Настав час повернутися лицем до своєї землі, свого краю. Підсвідома прив’язаність до нього має перерости у

прагнення ввібрати в себе своєрідність оточення, у якому зростав, живеш і якому маєш служити. Зразки такого служіння дають ті, що відображали і відображають наш Житомирський край.

Любити свій край і його людей, знати хто ми такі і звідки ми родом, і звідки родом Звягель, отча наша земля, батьківщина, маленька кровинка великої матері нашої України; зачерпнути ковток поетичних прозових надбань з духовної криниці власного роду, криниці з чудодійними напоями, настояними на родинних звичаях, символах і традиціях допоможуть уроки літератури рідного краю. Адже саме життя вчить, що виховання людини починається в отчому домі, тому учні повинні знати літературу рідного краю, його історію, розвиток, мати уявлення про літературні процеси, що відбувалися на Житомирщині. 

Матеріали про письменників і поетів, життя і творчість яких перетинаються з літературою рідного краю, позитивно впливають на рівень навчальних досягнень учнів, а головне, на формування національно-патріотичних почуттів. 

Загальна мета уроків літератури рідного краю – практично ознайомити учнів з кращими надбаннями письменників-земляків; осягнути глибинну сутність спадщини митців нашого краю, їхніх художніх набутків; уявити і зрозуміти джерела свого буття, відчути себе спадкоємцем життя пращурів, усвідомити особисту відповідальність за все, що є і що буде. Тому учителі-словесники сьогодні ведуть цілеспрямований пошук дієвих форм, методів, прийомів роботи на уроках літератури рідного краю. 

 

 

Даний матеріал допоможе ознайомитися з творами літератури, вивчити історію, архітектурно-мистецькі

скарбниці, духовну і матеріальну культуру, творчі постаті рідного краю. Школярі глибше проникнуть в культурний світ рідної землі, збагатять власний творчий і духовний світ. 

У пропонованому посібнику читач знайде епізоди уроків, окремі етапи уроку, зокрема мотиваційний етап, етап рефлексії, етап вивчення матеріалу, елементи уроків розвитку зв’язного мовлення, теми  творів асоціативного характеру за творчістю поетів і письменників рідного краю, моделі уроків з музичним та мистецьким оформленням, поєднання краєзнавчого матеріалу з використанням образотворчого мистецтва, музики, архітектури, історії, філософії свого краю; літературно-краєзнавчий матеріал, представлений у формі скрапбуку (скрапбук – альбом з фотографіями, фотоколажами, декорованими елементами, картинками, малюнками, замітками, афоризмами), що допоможе розкрити сенс виучуваної теми. 

 Проблемно-пошукові, логічно-узагальнюючі, творчо-психологічні та інші види скрапбуку призначені для використання не тільки на уроках літератури рідного краю, але й на уроках мови, на гуртках, виховних годинах як з учнями середньої, так і старшої ланки, оскільки вони порушують проблеми загальнолюдських цінностей, гуманізму.

Скрапбук – це метод розвитку творчої діяльності учнів. А будь-яка творчість починається із спостережливості. Дивись, вдивляйся в цей світ залюбленими очима, сприймай усе навколо як матеріал для майбутнього твору, намалюй словом те, що бачиш, переймися саме тим, що бачив, чув, - а відтак знайди потрібні слова й інтонації – це і є мета уроків літератури рідного краю. 

Досвід рекомендований для використання в практичній діяльності педагогів-словесників у школі та районі, також – для студентів-практикантів.

ТАМ, ДЕ ЗВЯГЕЛЬ СТОЇТЬ

 (вивчення топонімічних легенд Звягельщини)

 

Девіз уроку: 

«Краю поліський, красо неповторна,  Як тебе можна продать чи згубить?!

Хай не посміє і думка потворна Вчинком негідним тебе зачепить!»

                                         В.Волинець  

Мотиваційний етап.

Ми любим свій край, свою річку, рідний поріг, рідну вулицю, широку дорогу під кленами та тополями, ранковий аромат городу, вечірній серпик місяця, що ось-ось спуститься на землю. А любить – значить знати за що, хто ми такі і звідки ми родом, і звідки родом Звягель, отча наша земля, батьківщина, маленька кровинка великої матері України. Історія Звягеля гідна захоплення й того, щоб знали її.

 

Криниця при дорозі край села І журавель похилений над нею…

Куди б мене дорога не вела, 

Думки мої із рідною землею…

 

 

Презентація речей, що символізують Новоград-Волинський край (портрет Лесі Українки, квітка азалії, фотографія «камінного гриба», що лежить на околиці Новограда-Волинського, великий герб міста, «ріг достатку» - виріб хлібозаводу, фотографія фортеці та дзвонів – символів міста над Случчю). 

 

ЛЕГЕНДАМИ ЗВЯГЕЛЬ ЖИВЕ…

 

Епіграф:  

«Легенди – то дивна правда,  Що казкою стала з часом.

В легендах є наша слава… В них мрії сплелися разом».

                                                  М.Бойко

 

 

Мотиваційний етап.

Коли б вам довелося писати твір про рідний край, які епітети, крім поданих, дібрали б ви до таких іменників:

земля чудова, …;        краса велика, …;                                                                                                  водиця срібна, …;      край дорогий, … .

 

 

Ви знаєте, що велика Батьківщина починається для людини з маленької – того місця, де вона народилася і виросла. Подумайте, що є чудового і неповторного там, де ви живете. Розкажіть, будь ласка. 

 

Порівняйте 3 варіанти легенд. Що їх об’єднує? Які найістотніші відмінності?

- Яка легенда найбільше запам’яталася? Чим саме?

 

Рефлексія.

Створити ілюстрації за змістом легенд під супровід пісні на слова Ніни Талько-Петрук «Древляни-деревляни», муз. Б.Смірнова.

 

 

У дзвонах часу Звягель мій зростає

На берегах співучої Случі,

Де місяць зорі у воді купає,

Де б’ють живлющі Лесині ключі. В.Ксендзук, звягельчанка

 

 

Скульптор М.Обезюк, архітектор М.Босенко

 

«НАОДИНЦІ З ВІЧНІСТЮ» ПОЕЗІЙ ПОЛІСЬКОГО ОРФЕЯ В.ГРАБОВСЬКОГО

 

 

 

Ліричний герой поезій поета – людина сьогоднішнього дня, для якої сплелися в одно дружба і праця, мистецтво і мрія.

 

В.ГРАБОВСЬКИЙ.

«У ПОШУКАХ НОВОГО ХУДОЖНЬОГО ОСЯГНЕННЯ  НАШОЇ НЕПОВТОРНОЇ ДІЙСНОСТІ…»

 

Філософська хвилинка.

«Який же ти невичерпний на прекрасне, краю мій! Здається, сходив і об’їздив тебе вздовж і вшир, знаю кожну рослинку й кущик на твоїх полях і в лісах. А ти несподівано подарував мені зустріч з грім-деревом». Грім-дерево, котре пережило

                           Льодовики і громовиці в нашім краї.                                                         

Знайти його в цвіту – не кожен щастя має.

Я все життя шукав. І ось – воно цвіло.  

Цвіло морозам і снігам наперекір,

Цілющу, мов женьшень, в собі таїло силу.

 

Робота в групах.

1    група. Прочитати новелу М.Коцюбинського «На острові» і баладу В.Грабовського. Які філософські роздуми у вас виникли?

«…Бо така таємниця агави: вона цвіте, щоб умерти, і умирає, щоб цвісти».

 

2    група.         Провести    паралель     між оповіданням Б.Лепкого «Цвіт щастя» і баладою В.Грабовського.

 

Намалювати і презентувати своє грім^- дерево. 

ЗА ПЕРЕКАЗОМ ГРІМ-ДЕРЕВО – ЦЕ ЧАРІВНЕ ДЕРЕВО, ЯКЕ ЦВІТЕ

Й ВЗИМКУ, ЩОБ ЗНАЙТИ ЙОГО, ТРЕБА МАТИ ТАЛАН.                              

«ТИ ЙОГО ЗНАЙДЕШ!»

 

ПОЛІСЬКИЙ ОРФЕЙ

 

Хронологічний диктант.

Розставте у хронологічній послідовності назви збірок поета: «Ключі» (1965), «Грімдерево» (1979), «Квітка на камені» (1988)…

 

Прочитати строфи з поезій, написати асоціативний етюд, викликаний певним художнім образом.

 

 

«Квіти моєї мами»

Здрастуйте, квіти моєї мами,  Рясно-білі і синьоокі! Ось і знову зустрівся з вами На святі березового соку. 

 

     «Зрива із себе осінь-мати…» Зрива із себе осінь красні шати,

Жбурля на землю їх без каяття,  

Невже це та пора, коли дано спізнати,  На чім замішане земне буття? 

 

«У березняку» Йде осінь.

І велить послухать листя,

Гриби і власне серце перед стужами Без галасу, без суєти дрібної.

ПІСНІ СЛАВЕТНОЇ ЗЕМЛЯЧКИ В ДУШІ СПІВЦЯ ПОЛІССЯ

 

Тестове завдання:

Кому з народних артистів В.Грабовський присвятив слова: «Аби могла, ти б людям роздала себе до краплі – вилилась у пісню…»?

а) Раїсі Кириченко;  

б) Ніні Матвієнко;  

в) Софії Ротару.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Світ завмирає, як мала дитина,		Найперші ти довірила пісні
Стихає соромливо соловейко,		Старій калині, що на кладовищі.
Мов наречена, розквіта калина,		Відкіль же ти взяла свій голос віщий,
Коли співає Матвієнко Ніна,		В кого підслухала його, скажи мені.
Коли співає Ніна Матвієнко.		Валентин Грабовський
Леся Ковальчук

Порівняти поезію Лесі Ковальчук «Коли співає Матвієнко Ніна» і поезію Валентина Грабовського «Найперші ти довірила пісні», знайти спільні образи, художні засоби; які художні засоби переважають?

 

«У ВІЧНОМУ КОЛІ ТВОРЧОСТІ» НІНИ ТАЛЬКО-ПЕТРУК

 

 

«ЛИШ З ПІСНЕЮ Я – СПРАВЖНЯ УКРАЇНКА,  ЛУНА СОПІЛКА ПРАЩУРА МОГО»

(поетичний ноктюрн Ніни Талько-Петрук)

 

 

Девіз уроку:  

                       «Життя не боятись і віри в добро не згубити».

 

Етап рефлексії.

Робота в парах.

Використовуючи подані словосполучення, складіть твір-речення про життя і творчість Н.Талько-Петрук:

окрилена творчістю, купана в чарах любистку, настояна на любові й ніжності, прочитана нами, включені до збірки, наповнена несподіванками, ніжно обвіяні, оспівана в піснях, намучена роками.

 

Етап опрацювання навчального матеріалу.

Робота в групах.

Прийом «Поетичний конвертик». Заходить учень-поштарик, читає поетичні рядочки з поезії Н.Талько-Петрук:

 

- Спасибі, друзі, вродою помітні!

Хай буде гарно вам від слів моїх, Й щодень в долонях Вишнього пресвітлих Цвіте і ваш промінчик-оберіг!

           

Поштарик розносить конверти. Діти дістають листи, виразно читають поетичні рядочки поезій Н.Талько-Петрук,

шукають художні засоби, коментують їх.

           

 

«НЕ ЗАБУДЬ ГНІЗДА СВОГО» – АСОЦІАТИВНИЙ ТВІР-РОЗДУМ  ЗА ЛЕГЕНДОЮ НІНИ ТАЛЬКО-ПЕТРУК «Я ДОЛЕЧУ»

 

 

Етап мотивації.

Створення словесно-символічних рядів (учитель демонструє ілюстрації, зображення птахів: журавля, лебедя, голуба, солов’я і запитує, які асоціації вони викликають). Акваріум (за Л.Щербиною).

 

Питання для дискусії:

1.     Є люди, які не відчувають зв’язку з отчою землею. Чи можуть вони, на вашу думку, почувати себе щасливими?

2.     Чому птахи – і ті летять на рідну землю виводити пташенят?

 

 

Творча лабораторія (за Л.Щербиною).

Презентація творчих доробок груп. Продовжіть розповідь «Ловлю мелодій звуки чарівні…» за поданим початком:  «Соловейко… Ми не раз чули його голос, коли розвиваються садки. Він співає про …».

 

Скласти усно прозову мініатюру «Якби я була пташкою…» (розказати про те, що бентежить душу і спонукає до роздумів).

ЗРАЗКИ ТЕМ ТВОРІВ, АСОЦІАТИВНОГО  ХАРАКТЕРУ (ЗА ЛЕГЕНДАМИ Н.ТАЛЬКО-ПЕТРУК)

1.     «Хто з нас весною не літав на крилах?! І чи ж не в цім життя найвища суть?»

 

2.     «Маленькі птиці – сонячні титани!

  Скажіть: любові скільки треба мать,  

  Аби здолати далі, океани,   Щоб пісню матері подарувать!»

 

3.     «Народе мій, за що страждаєш      Впродовж стількох віків-століть?

     Чому земля, яку ти маєш,      Мов пекло Дантове, горить?»

 

4.     «Та чи ж можливо почуття сховать, Коли душа, мов соняшник, розкрилась?!»

 

5.     «Як передать душі щасливий скрик…».

 

6.     «Осіння казка в золотій кареті Крізь літо бабине навально пронеслась!»

 

7.     «Покинута земля. Отруєна. Убита. У колискову роду вплівся зойк.

Схололи печі в прадідівських скитах. Чи ж дасть нам мудрості хоч цей урок?»

 

8.     «Міліє пам'ять. Почуття міліють.

Краса землі не стала над усе…

ТАКА ЛЮБОВ БУВАЄ РАЗ В НІКОЛИ…

(Епізоди уроку високого кохання за легендою Ніни Талько-Петрук «Зерна життя» )

 

Форма уроку: урок-освідчення.

Епіграф: 

«Любить не важко – пора прийшла, Та страшно цвіт любові загубити,

Потім уже ніколи не знайти».

                        О.О.Дощенко-Зорич

 

(Звучить мелодія, почергово встають і виходять маски).  Маска №1 (він).   Чом на щоці твоїй тиха сльоза?

 

Маска №2 (вона).   Чому це в тебе печаль на обличчі?

 

Маска №1 (він).      Вона любить мене не хоче, А я вночі від мук не сплю. Як я ненавиджу ті очі,  І, ненавидячи, люблю.

 

Маска №2 (вона).        Спини мене, отямся і отям,

                                        Така любов буває раз в ніколи.                                     Вона ж промчить над зламаним життям,                                    За нею ж будуть бігти видноколи.                                         Вона ж порве наш спокій до струни,                                        Вона ж слова поспалює вустами.                                      Спини мене, спини і схамени.

                                                     Ще поки можу думати востаннє.

                                                      Ще поки можу, але вже не можу…  

                               

2. Бесіда за запитаннями:

а) „У серці волошки вродливий музика посіяв почуття, без яких небо було для неї затісним, а Вічність – порожнечею”. 

-   Що це за почуття? Як ви розумієте ці слова?

б) „Світлі мої почуття! Задля щастя милого я ладна бути світилкою на його весіллі”.

-   Чи змогли б ви піти на таку самопожертву во ім'я любові?

в) Хто із героїв справді любив: Ромашка, Волошка чи Сонцедар?

г) Як ви розумієте слова Сонця: „Бережіть чистоту своїх помислів”? (Олесь Гончар „Собори душ своїх бережіть. Собори душ”).

д) Що домінує у легенді: почуття любові до природи, до рідної землі, бажання бути коханим?

 

3.   Робота в групах.

Змоделюйте ситуацію, яка виникла у літературних героїв, використовуючи геометричні символи, фігури.

У побуті, художній літературі стосунки, які є подібними до тих, які ми розглядаємо на уроці, називають любовним трикутником. Я почепила такий на дошці, а ви об’єднайтесь у групи і допоможіть підписати вершини трикутника іменами персонажів.

 

Завдання:

а) Розмістіть імена персонажів у певній послідовності, свій вибір аргументуйте.

 

 

б) Я пропоную вам „Сонце” і „Хмару” (вирізані з кольорового паперу аплікації, розміром більші за трикутник). Цей трикутник ви обрамили б першим чи другим? Чому?

 

 

4.   Презентація учнями своєї роботи.

„За любов не карають, за любов починають любить”, бо „прощаю і люблю”, бо завжди перемагає „земна і небесна любов”.

Тема любові є невичерпною, бо невичерпним є духовний світ людини. І кристалик кохання в ліриці та прозі Н.Талько-Петрук має безліч граней. Кожен з вас побачив, знайшов, відчув той, котрий близький йому.

За допомогою образотворчого мистецтва, електронних засобів ви створили герб-символ теми кохання в творчості Н.Талько-Петрук, намагалися передати ті асоціації, які з’явилися під час читання легенди. 

 

 

                                                        СКРІНШОТИ

ТУТ ВСЕ МОЄ, І ЗВІДСІЛЯ Я РОДОМ

(Урок за легендою Ніни Талько-Петрук «Я долечу» )

 

Форма уроку: урок-презентація дослідницького проекту.

 

Мотиваційний етап.

Кажуть, аби збагнути таїну художнього слова поета, письменника, потрібно побувати на його Батьківщині (відеоролик про Новоград-Волинський, його визначні місця, природу, про 750-річчя з дня заснування, походження назви). В одного відомого письменника запитали: «Чи пізнали ви самого себе і що таке, на ваш погляд, пізнати самого себе?». Письменник відповів: «Я сподіваюся, що не пізнав. Якби я повністю себе пізнав, то помер від нудьги».

- Я пропоную вам сказати кілька слів про себе за формулою: «Я людина, яка…» (діти відповідають, передаючи один одному віночок-оберіг з барвінку, калини). Пісня на слова Н.Талько-Петрук «Древляни-деревляни».  

 

Ситуативна вправа (робота в парах).

Уявіть собі, що після довгої відсутності (відпочивали, їздили у подорож) ви повернулися додому. Наступного дня ви зустрілися з найкращим другом (подругою) і вирішили розповісти йому (їй) , яким побачили рідне село, які почуття це у вас викликало. Складіть (усно) і розіграйте діалог між вами і другом (подругою), використовуючи прислів’я, приказки, крилаті вирази.

 

 

 

«ПИСЬМЕННИК ЗНАЄ, НАСКІЛЬКИ БЕЗЗБРОЙНЕ ДОБРО  І МАЄ РЕАЛЬНУ СИЛУ ЗЛО…»

(Р.Корогодський )

 

Його казки – незвичайні, із широкою фантазією і самобутністю. Казка «Панна квітів».

 

Мотиваційний етап.

- Яку б квітку я подарував письменнику?

Улюбленими квітами В.Шевчука були конвалія та мальва. Улітку ставив собі букет із квітів, які необхідно обламувати, аби наступного літа цвіли буйніше, наприклад, бузок. Але не терпів штучних квітів, як і всі імітації. 

«ХТО Є ХТО»

(Ім’я В.Шевчука введено до енциклопедичного довідника найвідоміших людей (інтелектуалів) світу «Хто є хто» («Who is who»)

 

Асоціативні клоуз-тести.

1.     Твір, який «шелестить» до нас чарівним … («Голосом трави»).

2.     Твір, голос якого кличе нас до … («Дому на горі»).

3.     Філософія української душі розкривається у творі … («Три листки за вікном»).

4.     Твір, що приваблює кольорами … («Барви осіннього саду»).

5.     Твір, що розповідає про пернатих друзів (птахів) (Птахи з невидимого острова).

6.     Твір, що захоплює звуками … («Маленьке вечірнє інтермецо»).

 

 

 

 

Диктант-співпраця.

Запишіть приклади творів таких жанрів:

1.     Роман-балада «Дім на горі».

2.     Роман-трилогія «Три листки за вікном».

3.     Автобіографічна оповідь-есе «На березі часу. Мій Київ.

Входини».

4.     Новела-притча «Панна сотниківна».

5.     Роман-епопея… («Стежка в траві»).

 

 

 

 

 

«СЛОВО ЙОГО ЗАВЖДИ НАПОВНЕНЕ ГЛИБОКИМ, А НЕ СКОРОМИНУЩИМ ЗМІСТОМ, ЙОМУ Є ЩО СКАЗАТИ ЛЮДЯМ»

(Р.Мовчан)

 

Хронологічний диктант.

Розставте у хронологічній послідовності твори В.Шевчука: «Крик півня на світанку» (1980), «Долина джерел» (1981), «На полі смиренному», «Дім на горі» (1982), «Три листки за вікном» (1986), «Дзигор одвічний» (1987), антологія поезій «Українська хата» (1980), анотований переклад «Літопису Самійла Величка» (1991), «Катехізис» Петра Могили

(1996), збірки «Жінка-змія» (1998), «Біс плоті» (1999), роман «Срібне молоко», автобіографічна оповідь-есе «На   березі часу. Мій Входини» (2002).

ПИСЬМЕННИК, ЩО ДБАВ ПРО ЧИСТОТУ ВЛАСНОГО МИСТЕЦЬКОГО ОБЛИЧЧЯ ТА ІМЕНІ

(В.Шевчук )

 

Новела-притча «Панна сотниківна».

 

Епіграф: 

  «Лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть».

                                                       Ліна Костенко

 

Мотиваційний етап. 

В.Шевчук писав: «Кожен з нас гість у цьому житті, але кожен у ньому, як уміє і як може, будує свій храм…» 

- А який храм у своїй душі будуєте ви?

 

 

Робота в парах.

На основі новели-притчі В.Шевчука «Панна сотниківна», Б.Лепкого «Цвіт щастя», О.Стороженка «Скарб», творчості Г.Сковороди, Біблії укладіть власну формулу щастя.

1.     Джерельна вода + напої спраглого = щастя.  

2.     Покладіть на умовні ваги ваше поняття щастя, добра і головної героїні.

 

У «…САДУ ЖИТЕЙСЬКИХ ДУМОК, ТРУДІВ ТА ПОЧУТТІВ…» 

ЛИЦАР НЕСКОРЕНОГО УКРАЇНСЬКОГО ДУХУ

(Штрихи до вивчення біографії Євгена Концевича)

 

Епіграф: 

        «Мужня людина зазвичай страждає, не жаліючись; людина слабка жаліється не страждаючи». 

                                                                                                                                                                                                                                                  П.Бауст

Мотиваційний етап.

1.                     Мікрофон «власної душі»: я хочу попросити у дощу…

Я знав, що вже не полечу,  

Що зупинити час не зможу, І у небес просив дощу,

Щоб змити з серця сльози. 

 

2.                     Дібрати якомога більше епітетів до слова життя, створити асоціативний кущ до слів життя, людина, подвиг.

 

Етап рефлексії.

А) Заповніть анкету «Особистість Є.Концевича»:

Риси характеру –

Кредо –  Світ захоплень – Природні обдарування –

 

Б) Розгляньте картину Пабло Пікассо «Дівчинка на кулі». Висловте свої міркування. 

 

- Треба цінувати кожну мить і насолоджуватись нею.

 

 

СТОРІНКАМИ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ ПОЛИНОВОЇ ДОЛІ

(Вивчення життя і творчості Євгена Концевича)

 

 

НОТАТКИ ДО ВИВЧЕННЯ ЦИКЛУ «ГОЛУБИНІ ПАСТЕЛІ»

 

Мир, щастя, добро, базар, солодкі лукаві очі… 

- Як це все можна поєднати між собою?

 

Почитайте «Голубині пастелі»! Адже українці Поділля твердили, що голуб воркоче до всіх, хто зупинявся його

послухати: «Побудьте!».   

 

ПОЛІТИКИ, ПИСЬМЕННИКИ ПРО ЛЮДИНУ,