Óскар УÁЙЛЬД (1854–1900). «Портрет Доріана Грея». Життєвий і творчий шлях письменника. Уайльд – письменник англійського раннього модернізму.

Урок 6

 

Тема. Óскар УÁЙЛЬД (1854–1900). «Портрет Доріана Грея».

Життєвий і творчий шлях письменника. Уайльд – письменник англійського раннього модернізму. Естетизм Уайльда, імпресіоністичність стилю.

Мета: ознайомити з життям і творчістю письменника, зацікавити ними; розвивати навички сприйняття інформації на слух, виокремлення головного, уміння розкривати зміст афоризмів, пояснювати парадокси; виховувати високі моральні якості, естетичні смаки.

 

КМЗ: портрет письменника, видання його творів, презентація , документальний фільм .

 

Тип уроку: комбінований .

 

Пригадую, що в Оксфорді я сказав одному із моїх друзів… що хочу скуштувати плід з кожного дерева у світовому саду і що саме з цим жаданням у душі я вирушаю у світ. Воістину так я й вирушив, воістину так я й жив.

 

Оскар Уайльд

 

Хід уроку

 

I. Організаційний момент

 

    ІІ. Мотивація навчальної діяльності

 

 Слайд 2

«Пригадую, що в Оксфорді я сказав одному із моїх друзів… що хочу скуштувати плід з кожного дерева у світовому саду

що саме з цим жаданням у душі я вирушаю у світ. Воістину так

й вирушив, воістину так я й жив»,— говорив англійський письмен-ник Оскар Уайльд (звернення до епіграфа уроку). Його назвали ко-ролем Життя, а ще — принцом Парадоксів. Ось із таким надзвичайним письменником ми розпочинаємо знайомство сьогодні на уроці.

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІV. Актуалізація опорних знань

Бесіда

Пригадайте поняття «декаданс», «модернізм», «символізм». Назвіть їх ознаки.

Робота з таблицями 

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

1.Виступ   учня – дослідника  .

Пояснення значення імені   письменника .

-Що означає ім'я ОСКАР?

Означає "Божий спис". Завжди було популярним у Скандинавії.

У дитинстві - неспокійна, хвороблива дитина, що коштує батькам безсонних ночей. Оскари непосидющі й задиристі, допитливі й наполегливі. Люблять, щоб їм читали казки.

 Захоплюються музикою,  але у всьому їм бракує посидючості й терпіння.

2.  Театр одного актора

Запис у щоденнику  11 серпня 1900р.

Доля моя була  визначена  ​​вже в ті роки , але дізнався я про це  випадковоі. Коли я  на  канікулах жив у Мойтуре , Френк Хуліхен , що працював там у мого батька , одного разу відвів мене до старої селянки , яка була ворожкою . Він мені часто про неї розповідав , і мені не терпілося побувати у неї . Мабуть , я сподівався , що вона розпізнає в мені те, що я вже відкрив у собі сам. Я побачив старезну  жінку, одягнену в звичайну для жінок цієї місцевості червону сукню . Вона взяла мою долоню , бліду і вже тоді велику, і почала розглядати її з дещо презирливим виглядом. І раптом вона погладила мені руку і заговорила про те , що доля моя буде величною і жахливою ​​, що ім'я Оскар , прославлене в анналах ірландської історії , ляже на мене ( так вона і сказала - ляже ) , як далекі далі , які бачиш у сні , накладаються на денну дійсність.

2. Міні-лекція вчителя  з     елементами бесіди.

 

Оскар Уайльд — англійський письменник межі   ХIX і XX століть, автор віршів, п’єс, казок, а також роману «Портрет Доріана Грея», що став знаковим твором доби декадансу. Творчість цього письменника була новою віхою в розвитку європейського символізму.

Слайд  3

Народився Оскар Уайльд (Вайльд) в інтелігентній ірландській родині (батько — відомий лікар, мати — письменниця) у Дубліні 1854 року (в інших джерелах — 1856 року). Навчався в Королівській школі Портора, потім у дублінському Трініті — колледжі.

3. Театр одного актора

Запис у щоденнику  21 серпня 1900р.

У 1871 році я вступив до дублінського коледжу  Трійці. Мені тоді було тільки сімнадцять, але я вже відчував себе орлом, замкненим у клітку з горобцями. Це була, по суті, та ж школа, і невдоволення своїм становищем ускладнювалося  у мене відчуттям порожнечі і втоми, яку я завжди відчуваю, коли навколо не звучить сміх і мене не оточують увагою яскраві співрозмовники. І хоча я був дуже юний, я неабияк зажурився. Мені здавалося, що я кинутий у в'язницю - правда, згодом з'ясувалося, що порівняння було не таким вже точним.

Слайд 4

 Навчався  згодом  на класичному відділенні Оксфордського університету.

Слайд 5

 

  цей час почав писати свої перші вірші та поеми.

Ще підлітком Оскар мав власний погляд на все, що його оточувало, мужньо демонстрував свою позицію, навіть якщо вона суперечила загальновизнаній. Хлопчик зневажливо ставився до улюбленої гри ровесників — футболу. У святкові дні носив високий циліндр на довгих кучерях, що також викликало непорозуміння з однокласниками. Якось увечері, коли він урочистою ходою велично проходив повз них, вони накинулися на нього, зв’язали йому руки й ноги, поволокли на високий пагорб. Забруднений, подряпаний до крові Оскар набув пози захопленого глядача й промовив: «Який звідси, з горба, чудовий краєвид!»

Після закінчення навчання повністю віддається літературній творчості. У 27 років видає збірку «Вірші». «Найбільша праця для творчої уяви митця — створити перше самого себе, а тоді вже свою публіку»,— стверджує Уайльд. Лондон наповнюється чутками про естетизм письменника.

Робота з підручником (словник)

-Пригадаймо, що естетизм — це визнання краси найвищою цінністю буття.

«Апостол естетизму», «естет» — це стало начебто професією, громадським статусом Уайльда. Тому й одяг, і будинок з облашту-ванням мав відповідно до своїх уявлень про красу.

І дружина у нього була дуже вродливою. Щомісяця він з’являв­ ся перед гостями в новому образі та одязі: грецькому, середньовіч-ному, старовенеціанському, голландському. Поклоніння красі не обмежувалося тільки прагненням оточити себе вишуканими ре-чами, меблями, картинами, носити елегантний одяг, мати смачну й привабливу на вигляд їжу, спілкуватися із вродливими людьми. Культ краси в Уайльда — це насамперед благоговійне ставлення до мистецтва. Ще у шкільні роки він добре вивчив класичні мови, за-хоплювався античністю; читав багато і швидко: Есхіл, Евріпід, Со-фокл, Чарлз Діккенс, Вільям Теккерей, англійські поети…

 

Письменник здійснює подорож Америкою, де виступає з лекціями, присвяченими естетизму. Кілька місяців проводить у Парижі, знайомиться з мистецтвом французького декадансу.

Пригадайте, що таке декаданс.

Слайд 6,7

Уайльд працює журналістом, публікує сотні критичних статей та рецензій, редагує журнал «Світ жінки». Продовжує плідно пра-цювати в літературі — виходять його збірка «Щасливий принц», роман «Портрет Доріана Грея»(1890), збірка казок «Гранатовий будиночок», оповідання, літературно-критичні діалоги, п’єси, які мали особливий успіх.

Слайд  8

З 1890 почати отримувати визнання його театральні постановки - комедії: «Віяло леді Уиндермир» (1892), «Жінка, не варта уваги» (1893), «Ідеальний чоловік» (1895) і «Важливо бути серйозним» (1895).Останній п'єсі Уайльда «Соломея», написаній французькою мовою, було відмовлено в ліцензії в Лондоні, однак пізніше в 1905 п'єса послужила основою для однойменної опери Рихарда Штраусса, і була опублікована в Англії в перекладі близького друга Уайльда лорда Альфреда Дугласа.

 4. Виступ   дослідника  про   біблійну   легенду

Біблійна легенда свідчить : Після Хрещення Господнього святий Іван Хреститель був ув»язнений  у  темницю Ірода Антипа , правителя  Галілеї . Пророк Божий відкрито викривав Ірода в тому , що той , жив разом з Іродіадою , дружиною свого брата Пилипа. У день  своего народження Ірод влаштував бенкет. Дочка Іродіади - Саломея танцювала перед гостями й догодила імениннику . У подяку дівчині , він пообіцяв дати все , що вона захоче , навіть половину свого царства. За порадою матері , Саломея  попросила в Ірода в нагороду принести їй на блюді голову святого , Іоанну Хрестителю тут же відрубали голову і принесли Соломії . Божий гнів обрушився на тих , хто зважився погубити пророка. Взимку на річці Саломея провалилася під лід. Голову її , відрізану гострою крижиною , принесли Іродові та Іродіяді , як колись принесли їм голову св. Іоанна Предтечі , а тіло її так і не  знайшли . Колишній тесть , аравійський цар Арефа , рушив своїм  військом   проти Ірода і завдав йому поразки . Римський імператор в гніві заслав Ірода разом з Іродіадою до Іспанії , де вони і загинули.

Слайд 9

4. Виступ   дослідника  про  творчість Штрауса 

Народився 11 червня 1864 видатний композитор Ріхард Штраус

Ледь досягнувши п'ятирічного віку , Ріхард Штраус почав вчитися музиці.

У травні 1880 ( у віці 16 років) він закінчує симфонію ре - мінор у чотирьох частинах . Через небагато часу з'являється струнний квартет , опус № 2 . У віці 16-17 років він пише сонату ля- мінор для фортепіано , серенаду для духових інструментів і ряд інших творів. У 1885 році , ледь досягнувши 20 років , він стає музичним директором Мейнінгенського ансамблю , а в 1886 році очолює мюнхенську оперу. У 1890 році Ріхард Штраус займає пост диригента у Веймарі , тобто стає наступником Ліста . І , нарешті , отримує пост директора і головного диригента берлінського Оперного театру.

Ріхард Штраус - композитор і диригент - стає одним з найвидніших музикантів Європи. « З Італії », «Дон - Жуан », «Смерть і просвітлення », « Тіль Уленшпігель », « Так говорив Заратустра », «Дон - Кіхот», «Життя героя», «Домашня симфонія» і цілий ряд сценічних творів : « Саломея», « Електра » , « Кавалер троянд » , « Аріадна на Наксосі » , - всі ці твори набули світову популярність , викликаючи при своїй появі схвалення або осуд , але завжди збуджуючи жвавий інтерес у всьому музичному світі.

5. Перегляд  уривка  з  опери  «Соломея»(мир)

Слайд 10

Ілюстрації до «Соломеї»

Серед багатьох спроб проілюструвати цей твір Оскара Уайльда неперевершеними залишаються малюнки англійського художника Обрі Бердслея . Цикл складається з 16 малюнків , ілюстрації виконані тушшю , хоча деякі з них справляють враження гравюр , через безліч тонких ліній. Цей цикл ілюстрацій відноситься до початку розквіту таланту художника , якому всього через кілька років судилося померти.

Слайд 11

Після того як маркіз привселюдно образив Уайльда, розгорілася бурхлива сварка, що послужила приводом для тюремного ув'язнення Уайльда в 1895 за гомосексуалізм (відповідно до закону, що діяв тоді, що карає «непристойне поводження» або содомію). Його засудили на два роки тюремного ув'язнення й виправних робіт, після чого Уайльд збанкрутував, і його здоров'я серйозно ослабнуло.

Короля життя було скинуто з трону. Мати Оскара померла з горя. Дружина з дітьми пішла з дому. Його п’єси було знято зі сцени. Сам письменник опинився в жахливих умовах і ледь не загинув. На його щастя, з’явився новий начальник в’язниці, який дозволив читати й писати.

Слайд 12

Покладаючись на фінансову підтримку близьких друзів, в 1897 Уайльд переїхав у Францію й перемінив ім'я на Себастьяна Мельмота (Sebastian Melmoth).

Щоденниковий запис

Чужина значить для ірландців те ж, що вавилонський полон для євреїв. Відчуття батьківщини виникає у нас лише далеко від дому ; воістину ми стаємо ірландцями тільки в оточенні чужинців . Я якось сказав Вільяму Йейтс , що ми - нація чудових невдах ; згодом я виявив , що невдача допомагає знайти величезну силу. Ірландський народ омочив свій хліб сльозами . Подібно Христу , він відчув , яким  тяжким  буває шлях , подібно Данте – яким  солоним  буде  хліб вигнання ; але негаразди викували з нього плем'я неперевершених поетів і оповідачів .

У той час він написав знамениту поему «Балада Редингської в'язниці» (1898).

Балада Редінгской в'язниці

Пам'яті К. Т. У., колишнього кавалериста

королівської кінної гвардії.

Страчений у в'язниці Його величності,

Редінг, Беркшир, 7 липня 1896

("Баллада Редингской тюрьмы")

Там одиночество сердца,
Как ржавчина, грызет,
Там плачут, стонут и молчат,-
И так из года в год,
Но даже каменных сердец
Господь не оттолкнет.
Оскар Уайльд помер у вигнанні у Франції 30 листопада 1900 року від гострого менінгіту, викликаного вушною інфекцією. Він був похований у Парижі.

Слайд 13

Робота з афоризмами

Мистецтво – це не іграшка та не примха, це необхідна умова людського життя. 

Головне – служіння красі.

Я хочу з’їсти всі плоди в саду життя, але лише ті, які ростуть на його сонячній стороні.

Шлюби без любові жахливі. Однак є щось гірше, ніж шлюби, в яких абсолютно немає любові, - шлюби, в яких любов є, але тільки з одного боку; віра є, але тільки з одного боку; відданість є, але тільки з одного боку; і в яких одне з сердець обов'язково буде розбите.

 

Коли мене випустять на свободу, я попросту перейду з однієї в'язниці в іншу.

Художник - той, хто створює прекрасне.

Все можна пережити, крім смерті.

Слайд 14

Погляди на  естетизм

 

Мистецтво не є засобом пізнання та перетворення дійсності, воно пізнає лиш красу, тобто саме себе. Життя і мистецтво абсолютно несумісні.

Мистецтво шукає для себе зразки не в природі, а лише в самому собі. Навпаки, мистецтво є зразком для природи.

Мистецтво не може бути засобом виправлення моралі, бо мораль і краса – знову-таки речі несумісні (відомий принцип «імперіалізму», за яким прекрасне перебуває по той бік морального і неморального).

Найвищим критерієм для витвору мистецтва є досконалість його форми, а не глибина розкриття проблем життя чи  гострота   моральної проблематики.

Свою філософію мистецтва Уайльд виклав у книзі «Задуми» (1891), яка відкривається діалогом «Занепад брехні», що є його естетичним маніфестом. Він утверджує самоцінність і самодостатність мистецтва. Воно, на думку Уайльда, не виражає нічого, крім самого себе, існує самостійно і розвивається за своїми законами. Мистецтво не є породженням певної епохи чи її відтворенням, бо воно — вище за життя. Ця думка — наріжний камінь естетики Уайльда.

Сучасна література не подобалася письменникові саме тим, що була надто наближена до дійсності й перетворювалася на копію реального життя. Творчість же, на його думку,— це мистецтво брехні (тобто вигадки). Занепад брехні Уайльд вважав головною вадою творів своїх сучасників. Відкидаючи принципи натуралізму і реалізму в мистецтві, Уайльд протестує не скільки проти цих

художніх напрямів, скільки проти монотонної, безбарвної, потвор-ної, непоетичної, антиестетичної дійсності, яка не заслуговує на те, щоб бути відображеною митцем.

Уся естетика Оскара Уайльда є низкою парадоксальних суджень. Наприклад, він стверджує, що не мистецтво наслідує життя, а життя наслідує мистецтво: песимізм вигадав шекспірівський Гамлет, а нігілізм — І. Тургенєв. Саме життя митця, його поведінка були трагічно суперечливими: скільки разів Уайльд твердив, що не сприймає чужого нещастя, а десятки його сучасників згадують, як він і співчував людям, і допомагав з усмішкою, щоб не виказати, що йому це важко.

- Чи зустрічали ви таких людей?

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

1.Психологічний портрет

Через знакову систему  букв  намалюйте  психологічний портрет митця

Освічений

Сентиментальний ,самозакоханий

Культурний

   Активний,артистичний,авторитетний

   Рішучий,радісний

2.Візуально-інформаційний тест          

1.Перед тобою портрет :

    1. Шарля Бодлера        

     2.Оскара Вайльда

    3.Артюра Рембо

2.Цей письменник  -автор :

    1. П2яти романів

    2.Одного роману

    3.Двох романів

3.Найвідоміший твір , що приніс славу :

   1.  «Герцогиня Падуанська»

    2. «Критик  як митець»

    3. «Портрет Доріана Грея»

4.Перша збірка казок мала назву :

    1.  «Перо ,олівецьі отрута»

    2. «Щасливий принц  та інші історії»

    3. «Гранатовий   будиночок»

3.Творче завдання 

Скласти сенкан

4.Літературна термінологічна мозаїка

1.Дендизм	А. побутове явище  естетичного  плану , відтворене  в європейській  літературі  першої  половини  ХІХст.
2.Естетизм	Б.   це напрям в етиці, за яким насолода, приємність є найвищим благом, метою життя.
3.Парадокс	В.це такий підхід до мистецтва, що грунтується на теорії “ мистецтво для мистецтва” і протиставляє його дійсності, заперечує ідейність і соціальну спрямованість мистецтва, стверджує, що тільки мистецтво здатне утверджувати красу.
4.Гедонізм	Г .  думка, що різко розходиться з усталеними поглядами, начебто суперечить здоровому глуздові, хоча насправді може й не  бути хибною.

 

 

 

 

1-А

2-В

3-Г

4-Б

Перегляд  уривку  із фільма  «Портрет  Доріана Грея»

VII. Домашнє завдання

Для всіх: знати біографію митця, розуміти його естетичну про-граму, знати зміст роману «Портрет Доріана Грея».

Індивідуальне: підготувати повідомлення про виникнення задуму роману «Портрет Доріана Грея», історію його написання.

VIII. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

- Мене зацікавило  парадоксальне твердження О. Уайльда про те, що…

-   Я   дізнався  …..

 

Додатково

Оскар Уайльд часом був дуже зарозумілий . Одного разу , повністю програвшись в казино , він попросив у швейцара 20 франків. Той був дуже люб'язний і відразу ж простягнув йому купюру. У свою чергу зарозумілий ірландець відштовхнув його руку зі словами « Залиш собі , це твої чайові! ».

 

Одного разу митник , додивляючись багаж прибулого в Нью -Йорк британського драматурга , поета і письменника Оскара Уайльда , широко відомого своєю дотепністю , поцікавився у високого гостя , чи є при ньому коштовності і предмети мистецтва , які необхідно внести в декларацію. «Нічого , крім мого генія» , - відповів Оскар Уайльд.

Одного разу в Америці Уайльд зіткнувся з одним пристрасним любителем укладати усілякі парі. Той зробив письменнику таке речення: " Виграє той з нас , хто зуміє сильніше збрехати , тобто той , хто виявить перевагу своєї фантазії ..." Уайльд погодився : "Добре , починайте ви ..." Американець почав : " Якось один американський джентльмен ..." Уайльд люб'язно , але твердо перебив його : " Досить ! Можете не продовжувати! Ви перемогли ! "

 

Оскар Уайльд одного разу зустрівся з вже не дуже молодою актрисою і почав сильно хвалити її останню роль. Актриса з удаваною скромністю (очевидно , розраховуючи на інші компліменти ) заперечила: " Ну що ви ! У цій ролі слід було б виступати більш молодій і красивій жінці! " Уайльд галантно заперечив їй: " Пані! Ви чудово довели протилежне! "