Систематизована інформація "Назви хімічних елементів"

Про матеріал

У даному матеріалі узагальнено й систематизовано інформацію про походження назв хімічних елементів (із №118 включно) з використанням кольорової гами:

Червоний – географічні назви

Синій – небесні тіла

Зелений – міфічні герої

Фіолетовий – прізвища вчених

Бурий – за характерними властивостями

Жовтий – за природним джерелом

Перегляд файлу

Походження назв хімічних елементів

№ 1(Н) Гідроген В 1766 р. англійський хімік Т. Кавендіш відкрив водень, який складається з атомів Гідрогену. Гідроген утворює ізотопи: (Протій), (Дейтерій), (Тритій). Назву придумав французький хімік Лавуазьє, вона походить від давньогрецького «hydrogenіum» - той, що народжує воду.

№ 2 (Не) Гелій В 1808 р. одночасно в Індії та Франції був відкритий елемент Гелій. Назва його походить від грецького слова «Нelios» - Сонце, тому, що вперше був відкритий в спектрі випромінювання  Сонця.

№ 3 (Li) Літій В 1817 р. в Швеції відкрито елемент Літій. Вперше знайдено в камінні. Назва походить від грецького( Літос - камінь ). Використовують в атомній енергетиці, медицині.

№ 4 (Be) Берилій B 1798 р. відкрито елемент Берилій. Метал отримав назву від мінералу берилу. Він, в свою чергу, названий в честь індійського міста Белур, де були поширені його поклади.  

№ 5 (B) Бор B 1808 р. відкрито елемент Бор. Назва його походить від назви мінералу бури Na2B4O7. Латинська назва бури означає «кристалічні речовини білого кольору». Використовується в атомних реакторах, хімічній промисловості, медицині.

№ 6 (C) Карбон Елемент Карбон – один з небагатьох елементів «без роду, без племені». Невідомо коли, як і ким був відкритий цей елемент. З латинської карбон перекладається як «вугілля». Російською цей елемент має назву Вуглець (Углерод), що свідчить про його роль у складі вугілля. Карбон утворює мільйони органічних сполук. Карбон є основою всього живого.

№ 7 (N) Нітроген В 1722 р. в Шотландії відкрито Нітроген. Атоми Нітрогену утворюють азот. Назва «азот» означає із давньогрецької «безжиттєвий, неживий». Раніше вважали, що Нітроген не бере участі у життєдіяльності і горіння. Назва «нітроген» означає із латинської «народжуючий селітру». Використовують сполуки в різних галузях народного господарства.

№ 8 (O) Оксиген Кисень відкрили Шеєле і Прістлі в 1773-1774 рр., але французький хімік Антуан Лоран Лавузьє в 1775 р. вивчив його властивості і назвав «життєвим газом». Кисень утворюють атоми Оксигену. Він бере участь у процесах окиснення, горіння. Звідси назва «той, що народжує кислоту» (грец.). Інша версія - назва походить від прізвища доктора Окса.

№ 9 (F) Флуор У 1886 р. відкрито Флуор, що в перекладі з латинської означає «текучий». Дуже хімічно активний газ названий від давньогрецького слова «фторос» - руйнування. Латинська назва походить від слова «текти», що натякає на його участь у процесі плавлення руди. За відкриття Флуору вчений А. Муассан отримав Нобелівську премію. Використовується в медицині, хімічній промисловості.

 № 10 (Ne) Неон В 1898 р. в Англії відкрито елемент Неон. Назва походить від давньогрецької «новий». Використовують в електровакуумній промисловості.

№ 11(Na) Натрій В Англії 1807 р. відкрили елемент Натрій. Назва походить від грецького «ntr - нитрум», що означає сода Na2CO3. Застосовують у хімічній промисловості, атомних реакторах, сполуки Натрію використовують в різних галузях народного господарства.

 № 12(Mg) Магній В 1829 р. добули Магній. Назва елемента Магнію походить від старої назви оксиду MgO - магнезія. Магнезія – це стародавнє місто в Туреччині, в якому існували поклади мінералу магнезиту. Магній входить до складу сплавів, сполуки Магнію використовують в медицині, паперовій промисловості.

№ 13 (Al) Алюміній вперше добули в Данії в 1825 р. Назва елемента походить від латинського слова alumen – галун. Галунисолі,  сполуки Алюмінію. Алюміній використовують в авіаційній і космічний техніці, транспорті, будівництві, побуті.

№ 14 (Si) Силіцій В 1812 р. в Швеції відкрито елемент Силіцій. Назва походить від латинського «silex» - кремінь. З давньогрецької «кремнос» перекладається як «гора, скеля». Входить до складу природного каміння. Застосовують в медицині, в хімічній промисловості, радіотехніці, будівництві, побуті.

 № 15 (P) Фосфор У 1680 р. в Англії відкрили елемент Фосфор. Назва означає «той, що світиться». Отримав назву від однойменного грецького божества Ранкової зірки. Використовують у виробництві сірників, хімічній промисловості, металургії.

 № 16 (S) Сульфур Сірка, утворена атомами елемента Сульфуру відома людству дуже давно. Папір, гума, сірники, ліки, косметика і пластмаса, вибухівка і фарба, міндобрива і отрутохімікати, - речовини, для виробництва яких потрібний Сульфур. Слово «сіра» походить від старослов’янського «сѣра» , що означає « смола, віск». З індоєвропейської «сальп» - горіти.

 № 17 (CI) Хлор В 1807 р. був відкритий елемент Хлор. Назва походить від грецького (хлорос) «жовто–зелений». Хлор використовується в хімічній промисловості, в багатьох галузях народного господарства .

 № 18 (Ar) Аргон В 1894 р. відкрили в Англії елемент Аргон. Через свою хімічну неактивність газ отримав давньогрецьке імя «аргос», що означає ледачий, повільний.  Його назва в перекладі з грецької означає «недіяльний». Використовують в світлотехніці, в електровакумній техніці, в металургії.

№ 19 ( K) Калій В 1807 р. відкрито елемент Калій. Назва походить від арабського «аль-калі» - поташ К2СО3. Використовують в хімічній промисловості, в сільському господарстві – як добрива, в побуті.

№ 20 (Ca) Кальцій Назва елемента походить від латинського слова «calcis» - вапно.

№ 21( Sc) Скандій Елемент відкрито в 1879 р. у Швеції вченим Ларсом Нільсоном, названо в честь Скандинавського півострова. Використовують в металургії, електронно-обчислювальній техніці.

 № 22 (Ti) Титан В 1791 р. відкрито елемент Титан. Суто міфологічне походження назви. Метал був названий на честь титанів, що натякає на його твердістьі міцність.  Інший варіант: названий в честь цариці ельфів Титанії, що говорить про легкість елемента. Використовують у виробництві сплавів.

№ 23 (V) Ванадій В 1830 р. відкрито елемент Ванадій. Елемент названо в честь легендарної Ванадіс – богині давніх скандинавців. Використовують в хімічній промисловості, металургії

№ 24 (Cr) Хром був відкритий у 1766 р. в Росії. Назва Хром означає «забарвлений, колір, фарба», яку він отримав через розмаїття своїх сполук. Входить до складу сплавів, при виробництві скла, для дублювання шкіри.

 №25 (Mn) Манган В 1774 р. у Швеції було відкрито Манган. Назва походить від слова «манганезе», що означає «чистити». Латинська назва походить від слова магніт («magnes»). Використовують в металургії, медицині.

 № 26 (Fe) Ферум утворює метал залізо. Цей метал відомий людям ще до н.е. Більшість металів і сплавів – це сплави на основі заліза. Сполуки Феруму використовують широко на практиці. За ймовірною версією слово «залізо» українською та споріднені терміни у слов'янських мовах походять від санскритського «джальжа», що означало «метал», «руда».

№ 27 (Co) Кобальт Елемент відкрито в 1735 р. у Швеції, назва якого походить від назви «кобольд». При переплавці мінералів, що містять  Кобальт, виділяється отруйний газ оксиду мишяку. Тому німецькі рудокопи назвали метал в честь підземного духа Кобольда, що приносить нещастя. Входить до складу сплавів, використовують в медицині, ветеринарії.

№ 28 (Ni) Ніколь В 1751 р. у Швеції відкрито цей елемент. Назва походить від назви руди «Купфернікель». Німецькі рудокопи в пошуках мідної руди періодично знаходили нікелеву з випарами отруйних газів. Тому руду названо в честь злого гірського духу Нікелю, який ніби-то підкидав їм шматки непотрібної руди. Застосовують у ювелірній справі, у виробництві електровакуумних приладів, сплавів , хімічній промисловості.

 № 29 (Cu) Купрум утворює метал мідь. Латинська назва походить від острова Кіпр, де мідь добували ще п’ять тисяч років тому. Мідь входить до складу сплавів, сполуки Купруму мають велике практичне значення.

№ 30 (Zn) Цинк відкрито дуже давно ще до н. е. За легендою назву речовині дав сам Парацельс. Латинське слово Zincum означає «білий наліт». З німецької мови «цинку» означає зубець, що говорить про гострі кристали металу. Цинк використовують в металургії, а сполуки цинку – в медицині.

№ 31 (Ga) Галій В 1875 р. у Франції відкрито елемент Галій. Названий в честь Франції ( Галія – її латинська назва) . Використовують у виробництві легкоплавних сплавів,напівпровідників.

№ 32 (Ge) Германій В 1886 р. в Німеччині відкрито новий елемент, який отримав назву від Батьківщини Клеменса Вінкрела, котрий відкрив цей елемент. Германій входить до складу сплавів, іде на виробництво напівпровідників.

 № 33 (As) Арсен В 1789 р. відкрито Арсен. Миш’як додають в деякі сорти сплавів, сполуки Арсену входять до всіх основних груп отруйних речовин. Назва походить від грецького «аrsenikon» - жовта фарба, греки використовували сполуки Арсену як барвники.

 № 34 (Se) Селен В 1817 р. відкрито елемент Селен. Елемент названо Селеном ( Selenium) від грецького (місяць), так як Телур названий по імені нашої планети «Земля». Як місяць – супутник Землі, так і Селен – супутник Телура. Сполуки Селену мають практичне значення, а сам Селен має напівпровідникові властивості.

№ 35 (Br) Бром відкрито в 1825 р. Назва походить від грецького «смердючий». Сполуки Брому використовують в медицині, хімічній промисловості.

 № 36 (Kr) Криптон В 1898 р. відкрито новий елемент Криптон. Був відкритий виділенням основних газів з повітря. Так як «переховувався» він добре, то і назвали його з грецької мови «секретний», «прихований», «скритий». Криптон використовують в ядерних реакторах, ним заповнюють рекламні трубки для освітлення сцен телевізійних студій, в текстильній промисловості.

№ 37 (Rb) Рубідій відкрито в 1861 р., назва походить від Rubidus – по латині «червоний» за характерним кольором ліній в спектральному аналізі сполук. Рубідій дорогий метал. Сполуки Rb використовують в медицині, хімічній промисловості.

 № 38 (Sr) Стронцій В 1808 р. відкрито елемент Стронцій. Назва елемента походить від назви шотландського села Строншіан, де знайшли мінерал який назвали стронціаніт. Сполуки Стронцію використовують в піротехніці, біофізиці, біохімії, медицині, хімічній промисловості.

 № 39 (Y) Ітрій В 1789 р. в Швеції відкрито елемент, що означає «безбарвний оксид». Поряд з ще трьома хімічними елементами (Ербій, Ітербій, Тербій), отримав назву на честь шведського села Іттербю. Ітрій входить до сплавів, використовують при виготовлені телевізорів, в керамічній промисловості.

№ 40 (Zr) Цирконій В 1789 р. відкрито елемент Цирконій. Назва походить від двох персидських слів «цар» золото і «гун» колір (золотистий). Метал вперше отримано з мінералу циркону, який в свою чергу названий в честь східної назви кольору кіноварі (золотий, царкун). Його використовують в силікатній промисловості, металургії, ядерній енергетиці.

 № 41 (Nb) Ніобій В 1844 р. в Німеччині відкрили Ніобій. Назва походить від імені Ніоби, дочки міфічного царя Танталу. Ніобій за властивостями дуже подібний до танталу, має властивості надпровідності, застосовується в чорній і кольоровій металургії, ракетній і космічній техніці.

№ 42 (Mo) Молібден відкрито в 1790 р. Назва походить від латинського слова molibdaena, яким позначали всі мінерали, що залишали слід на папері. Мінерал молібденіт, що містить цей метал, здавна вважали свинцем, і так і назвали (давньогрецькою «молібдос» - свинець). Використовується в металургії, радіотехніці.

№ 43 (Tc) Технецій В 1937 р. відкрито елемент Технецій. Назва походить від грецького «штучний». Це перший елемент, отриманий хіміками штучним шляхом  за допомогою ядерного синтезу.  Використовують в металургії.

 № 44 (Ru) Рутеній В 1844 р. В Казанському університеті в Росії відкрито елемент Рутеній. Росія по латині Ruthenia, звідки й назва елемента. Використовується в атомній енергетиці, хімічній промисловості.

№ 45(Rh) Родій. В 1803 р. відкрито в Англії Родій. Назва елемента з грецької Родос означає «Троянда» (сполуки Родію мають темно-червоний колір). Родій дорогий метал. Основна галузь застосування – хімічна промисловість.

 № 46 (Pd) Паладій В 1803 р. відкрито Паладій. Назва походить від назви напередодні відкритого астероїда Паллади, який названо в честь богині мудростіі Афіни Палади. Галузь застосування – хімічна промисловість.

№ 47 (Ag) Аргентум Срібло відом з давніх часів. Аргентум – це елемент, назва якого походить від слів «серп» і «півмісяць». Срібло – «метал» Місяця. Латинська назва походить від індоєвропейського «ерго» – блискучий.

№ 48 (Cd) Кадмій У 1802 р. в Німеччині відкрили метал кадмій, назва якого походить від швецької назви «цинкові руди». Метал добули з руди, названої на честь давньогрецького героя Кадма. Із Кадмію виготовляють стержні атомних реакторів.

 № 49 (In) Індій В 1862 р. в Англії відкрили Індій – елемент, названий за кольором індигової лінії в спектрі. Використовується  як напівпровідник.

№ 50 (Sn) Станум відомий людині дуже давно. Латинська назва Стануму походить від слова «ста», що означає «твердий, стійкий, міцний». На консервні банки йде майже половина світового виробництва олова. Станум входить до складу багатьох сплавів. «Олов’яна чума» - це результат перетворення білого олова в сіре, густина якого значно менша при температурі нижче 13,2С.

 № 51(Sb) Стибій відкрито ще до н. е. Російська назва «Сурьма» походить від турецького «сюркне», що означає «натирання» або «чорніння брів». Стибій входить до складу сплавів Sb2S3, використовують у виробництві сірників і в піротехніці. Стибій амфотерний елемент.

№ 52 (Te) Телур В 1782 р. в Австро-Угорщині знайдено елемент Телур, названий в честь нашої планети (лат. Теллус – Земля). Використовується як напівпровідник, входить в склад сплавів. Телур – отруйний.

 № 53 (I) Іод В 1811 р. відкрито елемент Іод. Назву дав фр. хімік Гей-Люссак,  походить від грецького Одіс «фіалкоподібний» за кольором пари, що сублімується. Використовується в медицині та хімічній промисловості.

№ 54 (Xe) Ксенон В 1894 р. в Англії випадково знайдений в криптоні  інертний газ ксенон, що в перекладі з грецької означає «чужий». Використовується в ксенонових лампах для передачі кольорової гами світла.

№ 55 (Cs) Цезій В 1880 р. в цілющих водах джерел Баден – Баден відкрито елемент Цезій. Назва походить від латинського «небесно-блакитний». Його спектр має 2 яскраво сині смуги. Застосовується в радіотехніці, оптиці, хімічній промисловості.

№ 56 (Ba) Барій В 1774 р. в Швеції відкрили елемент Барій, назва «барос» з грецької означає «важкий». Використовують в електротехніці, виробництві скла,  медицині.

 № 57 (La) Лантан В 1839 р. в Швеції відкрито елемент Лантан. Назва походить від грецького «ховатися, забуватися». І дійсно, він ховався від хіміків в мінералі аж 36 років. Використовується в оптиці.

 № 58 (Ce) Церій В 1875 р. відкрито Церій в Америці і названо в честь Церери – найбільшого із астероїдів, названого в честь римської богині родючості. Входить до складу сплавів, застосовують в хімічній промисловості. Використовується як каталізатор.

№ 59 (Pr) Празеодим В 1882 р. в Америці відкрили елемент Дідім, що пізніше виявився з’єднанням Неодиму та Празеодиму.  Назва складається з давньогрецьких слів «празеос» (світло-зелений) та «дідімос» (близнюки). Використовують в оптиці, металургії.

 № 60 (Nd) Неодим В 1882 р. в Америці відкрито близнюка Празеодима і названо Неодимом. Назва складається з давньогрецьких слів «неос» (знову) та «дідімос» (близнюки). Входить до складу сплавів.

№ 61 (Pm) Прометій знайшли в 1947 р. в Америці серед продуктів реакцій в ядерному реакторі. Названий на честь міфологічного героя Прометея. Використовують в атомних батареях, слухових аппаратах, годинниках.

№ 62 (Sm) Самарій В 1879 р. отримано в Росії з мінералу самарскиту, названого в честь російського гірського інженера  В.Є.Самарського-Биховця і названо в його честь Самарієм.  Використовують в техніці.

 № 63 (Eu) Європій В 1896 р. відкрито у Франції хіміком Демарсе ще один рідкоземельний елемент,  названо в честь Європи. Використовують в техніці.

 № 64 (Gd) Гадоліній В 1880 р. у Швеції відкрито елемент № 64 Гадоліній і названо в честь фінського вченого Юхана Гадоліна (що відкрив Ітрій), який був першим дослідником рідких земель. Використовують в атомних реакторах, входить до складу сплавів.

№ 65 (Tb) Тербій В 1843 р. у Франції відкрито елемент Тербій, назва якого означає «коричневий». Поряд з ще трьома хімічними елементами (Ербій, Ітербій, Ітрій), отримав назву на честь шведського села Іттербю. Використовують в люмінофорах, лазерних матеріалах, феритах.

№ 66 (Dy) Диспрозій В 1886 р. у Франції відкрито елемент і названо грецьким словом «диспрозітос», що в перекладі означає «важко отримати». Використовують в магнітних сплавах, хімічній промисловості, медицині.

№ 67 Гольмій (Ho) В 1879 р. в Швеції відкрито новий елемент, який названо в честь столиці Швеції Стокгольма. «Holmia» - так пишеться по латині. Використовують в хімічній промисловості.

№ 68 (Er) Ербій В 1843 р. у Швеції відкрито елемент Ербій, що означає «рожевий». Поряд з ще трьома хімічними елементами (Тербій, Ітербій, Ітрій), отримав назву на честь шведського села Іттербю. Застосування: виготовлення кольорового скла, атомна енергетика, виробництво сплавів, лазери.

№ 69 (Tm) Тулій В 1879 р. відкрито елемент Тулій. Thule – називали легендарний острів Тулі, який ніби то є в Скандинавії на півночі Європи. Тулій використовують як добавку до лазерів і напівпровідників.

№ 70 (Yb) Ітербій В 1878 р. в Швеції відкрито елемент Ітербій. Назва походить від Швецького села Ітербю. Входить до складу сплавів.

 № 71 (Lu) Лютенцій В 1907 р. у Франції відкрито елемент Лютенцій. Назва походить від старовинної латинської назви столиці Франції Парижа Lutetia. Входить до складу сплавів.

№ 72 (Hf) Гафній В 1924 р. в Голландії відкрито елемент. Назва походить від латинської назви столиці Копенгагена. Використовують в металургії, ювелірній справі, гафній – дорогий метал.

 № 73 (Ta) Тантал В 1802 р. в Швеції відкрито елемент Тантал і названо в честь міфологічного царя Тантала, якого наказано за жорстокість на вічні муки. Тантал дуже важко вдалось відкрити і тому він отримав таку назву. Застосовують в медицині (хірургії), металургії. Тантал – дорогий метал.

 № 74 (W) Вольфрам В 1781 р. було відкрито елемент Вольфрам в Німеччині. Ця назва походить від назви мінералу «вольфраміт». В той час «вольфрам» вважали мінералом олова. Але при добуванні олова, з руди його виплавлялось менше, ніби хтось «поїдав» цей метал (перекладається як «вовча піна»). Звідси і появилась назва, яка відображає поведінку вовка. Входить до складу сплавів.

 № 75 (Re) Реній В 1933 р. в Німеччині відкрито новий елемент – Реній. Назва його походить від назви Рейнської провінції, батьківщини Іди Ноддак, яка відкрила цей елемент. Застосовують у виробництві сплавів термопар, хімічній промисловості.

№ 76 (Os) Осмій В 1804 р. в Англії відкрито Осмій. Назва походить від грецького ОСМІ, що означає «запах». Носієм цього неприємного запаху був оксид осмію. Входить до складу сплавів, використовують в хімічній промисловості. Осмій – дорогий метал.

 № 77 (Ir) Іридій В 1804 р. в Америці відкрито елемент Іридій. Назва елемента походить від грецького «веселка». Солі іридію забарвлювались в різні кольори. Входить до складу сплавів, використовують в хімічній промисловості, як каталізатори. Іридій – дорогий метал.

№ 78 (Pt) Платина В 1748 р. в Іспанії відкрито елемент Платину. Сучасна назва елемента походить від іспанського слова «рlata» - срібло. Платину називали «білим золотом». Цей метал використовують для виготовлення дорогих приладів в хімічній промисловості, як каталізатор для одержання сплавів, в електротехніці, хімічному машинобудуванні.

№ 79 (Au) Аурум Золото – важкий метал. Назва походить від праіндоєвропейського кореня «зел» (жовтий, яскравий). Латинська назва походить від древнесабінського «сяючий світанок». Назва елемента походить від старої романської назви золота – «аurum». Застосовується в хімічній промисловості як каталізатор, ювелірній справі, входить до складу сплавів. Золото – дорогий метал.

№ 80 (Hg) Меркурій Назва елемента походить від небесного тіла. Латинська назва перекладається як «рідке срібло». Медицина застосовує не тільки сполуки, але саму ртуть і її пари: ртутний термометр, ртутні манометри для вимірювання тиску, ртутно-кварцеві лампи. Ртуть – «нестаріючий метал».

 № 81 (Tl) Талій В 1861 р. відкрито елемент Талій. Назва походить від латинського «thallus» - молода зелена гілка, що розпускається. Лінія в спектрі мала світло-зелений колір. Сполуки талію використовують в медицині, метал входить до складу сплавів.

№ 82 (Pb) Плюмбум Назва походить від латинського plumbеr (водопровідник) – у Стародавньому Римі водопровід робили з свинцевих труб, і по французьки – plomb (запечатувати). Звідси назва опечатування – пломбування. Застосовують в електротехніці, медицині, транспорті, вогнепальній зброї тощо.

№ 83 (Bi) Бісмут В 1529 р. в Німеччині відкрито елемент Бісмут. Назва походить від німецького слова «Wismuth» (біла маса). Традиційні споживачі бісмута – металургійна, фармацевтична і хімічна промисловість.

 № 84 (Po) Полоній В 1898 р. відкрито елемент Полоній подружжям Кюрі. По – латині «Polonia» - Польща. Полоній – радіоактивний елемент, використовують в атомній енергетиці, електродних сплавах.

 № 85 (At) Астат В 1943 р. в Австрії у природі знайдено елемент Астат. Назва елемента походить від грецького астатос «нестійкий» і відображає природу цього елемента. Астат – радіоактивний, період піврозпаду 83 год. У всій земній корі є лише біля 30 г астату. Використовують для лікування щитовидної залози. Цікавим є той факт, що галоген Астат, після непідтвердженого відкриття в 1932 році деякий час носив назву «Алабама» (лат. Alabamium, англ. Alabamine), дану на честь  американського штату.

 № 86 (Rn) Радон У 1900 р. в Канаді відкрито новий елемент Радон за допомогою радіоактивного елемента Радію. Тобто один елемент дав назву іншому. В перекладі з латинської означає «блискучий, той, що світиться». Радон – радіоактивний, найдорожчий газ. Використовують в медицині, хімічній промисловості.

№ 87 (Fr) Францій В 1939 р. відкрито у Франції елемент Францій. Названо в честь батьківщини жінки-вченої француженки Маргарити Пере. Використовують в хімічній промисловості.

№ 88(Ra) Радій В 1898 р. відкрито подружжям Кюрі елемент Радій. Слово «radium» (радій), як і радіація, походить від латинського «radius» - «промінь, випромінювання». Радій – радіоактивний елемент. З 1911 р. застосовують в ядерній фізиці, медицині.

№ 89 (Ac) Актиній В 1899 р. у Франції відкрито радіоактивний елемент Актиній. Назва походить від грецького актис - «випромінювання світла». Використовують в ядерній фізиці.

№ 90 (Th) Торій В 1815 р. у Швеції відкрито елемент Торій. Названий в честь скандинавського бога війни, грому і блискавки Тора. Застосовують в хімічній промисловості. Входить до складу сплавів. Торій – дорогий метал.

№ 91 (Pa) Протактиній В 1917 р. відкрито в Англії Протактиній. В перекладі з грецької означає той, що передує Актинію, тобто «прабатько актинію». Дорожчий від золота. Застосовують в атомній енергетиці.

№ 92 (U) Уран В 1789 р. в Німеччині відкрито радіоактивний елемент Уран. Уран, а точніше його оксид, був названий в честь найвіддаленішої відомої на той час небесної планети. Уран – головний елемент ядерної енергетики.

№ 93 (Np) Нептуній В 1939 р. в Америці відкрито трансурановий елемент – Нептуній. Назва походить від небесної планети, яка в сонячній системі іде за Ураном – Нептун. Застосовується в ядерній енергетиці.

№ 94 (Pu) Плутоній відкрито в 1940 р. в Америці. Цей елемент названо Плутонієм від назви планети, орбіта якої пролягає за орбітою Нептуна. Плутоній – елемент ядерної фізики, застосовується і в металургії.

 № 95 (Am) Америцій В 1912 р. в Америці відкрито елемент і названо в честь цієї частини світу Америцієм. Америцій – дорогий метал. Застосовується в атомній енергетиці.

№ 96 (Cm) Кюрій В 1961 р. відкрито елемент, який названо в честь пам’яті про вчених П’єра і Марії Кюрі. Єдиний елемент, в символі якого є буква m, яка не звучить в назві – від імені Марії.  Застосовують в ядерній фізиці.

 № 97 (Bk) Берклій В 1958 р. в Каліфорнії відкрили елемент Берклій. Назва походить від містечка Берклі, де його відкрито. Застосовують в ядерній фізиці.

№ 98 ( Cf) Каліфорній В 1952 р. відкрито Каліфорній, назва якого походить від місця його відкриття – Каліфорнія. Застосовують в ядерній фізиці.

№ 99 (Es) Ейнштейній В 1952 р. в Америці відкрито елемент, який отримав свою назву в честь вченого-фізика Альберта Ейнштейна. Застосовують в ядерній фізиці.

№ 100 (Fm) Фермій В 1952 р. в Америці відкрито елемент який названо в честь італійського фізика Енріко Фермі. Застосовують в ядерній фізиці.

 № 101 (Md) Менделєєвій В 1955 р. в Каліфорнії отримали елемент, названий в честь російського хіміка Д. І. Менделєєва. Застосовують в ядерній фізиці.

 № 102 (No) Нобелій В 1956 р. синтезовано в Стокгольмі елемент № 102 і названо в честь вченого Нобеля.

№ 103 (Lr) Лоуренсій В 1961 р. в Каліфорнії відкрито елемент-актиноїд Лоуренсій. Названо його в честь винахідника циклотрона, американського фізика Ернеста Лоуренса.

№ 104 (Rf) Резерфордій до 1997 в СРСР і Росії був відомий як Курчатовій. В 1964 р. синтезований в Дубно в СРСР, названий в честь вченого І. В. Курчатова. Ніколи не був отриманий в макроскопічних кількостях, не використовується. Названий в честь англійського фізика Ернеста Резерфорда.

 № 105 (Db) Дубній Відкрито елемент в 1967 р. в СРСР в Дубно і названо в честь міста – російського центру з досліджень в галузі ядерної фізики.

№ 106 (Sg) Сиборгій В 1974 р. у США відкрито елемент Сиборгій. Назва походить від прізвища американського вченого Г. Сіборга.

№ 107 (Bh) Борій В 1976 р. в Дубно (СРСР) відкрито елемент, який названо на честь датського фізики Нільса Бора .

№ 108 (Hs) Гасій В 1984 р. у центрі дослідження важких іонів в Німеччині був відкритий елемент Гасій. Названий на честь німецької землі Гессен (від лат. Hassia — Гессен), центром якої є Дармштадт, місце відкриття елементу. Було синтезовано лише 3 ядра. Відомо 7 ізотопів.

 № 109 (Mt) Майтнерій – синтезований штучно. Достовірно елемент під номером 109 був відкритий у 1982 в Німеччині. Названий у 1997 році на честь австрійсько-шведського хіміка та математика Лізи Майтнер.

 № 110 (Ds) Дармштадтій. Елемент отримав назву за місцем відкриття. Вперше його синтезовано 9 листопада 1994 в Центрі дослідження важких іонів у місті Дармштадт, С. Гоффманном та ін. Виявлений ізотоп мав атомну масу 269. 16 серпня 2003 42-а Генеральна асамблея ІЮПАК, що відбулась у канадському місті Оттава, і Рада ІЮПАК офіційно присвоїли елементу № 110 назву «Дармштадтій». Раніше 110-й елемент називали Унунілій.

№ 111(Rg) Рентґеній. (або Унунуній) — штучно синтезований хімічний елемент. Найстабільнійший ізотоп має період напіврозпаду 3,6 секунд. Синтезовано у 1994 році у м. Дармштадт. Названий на честь Вільгельма Конрада Рентгена. IUPAC офіційно визнав цю назву з листопада 2004 року.

 № 112 (Cn) Коперніцій ( лат. Copernicium) (раніше Uub Унунбій – ека-ртуть); в якості російської назви використовується також Копéрнікій).  Вперше про можливий синтез 112-го елемента заявив А. Маринов в 1971 році . Коперніцій вперше синтезований 9 лютого 1996 року  в Дармштадті , Німеччина С. Хоффманном і ін. Більш важкі ізотопи Коперніцій були отримані пізніше (в 2000 і 2004, 2006 роках ) в Об'єднаному інституті ядерних досліджень ( Дубна , Росія ). Відкриття 112-го елемента було визнано в травні 2009 року  Міжнародною радою теоретичної і прикладної хімії , після цього було розпочато процес затвердження його назви. Вчені GSI запропонували для нього назву Copernicium (Cn) в честь Миколи Коперника, яка була затверджена 19 лютого 2010 року.

№113 ( Nh)  Ніхо́ній (лат. Nihonium,), раніше фігурував під тимчасовими назвами Унунтрій (лат. Ununtrium, Uut) або ека-талій. Радіоактивний. Спочатку для 113-го елемента використовувалася систематична назва унунтрій, складена з коренів латинських числівників, відповідних порядковому номеру: дослівно «одно-одно-третій»). Синтезували елемент вчені з російського наукового міста Дубна, пропонували назвати його Беккерелій на честь відкривача радіоактивності Анрі Беккереля (раніше цією ж назвою пропонувалося назвати 110-й елемент, який став Дармштадтій). Вчені з Японії пропонували назвати елемент Японій, Нісінанієм (в честь фізика Есио Нісина), або Рікен (в честь інституту RIKEN). 8 червня 2016 року ІЮПАК рекомендував дати елементу назву «Ніхон» на честь одного з двох японських варіантів самоназви країни - Ніхон, що перекладається як «країна сонця, що сходить». 28 листопада 2016 року ІЮПАК затвердив для 113-го елемента назву «Ніхон». 113-й елемент став першим, відкритим в Японії і взагалі в азіатській країні.

№114 (Fl) Флеро́вій раніше був відомий як Унунквадій (лат. Ununquadium, Uuq), можна буквально перекласти як «одно-одно-чотири»), використовувалася також неофіційна назва ека-свинець. Елемент сильно радіоактивний. Офіційна назва Флеровій (flerovium) дана на честь Лабораторії ядерних реакцій ім. Г. Н. Флерова Об'єднаного інституту ядерних досліджень Росії, де був синтезований елемент. Назва затверджена 30 травня 2012 року.

№ 115 (Mc) Моско́вій (лат. Moscovium), раніше був відомий під тимчасовими назвами Унунпентій (лат. Ununpentium, Uup) або ека-вісмут. Штучно синтезований радіоактивний елемент, в природі не зустрічається. 30 грудня 2015 року ІЮПАК офіційно визнав відкриття 115-го елементу і пріоритет  вчених з ОІЯД (Росія) і Ліверморської національної лабораторії (США).

№ 116 (Lv) Лівермо́рій (лат. Livermorium),  раніше був відомий під тимчасовими назвами Унунгексій (лат. Ununhexium, Uuh) і ека-полоній. Штучно синтезований радіоактивний елемент, в природі не зустрічається. Офіційна назва Ліверморій дана на честь Ліверморської національної лабораторії ім. Е. Лоуренса (Лівермор, США), що брала участь у відкритті елемента. Назва затверджена 30 травня 2012 року.

№ 117 (Ts) Теннессін (новолат. і англ. Tennessine), раніше фігурував під тимчасовими назвами Унунсептій (лат. Ununseptium, Uus) або ека-астат. Період напіврозпаду більш стійкого з двох відомих ізотопів, 294Ts, становить близько 78 мілісекунд. Формально відноситься до галогенів, проте його хімічні властивості ще не вивчені і можуть відрізнятися від властивостей, характерних для цієї групи елементів. Унунсептій був відкритий останнім з елементів сьомого періоду таблиці Менделєєва. 30 грудня 2015 року ІЮПАК офіційно визнав відкриття 117-го елементу і пріоритет в цьому вчених з Об'єднаного інституту ядерних досліджень (ОІЯД) і Ліверморської національної лабораторії. Назва «Теннессін» в знак визнання внеску штату Теннессі, в тому числі Національної лабораторії Ок-Рідж, Університету Вандербільта і Університету Теннессі в Ноксвілл.

 № 118  (Og)  Оганесо́н (лат. Oganesson), раніше був відомий під тимчасовими назвами Унуноктій (лат. Ununoctium, Uuo) або ека-радон. Найбільш стабільним (і єдиним відомим на 2016 рік) є нуклід 294Og, чий період напіврозпаду оцінюється в 1 мс. Штучно синтезований радіоактивний елемент, в природі не зустрічається. Синтез ядер Оганесона був вперше здійснений в 2002 і 2005 роках в Об'єднаному інституті ядерних досліджень (Дубна) у співпраці з Ліверморської національної лабораторії. Результати цих експериментів були опубліковані в 2006 році. 28 листопада 2016 року тимчасова систематична назва «Унуноктій» і тимчасове позначення Uuo після формального підтвердження відкриття елемента були замінені на постійну назву Оганесон і позначення Og (в честь академіка Юрія Цолаковіча Оганесяна), запропоновані першовідкривачами і затверджені ІЮПАК.

 

 

               Від чого пішли (присвоєні) назви хімічних елементів:

Червоний – географічні назви           

Синій – небесні тіла

Зелений – міфічні герої                     

Фіолетовий – прізвища вчених

Бурий – за характерними властивостями 

Жовтий – за природним джерелом

 

 

Укладено і систематизовано

 Сопилюк Н.І. – вчителем хімії Заліщицької гімназії

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
4.5
Відповідність темі
4.8
Загальна:
4.8
Всього відгуків: 4
Оцінки та відгуки
  1. Підкалюк Любов Петрівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Стрілецький Роман
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  3. Пилипчук Світлана Володимирівна
    Загальна:
    4.7
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    4.0
    Відповідність темі
    5.0
  4. Малоїд Марія Петрівна
    цікава інформація. Дякую.
    Загальна:
    4.3
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    4.0
    Відповідність темі
    4.0
Показати ще 1 відгук
docx
Додано
1 липня 2018
Переглядів
26600
Оцінка розробки
4.8 (4 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку