''Скарби роду'' : етнографічна українська іграшка - оберіг ''Лялька - мотанка''

Про матеріал
Ознайомлення гуртківців з історією виникнення ляльки. Дослідити історію появи ляльки - мотанки. Долучитися до процесу виготовлення іграшки - оберегу, виконати за традиційними технологіями зразки українських ляльок. Здобути безцінний досвід від майстрів.
Перегляд файлу

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕЗИ

Роботу виконали: Коваленко Сабіна Романівна, учениця ЗОШ № 7, кл. 6-А,

м. Ізмаїл, тел. 0991416737

                                    Копцова Валерія Олександрівна, учениця ЗОШ № 1, кл. 4-А, м. Ізмаїл, тел. 0985137449

                              Земцова Ганна Валеріївна, учениця ЗОШ № 10, кл. 5-А,

м. Ізмаїл, тел. 0671201271

вихованці Палацу дітей та юнацтва м. Ізмаїла

 

Науковий керівник:  Калніньш Людмила Олександрівна,

керівник гуртка Палацу дітей та юнацтва  «Флористика та фітодизайн інтер’єру»  м. Ізмаїл, тел. 0679464314

 

       Поштовхом для написання дослідницько-пошукової роботи слугувала практика роботи гуртка «Флористика та фітодизайн інтер’єру», виготовлення українських  виробів-оберегів, сувенірів та декоративних предметів інтер’єру.

      Мета дослідження:  ознайомлення гуртківців з історією виникнення ляльки; різновидами матеріалів; відтворення технології та способів виготовлення; дізнатися яку роль відігравали ляльки-обереги у вихованні майбутніх поколінь.     Прагнення продовжити українські традиції з глибокою повагою до надбань попередніх поколінь.

 

      Завдання дослідження: дослідити історію появи ляльки-мотанки; з’ясувати з якою метою мати виготовляла ляльку-мотанку для своєї дитини; дізнатися, яке призначення та символіку вона має, чому основний елемент ляльки – хрест; вияснити, чому лялька називалася мотанкою; долучитися до процесу виготовлення іграшки-оберегу; виконати за традиційними технологіями зразки українських ляльок; здобути безцінний досвід від майстрів, людей зрілого віку.

 

        Методи в роботі: провели аналіз з різних джерел з метою висвітлення проблеми, проектування варіантів її вирішення; спостереження, фіксація, аналіз, систематизували показники досліджуваних процесів; експеримент; пошук; опитування; тестування.

 

                Темою дослідницької роботи стала лялька-мотанка як витвір мистецтва, сакральний оберіг, українська таємниця, виготовлений маминими руками.

 

         В основі дослідницької роботи лежить власне ідея ініціативної групи гуртківців осмислити духовне коріння українського народу, своєї родини, сім’ї через творчість взагалі і саме ляльки-мотанки. Вивчити історію використання ляльок в українських обрядах; створити своїми руками за традиційними технологіями зразки українських обрядових ляльок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП            5

ОСНОВНА ЧАСТИНА

РОЗДІЛ I

  1.        «Моя Батьківщина найкраща, пізнай, зрозумій, оціни»   9
  2.        «Тваринні обереги»                                                       9
  3.        «Рослинні обереги»          9
  4.        «Побутові обереги»                  10
  5.        «Оберегова символіка орнаментів»       10

РОЗДІЛ ІІ

  1.        «Лялька-мотанка - це витвір мистецтва, сакральний оберіг, українська таємниця, виготовлений маминими руками»                                                              11
  2.        «Підбір ниток із значенням кольорів»               11
  3.        «Історія  виготовлення ляльки»                12
  4.        «Функції ляльки»                                    13
  5.        «Елементи одягу ляльки-мотанки»                                  15
  6.        «Основні види ляльки-мотанки»                                                                  15
  7.        «Творча співпраця з народними майстрами»                                              19
  8.        «Творча активність гуртківців, участь у масових заходах»                       19

ВИСНОВКИ            22

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ        26

ДОДАТКИ             28

 

 

 

Моя лялька-мотанка

Ниточкою змотана,

Оберіг мій на землі,

Талісман мені в житті

 

ВСТУП

       Ідея. Поштовхом для написання дослідницько-пошукової роботи слугувала практика роботи гуртка «Український оберіг», виготовлення українських  виробів-оберегів, сувенірів та декоративних предметів інтер’єру. Та найбільше нас зацікавило, яким шляхом створюється ця краса. Ініціатором та активними учасниками цього проекту стали гуртківці та їх батьки. Окрім основного плану роботи гуртка, діти самі планують роботу, самі її виконують, допомагають їм в цьому їх родини. Це родини: Пінтійські, Коваленко, Копцови, Зємцови, Нєдови, Запорожцеви, Гармаш, Полякови, Рашкови, Матреницькі, Топорович, Цимбалюк, Катуна, Манолови, Михальські, Кульча.

 

        Актуальність. Актуальність нашого дослідження полягає в тому, що іграшка, зроблена власноруч дуже потрібна дитині. В сучасному житті ляльки використовують просто як іграшку, первинне  її призначення забуто.

        Наша родинна співпраця активно розвивається у творчому напрямку. В нашій творчій скарбниці є багато добрих і цікавих справ. Для втілення своїх ідей діти брали участь у міських, регіональних, обласних виставках, майстер-класах на міських святах, у літніх таборах, на шкільних ярмарках, в благодійних акціях «Зроби подарунок»  Ветерану війни, людям похилого віку, дітям притулку, воїнам АТО, ветеранам вчителям.

