є. Гуцало «Сім’я дикої качки »

- Пригадайте, яка роль головних героїв даних оповідань у ставленні до природи? (Павлик рятує пташині гнізда; підберезники – лося; Михайлик і Люба – куріпок від дощу; Тося намагалася врятувати каченят)

- За якими рисами характеру всі ці герої споріднені? (Шанобливе ставлення до природи, доброта)

- Що спільного є в цих оповіданнях і в творі  Є. Гуцала «Перебите крило»? (У всіх творах розповідається про природу)

Отже, давайте з’ясуємо, як же ми маємо ставитися до природи.

V. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

Слово вчителя

Ви вже знаєте зміст оповідань Євгена Гуцала «Лось», «Сім’я дикої качки »,

 «Перебите крило». Героями цих творів є діти, ваші однолітки. А дитинство, – за словами письменника, – найцікавіша пора, коли майбутнє життя – попереду, коли воно – ще нерозгадана загадка, лиш обіцянка неодмінного дива. Ми всі – діти землі, села, ми – найближчі до природи, і нам найкраще знати всі її секрети. Лелеки. Що ми знаємо про цих птахів? Слово надамо нашим біологам.

Біологи

Чорногуз — птах розміром від 80 до 100 см. довжиною, розмахом крил 200—220 см. та вагою від 2,5 до 4,5 кілограм. Забарвлення пір’я біле, за виключенням махових пір’їн на крилах, які мають чорне забарвлення. Коли крила птаха складені, то махові пір’їни покривають задню частину тіла, звідки і походить назва — чорногуз. Дзьоб та ноги чорногуза червонясті і довгі.

Голос чорногуза слабкий. Птахи спілкуються клацанням дзьоба. Клацаннями птахи вітають один одного, також цими звуками захищають гніздо від конкурентів.

Чорногузи харчуються переважно дрібними тваринами — дощовими черв’яками, комахами, жабами, мишами, рибами та іноді падаллю. Таким чином, чорногуз не спеціалізується на якомусь певному типі їжі, а харчується найдоступнішою здобиччю. Метод полювання чорногузів дуже виразний і його можна розпізнати на відстані: птах неспішно ходить полями й болотами, а побачивши здобич, миттєво хапає її своїм дзьобом.

Ареал білого лелеки — Європа (від Іспанії до Росії), Північна Африка та Азія (від Туреччини до Кавказу). В Україні гніздовий, перелітний вид, є окремі випадки зимівлі. Гніздиться майже на всій території, крім високогір’я Карпат, крайніх південно-східних районів і Криму; у періоди міграцій може траплятися скрізь.

Лелека чорний – це птах трохи менший за білого лелеку. Забарвлення чорне, крім білого черева. Ноги і дзьоб червоні. Поширений на гніздуванні на правобережному Поліссі та в Карпатах. Під час сезонних перельотів зустрічається і в інших місцях. Прилітає в квітні. Гніздо мостить високо на дереві, в глухому, малолюдному місці. Кладка в 3 – 5 білих яєць, із зеленкувато-бурим відтінком, у траві. Через місяць вилуплюються пташенята, які вже через два місяці залишають гніздо. Відлітає у вересні. Живиться жабами, ящірками, комахами.

Слово вчителя

Біологи розповіли нам про лелеку білого та чорного з наукової точки зору. А що ж можуть сказати народознавці? Чи є якісь народні відомості про цього птаха? 

Народознавці

Лелека – священний птах, покровитель сім’ї і рідного дому. Він приносить з Вирію дітей. Жінки, побачивши вперше навесні лелеку, кидають йому вслід хліб або траву, задобрюючи його.

Лелека був тотемом трипільських племен пеласгів, які називали себе лелегами (лелеками). Його зображення вони залишили на Балканах, на островах Егейського моря, в Малій Азії – всюди, куди переселялись. Від їхньої самоназви, очевидно, і походить назва цього птаха. Інша його назва гайстер, що давньогрецькою означає «зоря».

Лелека (бусол, бузько, чорногуз, гайстер) – символ поваги до батьків; символ мандрівників; сімейного благополуччя, щастя; батьківщини.

Вбивство лелеки прирівнювалося до вбивства людини. Цей птах  за повір’ям, має риси і звички, що притаманні людям. В народному уявленні він є символом праці і відданості. Де він покладе своє кубло, тій хаті буде щастити, а якщо його образити, він і хату може спалити.

Лелеки розуміють людську мову (адже колись говорили), як і люди, шукають собі пару, турбуються про дітей і через ревнощі можуть покінчити життя самогубством. Якось люди недобре пожартували і підмінили яйце лелеки качиним. Лелека-мати вигрівала яйця, а батько носив їжу. Коли на світ з’явилися пташенята, разом з малим лелекою в гнізді вилупилось і каченя. Побачивши його, лелека високо злетів у небо і каменем упав на гніздо. Мертвими на землю впали пташенята і лелека-мати. А садиба того господаря незабаром пішла з димом.

Як і людина, лелека може плакати: «Бузьок може нудитися за хижею, в якій жив, ще як був чоловіком, – розповідається в одній легенді. – То він гніздо і в’є на дахах і живе коло людей. Ми часто можемо бачити, як він журиться. Стоїть годинами на одному місці з опущеним дзьобом – плаче й думає про своє людське життя». Лелека сумує, коли бачить свари поміж людьми: «стане нерухомо на одній нозі і плаче гірко... А як бачить добро між людьми, то калатає своїм дзьобом. То він так радіє».

Багато пісень, казок і повір’їв в Україні пов’язано з цим білим птахом з чорною позначкою і скільки він має назв – бусол, боцюн, бузько, гайстер, чорногуз, лелека. Ці назви ми зустрічаємо і в оповіданні «Перебите крило». У фольклорі і літературі лелека символізує любов до рідної землі, тугу за батьківщиною.

Слово вчителя

За легендами, лелека походить від людини, яка згрішила колись проти Бога і тепер, у пташиній подобі, старанно спокутує свою провину. Що на це можуть нам сказати збирачі легенд.

Збирачі легенд

Так, за легендами, лелека походить від людини. Найпоширенішою версією перетворення людини на лелеку є історія гадючого мішка: «Кажуть, бусол — з чоловіка. Бог усіх гадів у мішок зібрав і дає чоловікові: «На цей мішок, однеси до моря і вкинь у воду. Як нестимеш, не розв’язуй і не заглядай у мішок, що там є». Йде той чоловік з міхом до моря – кортить подивитися. Розпустив того мішка, гад так і поліз, так і поліз із нього! А Бог і каже: «Не хотів мене слухати, пустив гадюччя по всіх усюдах, іди ж та збирай...». От тоді й став той чоловік буслом».

Народознавці

На зиму лелеки відлітають до далекої країни за морем. Там вони нібито плюскаються в озері й перетворюються на людей. Навесні вони купаються в іншому озері й повертаються додому птахами.

Перед вирієм лелеки вчиняють суд і закльовують до смерті птаху, яка зрадила своєму подружжю: «Один самотній бусол полюбив чужу буслиху. І відбив таки її, забрав з чужого гнізда, і полетіли вони на нове місце до лісу. А через якийсь день, коли бусол прилетів на луг, його великим колом оточило пташине товариство й щось почало вичитувати своїм клекотом. Стоїть посередині самотній бусол. Ось він підняв опущену голову, важко підняв крила, тріпнув ними і піднявся угору. Там він раптом здригнувся всім тілом і, згорнувши крила, каменем полетів донизу. Так і закінчилася буслина любов».

Лелеки з давніх часів перебувають під охороною українців. Їх вважали провісниками весни, птахами Сонця.

Слово вчителя

Багато цікавого ми вже дізналися про лелек від біологів,народознавців і збирачів легенд, а що ж пише у своєму оповіданні «Перебите крило» Євген Гуцало?

Робота з текстом

1. Що ми дізнаємося про лелек із тексту оповідання?

2. З яких рядків тексту можна довідатись про нетерпляче чекання Дениски прильоту птахів?

3. Чим пояснити велике бажання Дениски, щоб на хаті, де він жив, оселилися лелеки?

4. У чому виявилася турбота  хлопчика та його батьків про птахів?

5. Знайдіть першу розмову Дениска з Олегом. Чиї слова слід прочитати з почуттям радості та образи, а чиї — із зневагою?

6. Якої шкоди і через що завдав Олег лельці?

7. Як поставився до цього Дениска? А як би ви вчинили на його місці?

8. З яких рядків тексту можна довідатися про тривогу Дениска за долю лелек?

9. Чому діти птахів відлетіли у вирій, а батьки-лелеки повернулися до гнізда?

10. Як батько пояснив повернення птахів?

11. Як взимку Дениска турбувався про птахів?

12. Що запропонував Олег Денисці?

13. Як ви думаєте, Олег насправді турбувався про лелек чи його турбота була вдавана?

14. Чому, на ваш погляд, лелеки не покинули подвір’я Дениски?

15. Чи можна пишатися вчинком Дениска та його батьків?

Теорія літератури

1. Доведіть, що твір «Перебите крило» Є. Гуцала за жанром – це оповідання. (Оповідання – це невеликий за розміром епічний твір, який зображує одну подію із життя героя)
2. Пригадайте, що таке композиція художнього твору. (Композиція – це будова художнього твору, розташування й співвідношення всіх його компонентів: сюжетних, позасюжетних елементів, висловлювань героїв твору)

Композиція

Експозиція: знайомство з героєм оповідання; бажання Дениски, щоб на його хаті поселилися лелеки.

Зав’язка: радість хлопця – на хаті гніздо з лелеками.

Кульмінація: Олег Кочемас підбив лельці крило, через це вона не змогла відлетіти у вирій.

Розв’язка: Дениско з батьком випускають птахів і вони залишилися гніздитися на хаті, як першого разу.

3. Що таке тема літературного твору?

Тема: зображення взаємостосунків людей з пташиним світом (лелеки).

Ідея: уславлення доброти, щирості, співпереживання. Прагнення порозумітися з родиною лелек; засудження жорстокості, байдужості, необдуманих вчинків.

Основна думка: лелеки мостять свої гнізда тільки у добрих і сердечних людей.

Скринька народної мудрості

- Які ви знаєте про лелек прислів’я та приказки?

Де лелека водиться, там щастя родиться.

Дитину лелека приніс.

Гніздо лелеки на хаті віщує щастя і достаток у домі.

Прилетів лелека – весну приніс здалека.

З’явились бузькові лапи – не забирай з грядки сапи.

Лелеки летять тільки до добрих людей.

Якщо на хаті звів гніздо лелека, то в родині має бути лад і радість.

«Складання криголаму»

Порівняйте риси характеру героїв і заповніть таблицю (робота у зошитах)

Дениско	Олег
Добрий, чуйний…	Зверхній, заздрісний…

 

Д — добрий                                                З – зарозумілий

Б – байдужий                                              Р – різкий

С — слухняний                                           У – упертий

В — ввічливий                                            Ж – жорстокий

В — вихований                                           З – зверхній

І — ініціативний                                         Д – добродушний

Ч — чуйний                                                 З – заздрісний

Д — доброзичливий                                   Ж – жалісливий

Слово вчителя

За словами біологів, у лелек забарвлення пір’я біле, за виключенням махових пір’їн на крилах, які мають чорне забарвлення. А чому ж так? Про це нам розкажуть збирачі легенд. А ще повідають про цікавий факт: зв’язок лелеки та людини.

 

 

Збирачі легенд

Це давня легенда. Колись на світі панували звірі, а люди тільки-тільки з’явились з глини.

Дуже-дуже давно, коли народилась перша дитина, зібрались усі звірі, птахи та риби і стали радитись: а хто ж принесе її батькам.

Першим вийшов цар звірів Лев, і сказав:

– Так, як я є царем над усіма звірами, попрошу доручити цю справу саме мені. Я сам принесу людям їхнього первістка.

Усі погодились, але виникла проблема, потрібно було далі перенести дитину через Море-Океан. Лев не міг впоратись сам. Тоді з води випірнула Риба-Кит і мовила:

– Я перенесу людське дитя на своїй спині, хай Лев тільки донесе його до Моря-Океану.

Добре, – сказали звірі. – Але за Морем-Океаном є великий непрохідний Ліс-Праліс, потрібно якось перенести немовля і через нього.

Тут наперед вийшов чорний Орел.

– Я перенесу через Ліс-Праліс.

Звірі погодились, та старий Вовк заперечив:

– Ти Орле, – сказав він, – незаперечно, найсильніший і найсміливіший птах, літаєш вище усіх, але Ліс-Праліс дуже великий. Чи вистачить тобі сил донести дитину, подолавши таку відстань?

Орел задумався. Так, він найсильніший, літає найвище, його усі бояться, та віддаль була дійсно великою.

– Гаразд, – погодився Орел. – Дійсно, це для мене може стати перешкодою. Тому, замість мене полетить Лелека. Він долає дуже великі відстані, він подужає.

Наперед вийшов білий-білий Лелека. Поклонився усім присутнім, та подякував за честь і довіру.

– А для того, щоб тебе ніхто не посмів зачіпати чи ображати по дорозі, –  мовив далі Орел, – я дам тобі свою відзнаку.

І провів своїм чорним крилом по крилі Лелеки. Кінчики крил білого Лелеки почорніли – тепер усі знали, що то ознака Орла, і не варто зачіпати цю птицю.

На тому й порішили.

Так, як час був уже пізній, вирішили відправити усіх в дорогу наступного ранку.

А зранку впав сніг – прийшла Зима.

Звірі знову зібрались і зажурились. Як бути тепер? Зима, Сніг та Мороз можуть зашкодити.

Думали, думали і вирішили, що необхідно сповити дитину в білі пелюшки. Саме білий колір захистить, зігріє та сховає немовля від зимової негоди. Та і Лелека також білий – зима його не помітить.

Так і зробили звірі. Спочатку Лев приніс дитину до Моря-Океану, потім Риба-Кит несла її на своїй спині, а далі Лелека переніс через Ліс-Праліс. Немовля було закутане в білі пелюшки і Зима не помітила ні її, ні білого Лелеку. А чорні відзнаки на крилах птиці відлякували недоброзичливців.

З того часу і повелось, що дітей нам приносить Лелека, бо люди його бачать останнім. Насправді ж до цієї справи причетні і інші звірі, як от Лев чи Риба-Кит. І навіть, коли настає Зима, вона не може завадити, тому що білий колір ховає усіх від її негод. А Лелека прилітає і взимку, просто його не видно...

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

1.  Лелеки гніздяться тільки на тій хаті:

а) яка була високою; б) де був добрий господар; в) яка вкрита соломою.

2. Дениска дуже хотів, щоб:

а) швидше прийшла весна; б) лелеки звили на стрісі його хати гніздо;

в) Бог простив усі його гріхи.

3. Олег Кочемас застерігав Дениску, що лелеки:

а) тільки в гарних людей мостять гнізда; б) дуже полохливі птахи;

в) примхливі і тендітні. 

4. Для чого Дениска хотів порахувати лелеченят у гнізді? Бо:

   а) був дуже допитливим; б) на прохання Олега Кочемаса;

в) щоб розповісти друзям у школі.

5. Намагаючись навчитися літати, лелеченята стрибали з хати на:

   а) грушу; б) клен; в) ясен.

6. Лелька не змогла відлетіти у вирій через те, що їй крило підбив:

   а) Максим Крутивушко; б) Олег Кочемас; в) браконьєр.

7. Чим харчувалися лелеки на луках?

а) Метеликами; б) вужами; в) зеленою травичкою.

8. Де зимували лелеки?

   а) На подвір’ї Олега Кочемаса; б) у хаті Дениски;

в) у колгоспному хліві.

9. Від чого раділи батьки і Дениска навесні? Бо лелеки:

а)  вирішили залишитися у них;

б) допомагали їм боротися зі шкідниками на городі;

в)    за народним повір’ям приносять щастя.

10.  Визначте художній засіб, який використав Є. Гуцало у творі, висловлюючись: «...потяглися у небі перші ключі перелітних птахів»:

    а) Епітет; б) порівняння; в) метафору.

11.  Характеризуючи лелеченят, автор зазначає, що вони:

    а) полохливі; б) прудкі; в) безпорадні.

     12. Весняний ранок, про який Є. Гуцало зазначає на початку твору, був:

    а) лагідним і ніжним; б) м’яким і теплим; в) сонячним і дзвінким.

VІІ. Підсумок уроку. Рефлексія

Робота з епіграфом

Як ви розумієте вислів В. Крищенка?

Чи погоджуєтеся ви з цими словами?

Як цей вислів стосується нашого уроку?

Слово вчителя

Люблять птаху цю дорослі і малі,

Символ спокою та миру на землі.

В синім небі майоріють два крила,

Це лелеченька нам долю принесла,

А якщо вона над хатою кружля –

Там народиться прегарне немовля,

І лелеку привітають залюбки

Мама й тато, найщасливіші батьки.

І тому я попросити вас хотів:

Бережіть, будь ласка, люди, цих птахів!

Сьогодні ми познайомилися ще з одним твором Є. Гуцала – «Перебите крило». Це оповідання вчить нас оберігати, захищати від усякого лиха те, що народжується, дбати не тільки про себе, а й про всіх; бути чесними і чистими душею, помислами; творити добро, бути співчутливими та щирими.

VІІІ. Мотивація оцінювання

ІХ. Домашнє завдання

1. Знати ідейно-художній зміст твору «Перебите крило»
2. Скласти сенкан про лелеку (за бажанням)
3. Напишіть своє продовження оповідання Є. Гуцала «Перебите крило» (за бажанням)

Література

1. Авраменко О. М. Українська література. Підруч. для 7-го кл. – К.: Грамота, 2007. – 296 с.
2. Відкриті уроки з української мови та літератури. Випуск 3 / уклад. Н. Д. Павлова. – Х.: Вид. група «Основа», – 2010. – 191. – (Б-ка журн. «Вивчаємо українську мову та літературу»; Вип. 3 (76))
3. Жадько Г. М. Раз добром нагріте серце. Урок-дилогія в 7 класі // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2010. – № 1.
4. Старовойт Т. М. Євген Гуцало «Сім’я дикої качки» // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2009. – № 28.
5. Цвелих О. М. Шкільний визначник хребетних тварин. – К.: Рад. школа, 1983. – 256 с.
6. http://uk.wikipedia.org/wiki/Головна_сторінка
7. poetry.uazone.net/hutsalo