Сленг у мовленні молоді

Сленгізми у мовленні молоді

У статті подається аналіз лексичної інтерференції з огляду на вживання сленгізмів молоддю. Наведено приклади сленгу, причини його використання молоддю, висвітлено негативний вплив на українську мову.

Ключові слова: сленг, мова, лексична інтерференція, молодіжне середовище, мовленнєва культура.

In this article is analyzed lexical interference in context of usage of slang words in communicative environment of youth. Examples of slang words, reasons of their usage by young people and consequences of such usage for Ukrainian language are also revealed in this article.

Key words: slang, language, lexical interference, communicative environment of youth, communicative culture.

 Актуальність теми. У будь-якій науці кожний відтинок часу визначає найбільш актуальні напрями досліджень, висуває на перший план ті чи інші  проблеми і навіть окремі галузі. Наразі особливий інтерес викликають питання розвитку соціальних діалектів мови, стилістики та культури мовлення, оскільки за сучасного бурхливого життя молодь надто легко вдається до запозичень, синтезування власного середовища та використання атрибуції, яка часто не є притаманною її ментально-культурному простору. Не є винятком і явище сленгу в мовленні молодого покоління; ця проблема щораз стає актуальнішою та викликає занепокоєння.

Сленг досліджували науковці Д. Баранник, Е. Берегівська, О. Бугера,

О. Горбач, І. Матвіяс та інші.

Відомо, що студентський жаргон становить основу молодіжного сленгу української мови. Він являє собою шар розмовної лексики, що відбиває грубувато-фамільярне, іноді гумористичне ставлення до предмета мовлення. Молодіжний сленг є дуже цікавим лінгвістичним феноменом, побутування якого обмежено як певними віковими, так і соціальними, просторово-часовими межами.

Як і соціальні діалекти, він являє собою лише лексикон, який живиться соками загальнонаціональної мови, живе на його фонетичному і граматичному ґрунті, тобто молодь виробляє власну мову на основі рідної (це вироблення націлене передусім на те, щоб "свої" стали ближчими).  Водночас молодіжний сленг повністю відображає і вербалізує буття його носіїв.

Молодіжний сленг - то низка слів, яку вживає молодь та яку не сприймає старше покоління. Ці вислови стають сленговими через нетрадиційне написання, словотвір, уживання, вимову, а також  через смисловий відтінок, або "аромат". До вашої уваги пропонуємо такі його лексеми:

• лексеми на позначення предметів повсякденного вжитку: боді (body), топік (top), тренди (trends), фаст-фуд (fastfood);
• лексеми на позначення комп’ютерних технологій: ноут (notebook), загуглити (Google), чатитись (tochat), чекнути (chek);
• вигуки, вітання, прощання та привітання: хай! (Hi!), Хелоу! (Hello), Бай! (Bye!), Сюрпрайз! (Surprise!), окей (okay), сорі (sorry), супер (super), крейзі (Crazy), найс (Nice);
• диференційовані назви людей: бой – хлопець (boy), бейбі – дитя, дитятко (baby), мен – чоловік (man), піпл – люди (people); френд – друг (friend), сік’юріті – охоронець (security);
• диференційовані назви країн: Юкрайна – Україна (Ukraine), Раша – Росія (Russia);
• видовищні заходи, концерти: сейшн, денс, паті.

Доля сленгових слів не є однакова: одні настільки приживаються, що переходять до розряду загальновживаних, а інші існують лише певний час (поки живуть їх носії), а потім забуваються, треті ж залишаються сленговими протягом життя багатьох поколінь, не переходячи до розряду загальновживаних. Так, наприклад, раніше слова "стушуватися" (засоромитися), "маринувати" (затримувати будь-кого, відкладати надовго рішення, виконання чого-небудь), "маскувати" (робити що-небудь або кого-небудь непомітним) вважалися сленговими. Тепер же вони є загальновживаними, і ми рідко замислюємося над їхнім минулим. Наприклад, сленгові слова другої половини ХХ століття ("ліміта", "стиляги", "гроб" (громадянська оборона), "сачок" (ухилятися від чого-небудь), "олдуха" (стара)) практично йдуть у минуле; а слова  "стібатися", "лабати", "кайфувати", «чекнути», «лайкнути» так і залишаються протягом тривалого часу сленговими, але навряд чи вони ввійдуть до загальновживаних.

Молодіжний сленг має низку особливостей і відмінностей від інших наявних сленгів, наприклад професійних (лікарів, юристів, бухгалтерів), соціальних верств (злочинного світу, безхатьків та ін.) тощо. Це пояснюється тим, що життя є безперервним. І вчорашні малі діти набувають статусу дорослих молодих людей, тому молодіжний сленг постійно оновлюється.

Молодим людям, особливо тим, які належать до будь-якої сучасної  субкультури, властиві специфічні способи обміну інформацією (як вербальні, так і невербальні). Однак постає запитання: чому молоді люди, не освоївши гаразд рідну мову, створюють «нову», вкладаючи в уже наявні слова зовсім інший, нетрадиційний зміст? Чому вони підхоплюють від таких же, як самі, "полегшений" варіант мови, призначений для спілкування з однолітками?

Той факт, що молодіжний сленг є незрозумілим для старшого покоління, відомий, адже усталені слова несуть у собі зовсім інший (незвичний) зміст. Відповідь же на це запитання дав Дідро, який відзначав, що "наші почуття вимагають від нас знаків, які відповідають обсягу нашого розуму". Чи не в цьому полягає розгадка мовного сленгу молодих? Вони користуються словами-символами, наявними в мові, проте через недосвідченість, нерозвиненість розуму та брак якісної освіти вкладають у ці слова ті смисли, які для них є цілком зрозумілими.

Тож культура мовлення залежить від загальної культури, розвиненості і грамотності її носіїв.

Шляхи поповнення лексичного складу молодіжного сленгу надзвичайно різноманітні. Найбільш продуктивними є запозичення (зокрема, з англійської).

       Тож молодіжний сленг здебільшого являє собою англійські запозичення або фонетичні асоціації. Основні проблеми функціонування сленгізмів у мові пов'язані з проникненням їх у ЗМІ. На сьогоднішній день достатню кількість молодіжних журналів, що використовують на своїх сторінках слова  зниженого регістру мови, сприяють популяризації сленгу, через що слова зміцнюються в лексиконі інших вікових груп (незалежно від професійної належності носіїв) і деформують мовну норму.

Лексика і словотвірні процеси молодіжного сленгу повинні стати об'єктом пильної уваги вчених-мовознавців, адже (як показують приклади інших жаргонних систем) спеціальна лексика іноді проникає в літературну мову і закріплюється там надовго. Однак слід враховувати, що мова - живий організм, тому неможливо силою зупинити в ньому ті чи інші процеси. Підвищення рівня освіти і стильової орієнтованості молодих людей може сприяти тому, щоб сленгізми (як неминуче мовленнєве явище) використовувалися лише в неформальній обстановці.

Отже, мовлення молодих людей наразі є перенасиченим інтерферентами на лексичному рівні. І головне завдання суспільства та державних інституцій полягає в збереженні нормативності мови та прищепленні правильних мовленнєвих навичок і гарних смаків молодому поколінню, аби воно, як зазначає мовознавець  І. Д. Фаріон, «…розкошувало рідним словом».

Література: 

1. ABBY Lingvo: OnlineDictionary– [Електронний ресурс]. – Режим доступу до словника:http://www.lingvo.ua/uk
2. Swan M., Smith B. A Тeacherguidetointerferenceandotherproblems / M. Swan, B. A. Smith. – Cambridge : CambridgeUniversityPress, 2002.
3. Баранник. Д.Х. Українська мова на межі століть. // Д. Баранник Мовознавство. - №3. – 2001. – С. 12.
4. Василенко Ю.А. Сучасний український молодіжний сленг // Ю.А. Василенко. Львівський національний університет імені Івана Франка. – 2009 – С. 8.
5. Голдованський Я.П. Словник англіцизмів – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до словника : http://www.slovnyk.lutsk.ua.