 

       Проблема. Для кого і для чого люди виготовляли кукли-обереги.

 

       Гіпотеза. Я вважаю, що прадавні люди виготовляли ляльку-мотанку для дитячих розваг, розвитку та спокою дитини. Батьки завжди працювали, і щоб дитина не сумувала, щоб скрасити їй дозвілля, зайняти дитину, заспокоїти її, виготовляли власноруч іграшки. Кожна матір з любов’ю робила для своєї дитини ляльку щоб та гралась.

 

       Мотивація навчально-дослідницької діяльності є витвір-мистецтва лялька-мотанка, нова діяльність, система умінь, навичок, виготовлення декоративно-ужиткових виробів.

 

       Сучасна людина створюючи різні предмети, речі, хоче полегшити своє неспокійне життя, зробити його зручнішим, з метою задоволення практичних та естетичних потреб. Слабнуть і втрачаються національні коріння, сімейних, родинних, країни. Інтересні, забуті факти історії, народні звичаї; трансформація давніх в сучасні традиції.

 

       Мета: 

  • ознайомлення гуртківців з історією виникнення ляльки;
  • різновидами матеріалів;
  • відтворення технології та способів виготовлення;
  • дізнатися яку роль відігравали ляльки-обереги у вихованні майбутніх поколінь;
  • прагнення продовжити українські традиції з глибокою повагою до надбань попередніх поколінь.

 

Завдання:

  • дослідити історію появи ляльки-мотанки;
  • з’ясувати з якою метою мати виготовляла ляльку-мотанку для своєї дитини;
  • дізнатися, яке призначення та символіку вона має, чому основний елемент ляльки – хрест;
  • з’ясувати, чому лялька називалася мотанкою;
  • долучитися до процесу виготовлення іграшки-оберегу;
  • виконати за традиційними технологіями зразки українських ляльок;
  • здобути безцінний досвід від майстрів, людей зрілого віку.

Об’єктом дослідження є іграшка.

Предметом  дослідження є процес виготовлення іграшки.

Основні види навчально-дослідницької діяльності ми використовуємо:

  • Індивідуальна робота:

- пошук інформації

- виготовлення іграшок

- написання рефератів

- оформлення персональної виставки «Народна іграшка».

* Спільна робота:

- екскурсія в музей

 - майстер-клас по виготовленню народної іграшки-ляльки

- виготовлення іграшок з паперу, природних матеріалів, малювання народної іграшки на уроках ОБТМ.

 

        Основна мотивація дослідницького процесу – розширення власного світогляду, самовизначення, самореалізація, навчитися мислити і вирішувати проблеми, самостійно здійснювати  інформаційний пошук. Ця робота стане першим моїм кроком до кар’єри дизайнера інтер’єрної іграшки. На цьому етапі мені необхідно здобути знання, навички, що виходять за межи шкільної програми, програми гуртка, здобути досвід дослідницької роботи. Обрання теми роботи не випадково – відкриває перспективи подальшої її розвитку і використання матеріалу як основи фахової діяльності. Унікальність цікавої теми, перспективність дослідницького матеріалу  не одноразова, а переростає у сучасне: вплітаються напрямки, які продовжують, розширюють, доповнюють одна одну: світові обереги, континенти, народи, релігії, колір, форма,  та ін. Новизна тематики при її аналізі від концентрації виключно власного дослідницького досвіду, осмислення перспективи до поняття «стиль епохи», «національний стиль», «індивідуальний стиль митця».       

  

        Сформульовано об’єкт дослідницько-пошукової роботи - українська              лялька-мотанка оберіг, аспект наукового дослідження: області, міста та села України, діаспори Румунії, Канади, Росії, Молдови, Болгарії, Ізраїль, Польщі, Німеччини, православія, мусульманства. Робота з джерелами: друковані, електронні.

  • Провели аналіз з різних джерел з метою висвітлення проблеми, проектування варіантів її вирішення;
  • спостерігали, фіксували, аналізували, систематизували показники досліджуваних процесів;
  • вивчали зміни історичних процесів; провели експерименти як підтвердження або спростування,  припущення у майстер-класах;
  • аналізували інтерес людей до історії краю, країни, Європи;
  • використовували пошук як спосіб діяльності на базі здобутих знань, вмінь;
  • провели систематизацію, поглиблення теоретичних та практичних знань, навичок та вмінь.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

РОЗДІЛ I

  1. . «Моя Батьківщина найкраща, пізнай, зрозумій, оціни»

      Теоретичні основи досліджуваної проблеми: для кого і для чого люди виготовляли кукли-обереги.

 

       З історії прадавніх оберегів. Обереги у вигляді старої підкови чи вишитого рушника наші пращури використовували з давніх-давен. Ці речі уособлювали добро й силу, захищали від усіляких негараздів. Вони були не лише корисними, їх наділяли магічними властивостями. Обереги були хатніми та такими,  які брали в дорогу. Існували обереги від темних сил, хвороб, обереги шлюбу та щасливого життя, родинного захисту. Найдавніший оберіг є жіноче божество, яке було поширено практично у всіх народів. Від грецького «земля» давньоруська транскрипція – «берние», тобто богиня, охоронниця. В українців Берегиня – мати всього живого: людини, природи, добра. Оберегом вважався в українців і одяг, особливо вишиваний. Численні прикраси як елементи одягу підсилювали його захисну функцію від усілякого зла та хвороб.        

