"Слава Героям" Виховний захід

Ватра «Слава героям»

Виходять дівчата із-за куліс на фоні лунає музика та відео про Зіньків

 

 Пройшов уже ось котрий рік

Коли до тихої Ташані

У ту весну далеку ранню

Із Хортиці як гість приїхав січовик

То був козак Зінько.

 

Тут збудував собі добротну хату

Обравши мир, закінчивши війну

Навчав нащадків славу здобувати

 

Вже той куток розрісся хоч куди

Гостей стрічає щедро хлібом-сіллю.

Козацькі звічаї шанують тут завжди

Ім’ям Зінька назвали місто

 

Чи знав тоді козак Зінько,

Що пригодиться те його навчання?

 

Викохуючи в радості дітей країна завжди квітувала

Та в Україні мить лиха настала

АТО…. Війна шматує край оцей (запалюють свічки)

Театр тіней

                                                            ВІРШ

І зима не зима і війна не війна

Назбирала смертей, як зерно на жнива

Натрусила нам сліз, мов травневим дощем

Для війни це каприз і вона хоче ще…

І відважні доньки, і найкращі з синів

Від’їжджають на Схід у обійми війни

У обіймах зими, там де грім канонад

Кожен іншому ворог, кожен кожному брат.

І війна не війна, закінчились слова

Та країна німа… Та жива ще жива

 

Виходять по черзі джури з прапорами

Тепер наша прийшла весна

Наша воля тепер настала

Україна цвіте жива

Довго рідна на нас чекала

 

Будьмо достойними синами

Така вже доля нам дана

Коли покінчим з ворогами

Тоді й закінчиться війна

 

Рій Характерники

Шле вітання в небокрай

 

Хлопці з вами й ми дівчата

Нас хоч зовсім не багато

 

Та козачками завжди

У душі своїй були

 

Ми під гаслом віковічним

Всі зростаємо, живем

 

Гасло вибрали на славу

По життю із ним ідем

 

Круточола наша  доля

Не вода в ній, кров тече

Козаку найперше воля

Козаку найперше честь!

Виходить хлопчик писар в руках сувій

Писар: Браття новина сьогодні в нас!

Козак: Писарю читай наказ!

Писар: Головний по виховній, надіслав наказ нам свій,

             Кожен рій готує зразу, згідно даного наказу.

             Марші, вірші і пісні, можна й танці запальні

            Хочете того чи ні!

Козак: А що буде як узяти, утекти й не виступати?

Писар: Всім, хто буде сачкувати,

             Їсти місяць не давати,

             Впертих дуже не жаліти.

             Кропивою пожалити.

            Не пускати до їдальні

            Зачинити в роздягальні

Ройовий: Хлопці, нам проблем не треба теж!

Дівчата: Виступим?

Разом: Авжеж

 

Минуле забувати нам не варто

Щоб у майбутнє праведно іти

 

Так у чому ж наша сила браття – козаченьки?

Сила наша у любові до Вкраїни-неньки!

 Зіньківськії пороги хай вона полине,

Де козацький дух живе й пам’ять і понині!

 

Відголос з минулого за непоправною втратою борців за свободу та незалежність України лунає і сьогодні.

Кожен з цих витязів пішов за покликом серця подібно до учасників Революції Гідності, що загинули на майдані героїв АТО, які воюють з окупантом,

 оскільки від них ми отримали в спадок не тільки уроки державотворчих процесів, а й ген волелюбства і справедливості.

В серці кожного із нас Україна мила,

Гордо стяги майорять

Всі разом ми сила

Гей, козаки, ви покажіть ту славу

Яка живе в легендах і піснях

А давайте пісню заспіваємо!

Співає : «Їхав, їхав козак містом…»

Та не ту

А яку?

А давайте заспіваємо ту пісню, яку мені моя бабуся Параска співала із нашого рідного села на Полтавщині

Співають : « Та йшов козак дорогою, тай дорогою широкою…»

 До бою! За народ і за державу,

Шикуйтесь, козаки на битий шлях!

танець

 

Тим, хто зі зброєю в руках творив традицію лицарського служіння батьківщині.

Національно-визвольні змагання на початку ХХ століття невипадково викликають сьогодні небувалу зацікавленість у суспільному житті.

І не тільки через те, що 2017 рік проголошений в країні роком Української революції 1917-1921 років

Але й тому, що події сторічної давності на превеликий жаль перегукуються з сучасністю

Кажуть, що Господь Бог дає найтяжчі випробування тим, кого найбільше любить

Очевидно, ми – його улюбленці

 Адже історична доля Українського народу – це багатовікова боротьба за право мати свою державність, національну ідентичність.

Книга нашої історії має багато героїчних сторінок, але без умовно блискучою і поряд з тим блискучою і поряд з тим трагічною сторінкою залишається Українська революція 1917-1921 років.

За радянської доби Українська революція, яка стала священною справою нашого народу була облудно названа «Буржуазною контрреволюцією»

Але не були б ми незборимою нацією, якби забули подвиг цих людей!

 

ВІДЕО про революцію та уривок вірша «На базарі»

Ліси і поля потонули в імлу

Синів України і лаву одну,

 

Схопивши в полон, лютий ворог зігнав

І, помсту смакуючи, підло, спитав:

 

«Чи хоче покаятись хто з Вас?»

 

«Нема тої сили, щоб зрікся козак

Присяги святої й вітчизну продав!»

 

Це історія мужнього нарду,

Що віками боровся за волю.

 

Україна, країна квітучої краси, радості й печалі

 

І зараз скільки ще в АТО чоловіків, дітей

Заручниками є безумства того

 

І скільки вже пониклих прапорів

Що прикривають стогін і тіла героїв

 

І наша школа вже зазнала лиха

Забралась клята смерть під нашу стріху

 

Меморіальні дошки крають серце

Ця втрата болем у душі озветься

 І навіть тепер Зіньківська земля виховує героїв

Випускник нашої школи Микола Рясков загинув смертю хоробрих, захищаючи український народ!

Пам’ять про наших героїв залишиться в наших серцях!

 

Ми патріоти – молодеє покоління

 

Плекатимемо пам'ять всі сумлінно

 

Тому і захопилися ми грою

Що зветься гордо Соколом Джурою!

 

Ми за мир в країні нашій нині

Героям Слава – Слава Україні!

 Пісня «Ми змінимо світ, зітрем стереотипи…»

 

Доля країни в надійних руках!