12 серпня о 18:00Вебінар: Краще раз побачити: універсальні інтернет-ресурси для унаочнення навчального матеріалу

"Скарби "Великого льоху"". Урок-ключовий момент за поемою Тараса Шевченка. (Спарений урок у 9 класі).

Про матеріал

Мета уроку: з'ясувати ідейно-художній зміст, глибинну суть ідеї, втіленої автором у поемі; розкрити літературознавчі терміни «містерія», «образ-символ», осмислити роль образів-символів, враховуючи їх філософський підтекст; продовжувати формувати навички самостійної роботи з художнім текстом, розвиваючи критичне мислення, уяву, чуття тексту дев'ятикласників; розкрити пізнавальний і виховний потенціал твору; сприяти вихованню високих моральних цінностей: патріотичних почуттів, небайдужості до суспільно-політичного життя країни.

Перегляд файлу

Спарений урок у 9 класі

Тема уроку. Скарби «Великого льоху»

 Урок-ключовий момент за поемою

                     Тараса Шевченка

Мета уроку: з’ясувати ідейно-художній зміст, глибинну суть ідеї, втіленої                         автором у поемі; розкрити літературознавчі терміни «містерія», «образ-символ», осмислити роль образів-символів, враховуючи  їх філософський підтекст; продовжувати формувати навички самостійної роботи з художнім текстом, розвиваючи критичне мислення, уяву, чуття тексту девятикласників; розкрити пізнавальний і виховний потенціал твору; сприяти вихованню високих моральних цінностей: патріотичних почуттів, небайдужості до суспільно-політичного життя країни.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи, прийоми і форми роботи: «Асоціативний кущ», «Творча візія», «Ґронування», «Мозковий штурм», «Сенкан», «Філософська експертиза», репродуктивна бесіда.

Наочні засоби та додатки: «Віртуальний портрет Т. Г. Шевченка» Є.Щерби (збільшена копія з журналу «Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах». - № 1, 2001), «Кобзар», ілюстративний матеріал із художньої спадщини Кобзаря: сепія «Кам’яні хрести в Суботові», акварелі «Богданова церква в Суботові», «Чигирин з Суботівського шляху», запис пісні «Суботів» у виконанні рок-групи «Кому вниз»; макет цегляної стіни та макет-палітурка уявної книги «Скарби «Великого льоху»»; таблиця-пустографка «Історико-географічне проектування».

                                         Епіграф: «Кожному воздасться за ділами його»

                                                                                    Біблія            

 

Перебіг уроку

І. Організація класу.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Шевченко й Україна – це синоніми. Шевченко виріс з України. Мабуть, недаремно так побачив його художник. Адже у долю кожної людини Великий Кобзар входить разом із причетністю до своєї держави.

     Хотілося б знати напевне, учні, чи встиг до сьогоднішнього уроку заповнити місце у ваших серцях Великий Кобзар України. Які ключові моменти Шевченкового єства вже заполонили ваш розум, серце і душу?

- Кому з вас читання поеми «Великий льох» видалося незрозумілим і важким?

- Справді, поема вважається одним із найзагадковіших творів Кобзаря. Спробуємо зрозуміти його сьогодні, а допоможуть нам у цьому ключові моменти уроку і самої поеми (учитель знайомить дев’ятикласників із ключовими моментами уроку, записаними у вигляді плану на дошці):

Ключові моменти уроку

  1.           Передумови написання поеми-містерії.
  2.           Історична основа поеми.
  3.           Особливості композиції та жанрова своєрідність.
  4.           Символіка образів (захист міні-проектів):                                           

Три душі.

Три ворони.

Брати-близнята.

Образи «малого» й «великого льоху».

  1.           Ідейне спрямування та актуальність твору.
  2.           Творча візія поеми-містерії через музичну версію гурту «Кому вниз»

та ключовими проблемами уроку:

Проблема №1. Що призвело Україну Б. Хмельницького до загибелі?

Проблема №2. Що відродить сучасну Україну?

Учитель. А поки що по цей бік стіни – наше нерозуміння, незнання твору, а по інший – сама загадкова поема-містерія «Великий льох» (оформлення дошки відповідними макетами).

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

  1.           Повторення теоретичного мінімуму:

«Асоціативний кущ теоретичних термінів»

Предмет чи слово, або й образ, що умовно виражає суть якого-небудь явища. Викликає уяву не лише про свою зовнішню форму, а й про зміст. (Символ).

Вид комічного, гостре висміювання негативних сторін і явищ. (Сатира).

Нещадне, злісне глузування, в’їдлива насмішка з метою знищити явище, бо виправити його неможливо. (Сарказм).

Різновид романтичного, алегорично-символічного твору, що характеризується поєднанням фантастики й реальності, таємничості. (Містерія).

ІІІ. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу.

Вчитель. Першим ключовим моментом всякого твору є його історія написання, передумови появи. Для Шевченка ці передумови зіграли ключову роль.

  1.           «Літературознавче дослідження» (Перша вістівниця повідомляє передумови появи містерії – додаток №1).
  2.           Репродуктивна бесіда.

- Які проблемні питання виникли у вас, учні, під час прослухування повідомлення?

- Що ж стало поштовхом до написання поеми?

-  Чи тільки цей твір є свідченням того, що факти вандалізму глибоко вразили поета? (Демонстрація ілюстративного матеріалу – сепії та акварелей Т. Г. Шевченка).

- У якому творі ще простежується цей мотив?

3. «Творча візія»

Учитель. Хай сама Вкраїна нагадає нам про наслідки такого нищення. А ваше завдання – записати епітети, до образу тієї України, яка зараз постане перед вами.

(Учениця в українському вбрання читає уривок-монолог України із «Розритої могили»).

Учитель. Якою ви побачили Україну? Ваша творча візія із використанням записаних епітетів.(Учні будують усні міні-твори висловлювання на основі прослуханого).

  1.           «Історичне дослідження»

Учитель.

- Чи відчули ви історичний мотив, проблеми історії України у творі?

- Які ж історичні епізоди лягли в основу поеми?

(Повідомлення про історичну основу, факти, які лягли в канву твору робить девятикласник- вістівник).

  1.           З’ясування жанрових особливостей та композиції твору методом «Ґронування».

Учитель. Поема-містерія! Ви вже знаєте цей термін. Доведемо, чи є ознаки містерії у поемі «Великий льох». (Учні, відповідаючи, послідовно вивішують на дошці ознаки – елементи схематичного ґрона).

Тяжіння до драматургії

Фантастика

Таємничість

Реальність

Символіка

     Саме містерійні ознаки зумовили й композицію поеми. Простежте і заґронуйте символічну магічність числа 3! (Орієнтовні відповіді учнів, у разі потреби – з допоміжними питаннями вчителя :

▪ 3 часопростори (Хмельниччина, доба Мазепи, сучасність автора);

▪ 3 проекції на географічні точки (Суботів, Батурин, Канівські гори);

▪ ставлення автора до ключових персонажів –

потрійне: співчутливо-приховане (душі),

негативне (ворони), амбівалентне (лірники);

▪ 3 персонажі у кожній;

▪ 3 дні розкопують льох;

▪ 3 частини поеми).

Підсумок: «три» - знак небес, Пресвятої Трійці.

Учитель.

- Що входить, крім трьох частин? (Епілог).

- Через які наскрізні образи передає автор думку твору? (Через символічні).

6. «Філософська експертиза»

Учитель. Сьогодні найбільші сміливці вашого класу не побоялися  здійснити філософську експертизу і розкрити своє розуміння, подати власний висновок щодо символічних образів поеми.

Висновок філософської експертизи до образу «Три України»

 (для підготовки до проведення філософської експертизи вчитель може запропонувати учням попрацювати з посібником В. Пахаренка «Шкільне шевченкознавство», 9 кл. – К.: Вид. дім «Шкільний світ»:

 Вид. Л. Галіцина,2006. – 126 с.), в якому автор подає детальну інтерпретацію символічних образів поеми).

 «Мозковий штурм»

Учитель.

- Хто ж такі три душі? Чому три?

- Чи можна спроектувати історичну добу кожної за трьома монологами?

(У ході бесіди учні виконують історико-географічне проектування, заповнюючи  таблицю-пустографку – додаток № 2).

- За що терплять покуту три душі?

- Розкажіть, опираючись на текст, як почувала себе Пріся? Якою була? (Пріся – «прісцилла»(лат). – давня, традиційна).

Висновок. Отже, перша Україна – Богданова! (Проекція у таблицю).

- Друга Україна? (Проекція – у таблицю: Друга Україна стояла на боці Петра проти Мазепи).

- Який її вік? Що хоче автор показати, вказуючи на вік другої дівчини-України? (Рівень свідомості тих, хто не пішов за Мазепою).

- Чи усвідомлює ця друга душа, за що несе кару?

- Які наслідки має за те, що вона «служила, годила…»?

- Третя Україна – це часи…? (Катерини ІІ).

- Якою ви її побачили?

- Чому вік душ поступово зменшується: підліток – недоліток – немовля?

- Чому дівчата не можуть потрапити до раю, адже зрадили вони несвідомо? (На дошці вивішується роздрукований афоризм: «НЕЗНАННЯ ЗАКОНІВ НЕ ЗНІМАЄ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ!»).

- Які ж риси кожної дівчини призвели до гріха? Яку проблему ви розв’язали своїми відповідями?

- Запишіть ці ключові слова під проблемою №1 на дошці.

Проблема №1. Що призвело Україну Б. Хмельницького до загибелі?

Занепад свідомості

Низька свідомість

Рабська покірність

Прислужництво

- На кого автор накладає вину за те, що втрачена свідомість українців, які були прихильними і запопадливими перед ворогами?

- Коли потраплять у рай три душі?

Висновок філософської експертизи до образу «Три ворони». «Мозковий штурм»

Учитель. У наступному розділі діють інші місти – три ворони. Чим вихваляються вони? (Цитуйте).

-  Які «заслуги» першої української ворони?

- Чому каже: «Ви ще й не родились, як я отут шинкувала та кров розливала»?

- У чому суть контрасту?

- У чому різниця між діями трьох душ та трьох ворон? (Несвідомо -свідомо).

- Які ключові слова характеристики ворон можемо вважати відповіддю на перше проблемно-ключове питання нашого уроку? Долучіть ці слова до попередніх записів.

Проблема №1. Що призвело Україну Б. Хмельницького до загибелі?

……

Зрада

Підступність

Жорстокість

Підлість

 

- Яка з ворон найзатятіша і чому? (Українська, бо скликає сусідок, адже має народитися новий Гонта).

- Зачитайте полілог в ролях і дайте відповідь на питання: чим стривожені ворони?

- Що символізують ці образи?

Висновок філософської експертизи до образу «Трьох лірників».

«Мозковий штурм»

Учитель. Вельми промовиста остання трійка образів - три лірники. Що про них сказано у вступі? (Каліки).

- Перегляньте інсценізацію і зробіть висновок, якого походження їхнє каліцтво? (Інсценізація в ролях).

- Фізичне чи духовне каліцтво? Доведіть!

- У висновках філософської експертизи було зазначено, що лірники – духовні провідники своєї держави. Що це означає?

- Чи дбають про це лірники у поемі?

- Як у їхніх розмовах розкривається обмеженість, розумова вбогість?

- Який вид комічного застосовує Шевченко для зображення цих героїв? (Сатиру). Цитуйте!

- Заради чого співають лірники?

- Як реагують на своє покарання?

Підсумок: отже, розкриваючи символіку образів «Трьох лірників» не можна не погодитись, що це – ДУХОВНЕ КАЛІЦТВО УКРАЇНСЬКОЇ ЕЛІТИ (Роздруківка вивішується на дошці).

- Додайте відповіді до проблеми №1, черпаючи їх із щойно проаналізованих образів лірників. (Учні дописують причини занепаду України часів Б. Хмельницького).

Проблема №1. Що призвело Україну Б. Хмельницького до загибелі?

……

Власна вигода

Страх

Байдужість

Бездіяльність

Покірність

Нездатність до боротьби

Висновок філософської експертизи «малого» і «великого льоху».

«Мозковий штурм»

Учитель.

- Чим закінчилися розкопки льоху?

- Чи завершено таїнство?

- «Великий льох» не розкопано. Що це означає? (Живе віра у пробудження).

- Що ж допоможе Україні відродитися? Запишіть під проблемою №2 антоніми до ключових слів проблеми №1.

(Записи учнів на дошці)

Проблема №2. Що відродить сучасну Україну?

Віра

Пам'ять

Славне минуле

Небайдужість

Висока громадянська свідомість

Незалежність

  1.           Визначення ідеї твору за ключовими питаннями методом «Кубування» (Ключові питання записані на гранях куба).

Які національні риси характеру засуджує автор?

За що і кому висловлює гіркий докір?

З приводу чого висловлює свій біль Т. Шевченко?

У якій частині твору найбільш прозоро звучить основна думка?

Розкрийте значення останніх рядків епілогу.

До чого закликає Т. Г. Шевченко?

ІV. Підсумок уроку.

  1.           Метод «Сенкан»

Учитель. Прокоментуйте епіграф. Над чим він примушує задуматись?

Як він пов’язується з ідеєю поеми-містерії «Великий льох»?

- Отож, учні, на основі Шевченкової поеми уклали ми з вами уявну книгу майбутнього України, яке творити кожному з нас. Назва цієї книги співзвучна з темою нашого уроку, який будували сьогодні ви самі. Тож чи приймаєте у свої серця ці скарби, а значить і твір Т. Шевченка? Приберемо стіну нерозуміння?

- Укладіть сенкан, що коротко і глибоко відображав би ідею поеми «Великий льох» за ключовими словами:

Україна

…………………..

…………………..

…………………..

…………………..

Орієнтовний сенкан

Україна

Духовна, вільна, недосяжна для ворогів!

Прокинутись, розкрити, заговорити, здобути, побудувати!

Розкрити великий льох – значить відродити волю України!

Європейська держава.

  1.           «Творча візія»

Учитель. Іван Драч сказав про «Історію Русів»: «Цей твір для того, щоб ми стрепенулися». Чи можна це ж саме сказати про поему Шевченка? (Роздуми учнів).

     Справді, це твір-пересторога для усіх нас, українців. Помилки історії не повинні повторитися! А для цього їх треба знати! Треба берегти скарби «Великого льоху»!

     Достукатися до сучасної молоді, яка дуже далека від проблем минулого і сьогодення нашої України спробував і рок-гурт «Кому вниз». Прослухайте пісню «Суботів» у його виконанні і скажіть, чи вдалося передати смисл і настрій Шевченкового тексту?

V. Оцінювання і самооцінювання.

VІ. Домашнє завдання. Написати домашній твір «Скарби «Великого льоху» і сучасна Україна».                

doc
Додано
12 липня 2018
Переглядів
381
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку