Ситуативні вправи в системі НУШ як спосіб формування комунікативної компетенції молодших школярів.

                                 Дидактичний матеріал

Ситуативні вправи в системі НУШ як спосіб формування комунікативної  компетенції молодших школярів.

Ситуативні завдання допомагають урізноманітнити зміст уроку, посилити комунікативну спрямованість матеріалів підручника, підвищити мотивацію до навчання, розвивають критичне мислення,сприяють формуванню мовленнєво - комунікативних умінь, загальному розвитку особистості учнів.

Методи ситуативного моделювання

• дидактична гра;
• рольові ігри;
• імітаційні ігри або симуляції;
• комунікативний метод;
• моделювання навчальних ситуацій.
•  

Основні види ситуативних завдань.

•           дати відповідь на питання, сформульоване щодо певної ситуації;
•           вибрати із запропонованих варіантів правильний розв’язок;
•           самостійно сформувати проблему (питання), на основі заданої ситуації;
•           охарактеризувати об’єкт дослідження та їхні взаємовідносини в запропонованій ситуації;
•           пов’язати сформульоване завдання, спираючись на формальну логіку;
•           розв’язати завдання на основі знань діагностики й прогнозування поведінки учасників ситуації;
•           пошук або конструювання ситуації з використанням літературних джерел чи фактів реальної практики;
•           провести планефікацію дії в умовах конкретної ситуації й накреслити шляхи розв’язання поставленого завдання;
•           проаналізувати ситуацію, вдаючись до різноманітних поєднань творчих завдань попередніх типів.

Ситуативні завдання використовуються як тренувальні вправи, що сприяють виробленню мовленнєвих умінь і навичок, активізують пізнавальну діяльність:

• мабуть з вами траплялися такі прикрощі? (як з героєм оповідання, казки), опишіть, зберігаючи гумо;
• чи носить ваша вулиця чиєсь ім’я;
• що знаєте про людей, що народилися і жили у вашому місті?
• „добра людина”, що ви розумієте під цим висловлюванням?
• пригадайте, як уперше йшли до школи, на ялинку, які почуття пережили?
• які особливості характеру впливають на зовнішність?

               Обличчя:

• весела людина, сувора, нудна (худорляве, червонощоке, сумне, сонне, смугляве, перелякане, серйозне, вольове, зосереджене, добре, ображене, сяюче, розумне, примхливе, зле, похмуре, винувате, розпачливе)
• чоло (високе, горде, кругле, благородне, зморщене, вузьке, відкрите, горде)
• вуста (яскраві, безбарвні, суворі, товсті, уперті, тонкі, червоні, пухкі, бантиком)
• ніс (короткий, кирпатий, гострий, хижий, картоплею, великий, орлиний, широкий, горбатий, правильної форми, прямий)
• очі (карі, голубі, жваві, чорні, оксамитові, розкосі, вузькі, великі, бездонні, круглі, примружені, безбарвні, швидкі, блискучі, відкриті, задумливі, лукаві, пустотливі, правдиві, щасливі, холодні, здивовані, докірливі, ясні, розгнівані, уважні, добрі, співчутливі)
• читаючи книжки, звертали увагу на хід героїв, зустрічали людей на них схожих в житті;
• опишіть людину знайому у хвилину радості, у хвилину гніву, за заняттям;
• ви приймаєте участь у передачі портрети дорогих людей. Яку запропонуєте, чому?
• чи змінювався ваш поганий настрій, коли ви відчували добре до вас ставлення?
• Напишіть по себе, якими ви себе бачите? Якими вас бачать інші?