  1. . «Тваринні обереги»

       Лелека – один із улюблених птахів України назвали на честь божества добра і кохання,  а від кохання народжуються діти. Зозуля – добрий вісник. Ластівка – символ щастя. Кінь є символом багатства, могутності. Жаба була символом скупості, бджола – супутник людини протягом тисячоліть, символ працелюбності.

 

  1. . «Рослинні обереги»

        Верба віщає воду – шановне дерево українців, скріплює коріннями береги та очищає воду. Рута - м’ята  символізує дівочу красу. Мальва - це символ найдорожчого, любові до рідної землі, до народу. Не було села, а в ньому хати, де б не росли під вікнами мальви, запашні обереги нашої духовної спадщини.     Барвінок - це символ радісної життєвої сили, вічності, невмирущої пам`яті. Волошки мали широке ритуальне застосування, їх клали за ікони, святили на Маковія. Калина - це символ сонця, неперервності життя, роду українців, України. “Без верби й калини - нема України – каже народна мудрість. Раніше калину висаджували в кожній садибі. Мак в Україні здавна висаджували навколо будинків для відлякування відьом, чортів, вампірів. Цибуля та часник з давніх-давен вважалися кращими оберегами від усіх видів чаклунства.

 

  1. .  «Побутові обереги»

       Символ хати, дідуха (сніп із житніх пучків), хреста, хліба, віника, підкови, рушника, писанки, одягу, віночка.

 

  1. .  «Оберегова символіка орнаментів»

 Солярний хрест – символ сонця і добробуту.

Спіраль – символ нескінченності життя.

Небесний хрест – символ небесної духовної сили та сили родової єдності.

Квадрат – творець всесвіту і перших людей, покровитель шлюбу та сім’ї.

Заря (октограма) – символ космічного закону кровообігу, психічного захисту людини. Один із найсильніших символів – оберегів.   

 

       Специфіка художньо – образної мови в українській культурі, народних традиціях має поняття образ у мистецтві”, “Світ людини та образ світу у мистецьких шедеврах. Українці зберегли унікальну національну культуру. Прогрес витісняє стародавні традиції, але краса слов`ян, природи у декоративно – ужитковому мистецтві збережено, як духовне явище у національно – мистецькій спадщині.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ II

           2.1. «Лялька-мотанка - це витвір мистецтва, сакральний оберіг, українська таємниця, виготовлений маминими руками»

 

       Обережні ляльки. Образ людини-ляльки є одним із центральних в українській народній іграшці. Лялька-мотанка з давен була оберегом в українській родині. Мотанки – це й іграшка, й оберіг. Вважається, що вони з’явилися ще у добу пізнього палеоліту. Тож нині ляльці вже сім тисяч років. У дохристиянські часи мотанки робили з найпростішого матеріалу – сіна, клаптиків тканини, ниток, стрічок. Мотанка є втіленням добра і лагідності між бабусею та онукою, старшим та молодшим поколінням. Вона зроблена для того, щоб заспокоїти, зайняти дитину, як подарунок до свята, родовий етнічний фактор любові і сподівань, віри в добро та захист від злих сил. Кожна матір робила для своєї дитини ляльку, щоб та гралась. Мотанки успадковуються доньками від матерів та зберігаються до часу народження першої дитини. Із традиційною українською лялькою пов’язано чимало обрядів та народних свят. Це оберіг людської душі, долі, символ предків, Великої Матері, яка сотворила все суще та береже дотепер народжені нею душі.  Лялька-оберіг, лялька-мотанка, іграшкова, сувенірна – усі вони мають своє особливе призначення. Хатня мотанка є оберегом, захисником дому та родині, якій вона належить. Пов’язана з ідеєю материнства, родючістю, хлібом. Коли жінка робила ляльку для дитячої гри, вірила у магічний засіб викликати появу на світ ще однієї дитини. Лялька не може бути на когось подібною. Замість людських рис у неї на обличчі хрест – символ сонця, щоб не вселилася в неї нечиста сила «Додаток  Й».

 

                2.2.  «Підбір ниток із значенням кольорів»

Зелений – колір здоров’я та багатства;

Червоний – символ життя, вогню, кохання;

Жовтий колір сонця, пшениці, землі, фізичного світу;

Синій – колір творчості та саморозвитку;

Фіолетовий – колір мудрості;

Золотий – колір Божої любові.

 

             2.3.  «Історія  виготовлення ляльки»

      Традиційні засоби виготовлення ляльок; лялька-мотанка безлика, або з хрестом на обличчі (сакральний хрест роблять для ляльки Берегині) «Додаток  А».

Характерною деталлю таких ляльок є викладений з різнокольорових ниток хрест, переплетених таким чином, що на розхресті утворює квадрат.  Це давній солярний знак – хрест у колі.

  • Інша характерна риса мотанки – хрест на грудях. Цей знак характерний для пізньотрипільських жіночих божеств, також скіфської богині Володарки.
  • Обов’язково вузлова лялька мотається за рухом сонця для того, щоб приносити щастя та вдачу.

 

        В основі української ляльки-мотанки – хрестоподібна фігура, де єдина об’ємна деталь – це голова.

  1. Виготовлення голови ляльки.
  2. Намотування хреста на обличчя.
  3. Виготовлення тіла ляльки.
  4. Виготовлення одягу для неї.
  5. Одягання.

 

     Завдання для ініціативної групи гуртківців-дослідників:

  1. Вивчити історію використання ляльок  в українських обрядах.
  2. Створити своїми руками  за традиційними технологіями зразки українських обрядових ляльок.
  3. 3устрітися з майстрами по виготовленню ляльок-оберегів.

 

       З історії ляльок: лялькою прийнято сприйняти як дитячу іграшку у вигляді людини, дитини. Іграшка має давні глибокі коріння. Вона супроводжувала людину на протязі всього життя, завжди несла в собі глибокий  зміст. Це і оберіг, предмет, маючий сакральні магічні здібності захищати свого хазяїна від біди та темних сил, негараздів. Ляльки були у кожній родині. Матеріалом для її виготовлення служили клаптики тканини, обов’язково не нової, соломи, ниток та інших матеріалів. Такі ляльки в давнину виготовляли мами, бабусі  та самі діти з п’яти років. Така іграшка завжди була доброю й корисною. Увесь процес виготовлення передбачав творчі здібності, фантазію, своє світосприйняття автора, який власноруч творив художній витвір, пронизуючи своїми думками та емоціями свій шедевр. Майже це робило її неповторною, авторською роботою.

 

              2.4.  «Функції ляльки»

  Функції ляльок:

 1. Ігрова – для дітей.

2. Магічна – участь у обрядових ритуалах (виклик дощу, хатній оберіг, на зцілення.

3. Сакральна – наповнення благодаттю,   надприродною силою (таємниче, божественне явище)

 4. Обрядова – зв’язок зі святами.

 

        З початку основна її функція була обережна, з цими ляльками ніхто не грався, у хаті вона займала своє почесне місце, її берегли. Наявність хреста замість рис обличчя – символ сонця, вочевидь, свідчить про обрядово-магічну функцію ляльки, її строго сакральне значення.

       Що стосується захисного характеру ляльки, то жіночі фігурки – дуже сильний оберіг, адже жінка – це жриця домівки, вона маніпулює усіма енергіями, які пронизують її будинок. Народна іграшка – символ праматері, жіночої мудрості.

«Я – жінка, берегиня, матір.

Я – сіль землі, природи мудрий злет.

Все, що могла природа дати

Вона вложила в скромний цей  портрет:

Красу і  ніжність, гордість і покору

Добро і зло зотлілої душі.

Усе це дав мені Великий Боже,

Щоб залишити слід свій на землі».

 

      Іграшкові ляльки ніколи не залишали на вулиці, не розкидали по хаті, а берегли у скриньках;  брали на жниву, вечорниці, придане, переходили від дітей до онуків.

 

       Найпоширеніші серед українців тканинні ляльки виготовляли переважно зі шматків одягу, що вийшов з ужитку, або залишків тканини від шиття нового.

 

       Ляльки-обереги виробляли зазвичай намотуванням та прив’язуванням тканини без застосування голки. Вони відомі як вузлові. У ляльок обов’язково виділяли голову – у шматок білої тканини вкладивали ганчірочку, суху траву або хліб і перев’язували  ниткою, надаючи таким чином круглої форми. Інші частини – руки, ноги, тулуб – спеціально не позначали. Не шили також вбрання. Його створювали, намотуючи шматки тканини на обвислі кінчики полотнини.  Основу тканини наповнювали ганчірками, сіном, крупою, вирізали з дерева. Обличчя мало бути біле в мотанки або на ньому малювали чи намотували хрест – щоб у ляльку не вселився злий дух.

 

       Мати повинна зробити мотанку своїй доньці та подарувати на весілля, тим благословляючи її на щасливе заміжжя й народження здорових діточок. Оцей хрест, ці дві лінії - це чоловіче (вертикальне) та жіноче (горизонтальне) начала, їхнє перехрещення символізує продовження роду.

 

 

              2.5.  «Елементи одягу ляльки-мотанки»

      Лялька повинна бути одягнена у світлу вишиту сорочечку, під’юпник (або нижня спідничка) і запаску. Всі елементи одягу були оберегами: спідниця символізувала землю, сорочка позначала три часи – минулий, теперішній і майбутній; обов’язковими атрибутами були вишиванка та намисто, які уособлювали достаток. Також повинен бути головний убір – очіпок, стрічка чи хустка, що символізували  звя’зок з небом. Обов’язковою приналежністю будь-якого костюму був пояс. Він був і оберегом і мав практичне значення. Пояс був межею, що оберігала тіло людини від злих сил.  Так само пояс підв’язував фартух, за нього підтягали сорочки, до поясу кріпилися ключи, гаманці.  Виготовляли ляльковий одяг не просто так, а з сенсом. Тобто наряд ляльки мав не тільки естетичне, декоративне значення, але й глибоке духовне коріння. Саме у ляльковому платті простежуються стародавні форми українського одягу. Весь одяг жінка споконвіку робила сама.

 

               2.6.  «Основні види ляльки-мотанки»

      В Україні переважали два види мотанок – Княгиня і Берегиня. Княгиню ще називали Нареченою. Ця лялька була оберегом і іграшкою. Її наряджали як дівчинку. Ляльці заплітали  коси, а голову прикрашав віночок зі стрічками «Додаток Р». Берегиня ж була оберегом і помічницею в господарстві заміжніх жінок. Її голову пов’язували хусткою. Нерідко їй до поясу примотували немовля «Додаток А».

 

       Немовля. З давніх давен в українських родинах молода мати робила ляльку-мотанку, яка уособлювала майбутню дитину. Перш ніж покласти в колиску новонароджене немовля, туди клали цю лялечку – вона ставала оберегом дитини, її захисницею, символом зв’язку дитини з усім родом, і цей зв’язок захищав дитину де б вона не була «Додаток  Ї».

 

       Званка-бажанка. Бажання є у всіх. У дівчат їх – безліч. Ні, вона не золота рибка, а скоріше подружка, якій можна довіряти найпотаємніші мрії. Це секретна лялька, її ретельно ховали від сторонніх очей – під подушку або глибоко в скриню.  Вона в руках тримає стрічки «Додаток  М, Н».

 

       Весільна. Коли дівчина йшла до шлюбу, мати дарувала їй ляльку-мотанку як оберіг для нової оселі. Цей звичай дійшов до нас ще з часів матріархату, коли головою роду була жінка і вважалося, що в таку ляльку вселяється дух Праматері Роду, його Берегині. Часто голівку лялечки вкладали вуглинку з домівки, щоб жінка не забувала рідну хату і щоб мала певне енергетичне підживлення, якщо станеться лихо «Додаток  Г».

 

       Нерозлучники. Ця лялька може стати ідеальним подарунком молодятам на весілля або його річницю. Не розлучників дарують із побажанням усе життя прожити разом. Адже особливість виготовлення цієї ляльки в тому, що подружня пара має одну загальну руку на двох – це символізує злагоджене життя, сповнене любові «Додаток Д».

 

       Сім’я. Оскільки в давнину сім’ї були багатодітними робився оберіг – Сім’я: шість діточок - немовлят і жінка-мати. Ось і виходить – сім’я» «Додаток  М, Н».

 

       Берегиня. Богиня добра, захисту людини, будинків, малих дітей від хвороб і злих сил. Баба-берегиня допомагала оберігати добробут. Всередину ляльки вкладали монети, зерно, шерсть – для збереження домашнього тепла, отримання хорошого врожаю і грошового достатку. Пишні груди ляльки – це символ того, що жінка здатна вигодувати велике здорове потомство. Цю ляльку розміщували на видному місці «Додаток  О».

 

       Порадниця. Її ще називають Ключницею, тому що в неї два ключики – маленький і великий. Вона допомагає вирішувати проблеми, добирає до них ключик. Маленьким ключиком вирішує незначні питання, великим – складні і заплутані «Додаток  Ї».

 

       Травниця. Антидепресант, лялька гарного настрою, з ароматом запашних, улюблених трав. Таку ляльку робили для хворої людини, клали на подушку. Якщо хворіла дитина, їй давали ляльку щоб пограти. Дитина м’яла ляльку, і та активно віддавала цілющий аромат різнотрав’я. Травниця є оберегом здоров’я       «Додаток  Е».

       Грошова кубушка.  Ця лялечка допомагає оберігати достаток сім’ї. В її спідничку-кубушку впереміш із монетками насипають три види крупи чи зерна, це може бути гречка, рис, горох, пшениця, овес. Кожен вид крупи і зерна має своє значення. Так, гречка символізує ситість, горох – здоров’я, рис – святковий настрій, пшениця – багатство, овес – силу «Додаток  М, Н».

 

       Зернянка. Вважається оберегом добробуту сім’ї. Її робили, наповнюючи зерном нового вражаю і зберігали на почесному місці до наступної весни. Навесні Зернянку розмотували і саме з її зерна починали сівбу. Вірили, що тоді рік буде врожайним «Додаток  Б».

 

       Подорожниця. Коли комусь із членів сім’ї належало вирушити в дорогу, рідні готували для нього обереги: хрестик, вузлик із грудочкою рідної землі або золою з домівки чи крихітну лялечку Подорожницю. Робили таких лялечок маленькими, щоб уміщувалися в долоні, кишені або гаманці «Додаток  І».

 

       Жіноче щастя. За народними віруваннями – доля є началом позитивним, вона зовсім не ворожа людині, вона являє собою лише втілення двійника людини. Вона дбає про людину, допомагає їй у всьому, жаліє «Додаток  К».

 

      Дівка-баба. Дівка - баба це дуже особлива лялька, яка символізує жіноче перетворення з дівки на бабу. Дивишся – лялька-дівчина, красуня, з косою…перевертаєш – баба в хустині. Але ж дівка нікуди не поділась, вона всередині «Додаток  И». Оце і є наша сутність.

 

       Козак.  Для хлопчика традиційно в давнину в Україні не робилися ляльки-хлопчики. Вони з’явилися пізніше, коли дівчата придумали гру в «доньки-матері». Своїм лялькам вони влаштовували весілля, як же тут було обійтися без хлопця-жениха «Додаток  Л».

      

     Коза- лялька колядників, яка уособлює родючість, життєву силу  «Додаток  Р».

 

       Спиридон-сонцеворот. Символізує зміни життя на добре «Додаток  Р».

 

       Дідух. Це обжинковий сніп, виготовлений із житніх пучків, який ставлять у Різдвяні свята. Добрий дух – Дідух сприяє родючості нив та добробуту господаря «Додаток В».

 

Тестування для гуртківців, які приймають участь у дослідницькій роботі.

  •  Ляльки-мотанки з’явилися: понад п’ять тисяч років; двісті років; десять років.
  • Лялька- мотанка має бути: безликою; з нафарбованими очима; з випуклими губами.
  • Якого типу ляльок-мотанок не існувало: немовля; берегиня; наречена; школярка.
  • Лялька-берегиня оберігала: хлопчиків; дівчаток; достаток сім’ї.
  • Обов’язковими атрибутами ляльки є: вишиванка та намисто; чоботи; корзинка; головний убір – очіпок, стрічка чи хустка.
  • Ляльку-немовля клали: на стіл; на лаву; в колиску.
  • Лялька-наречена символізувала: придане; красу; характер нареченої.
  • Головне призначення ляльки-мотанки: берегти хату; худобу; душу свого власника.

               2.7.  «Творча співпраця з народними майстрами»

       Знайомство з народними майстрами  Одеської області, Придунав’я, Ізмаїла відбулося протягом 2016 р . – 2017 р.

 

       В Ізмаїлі в липні 2017 року пройшов дводенний  фестиваль «Дунайська січ». Спілкувалися та брали майстер-клас у народної майстрині лауреата премії імені  Р. Полецького в номінації «Народні ляльки» на теми знайомства з історією тряпічної ляльки, море позитива. Брали майстер-клас у виготовленні ляльки «Янгол».  Обмінюємось ідеями у творчому процесі з майстринею Людмилою Антонівною Полубудкіною (с. Стара Некрасівка Ізмаїльського району).

 

      Ознайомилися з творчим досвідом лялькарок з м. Кілія Одеської області – Івак Раїси Борисівни (історія одягу) і Самойліною Лідією Федорівною (обереги, сувенірна народна тематика), ознайомилися з позитивним надбанням проведення свята «День Бессарабської Фрумушики-Нова» селищ Тарутинського району Одеської області - Старосел’є і Весела долина з поширенням творчого досвіду у проведенні майстер-класів «Нерозлучники», який пройшов 01 липня 2017 року.

 

       Багаторічна дружба та творчі зв’язки пов’язують гуртківців Палацу дітей та юнацтва з Стойковою Валентиною Пилипівною, яка більш ніж десять років займається виготовленням ляльки-мотанки. Вона в грудні 2015 року прийняла участь у виставці української ляльки в м. Вашингтон (США).

 

2.8. «Творча активність гуртківців, участь у масових заходах»

        В червні 2017 року творча група гуртківців з батьками прийняли участь в щорічному етнографічному фестивалі «Етноперлина Південної Бессарабії». На фестивалі було організовано виставку української ляльки та проведено майстер-клас «Лялька-мотанка» Пентийською Т.Г. та її онуками Копцовою Валерією і Земцовою Ганною, які є вихованками гуртка «Флористика та фітодизайн інтер’єру»  Палацу дітей та юнацтва (керівник гуртка- методист Калніньш Л.О.).            За участь у проведенні майстер-класу 11 гуртківців отримали сертифікати: Матреницька Анастасія, Михальська Інна, Михальський Макс, Гармаш Леонард, Полякова Альбіна, Копцова Лєра, Рашкова Анастасія, Манолов Олексій,  Кульча Ольга і Кульча Богдан «Додаток  Ж».

 

        Підвищується творча активність гуртківців «Флористика та фітодизайн інтер’єру» Палацу дітей та юнацтва. Зростає творча активність гуртків у популяризації своїх лялькових виробів. В січні вони провели майстер-клас на підсумковому занятті для батьків та гуртківців декоративно-прикладного мистецтва Палацу дітей та юнацтва по виготовленню ляльки «Травниця» за девізом: «Знаю, вмію, навчу» «Додаток Е, Є, З».  Гуртківці самі поглиблюють знання про образність української народної ляльки, відпрацьовують вміння вчитися, планувати свої дії, самостійно виконувати практичні завдання в різних техніках, працюють інструкторами.

 

     В березні 2017 року гуртківці брали участь у ярмарці-продажі на Масленицю, продавали ляльки-обереги.

 

     На 01 червня до Дня захисту дітей була організована виставка ДПМ де гуртківці гуртка «Флористика та фітодизайн інтер’єру», «Український оберіг» презентували свої вироби української народної ляльки-мотанки «Додаток  П».

 

     На свято Івана Купала гуртківці брали участь в ярмарці-розпродажі своїх виробів та спустили на р. Дунай ляльку мотанку, щоб з нею ріка забрала усі негаразди.

 

     Щорічно у Національному центрі культур гуртківці приймають участь у виставці «На рушникових крилах», а також на шкільних виставках, ярмарках.

      Під час відкриття щорічної  регіональної  виставки «Дунай – ріка дружби» батьки (родина Пінтійських, Копцових) та гуртківці-інструктори (Гармаш Леонард, Запорожцева Анастасія, Полякова Альбіна) провели майстер-клас «Лялька – мотанка» в Центрі естетичного виховання.

      02 червня 2017 року було проведено аналогічний майстер-клас в музеї Придунав’я.

      На різних міських масових заходах, фестивалях виставках гуртківці дарують власноруч виготовлені ляльки – народну українську іграшку-оберіг на щастя, на долю, на вдачу: Ізмаїльському міському голові, гостям міста (Румунія, Болгарія), директорам шкіл міста, Ізмаїльському телебаченню, директору                                    ДК ім. Т.Г. Шевченко, ансамблю «Козацька дума», священнослужителям «Додаток Н,   С-Т».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

       Під час спільного творчого дослідження  ми дійшли висновку, що прадавня лялька була частиною ритуалів, але поступово стала іграшкою, якою бавилися діти. Оберіг дитину навчав та виховував, ніс тепло материнських рук.

 

     Наша творча група гуртка завжди готова допомогти всім бажаючим навчитися виготовляти іграшку-оберіг власноруч.

 

     Під час навчання ми розвиваємося, готовимося до загального життя, з любов’ю створюємо своїми руками затишну атмосферу. Оособливо важлива глибока повага до надбань попередніх поколінь, прагнення продовжити їхні традиції.

 

      Розвиток ініціативності, творчої активності, набуття навичок самоосвітньої діяльності стало супутником нашої ініціативної групи гуртківців в цьому пошуково-дослідницькому проекті.

 

       По завершенні дослідницько-пошукової роботи ініціативна творча група  гуртківців поставила перед собою підсумкові питання:

  • Чи я виконав те, що задумав?
  • Що було зроблено добре?
  • Що не зовсім вийшло?
  • Що особливо запам’яталося?
  • Що є головним результатом роботи?

 

         Ініціативна група розбилася по інтересам під час творчого пошуку.

        Дослідники. Коло питань з історії, якими вони займалися: чим гралися діти у давнину? Яка іграшка найдавніша? Дізнатися з енциклопедії, словника що таке лялька.

 

       Народознавці. Коло питань: якою колись була лялька; з чого і як виготовляли ляльки; народні технології виготовлення ляльки-мотанки.

 

       Журналісти. Опитування і підготовка презентації. Питання для інтерв’ю: чи любили ви гратися ляльками? Яка ваша улюблена лялька? Чи робили ви іграшки власноруч?

 

        Фольклористи. Збирали народні примовлянки, колисанки.

 

      При проведенні експерименту (виготовлення ароматичної ляльки «Травниця») в практичній частині серед гуртківців молодшого та середнього віку емоційний настрій підвищився «Додаток  Е».

 

      Творчий процес це накопичення наукових фактів з мистецтвознавства. Специфічною особливістю нашої роботи – зрозуміти генетичну тягу українського народу до творчої роботи власноруч, стало духовною потребою у розвитку особистості і потреба берегти ляльку-мотанку як сімейний скарб. В основі дослідницької роботи лежить власне ідея ініціативної групи гуртківців осмислити духовне коріння українського народу, своєї родини, сім’ї через творчість взагалі і саме ляльки-мотанки. В цьому є інтерес продовжити дослідницьку роботу.

 

     Складність, багатогранність, сукупність методів та прийомів дослідження полягає в поглибленні міжпредметних знань з історії, географії, літератури, праці, образотворчого мистецтва.

 

      Емоційна виразність, психологізм витворів українського лялькового мистецтва, факти історії мистецтва нашого народу знайшли  практичне використання у національно-патріотичному підході у рамках ідентифікації українського народу у Європі, світової спільноти, моделюванні поведінки, цінностях.

      Наша мета – практичне продовження дослідницької роботи, це створення українського етнографічного куточку – «Українська світлиця», театралізоване святкування народних свят. Результати дослідження оприлюднити в ЗМІ, на сайті Палацу дітей та юнацтва, проведення конференції, «круглого столу» на форумі Палацу дітей та юнацтва.

 

       Плануємо скласти план переліку найважливіших питань, основних напрямків роботи, шляхів реалізації, розширити ініціативну творчу групу гуртківців. Продовжити та розширити співпрацю та творчі зв’язки з майстринями по виготовленню ляльок-мотанок, творчими колективами та гуртками позашкільних закладів Ізмаїльського, Кілійського, Ренійського, Татарбунарського районів та міста Одеса.

 

       Шляхи впровадження результатів пошуково-дослідницької роботи – це сайт Палацу дітей та юнацтва, реклама, участь у масових міських, регіональних, обласних заходах для розповсюдження творчої діяльності колективу гуртка «Флористика та фітодизайн інтер’єру» з лялькарської тематики та інших українських оберегів.  Поширення поняття «художня картина світу: людина, природа, побут, традиції» серед учнів міста Ізмаїл для залучення до поглиблення практично-теоретичних знань про лялькове мистецтво України під девізом «Україно, ми твоя надія».

 

       До скарбниці українського народу прив’язані своєю творчою діяльністю гуртки декоративно-прикладного напрямку Палацу дітей та юнацтва: «Ручне килимарство», «Квітковий сувенір»,  «Чарівна палітра», вокальний та театральний гуртки, краєведи, за здоровий спосіб життя, театральний, вокальний і танцювальні колективи, комп’ютерна графіка, які власноруч відроджують народні промисли, оформлюють презентації, виступають на сцені.

 

     Форми збереження культурно-мистецької спадщини: музей ДПМ, виставковий зал.

     Наукова цінність та практичне значення власних поглядів на цю проблему, пропонує шляхи визначення  професії за дизайнерським напрямком.

 

     Для того, щоб працювати в сучасному дизайнерському просторі, дизайнером інтер’єрної іграшки, треба знати історію розвитку української народної ляльки-мотанки, українського оберіга, народних традицій. Без минулого немає майбутнього.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Боряк О.О. Україна: Етнокультурна мозаїка/ О.О. Боряк. - К.:Либідь, 2006. - 328 с.
  2. Булашев Г.О. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях: Космогонічні українські  народні погляди та вірування/ Г.О. Булашев; пер. з рос. Ю.Г. Буряка. - К.:Довіра, 1993. - 414 с.
  3. Войтович В.М. Міфи та легенди давньої України. – Тернопіль: Навчальна книга. – Богдан. 2005. -  392 с.
  4. Воропай О. Звичаї нашого народу: етнографічний нарис. – К.: Пульсари, 2012. – Т. 1-2.
  5. Демчук М. Берегиня – ляля/ М. Демчук// Колосок. – 2008.
  6. Дмитренко М. Береза – давній оберіг/ М. Дмитренко// Слово Просвіти. – 2008.
  7. Кордонська А.В.  Хатні обереги. - 2009.
  8. Кара-Васильєва Т., Чорноморець А. Українська вишивка/ Т. Кара -Васильєва, А.Чорноморець. -  2-е вид. -К.:Либідь, 2005. - 160 с.
  9. Кравець О.М. Сплетемо у вінок обереги рідної землі. - 2008.
  10.  Крецул Л. Рушнички ви мої, рушнички! /Л. Крецул// Шкільна бібліотека. - 2010. - № 4.
  11.  Кукушкіна М.О. Рослини – символи та обереги/ М.О. Кукушкіна// Класному керівнику. Усе для роботи. - 2012. - № 12.
  12.  Латченко Л. Лелека – наш оберіг? /Л. Латченко// Юний натураліст століття - 2010. - № 9.
  13. Лукашенко Т. Українські обереги своїми руками. – Х.: Віват, 2015. – 224 с.
  14.  Ляшенко З.М. Обереги рідного дому/ З.М. Ляшенко// Все для вчителя.-2011.-№31-33.
  15.  Мірошко Р.П. Лялька – народна іграшка/ Р.П. Мірошко// Початкове навчання та виховання. - 2012. -  № 35-36.
  16.  Свіженець Н. Оберіг вірності й любові/ Н. Свіженець// Жінка. - 2011. -№ 2.
  17.  Скуратівський В.Т. Дідух: Свята українського народу/ В.Т. Скуратівський. – К.: Освіта, 1995. – 272 с.
  18.  Тарасова О. Ляльки-обереги. Мотанки, домовики, ангели, віночки. – Х., 2016. - 127 с.
  19.  Титаренко Л. Оберіг для народу – рушник національної єдності/ Л. Титаренко// Культура і життя. - 2007.
  20.  Яцюк С.В. Тварини-символи та обереги/ С.В. Яцюк// Класному керівнику. Усе для роботи. - 2013. - №6.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

Додаток  А

Колекція ляльок-мотанок «Берегиня». Вересень 2017 рік.

Гурток «Флористика та фітодизайн інтер’єру» Палацу дітей та юнацтва.

Фото Яны Добриевой.

Додаток  Б

Лялька – мотанка «Зернянка». Березень 2017 р.

D:\системные папки\Desktop\image.jpg

 

Додаток  В

Літо 2017 р.  Оберіг «Дідух».

 

 

Додаток  Г

Лялька-мотанка «Весільна». Виставка до Дня міста. Жовтень 2017 р.

Додаток  Д

Лялька-мотанка «Нерозлучники». Ольга та Богдан Кульча. Вересень 2017 р.

 

 

Додаток Е

Лялька-мотанка «Травниця». 2015 р.

 

Додаток  Є

Підсумкове заняття з батьками «Лялька-мотанка». 2017 рік.

 

Фото Яны Добриевой.

 

Додаток  Ж

Етнографічний фестиваль «Етноперлина 2017».

Отримання сертифікатів гуртківцями.

Фото Яны Добриевой.

Додаток  З

Співпраця з батьками гуртка «Флористика та фітодизайн інтер’єру».

 

Фото Яны Добриевой.

 

Додаток  И

Лялька-перевертень «Дівка-баба», «Весна-літо». 2016 рік.

 

Фото Яны Добриевой.

Картинки по запросу мотанка лялька перевертыш

 

Додаток  І

Лялька-мотанка «Подорожниця». 2016 р.

 

 

 

 

Додаток  Ї

Виставка виробів української іграшки ляльки-мотанки родини Пинтійських.

 

 

 

 

 

Додаток  Й

Схема виготовлення ляльки-мотанки

 

  

 

 

 

 

Додаток  К

Лялька-мотанка «Жіноча доля» (щастя). 2017 рік

 

 

Додаток  Л

Лялька-мотанка, композиція «Козачий танок». 2017 рік.

 

 

 

 

 

 

 

Додаток  М

Тематичні вироби. Лялька-мотанка «Званка-бажанка», «Сім’я»,

 «Грошова кубушка». 2017 р.

 

 

 

 

 

 

 

   

 

 

 

 Додаток  Н

Подарунок на щастя, на долю. Лялька-мотанка оберіг «Сім’я»,

«Грошова кубушка», «Званка-бажанка». 2015-2017 р.р.

 

 

Додаток  О

Скарби роду. Родинний оберіг лялька-мотанка «Берегиня»

 

 

Додаток  П

Міська виставка декоративно-прикладного мистецтва

до Дня Незалежності України. 2017 р.

 

Додаток  Р

Лялька-мотанка «Коза» різдвяна, «Спиридон-сонцеворот», «Княгиня».

 

Додаток  С

Святкові подарунки

 

 

 

Додаток Т

«Козацька родина»

 

 

 

docx
Пов’язані теми
Мистецтво, Інші матеріали
Додано
23 березня 2020
Переглядів
2272
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку